eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Teaching Coherent Speech to Younger Preschool Children
No full textШпета О. В. Навчання зв’язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра : спец. 012 Дошкільна освіта, освітня програма Дошкільна освіта, форма навчання : денна / Олена Вікторівна Шпета // Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Наталка Валеріївна Котелянець, завідувач кафедри, доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти. – Кропивницький, 2025. – 106 с.(ua) Робота викладена на 95 сторінках, містить 2 розділи, 73 джерела в переліку посилань та 4 додатки. Об’єктом дослідження є процес навчання зв’язного мовлення дітей
молодшого дошкільного віку. Предмет дослідження– є методика формування монологічного мовлення дітей молодшого дошкільного віку. Метою роботи дослідження є обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка методики формулювання монологічного мовлення дітей молодшого дошкільного віку. У першому розділі здійснене узагальнення психолого-педагогічних досліджень з питань навчання зв’язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку. У другому розділі була проведена діагностика рівня розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. В результаті чого нами була розроблена та реалізована програма формувального експерименту. В кінці роботи подано висновки, які відповідають вступу та основній частині роботи й містять основні узагальнення виконаного дослідження.
(en) The work is presented on 95 pages, contains 2 chapters, 73 sources in the reference list, and 4 appendices. The object of the study is the process of teaching coherent speech to younger preschool children. The subject of the study is the methodology for development of younger preschool children’s monologic speech. The purpose of the study is to justify, develop, and experimentally test a methodology of younger preschool children’s monologic speech. In the first chapter, a generalization of psychological and pedagogicalresearch on the teaching of younger preschool children’s monologic speech was carried out. In the second chapter, a diagnosis of the level of coherent speech development of younger preschool children’s monologic speech. As a result, a program for a formative experiment was developed and implemented. The conclusion presents the results that correspond to the introduction and the main body of the work and contain the main generalizations of the conducted research
Психологічні фактори становлення підприємницької активності особистості
No full textМазур А. С. Психологічні фактори становлення підприємницької активності особистості : кваліфікаційна робота магістра : 053 Психологія освітня програма : Психологія (психологія бізнесу та управління), форма навчання : денна / Анастасія Сергіївна Мазур // Факультет психології та історії, кафедра психологічного здоров’я та розвитку особистості Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Галина Олександрівна Горська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологічного здоровя та розвитку особистості. – Кропивницький. – 2025. – 141 с
Linguodidactic Peculiarities of Academic Texts (based on the English textbooks for Grade 10)
No full textКлючка Р. О. Лінгводидактичні особливості навчальних текстів (на матеріалі підручників з англійської мови для 10 класу) : кваліфікаційна робота магістра : спец. : 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), предметна спеціальність : 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (із зазначенням мови)), спеціалізація : 014.021 Англійська мова та зарубіжна література, додаткова спеціалізація : 014.022 Німецька мова та зарубіжна література, освітньо-професійна програма : Середня освіта (Англійська й німецька мови та зарубіжна література), форма навчання : денна / Руслан Олегович Ключка // Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій, кафедра германських мов, зарубіжної літератури та методик викладання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Т. С. Токарєва, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри германських мов, зарубіжної літератури та методик викладання. – Кропивницький. – 2025. – 90 с.(ua) У магістерській роботі з’ясовано й описано мовну, комунікативну та лінгводидактичну специфіку текстів для читання як основного засобу розвитку комунікативного вміння читання у підручниках для 10 класу авторів О.Карпюк, М.Кучми та І.Задорожної, М.Нерсисян та А.Піроженко. Опис текстів для читання в підручниках англійської мови для 10 класу корпусу емпіричного матеріалу здійснено за такими параметрами: обсяг текстів у словах; жанрова специфікація; ступінь автентичності; тематична спрямованість та жанрово-специфічні особливості вокабуляру; синтаксична специфіка; культуровідповідність і культурна комунікативна цінність текстів. Аналіз обсягу текстів для читання у словах, рекомендований Навчальною програмою МОН для учнів 10 класу (250-300 слів) перевищено у всіх підручниках (найвищий зафіксований обсяг 500-648 слів). У всіх підручниках корпусу спостереження переважають інформаційні тексти (статті). Завищений обсяг тексту, складний зміст і наявність великої кількості слів рівня В2 роблять тексти не зовсім якісним засобом для читання в 10 класі ЗССО (рівень стандарт). Підручники для 10 класу корпусу спостереження вміщують незначний відсоток автентичних текстів: листів, рекламних оголошень, рецептів, статей тощо. Оцінка мовної складності текстів, виявила велику кількість слів рівня В2 CEFR у складі текстів, високий рівень синтаксичної насиченості. У поєднанні із завищеною середньою довжиною речень (20–27 слів), зазначені риси зумовлюють високий рівень потенційних складнощів розуміння текстів. Автоматизовані інструменти Chat GPT, генератор запитань на основі штучного інтелекту Toolsaday AI-Powered Question Generator, генератор запитань OpExam надають можливості визначати потенційні складнощі розуміння текстів, створювати різноманітні вправи.
(en) The master’s thesis is devoted to the identification and description of linguistic, communicative, and linguodidactic specificity of reading texts in Grade 10 textbooks by O. Karpyuk, M. Kuchma and I. Zadorozhna, M. Nersisian and A. Pirozhenko. The description of reading texts in the Grade 10 English textbooks forming the empirical corpus was carried out according to the following parameters: text length in words; genre specification; degree of text authenticity; thematic orientation and genre-specific vocabulary features; syntactic specificity; cultural appropriateness and the cultural-communicative value of the texts. The recommended text length (250–300 words) set by the Ministry of Education and Science curriculum for Grade 10 is exceeded in all textbooks (the highest recorded length is 500–648 words). Across all textbooks in the corpus, informational texts (articles) predominate. Excessive text length, complex content, and the presence of large numbers of B2-level words make the texts less suitable as quality materials for reading in Grade 10 of general secondary education (standard level). The textbooks contain only a small percentage of authentic texts such as letters, advertisements, recipes, articles, and others. Assessment of linguistic complexity revealed a large number of CEFR B2level words and a high degree of syntactic density. Combined with elevated average sentence length (20–27 words), these features contribute to a high level of potential reading difficulty. Automated tools such as ChatGPT, the Toolsaday AI-Powered Question Generator, and the OpExam Question Generator offer opportunities to identify potential comprehension difficulties and create a variety of exercises
The formation of moral-ethical culture in pre-service teachers
No full textЛяшенко Р. О. Формування морально-етичної культури майбутніх педагогів / Ростислав Олександрович Ляшенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 220. – С. 450-453.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-220-450-453(ua) Формування морально-етичної культури майбутніх педагогів є одним із ключових завдань сучасної системи вищої освіти. Воно охоплює не лише засвоєння норм професійної етики, а й розвиток у студентів ціннісних орієнтацій, здатності до саморефлексії, відповідальності та гуманістичного світогляду. Морально-етична культура педагога виступає основою його професійної компетентності, адже від рівня сформованості таких якостей, як чесність, справедливість, повага до гідності учня, толерантність та відповідальність, залежить ефективність виховного процесу й авторитет учителя в суспільстві.
У статті розглядаються теоретико-методологічні засади морально-етичного виховання, серед яких системний, аксіологічний, культурологічний та компетентнісний підходи. Особлива увага приділяється ролі гуманітарних дисциплін (філософії, етики, культурології, педагогіки) у формуванні світоглядних основ майбутнього вчителя. Значущим чинником виступає педагогічна практика, яка забезпечує можливість застосування етичних принципів у реальних освітніх ситуаціях.
Підкреслюється, що морально-етична культура має інтегративний характер: вона формується не окремими дисциплінами, а внаслідок взаємодії освітнього середовища, прикладу викладачів, студентського колективу та вимог академічної доброчесності. Важливою умовою виступає також виховання критичного мислення, уміння вирішувати моральні дилеми та готовність до діалогу з учнями й батьками.
Результати дослідження підтверджують, що цілісне формування морально-етичної культури майбутнього педагога сприяє становленню його професійної ідентичності, підвищує якість освітнього процесу та гармонізує міжособистісні відносини в освітньому середовищі. Таким чином, морально-етична культура є не лише складовою професійної підготовки, а й визначальним чинником ефективності педагогічної діяльності в умовах демократичного суспільства.
(en) The formation of moral and ethical culture in future teachers is one of the key priorities of modern higher education. It involves not only mastering professional ethics standards but also developing value orientations, responsibility, self-reflection, and a humanistic worldview among students. Moral and ethical culture serves as the foundation of pedagogical professionalism, since qualities such as honesty, fairness, respect for human dignity, tolerance, and responsibility determine the effectiveness of the educational process and the teacher’s authority in society.
The article examines the theoretical and methodological foundations of moral and ethical upbringing, including systemic, axiological, cultural, and competence-based approaches. Special emphasis is placed on the role of humanities disciplines (philosophy, ethics, cultural studies, pedagogy) in shaping the worldview of future teachers. Pedagogical practice is highlighted as a significant factor, providing opportunities to apply ethical principles in real educational situations.
It is emphasized that moral and ethical culture has an integrative nature: it is shaped not by separate disciplines but through the interaction of the educational environment, teachers’ role models, student communities, and the principles of academic integrity. Critical thinking, the ability to resolve moral dilemmas, and readiness for dialogue with pupils and parents are also essential.
The findings confirm that the comprehensive formation of moral and ethical culture fosters professional identity, enhances the quality of the educational process, and harmonizes interpersonal relations in the academic environment. Therefore, moral and ethical culture is not only an element of teacher training but also a crucial factor in the effectiveness of pedagogical activity in a democratic society
Modern methods of organizing project activities when teaching robotics in technology lessons
No full textРябець С. І. Сучасні методи організацій проєктної діяльності при навчанні робототехніки на уроках технологій / Сергій Іванович Рябець, Євгеній Литус // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 220. – С. 222-226.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-220-222-226(ua) У статті досліджується роль проєктно-орієнтованого підходу у викладанні модуля «Основи автоматики та робототехніки» у закладах загальної середньої освіти. Актуальність теми обумовлена потребою формування в учнів технічного мислення, креативності та практичних компетентностей, необхідних у сучасному технологічному середовищі. Проєктне навчання розглядається як ефективний інструмент інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, що сприяє розвитку аналітичних, дослідницьких та інженерних навичок.
Авторами зазначається, що проблемно-орієнтоване навчання стимулює критичне мислення через постановку реальних технічних завдань, таких як розробка автономного робота з функцією уникнення перешкод. Учні проходять усі етапи проєкту – від аналізу завдання до тестування та вдосконалення продукту, що формує системний підхід до вирішення інженерних проблем.
Метод досліджень та експериментів розглядається як засіб розвитку технічної грамотності. На прикладі роботи з робототехнічними наборами (Arduino, LEGO Mindstorms) показано, як учні досліджують принципи роботи сенсорів, аналізують їхню ефективність та вдосконалюють конструкції на основі експериментальних даних.
Метод кейс-стаді дозволяє учням аналізувати реальні промислові рішення (наприклад, роботизовані системи Tesla або медичні роботи Da Vinci) та переносити цей досвід у власні проєкти. Це сприяє розумінню сучасних технологій, розвитку аналітичного мислення та вмінню працювати в команді.
Результати дослідження підтверджують, що проєктна діяльність: підвищує мотивацію учнів до вивчення технічних дисциплін, формує дослідницькі та інженерні компетентності, розвиває критичне та системне мислення, готує учнів до майбутньої професійної діяльності в умовах цифрової економіки.
У висновках зазначається, що проєктно-орієнтований підхід є перспективним напрямом у технологічній освіті, але потребує подальшого вдосконалення, зокрема: розробки критеріїв оцінювання ефективності проєктів, інтеграції STEM/STEAM-підходів, використання штучного інтелекту та машинного навчання в освітніх проєктах.
Стаття може бути корисною для вчителів технологій, методистів, розробників освітніх програм, а також для всіх, хто цікавиться інноваційними методами навчання в технологічній освіті.
(en) This article explores the role of project-based learning in teaching the «Fundamentals of Automation and Robotics» module in general secondary education institutions. The relevance of this topic is driven by the need to cultivate students’ technical thinking, creativity, and practical competencies essential in the modern technological environment. Project-based learning is considered an effective tool for integrating theoretical knowledge with practical activity, contributing to the development of analytical, research, and engineering skills.
The authors highlight that problem-oriented learning stimulates critical thinking by presenting real-world technical challenges, such as the development of autonomous robots with obstacle avoidance functionality. Students engage in all stages of the project, from task analysis to product testing and improvement, which promotes a systematic approach to solving engineering problems.
The research and experimental method is discussed as a means of developing technical literacy. Through hands-on work with robotics kits (Arduino, LEGO Mindstorms), students explore sensor operation principles, analyze their efficiency, and improve designs based on experimental data. Additionally, the case study method allows students to examine real-world industrial solutions, such as Tesla’s robotic systems or Da Vinci medical robots, and transfer this experience into their own projects. This approach enhances the understanding of modern technologies, fosters analytical thinking, and encourages teamwork.
The results of the study confirm that project-based activities: increase students’ motivation to study technical subjects, develop research and engineering competencies, and foster critical and systemic thinking, preparing students for future professional careers in the digital economy.
In conclusion, the project-oriented approach is a promising direction in technology education. However, it requires further refinement, particularly in the development of criteria for evaluating project effectiveness, integrating STEM/STEAM approaches, and incorporating artificial intelligence and machine learning into educational projects.
This article will be useful for technology teachers, methodologists, educational program developers, and anyone interested in innovative teaching methods in technological education
Development of an application for investigating the LV model considering the spatial factor using Python
No full textКраснощок М. В. Розробка додатку для дослідження LV-моделі з урахуванням просторового фактора засобами Python : кваліфікаційна робота магістра : спец. 122 Комп'ютерні науки; освітньо-професійна програма : Комп'ютерні науки; форма навчання : денна / Максим Валентинович Краснощок // Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра інформаційних та цифрових технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Анатолій Миколайович Плічко, доктор фізико-математичних наук, професор, професор кафедри інформаційних та цифрових технологій. – Кропивницький, 2025. – 87 с.(ua) Кваліфікаційна робота присвячена актуальній тематиці розробки програмного інструментарію для моделювання просторової динаміки екологічних популяцій. Створено інтерактивний додаток засобами мови Python, який реалізує чисельний розв язок системи рівнянь «реакція-дифузія» та дозволяє досліджувати умови виникнення патернів Тюрінга в узагальненій моделі Лотки-Вольтерри.
(en) The qualification paper is devoted to the relevant topic of developing software tools for modeling the spatial dynamics of ecological populations. An interactive application has been created using Python, which implements the numerical solution of the "reaction-diffusion" system of equations and allows investigating the conditions for the emergence of Turing patterns in the generalized Lotka-Volterra model
Application of STEM technology in mathematics classes in the older age group of a preschool educational institution
No full textМозолевська О. В. Застосування STEM-технології на заняттях з математики в старшій віковій групі закладу дошкільної освіти : кваліфікаційна робота магістра : спец. 012 Дошкільна освіта; освітня програма : Дошкільна освіта; форма навчання : заочна / Олександра Володимирівна Мозолевська // Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Олена Олександрівна Нікатіна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти. – Кропивницький, 2025. – 91 с.(ua) У роботі розкрито теоретичні основи впровадження STEM-технології у дошкільній освіті. Визначено поняття STEM-технології та проаналізовано етапи розвитку й становлення проблеми. Схарактеризовано сучасні підходи до впровадження STEM у практику закладів дошкільної освіти. Акцентовано увагу на особливостях розвитку математичних уявлень у дітей старшої дошкільної групи. Розглянуто можливості інтеграції математики з іншими освітніми напрямами в межах STEM-технологій. Робота описує дослідження ефективності STEM у формуванні математичних уявлень дошкільників. Практичнаа цінність роботи у пропонованій розробці системи занять з математики для дітей старшого дошкільного віку з використанням STEM-технологій.
(en) The paper reveals the theoretical foundations of the implementation of STEM technology in preschool education. The concept of STEM technology is defined and the stages of development and formation of the problem are analyzed. Modern approaches to the implementation of STEM in the practice of preschool education institutions are characterized. Attention is focused on the features of the development of mathematical ideas in children of the senior preschool group. The possibilities of integrating mathematics with other educational areas within STEM technologies are considered. The paper describes the study of the effectiveness of STEM in the formation of mathematical ideas of preschoolers. The practical value of the work in the proposed development of a system of mathematics classes for children of senior preschool age using STEM technologies
Психологічні особливості впливу тривожності на благополуччя особливості в умовах воєнного стресу
No full textРезніченко Н. А. Психологічні особливості впливу тривожності на благополуччя особливості в умовах воєнного стресу : кваліфікаційна робота магістра : спец. : 053 Психологія; освітня програма : Психологія (практична психологія); форма навчання : заочна / Наталія Андріївна Резніченко // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Є. В. Гейко, доктор психологічних наук, професор; професор кафедри практичної психології . – Кропивницький, 2025. – 61 с.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню психологічних особливостей впливу тривожності на благополуччя особистості в умовах воєнного стресу. Актуальність теми зумовлена різким зростанням рівня ситуативної та особистісної тривожності населення під час воєнних дій, що впливає на емоційну стабільність, адаптивні можливості та загальне психологічне функціонування людини. Вивчення взаємозв’язку тривожності та благополуччя є важливим для розробки ефективних психопрофілактичних і психокорекційних заходів. Метою дослідження є визначення характеру та сили впливу тривожності на рівень психологічного благополуччя особистості, а також виявлення змін цих показників у процесі виконання корекційної програми. У роботі використано комплекс психодіагностичних методик: шкала тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна (STAI) та шкала психологічного благополуччя К. Рифф (PWB). У першому розділі розглянуто теоретичні підходи до поняття тривожності, її структури, проявів та функцій, а також концепції психологічного благополуччя. Узагальнено наукові дані щодо впливу стресових подій, зокрема воєнних, на емоційний стан і адаптацію особистості. Другий розділ містить опис методики дослідження та результати емпіричного аналізу. Встановлено, що підвищені рівні ситуативної й особистісної тривожності супроводжуються зниженням показників психологічного благополуччя, зокрема автономії, особистісного зростання, позитивних відносин і прийняття себе. Зафіксовано статистично значущі кореляції між тривожністю та основними складовими благополуччя. У третьому розділі представлено авторську тренінгову програму «Відновлення внутрішньої рівноваги», спрямовану на зниження рівня тривожності та зміцнення психологічної стабільності. За результатами повторної діагностики після проходження програми встановлено позитивну динаміку: зниження ситуативної тривожності та зростання окремих компонентів психологічного благополуччя. Графічний та статистичний аналіз підтверджує ефективність запропонованої програми. Практичне значення роботи полягає у можливості використання тренінгової програми в діяльності практичних психологів, волонтерських центрів, освітніх та соціальних установ для підтримки осіб, які переживають воєнний стрес.
(en) The master’s thesis is devoted to the study of the psychological characteristics of the influence of anxiety on an individual’s well-being under conditions of war related stress. The relevance of the research is determined by the significant increase in situational and trait anxiety among the population during wartime, which affects emotional stability, adaptive capacities, and overall psychological functioning. Understanding the relationship between anxiety and well-being is essential for developing effective psycho-preventive and psychocorrectional interventions. The aim of the study is to identify the nature and strength of the relationship between anxiety levels and psychological well-being, as well as to determine the changes in these indicators following the implementation of a correctional program. The research employed a set of psychodiagnostic methods, including the State–Trait Anxiety Inventory (STAI) by C. Spielberger and the Psychological Well-Being Scale (PWB) by C. Ryff. The first chapter presents a theoretical analysis of the concepts of anxiety, its structure, manifestations, and functions, as well as the main approaches to psychological well-being. It summarizes scientific findings on the effects of stressful and traumatic events, particularly wartime experiences, on emotional regulation and human adaptation. The second chapter includes the methodology of the empirical study and its results. The findings indicate that higher levels of both situational and trait anxiety are associated with decreased psychological well-being, specifically in the domains of autonomy, personal growth, positive relations, and self-acceptance. Statistically significant correlations between anxiety and well-being indicators were identified. The third chapter presents the author’s correctional training program “Restoring Inner Balance,” aimed at reducing anxiety and strengthening emotional stability. Follow-up diagnostics demonstrated positive changes: a decrease in situational anxiety and growth in several dimensions of psychological well-being. Statistical and graphical analyses confirm the effectiveness of the developed program. The practical value of this thesis lies in the possibility of applying the created program in the work of practical psychologists, social services, volunteer centres, and educational institutions to support individuals affected by war-related stress
The structure of the onymous space of the modern Ukrainian village : problems of sustainability
No full textКрижанівська О. І. Структура онімного простору сучасного українського села : проблеми стійкості / Ольга Іванівна Крижанівська, Людмила Петрівна Кричун // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки: зб. наук. праць / ред. кол.: Михида С. П. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 3(214) Т.2. – С. 44-50.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.2-5(ua) Власні назви будь-якої мови є особливим культурним шаром, де віддзеркалюється світобачення народу, особливості його господарювання, побуту, стосунків, відчуття себе серед близького, навколишнього й Усесвіту загалом. Слова-оніми окремого населеного пункту – це своєрідні словесні координати, у яких живе його мешканець. Передусім – це люди з їхніми офіційними й просторічними найменуваннями окремого індивіда й сімей/родів. Назви географічних об’єктів, великих і малих, відомих далеко за межами регіону і тільки в ньому; назви лінійних (вулиці, площі, кутки, хутори) денотатів, які в сучасних реаліях можуть мати по кілька найменувань. Господарська діяльність відбита в словах на позначення тих чи тих підприємств, організацій, установ, локацій, де вона здійснюється, а в селі – це й назви приручених тварин, птахів. Духовні шукання мешканців реалізовані в назвах церков, молитовних будинків, закладів культури. Є більш-менш окреслене коло найменувань місць відпочинку. Ці окремі онімні поля складають онімний простір населеного пункту, який завжди оригінальний, ніде й ніким дослівно не повторений. Але він не є й статичним, бо плинне життя, яке змінює архітектоніку будь-якого простору, зокрема й онімного. Виникає закономірне питання: що і як впливає на стійкість онімного простору загалом й окремих його полів?
Пропонована стаття є спробою описати спостереження над особливостями функціонування окремих полів власних назв с. Цибулевого Кропивницького району (кол. Знам’янський р-н) Кіровоградської області. Науковий інтерес спроєктовано на стабільне/змінне в онімних найменуваннях сільських об’єктів, причини й напрямки оновлення груп тих чи тих назв, зникнення чи появу нових полів. Увесь онімний простір не став об’єктом дослідження, оскільки цікавість викликають самобутні групи, які відрізняють один населений пункт від іншого на рівні власних назв.
(en) The proper names of any language are a special cultural layer that reflects the people's worldview, the peculiarities of their economy, lifestyle, relationships, and their sense of self among close, surroundings, and the universe as a whole. The onymic words of a particular settlement are a kind of verbal coordinates in which its inhabitant lives. First of all, these are people with their official and colloquial names of individuals and families/clans. The names of geographical objects, large and small, known far beyond the region and only within it; names of linear (streets, squares, corners, hamlets) denotations, which in modern realities can have several names. Economic activity is reflected in words denoting certain enterprises, organizations, institutions, locations where it is carried out, and in the village, these are also the names of domesticated animals and birds. The spiritual quests of the inhabitants are realized in the names of churches, prayer houses, and cultural institutions. These individual onymic fields make up the onymic space of the settlement, which is always original, never literally repeated anywhere o r by anyone. But itis not immutable, because the fluid life that changes the architecture of any space, including the onymic one, raises the natural question: what and how affects the stability of the onymic space as a whole and its individual fields?
The proposed article attempts to describe observations on the unique functioning of proper name fields in Tsybuleve village, Kropyvnytskyi district (formerly Znamianka district) of the Kirovohrad region. The scientific interest is projected onto the stable/variable in the onymic names of rural objects, the reasons and directions of updating groups of certain names, the disappearance or appearance of new fields. The entire onymic space did not become the object of research, since the interest is aroused by unique groups that distinguish one settlement from another at the level of proper names
Корпусний підхід до викладання фахового перекладу : інструменти Sketch Engine та CQL-запити
No full textTarnavska M. M. Corpus-based approach to specialised translation training : sketch engine tools and CQL queries / Марина Миколаївна Тарнавська // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Михида С. П. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 3(214) Т.1. – С. 136-142.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-16(en) Modern applied linguistics cannot be imagined without language corpora. They are both its powerful and efficient research tool and a virtually unlimited database of linguistic data for various fields and needs of sciences that use the language arsenal in one way or another. Automation of text corpus generation and research creates new opportunities not only for philology, but also for specialists who use such data for practical purposes. Corpusbased methods play an important role in improving language teaching, particularly translation, as they allow for the accurate and systematic selection of specialised language materials necessary for mastering vocabulary, peculiarities of use and translation of key linguistic units, as well as for identifying current language trends in a particular field. Despite the huge selection of platforms and software for managing corpora and text analysis, Sketch Engine stands out due to its power, as well as the size and versatility of its text collections: it allows you to not only analyse existing corpora, but also create your own, including multilingual ones, research vocabulary, phrases, terminology, translation equivalents, and generate learning materials using CQL queries and built-in linguistic functions.
Sketch Engine is particularly effective in teaching professional texts and their translation, as it allows you to effectively research specialised texts, identify key terminology and typical phrases, analyse translation approaches and prepare teaching materials for translation students, while using the CQL query language to make the process of working with specialised texts more focused and flexible.
The article explores a comprehensive approach to using Sketch Engine in teaching professional texts translation, focusing on the practical aspects of working with corpora. The author offers systematic methods that cover both basic skills of working with corpus data (creation of specialised corpora, frequency analysis, terminology research) and advanced techniques of analysing professional vocabulary and specific grammatical structures. Particular emphasis is placed on the practical application of these tools in the educational process, which allows translation students to effectively master the key aspects of specialised translation.
(ua) Сучасну прикладну лінгвістику неможливо уявити без мовних корпусів. Вони одночасно є як її потужним та ефективним дослідницьким інструментом, так і практично необмеженою базою лінгвістичних даних для різних галузей та потреб наук, що так чи інакше використовують мовний арсенал. Автоматизація створення та дослідження текстових масивів створює нові можливості не тільки для філології, а й для фахівців, які застосовують такі дані у практичних цілях. Не останню роль корпусні методи відіграють у вдосконаленні навчання мов, а саме перекладу, оскільки дають змогу точно та системно підбирати спеціалізовані мовні матеріали, необхідні для опанування лексики, особливостей вживання та перекладу ключових лінгвістичних одиниць, а також для визначення сучасних мовних тенденцій у конкретній сфері. Незважаючи на величезний вибір платформ та програмного забезпечення для керування корпусами текстів та для текстового аналізу, Sketch Engine займає особливе місце завдяки своїй потужності, а також обсягів та універсальності колекцій текстів: він дозволяє не тільки аналізувати наявні корпуси, а й створювати власні, у тому числі багатомовні, досліджувати лексику, словосполучення, термінологію, перекладацькі відповідники та генерувати навчальні матеріали за допомогою CQL-запитів і вбудованих лінгвістичних функцій. Особливо високу ефективність Sketch Engine демонструє у навчанні роботі з фаховими текстами та їх перекладу, оскільки дає можливість ефективно досліджувати спеціалізовані тексти, виявляти ключову термінологію, характерні словосполучення, аналізувати перекладацькі підходи та готувати навчальні матеріали для студентів-перекладачів; при цьому використання мови запитів CQL дозволяє зробити процес роботи зі спеціалізованими текстами більш спрямованим та гнучким.
У статті досліджується комплексний підхід до використання Sketch Engine у навчанні фахового перекладу, зосереджуючись на практичних аспектах роботи з корпусами. Пропонуються систематизовані методики, що охоплюють як базові навички роботи з корпусними даними (створення спеціалізованих корпусів, частотний аналіз, термінологічні дослідження), так і більш складні прийоми аналізу фахової лексики та специфічних граматичних структур. Особливий акцент робиться на практичному застосуванні цих інструментів у навчальному процесі, що дозволяє студентам-перекладачам ефективно опанувати ключові аспекти фахового перекладу