DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
Створення та організація краєзнавчих екскурсій для шкільних географічних гуртків
Get PDFA diplomamunka célja, hogy olyan honismereti kirándulásokat szervezzünk és
alakítsunk ki amelyeket a kárpátaljai magyar iskolák feltudnak majd használni a földrajz szakkörök során. A kutatáshoz kérdőíves módszert választottunk, a felmérés adatait, melyet a kárpátaljai magyar oktatási intézmények földrajz oktatói körében végeztük, feldolgozva Excel programban készített diagramok, valamint táblázatok segítségével szemléltetjük, továbbá a kapott információk alapján útvonal terveket alakítottunk ki, melyeket feltudnak használni a tanárok a földrajz szakkörök folyamán.
A téma aktualitását az adja, hogy a földrajz tantárgy gyakorlati alkalmazhatósága egyre nagyobb szerepet kap a kompetenciaalapú oktatásban, és a honismereti kirándulások jelentős mértékben hozzájárulnak a tanulók tudásának bővítéséhez, személyes élményeik gazdagításához. Az eredmények hozzájárulhatnak a földrajz szakkörök hatékonyságának növeléséhez és a kirándulások pedagógiai értékének jobb kiaknázásához
A humanista világnézet kialakítása a tanulókban Pavlo Vyshebaba munkássága alapján
No full textРезюме. Сучасна українська література останнього десятиліття демонструє тенденції до активізації літературного процесу, даруючи читачам нові твори, звертаючись до нових тем, порушуючи оригінальну проблематику, відіграваючи важливу роль у формуванні світогляду, особливо під час змін, спричинених війною. Трагічні події 2022-2025 років принесли в наше письменство нові імена. Серед них і Павло Вишебаба – один із митців, чия творчість має значний вплив на формування гуманістичних ідей у свідомості читачів. Його поезія народжена в умовах війни показує не лише особисті переживання автора, а й глибокі філософські роздуми над темами кохання, природи, віри, свободи та боротьби, що надає його творам особливого ліризму та філософської глибини. Вишебаба не лише письменник, а й активний громадський діяч, музикант, військовослужбовець Збройних сил України. Його творчість стала голосом епохи, яка не лише документує події сьогодення, а й формує світогляд сучасного покоління українців
Анімалістичний жанр у декоративно-прикладному мистецтві та можливості його впровадження у творчість дітей дошкільного віку
Get PDFМodern Tools for Service Quality Management in the Hotel and Restaurant Industry
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Готельно-ресторанне господарство виконує важливу функцію у світовій
економіці, надаючи послуги, які вимагають найвищих стандартів якості. Управління якістю
передбачає комплексне поєднання високого рівня обслуговування, ефективності роботи та
дотримання нормативних стандартів. У статті досліджено фундаментальні принципи,
проблеми управління якістю в готельно-ресторанному господарстві, наголошено на важливості
надання послуг, орієнтованих на клієнта, навчання персоналу та впровадження технологічних
досягнень. Одним з основних компонент управління якістю є впровадження стандартизованих
сертифікатів якості Ці інструменти допомагають компаніям підтримувати узгодженість у
наданні послуг, мінімізувати ризики та покращити загальний досвід обслуговування клієнтів.
Крім того, навчання та мотивація співробітників відіграють важливу роль у забезпеченні
якості обслуговування. Добре навчений персонал може ефективно задовольняти потреби
клієнтів, вирішувати скарги та сприяти позитивній репутації закладу.
Здатність збирати, аналізувати та впроваджувати зміни на основі відгуків клієнтів є
ключовим фактором збереження конкурентних переваг. У сучасну цифрову епоху онлайн-огляди
та рейтинги значно впливають на рішення споживачів, роблячи управління якістю
стратегічним пріоритетом для гостинного бізнесу. Технологічні інновації, такі як штучний
інтелект, автоматизація та розумні системи обслуговування, зробили революцію в управлінні
якістю в готельно-ресторанному господарстві. Чат-боти на основі штучного інтелекту,
автоматизовані системи бронювання та аналітика даних дозволяють компаніям
персоналізувати взаємодію з клієнтами, оптимізувати роботу та підвищити ефективність
обслуговування.
Проте, незважаючи на технологічний прогрес, такі проблеми, як плинність кадрів,
культурні відмінності та дотримання нормативних вимог, продовжують впливати на
управління якістю галузі. Автором запропоновано етапи розробки та реалізації стратегії
управління якість послуг у готельно-ресторанному господарстві. Адже успішна стратегія
передбачає збалансування технологічної інтеграції з наданням послуг, орієнтованих на клієнта,
гарантуючи, що підприємства гостинності не лише відповідають галузевим стандартам, але й
перевищують очікування клієнтів. Отже, ефективне управління якістю є динамічним і
безперервним процесом, який вимагає стратегічного планування, залучення працівників і
адаптації до мінливих уподобань клієнтів. Майбутнє управління якістю в господарстві буде
сформовано цифровою трансформацією, практиками сталого розвитку та більшою увагою до
персоналізованих послуг.A szálloda- és vendéglátóipar fontos szerepet játszik a világgazdaságban, mivel olyan
szolgáltatásokat nyújt, amelyek a legmagasabb minőségi követelményeknek kell megfelelniük. A
minőségirányítás magában foglalja a magas szintű kiszolgálás, a hatékony működés és a szabványok
betartásának komplex kombinációját. A cikk alapvető elveket és a minőségirányítás problémáit vizsgálja
a szálloda- és vendéglátóiparban, hangsúlyozva az ügyfélközpontú szolgáltatások fontosságát, a
személyzet képzését és a technológiai fejlesztések bevezetését. A minőségirányítás egyik alapvető eleme
a szabványosított minőségi tanúsítványok bevezetése. Ezek az eszközök segítenek a vállalatoknak
fenntartani a szolgáltatások egységességét, minimalizálni a kockázatokat és javítani az ügyfélélményt.
Ezenkívül az alkalmazottak képzése és motiválása kulcsszerepet játszik a szolgáltatás minőségének
biztosításában. A jól képzett személyzet hatékonyan tudja kielégíteni az ügyfelek igényeit, kezelni a
panaszokat és hozzájárulni a létesítmény pozitív hírnevéhez.
Az ügyfél-visszajelzések gyűjtésének, elemzésének és a változtatások bevezetésének képessége
kulcsfontosságú tényező a versenyelőny megőrzésében. A digitális korban az online vélemények és
értékelések jelentős hatást gyakorolnak a fogyasztói döntésekre, így a minőségirányítás stratégiai
prioritássá válik a vendéglátóipar számára. A technológiai innovációk, mint például a mesterséges
intelligencia, az automatizáció és az intelligens ügyfélszolgálati rendszerek, forradalmasították a
minőségirányítást a szálloda- és vendéglátóiparban. A mesterséges intelligencia alapú chatbotok, az
automatizált foglalási rendszerek és az adatelemzés lehetővé teszik a vállalatok számára, hogy
személyre szabják az ügyfélkapcsolatokat, optimalizálják a működést és növeljék a szolgáltatás
hatékonyságát.
Mindazonáltal a technológiai fejlődés ellenére olyan kihívások, mint a munkaerő-fluktuáció, a
kulturális különbségek és a szabályozási követelmények betartása továbbra is befolyásolják az iparág
minőségirányítását. A szerző javaslatot tesz a szálloda- és vendéglátóiparban alkalmazható
szolgáltatásminőség-menedzsment stratégia kidolgozására és megvalósítására. A sikeres stratégia
kiegyensúlyozza a technológiai integrációt az ügyfélközpontú szolgáltatások nyújtásával, biztosítva,
hogy a vendéglátóipari vállalkozások ne csak megfeleljenek az iparági szabványoknak, hanem
meghaladják az ügyfelek elvárásait is. Ezért a hatékony minőségirányítás egy dinamikus és folyamatos
folyamat, amely stratégiai tervezést, munkavállalói elkötelezettséget és az ügyféligények változásához
való alkalmazkodást igényel. A vendéglátásban a minőségirányítás jövőjét a digitális átalakulás, a
fenntarthatósági gyakorlatok és a személyre szabott szolgáltatások iránti fokozott figyelem alakítja
majd.Abstract. The hotel and restaurant industry plays a crucial role in the global economy, providing
services that require the highest standards of quality to ensure customer satisfaction and business
success. Quality management in this sector involves a complex combination of service excellence,
operational efficiency, and compliance with regulatory standards. This article explores the fundamental
principles, challenges, and best practices of quality management in hotel and restaurant businesses,
emphasizing the importance of customer-oriented service delivery, staff training, and technological
advancements. One of the primary components of quality management is the implementation of
standardized procedures. These frameworks help businesses maintain consistency in service provision,
minimize risks, and enhance overall customer experience. Additionally, employee training and
motivation play a significant role in ensuring service excellence. Well-trained staff can effectively
handle customer needs, resolve complaints, and contribute to a positive brand reputation.
Another essential aspect is customer feedback and continuous improvement. The ability to collect,
analyze, and implement changes based on customer reviews is a key factor in maintaining competitive advantage. In today’s digital era, online reviews and ratings significantly influence consumer decisions,
making quality management a strategic priority for hospitality businesses. Technological innovations,
such as artificial intelligence, automation, and smart service systems, have revolutionized quality
management in the hotel and restaurant industry. AI-driven chatbots, automated reservation systems,
and data analytics enable businesses to personalize customer experiences, streamline operations, and
enhance service efficiency.
However, despite technological advancements, challenges such as staff turnover, cultural
differences, and regulatory compliance continue to impact quality management. A successful strategy
involves balancing technological integration with human-centered service delivery, ensuring that
hospitality businesses not only meet industry standards but also exceed customer expectations. The
author proposed the stages of development and implementation of the service quality management
strategy in the hotel and restaurant industry. This article concludes that effective quality management
is a dynamic and continuous process that requires strategic planning, employee engagement, and
adaptation to evolving customer preferences. The future of quality management in the hotel and
restaurant industry will be shaped by digital transformation, sustainability practices, and a greater
focus on personalized services
Conceptual principles and directions of innovative development of digitalization in the system of transformation of the economy of the regions of Ukraine
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Попри повномасштабну агресію, регіональна цифровізація залишається
одним із ключових напрямів управління діяльністю регіонів. Особливо в умовах військових
викликів, цифрова модернізація регіонів відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступу до
якісних послуг у сферах медицини, освіти, соціального захисту, адміністрування та інших
важливих сервісів. Це сприяє покращенню стільникового зв’язку, розширенню доступу до
інтернету, посиленню кібербезпеки та стабільному функціонуванню критичної
інфраструктури. У статті розглядаються концептуальні засади та основні напрями розвитку
цифровізації як ключового чинника трансформації економіки регіонів. Визначено роль цифрових
технологій у модернізації господарських процесів, підвищенні продуктивності та забезпеченні
інноваційного розвитку територій. Проаналізовано динаміку фінансування заходів щодо
формування електронних інформаційних ресурсів засобами бюджету Харківської міської територіальної громади протягом 2013-2023 років, що дозволяє визначити стратегії розвитку
цифровізації Харківського регіону, спрямованих на підвищення його конкурентоспроможності у
глобальній економіці та оцінити ефективність в умовах змін економічного розвитку. Особливу
увагу приділено формуванню найбільш повної методики аналізу розвитку регіонів за допомогою
такого інструменту, як індекс цифрової трансформації регіонів України. Розкрито його
значення та структуру. Цей інструмент, розроблений Міністерством цифрової трансформації
України, охоплює всі 24 регіони країни та дозволяє аналізувати рівень упровадження цифрових
послуг, ефективність дій органів місцевої влади, а також цифрову грамотність населення.
Індекс не лише відображає здатність регіонів впроваджувати сучасні технології, а й надає
змогу відстежувати досягнення в процесах цифровізації та розвитку інформаційного
суспільства. Зроблено акцент на необхідності розбудови цифрової інфраструктури, розвитку
людського капіталу та залучення інвестицій у сферу інформаційно-комунікаційних технологій.
У статті наводяться приклади успішних ініціатив та рекомендації щодо ефективного
впровадження цифрових інструментів у регіональних економіках.A teljes körű agresszió ellenére a regionális digitalizáció továbbra is a regionális
menedzsment egyik kulcsterülete. A régiók digitális korszerűsítése különösen a katonai kihívásokkal
összefüggésben döntő szerepet játszik a minőségi szolgáltatásokhoz való hozzáférés biztosításában az
orvostudomány, az oktatás, a szociális védelem, a közigazgatás és más fontos szolgáltatások területén.
Ez hozzájárul a mobilkommunikáció javításához, az internet-hozzáférés bővítéséhez, a kiberbiztonság
erősítéséhez és a kritikus infrastruktúra stabil működéséhez. A cikk a digitalizáció, mint a regionális
gazdaság átalakulásának kulcstényezőjének koncepcionális alapjait és fejlesztési irányait vizsgálja.
Meghatározták a digitális technológiák szerepét a gazdasági folyamatok korszerűsítésében, a
termelékenység növelésében és a területek innovatív fejlődésének biztosításában. Elemeztük a Harkov
városi kistérség költségvetéséből az elektronikus információforrások kialakítására irányuló
finanszírozási intézkedések dinamikáját 2013-2023 között, amely lehetővé teszi számunkra, hogy
meghatározzuk a Harkovi régió digitalizációjának fejlesztési stratégiáit, amelyek célja
versenyképességének növelése a globális gazdaságban és hatékonyságának felmérése a változó
gazdasági fejlődés összefüggésében. Különös figyelmet fordítunk a regionális fejlődés elemzésének
legteljesebb módszertanának kialakítására olyan eszközzel, mint az ukrajnai régiók digitális
átalakulásának indexe. Feltártuk tartalmát és szerkezetét. Ez az Ukrajna Digitális Transzformációs
Minisztériuma által kifejlesztett index az ország mind a 24 régiójára kiterjed, és lehetővé teszi a digitális
szolgáltatások megvalósításának szintjének, a helyi önkormányzati intézkedések hatékonyságának,
valamint a lakosság digitális írástudásának elemzését. Az index nemcsak azt tükrözi, hogy a régiók
mennyire képesek a modern technológiák bevezetésére, hanem lehetővé teszi a digitalizációs
folyamatokban és az információs társadalom fejlődésében elért eredmények nyomon követését is.
Hangsúlyt helyeztünk a digitális infrastruktúra kiépítésére, a humán tőke fejlesztésére, valamint az
információs és kommunikációs technológiák területére irányuló befektetések vonzására. A cikk példákat
mutat be sikeres kezdeményezésekre és ajánlásokat tesz a digitális eszközök hatékony megvalósítására
a regionális gazdaságban.Abstract. Despite the full-scale aggression, regional digitalization remains one of the key areas
of regional management activities. Particularly in the face of wartime challenges, the digital
modernization of regions plays a crucial role in ensuring access to quality services in healthcare,
education, social protection, administration, and other vital areas. It contributes to improving cellular
communication, expanding internet access, enhancing cybersecurity, and ensuring the stable functioning of critical infrastructure. The article examines the conceptual foundations and main
directions of digitalization development as a key factor in transforming the regional economy. It
highlights the role of digital technologies in modernizing economic processes, improving productivity,
and ensuring the innovative development of territories. The dynamics of budget financing for creating
electronic information resources in the Kharkiv municipal territorial community during 2013–2023 is
analyzed, enabling the identification of digitalization development strategies for the Kharkiv region
aimed at increasing its competitiveness in the global economy and assessing effectiveness in the context
of economic development changes. Special attention is given to developing a comprehensive
methodology for analyzing regional development using the Digital Transformation Index of Ukrainian
Regions. Its significance and structure are detailed. This tool, developed by the Ministry of Digital
Transformation of Ukraine, encompasses all 24 regions of the country and allows for the analysis of the
implementation level of digital services, the effectiveness of local authorities' actions, and the digital
literacy of the population. The index not only reflects the regions' ability to implement modern
technologies but also tracks progress in digitalization processes and the development of an information
society. The article emphasizes the necessity of developing digital infrastructure, enhancing human
capital, and attracting investments in the field of information and communication technologies.
Examples of successful initiatives and recommendations for effectively implementing digital tools in
regional economies are provided
Impact of Artificial Intelligence on Innovation in the Financial Sector of Ukraine in 2024
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Основна мета цього дослідження зосереджена на впливі штучного інтелекту
на інновації у фінансовому секторі України та факторах, що покращують або перешкоджають
ефективному застосуванню штучного інтелекту в інноваціях у фінансовому секторі. Цей
напрям дослідження є все більш актуальним для фінансових установ в Україні, оскільки
управління технологічними інноваціями стає ключовим для операційної ефективності та
конкурентоспроможності.
У статті використано змішані методи дослідження, а саме, якісний аналіз сучасних
дослідження науковців у поєднанні з кількісним методом - економетричним моделюванням. З
вибірки фінансових установ в Україні було зібрано дані щодо поточної практики інтеграції
штучного інтелекту та основних перешкод для впровадження, а також досліджено відповідний
вплив на інноваційну діяльність фінансових установ. Також, економетричні тести на
мультиколінеарність, гетероскедастичність і автокореляцію включені для аналізу надійності
результатів.
Незважаючи на те, що технологія штучного інтелекту тільки зароджується у
фінансовому секторі України, існує багато можливостей для інновацій у таких сферах, як
обслуговування клієнтів, управління ризиками та операційна ефективність. Регулювання, брак
кваліфікованого персоналу, неадекватна технологічна інфраструктура визначені як основні
перешкоди. Дослідження також демонструє успішне застосування штучного інтелекту, де він
був успішно інтегрований, надаючи потенційні шляхи його розширення. Економетричний аналіз
підтверджує, що впровадження штучного інтелекту має позитивну кореляцію з ефективністю
інновацій, що означає, що фінансові установи, які використовують технології штучного
інтелекту, прагнуть покращити свої позиції порівняно з конкурентами.
Це дослідження підкреслює необхідність у формуванні сприятливого нормативного
середовища та інтеграції технологічних інвестицій у розвиток потенціалу українського
фінансового сектору. У статті акцентується увага на вирішенні ряду питань законотворцями,
політиками і фінансовими лідерами щодо сприяння технологічному прогресу у цій сфері. Ця
ініціатива має допомогти фінансовому сектору стати більш стійким і
конкурентоспроможним у сучасній цифровій економіці. Ця стаття доповнює дослідження
науковців щодо питань можливостей використання штучного інтелекту як інновацій у
фінансовому секторі України.A kutatás fő célja a mesterséges intelligencia ukrajnai pénzügyi szektorban betöltött
szerepének és az innovációkra gyakorolt hatásának feltárása, valamint azoknak a tényezőknek az
elemzése, amelyek elősegítik vagy akadályozzák a mesterséges intelligencia hatékony alkalmazását az
ágazat innovációs folyamataiban. Ez a kutatási irány egyre nagyobb jelentőséggel bír az ukrán pénzügyi
intézmények számára, mivel a technológiai fejlesztések megfelelő alkalmazása elengedhetetlen az
intézményi hatékonyság növelése és a piaci versenyelőny biztosítása érdekében. A tanulmány
módszertani megközelítése vegyes kutatási módszereken alapul: a jelenlegi tudományos eredmények
kvalitatív elemzését ötvözi a kvantitatív megközelítéssel, nevezetesen ökonometriai modellezéssel.
Ukrajnai pénzügyi intézmények mintáján keresztül gyűjtött adatok szolgálnak alapul a mesterséges
intelligencia integrációjának jelenlegi gyakorlatáról, a bevezetés előtt álló főbb akadályokról, valamint
a technológia innovációs tevékenységekre gyakorolt hatásáról. Az eredmények megbízhatóságának
értékeléséhez ökonometriai tesztek – többek között multikollinearitás-, heteroszkedaszticitás- és
autokorrelációs vizsgálatok – is alkalmazásra kerültek. Bár a mesterséges intelligencia alkalmazása
még csak kezdeti szakaszban van az ukrán pénzügyi szektorban, számos lehetőség mutatkozik az
innovációra olyan területeken, mint az ügyfélszolgálat, a kockázatkezelés és az operatív hatékonyság. A
szabályozási korlátok, a képzett munkaerő hiánya, valamint az elégtelen technológiai infrastruktúra a
bevezetés legfőbb akadályaiként kerültek azonosításra. A tanulmány továbbá bemutatja azokat az
eseteket is, ahol a mesterséges intelligencia sikeresen került integrálásra, és potenciális fejlesztési
irányokat vázol fel a jövőre nézve. Az ökonometriai elemzés alapján megállapítást nyert, hogy a
mesterséges intelligencia alkalmazása pozitív korrelációban áll az innováció hatékonyságával. Ez arra
utal, hogy azok a pénzügyi intézmények, amelyek alkalmazzák ezeket a technológiákat, javítani kívánják
piaci pozíciójukat versenytársaikkal szemben. A kutatás hangsúlyozza egy kedvező szabályozási
környezet kialakításának szükségességét, valamint a technológiai beruházások integrációját a pénzügyi
szektor fejlődési stratégiájába. A tanulmány kiemeli a törvényhozók, a gazdaságpolitikai döntéshozók
és a pénzügyi szektor vezetőinek szerepét abban, hogy támogassák a technológiai fejlődést ezen a
területen. Ez az irányvonal elősegítheti a pénzügyi szektor ellenállóbbá és versenyképesebbé válását a
modern digitális gazdaságban. A cikk kiegészíti a tudományos közösség azon törekvéseit, amelyek a
mesterséges intelligencia alkalmazási lehetőségeinek vizsgálatára irányulnak Ukrajna pénzügyi
szektorában.Abstract. The main purpose of this study focuses on the impact of artificial intelligence on
innovation in the financial sector of Ukraine and the factors that improve or hinder the effective
application of artificial intelligence in innovation in the financial sector. This line of research is
increasingly relevant for financial institutions in Ukraine, as the management of technological
innovation is becoming key to operational efficiency and competitiveness.
The article used mixed research methods, namely, a qualitative analysis of modern research by
scientists in combination with a quantitative method - econometric modeling. From a sample of financial
institutions in Ukraine, data was collected on the current practice of artificial intelligence integration
and the main barriers to implementation, and the corresponding impact on the innovative activities of
financial institutions was investigated. Also, econometric tests for multicollinearity, heteroskedasticity,
and autocorrelation are included to analyze the reliability of the results.
Although AI technology is nascent in Ukraine's financial sector, there are many opportunities for
innovation in areas such as customer service, risk management and operational efficiency. Regulation,
lack of qualified personnel, inadequate technological infrastructure are identified as the main obstacles.
The study also demonstrates successful applications of artificial intelligence where it has been
successfully integrated, providing potential avenues for its expansion. Econometric analysis confirms
that the adoption of artificial intelligence has a positive correlation with innovation performance, which
means that financial institutions that use artificial intelligence technologies tend to improve their
position compared to competitors.
This study emphasizes the need for the formation of a favorable regulatory environment and the
integration of technological investments in the development of the potential of the Ukrainian financial
sector. The article focuses on solving a number of issues by lawmakers, politicians and financial leaders
regarding the promotion of technological progress in this area. This initiative should help the financial
sector become more sustainable and competitive in today's digital economy. This article complements
the research of scientists on the possibilities of using artificial intelligence as an innovation in the
financial sector of Ukraine
Гейміфікація у вивченні англійської мови: результати емпіричних досліджень
No full textРедакційна колегія: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/editirial-team Зміст: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/issue/view/371Abstract. Motivation is crucial for successful foreign language learning,
particularly English, given its global importance and role as a lingua franca. While
previous research has explored motivation and the integration of gamification,
defined as using game elements in non-game environments, in educational settings,
there's a notable gap in understanding how it specifically boosts motivation
and learning outcomes in English language classes within Transcarpathian secondary
schools. In this multilingual environment, traditional teaching methods
might not fully meet all student needs. This study addresses this gap by investigating
the practical implementation and impact of gamification on student
motivation and English language learning among secondary school students in
Transcarpathia. We aim to shed light on how these techniques are applied and
their effects on student involvement and academic results.
The research involved an in-depth analysis of questionnaire responses from
25 secondary English teachers in Transcarpathia, Ukraine. The questionnaire
gathered rich insights into teachers' experiences, views, the challenges they face
in designing gamified lessons, the frequency of game use, preferred game types,
and primary objectives for implementing gamification. Our findings demonstrate
that gamification is highly valued and widely integrated into English lessons, with
all participating teachers acknowledging its benefits and crucial role in language
acquisition. Teachers frequently use adaptable games across all age groups, primarily
to enhance active student participation, make lessons more enjoyable, and
promote both competition and cooperation. Games were found to significantly
boost vocabulary expansion, improve essential language skills, and effectively
reinforce learned material. While digital tools are increasingly utilized, traditional
methods remain vital, suggesting a blended approach. Further research is needed
to pinpoint specific gamified design elements for optimal learning outcomes and
to address potential implementation challenges in such contexts.Резюме. Мотивація є вирішальною для успішного вивчення інозем-
них мов, особливо англійської, враховуючи її глобальне значення та роль як
лінгва франка. Хоча попередні дослідження вивчали мотивацію та інтегра-
цію гейміфікації, що визначається як використання ігрових елементів у
неігрових середовищах, в освітніх установах, існує помітна прогалина в ро-
зумінні того, як саме вона підвищує мотивацію та результати навчання на
уроках англійської мови в загальноосвітніх школах Закарпаття. У цьому ба-
гатомовному середовищі традиційні методи викладання можуть не повною
мірою відповідати всім потребам учнів. Тому, наше дослідження спрямо-
ване на заповнення цієї прогалини шляхом вивчення практичного
впровадження та впливу гейміфікації на мотивацію учнів та вивчення анг-
лійської мови серед учнів середніх шкіл Закарпаття. У статті висвітлено, як
ці методи застосовуються та їхній вплив на залученість учнів та їхні акаде-
мічні результати.
Дослідження включало поглиблений аналіз відповідей на анкети від
25 вчителів англійської мови середніх шкіл Закарпаття. В анкеті є відомості
про досвід вчителів, їхні погляди, виклики, з якими вони стикаються при
розробці гейміфікованих уроків, частоту використання ігор, переважні типи
ігор та основні цілі впровадження гейміфікації. Наші висновки демонстру-
ють, що гейміфікація високо цінується та широко інтегрована в уроки
англійської мови, причому всі вчителі-учасники визнають її переваги та
ключову роль у вивченні мови. Вчителі часто використовують адаптовані
ігри для всіх вікових груп, головним чином для підвищення активної участі
учнів, створення приємної атмосфери на уроках та сприяння співпраці.
Встановлено, що ігри значно сприяють розширенню словникового запасу,
покращенню важливих мовних навичок та ефективному закріпленню вивче-
ного матеріалу. Хоча цифрові інструменти використовуються все частіше,
традиційні методи залишаються життєво важливими, що свідчить про змі-
шаний підхід. Необхідні подальші дослідження для визначення конкретних
гейміфікованих елементів дизайну для досягнення оптимальних результатів
навчання та вирішення потенційних викликів впровадження в таких кон-
текстах
Ви розмовляєте Deutsch? – Взаємодія мов на заняттях іноземної мови у закладі вищої освіти в багатомовному середовищі
No full textРедколегія: http://polonistyka.zu.edu.ua/about/editorialTeamAbstract. The aim of the study is to present the different forms of language interaction in a multilingual
learning environment, specifically through the foreign language teaching practices of the Ferenc
Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education. In Transcarpathia, a western
region of Ukraine, multilingualism and multilingual language use have become part of everyday life
due to its geographical location and the changes of power in the 20th century. The linguistic
diversity of the area, including the co-existence of Hungarian, Ukrainian, Romanian, Polish,
Russian and Roma, provides a particularly fertile ground for the study of translanguaging and
linguistic transfer and interference.
The empirical basis of the research is based on our own observations of the language use of
Hungarian and/or Ukrainian native speakers majoring in English studying German as a second
foreign language at the aforementioned higher educational establishment.
Our experience confirmed that in language classes in multilingual contexts, phenomena are often
observed where students consciously or spontaneously mobilise multiple linguistic resources in the
course of communication. Typical cases of translanguaging, for example in the processes of task
comprehension, word search or meaning making, not only testify to the linguistic creativity of
learners, but also require flexibility in teaching methods. Positive and negative forms of linguistic
transfer (e.g. transfer of similar grammatical structures or phonetic interference) are also common
and affect learning outcomes.
Our study shows that multilingualism presents not only challenges but also opportunities in foreign
language teaching. The conscious integration of multilingual backgrounds and the pedagogical
recognition of translanguaging can contribute to the development of linguistic competence and the
enhancement of foreign language confidence. Our study stresses the importance of considering the
local context in educational practice.Резюме. Метою даного дослідження є аналіз форм мовної взаємодії в умовах багатомовного
навчального середовища на прикладі викладання іноземних мов у Закарпатському угорському
інституті ім. Ференца Ракоці ІІ. Закарпаття – західний регіон України, для якого
характерне мовне розмаїття, зумовленого історичними обставинами та географічним
розташуванням. Співіснування угорської, української, румунської, польської, російської та ромської мов створює унікальне підґрунтя для дослідження явищ транслінгвізму, мовного
трансферу та інтерференції.
Емпіричну базу дослідження становлять спостереження за мовною поведінкою здобувачів
вищої освіти освітньої програми 014 Середня освіта (Англійська мова та література)
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які вивчають німецьку як другу іноземну мову.
У процесі дослідження виявлено, що в багатомовному контексті студенти у процесі
комунікації свідомо або спонтанно активізують різні мовні ресурси. Типові приклади
перекладу, зокрема при розумінні завдань, доборі лексики чи створенні висловлювання,
свідчать про мовну креативність студентів і потребують гнучкого підходу до процесу
викладання. Доведено, що мовний трансфер має як позитивні, так і негативні форми,
наприклад, перенесення граматичних структур або фонетична інтерференція є поширеним
явищем і суттєво впливають на результати навчання.
Наголошено, що багатомовність створює не лише виклики, а й значні можливості для
вдосконалення процесу викладання іноземних мов. Свідома інтеграція транслінгвального
підходу та урахування місцевого мовленнєвого контексту можуть сприяти розвитку мовної
компетентності та впевненості студентів у володінні іноземною мовою
Peculiarities of language use in Soviet-annexed Transcarpathia based on the materials of the Vörös Zászló district newspaper (1945–1946)
No full texthttps://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabpA sajtótermékek történelmi szempontú vizsgálata komoly hagyományokkal rendelkezik.
Ezzel párhuzamosan a bennük megjelenő írások nyelvészeti szempontból is fontos
források lehetnek. Általuk vizsgálhatóvá válnak például olyan jelenségek is, mint a
helyesírás változása, az új szavak megjelenése, vagy a kisebbségi helyzetben megjelenő
lapok esetén akár a nyelvi helyzet sajátosságai is. Jelen munka keretein belül a kárpátaljai
Beregszászi járás 1945–1946. évi nyelvi sajátosságainak a vizsgálatát végeztem el a Vörös
Zászló című kerületi lap anyagai alapján. A kutatás célja – a korábbi vizsgálataimhoz
igazodva – a másodnyelvi hatás nyomán jelentkező nyelvi sajátosságok bemutatása volt.
Az újság írásait a régió névhasználatát illetően is érdekes lehet megnézni. Azokban
ugyanis a Kárpáti terület elnevezés mellett, több ízben Zákárpát-terület-ként is említésre
kerül a zákárpátszkai vagy kárpátontúli terület. Érdekes adalék lehet az elnevezés
használatával kapcsolatosan az a tény is, hogy az 1946. évi lapszámokban az elvileg
hivatalos, de a magyar használat tekintetében amúgy is elég labilis írásmóddal megjelenő
zakarpatszkai, vagy zákárpátszkai, avagy zakarpátszkai terület névformával mindösszesen hat alkalommal éltek a szerkesztőség munkatársai. Ennél is kevesebbszer, csupán egy-egy
alkalommal fordul elő, a későbbi időszakok során igen gyakorivá váló Kárpátontúli vagy
Kárpátontúl terület elnevezés használata. A leggyakrabban ugyanakkor a Kárpátalja
formátummal találkozni. Ha csak az 1946-os lapszámokat nézzük, akkor is 33 előfordulást
adatolhatunk. A névhasználati bizonytalanságok kapcsán példákat természetesen nem csak
a régió nevét illetően találhatunk. A lap hasábjain meglehetősen sok módozata van a
településnevek használatának, de következetesnek összességében egyik sem mondható. A
helynév leggyakrabban írásonként változó, lényegében a szerzői „önkény” kérdése, hogy
melyik névalak is kerül szerepeltetésre, így pl. egymástól függetlenül találkozhatunk például
a Bátyú és Vuzlove megnevezésekkel. Gyakorta előforduló jelenség viszont, hogy egymás
mellett, egyfajta pontosításként használják a települések magyar és szláv neveit: Zmijivka
(Kígyós), Lipove (Hetyen), Csetovó (Csetfalva), Csopivka (Ardó) stb.
A Vörös Zászló említett évekből vett lapszámait illetően számos olyan helyesírási
következetlenségre találhatunk példát, amelyek alapvetően a szerzői vagy nyomdászati
figyelmetlenség következményei. Ilyennek tekinthetők például az egy íráson belül
előforduló eltérő szóalakok megjelenései: kontrol-bizottság – kontroll-bizottság, volébal –
voléball stb. Ilyen példákat tucatjával lehetne említeni, de érdekesebb kérdésként
tekinthetünk az államapparátus működésével kapcsolatosan megjelenő szláv eredetű
szavak körüli bizonytalanságokra. Az ilyen szavak magyar alakjának megjelenési formái
nyilvánvalóan ugyancsak a szerzők egyéni belátásmódjának az eredményeképpen
jöhettek létre. Ezek között említhetjük például az Alekszej Grigorjevics Sztahanov-ról
elnevezett mozgalom, illetve az abban résztvevők megnevezését: sztachanovisták –
sztahhanovisták. Az újság lapjain természetesen találkozni számos, a korszakhoz tartozó
historizmussal is, amelyek ma már a történelmi írásokban is ritkán vagy csupán más
alakban fordulnak elő. Ide sorolhatjuk például a bolsevikiek, narodnyik, zemsztvó,
Kompárt stb. szavakat is.
Amint az a fent leírtakból egyértelműen látszik, a szovjet hatalom a terület
bekebelezését követően egy gyors és meglehetősen intenzív folyamat keretei között
próbálta meg kiépíteni a hiányzó intézményrendszert, s ezzel egyidejűleg terjeszteni a
párt eszmeiségét. Ez utóbbi kiemelt célként jelent meg, s minden lehetséges eszközt
felhasználtak a jobb eredmények elérése érdekében. A helyi szervek és a sajtó is
intenzíven bekapcsolódott a lakosság eszmei nevelésébe, ami nyilván ahhoz vezetett, hogy
az aktuális eseményekről való tájékoztatás egyrészt ideológiai színezettel valósult meg,
másrészt az intézményrendszer, a politikai, társadalmi és gazdasági élet uniformizácója
és szovjetizációja nyomán számos orosz és ukrán kölcsönszó került be a magyar
szóhasználatba. E szavak egy része, épp az ideológiai színezet miatt mára archaizálódott
és passzív használatúvá vált, de vannak olyan, a pártideológiához kevésbé kötődő szavak
is, amelyek máig használatosak maradtak.Резюме. Історичний аналіз друкованих видань має давні традиції. Паралельно з цим,
опубліковані в них тексти, можуть бути важливими джерелами з позиції лінгвістичного
аналізу. Вони дозволяють досліджувати такі явища, як: зміни в правописі, поява нових
слів або, у випадку видань, що з’являються у мовному середовищі меншин, особливості
мовної ситуації. У роботі проаналізовано мовні особливості Берегівського району
Закарпатської області у 1945–1946 роках на основі матеріалів районної газети
«Червоний Прапор», яка виходила друком угорською мовою.
Мета дослідження – виявлення мовних особливостей, що виникли під впливом
української мови.
Розглянуто використання назв регіону в публікаціях газети. Окрім назви «Кárpáti
terület», кілька разів використовується термін «Zákárpát-terület», а також варіанти
«zákárpátszkai» або «kárpátontúli terület». Варто зазначити, що у випусках газети за
1946 рік редакція використала офіційний, але незвичний у тогочасному вжитку термін
«zakarpatszkai» чи «zakarpátszkai» лише шість разів. Ще рідше зустрічаються назви
«Kárpátontúl» або «Kárpátontúli terület», які пізніше набули поширення. Найчастіше ж
натрапляємо на форму «Kárpátalja», яка в 1946 році була зафіксована 33 рази.
Зазначено, що подібна невизначеність спостерігається і у випадку вживання
топонімів. У газетних статтях трапляються різні варіанти назв населених пунктів,
оскільки їх вибір залежить від автора тексту. Наприклад, одночасно можуть
використовуватися назви «Bátyú» і «Vuzlove». Часто також спостерігаємо практику
подвійного написання – угорською та слов’янською мовами з метою конкретизації:
«Zmijivka (Kígyós)», «Lipove (Hetyen)», «Csetovó (Csetfalva)», «Csopivka (Ardó)» тощо.
У випусках «Червоного Прапора» 1945–1946 років можна знайти численні
орфографічні непослідовності, які, ймовірно, виникли через авторську або друкарську
неуважність. До них належать різні варіанти написання одного й того ж слова в межах
однієї статті: «kontrol-bizottság» – «kontroll-bizottság», «volébal» – «voléball» тощо. На
особливу увагу заслуговує невизначеність у використанні слів слов’янського
походження, що пов’язані з функціонуванням державного апарату. Їхні угорські
форми, ймовірно, залежали від індивідуальних уподобань авторів. Наприклад, це
стосується назви руху, пов’язаного з Алексєєм Григоровичем Стахановим, а також
позначення його учасників: «sztachanovisták» – «sztahhanovisták». На сторінках газети
можна також знайти численні історизми, характерні для того часу, які сьогодні рідко
використовують навіть у наукових працях. До них належать слова «bolsevikiek»,
«narodnyik», «zemsztvó», «Kompárt» тощо.
Результати аналізу показують, що після приєднання Закарпаття до складу
Радянського Союзу нова влада швидко і доволі інтенсивно почала створювати нову адміністративну систему та водночас поширювати комуністичну ідеологію. Це завдання
стало пріоритетним, і для досягнення найкращих результатів використовувалися всі
можливі засоби. Наголошено на тому, що до ідеологічного виховання населення активно
залучалися місцеві органи влади та преса. Це призвело до того, що висвітлення
актуальних подій супроводжувалося ідеологічним забарвленням, а в процесі
уніфікації та радянізації політичного, соціального та економічного життя в
угорську мову проникло чимало запозичень з російської та української мов.
Виявлено, що частина цих слів згодом архаїзувалася через тісний зв’язок з
радянською ідеологією. Однак менш ідеологізовані лексичні запозичення
залишилися в угорській мові й використовуються дотепер.Abstract. The historical analysis of press publications has a strong tradition. At the same time, the
writings appearing in them can also serve as important sources from a linguistic
perspective. They allow for the examination of phenomena such as changes in spelling, the
emergence of new words, or – in the case of newspapers published in minority contexts –
the peculiarities of the linguistic situation. Within the framework of this study, the linguistic
characteristics of the Berehove district of Transcarpathia in 1945–1946 were analysed based
on materials from the district newspaper Vörös Zászló. The aim of the research was to
present linguistic peculiarities arising from the influence of a second language.
Examining the newspaper’s articles with regard to regional name usage is also
noteworthy. In addition to the designation Kárpáti terület, the term Zákárpát-terület also
appears several times, reflecting the influence of the Ukrainian and Russian languages. An
interesting aspect of this name usage is that in the 1946 issues, the theoretically official but
linguistically unstable spellings zakarpatszkai, zákárpátszkai, and zakarpátszkai terület
appeared only six times in total. Even less frequently – only once or twice – were the later
common terms Kárpátontúl or Kárpátontúli terület used. However, the most frequently
encountered designation was Kárpátalja, which appeared 33 times in the 1946 issues alone.
The uncertainty in name usage is not limited to the region’s name. The newspaper
contains multiple variations of settlement names, none of which are used consistently. The
choice of name form often depended on the writer’s preference, leading to independent
occurrences of names such as Bátyú and Vuzlove. A frequently observed phenomenon is the
simultaneous use of Hungarian and Slavic settlement names as clarifications, such as
Zmijivka (Kígyós), Lipove (Hetyen), Csetovó (Csetfalva) and Csopivka (Ardó).
The issues of Vörös Zászló from the examined period also contain numerous spelling
inconsistencies, likely resulting from authorial or printing errors. Examples include variations such as kontrol-bizottság – kontroll-bizottság and volébal – voléball. These
inconsistencies could be listed extensively, but a more interesting question is the
uncertainty surrounding the use of Slavic-derived words related to state administration.
The Hungarian adaptations of these terms likely emerged based on the authors’
individual preferences. For instance, the movement named after Alexei Grigoryevich
Stakhanov is variously referred to as sztachanovisták and sztahhanovisták.
The newspaper also contains numerous historical terms from the era, which are now
rarely used even in historical texts or appear in different forms. These include words
such as bolsevikiek, narodnyik, zemsztvó, and Kompárt.
As evident from the above-mentioned results, following the annexation of the region,
Soviet authorities sought to rapidly and intensively establish the missing institutional
framework while simultaneously promoting the party ideology. The latter goal was
prioritized, and all possible means were employed to achieve better results. Local
authorities and the press actively participated in the ideological education of the
population, leading to news reporting that was both ideologically coloured and influenced
by the uniformization and Sovietization of political, social, and economic life. As a result,
numerous Russian and Ukrainian loanwords and concepts entered Hungarian usage.
Some of these words have since become archaic and fallen into passive use due to
their ideological connotations. However, others, less tied to party ideology, have
remained in active use to this day.A tanulmány alapjául szolgáló kutatás a Magyar Tudományos Akadémia 49/23/2024/HTMT Domus szülőföldi ösztöndíjprogram támogatásával valósult meg
Integration of Repatriates into Ukraine’s Labor Market: Challenges and Prospects
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Предметом дослідження визначено процеси інтеграції репатріантів у ринок
праці України та фактори, що впливають на їх працевлаштування. Метою роботи є
комплексний аналіз викликів та перспектив інтеграції репатріантів у вітчизняний ринок праці,
а також розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації цього процесу. Методологія
дослідження базується на системному підході із застосуванням методів статистичного
аналізу, експертного опитування та порівняльного аналізу міжнародного досвіду. У процесі
дослідження використано дані Державної служби статистики України, результати
соціологічних досліджень та експертні оцінки. В результаті роботи виявлено основні
перешкоди для успішної інтеграції репатріантів: адміністративні бар'єри, складнощі з
визнанням професійної кваліфікації, мовні та культурні відмінності. Встановлено, що найбільш
перспективними секторами для працевлаштування репатріантів є IT-сфера, міжнародна
торгівля та консалтинг. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення державної політики
підтримки репатріантів, які передбачають створення спеціалізованих програм професійної
адаптації та перекваліфікації з урахуванням закордонного досвіду. Запропоновано спростити
процедури визнання іноземних кваліфікацій, запровадити індивідуальний супровід репатріантів
кар'єрними радниками та розробити стимули для роботодавців. Рекомендовано посилити
програми підтримки підприємницьких ініціатив через пільгове кредитування та консультаційну
допомогу. Важливими компонентами є також створення єдиної інформаційної системи,
розробка регіональних програм інтеграції та забезпечення психологічної підтримки. Для
координації цих заходів пропонується створити міжвідомчу раду з питань
репатріації.Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці державних
програм підтримки репатріантів, удосконаленні нормативно-правової бази та створенні
механізмів сприяння їх працевлаштуванню. Висновки дослідження свідчать про необхідність
системного підходу до вирішення проблем інтеграції репатріантів, що передбачає координацію
зусиль державних органів, бізнесу та громадських організацій. Запропоновано конкретні
механізми оптимізації процесу працевлаштування репатріантів та підвищення ефективності
їх професійної адаптації.A tanulmány tárgya a hazatelepültek ukrajnai munkaerő-piaci integrációjának
folyamatai és a foglalkoztatásukat befolyásoló tényezők. A munka célja a hazatelepülők hazai
munkaerő-piaci integrációja kihívásainak és kilátásainak átfogó elemzése, valamint gyakorlati
ajánlások kidolgozása e folyamat optimalizálására. A kutatási módszertan a statisztikai elemzés, a
szakértői felmérés és a nemzetközi tapasztalatok összehasonlító elemzésének módszereit alkalmazó
szisztematikus megközelítésen alapul. A kutatáshoz az Ukrán Állami Statisztikai Szolgálat adatait,
szociológiai kutatások eredményeit és szakértői értékeléseket használtak fel. A munka eredményeként
azonosításra kerültek a hazatérők sikeres beilleszkedésének fő akadályai: adminisztratív akadályok, a
szakmai képesítések elismerésének nehézségei, nyelvi és kulturális különbségek. Megállapítást nyert,
hogy a hazatelepültek foglalkoztatásának legígéretesebb ágazatai az informatika, a nemzetközi
kereskedelem és a tanácsadás. A hazatelepültek állami támogatási politikájának javítására ajánlásokat
dolgoztunk ki, amelyek magukban foglalják a szakmai adaptációt és átképzést szolgáló speciális
programok létrehozását a külföldi tapasztalatok figyelembevételével. Javasoljuk a külföldi képesítések
elismerési eljárásainak egyszerűsítését, a hazatelepültek pályaválasztási tanácsadók általi egyéni
támogatásának bevezetését, valamint a munkaadók ösztönzőinek kialakítását. Javasoljuk a vállalkozói
kezdeményezéseket támogató programok megerősítését kedvezményes hitelezéssel és tanácsadási
segítséggel. Ugyancsak fontos az egységes információs rendszer kialakítása, a regionális integrációs
programok kidolgozása, a pszichológiai támogatás biztosítása. Ezen intézkedések koordinálására egy
tárcaközi tanács létrehozását javasoljuk a visszatérők kérdéseinek megoldásához. A kutatás eredményei
felhasználhatók a repatriáltakat támogató állami programok kidolgozásában, a szabályozási keretek
javításában, foglalkoztatásukat elősegítő mechanizmusok kialakításában. A tanulmány eredményei azt
jelzik, hogy a hazatelepültek integrációjával kapcsolatos problémák megoldásának szisztematikus
megközelítésére van szükség, amely magában foglalja a kormányzati szervek, a vállalkozások és az
állami szervezetek erőfeszítéseinek összehangolását. Konkrét mechanizmusokat javaslunk a repatriáltak
foglalkoztatási folyamatának optimalizálására és szakmai alkalmazkodásuk hatékonyságának
növelésére.Abstract. The study focuses on the processes of integrating repatriates into Ukraines labor market
and the factors influencing their employment. The objective of the research is to conduct a
comprehensive analysis of the challenges and prospects of repatriates; integration into the domestic
labormarket and to develop practical recommendations for optimizing this process. The research
methodology is based on a systematic approach employing methods of statistical analysis, expert
surveys, and comparative analysis of international experience. The study utilized data from the State
Statistics Service of Ukraine, sociological research findings, and expert assessments. The study
identifies key obstacles to successful integration of repatriates, including administrative barriers,
challenges in recognizing professional qualifications, and linguistic and cultural differences. It was
found that the most promising sectors for employing repatriates are the IT sector, international trade,
and consulting. Recommendations have been developed to improve state policy supporting repatriates,
which include creating specialized programs for professional adaptation and requalification that take
into account international experience. It is proposed to simplify procedures for recognizing foreign
qualifications, introduce individual support for repatriates by career counselors, and develop incentives
for employers. It is recommended to strengthen support programs for entrepreneurial initiatives through
preferential lending and consulting assistance. Important components also include creating a unified
information system, developing regional integration programs, and providing psychological support.
To coordinate these measures, it is proposed to establish an interagency council on repatriation.The
research results can be applied in the development of state programs to support repatriates, enhance
the regulatory framework, and create mechanisms to facilitate their employment. The conclusions
underline the necessity of a systematic approach to addressing the issues of repatriates integration, which involves the coordination of efforts among government agencies, businesses, and public
organizations. Specific mechanisms are proposed to optimize the employment process for repatriates
and improve the effectiveness of their professional adaptation