DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
The role of innovative technologies in forming professional competence in future psychologists
No full texthttps://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00015728 Весь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-11Резюме. У статті з’ясовано найсуттєвіші шляхи формування професійної компетентності у
майбутніх психологів засобами інноваційних технологій. Розкрито технології змішаного
навчання, що є головним способом стимулювання ініціативної, гнучкої і відповідальної
практики формування професійної компетентності у майбутніх психологів.Abstract. Today, it is important to introduce innovative strategies and technologies into the professional
training of future psychologists, to improve and form professional competence, in order to be able to provide, in the conditions of the new educational reality, effective not only theoretical, but also
practical training of psychologists for professional activity.
The article clarifies the most significant ways of forming professional competence in future
psychologists by means of innovative technologies.
Among the popular innovative technologies in the educational process for forming professional
competence in future psychologists, there are psychocorrection technologies, in particular training
technologies. Group psychocorrection is aimed at the destruction of the psyche, requires an
understanding of its features.
Blended learning technologies are disclosed, which are the main way to stimulate proactive,
flexible and responsible practice of forming professional competence in future psychologists.
Project technology for forming professional competence in future psychologists allows to
better realize the importance of acquired skills and knowledge acquired by them due to the
possibility of their application in the practical sphere.
Information and communication technologies significantly expand the possibilities of
transmitting information and receiving it, contribute to the effective development of rhetorical skills
and abilities, and the assimilation of rhetorical knowledge. Multimedia properties are the basis of
ICT. Distance learning deserves special attention in the modern system of forming professional
competence in future psychologists (learning in a virtual learning environment). In connection with
the trends in the development of web technologies, the introduction of blogs, web quests, electronic
educational and methodological complexes, personal web pages significantly expands the use of
active methods, the possibilities of resource support for independent work.
Inclusive learning technologies deserve attention in the formation of professional competence
in future psychologists, as they contribute to the adaptation of student identity, determine the
implementation of online platforms for continuing education in higher education institutions
Reporting Without Borders: Ukrainian Realities in the IFRS Context
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. У сучасному світі фінансова звітність перестала бути внутрішньою
справою окремої держави чи підприємства. В умовах глобалізації, інтеграції до світових
ринків капіталу та зростаючої ролі інвесторів, стандарти прозорості, зрозумілості та
порівнянності звітності набувають першочергового значення. Міжнародні стандарти
фінансової звітності (МСФЗ) стали «спільною мовою бізнесу» для більш ніж 140 країн світу.
Водночас, Україна, попри значний прогрес у впровадженні МСФЗ, продовжує стикатися з
рядом викликів: від нормативних суперечностей до практичних труднощів застосування
стандартів у вітчизняному середовищі. Метою дослідження є: співвідношення між
національною системою обліку та МСФЗ, виявлення прогалин, а також оцінка готовності
українських підприємств до повноцінного звітування за міжнародними правилами.
Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів
пізнання, що дозволяють комплексно розкрити суть процесів гармонізації національної
системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності із міжнародними стандартами:
елементи методу аналізу і синтезу; порівняльний метод; системний підхід; метод
узагальнення; інституційний підхід; емпіричні методи (контент-аналіз наукових джерел,
нормативної бази, звітності підприємств). Аналіз наукових джерел та нормативної бази
виявив суттєві розбіжності у концептуальних основах, принципах оцінки, визнання та
розкриття інформації між МСФЗ та НП(С)БО. Визначено, що МСФЗ базуються на принципах
економічної сутності та орієнтовані на потреби широкого кола користувачів, включаючи
інвесторів, тоді як НП(С)БО більше орієнтовані на юридичну форму та потреби державних
регуляторів. Досліджено практичний досвід українських підприємств. Окремо виділено перелік
МСФЗ, які не мають повних аналогів у національній системі обліку, що створює значні
методологічні прогалини та ускладнює перехід на міжнародні стандарти. Запропоновано ряд
заходів для забезпечення ефективного впровадження МСФЗ: гармонізація законодавства,
розробка методичного забезпечення, підвищення кваліфікації фахівців, розвиток технічної
інфраструктури, сприяння культурі прозорості, адаптація МСФЗ для МСП. Реалізація
запропонованих заходів сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні та зміцненню
позицій українського бізнесу на міжнародній арені. Проведене дослідження підтверджує
необхідність подальшої гармонізації національної системи обліку з МСФЗ на підставі
здійснення комплексних заходів на законодавчому, методичному та освітньому рівнях.
Впровадження цих заходів сприятиме більш ефективній інтеграції України у світовий
економічний простір, підвищить довіру інвесторів та забезпечить зрозумілість і
порівнянність фінансової інформації українських підприємств на міжнародному рівні.A mai világban a pénzügyi kimutatások már nem csupán egy adott állam vagy
vállalkozás belső ügyei. A globalizáció, a világ tőkepiaci integrációja és a befektetők szerepének
növekedésével a beszámolók átláthatósága, érthetősége és összehasonlíthatósága kiemelt
fontosságúvá vált. A nemzetközi pénzügyi beszámolási standardok (IFRS) a világ több mint 140
országában a „vállalkozások közös nyelvévé” váltak. Ugyanakkor Ukrajna, annak ellenére, hogy
jelentős előrelépést tett az IFRS bevezetésében, továbbra is számos kihívással szembesül: a
jogszabályi ellentmondásoktól kezdve a standardok hazai környezetben való alkalmazásának
gyakorlati nehézségeiig. A kutatás célja: az összhang vizsgálata a nemzeti számviteli rendszer és az
IFRS között, a hiányosságok feltárása, valamint az ukrán vállalkozások felkészültségének értékelése a
nemzetközi szabályoknak megfelelő teljes körű beszámolásra. A kutatás módszertani alapját a
tudományos és speciális módszerek összessége képezi, amelyek lehetővé teszik a nemzeti számviteli
rendszer és pénzügyi beszámolás harmonizálásának folyamatainak átfogó elemzését a nemzetközi
standardokkal: az elemzés és szintézis módszere; összehasonlító módszer; rendszerszemlélet;
általánosítási módszer; intézményi megközelítés; empirikus módszerek (tudományos források,
jogszabályi alapok, vállalati beszámolók tartalomelemzése). A tudományos források és a jogszabályi
alapok elemzése jelentős eltéréseket mutatott a koncepciókban, az értékelési, elismerési és
információtételi elveikben az IFRS és a helyi számviteli szabályok között. Az IFRS alapja az gazdasági
szempontok és a széles körű felhasználói igények figyelembevétele, míg a nemzeti számviteli
standardok inkább a jogi forma és az állami szabályozók igényeire összpontosítanak. A kutatás során
az ukrán vállalkozások gyakorlati tapasztalatait is vizsgálták. Külön említésre került az IFRS néhány
olyan eleme, amelynek nincs teljes megfelelője a nemzeti számviteli rendszerben, ami jelentős
módszertani hiányosságokat, valamint a nemzetközi standardokra való átállás bonyolultságát
eredményezi. A kutatás számos javaslatot tett az IFRS hatékony bevezetésének biztosítására: a
jogszabályok harmonizálása, módszertani alapok kidolgozása, a szakemberek képzésének fejlesztése, a
technikai infrastruktúra fejlesztése, az átláthatóság kultúrájának előmozdítása, valamint az IFRS
alkalmazása a kis- és középvállalkozások számára. A javasolt intézkedések végrehajtása hozzájárulhat
Ukrajna befektetési környezetének javításához és az ukrán vállalkozások nemzetközi
versenyképességének megerősítéséhez. A kutatás megerősíti a nemzeti számviteli rendszer további
harmonizálásának szükségességét az IFRS-hez, amelynek alapját átfogó intézkedések alkotják a
jogszabályi, módszertani és oktatási szinten. Ezen intézkedések bevezetése elősegíti Ukrajna
hatékonyabb integrálódását a globális gazdasági térbe, növeli a befektetők bizalmát és biztosítja az
ukrán vállalkozások pénzügyi információinak érthetőségét, valamint összehasonlíthatóságát a
nemzetközi szinten.Abstract. In the contemporary global landscape, financial reporting has transcended the
internal affairs of individual states or enterprises. Amidst globalization, integration into global capital
markets, and the escalating role of investors, standards of transparency, understandability, and
comparability of reporting are acquiring paramount significance. International Financial Reporting
Standards (IFRS) have become the "common language of business" for over 140 countries worldwide.
Simultaneously, Ukraine, despite substantial progress in IFRS implementation, continues to encounter
a range of challenges, spanning from regulatory inconsistencies to practical difficulties in applying
the standards within the domestic environment. The purpose of the article is to analyze the correlation
between the national accounting system and IFRS, to identify existing gaps, and to assess the
readiness of Ukrainian enterprises for full-fledged reporting under international regulations. The
methodological foundation of the study comprises a synthesis of general scientific and specialized cognitive methods, enabling a comprehensive elucidation of the harmonization processes between the
national accounting and financial reporting system and international standards. These methods
include elements of analysis and synthesis; the comparative method; the systems approach; the
generalization method; the institutional approach; and empirical methods (content analysis of
scientific sources, regulatory frameworks, and enterprise financial statements). The analysis of
scientific literature and the regulatory framework revealed significant discrepancies in the conceptual
foundations, valuation principles, recognition criteria, and disclosure requirements between IFRS and
National Accounting Regulations (NAS). It was determined that IFRS are based on the principle of
economic substance and are oriented towards the needs of a broad spectrum of users, including
investors, whereas NAS are more focused on legal form and the requirements of state regulators. The
practical experience of Ukrainian enterprises was investigated. A distinct list of IFRS that lack
complete analogues within the national accounting system was identified, highlighting substantial
methodological gaps and complicating the transition to international standards. A series of measures
to ensure the effective implementation of IFRS were proposed, including legislative harmonization, the
development of methodological support, the enhancement of professional competence of specialists,
the development of technical infrastructure, the promotion of a culture of transparency, and the
adaptation of IFRS for Small and Medium-sized Enterprises (SMEs). The implementation of these
proposed measures will contribute to the improvement of the investment climate in the country and the
strengthening of the position of Ukrainian businesses in the international arena. The conducted
research confirms the necessity for the further harmonization of the national accounting system with
IFRS through the implementation of comprehensive measures at the legislative, methodological, and
educational levels. The adoption of these measures will facilitate a more effective integration of
Ukraine into the global economic space, enhance investor confidence, and ensure the
understandability and comparability of Ukrainian enterprises' financial information at the
international level
Кар'єра Жигмонда Перені в угорському королівському Cуді Семи
No full textA szakdolgozatom témája: Perényi Zsigmond tevékenysége a Hétszemélyes Táblán.
Szakdolgozatom célja az volt, hogy bemutassam Perényi Zsigmond tevékenységét a Hétszemélyes Táblán, ezen belül is szerepét báró Wesselényi Miklós és Kossuth Lajos perében. A dolgozat megírása során forrás elemző és forrásfeldolgozó módszert alkalmaztam. A dolgozat forrásbázisát primér és szekunder források alkotják, köztük a Perényi család a Kárpátaljai Területi Állami Levéltár beregszászi részlegében őrzött néhány iratai.
A kutatásom objektuma a Hétszemélyes Tábla, mint a reformkori Magyarország legfelsőbb bírói fóruma és annak működése a 19. században Magyarországon. A kutatásom tárgya Perényi Zsigmond tevékenysége a Hétszemélyes táblán, azon belül is szerepe Wesselényi Miklós, és Kossuth Lajos perében. A téma aktualitása abban rejlik, hogy a jogállamiság, a bíróság függetlenségének kérdéseit és a politikai szabadságjogokat veti fel a korabeli Magyarországon a perek kapcsán. A dolgozat első részében bemutatom a Perényi család történetét, kiemelve annak társadalmi
szerepét és jelentőségét. Ezt követően Perényi Zsigmond életútját dolgozom fel, a helytartótanácsi kinevezésétől egészen a mártírhaláláig. A dolgozat középső részében részletesen foglalkozom a Magyar Királyi Kúria, a Királyi Tábla és a Hétszemélyes Tábla működésével, hatáskörével és szervezeti felépítésével, majd ezt követően a két kiemelt per bemutatására kerül sor. Elemzésemben kitértem Perényi Zsigmond álláspontjára is, amely mérsékelt és jogilag megalapozott volt. Wesselényi perében a felmentés mellett szavazott, míg Kossuth esetében elutasította a hűtlenség vádját, ugyanakkor elismerte a letartóztatás törvényességét.Резюме. Тема моєї дипломної роботи: Діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному
суді.Метою моєї дипломної роботи було представити діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному суді, зокрема його роль у справах барона Міклоша Вешшелені та Лайоша Кошута. Під час написання роботи я застосовувала методи аналізу та опрацювання джерел. У якості джерел використовувала як первинні, так і вторинні матеріали. До первинних джерел належить частина документів родини Перені, що зберігаються у Берегівському відділенні Державного архіву Закарпатської області. Об’єктом мого дослідження є Семиперсональний суд як найвища судова інстанція реформаторської епохи в Угорщині та його функціонування у ХІХ столітті. Предметом дослідження є діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному суді, з особливим акцентом на його участь у справах Міклоша Вешшелені та Лайоша Кошута. Актуальність теми полягає в тому, що ці судові процеси порушують питання правової держави, незалежності судової влади та політичних свобод в тодішній Угорщині. У першій частині дипломної роботи було висвітлено історію родини Перені, оскільки вона суттєво вплинула на життя барона Жигмонда Перені. З цієї родини походили численні високопоставлені особи — палатини, судді, церковні ієрархи. Далі в двох частинах я представила життя барона Жигмонда Перені — спочатку до його призначення до намісницької ради, а згодом — аж до його мученицької смерті. Я вважала за необхідне розглянути органи правосуддя XIX століття, зокрема Королівську курую, яка складалася з двох частин: Королівського столу та Семиперсонального суду. Окремо було проаналізовано історію, структуру та функціонування цих вищих судових органів. Після цього я детально зупинилася на двох найвідоміших судових процесах XIX століття — справах барона Вешшелені Міклоша та Кошута Лайоша, з особливим акцентом на те, яку позицію займав барон Жигмонд Перені якодин із суддів Семиперсонального суду у цих справах
Демографічні дослідження в рамках шкільного географічного гуртка на прикладі поселень Косонської ТГ Берегівського району
Get PDFA XXI. század modernizálódó világában érdemes felhívni a figyelmet a kisebb falvak, települések jelenlétére, azok lokális jelentőségére, ugyanis ezek a kis közösségek tükrözik a teljes struktúrában végbemenő, és arra, mint egészre ható folyamatokat. Ennek fényében jelen munka is arra hivatott, hogy a feltérképezze a Mezőkaszonyi kistérségbe tartozó falvak demográfiai folyamatait, bemutassa, hogy a legutóbbi 2001-es népszámlálás óta hogyan változott a szóban forgó települések népességszáma, nemi összetétele, a fiatalabb és idősebb korosztályok aránya, életkora, illetve hogy rávilágítson, hogy hogyan használhatóak fel a demográfiai vizsgálatok a tanórán kívüli földrajz szakkör keretein belül
Integration of Artificial Intelligence into Accounting Information Systems: Challenges and Prospects
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. В умовах стрімкої цифровізації бізнес-процесів традиційні облікові
інформаційні системи вже не відповідають вимогам до оперативності, гнучкості, точності
та аналітичної глибини. Інтеграція штучного інтелекту дозволяє перейти до нової моделі
облікових інформаційних систем, орієнтованих на аналітику, прогнозування та інтегровану
підтримку прийняття рішень у режимі реального часу.
У статті досліджено теоретико-прикладні аспекти інтеграції технологій штучного
інтелекту (ШІ) в облікові інформаційні системи, що в умовах цифрової трансформації
виступає одним із ключових напрямів модернізації бухгалтерського обліку. Розглянуто
переваги застосування ШІ в обліковій практиці, серед яких: автоматизація стандартних
бухгалтерських процедур, формування звітності в реальному часі, виявлення шахрайства та
аномалій, розширення можливостей аналітики та прогнозування, оптимізація витрат на
персонал, підвищення продуктивності працівників, підтримка управлінських рішень, посилення
конкурентоспроможності компаній. Акцентовано, що впровадження інтелектуальних
алгоритмів сприяє формуванню нової парадигми бухгалтерського обліку від функції обробки
інформації до функції стратегічного аналітичного забезпечення. Водночас обґрунтовано, що
процес інтеграції ШІ супроводжується низкою викликів і загроз, які потребують системного
вивчення. У статті запропоновано структуровану класифікацію викликів за змістовими
групами та надано аналітичний опис кожної з них. До ключових викликів віднесено: складність
технічної інтеграції інтелектуальних систем у наявну облікову інфраструктуру, високі
початкові інвестиції, дефіцит фахівців з відповідною цифровою компетентністю, відсутність
законодавчого регулювання алгоритмів ШІ, ризики порушення конфіденційності облікових
даних та ефект «чорної скриньки», що ускладнює перевірку результатів.
Акцентовано увагу на тому, що ефективна інтеграція ШІ в облікові системи повинна
здійснюватися поетапно, з урахуванням технічної, нормативної, етичної та організаційної
готовності підприємства. У межах дослідження сформульовано науково обґрунтовані
висновки про необхідність комплексного підходу до впровадження ШІ, що передбачає
інвестиційне, кадрове, правове та управлінське забезпечення процесу цифрової трансформації
облікової функції.
Результати дослідження можуть бути використані як теоретична база для подальших
емпіричних досліджень, а також як практичний інструментарій для розробки стратегії
цифровізації облікової системи підприємства.A vállalati folyamatok gyors digitalizációjának körülményei között a hagyományos
számviteli információs rendszerek már nem felelnek meg az időszerűség, rugalmasság, pontosság és
analitikai mélység iránti követelményeknek. A mesterséges intelligencia (MI) integrációja lehetővé
teszi az olyan új típusú számviteli információs rendszerekre való áttérést, amelyek az elemzésre,
előrejelzésre és a valós idejű döntéstámogatásra összpontosítanak.
A cikk elméleti és gyakorlati szempontból vizsgálja a mesterséges intelligencia technológiáinak
számviteli információs rendszerekbe történő integrációját, amely a digitális átalakulás kontextusában
a számvitel modernizációjának egyik kulcsfontosságú irányát képviseli. A MI alkalmazásának előnyei
kerültek áttekintésre a számviteli gyakorlatban, mint például: a standard számviteli eljárások
automatizálása, a valós idejű jelentéskészítés, a csalás és anomáliák felismerése, az analitika és
előrejelzés lehetőségeinek bővítése, a személyzeti költségek optimalizálása, a dolgozók
termelékenységének növelése, a döntéshozatal támogatása, a vállalatok versenyképességének
erősítése. Kiemelésre került, hogy az intelligens algoritmusok bevezetése elősegíti az új számviteli
paradigma kialakulását, amely a számviteli információk feldolgozásáról a stratégiai analitikai
támogatás funkciójára terjed ki. Ugyanakkor indoklásra került, hogy az MI integrációs folyamatát
számos kihívás és veszély kíséri, amelyek rendszerszerű kutatást igényelnek. A tanulmány
tartalomalapú kategóriák szerint strukturált osztályozást javasol ezekre a kihívásokra, és mindegyik
csoporthoz analitikus leírást ad. A kulcsfontosságú kihívások közé tartozik: az intelligens rendszerek
technikai integrációjának bonyolultsága a meglévő számviteli infrastruktúrába, a magas kezdeti
beruházások, a megfelelő digitális kompetenciával rendelkező szakemberek hiánya, a MI algoritmusok
jogszabályi szabályozásának hiánya, a számviteli adatok bizalmas kezelésének kockázatai, valamint a
„feketedoboz effektus”, amely megnehezíti az eredmények ellenőrzését.
A kutatás hangsúlyozza, hogy a MI hatékony integrációját fokozatosan kell megvalósítani,
figyelembe véve a vállalkozás technikai, szabályozási, etikai és szervezeti felkészültségét.
A kutatás keretében tudományos alapú következtetések fogalmazódtak meg a MI bevezetéséhez
szükséges komplex megközelítésről, amely magában foglalja a digitális transzformációs folyamat
befektetési, személyzeti, jogi és irányítási támogatását. A kutatás eredményei elméleti alapot nyújtanak
a jövőbeli empirikus kutatásokhoz, valamint gyakorlati eszközként szolgálhatnak a vállalat számviteli
rendszerének digitalizálására vonatkozó stratégia kidolgozásában.Abstract. In the context of the rapid digitalisation of business processes, traditional accounting
information systems no longer meet the requirements for timeliness, flexibility, accuracy, and
analytical depth. The integration of artificial intelligence (AI) facilitates the transition to a new model
of accounting information systems, centred on advanced analytics, forecasting, and real-time decision
support. This article explores both the theoretical foundations and practical implications of integrating
AI technologies into accounting information systems, identifying this process as a key vector of
modernisation within the broader digital transformation of the accounting domain. The benefits of
applying AI in accounting practices are analysed, including the automation of routine procedures,
real-time reporting, detection of fraud and anomalies, enhanced analytical and forecasting
capabilities, optimisation of personnel costs, increased employee productivity, support for managerial
decision-making, and improved organisational competitiveness. The implementation of intelligent
algorithms is shown to promote the evolution of accounting from a primarily data-processing function
to one of strategic analytical support.
Concurrently, it is argued that AI integration is accompanied by a series of complex challenges
and risks that warrant systematic investigation. The article proposes a structured classification of
these challenges according to thematic categories and provides a critical analysis of each. Key
obstacles include the technical complexity of integrating AI systems into existing accounting
infrastructures, high initial investment costs, a shortage of professionals with relevant digital skills, a
lack of comprehensive legislative regulation for AI algorithms, risks to data confidentiality, and the
"black box" nature of many AI models, which hinders transparency and result verification.
The study underscores the importance of a phased and context-sensitive approach to the
adoption of AI in accounting, one that accounts for the technical, regulatory, ethical, and
organisational preparedness of an enterprise. The findings support the need for a holistic
implementation framework, incorporating financial investment, human resource development, legal
alignment, and strategic management in order to enable a secure and effective digital transformation
of the accounting function.
The results of this study provide a theoretical foundation for further empirical research and
offer practical guidance for organisations seeking to develop and implement a strategy for the
digitalisation of their accounting systems
Innovative Development of Export-Import Activity for Economic Resilience under Martial Law Conditions
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. Актуальність теми оцінки стану інноваційного розвитку експортноімпортної діяльності для забезпечення економічної стійкості суб’єктів господарювання під
час воєнного стану зростає і потребує аналітичного опрацювання. Складність полягає у
пошуках нових механізмів впливу на експортно-імпортні процеси, а також напрямів
раціонального поєднання інструментів забезпечення економічної стійкості суб’єктів
господарювання. Розглянуто результати експортно-імпортної діяльності за період воєнного
стану. У групу лідерів з експорту входить аграрна продукція (зернові, жири, олія та ін. ), тоді
як у групу імпорту – машини , обладнання, транспорт, хімічні вироби, що створює певний
дисбаланс і сприяє негативному сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Розглянуто базові
концептуальні положення трансформаційних змін, що сприятимуть узагальненню
інноваційних підходів суб’єктів господарювання до зовнішньоекономічної діяльності, які
створюють потенційні інноваційні напрями виявлення, аналізу та вирішення проблем
експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання, що дало можливість подати
пропозиції до формування ліній забезпечення економічної стійкості бізнесу в умовах воєнного
стану. З початку 2025 року відбулися зміни у зовнішній торгівлі в бік збільшення темпів
зростання експорту. Складність регулювання експортно-імпортної діяльності в умовах
воєнного стану пов’язана із необхідністю обов’язкового збереження конкурентоспроможності
не тільки держави на світовому ринку, а й кожного суб’єкта господарювання для забезпечення
економічної стійкості за умов обмежених можливостей для розвитку бізнесу і функціонування
національної економіки. Подальшому розвитку підлягають питання пошуку інноваційних
напрямів покращення стану експортно-імпортної діяльності під час воєнного стану, які
сприяють економічній стійкості суб’єктів господарювання в умовах воєнного та післявоєнного
стану.Az export-import tevékenységek innovatív fejlődési helyzetének felmérése témakör
jelentősége a gazdálkodó szervezetek gazdasági stabilitásának biztosítására a hadiállapot idején
növekszik, és elemzést igényel. A nehézséget az export-import folyamatokra gyakorolt új hatásmechanizmusok, valamint a gazdálkodó egységek gazdasági stabilitását biztosító eszközök
keresése jelenti. A cikkben a hadiállapot idején végzett export-import tevékenység eredményeit
vizsgáljuk. Az export vezető csoportjába tartoznak a mezőgazdasági termékek (gabonafélék, zsírok,
olaj stb.), míg az import csoportjába a gépek, berendezések, szállítás, vegyipari termékek, ami
bizonyos egyensúlyhiányt teremt, és hozzájárul a külkereskedelem negatív mérlegéhez. Figyelembe
vettük az átalakuló változások alapvető fogalmi rendelkezéseit, amelyek hozzájárulnak a gazdálkodó
egységek innovatív megközelítésének általánossá tételéhez a külgazdasági tevékenység kapcsolatában,
amelyek potenciális innovatív irányokat teremtenek a gazdálkodó egységek export-import
tevékenységének problémáinak azonosítására, elemzésére és megoldására. Ezáltal lehetőség nyílt
javaslattételre az üzletág gazdasági stabilitásának biztosítását szolgáló irányvonalak kialakítására a
hadiállapot ideje alatt. 2025-ban a külkereskedelemben változások történtek az export növekedési
ütemének növekedése felé. A hadiállapot idején az export-import tevékenységek szabályozásának
összetettsége összefügg azzal az igénnyel, hogy ne csak az állam versenyképességét tartsuk fenn a
világpiacon, hanem minden üzleti vállalkozásét is, hogy biztosítsuk a gazdasági stabilitást a
korlátozott üzleti fejlődési lehetőségek és a nemzetgazdaság működése mellett. További fejlesztésre
szorulnak a hadiállapot idején az export-import tevékenység állapotának javítására irányuló innovatív
irányok kérdéskörei, amelyek kidolgozásával hozzá lehet járulni az üzleti vállalkozások gazdasági
stabilitásához mind a hadiállapotban, mind a háború utáni időszakban.Abstract. The relevance of assessing the state of innovative development in export-import
activity as a means of ensuring the economic stability of business entities during martial law is
increasing and necessitates comprehensive analytical evaluation. The difficulty lies in finding new
mechanisms for influencing export-import processes, as well as directions for a rational combination
of instruments for ensuring the economic stability of business entities. The results of export-import
activity during the martial law period are considered. The group of leaders in exports includes
agricultural products (grains, fats, oil, etc.), while the group of imports includes machinery,
equipment, transport, chemical products, which creates a certain imbalance and contributes to a
negative balance of foreign trade in goods. The basic conceptual provisions of transformational
changes that will contribute to the generalization of innovative approaches of business entities in
foreign economic activity were examined. These provisions create potential innovative
directions for identifying, analyzing, and addressing challenges in export-import operations,
enabling the formulation of proposals to ensure the economic stability of businesses under
martial law conditions. Changes have occurred in foreign trade towards an increase in the growth
rate of exports since the beginni . The complexity of regulating export-import activities in martial law
conditions is associated with the need to maintain the competitiveness of not only the state in the
world market, but also of each business entity to ensure economic stability under conditions of limited
opportunities for business development and the functioning of the national economy. The issues of
finding innovative directions for improving the state of export-import activities during martial law,
which contribute to the economic stability of business entities in martial law and post-war conditions,
are subject to further development
Kompetenciaalapú megközelítés a nyelvészeti kutatásokban: elméleti alapok, mérési módszerek és digitális technológiák
No full texthttps://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabpAbstract. Competency-based assessment is an important tool for forming a comprehensive
understanding of learners’ progress and their educational achievements. In modern
conditions, it acts as a holistic approach that encompasses various aspects of personality
development. A key feature of competency-based assessment is its focus not only on
academic knowledge but also on the ability to apply this knowledge in real-life situations,
which forms the foundation for developing key competencies such as critical thinking,
creativity, teamwork skills, and social and civic abilities. The relevance of the competency-based approach in modern education is driven by
increasing demands for preparing pupils who must not only possess knowledge but also
be capable of adapting to rapidly changing social and professional conditions. This
approach allows the assessment of not only academic achievements but also the ability of
learners to apply the acquired knowledge in real-life situations, which is critical for their
further development as competent individuals. It also highlights the importance of forming
interdisciplinary competencies that help learners integrate into modern society and
actively participate in addressing societal challenges.
The assessment system must adapt to the demands of modern society, considering new
educational priorities such as the development of critical thinking, problem-solving
abilities, teamwork, and digital literacy.
Implementing a competency-based approach in the educational process not only
enhances the objectivity of assessment but also ensures the development of individualized
educational trajectories that take into account each pupil’s unique abilities and needs.
Thus, modern assessment goes beyond the traditional approach focused solely on
evaluating knowledge. It becomes a tool for a comprehensive analysis of pupils’ personal
development, their ability to learn, adapt to new conditions, and participate in social life.
This allows for a deeper evaluation of their educational achievements and lays the
foundation for the further development of the education system towards creating a
competent, socially active, and responsible generation.Резюме. Метою статті є наукове обґрунтування перспектив компетентнісного оцінювання
дітей шкільного віку як комплексного та багатоаспектного підходу в освітньому
процесі. Таке оцінювання дозволяє виявити рівень сформованості ключових
компетентностей учнів, на основі чого вчителі та батьки можуть отримати цілісну
картину їхнього навчального прогресу. Це, у свою чергу, сприяє більш точному
плануванню індивідуальних освітніх траєкторій, що дозволяє вчасно здійснювати
коригувальні дії та підтримувати учнів, запобігаючи можливим академічним
труднощам та відставанням. Компетентнісне оцінювання сприяє всебічному
розвитку та формуванню ключових навичок, необхідних для успішної інтеграції в сучасне суспільство. Актуальність теми полягає в тому, що компетентнісний підхід
дозволяє не лише оцінювати знання учнів, але й виявляти рівень засвоєння ними
практичних умінь і соціально значущих компетентностей, що мають вирішальне
значення для їхнього подальшого навчання та особистісного розвитку.
Зважаючи на швидкий розвиток технологій та змінювані потреби суспільства,
ключовими аспектами навчання є не тільки теоретичні знання, а й здатність учнів
ефективно застосовувати ці знання в реальних життєвих ситуаціях. Завдяки
компетентнісному оцінюванню можна визначити не лише академічні досягнення
учнів, але й рівень їхніх навичок у вирішенні проблем, комунікації, критичному
мисленні, а також у їхній здатності адаптуватися до нових умов та працювати в
команді. Такий підхід дозволяє розвивати важливі соціальні та професійні
компетентності, які є основою для подальшого успішного навчання й інтеграції в
сучасний професійний та соціальний простір.
З давніх часів дослідники та педагоги-практики відчували потребу у
вдосконаленні методів оцінювання, що дозволяють точніше визначати рівень
засвоєння знань і навичок, отриманих у процесі навчання. Сучасний етап розвитку
освіти характеризується тим, що вимірювання навчальних результатів стало не
лише важливим компонентом освітнього процесу, але й невід’ємним інструментом
для забезпечення об’єктивності та надійності оцінювання. Це дозволяє глибше
аналізувати освітні досягнення та сприяє підвищенню якості навчання.
Враховуючи сучасні вимоги до освіти, система компетентнісного оцінювання
дозволяє формувати індивідуальні підходи до навчання та допомагає врахувати
специфіку кожного учня. Це дозволяє вчителям і педагогам своєчасно коригувати
навчальний процес, забезпечуючи таким чином більш ефективне навчання та
підвищення загального рівня знань та умінь. Зокрема, компетентнісне оцінювання
підтримує розвиток критичного мислення, що є необхідним для адаптації учнів до
постійно змінюваних умов, а також для формування в них умінь самостійно
аналізувати, обирати оптимальні стратегії для розв’язання проблем та приймати
відповідальні рішення в різних ситуаціях.
Отже, компетентнісне оцінювання виступає важливим інструментом для
розвитку індивідуальних освітніх траєкторій, забезпечуючи гармонійний розвиток
учнів, їхньої особистості та підготовку до подальшого життя в сучасному суспільстві,
що характеризується швидкими змінами та новими викликами.A tanulmány célja a kompetenciaalapú értékelés perspektíváinak tudományos megalapozása,
amelyet a nevelési folyamat komplex és többdimenziós megközelítéseként értelmezünk. Az
ehhez hasonló értékelés lehetővé teszi a tanulók kulcskompetenciái fejlettségi szintjének
meghatározását, amely alapján a pedagógusok és a szülők átfogó képet kaphatnak a diákok
tanulmányi előrehaladásáról. Ez elősegíti az egyéni tanulási utak pontosabb megtervezését,
időben biztosítva a szükséges korrekciós beavatkozásokat és támogatást, megelőzve az
esetleges tanulmányi nehézségeket és lemaradásokat.
A kompetenciaalapú értékelés kiemelt jelentőséggel bír az iskoláskorú gyermekek
fejlődése szempontjából, mivel hozzájárul a kulcskompetenciák és készségek kialakításához,
amelyek elengedhetetlenek a sikeres társadalmi integrációhoz. A kompetenciák mérése és
értékelése az oktatásban egyre nagyobb figyelmet kap, mivel a hagyományos értékelési
módszerek nem minden esetben képesek pontosan tükrözni a tanulók valódi képességeit és
fejlődésüket. A modern oktatási módszerek előtérbe helyezik azokat a készségeket, amelyek
a folyamatosan változó társadalmi és gazdasági környezetben való helytálláshoz szükségesek,
így a kompetenciaalapú értékelés elengedhetetlenné válik. Ennek keretében nem csupán az
elméleti tudás ellenőrzésére kerül sor, hanem a gyakorlati alkalmazás, a problémamegoldó
képesség, a kreativitás és az együttműködés készségeinek értékelése is hangsúlyt kap.
A tudományos és pedagógiai diskurzusban már régóta megfogalmazódott az igény
olyan értékelési módszerek fejlesztésére, amelyek pontosabban mérik a tanulási folyamat
során elsajátított ismereteket és készségeket. A modern oktatás fejlődési szakaszának egyik
meghatározó jellemzője, hogy a tanulási eredmények mérése nem csupán az oktatási
folyamat kulcsfontosságú eleme, hanem egyben elengedhetetlen eszköz is az értékelés
objektivitásának és megbízhatóságának biztosítására. Ez lehetőséget teremt a tanulói
teljesítmény mélyreható elemzésére, elősegíti az oktatás minőségének javítását és
támogatja az egyéni tanulási utak kialakítását
Rudyard Kipling irodalmi örökségének újraértelmezése: a „Ha…” című vers és annak feminista paródiái
No full texthttps://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabpAbstract. England in the 19th century, especially during the early years of Queen Victoria’s reign,
stood at the very peak of social and economic development in the Western world, leading
it in almost every aspect. Also, this was the age when one of the greatest and most highly
controversial writers, Rudyard Kipling was born and came under fire from both critics and
contemporary writers who saw in his views and works imperialist and racist motives. On
the other hand, there were and still are critics and biographers who though in their assessment consider him a controversial author, see in him one of the greatest British
writers. Thus, the present article is devoted to identifying the origins of the imposed image
of the great poet as “imperialist” and “racist” as well as either substantiating or refuting
these allegations which in turn, may contribute to a better understanding of Kipling’s
literary legacy and its impact on the world of literature.
The contradictory – and at times mutually exclusive – interpretations of Kipling’s work
may be explained by many factors, both objective and subjective. Primarily, however, they
stem from the complexity of the historical and cultural era in which he lived and developed
his worldview. With this in mind, Kipling may be considered a genuine representative of
his epoch: a man loyal to his nation, and a writer whose works serve as a reflection for the
entire reality of the era with all its ideas, beliefs, and expectations. In terms of poetry, it is
a completely different world, in which one can feel the special vision of the writer, his
original talent and experience as a journalist. However, while it is acknowledged that his
literary works can be perceived in different ways, the importance of the context and time
in which they were written should also be emphasised.
The works of Kipling, like many other authors of the past are embedded in the historical
context and reflect the views and norms of their time which may not correspond to modern
ideas of equality. It is quite clear that the author’s intention was to reflect the realities of
his time, not to propagate certain ideologies. Consequently, despite ongoing attempts to
stigmatise him as a supporter and promoter of British colonialism, Kipling’s name and
works continue to hold a prominent place not only in the history of English and world
literature, but also in the memory of many generations of readers.Резюме. У статті зазначено, що Англія в ХІХ столітті, особливо в перші роки правління
королеви Вікторії, перебувала на піку соціального та економічного розвитку
Західного світу, лідируючи майже в усіх сферах. Це був час, коли народився один з найвидатніших і найбільш неоднозначних письменників – Редьярд Кіплінг, що
потрапив під пильне око як критиків, так і тогочасних письменників, які вбачали в
його поглядах і творах імперіалістичні та расистські мотиви. З іншого боку, були і є
критики та біографи, які хоч і вважають його суперечливим автором, але вбачають у
ньому одного з найвидатніших британських письменників. Таким чином, стаття
присвячена виявленню витоків ототожнення великого поета з «імперіалістичним» та
«расистським» світоглядом, а також обґрунтуванню чи спростуванню цих
звинувачень, що, у свою чергу, може сприяти кращому розумінню літературної
спадщини Редьярда Кіплінга та її впливу на світове літературне мистецтво.
Наголошено на тому, що суперечливі, а подекуди й конфліктні трактування
творчості Кіплінга можна пояснити низкою чинників як об’єктивних, так і
суб’єктивних. Насамперед це надзвичайна складність світу в історико-культурному
періоді, в якому жив письменник і формувалося його мислення. З огляду на це
Кіплінга можна вважати справжнім представником своєї епохи, людиною, яка
залишилася вірною своїй нації, письменником, твори якого слугують відображенням
всієї реальності епохи з усіма її ідеями, віруваннями та очікуваннями. З позиції поезії
– це зовсім інший світ, в якому відчувається особливе бачення письменника, його
оригінальний талант і досвід журналіста. Однак, визнаючи, що його літературні твори
можуть сприймати по-різному, слід також підкреслити значущість контексту і часу, в
якому вони були написані.
Зазначено, що твори Кіплінга, як і багатьох інших авторів минулого, тісно пов’язані
з історичним контекстом і відображають погляди та норми свого часу, які не
обов’язково відповідають сучасним настановам та ідеалам. Цілком зрозуміло, що
наміром автора було відобразити реалії свого часу, а не пропагувати певні ідеології. Але
навіть попри постійні спроби затаврувати його як прихильника і пропагандиста
британського колоніалізму, ім’я та твори Кіплінга продовжують займати належне місце
не лише в історії англійської та світової літератури, а й у пам’яті поколінь читачів.A 19. századi Anglia – különösen Viktória királynő uralkodásának korai éveiben – a nyugati
világ társadalmi és gazdasági fejlődésének csúcsán állt, szinte minden területen vezető
szerepet töltött be. Ebben az időszakban született meg az egyik legnagyobb és egyben
legvitatottabb író, Rudyard Kipling, aki számos kortárs író és kritikus célkeresztjébe került,
mivel műveiben és nézeteiben „imperialista” és „rasszista” motívumokat véltek felfedezni.
Másrészt azonban olyan kritikusok és életrajzírók is voltak – és ma is vannak –, akik bár
elismerik, hogy ellentmondásos szerzőről van szó, mégis a brit irodalom egyik legnagyobb
alakjaként tekintenek rá.
Ezért jelen tanulmány célja az, hogy feltárja a nagy költőre ráragasztott „imperialista”
és „rasszista” címkék eredetét, illetve, hogy alátámassza vagy éppen megcáfolja ezeket a
vádakat. Ezáltal az elemzés hozzájárul Kipling irodalmi örökségének és irodalomtörténeti
hatásának átfogóbb megértéséhez.
Kipling munkásságának ellentmondásos – sőt néha egymásnak is ellentmondó –
értelmezései számos tényezővel magyarázhatók, mind objektív, mind szubjektív
szempontból. Elsősorban azonban azzal, hogy abban a történelmi és kulturális korszakban,
amelyben élt és gondolkodásmódja formálódott, rendkívüli összetettség jellemezte a
világot. E tekintetben Kipling valóban korának hiteles képviselője: hazájához hű ember,
valamint olyan író, akinek művei az adott korszak teljes valóságát tükrözik annak minden
eszméjével, hiedelmével és elvárásaival együtt.
Ami a költészetét illeti, az egy egészen más világ: érezhető rajta az író egyedi
látásmódja, eredeti tehetsége és újságírói tapasztalata. Ugyanakkor, bár elismerik, hogy
irodalmi alkotásai különféleképpen értelmezhetők, hangsúlyozni kell annak fontosságát is,
hogy milyen történelmi és társadalmi közegben születtek az adott művek.
Kipling művei – sok más múltbeli szerzőhöz hasonlóan – szorosan kötődnek történelmi
kontextusukhoz, és koruk szemléletét, normáit tükrözik, amelyek nem feltétlenül egyeznek
a mai egyenlőséget szorgalmazó eszmékkel. Nyilvánvaló, hogy a szerző szándéka az volt,
hogy korának valóságát ábrázolja, nem pedig meghatározott ideológiákat népszerűsítsen.
Ennek ellenére, noha folyamatosan igyekeznek megbélyegezni őt a brit gyarmatosítási
törekvések támogatójaként és népszerűsítőjeként, Kipling neve és művei továbbra is
meghatározó helyet foglalnak el nemcsak az angol és a világirodalom történetében, hanem
olvasók nemzedékeinek emlékezetében is
Мовні упередження до метамовних висловлювань жителів Косоньської територіальної громади
No full textKülönböző településeken élő emberek tulajdonságai és szemléletmódja több tekintetben eltérő lehet. Ezek az eltérések konkrétan megmutatkozhatnak a nyelvhasználatban és bizonyos nyelvi formákhoz való hozzáállásban is. Jellemző, hogy a városokban, leginkább a fővárosban élő lakosság hajlamos a stigmatizációra, míg a vidéken élő emberek inkább megértőek a nem standard nyelvi formákkal kapcsolatban (Kontra 2003a: 181–185).
Kutatási előzményeim közé tartozik, hogy 2023 és 2025 között átfogó felméréseket végeztem a Kaszonyi kistérségben, mely során 173 adatközlői válasz gyűlt össze. A kutatást két fázisban valósítottam meg. Az első szakaszban a Kaszonyi kistérség három településén végeztem felmérést, míg a második szakaszban szülőfalumban, Kaszonyban folytattam az adatgyűjtést. A második kutatás során sikerült több adatközlőt megszólítanom, ami elsősorban annak köszönhető, hogy szülőfalumban szélesebb ismeretségi körrel rendelkezem, így több résztvevőt sikerült bevonnom a kutatásba. Ugyanakkor Zápszony és Csonkapapi településekről is jelentős mennyiségű adat érkezett, ami tovább növelte a kutatás reprezentativitását
Problems of Budget Expenditure Allocation Among Villages within a United Territorial Community (UTC)
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. В статті висвітлюється сучасний стан формування місцевих бюджетів в
умовах децентралізації фінансових ресурсів, з урахуванням внесених змін до бюджетного та
податкового законодавства. Метою статті є дослідження проблем формування і
використання коштів місцевих бюджетів. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення наявного
механізму функціонування і наповнення місцевих бюджетів. Держава і місцеве самоврядування
розділяють між собою завдання та відповідальність за надання громадянам країни
громадських послуг. Ефективність і масштаби діяльності місцевих органів влади у сфері
надання громадських послуг залежать, головним чином, від стану фінансів місцевих органів
влади. На прикладі Спаської об’єднаної територіальної громади проаналізовано основні
джерела формування дохідної частини бюджету, а саме визначено, що за рахунок податкових
надходжень, неподаткових надходжень і трансфертів наповнюється бюджет громади.
Велику частку серед податкових надходжень займає ПДФО і єдиний податок. Спаська ОТГ
заробляє кошти також від здавання рухомого і нерухомого майна в оренду. Трансферти
також мають вагоме значення. Серед видатків найбільшу питому вагу займають витрати на
освіту, охорону здоров’я і утримання апарату управління. Досліджуючи стан і розвиток
Спаської ОТГ спостерігається єдина проблема для всіх об’єднаних територіальних громад, як
справедливо розподіляти видатки між селами громади, виходячи з того, що надходження
доходів від них відбувається нерівномірно. Запропоновано показники розрахунку бюджетного
розвитку громади на основі комплексних коефіцієнтів, що дасть можливість рівномірно
розподіляти доходи на видатки кожного села громади. В основі лежать дані про такі
показники як: бюджетний розвиток громади, загальні доходи села (селища), кількість
населення громади, доходи на одного жителя громади, коефіцієнт економічної спроможності
села (селища). Коефіцієнти працюють за принципом, чим більше віддаєш, тим більше потім
отримуєш. Тобто, чим більше доходів приносить село, тим більше воно потім отримує
видатків на свій розвиток, по типу здорової конкуренції. Це може бути як одним з шляхів
покращення справедливого розподілу коштів громади на видатки кожного села.A cikk a pénzügyi források decentralizációjának körülményei között a helyi
költségvetések kialakításának jelenlegi állapotát vizsgálja, figyelembe véve a költségvetési és adójogi
szabályozásban végrehajtott módosításokat. A tanulmány célja a helyi költségvetési források
kialakításával és felhasználásával kapcsolatos problémák feltárása. A szerző javaslatokat dolgozott ki
a helyi költségvetések működési mechanizmusának és feltöltésének tökéletesítésére. Az állam és a helyi
önkormányzatok megosztják egymás között a közszolgáltatások biztosításának feladatait és
felelősségét. A helyi hatóságok közszolgáltatási tevékenységeinek hatékonysága és kiterjedtsége
elsősorban pénzügyi helyzetüktől függ. A Spaszi Egyesített Területi Közösség példáján elemezte a
szerző a költségvetés bevételi oldalának fő forrásait, különösen azt, hogy az adóbevételekből, nem
adójellegű bevételekből és állami transzferekből tevődik össze a közösség költségvetése. Az
adóbevételek között jelentős részt képvisel a személyi jövedelemadó (SZJA) és az egységes adó. A
Spaszi Közösség bevételeket szerez továbbá ingó és ingatlan vagyontárgyak bérbeadásából is. A
transzferek szintén jelentős szerepet játszanak. A kiadások közül a legnagyobb arányt az oktatásra, az
egészségügyre és az igazgatási apparátus fenntartására fordított költségek képviselik. A Spaszi
Közösség helyzetének és fejlődésének vizsgálata során megfigyelhető, hogy minden egyesített területi
közösség számára közös problémát jelent a kiadások igazságos elosztása a közösség falvai között,
tekintettel arra, hogy a bevételek nem egyenletesen keletkeznek. A szerző javaslatot tett a közösségi
költségvetés fejlesztésének kiszámítására szolgáló mutatók kidolgozására, komplex együtthatók
alapján, amelyek lehetővé teszik a bevételek egyenletes elosztását minden egyes falu kiadásaira. Az
alapot olyan mutatók képezik, mint a közösség költségvetési fejlődése, az egyes falvak (települések)
teljes bevétele, a közösség népessége, az egy főre jutó bevétel, valamint a település gazdasági
teljesítőképességi együtthatója. Az együtthatók azon az elven működnek, hogy minél többet adsz, annál
többet kapsz vissza. Vagyis minél több bevételt generál egy falu, annál több kiadást kap majd saját
fejlődésére — ez egyfajta „egészséges verseny” elvén alapul. Ez az egyik lehetséges módja annak,
hogyan lehetne javítani a közösségi források igazságos elosztását az egyes falvak kiadásaira.Abstract. The article examines the current state of local budget formation in the context of
financial decentralization, taking into account recent amendments to budgetary and tax
legislation.The purpose of the article is to study the problems of formation and use of local budget
funds. Development of proposals for improving the existing mechanism of functioning and filling of
local budgets. The state and local self-government share responsibilities for providing public services
to citizens. The effectiveness and scope of local governments in delivering these services largely
depend on their financial capacity. Using the example of the Spasskaya United Territorial Community,
the main sources of budget revenue were analyzed. It was found that the community budget is
primarily funded through tax revenues, non-tax revenues, and transfers. A large share of tax revenues
is occupied by the personal income tax and the single tax. The Spasskaya community also earns money
from renting out movable and immovable property. Transfers are also of considerable importance.
Among the expenditures, expenses for education, healthcare and maintenance of the administrative
apparatus occupy the largest share. Investigating the state and development of the Spasskaya
community, a single problem is observed for all united territorial communities, how to fairly distribute
expenditures between the villages of the community, based on the fact that income from them is
uneven. This study proposes indicators for calculating the development of the community budget based
on composite coefficients. These indicators aim to ensure a more equitable distribution of revenues
across the expenditures of each village within the community. The calculation is based on data such as
the overall development of the community budget, total village (or settlement) income, community
population, income per capita, and the economic capacity coefficient of each village or settlement.
The proposed coefficients operate on the principle of proportional return: the more income a village
generates, the more funding it subsequently receives for its development. This approach encourages
healthy competition among villages and can serve as a mechanism for promoting a fairer distribution
of community funds for local expenditures