Bukovinian State Medical University
Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університетуNot a member yet
25814 research outputs found
Sort by
Some aspects of prediction of postpartum septic complications in pregnant risk groups
Резюме. Післяпологові гнійно-септичні ускладнення залишаються актуальною проблемою сучасного акушерства. Розвиток даних ускладнень зумовлений певними особливостями, що виникають в організмі жінки під час вагітності, а також змінами в фетоплацентарному комплексі, що виникають в ранні терміни вагітності та призводять до формування дисфункції плаценти. Серед них провідне значення належить плацентарній дисфункції, що є частим ускладненням вагітності (від 14 до 22%), супроводжується гіпоксією, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода і є однією з найбільш частих причин перинатальної захворюваності (до 60%) і смертності, а також одним з факторів ризику розвитку післяпологових ускладнень.
Метою нашого дослідження було дослідити фактори ризику виникнення післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику.
При проведенні досліджень нами було обстежено та проаналізовано перебіг вагітності у 25 жінок з групи ризику розвитку гнійно-септичних післяпологових ускладнень. Основна група (25 жінок), вагітні жінки, які мали клінічні ознаки плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації. Контрольну групу становили 25 здорових вагітних, без проявів плацентарної недостатності під час перебігу вагітності, клініко-параклінічні показники яких слугували контролем для порівняння даних параклінічного обстеження вагітних відносно основної групи. Слід звернути увагу, що в основній групі вік жінок понад 30 років має місце в 28,4% випадків порівняно з 12% у вагітних групи контролю (p<0,05). Слід вказати, що вагітні з плацентарною дисфункцією частіше (p<0,05) хворіли інфекційними захворюваннями, такими як гостра респіраторна вірусна інфекція, захворюваннями дихальних шляхів (пневмонії, бронхіти), а також захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Останнє дозволяє припустити, що в генезі даного ускладнення вагітності певну роль відіграє інфікування. При наявності плацентарної дисфункції у вагітних в анамнезі відзначалась досить висока частота ускладнень вагітності. Аналіз перебігу пологів показав, що у вагітних основної групи частіше реєструвалося передчасне вилиття навколоплідних вод (p<0,05), тривалість безводного проміжку була достовірно вища порівняно з породіллями контрольної групи (p<0,05), а також визначалася більша кількість травм промежини, що сприяло включенню даних пацієнток в групу ризику по розвитку гнійно-септичних ускладнень. При аналізі результатів проведення гістологічного дослідження плацент від матерів групи ризику було отримано наступні результати.
Визначалася картина децидуіта, в стромі ворсин плаценти визначалися поздовжньо орієнтовані канали, в яких були розташовані клітини Кащенко-Гофбауера. Визначалися розсіяні вогнища некрозу та склероз ворсин. Проведене нами дослідження показало, що в групу ризику розвитку післяпологових септичних ускладнень слід відносити вагітних з проявами дисфункції плаценти під час вагітності.
Abstract. Postpartum purulent-septic complications remain an urgent problem of modern obstetrics. The development of these complications is due to certain features that occur in a woman’s body during pregnancy, as well as changes in the fetoplacental complex that occur in the early stages of pregnancy and lead to the formation of placental dysfunction. Among them, the leading importance belongs to placental dysfunction, which is a frequent complication of pregnancy (from 14 to 22%), accompanied by hypoxia, delayed intrauterine development of the fetus and is one of the most frequent causes of perinatal morbidity (up to 60%) and mortality, as well as one of the risk factors for the development of postpartum complications.
The aim of our study was to investigate the risk factors for the occurrence of postpartum septic complications in pregnant women at risk.
During the research, we examined and analyzed the course of pregnancy in 25 women from the risk group for the development of purulent-septic postpartum complications. The main group (25 women), pregnant women who had clinical signs of placental dysfunction in the early stages of gestation. The control group consisted of 25 healthy pregnant women, without manifestations of placental insufficiency during the course of pregnancy, whose clinical and paraclinical indicators served as a control for comparing the data of the paraclinical examination of pregnant women relative to the main group. It should be noted that in the main group, the age of women over 30 years old occurs in 28.4% of cases, compared to 12% of pregnant women in the control group (p<0.05), which is consistent with data, which note a higher probability of developing placental dysfunction and pregnancy complications in older pregnant women. As some authors note, placental insufficiency also occurs more often in young pregnant women. It should be noted that pregnant women with placental dysfunction more often (p<0.05) suffered from infectious diseases, such as acute respiratory viral infection, diseases of the respiratory tract (pneumonia, bronchitis), as well as diseases of the gastrointestinal tract. The latter suggests that infection plays a role in the genesis of this pregnancy complication. In the presence of placental dysfunction in pregnant women, a fairly high frequency of pregnancy complications was noted in the anamnesis. When analyzing the results of the histological examination of placentas from mothers of the risk group, the following results were obtained. A pattern of deciduitis was determined, in the stroma of the placental villi, longitudinally oriented channels were identified, in which Kashchenko-Hofbauer cells were located. Scattered foci of necrosis and sclerosis of the villi were determined. Our research showed that pregnant women with signs of placental dysfunction during pregnancy should be included in the risk group for the development of postpartum septic complications
Патофізіологія діабетичної ретинопатії
Друкуєтьcя зa рiшeнням вчeнoї рaди Букoвинcькoгo дeржaвнoгo мeдичнoгo
унiвeрcитeту (прoтoкoл № 9 вiд 29 травня 2025 рoку).Мaтeрiaл нaвчaльнoгo пociбникa, в ocнoвнoму, виклaдeний у виглядi тeкcтoвoгo мaтeрiaлу для здoбувaчiв вищoї ocвiти, якi нaвчaютьcя зa ocвiтньo-прoфeciйнoю прoгрaмoю «гaлузi знaнь 22 «Oхoрoнa здoрoв’я»
Особливості крізьшкірного проникнення пестицидів з використанням QSAR (Quantitative Structure-Activity Relationship)
Variants of the clinical course of diabetic foot syndrome
Резюме. На підставі літературних даних проаналізувати основні особливості та варіанти клінічного перебігу синдрому діабетичної стопи.
Поширеність цукрового діабету (ЦД) продовжує збільшуватися у всьому світі, що своєю чергою, призводить до збільшення захворюваності на синдром діабетичної стопи (СДС) або синдром стопи діабетика. ЦД є однією з основних причин хронічних захворювань, а СДС – нетравматичної ампутації кінцівок у всьому світ, на даний момент страждають близько 380 мільйонів осіб. ВООЗ прогнозує, що до 2035 р. кількість зареєстрованих хворих на цукровий діабет у світі збільшиться до 592 мільйонів.
СДС є найбільш небезпечним хірургічним ускладненням цукрового діабету 2-го типу. За даними міжнародних досліджень, СДС є причиною госпіталізації кожного четвертого пацієнта з діабетом, у кожного сьомого виконують високу ампутацію кінцівки, при цьому п’ятирічна виживаємість після ампутації кінцівки, за різними даними – не перевищує половини випадків. Синдром стопи діабетика, пов’язаний з значними ускладненнями та інвалідизацією, що вимагає частих консультацій лікарів різних спеціальностей, щоденний догляд за ранами, проведення антимікробної терапії, хірургічні втручання, що супроводжується високими витратами на охорону здоров’я.
У роботі проаналізовано іноземні літературні джерела, визначено основні класифікації клінічного перебігу ускладнених форм синдрому стопи діабетика. Зібрано дані щодо визначення цільових груп пацієнтів з наявністю початкових та довготривалих форм гнійно-некротичних уражень стопи, а також динаміка зміни больового синдрому, місцевих ознак запального процесу та особливості перебігу ішемічної та змішаної форм синдрому діабетичної стопи.
Abstract. The aim of the study was to analyse the variants of the clinical course of diabetic foot syndrome, to determine the main features of its progression and key predictors of complications.
The prevalence of diabetes mellitus (DM) continues to increase all over the world, which in turn leads to an increase in the incidence of diabetic foot syndrome (DFS). DM is one of the main causes of chronic diseases, and the DFS is a main cause of non-traumatic amputation of the limbs throughout the world. Currently, 382 million people suffered. WHO predicts that by 2035, the number of registered patients with diabetes in the world will increase to 592 million.
DFS is the most dangerous surgical complication of type 2 diabetes mellitus. According to international studies, the DFS is the reason for the hospitalization of each fourth patient with diabetes, each seventh undergoes a high amputation of the limb, with a five-year survival after amputation of the limb, according to various data, does not exceed half of the cases. The diabetic foot syndrome associates with significant complications and morbidity, requiring frequent consultations by physicians of various specialties, daily wound care, antimicrobial therapy, surgical intervention, accompanied by high costs of health care.
Based on the analysed literature of foreign authors, the main methods of classification of the clinical course of complications of chronic diabetes mellitus were determined, information was collected on the target groups of patients with the presence of initial and long-term forms of purulent-necrotic changes in the wound process.
In order to control possible complications, the dynamics of pain syndrome, local signs of inflammation, the presence of discharge and the features of ischaemic and mixed forms of diabetic foot syndrome were studied. Predictors that can lead to the formation of Charcot’s neuroarthropathy and further development of the infectious process in the wound were identified
Features of p53 and VEGF expression in tumor tissue during breast cancer progression
Мета дослідження – вивчити особливості експресії білків p53 та VEGF туморозної тканини при прогресії раку молочної залози (РМЗ) після комплексного лікування залежно від стадії онкологічного процесу та молекулярного типу пухлини.
Висновки. 1. Існує залежність експресії білків p53 та VEGF туморозної тканини від стадії раку молочної залози, а також молекулярного типу пухлини. 2. Для прогресії раку молочної залози після комплексного лікування характерне збільшення експресії білків p53 та VEGF туморозної тканини при кожній наступній стадії онкологічного процесу. 3. В обох дослідних групах вірогідно переважає експресія p53 та VEGF при тричі-негативному типі пухлин порівняно з Люмінальним-А , Люмінальним-B, Her/2new+ типами.
The purpose – to study the features of p53 and VEGF protein expression in tumor tissue during breast cancer progression after complex treatment, depending on the stage of the oncological process and the molecular type of the tumor.
Conclusions. 1. There is a dependence of the expression of p53 and VEGF proteins in tumor tissue on the stage of breast cancer, as well as the molecular type of the tumor. 2. Breast cancer progression after complex treatment is characterized by an increase in the expression of p53 and VEGF proteins in tumor tissue at each subsequent stage of the oncological process. 3. In both study groups, the expression of p53 and VEGF is significantly higher in triple-negative tumors compared to Luminal-A, Luminal-B, Her/2new+ types
Аналіз клінічно-лабораторних критеріїв у хворих на перфораційні гастродуоденальні виразки
Магістерська кваліфікаційна робота за спеціальністю 222 Медицина. Керівник: д.мед.наук, професор Гринчук Ф.В. Рецензенти: д.мед.н., доцент Гирла Я.В.; д.мед.н., доцент Мороз П.В.Мета дослідження: проаналізувати клінічні і лабораторні критерії перфораційних гастродуоденальних виразок
Біомеханіка та клінічна кінезіологія. Частина 1
Рекомендовано до друку Вченою радою Буковинського державного медичного університету Протокол № 9 від 29 травня 2025 рокуУ навчальному посібнику на електронному носії розглянуто основи біомеханіки та клінічної кінезіології. Звертається увага на вивчення основних показників у біомеханіці та методів дослідження рухів, використання гоніометрії та динамометрії в клінічній практиці, висвітлено загальні принципи клінічної кінезіології відділів тіла людини.
Навчальний посібник містить тестові завдання для підготовки до Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).
Для здобувачів ступеня вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні за спеціальністю І7 «Терапія та реабілітація»