301 research outputs found
Sort by
Правові засади державного управління епідеміологічним наглядом в Україні
No full textКраковська А. Є., Гладких Ф. В. Правові засади державного управління епідеміологічним наглядом в Україні. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 93-річчю з дня народження члена-кореспондента НАПрН України, академіка Міжнародної кадрової академії, Заслуженого діяча науки України, доктора юридичних наук, професора Процевського О.І. «Актуальні проблеми приватного та публічного права»: тези доп. (21 травня 2022 р.). Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2022. С. 403–407.Багаторічний аналіз захворюваності на інфекційні хвороби в Україні свідчить про тенденцію до її зниження, проте епідемічна ситуація з інфекційних хвороб в країні залишається нестабільною [1]. За інформацією МОЗ станом на 01.01.2021 р. в Україні зареєстровано 1064479 випадки захворювання на COVID-19, з них 18680 випадків – летальні [1]. За індексом Bloomberg Україна віднесена до країн з низьким рівнем здоров’я населення. Країна перебуває у стані епідемії туберкульозу та СНІДу – успішно контрольованих у цивілізованому світі [1]. Соціальна значущість інфекційних хвороб з одного боку обумовлюється їхньою масовістю (гострі респіраторні інфекції, кір, краснуха, гастроентероколіти різної етіології), а з іншого – високою летальністю та вартістю медичної допомоги (гострі та хронічні вірусні гепатити, ВІЛ/СНІД, туберкульоз). Крім того, низка хвороб особливо актуальна через їхню здатність впливати на перебіг вагітності інфікованих жінок, обумовлюючи виникнення вродженої патології (TORCH-інфекції, лістеріоз, сифіліс, гонококова й ентеровірусна інфекції, грип, краснуха) [2]. Значення державного управління у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя важко переоцінити, адже йдеться про забезпечення умов життєдіяльності всього суспільства, про його безпеку, а, отже, національну безпеку України [1].
Мета дослідження – охарактеризувати сучасні правові засади державного управління епідеміологічним контролем в Україні.
Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз результатів сучасних вітчизняних досліджень, присвячених правовим засадам державного управління епідеміологічним контролем в Україні. При аналізі нормативних актів було застосовано контекстний аналіз. Абстрактно-логічний, діалектичний та прогностичний методи було використано для теоретичного узагальнення.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз законодавчого поля України стосовно таких парадигм, як «епідемічне благополуччя», «санітарно-епідеміологічний нагляд», «безпека» показав, що вони закріплені в низці законів, постанов уряду, наказів та розпоряджень галузевих міністерств [2]. За даними Маркович І.Г. незважаючи на розгалужену мережу діагностичних та науково-дослідницьких лабораторій, в теперішній час в Україні відсутній загальнодержавний перелік мікроорганізмів, не налагоджено систему оповіщення про небезпеку, недостатньо приділяється уваги комплексному вивченню існуючих у країні епідемічних ризиків, зокрема пов’язаних з лабораторними дослідженнями [2]. Для України забезпечення законодавчих засад епідеміологічного контролю за інфекційними хворобами та біобезпеки є особливо актуальним через існування загрози терористичних актів та військових дій [2].
Організація публічного адміністрування у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення – це урегульована нормами права діяльність органів публічної адміністрації, спрямування якої – покращувати стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини [5]. Публічність державного контролю у сфері охорони здоров’я – це принцип, який можна визначити, як проведення заходів, які лежать в основі державного контролю відкрито, прозоро, з попереднім інформуванням об’єкта контролю про їх здійснення, з проміжним створенням документу про повноваження посадових осіб на здійснення контролю та наступним виданням юридично значущого акту [3].
Національна система охорони здоров’я України побудована на засадах профілактичної медицини, що відповідає сучасним тенденціям пріоритету профілактики захворювань над їх лікуванням. Невід’ємною складовою будь-якої державної системи охорони здоров’я також є забезпечення епідеміологічного благополуччя. Водночас комплексний характер категорії «епідеміологічне благополуччя» обумовлює потребу чіткого окреслення її змісту [6]. Категорія «епідеміологічне благополуччя» не є новою для вітчизняної медико-правової науки. Сьогодні як у сучасних наукових колах, так і у національному законодавстві продовжують превалювати складноутворені категорії «санітарно-епідеміологічне благополуччя населення», «санітарно-епідеміологічний стан», «санітарно-епідемічне благополуччя території» та ін. Натомість, питання правового забезпечення епідеміологічного благополуччя не розглядаються відокремлено, незважаючи на зростаючу актуальність відповідної проблематики [6].
Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України є «головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику» [6], зокрема у сфері епідеміологічного контролю (п. 1 Положення про МОЗ України, затверджене постановою Кабміну України від 25.03.2015 № 267).
Згідно даних [6] нормативно-правовому регулюванню епідеміологічного контролю та нагляду в Україні властиві такі ознаки:
- є одним із видів правового регулювання, який характеризується нормативністю;
- є міжгалузевим поєднанням норм міжнародного, конституційного, адміністративного та кримінального права;
- об’єднує Конституцію України, міжнародні договори, що ратифіковані Верховною Радою України, закони України та підзаконні нормативно-правові акти;
- Конституція України як складова нормативно-правового регулювання епідеміологічного контролю та нагляду містить відправні засади епідеміологічного контролю та нагляду в Україні;
- міжнародні договори, які є частиною національного законодавства України, як складова нормативно-правового регулювання епідеміологічного контролю та нагляду містять фундаментальні положення, що встановлюють особливості епідеміологічного контролю та нагляду на міжнародному та національному рівнях;
- за відсутності титульного нормативно-правового акту їх первинні норми, будучи закріплені на законодавчому рівні, визначають окремі питання змісту та порядку реалізації епідеміологічного контролю та нагляду в Україні;
- є основою для встановлення та надання характеристики структурних елементів змісту епідеміологічного контролю та нагляду в Україні;
- їх положення не передбачають взаємоузгодженого урегулювання питань здійснення епідеміологічного контролю та нагляду в Україні.
У 2021 р. МОЗ України розробило Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи/закладу надання соціальних послуг/соціального захисту населення (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2021 р. №1614) [4]. Документ створює передумови для комплексного поетапного впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю, за яке в закладах охорони здоров’я відповідатиме окремий структурний підрозділ – відділ з інфекційного контролю.
Висновки. Удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин, що виникають у сфері забезпечення епідеміологічного благополуччя, та перегляд змісту епідеміологічного контролю і нагляду в Україні є актуальною проблемою сучасної системи охорони здоров’я України. Прийняте у 2021 р. Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи/закладу надання соціальних послуг/соціального захисту населення виступає інструментом розбудови системи профілактики інфікування у закладах охорони здоров’я України.
Список використаних джерел
1. Висоцька С. Інституційні засади адміністрування протиепідемічних заходів в умовах сучасної системи охорони здоровʼя України. Науковий вісник: Державне управління. 2021. – № 2 (8). – С. 5–36. DOI: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-5-36
2. Маркович І. Г. Інтегральне оцінювання рушійних сил епідемічного процесу та удосконалення системи його контролю. дис. ... доктора мед. наук: 14.02.02 «Епідеміологія». Київ, 2020. – 392 с.
3. Миронов А. Г. Адміністративно-правове забезпечення державного контролю у сфері охорони здоров'я. дис. ... доктора філософії: 081 «Право». Запоріжжя, 2020. – 188 с.
4. Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи/закладу надання соціальних послуг/соціального захисту населення. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2021 р. № 1614. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1323-21#Text
5. Ремінна В. О. Адміністративно-правове регулювання санітарно-епідеміологічного благополуччя населення: сучасний стан та перспективи розвитку. – Херсон, 2021. – 73 с.
6. Хайнацький Є. С. Адміністративно-правове регулювання епідеміологічного контролю та нагляду в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління. Адміністративне право і процес. Фінансове право. Інформаційне право». Суми, 2021. 234 с
Місцеві променеві виразки у хворих на рак шийки матки: клініко-лабораторний статус пацієнта
No full textГладких Ф. В., Севастьянова В. С. Місцеві променеві виразки у хворих на рак шийки матки: клініко-лабораторний статус пацієнта. Матеріали XVIIІ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих науковців та фахівців «Актуальні питання сучасної медицини»: тези доп. (22–23 квітня 2021 р.). Харків, 2021. С. 48–49.Представлено сучасні уявлення про клініко-лабораторний статус пацієнток з місцевими променевими виразками після променевої терапії при раку шийки матки
Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі
No full textГладких Ф. В. Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис. 2021. Т. 27, № 3–4 С. 67–82. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067На сьогодні залишається актуальною проблема пошуку шляхів послаблення побічних ефектів, які спостерігаються у близько 30–60% пацієнтів, які використовують індометацин. Нашу увагу у якості засобу патоґенетичної корекції ульцероґенної дії індометацину привернув кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП). Мета роботи – охарактеризувати противиразкову активність кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі індометацин-індукованого ульцероґенезу.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 ґ. Гостре індометацин-індуковане ушкодження шлунково-кишкового тракту відтворювали шляхом одноразово введення щурам індометацину в дозі 60 мґ/кґ. Евтаназію тварин проводили через 4 год. після введення.
Результати й обговорення. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що у всіх тварин наявні численні точкові геморагії, а у 49,2% щурів спостерігалась слабко виражена гіперемія та порушення складчастості. Оцінка стану слизової оболонки тонкої кишки показала, що у 57,1% щурів, яким вводили тільки індометацин, виявлялось 11,1±4,1 виразок на 10 см довжини. Профілактичне введення езомепразолу привело до статистично вірогідного (р<0,05) ослаблення ульцероґенної дії індометацину на слизову оболонку шлунка – середній бал стану слизової оболонки у 3,9 рази був нижчим за показники щурів контрольної групи та становив 0,9±0,26.
Висновки. На тлі комбінованого застосування індометацину та КЕП виразковий індекс був у 1,9 був нижчим, ніж у щурів, яким вводили тільки індометацин, що вказує на ґастропротективну активність КЕП. На відміну від езомепразолу, введення КЕП чинить виразну ентеропротективну дію, що засвідчила відсутність ушкоджень слизової тонкої кишки у щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт та індометацин. /// Aim. The side effects associated with the use of indometacin are noted by about 30-60% of patients, therefore, in this context the problem of adverse event rate reduction is still relevant today. Cryopreserved placental extract (CEP) attracted our attention as a means of pathogenetic correction of the ulcerogenic action of indomethacin. The aim of the work is to characterize the antiulcer activity of cryopreserved placenta extract on a model of indomethacin-induced ulcerogenesis.
Materials and Methods. In vivo experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats weighing 200–220 g. Acute indomethacin-induced gastrointestinal injury was replicated by a single injection of indomethacin at 60 mg/kg in rats. Euthanasia of animals was performed after 4 hours after indomethacin administration.
Results and Вiscussion. Macroscopic evaluation of the condition of the gastric mucosa showed that all animals had numerous pinpoint hemorrhages, and 49.2% of rats had mild hyperemia and abnormal folding. Evaluation of the condition of the small intestinal mucosa showed that 57.1% of rats injected with indomethacin alone had 11.1±4.1 ulcers per 10 cm of mucosa length. Prophylactic administration of esomeprazole led to a statistically significant (p<0.05) attenuation of the ulcerogenic effect of indomethacin on the gastric mucosa – the mean score of the mucosa was 3.9 times lower than in control rats and was 0.9±0.26.
Conclusions. The combined use of indomethacin and CEP was associated with a 1.9-fold lower ulcer index as compared with rats administered indomethacin only, thus demonstrating the gastroprotective activity of CEP. In contrast to esomeprazole, the introduction of CEP has a pronounced enteroprotective effect, as indicated by the absence of damage to small intestinal mucosa in rats treated with the studied cryoextract and indomethacin
The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response (an experimental study)
Get PDFHladkykh F. V. The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response (an experimental study). Ceska a Slovenska Farmacie. 2021; 70 (5): 179–85.Alteration is the first phase of the inflammatory process triggering the entire cascade of inflammation and causing destructive changes in the affected tissues. Therefore, suppression of inflammation at this point is essential for the success of anti-inflammatory therapy. Previous experimental studies have shown that the combined use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs and drugs with pleiotropic mechanisms of action may potentiate their anti-inflammatory properties.
The purpose of my work was to characterize the combined effect of cryopreserved placenta extract and meloxicam on the alterative phase of the inflammatory process in a model of aseptic skin and subcutaneous tissue inflammation in rats.
Subcutaneous administration of acetic acid and of dextran was found to result in formation of necrotic ulcers in 100% of rats by day 7 of the experiment. The most pronounced antialterative effect (23.9%) on day 7 of the experiment was observed with the combined use of meloxicam and cryopreserved placenta extract - the area of necrotic ulcers was was 1.3-fold smaller (p <0.05) as compared with control rats (without treatment). On day 27 of the experiment, the antialterative effect of combined treatment and prophylactic use of meloxicam and cryopreserved placenta extract was 1.7 times higher than the effect in meloxicam monotherapy group, and 1.2 times higher than that in placenta cryoextract monotherapy group
Макроскопічна оцінка протективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти при ібупрофен-індукованій гастроентероколонопатії
Get PDFГладких Ф. В. Макроскопічна оцінка протективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти при ібупрофен-індукованій гастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2021; 55 (3): 172–179. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.3.2021.241587Безрецептурне призначення нестероїдних протизапальних засобів призводить до безконтрольного їх застосування серед населення, що в низці випадків робить неможливою профілактику та своєчасне виявлення небажаних лікарських реакцій На сьогоднішній день з метою корекції ульцерогенної дії НПЗЗ застосовують дуже широке коло лікарських засобів, однак всі вони не позбуті власних побічних ефектів, а їх ефективність не завжди здатна задовольнити клініцистів.
Мета. Охарактеризувати цитопротективні властивості кріоконсервованого екстракту плаценти за станом слизової оболонки проксимальних (стравохід та шлунок) і дистальних (тонка та товста кишки) відділів шлунково-кишкового тракту на моделі ібупрофен-індукованої езофагогастроентероколонопатії.
Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 щурах-самцях. Субхронічне ібупрофен-індуковане ураження травноо тракту відтворювали шляхом внутрішньошлункового введення щурам ібупрофену в дозі 310 мг/кг. Стан слизової оболонки травного тракту оцінювали макроскопічно за бальною шкалою.
Результати. Профілактично-лікувальна ефективність езомепразолу вірогідно мала місце в проксимальних відділах травного тракту, однак практично не впливала на поширеність виразкових ушкоджень у кишківнику. Ентеро- і колонопротективна активність кріоекстракту плаценти вірогідно перевищувала показник езомепразолу. Так поширеність ібупрофен-індукованої як ентеро- так і колонопатії на тлі застосуванні досліджуваного екстракту майже вдвічі була нижчою ніж у щурів, які не отримували препаратів корекції.
Висновки. Встановлено, що застосування кріоконсервованого екстракту плаценти у профілактично-лікувальному режимі володіє співставною з езомепразолом гастропротективною активністю. За виразністю цитопротективної дії на слизову оболонку кишківника досліджуваний кріоекстракт значно перевищує за ефективністю езомепразол, на що вказувало значно нижча множинність виразкових дефектів у тонкій та товстій кишці щурів, які отримували езомепразол у 2,7 та 3,6 разів відповідно. /// Over-the-counter use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs leads to their uncontrolled use among the population, which in some cases makes it impossible to prevent and timely detect adverse drug reactions. , and their effectiveness is not always able to satisfy clinicians.
Goal. To characterize the cytoprotective properties of cryopreserved placenta extract according to the condition of the mucous membrane of the proximal (esophagus and stomach) and distal (small and large intestine) parts of the gastrointestinal tract on the model of ibuprofen-induced esophagogastroenterocolonopa.
Materials and methods of research. In vivo experimental studies were performed on 28 male rats. Subchronic ibuprofen-induced gastrointestinal lesions were reproduced by intragastric administration of ibuprofen to rats at a dose of 310 mg / kg. The condition of the mucous membrane of the digestive tract was assessed macroscopically on a scale.
Results. The therapeutic and prophylactic efficacy of esomeprazole statistically significant (р < 0.05) took place in the proximal parts of the digestive tract, but had little effect on the prevalence of ulcerative lesions in the intestine. The entero- and colonoprotective activity of placental cryoextract probably exceeded that of esomeprazole. Thus, the prevalence of ibuprofen-induced both entero- and colonopathy on the background of the study extract was almost twice lower than in rats that did not receive correction drugs.
Conclusions. It is established that the use of cryopreserved placenta extract in the treatment-and-prophylactic mode has comparable to esomeprazole gastprotective activity. In terms of the severity of the cytoprotective effect on the intestinal mucosa, the studied cryoextract significantly exceeds the effectiveness of esomeprazole, as indicated by a significantly lower number of ulcerative defects in the small and large intestine of rats treated with esomeprazole 2.7 and 3.6 times, respectively
Антиноцицептивна активність кріоконсервованого екстракту плаценти та ібупрофену при їх комбінованому застосуванні в експерименті
No full textГладких Ф. В. Антиноцицептивна активність кріоконсервованого екстракту плаценти та ібупрофену при їх комбінованому застосуванні в експерименті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Young science 3.0»: тези доп. (26 березня 2021 р.). Київ: НУОЗ України ім. П. Л. Шупика, 2021. С. 17–18.Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) належать до засобів симптоматичного лікування больового синдрому та запальних процесів різної етіології, зокрема при ураженнях опорно-рухового апарату, лихоманці, для профілактики тромбозів тощо. Водночас для цих препаратів характерні досить часті побічні ефекти [Панчишин Ю.М. та співав., 2014]. Одним з найбільш відомих представників класу НПЗЗ є ібупрофен, який успішно застосовується в клінічній практиці більше 50 років у безрецептурному відпуску [Морозова Т.Е., 2013].
Мета дослідження: охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) на антиноцицептивну активність ібупрофену на моделі вісцерального болю у мишей.
Матеріали і методи. Антиноцицептивну активність вивчали на моделі вісцерального болю, індукованого оцтовою кислотою. Мишей (28 особин) розділили на 4 групи: І (контроль) – миші (n = 7) з оцтовокислими корчами, яким внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (0,1 мл / 10 г маси тіла) та внутрішньошлунково (в/шл) воду pro injectionibus (ПАТ «Галичфарм», Україна) з розрахунку 0,1 мл / 10 г маси тіла, ІІ – миші (n = 7) з оцтовокислими корчами, яким в/м вводили КЕП (0,14 мл/кг маси тіла) та воду pro injectionibus (0,1 мл / 10 г маси тіла, в/шл), ІІІ – миші (n = 7) з оцтовокислими корчами, яким в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (0,1 мл / 10 г маси тіла) та ібупрофен (170 мг/кг, в/шл), ІV – миші (n = 7) з оцтовокислими корчами, яким в/м вводили та КЕП (0,14 мл/кг маси тіла) та ібупрофен (170 мг/кг, в/шл) [Сигидин Я.А., 1988].
Вісцеральні больові відчуття викликали внутрішньоочеревинним (в/о) введенням хімічного подразника – 0,75 % р-ну оцтової кислоти (пусковим моментом виступає білкова деструкція мембран) із розрахунку 0,1 мл / 10 г маси тіла вводили через 60 хв [Стефанов О.В., 2001; Beskhmelnitsyna E.A., 2019] після в/шл введення НПЗЗ (ібупрофен). КЕП (0,16 мл/кг) вводили в/м за 60 хв до НПЗЗ. Введення р-ну оцтової кислоти сприяє загальній активації ноцицептивної системи та місцевому вивільненню брадикініну, гістаміну, серотоніну, простагландинів та лейкотриєнів [Стефанов О.В., 2001], яке призводить до розвитку больових поведінкових реакцій, які проявлялись у вигляді характерних торсійних реакцій (больових «корчів») − бокових згинань тулуба, витягувань задніх кінцівок та прогинанням спини, тертя животом по підлозі, вилизувань живота, мимовільних скорочень черевних м’язів живота, які чергуються з із їх розслаблення. Впродовж 20 хв після в/о введення оцтової кислоти підраховували кількість корчів. Антиноцицептивну активнсть визначали як співвідношення кількості корчів у дослідній та контрольній групах тварин.
Результати дослідження. Дослідження показало, що в/о введення 0,75 % р-ну оцтової кислоти призводить до розвитку 35,6±1,5 корчів впродовж 20 хв. Застосування КЕП не призвело до суттєвого зниження кількості корчів, що вказує на відсутність власної антиноцицептивної активності у досліджуваного екстракту.
Застосування ібупрофену призвело до статистично вірогідного (р<0,001) зниження кількості оцтових корчів на 36,9 % відносно показників мишей контрольної групи. На тлі комбінованого застосування ібупрофену та КЕП відмічено статистично вірогідне (р<0,05) відносно показників тварин контрольної групи зниження кількості корчів на 43,4 %, проте різниця з групою монотерапії ібупрофеном рівня статистичної вірогідності не досягла (р = 0,16).
Висновки. Антиноцицептивна активність ібупрофену становить 37,1 %(р0,05), комбінованого застосування вказаного НПЗЗ та досліджуваного кріокстракту – 43,5 % (р>0,05)
Проліферативна активність епітеліоцитів слизової оболонки шлунка на тлі застосування кріоекстракту плаценти при диклофенак натрій-індукованій гастропатії у щурів
No full textГладких Ф. В., Бєлочкіна І. В., Манченко А. О. Проліферативна активність епітеліоцитів слизової оболонки шлунка на тлі застосування кріоекстракту плаценти при диклофенак натрій-індукованій гастропатії у щурів. Матеріали 90-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині»: тези доп. (25–27 березня 2021 р.). Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2021. С. 79.Відомо, що ульцерогенний потенціал нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) опосередкований системною депресією синтезу простагландинів, які стимулюють процеси клітинної проліферації і фізіологічну регенерацію епітеліоцитів слизової оболонки шлунка (СОШ) і дванадцятипалої кишки (Циммерман Я.С., 2018). Тому одним з підходів до послаблення гастротоксичної дії НПЗЗ є зниження антипроліферативної дії останніх та відновлення репаративного потенціалу СОШ.
Мета. Охарактеризувати влив диклофенак натрію (ДН) та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП) на проліферативну активність епітеліоцитів шлунка щурів.
Матеріали та методи. Гостру ДН-індуковану гастропатію відтворювали шляхом одноразово внутрішньошлункового введення щурам ДН в дозі 50 мг/кг (УД50 = 48 мг/кг). Евтаназію тварин проводили через 24 год. після введення НПЗЗ. КЕП вводили внутрішньом’язово у профілактичному режимі застосування – 1 р/д впродовж 5 днів до введення ДН.
Проліферативну активність клітин оцінювали за допомогою мишачих моноклональних антитіл до ядерного антигену Ki-67 («DAKO», клон MIB-1, Данія). Антитіло до Ki-67 наносили на зріз та виконували експозицію впродовж 1 год. на термостолі в умовах “водяної бані” при температурі 30,0 оС. Для візуалізації реакції антиген-антитіло застосовувалась полімерна система детекції EnVision anti-rabbit, DAKO, в якості хромогену використовувався діамінобензидин. Контрольне фарбування ядер виконувалось за допомогою гематоксиліну Майєра. Після кожного з етапів до фарбування діамінобензидином скельця зі зрізами промивали у трис-буфері з твіном рН 7,1 (BioOptica, Італія). Скельця фіксувались BioMaunt (BioOptica, Італія). Антитіла Кі-67 реагують з проліферуючими клітинами, які перебувають в G1, S, M, G2 стадіях клітинного циклу. Підраховували кількість Кі-67 позитивних клітин, загальну кількість клітин та розраховували індекс проліферації (ІП) за формулою: ІП = (кількість Кі-67 позитивних клітин / загальна кількість клітин в полі зору) × 100 %.
Результати дослідження. Проведене імуногістохімічне дослідження показало, що на тлі розвитку ДН-індукованої гастропатії у щурів відмічено статистично вірогідне (р < 0,01) зниження проліферативної активності епітеліоцитів СОШ на 45,5 % відносно показників інтактних тварин, а ІП відповідно становив 0,06 %.
Профілактичне застосування КЕП призвело до нівелювання актипроліферативної дії ДН на епітелій СОШ. Так ІП становив 0,10%, що статистично вірогідно (р < 0,001) на 40,0 % перевищувало показники щурів з ДН-індукованою гастропатією.
Варто відзначити, шо введення КЕП інтактним щурам практично не впливало на проліферативну активність епітеліоцитів СОШ, шо вказує на відчутність у нього туморогенного потенціалу.
Висновки. Встановлено, що профілактичне застосування кріоконсервованого екстракту плаценти здатне нівелювати антипроліферативну дію диклофенак натрію на слизову оболонку шлунка у щурів. На це вказувало зростання індексу проліферації за Кі-67 на 40,0 % відносно показників щурів з НПЗЗ-індукованою гастропатією
Вплив диклофенаку натрію та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти на ліпідний баланс в сироватці крові при експериментальному ревматоїдному артриті
No full textГладких Ф. В., Михайлова І. П., Манченко А. О. Вплив диклофенаку натрію та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти на ліпідний баланс в сироватці крові при експериментальному ревматоїдному артриті. Матеріали XXVII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Topical issues of new medicines development»: тези доп. (18–19 березня 2021 р.). Харків: НФаУ, 2021. С. 272–273.Відомо, що ліпіди відіграють важливу роль у життєдіяльності клітини, виступають структурними компонентами біомембран, енергетичним субстратом клітини, беруть участь у реакціях сигнальної трансдукції, екзо- та ендоцитозу тощо. Крім того вони беруть участь у фіксації білків фосфоліпідного бішару та забезпечують їхню відповідну орієнтацію у клітинній мембрані, є неполярним середовищем для жиророзчинних субстратів і кофакторів ферментів, зумовлюють їх фолдинг, а також виконують роль регуляторів і модуляторів ферментативної активності [Костишин Н.М. та співав., 2016]. Особливе значення порушення ліпідного гомеостазу мають при системних аутоімунних захворюваннях, зокрема ревматоїдному артриті – інтерлейкін (ІЛ)-1β в артикулярних тканинах, ушкоджуючи хондроцити і синовіоцити, сприяє вивільненню мембранних фосфоліпідів, з яких за допомогою фосфоліпази А2 відокремлюється арахідонова кислота, яка мобілізується ферментом циклооксигеназою (ЦОГ)-2 і 5-ліпоксигеназою у прозапальні простагландини та лейкотрієни [Синяченко О.В. та співав., 2018].
Мета – оцінити рівень загальних ліпідів та фосфоліпідів у сироватці крові щурів з ад’ювантним артритом (АА) на тлі застосування диклофенаку натрію (ДН) та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП).
Матеріал та методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані ДН (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково), ІV – щури (n=7), ліковані ДН (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. ДН вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти») вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні.
Вміст загальних ліпідів в сироватці крові визначали спектрофотометрично за кольоровою реакцією з сульфофосфованіліновим реактивом, яка ґрунтується на тому, що продукти розпаду ненасичених жирних кислот, що утворюються після кислотного гідролізу ліпідів, взаємодіють з фосфорнованіліновим реактивом з утворенням забарвлених комплексів, що мають максимум поглинання при довжині хвилі λ = 530 нм. Ліпідні екстракти отримували за методом Bligh E. G. та Dyer W. I. [Bligh E. G., 1959]. Фосфоліпіди фракціонували за методом Svetashev V. I. та Vaskovsky V. E., шляхом двовимірної мікротонкошарової хроматографії [Svetashev V.I., 1972]. Фосфоліпіди ідентифікували за методом [Vaskovsky V.E., 1975] та виражали їх вміст за рівнем неорганічного фосфору у г/л.
При нормальному розподілі незалежних величин відмінності між групами визначали попарно за t-критерієм Ст’юдента. При ненормальному розподілі принаймні однієї з груп незалежних величин відмінності між ними визначали попарно за непараметричним ранговим U – критерієм Манна-Уітні (Mann-Whitney). Цифрові данні у разі нормального розподілу величин наведені у вигляді “M±m” (M±SE), де M – середнє арифметичне значення, m (SE) – стандартна похибка середнього арифметичного або М (95% ДІ: 5% – 95%), де 95% ДІ: – 95% довірчий інтервал (Confidence interval – СІ). При ненормальному розподілі отриманих величин дані представлено у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме – медіана, [LQ; UQ] – верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile – LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile – UQ).
Результати дослідження. Дослідження показало, що у щурів на тлі розвитку АА відмічається статистично вірогідне (р=0,02) зниження частки фосфоліпідів у пулі загальних ліпідів на 25,0%, що відбувалось на тлі зростання загального рівня ліпідів (р<0,001) у 1,7 рази та непропорційного зростання вмісту фосфоліпідів (р<0,001) у 1,2 рази, що обумовлено активацією циклооксигеназного шляху метаболізму мембранних фосфоліпідів.
На тлі монотерапії ДН відмічено зниження рівня загальних ліпідів (р = 0,07) у 1,3 рази та зниження рівня фосфоліпідів (р<0,001) так само у 1,3 рази відносно показників тварин з АА без лікування, що відповідало розвитку ще більшого дисбалансу вмісту фосфоліпідів у пулі загальних ліпідів – їх вміст знизився ще на 6,3%, проте зазначені зміни не досягли рівня статистичної значущості (р=0,1).
На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП у щурів з АА відмічена статистично вірогідна (р=0,02) гармонізація ліпідного балансу – вміст фосфоліпідів зріс на 22,6 % відносно показників тварин з АА без лікування та становив відповідно 2,1±0,05 (95% ДІ: 2,0–2,2) г/л. Вказані зміни спостерігались на тлі зниження рівня загальних ліпідів в сироватці крові (р<0,001) на 35,3% відносно показників нелікованих щурів та становив відповідно 3,3 [3,2–3,4] г/л, що співставлялось з показниками інтактних тварин 3,0 [2,7–3,3] г/л.
Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування кріконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію супроводжувалось нормалізацією рівня загальних ліпідів та фосфоліпідів у сироватці крові щурів на тлі експериментального ревматоїдного артриту. Так вміст фосфоліпідів у пулі фосфоліпідів статистично вірогідно (р=0,02) зріс на 22,6 % відносно показників тварин з ад’ювантним артритом без лікування
Характеристика електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ускладнень променевої терапії
Get PDFКулініч Г. В., Прохорова Е. Б., Гладких Ф. В. Характеристика електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ускладнень променевої терапії. Східноукраїнський медичний журнал. 2021. 9 (4) 373–381. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2021;9(4):373-381Променева терапія (ПТ) належить до основних методів лікування онкологічних захворювань, зокрема й хворих на рак грудної залози (РГЗ). Це одна з найбільш наукомістких медичних, галузей яка базується на новітніх досягненнях радіобіології, хімії, радіаційній фізики, техніки та ін. Ефективна ПТ передбачає використання досить високих доз опромінення, що саме і зумовлює успіх комплексного лікування, зокрема збільшення контингенту пацієнтів, що вижили 5 і більше років. У свою чергу, збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює збільшення абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема променевими ускладненнями (ПУ).
Мета роботи – охарактеризувати зміни електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ПУ.
Матеріали та методи. Дослідження проведене на базі клініки Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Для вивчення електропровідності шкірних покривів обрано 16 хворих на РГЗ з підвищеним ризиком ПУ, середнім віком 53,8±3,7 (95% ДІ: 46,6–61,0) роки. Дослідження електропровідності тканин проводили за допомогою приладу «Електродерматометр», вимірюючи показники: модуль комплексного опору, аргумент комплексного опору, повний активний електричний опір та електричну ємність.
Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що у хворих на РГЗ групи підвищеного ризику ПУ, під час проведення ПТ відмічалось зниження показника повного комплексного опору тканин в досліджуваних точках. Модуль комплексного опору в точці аускультації мітрального клапана серця знизився лише на 6,8 % (р > 0,05), в той час як в точках аускультації аортального, клапана легеневої артерії та тристулкового клапанів зазначений показник статистично вірогідно (р < 0,05) знизився за 27,0%; 26,2% та 33,0% відповідно відносно вихідних показників до ПТ. Встановлено, що найвиразніші зміни з боку ємкомсті електропровідності шкірних покривів у хворих на РГЗ групи ризику ПУ відмічені в точках проекції тристулкового клапана та клапана егеневої артерії, де вказані показники статистично вірогідно (р < 0,05) збільшились відповідно на 41,1% та 34,2%відносно вихідних показників до ПТ і становили відповідіно 9,8±0,89 пФ та 9,8±0,88 пФ.
Висновки. У хворих на рак грудної залози групи ризику ПУ відмічено статистично вірогідне зниження (р < 0,05) значення модуля комплексного електричного опору в середньому на 23,3% та статистично вірогідне зростання (р < 0,05) ємності електропровідності тканини в середньому на 29,8 % відносно вихідних показників в динаміці променевої терапії. /// Radiation therapy (RT) is one of the main methods of treating cancer, including breast cancer (BC). This is one of the most knowledge-intensive medical industries, which is based on the latest advances in radiobiology, chemistry, radiation physics, engineering and others. Effective PT involves the use of fairly high doses of radiation, which is what determines the success of comprehensive treatment, in particular the increase in the number of patients who survived 5 years or more. In turn, the increase in survival after a course of combination treatment leads to an increase in the absolute number of patients with adverse treatment outcomes, including radiation complications (RC).
The aim of the work is to characterize the changes in the electrical conductivity of the skin in patients with breast cancer with an increased risk of RC.
Materials and methods. The study was conducted on the basis of the clinic of the Grigoriev Institute of Medical Radiology and Oncology NAMS of Ukraine ". To study the electrical conductivity of the skin, 16 patients with BC with an increased risk of RC were selected, with a mean age of 53.8±3.7 (95% CI: 46.6–61.0) years. Studies of tissue electrical conductivity were performed using the device "Electrodermatometer", measuring the indicators: modulus of complex resistance, argument of complex resistance, total active electrical resistance and electrical capacity.
Results and discussion. The study showed that in patients with BC group of increased risk of RC, during the RT there was a decrease in the total complex resistance of tissues at the study points. The modulus of complex resistance at the point of auscultation of the mitral valve of the heart decreased by only 6.8% (p> 0.05), while at the points of auscultation of the aortic, pulmonary artery valve and tricuspid valves, this figure is statistically significant (p <0.05) decreased by 27.0%; 26.2% and 33.0%, respectively, relative to the initial indicators for RT. It was found that the most pronounced changes in the electrical conductivity of the skin in patients with BC at risk RC were observed at the projection points of the tricuspid valve and the valve of the egene artery, where these indicators were statistically significant (p <0.05) increased by 41.1% and 34 , 2% relative to baseline to RT and were respectively 9.8 ± 0.89 pF and 9.8 ± 0.88 pF.
Conclusions. In patients with breast cancer at risk RC there was a statistically significant decrease (p <0.05) in the value of the modulus of complex electrical resistance by an average of 23.3% and a statistically significant increase (p <0.05) in the electrical conductivity of the tissue by an average of 29 , 8% relative to baseline in the dynamics of radiation therapy
Антиульцерогенна дія кріоконсервованого екстракту плаценти та ефект впливу низьких температур при ушкодженні травного тракту диклофенаком натрію в експерименті
Get PDFГладких Ф. В., Чиж М. О. Антиульцерогенна дія кріоконсервованого екстракту плаценти та ефект впливу низьких температур при ушкодженні травного тракту диклофенаком натрію в експерименті. Східноукраїнський медичний журнал. 2021. 9 (3) 284–94. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2021;9(3):284-294На сьогоднішній день ульцерогенна дія нестероїдних протизапальних засобів є ключовим фактором, який суттєво обмежує їх клінічне застосування та є серйозною медико-соціальною проблемою, оскільки ці препарати належать до найуживаніших лікарських засобів – їх щорічно застосовує близько 5–7% населення планети
Мета – охарактеризувати антиульцерогенну дію кріоконсервованого екстракту плаценти та його застосування на тлі дії низьких температур на моделі диклофенак-натрій індукованого ульцерогенезу у щурів за даними макроскопічних досліджень проксимальних та дистальних відділів травного тракту.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 42 щурах-самцях масою 200–220 г. Ушкодження травного тракту відтворювали шляхом одноразово внутрішньошлункового введення щурам диклофенаку натрію в дозі 50 мг/кг. Евтаназію тварин проводили через 24 год. Стан слизової оболонки травного тракту оцінювали за бальною шкалою та розраховували інтегральні показники – виразковий індекс та противиразкову активність. Препарат «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» вводили щурам внутрішньом’язово в дозі 0,16 мл/кг маси тіла. Кріозрошення проводили одноразово шляхом локального вприскування парів рідкого азоту (температура -120˚С) протягом 10 с.
Результати дослідження. Встановлено, що, що введення диклофенаку натрію у дозі 50 мг/кг призвело до ерозивно-виразкового ушкодження слизової оболонки шлунка у 100% щурів, а виразковий індекс становив 3,9. Найвиразніше нівелювання ульцерогенної дії диклофенаку натрію відмічене на тлі комбінованого превентивного застосування кріоекстракту плаценти та дії низьких температур – виразковий індекс у 12,6 разів був нижчим за показники щурів з диклофенаку натрій-індукованим ульцерогенезом без корекції та у 1,5 рази перевищував за ефективністю езомепразол. Макроскопічна оцінка стану дистальних відділів шлунково-кишкового тракту показала, що введення диклофенаку натрію призвело до статистично вірогідного (р<0,05) ураження слизової оболонки тонкої та товстої кишки у 42,9% щурів.
Висновки. За величиною противиразкової дії (%) у шлунку на моделі диклофенак натрій-індукованого ульцерогенезу досліджувані профілактичні підходи доцільно розташувати у наступній послідовності: дія низьких температур + кріоекстракт плаценти (96,7%) > кріоекстракт плаценти (92,1%) ~ езомепразол (88,2%) > дія низьких температур (72,1%). Уражень як тонкої так і товстої кишки на тлі введення кріоекстракту плаценти на моделі диклофенак натрій-асоційованого ульцерогенезу виявлено не було. /// Introduction. Today, the ulcerogenic effect of nonsteroidal anti-inflammatory drugs is a key factor that significantly limits their clinical use and is a serious medical and social problem, as these drugs are among the most commonly used drugs – they are used annually by about 5-7% of the world's population.
The aim is to characterize the antiulcerogenic effect of cryopreserved placenta extract and its application against the background of low temperatures on the model of diclofenac sodium induced ulcerogenesis in rats according to macroscopic studies of the proximal and distal digestive tract.
Materials and methods of research. The study was performed on 42 male rats weighing 200–220 g. Acute diclofenac sodium-induced gastrointestinal damage was replicated by a single intragastric administration of diclofenac sodium to rats at a dose of 50 mg/kg. Euthanasia of animals was performed after 24 hours. The condition of the mucous membrane of the digestive tract was assessed on a scale and calculated integrated indicators – ulcer index and antiulcer activity. Cryocell-cryoextract of placenta was administered to rats intramuscularly at a dose of 0.16 ml/kg body weight. Cryoirrigation was performed once by local injection of liquid nitrogen vapor (temperature -120˚C) for 10 s.
Results of the research. It was found that the introduction of diclofenac sodium at a dose of 50 mg/kg led to erosive-ulcerative damage to the gastric mucosa in 100% of rats, and the ulcer index was 3.9. The most pronounced leveling of the ulcerogenic effect of diclofenac sodium was observed against the combined preventive use of placental cryoextract and low temperature effects - the ulcer index was 12.6 times lower than that of rats with diclofenac sodium-induced ulcerogenesis without correction by efficacy and 1.5 times. Macroscopic evaluation of the distal gastrointestinal tract showed that the introduction of diclofenac sodium led to a statistically significant (p <0.05) lesion of the mucous membrane of the small and large intestine in 42.9% of rats.
Conclusions. The magnitude of antiulcer effect (%) in the model of diclofenac sodium-induced ulcerogenesis investigated prophylactic approaches for antiulcer activity 96.7%)> cryoextract of the placenta (92.1%) ~ esomeprazole (88.2%)> action of low temperatures (72.1%). No lesions of both the small and large intestine on the background of the introduction of placental cryoextract in the model of diclofenac sodium-associated ulcerogenesis were not detected