301 research outputs found
Sort by
Принцип потенцирования обезболивающего эффекта нестероидных противовоспалительных препаратов как рациональный подход к комбинированному лечению болевых синдромов
No full textГладких Ф. В. Принцип потенцирования обезболивающего эффекта нестероидных противовоспалительных препаратов как рациональный подход к комбинированному лечению болевых синдромов. Материалы итоговой научно-практической конференции Гродненского государственного медицинского университета «Актуальные проблемы медицины»: тезисы доклада (28–29 января 2022 г.). Гродно: Заклад освіти «Гродненський державний медичний університет, 2022. С. 351–352.Общеизвестно, что нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) оказывают анальгетическое и противовоспалительное действие, что в сочетании с удобством применения и эффективностью сделало их незаменимым инструментом и для ургентной анальгезии в стоматологии, хирургии, гинекологии и ряде других областей медицины, и для длительного контроля симптомов при хронических заболеваниях опорно-двигательного аппарата и др. [1, 2, 3]. В то же время, препараты данной группы обладают рядом побочных «класс-специфических» эффектов и не всегда удается достичь удовлетворительного обезболивающего эффекта из-за необходимости уменьшения дозы для снижения риска гастро-, нефро- и гепатотоксического эффектов.
Цель. Анализ современных данных о подходах к повышению обезболивающего эффекта НПВП, а также обобщение результатов собственных исследований.
Методы исследования. Поиск открытых литературных источников [1–5] проведен по ключевым словам «боль», «нестероидные противовоспалительные препараты», «синергизм» и их сочетаниям в электронных базах данных www.pubmed.com, www.medline, www.nbuv.gov.ua и www.scholar.google.com.
Результаты и их обсуждение. Выбор НПВП должен быть обдуманным и взвешенным, с оценкой соотношения риска и пользы конкретного препарата в свете наличия сочетанной патологии [1]. Оптимальное соотношение «польза-риск» при приеме НПВП можно достичь комбинированным использованием нестероидных антифлогистиков с препаратами других фармакологических групп. В качестве препаратов, способных не только повышать анальгетический эффект НПВП, но и ослаблять их побочны эффекты целесообразно использование препаратов с политропными фармакологическим эффектами – криоэкстракта плаценты, винборона, тиотриазолина, кверцетина и др. [3, 4, 5].
Выводы. Применение криконсервированного экстракта плаценты и других лекарственных средств с мультивекторным механизмом действия является оптимальным путем повышения обезболивающей активности нестероидных противовспалительных препаратов.
ЛИТЕРАТУРА
1. Кнорринг Г. Ю., Алиев З. К. Комбинированная терапия болевых синдромов: обоснование и перспективы потенцирования эффектов. Медицинский алфавит. – 2020. – № (1). С. 28–30.
2. Гладких Ф. В. Мультимодальная анальгезия: полипрагмазия в обезболивании или рациональное применение нестероидных противовоспалительных средств для предотвращения хронизации боли. Траєкторія науки = Traektoriâ Nauki = Path of Science. – 2020. – № 6 (7). – С. 4009–4018. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.60-5
3. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування вінборону з метою підвищення знеболюючої активності ібупрофену. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2016. – № 3 (22). – С. 41–48. DOI: http://dx.doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77934.
4. Hladkykh F. V. The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response (an experimental study). Ceska a Slovenska Farmacie. 2021; 70 (5): 179–85.
5. Вёрткин А. Л., Каратеев А. Е., Кукушкин М. Л. [и др.] Ведение пациентов с болью в спине для терапевтов и врачей общей практики (клинические рекомендации). Терапия. – 2018. – № 2 (20) – С. 8–17
Терапевтичний потенціал модуляції активності йонних каналів ванілоїдних рецепторів TRPV1 в онкологічній практиці
Get PDFГладких Ф. В. Терапевтичний потенціал модуляції активності йонних каналів ванілоїдних рецепторів TRPV1 в онкологічній практиці. Український радіологічний та онкологічний журнал. 2022. Т. 30. № 1. С. 67–77. DOI: https://doi.org/10.46879/ukroj.1.2022.91-104Ванілоїдні рецептори першого типу (TRPV1) відіграють важливу роль у пухлинному ґенезі та розвитку раку, оскільки рівні експресії TRPV1 змінюються у багатьох типах ракових клітин На сьогоднішній день регуляція функціональної активності та чутливості TRPV1 є об’єктом інтенсивних досліджень. Мета роботи – охарактеризувати сучасне уявлення про терапевтичний потенціал модуляції активності йонного каналу ванілоїдного рецептора TRPV1 в онкологічній практиці за даними відкритих літературних джерел. Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, EBSCO, Clinical Key та ін. у яких висвітлювались відомості про йонні канали транзиторного рецепторного потенціалу, зокрема про ванілоїдні рецептори першого типу, їх роль у пухлинному ґенезі та терапевтичний потенціал модуляції їх активності. Результати та їх обговорення. Зв’язування екзогенних агоністів з рецептором TRPV1 супроводжується надходженням йонів Ca2+ з цитозолю в клітину. Відомо, що йони Ca2+ є одним з ключових вторинних месенджерів, відіграючи важливу роль у багатьох фундаментальних фізіологічних процесах, включаючи збудливість клітин, їх життєздатність, апоптоз та транскрипцію. Дисбаланс внутрішньоклітинного надходження Ca2+ тісно пов’язаний з ознаками різних видів раку. Останні дослідження показали, що Ca2+ також сприяє деяким злоякісним проявам пухлин, таким як проліферація, інвазія, міграція та метастазування. Крім того активація TRPV1 модулює баланс апоптозу-проліферації за допомогою механізмів, що виходять за межі передачі сигналів Ca2+, а в декількох повідомленнях згадується роль TRPV1 у метастазуванні ракових клітин. Висновки. Селективна активація TRPV1 або підвищення його експресії має терапевтичний потенціал, обумовлений плейотропним впливом на баланс апоптозупроліферації у ракових клітинах. Блокування TRPV1 або зниження його експресії здатне нівелювати гіпералгезію, спричинену новоутворенням. Крім того TRPV1 виступають у ролі біомаркерів низки онкологіних захворювань (інвазивна карцинома грудної залози, епітеліальний рак яєчників та шийки матки). /// Type 1 vanilloid receptors (TRPV1 ) play an important role in tumoral genesis and cancer development, because the expression levels of TRPV1 change in a lot of types of cancer cells. At present, the regulation of functional activity and sensitivity of TRPV1 is an object of intensive research. Purpose – to characterize the modern concept of therapeutic potential of modulation of the ion channel activity of vanilloid receptors TRPV1 in oncological practice according to the data from open literature sources.
Materials and methods. The publications were selected from the following databases: PubMed, EBSCO, Clinical Key, etc. In these publications the data on the ion channels of the transistor receptor potential were elucidated, particularly on type 1 vanilloid receptors, their role in tumoral genesis and the therapeutic potential of the modulation of their activity. Results. Binding of exogenous agonists to the TRPV1 receptor is accompanied by the influx of Ca2+ ions from the cytosol to the cell. It is known that Ca2+ ions are one of the main secondary messengers, since they play an important role in lots of fundamental physiological processes, including cell excitability, vitality, apoptosis and transcription. The disbalance of intracellular flow of Ca2+ is associated with characteristics of different types of cancer. The latest studies have shown that Ca2+ also contributes to certain malignant appearances, such as proliferation, invasion, migration and metastasis. Moreover, TRPV1 activation modulates the apoptosis-proliferation balance through the mechanisms beyond Ca2+ signaling, and in some works TRPV1 role in metastasis of cancer cells is mentioned. Conclusions. Selective TRPV1 activation or the increase in its expression has therapeutic potential, conditioned by pleiotropic influence on the apoptosis-proliferation balance in cancer cells. TRPV1 blockage or reduction of its expression can mitigate hyperalgesia caused by the tumor. In addition, TRPV1 act as biomarkers of a range of cancers (invasive breast carcinoma, epithelial ovarian and cervical cancer)
Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка
Get PDFКошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України. 2022; 18 (2): 3–9. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.01. Режим доступу: https://msu-journal.com/index.php/journal/article/view/362Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки зустрічається у 6–10 % дорослого населення, а летальність за пептичної виразки сягає від 5 до 15 %. Консервативне лікування зазначеної патології майже завжди передбачає застосування антисекреторних та антибактеріальних препаратів. Існуючі на сьогодні схеми лікування виразкової хвороби, орієнтовані на ключові патогенетичні механізми, не враховують індивідуальні адаптаційні та трофологічні особливості пацієнтів. У якості потенційного противиразкового засобу нашу увагу привернув кроекстракт плаценти («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти»).
Ціль: охарактеризувати антиульцерогенний ефект лікувально-профілактичного застосування кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка у щурів.
Методи. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях масою 200–220 г. Ураження шлунка у щурів моделювали внутрішньошлунковим одноразовим введенням преднізолону (20 мг/кг), розчиненого у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Кріоекстракті плаценти вводили внутрішньом’язово у профілактичному режимі – 1 р/д впродовж 3 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші та 1 раз через 60 хв після. Через 24 год. після введення суміші щурів виводили з експерименту та проводили оцінку розміру шлунка та наявність спайкових процесів з суміжними органами, слизову оболонку шлунка (СОШ) оцінювали макроскопічно за наступними критеріями: наявність ерозій та гемограгій, гіперемія, набряк та порушення складчастості. Для кожної групи проводили розрахунок відсоткового складу піддослідних тварин за вказаними ознаками та середнє значення їх виразності, розраховували значення виразкового індексу.
Результати. Дослідження показало, зо введення кріоекстакту плаценти як і референс-препарату езомепразолу призвело до статистично вірогідного (р < 0,05) зниження втричі поширеності виразкових уражень шлунка у щурів після введення спиртово-преднізолонової суміші. Застосування кріоекстракту плаценти у лікувально-профілактичному режимі призвело до статистично вірогідного (р < 0,05) зниження значення виразкового індексу у 13 разів відносно показників щурів контрольно групи, а середній бал макроскопічної оцінки стану слизової оболонки шлунка був у 3,5 рази нижчим та становив 1,1±0,24 та 3,9±0,26 відповідно. У тварин, яким вводили езомепразол у 2 рази частіше відмічалась помірновиражена (2 [0,5; 3] бали) гіперемія СОШ (57,1% та 28,6 % відповідно) та у 3 рази частіше відмічався помірновиражений (2 [0; 2] бали) набряк СОШ (див. табл. 3). Крім того набряк СОШ у щурів, яким вводили езомепразол призвів до виразного (3 [2; 3] бали) порушення складчастості СОШ у 71,4% щурів. На відміну від застосування езомепразолу кріоекстракт плаценти виразніше нівелював індуковану введеням спиртово-преднізолонової суміші гіперемію та набряк слизової оболонки шлунка, які відмічались відповідно лише у 28,6% та 14,3% щурів.
Висновки. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту плаценти супроводжувалось статистично вірогідною (р < 0,05) співставною з езомепразолом противиразковою ефективністю на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка та становила 92,3%.
/// Gastric and duodenal ulcers occur in 6–10% of the adult population, and mortality from peptic ulcers ranges from 5 to 15%. Conservative treatment of this disease almost always involves the use of antisecretory and antibacterial drugs. Existing treatment regimens for peptic ulcer disease, focused on key pathogenetic mechanisms, do not take into account the individual adaptive and trophological characteristics of patients. As a potential antiulcer agent, our attention was drawn to the cryopreserved placenta extract ("Cryocell-cryoextract placenta").
Objective: to characterize the anti-ulcerogenic effect of therapeutic and prophylactic use of cryopreserved placenta extract in the model of alcohol-prednisolone gastric lesions in rats.
Methods. The study was performed on 28 male rats weighing 200–220 g. Gastric lesions in rats were simulated by intragastric single administration of prednisolone (20 mg/kg) dissolved in 80.0% ethanol (0.6 ml/100 g body weight). Cryoextracts of the placenta were administered intravenously in a prophylactic mode – 1 time per day for 4 days before and 1 time 60 minutes after the introduction of ethanol-prednisolone mixture. In 24 h. after administration of the mixture, rats were removed from the experiment and the size of the stomach (bloating) and the presence of adhesions with adjacent organs were evaluated macroscopically by the following criteria: erosions and hemographies, hyperemia, edema and mucosal fold disorders. For each group, the percentage of experimental animals was calculated according to these characteristics and the average value of their severity. The values of the ulcer index were calculated for each group.
Results. The study showed that the introduction of placental cryoexact as well as the reference drug esomeprazole led to a statistically significant (p<0.05) reduction of three times the prevalence of gastric ulcers in rats after administration of alcohol-prednisolone mixture. The use of placental cryoextract in the treatment-and-prophylactic regimen led to a statistically significant (p<0.05) decrease in the value of the ulcer index in 13 times relative to the control rats, and the average score of macroscopic assessment of gastric mucosa was 3.5 times lower and was 1.1±0.24 and 3.9±0.26, respectively. In animals treated with esomeprazole 2 times more moderate (2 [0.5; 3] points) hyperemia of the central nervous system (57.1% and 28.6%, respectively) and several times more moderate (2 [0; 2]). points) edema of the secondary school (see Table 3). In addition, edema of the central nervous system in rats administered esomeprazole led to a clear (3 [2; 3] points) violation of the folding of the central nervous system in 71.4% of rats. In contrast to the use of esomeprazole, placental cryoextract more significantly leveled the hyperemia induced by the introduction of alcohol-prednisolone mixture and edema of the gastric mucosa, which were observed in only 28.6% and 14.3% of rats, respectively.
Conclusions. Therapeutic and prophylactic use of placental cryoextract was accompanied by statistically significant (p <0.05) comparable to esomeprazole antiulcer efficacy in the model of ethanol-prednisolone gastric lesion and amounted to 92.3%
Study of the effect of cryopreserved placenta extract on the processes of cytolysis and lipid peroxidation in CCl4-induced liver damage
Get PDFКошурба ІВ. Дослідження впливу кріоекстракту плаценти на процеси цитолізу та перекисного оксилення ліпідів за CCl4-індукованого ураження печінки. Сучасні медичні технології. 2022; 54 (3): 46–54. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.34287/MMT.3(54).2022.9. Режим доступу: https://zmapo-journal.com/index.php/journal/article/view/232.Актуальність. Пошук нових стратегій корекції екзогенно-токсичних уражень печінки обумовлено неухильним зростанням захворюваності на гепатити та цироз серед працездатного населення, що є важливою медико-соціальною проблемою.
Мета – встановити вплив кріоекстракту плаценти (КЕП) на стан печінки щурів при тетрахлорметан (CCl4)-індукованому ураженні за показниками перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та маркерами цитолізу.
Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведені на 28 щурах-самцях. Гострий CCl4-індукований гепатит відтворювали шляхом одноразового введення 50,0 % олійного розчину CCl4. КЕП вводили 1 р/д впродовж 5 днів до введення CCl4. Матеріалом для дослідження виступали цільна кров та гомогенати печінки, в яких визначали вміст реактантів з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-РП), активність каталази, активність супероксиддисмутази (СОД), активність аланінамінотрансферази (АлАт) та аспартатамінотрансферази (АсАт), а також активність γ-глутаміл-траспептидази (γ-ГТП) та лужної фосфатази (ЛФ) за загальноприйнятими методиками.
Результати та їх обговорення. Дослідження показало, що у щурів яким профілактично вводили КЕП вміст ТБК-РП в гомогенатах печінки був нижче (р<0,01) на 35,6% відносно показників щурів зі змодельованим CCl4-індукованим гепатитом без лікування (контрольна група). Встановлено зростання рівня каталази (р=0,02) при застосування КЕП на 33,8% та зростання активності СОД (р<0,01) на 45,5% відносно показників щурів групи контролю. Також показано, що рівень АлАТ після введення КЕП знизився (р<0,001) на 56,0%, рівень АлАТ – знизився (р<0,001) на 48,6%, рівень γ-ГТП – знизився на 37,8% відносно показників щурів з CCl4-індукованим гепатитом без лікування.
Висновки. Профілактичне п’ятиденне введення КЕП призводить до нівелювання CCl4-індукованої активації ПОЛ та ознак синдрому цитолізу.
// Introduction. The search for new strategies for the correction of exogenous toxic liver lesions is due to the steady increase in the incidence of hepatitis and cirrhosis among the working population, which is an important medical and social problem.
The aim is to determine the effect of cryopreserved placenta extract (CEP) on the state of the liver of rats with tetrachloromethane (CCl4)-induced damage by indicators of lipid peroxidation (LP) and markers of cytolysis.
Materials and methods. Experimental studies were conducted on 28 male rats. Acute CCl4-induced hepatitis was reproduced by a single injection of 50.0% CCl4 oil solution. KEP was administered 1 time per day for 5 days before the introduction of CCl4. The material for the study was whole blood and liver homogenates, in which the content of reactants with thiobarbituric acid (TBA-RP), catalase activity, superoxide dismutase (SOD) activity, alanine aminotransferase (AlAt) and aspartate aminotransferase (AsAt) activity, as well as γ-glutamyl activity were determined. γ-glutamyl transpeptidases (γ-GTP) and alkaline phosphatase (AP) according to standard methods.
Results and discussion. The study showed that the content of TBA-RP in liver homogenates was lower (p<0.01) by 35.6% in rats that were prophylactically injected with CEP compared to rats with simulated CCl4-induced hepatitis without treatment (control group). An increase in the level of catalase (p=0.02) with the use of CEP was established by 33.8% and an increase in the activity of SOD (p<0.01) by 45.5% compared to the indicators of rats in the control group. It is also shown that the level of AlAt after administration of CEP decreased (p<0.001) by 56.0%, the level of AsAt decreased (p<0.001) by 48.6%, the level of γ-HTP decreased by 37.8% compared to the rats with untreated CCl4-induced hepatitis.
Conclusions. Prophylactic five-day administration of CEP leads to the leveling of CCl4-induced LP activation and signs of cytolysis syndrome
Характеристика гепатопротективної активності кріоекстракту плаценти при Д-галактозаміновому гепатиті
No full textКошурба ІВ. Характеристика гепатопротективної активності кріоекстракту плаценти при Д-галактозаміновому гепатиті. Матеріали XІХ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих науковців та фахівців «Актуальні питання сучасної медицини»; 2022 Грудень 15–16; Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України; 2022, с. 189–90 DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7570019.Вірусні гепатити є однією з найбільш розповсюджених та небезпечних хвороб печінки у світі та посідають третє місце серед інфекційних захворювань за поширеністю та соціальною значущістю. На сьогоднішній день є актуальним завдання пошуку та вивчення нових підходів до ефективної медикаментозної терапії вказаної патології. У якості лікарського засобу, потенційно спроможного чинити гепатозахисну дію, обрано біотехнологічних препарат – кріоекстракт плаценти людини, створений науковцями Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України. Відомо, що до складу препаратів плаценти входить ряд факторів росту: гепатоцитів (HGF), інсуліноподібний (IGF), фібробластів (FGF), епідермальний (EGF), нервів (NGF), колонієстимулюючий (CSF) та ін., що дозволяє припустити наявність гепатопротекторної активності у зазначеного кріоекстракту.
Мета роботи. Охарактеризувати влив лікувально-профілактичного застосування кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за Д-галактозаміного гепатиту у щурів.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях масою 200–220 г. Гепатит моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням 20,0% водного розчину Д-галактозаміну в дозі 400 мг/кг. Кріоекстракт вводили 5 разів у лікувально-профілактичному режимі.
Результати. Розвиток експериментального Д-галактозамінового гепатиту у щурів викликав функціональні та метаболічні розлади у вигляді активації процесів перекисного окислення ліпідів, порушення пігментного обміну, зниження білоксинтезуючої функції та розвитку цитолітичного сидрому на що вказували відповідно зростання (р<0,001) рівня реактантів з тіобарбітуровою кислотою в гомогенетах печінки у 2,2 рази, підвищення (р<0,001) рівня загального білірубіну у 2,5 рази, зниження (р<0,001) альбумін-глобулінового співвідношення на 46,8% та зростання (р<0,001) рівня аланінамінотрансфераз у 2,2 рази та рівня аспартатамінотрансфераз на 70,3% відносно показників інтактних тварин. На тлі введення кріоектракту плаценти при експериментальному гепатиті рівень реактантів з тіобарбітуровою кислотою знизився (р<0,001) на 43,8%, рівень аланінамінотрансфераз знизився (р<0,001) у 2,4 рази, а рівень аспартатамінотрансфераз – знизився (р<0,001) на 45,3%; рівень загального білка зріс (р<0,01) на 17,4%, а рівень загального білірубіну знизився (р<0,001) на 53,5% відносно показників нелікованих тварин.
Висновки. Лікувально-профілактичне введення кріоекстракту плаценти нормалізувало метаболічні процеси у печінці та відновлювало її функціональний стан за рахунок антиоксидантного та мембраностабілізучого ефектів, які послаблювали обумовлений введенням Д-галактозаміну, цитолітичний синдром та відновлювали білоксинтезуючу функцію печінки. Крім того введення зазначеного кріоекстракту нівелювало Д-галактозамін-індуковану гіпербілірубінемію
Дослідження механізмів противиразкової активності кріоекстракту плаценти при серотоніновому ульцерогенезі
No full textКошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Дослідження механізмів противиразкової активності кріоекстракту плаценти при серотоніновому ульцерогенезі. Матеріали І науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти досягнень фундаментальних та прикладних медико-біологічних напрямків медичної та фармацевтичної освіти та науки»; 2022 Листопад 17; Харків, Харків: Харківський національний медичний університет МОЗ України; 2022, С. 112–122. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7391288.Резюме. Виразкова хвороба належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту. Новим перспективним напрямком у лікуванні вказаної патології на сьогоднішній день є застосування засобів біологічної терапії. Нашу увагу у якості потенційного противиразкового засобу привернув вітчизняний біотехнолоґічний препарат – кріоконсервований екстракт плаценти. Дослідження показало, що лікувально-профілактичне введення кріоекстракту плаценти проявляє виразну противиразкову активність на моделі серотонін-індукованого ураження шлунка, на що вказувало зниження виразкового індексу у 13,7 разів порівняно з аналогічним показником у групі нелікованих тварин та становив відповідно 0,3 та 4,1.
Ключові слова: кріоекстракт плаценти, виразка шлунка, противиразкова терапія, серотонінове ураження шлунка
STUDY OF THE ANTIULCER ACTIVITY OF PLACENTA CRYOEXTRACTS IN SEROTONIN ULCEROGENESIS
Koshurba I. V., Hladkykh F. V., Chyzh M. O.
Abstract. Ulcer disease is one of the most common diseases of the gastrointestinal tract. A new promising direction in the treatment of this pathology today is the use of biological therapy. A domestic biotechnological preparation – cryopreserved placenta extract – attracted our attention as a potential anti-ulcer agent. The study showed that the therapeutic and prophylactic administration of the cryoextract shows a pronounced antiulcer activity in the model of serotonin-induced gastric damage, which was indicated by a decrease in the ulcer index by 13.7 times compared to a similar indicator in the group of untreated animals and was 0.3 and 4.1, respectively.
Key words: cryopreserved placenta extract, gastric ulcer, anti-ulcer therapy, serotonin lesion of the stomach
Вступ. Виразкова хвороба (ВХ) належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту [31, 32]. Провідною причиною виникнення ВХ виступає порушенням рівноваги між факторами агресії шлункового соку та захисними властивостями слизової оболонки [1, 2, 9, 24, 25]. В останні десятиліття у якості засобів з противиразковою дією запропоновано застосування цілого ряду препаратів – де-нол, сукральфат, мізопростол, ребаміпід, вінборон, фосфалюгель, маалокс, солкосеріл, метилурацил, гастрофарм, пентоксифілін, левамізол, тімалін, вітаміни Е, А, К, U та ін. [5–8, 31]. Новим перспективним напрямком в лікуванні ВХ на сьогоднішній день є застосування засобів біологічної терапії, джерелами яких виступають мікроорганізми, органи та тканини рослинного або тваринного походження, клітини або рідини (у тому числі кров та плазму) людського або тваринного походження та біотехнологічні клітинні конструкції [10, 12, 14].
Нашу увагу у якості засобу патоґенетичної терапії ВХ привернув вітчизняний біотехнолоґічний препарат, розроблений колективом Інституту проблем кріобіолоґії і кріомедицини НАН України – кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП), який володіє цілим спектром цінних біологічних властивостей – протизапальна, імуномоделююча, репаративна, антиоксидантна та ін. [4, 27, 28].
У серії робіт [11, 26, 29, 30] продемонстрована здатність КЕП нівелювати ульцерогенну дію сучасних нестероїдних протизапальних засобів – мелоксикаму, ібупрофену, диклофенаку натрію, індометацину та ацетилсаліцилової кислоти. Доведено, що профілактичне введення КЕП призводить до значного ослаблення пошкоджуючої дії спиртово-преднізолонової суміші на шлунок, на що вказує статистично вірогідне (р < 0,05) зниження значення виразкового індексу у 7,4 ради відносно показників щурів контрольно групи [16, 17]. Лікувально-профілактичне застосування КЕП супроводжувалось статистично вірогідною (р < 0,05) співставною з езомепразолом противиразковою ефективністю на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка та становила 92,3% [17]. У дослідженнях [14, 15] продемонстровано, що введення КЕП на тлі стресового ульцерогенезу призводило до модуляції активності системи NO-синтаз, яке при макроскопічному дослідженні появлялось статистично вірогідним (р < 0,05) зниження виразкового індексу відносно показників щурів контрольної групи у 9,8 разів. Крім того відомо, що ведення КЕП призводить до відновлення балансу в системі аденілових нуклеотидів та відповідно до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання енергетичного заряду у гомогенетах слизової шлунка на 35,1% відносно показників тварин контрольної групи [14, 15]. Привертає увагу, що у дослідженнях [18, 20] встановлено, що введення КЕП здатне нівелювати гепатотоксичну дію потрійної противиразкової терапії (інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін або метронідазол)) [3], що вказує на перспективність вивчення доцільності оптимізації існуючих схем лікування ВХ шляхом доповненням їх КЕП.
Мета дослідження – охарактеризувати противиразкову активність кріоекстракту плаценти за лікувально-профілактичного режиму застосування на моделі серотонін-індукованого ульцерогенезу.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях масою 200–220 г, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури з модельною патологією (серотонін-індуковане ураження шлунка) без лікування (n=7), ІІІ – щури (n=7) з серотоніновим ураження шлунка, яким вводили КЕП (0,16 мл/кг маси тіла [15, 22], внутрішньом’язово (в/м)), ІV – щури (n=7) з серотоніновим ураження шлунка, яким вводили езомепразол (50 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)) [23]. КЕП вводили внутрішньом’язово (в/м) 1 р/д впродовж 3 днів до введення серотоніну та через 60 хв після введення серотоніну [21, 23]. Всі експериментальні дослідження над лабораторними тваринами виконано з урахуванням вимог Good Laboratory Practice. Гостре серотонінове пошкодження шлунка моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним (в/о) введенням серотоніну (30 мг/кг) [21, 23, 33]. Тварин виводили з експерименту через 24 год. після введення вказаного нейромедіатору шляхом цервікальної дислокації під інгаляційним «рауш-наркозом». Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан слизової оболонки шлунка (СОШ) оцінювали макроскопічно за наступними критеріями: наявність ерозій та гемограгій, гіперемія, набряк та порушення складчастості слизової оболонки. Для кожної групи проводили розрахунок відсоткового складу піддослідних тварин за вказаними ознаками та середнє значення їх виразності, яку оцінювали за бальною шкалою [21]: 0 балів – ознака відсутня; 1 бал – ознака слабко виражена; 2 бали – ознака виражена помірно; 3 бали – ознака добре виражена. Крім того проводили оцінку стану СОШ за бальною шкалою Яковлевої Л.В. та розраховували виразковий індекс (ВІ) [11, 21]. Статистичну обробку одержаних результатів проведено за допомогою розширення «Real Statistics». Цифрові данні у разі нормального розподілу величин наведені у вигляді “M ± m”, де M – середнє арифметичне значення, m – стандартна похибка середнього арифметичного та 95 % довірчого інтервалу (ДІ). При ненормальному розподілі отриманих величин дані представлено у вигляді медіани (Ме) та меж I та ІІІ квартилів – [LQ, UQ].
Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що в/о введення серотоніну викликає ураження СОШ у 100% тварин. У всіх тварин контрольної групи (щури зі змодельованою серотоніновою виразкою шлунка без лікування) виявлено виразну гіперемію та множинні ерозії та геморагії СОШ. Крім того відзначався помірно-виражений набряк (2 [1,5; 2] бали) та порушення складчастості (2 [1; 2] бали) СОШ.
Лікувально-профілактичне введення КЕП призвело до статистично вірогідного послаблення пошкоджуючої дії серотоніну на СОШ. Ерозивно-виразкові зміни СОШ виявлені лише у 42,9% тварин, а ВІ у 13,7 разів був нижчим ніж у групі нелікованих тварин та становив відповідно – 0,3 та 4,1. Варто зазначити, що середній бал ураження СОШ у свою чергу був у 5,9 рази нижче у щурів, яким вводили КЕП, ніж у нелікованих щурів з серотонінової виразкою та становив відповідно 4,1±0,26 (95% ДІ: 3,6–4,7) бали та 0,7±0,29 (95%ДІ: 0,2–1,3) бали.
Встановлено, що за величиною противиразкової активності на моделі серотонін-індукованої виразки шлунка у щурів КЕП перевищував за ефективністю референс-препарат езомепразол. На це вказувало у 1,6 рази нижчий виразковий індекс на тлі введення КЕП, який становив 0,3 порівняно зі значенням аналогічного показника у щурів, яким вводили езомепразол (0,5).
Варто зазначити, що на тлі введення КЕП вдвічі рідше зустрічались геморагічні ураження СОШ, відповідно на тлі введення езомепразолу – у 57,1% щурів, а на тлі введення КЕП – у 28,6% щурів. Крім того на тлі введення езомепразолу у 28,6% щурів відмічалось порушення складчастості та набряк СОШ у той час як на тлі введення КЕП вказаних змін не відмічено, що може бути пов’язано зі зменшенням запальної інфільтрації СОШ за рахунок протизапальної дії досліджуваного кріоекстракту.
Висновки. Лікувально-профілактичне введення КЕП проявляє виразну противиразкову активність на моделі серотонін-індукованого ураження шлунка, на що вказувало зниження виразкового індексу у 13,7 разів порівняно з аналогічним показником у групі нелікованих тварин та становив відповідно 0,3 та 4,1. На тлі введення КЕП вдвічі рідше зустрічались геморагічні ураження слизової шлунка, відповідно на тлі введення езомепразолу – у 57,1% щурів, а на тлі введення КЕП – у 28,6% щурів.
Список літературних джерел:
1. Авраменко А. А., Гоженко А. И., Гойдык В. С. Язвенная болезнь (очерки клинической патофизиологии). Одесса: АРТ-В; 2008. 304 с.
2. Бордин Д. С., Ливзан М. А., Осипенко М. Ф., Мозговой С. И., Андреев Д. Н., Маев И. В. Ключевые положения консенсуса Маастрихт VI. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2022. № 205 (9). С. 5–21. DOI: https://doi.org/10.31146/1682-8658-ecg-205-9-5-21.
3. Буеверов А. О., Богомолов П. О., Буеверова Е. Л. Гепатотоксичность антибактериальных препаратов в терапевтической практике. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2015. № 17 (3). С. 207–216.
4. Гладких Ф. В. Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис. 2021. № 27 (3–4) С. 67–82. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067.
5. Гладких Ф. В. Степанюк Н. Г., Вернигородский С. В. Изучение состояния клеточного гомеостаза слизистой оболочки желудка крыс при фармакотерапии ибупрофеном и его комбинацией с винбороном ревматоидного артрита. Фармация и фармакология. 2016. № (3). С. 68–83. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2016-4-3-68-83.
6. Гладких Ф. В. Степанюк Н. Г., Вернигородський С. В. Макро- та мікроскопічне дослідження впливу 2-феніл-3 карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану гідрохлориду (вінборону) на гастротоксичність ібупрофену за умов експериментального ревматоїдного артриту у щурів. Path of Science. 2017. № 10. С. 7001–7018. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.27-8.
7. Гладких Ф. В. Характеристика механизмов антиульцерогенного действия ванилоидных рецепторов (TRPV1) на модели гастропатии, индуцированной ацетилсалициловой кислотой. Фармация и фармакология. 2017. № 5 (3). С. 283–301. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2017-5-3-283-301.
8. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Вплив вінборону на аналгетичну активність ібупрофену на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2015. № 1 (22). С. 47–50. DOI: http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4218.
9. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Характеристика терапевтичного ефекту ібупрофену та його комбінації з вінбороном за даними гематологічних показників на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Львівський медичний часопис. 2015. № 4. С. 64–70. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_4_14.
10. Гладких ФВ, Чиж МО. Антиульцерогенна дія кріоконсервованого екстракту плаценти та ефект впливу низьких температур при ушкодженні травного тракту диклофенаком натрію в експерименті. Східноукраїнський медичний журнал. 2021; 9 (3) 284–94. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2021;9(3):284-294. Режим доступу: https://eumj.med.sumdu.edu.ua/index.php/journal/article/view/199
11. Гладких ФВ. Макроскопічна оцінка протективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти при ібупрофен-індукованій гастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2021; 55 (3): 25–32. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.3.2021.241587
12. Гольцев А. Н., ред. Плацента: криоконсервация, клиническое применение. Харьков; 2013. 268 с.
13. Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А., ред. Лабораторные животные: разведение, содержаний использование в эксперименте. Київ: Вища школа; 1983. 383 с.
14. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Вплив кріоекстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка за експериментальної стрес-індукованої виразки. Східноукраїнський медичний журнал. 2022. № 10 (2). С. 155–164. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2022;10(2):155-164.
15. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Модуляція ліпопероксидації та енергетичного обміну в слизовій оболонці шлунка як механізм активності кріоекстракту плаценти в загоєнні стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження. Гастроентерологія. 2022. № 56 (3). С. 149–155. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.56.3.2022.503.
16. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України. 2022. № 18 (2). С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.01.
17. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2022. № 2 (2). С. 65–70. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.2.65.
18. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О., Бєлочкіна І. В., Рубльова Т. В. Гепатотропні ефекти трикомпонентної противиразкової терапії та кріоекстракту плаценти: роль статевих чинників у ліпопероксидації. Фізіологічний журнал. 2022. № 68 (5). С. 25–32. DOI: https://doi.org/10.15407/fz68.05.025.
19. Кошурба І. В., Чиж М. О., Гладких Ф. В. Гастропротекторна дія кріоконсервованого екстракту плаценти за профілактичного режиму застосування. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2022. № 1 (63). С. 20–25. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.4.
20. Кошурба І. В., Чиж М. О., Гладких Ф. В., Бєлочкіна І. В. Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. The Innovative Biosystems and Bioengineering. 2022. № 6 (2). С. 64–74. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774.
21. Миронов А. Н., Шварц Г. Я., Сюбаев Р. Д., ред. Руководство по проведению доклинических исследований лекарственных средств. Часть І. Москва: Гриф и К; 2013. 944 с.
22. Рыболовлев Ю. Р., Рыболовлев Р. С. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологической активности. Доклады АН СССР. 1979. № 247 (6). С. 1513–6.
23. Стефанов О. В., ред. Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації. Київ: Авіцена; 2001. 527 с.
24. Циммемман Я. С. Язвенная болезнь: критический анализ современного состояния проблемы. Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 1. С. 53–62. DOI: https://doi.org/10.33149/vkp.2019.01.08.
25. Bereda G. Peptic Ulcer Disease: Definition, Pathophysiology, and Treatment. Journal of Biomedical and Biological Sciences. 2022. № 1 (2). Р. 1–10.
26. Hladkykh F. V. Experimental study of the antiulcer effect of cryopreserved placenta extract on a model of acetylsalicylic acid-induced ulcerogenesis. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences. 2021. № 35 (2). Р. 89–94. DOI: https://doi.org/10.2478/cipms-2022-0017.
27. Hladkykh F. V. Gastrocytoprotective properties of cryopreserved placenta extract in combined action of low temperatures and inhibition of cyclooxygenase. Acta Facultatis Medicae Naissensis. 2022. № 39 (1). Р. 48–56. DOI: https://doi.org/10.5937/afmnai39-33036.
28. Hladkykh F. V. Gastrocytoprotective properties of cryopreserved placenta extract in combined action of low temperatures and inhibition of cyclooxygenase. Acta Facultatis Medicae Naissensis. 2022. № 39 (1). Р. 48–56. DOI: https://doi.org/10.5937/afmnai39-33036.
29. Hladkykh F. V. The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response – an experimental study. Ceska a Slovenska Farmacie. 2021. № 70. Р. 179–85.
30. Hladkykh F. V., Chyzh M. O., Manchenko A. O., Belochkіna I. V., Mikhailova I. P. Effect of cryopreserved placenta extract on some biochemical indices of therapeutic efficiency and toxicity of diclofenac sodium in adjuvant-induced experimental arthritis. Pharmacy & Pharmacology. 2021. № 9 (4). Р. 278–93. DOI: https://doi.org/10.19163/2307-9266-2021-9-4-278-293.
31. Shell E. J. Pathophysiology of peptic ulcer disease. Physician Assistant Clinics. 2021. № 6 (4). Р. 603–11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpha.2021.05.005.
32. Sverden E., Agreus L., Dunn J. M., Lagergren J. Peptic ulcer disease. British Medical Journal. 2019. № 367. Р. l5495. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.l5495.
33. Vogel H. G. ed. Drug Discovery and Evaluation: Pharmacological Assays Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg 2008. 2071 p
Вплив кріоекстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка за експериментальної стрес-індукованої виразки
Get PDFКошурба І. В., Чиж М. О., Гладких Ф. В. Вплив кріоекстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка за експериментальної стрес-індукованої виразки. Східноукраїнський медичний журнал. 2022; 10 (2): 155–164. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2022;10(2):155-164.Виразкова хвороба (ВХ) належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту. Найбільш суттєвою у виникненні виразки вбачається стресовий чинник, оскільки він є присутнім практично у всіх випадках виникнення та загострення ВХ. Гострі стресові виразки виникають при тяжких травмах, гострих захворюваннях різних органів, шокових станах, при різкому падінні артеріального тиску, кисневій недостатності тканин організму, порушеннях функцій печінки, нирок та ін. Зважаючи на вищезазначені факти, в корекції стрес-індукованих уражень слизової оболонки шлунка (СО) терапевтично мішенню доцільно розглядати не тільки зниження дії факторів агресії шлункового соку, а й нормалізація зрушень у білковому та вуглеводному обміні у СОШ. В цьому аспекті нашу увагу привернув вітчизняний біотехнологічний препарат кріоекстракту плаценти (КЕП), якому притаманний цілий комплекс цінних біологічних ефектів
Мета – вивчити вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка на моделі водно-імобілізаційного стресу у щурів.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Стрес-індуковану виразку шлунка моделювали в умовах водно-іммобілізаційного стресу (ВІС) у щурів за методикою Takagi K.Y. et al. Для отримання гомогенату СОШ перфузували холодним (+4°С) буферним розчином та гомогенізували при 3000 об/хв (тефлон-скло). Вміст окисної модифікації білків (ОМБ) в СОШ визначали спектрофотометричним методом Дубініної Е.Е. Вміст загальних ліпідів в СОШ визначали спектрофотометрично за кольоровою реакцією з сульфофосфованіліновим реактивом. Фосфоліпіди (ФЛ) фракціонували за методом Svetashev V.I. та Vaskovsky V.E.
Результати дослідження. Оцінка змін з боку білкового обміну в СОШ показала, що вміст ЗБ в СОШ у щурів, яким превентивно перед ВІС вводили КЕП практично співставлявся з показниками інтактних щурів, відповідно – 50,1±1,7 мкг/мг тканини та 51,1±1,3 мкг/мг тканини, що вказувало на нівелювання порушень з боку білкового гомеостазу при введенні досліджуваного кріоекстракту. Дослідження змін з боку загальних ліпідів та ФЛ показали, що вміст ФЛ на тлі введення КЕП становив 26,9±0,9%, що практично співставлялось із показниками інтактних тварин (30,5±0,9%) та, в той же час статистично вірогідно (р < 0,001) на 7,3% перевищувало показники тварин, яеим в аналогічному режимі вводили езомепразол.
Висновки. Профілактичне п’ятиденне введення КЕП до ВІС призводить до нормалізації всіх досліджуваних показників – рівень загального білка зріс (р < 0,01) на 29,0%, віст ОМБ зменшився (р < 0,01) на 20,6%, вміст ФЛ у пулі загальних ліпідів зріс (р < 0,001) у 2,3 рази. /// Gastric or peptic ulcer: It is one of the most common diseases of the gastrointestinal tract. The stress factor is considered be the most significant in the occurrence of ulcers, as it is present in almost all cases of occurrence and exacerbation of IBD. Acute stress ulcers occur with severe injuries, acute diseases of various organs, shock, a sharp drop in blood pressure, oxygen deficiency of body tissues, liver, kidney and others. Given the above facts, in the correction of stress-induced lesions of the gastric mucosa (GM) therapeutically, the target should consider not only reducing the aggression factors of gastric juice, but also the normalization of changes in protein and carbohydrate metabolism in high school. In this aspect, our attention was drawn to the domestic biotechnological preparation of placental cryoextract (CEP), which has a range of valuable biological effects
The aim is to study the effect of cryopreserved placenta extract on the state of protein-lipid metabolism in the gastric mucosa in a model of water-immobilization stress in rats.
Materials and methods of research. The studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats weighing 200–220 g. Stress-induced gastric ulcer was modeled under water-immobilization stress (WIS) in rats according to the method of Takagi K.Y. et al. To obtain the homogenate, the GM was perfused with cold (+ 4°C) buffer solution and homogenized at 3000 rpm (teflon/glass). The content of oxidative modification of proteins (OMP) in high school was determined by spectrophotometric method Dubinina E.E. The content of total lipids in the GM was determined spectrophotometrically by color reaction with sulfophosphovaniline reagent. Phospholipids (PL) were fractionated by the method of Svetashev V.I. and Vaskovsky V.E.
Research results. Evaluation of changes in protein metabolism in the secondary school showed that the content of ST in the secondary school in rats, which were preventively administered before WIS CEP was almost comparable with intact rats, respectively - 50.1 ± 1.7 μg / mg tissue and 51.1 ± 1.3 μg / mg of tissue, which indicated the leveling of disorders of protein homeostasis with the introduction of the studied cryoextract. Studies of changes in total lipids and PL showed that the content of PL on the background of the introduction of CEP was 26.9±0.9%, which was almost comparable to that of intact animals (30.5±0.9%) and, at the same time statistically significant (p<0.001) was 7.3% higher than in animals, and esomeprazole was administered in a similar regimen.
Conclusions. Prophylactic five-day introduction of CEP to WIS leads to normalization of all studied indicators – the level of total protein increased (p <0.01) by 29.0%, OMB content decreased (p<0.01) by 20.6%, the content of PL in the pool of total lipids increased (p<0.001) by 2.3 times
A study of antiulcer activity of cryoconserved placenta extract on the model of alcohol prednisolone-induced stomach lesions
No full textChyzh M, Koshurba I., Hladkykh F. A study of antiulcer activity of cryoconserved placenta extract on the model of alcohol / predisolone-induced stomach lesions. The 59-th Annual Meeting of the Society for Cryobiology «CRYO – 2022» (19–22 July, Dublin. 2022; Dublin. Ireland) 2022. Р. 164–5.Search the new approaches to the treatment of peptic ulcer disease is an urgent problem of modern medicine. One of the potential antiulcer agents is cryopreserved placenta extract. The study was conducted on 28 male rats weighing 200–220 grams. After 24 hours of fasting, rats were administered intragastrically with prednisolone (20 mg/kg) dissolved in 80.0% ethyl alcohol (0.6 ml/100 grams of animal body weight). Cryopreserved placenta extract was administered intramuscularly at a dose of 0.16 ml/kg body weight in the prophylactic mode – once a day for 5 days before the introduction of alcohol-prednisolone mixture. 24 hours after administration of the alcohol-prednisolone mixture, rats were removed from the experiment and macroscopically assessed the condition of the gastric mucosa according to the following criteria: bloating, edema, redness, hemorrhage and folding disorders. For each group, the percentage of experimental animals was calculated according to the specified characteristics and the average value of their expression, which was evaluated on a scale: 0–3 points. The study showed that in 100.0% of control rats (model pathology without treatment) marked (3 [3; 3] points) hyperemia of the gastric mucosa (p<0,05). In addition, the presence of hemorrhage, edema and folding disorders caused by the introduction of alcohol-prednisolone mixture was noted. Prophylactic five-day administration of cryopreserved placenta extract before the introduction of ulcerogenic mixture led to a statistically significant (p<0.05) decrease in the severity of damage to the gastric mucosa in rats. Thus, hyperemia, hemorrhage and mild edema of the gastric mucosa were observed in only 28.6% of rats. The obtained data indicate the ability of cryopreserved placenta extract in the prophylactic mode of administration to increase the endurance of the gastric mucosa to the action of alcohol-prednisolone mixture
Doppler examination of aorta after therapeutic hypothermia and administering MSCs in experimental myocardial infarction
Get PDFhttps://doi.org/10.46879/ukroj.1.2021.58-69Актуальність. На сьогоднішній день здійснюються спроби відновлення пошкодженого міокарда при гострому інфаркті міокарда (ІМ) шляхом застосування препаратів біологічного походження, які спроможні стимулювати репаративну регенерацію, у тому числі і використання мезенхімальних стромальних клітин (МСК). З іншого боку, застосування терапевтичної гіпотермії в ранні часи після виникнення порушення кровотоку у вінцевих артеріях сприяє зниженню рівня метаболізму у кардіоміоцитах і, відповідно, гальмуванню утворення вільних радикалів, інгібуванню апоптозу.
Мета роботи – проведення та аналіз допплерографії висхідного відділу аорти щурів з експериментальним ІМ для оцінки систолічної функції міокарда лівого шлуночка після поєднаного використання терапевтичної гіпотермії і введення алогенних МСК.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 90 безпорідних білих щурах масою 240–270 г. Інфаркт міокарда відтворювали шляхом перев’язки лівої коронарної артерії. Терапевтичну гіпотермію проводили в холодовій камері протягом 60 хв. Локальна температура шкіри комірцевої зони підтримувалася на рівні +4 оС. Суспензію алогенних кріоконсервованих МСК плаценти вводили одноразово внутрішньовенно. Сонографічне дослідження висхідного відділу аорти на 7-му і 30-ту добу після перев’язки коронарної артерії проводили на ультразвуковому ехотомоскопі «Сономед 500» у B-режимі з ефектом Допплера (PW режим).
Результати та їх обговорення. Дослідження аортального кровотоку показало, що на 7-му добу після перев’язки коронарної артерії у щурів відмічалось зниження максимальної систолічної швидкості та тенденція до зростання діастолічної швидкості кровотоку. Ці зміни відбивались на пульсаційному індексі та систоло-діастолічному співвідношенні. Зменшення індексу Стюарта на 19 % підтверджувало розвиток у щурів контрольної групи систолічної дисфункції, ступінь якої не зменшувався до 30-ї доби експерименту. Вплив алогенних МСК на процес ремоделювання серця щурів після перев’язки лівої коронарної артерії проявлявся на 7-му добу (гостра стадія перебігу інфаркту міокарда) аномально низькими (нижче контролю) показниками кровотоку в аорті з повним відновленням гемодинаміки на 30-ту добу експерименту (стадія рубцювання). Поєднане використання терапевтичної гіпотермії та введення алогенних МСК сприяло мінімальному відхиленню показників гемодинаміки від норми. На 7-му добу відмічали лише збільшення середньої швидкості кровотоку в аорті на 29 % та зниження систоло-діастолічного співвідношення на 12 % в порівнянні з відповідним показником норми, що свідчило про компенсацію насосної функції міокарда
Висновки. Допплерографічна оцінка систолічної та діастолічної швидкостей кровотоку у висхідному відділі аорти щурів дозволяє опосередковано зафіксувати наявність та ступінь систолічної дисфункції лівого шлуночка і здійснювати динамічний контроль за скоротливою функцію міокарда на фоні інфаркту. Поєднане застосування терапевтичної гіпотермії з уведенням алогенних МСК після перев’язки лівої коронарної артерії сприяє підтриманню показників гемодинаміки в аорті на рівні, близькому до норми, як під час гострої фази розвитку інфаркту міокарда, так і на стадії рубцювання.
/// Background. At present, there are attempts aimed at repairing the myocardium affected by acute myocardial infarction (MI) via biologically sourced drugs, which are able to stimulate reparative regeneration, including the use of mesenchymal stromal cells (MSCs). On the other hand, therapeutic hypothermia initially after the occurrence of impaired blood flow in the coronary arteries aids in reducing the level of metabolism in cardiomyocytes and, accordingly, suppressing the formation of free radicals and inhibiting apoptosis.
Purpose – рerforming and analysing Doppler sonography of the ascending aorta in rats with experimental MI in order to assess the systolic function of the left ventricular myocardium influenced by the combined use of therapeutic hypothermia and administering allogeneic MSCs.
Materials and methods. The study involved 90 outbred white rats weighing 240–270 g. Myocardial infarction was reproduced by ligating the left coronary artery. Therapeutic hypothermia was performed in a cold chamber, 60 minutes long. The local skin temperature of the neck area was maintained at +4 оС. A suspension of allogeneic cryopreserved MSCs of the placenta was administered once intravenously. Sonography of the ascending aorta on day 7 and day 30 after ligating the coronary artery was carried out by means of «Сономед 500» ultrasound scanner in B-mode with the Doppler (PW-mode).
Results. Studying the aortic blood flow showed that on day 7 after ligating the coronary artery, rats had a decrease in max systolic velocity and a tendency to increase diastolic blood flow velocity. Those changes influenced the pulsatility index and systolic-diastolic ratio. A 19 % decrease in the Stewart index confirmed the development of systolic dysfunction in the control group, the severity of which did not decrease until day 30 of the experiment. The impact of allogeneic MSCs on the process of remodeling the heart of rats after ligating the left coronary artery was evident on day 7 (acute stage of myocardial infarction) via abnormally low (below control) blood flow in the aorta with complete hemodynamics restoring on day 30 of the experiment. The combination of therapeutic hypothermia and administering allogeneic MSCs aided in the minimal deviation of hemodynamic parameters from the normal range. On day 7, there was only an increase in the average aortic blood flow rate by 29%, and a decrease in systolic-diastolic ratio by 12% compared to the corresponding normal range, suggesting compensation of the pumping function of the myocardium.
Conclusions. Doppler assessment of systolic and diastolic blood flow velocities in the ascending aorta of rats makes it possible to indirectly record the presence and severity of systolic dysfunction of the left ventricle and follow up myocardial contractile function affected by MI. The combination of therapeutic hypothermia and administering allogeneic MSCs after ligating the left coronary artery helps to maintain hemodynamic parameters in the aorta at a level close to normal range during the acute phase of myocardial infarction as well as at the stage of scarring
Механизмы защиты слизистой оболочки желудка в условиях применения криоэкстракта плаценты при диклофенак-индуцированной гастропатии
No full textГладких Ф. В., Чиж Н. А. Механизмы защиты слизистой оболочки желудка в условиях применения криоэкстракта плаценты при диклофенак-индуцированной гастропатии. Сборник материалов сателлитной дистанционной научно-практической конференции студентов и молодых учёных «Фундаментальная наука в современной медицине – 2021»: статья. Мінськ: Заклад освіти «Білоруський державний медичний університет», 2021. С. 436–440.As a new means of prevention of erosive-ulcerative lesions of the gastrointestinal tract, our attention was drawn in the Institute of Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Acade-my of Sciences of Ukraine (Kharkiv, Ukraine) biotechnological drug – cryopreserved placenta extract