301 research outputs found
Sort by
Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на аналгетичну активність диклофенаку натрію при механічному подразненні кінцівки за Рендаллом-Селітто у щурів з ад’ювантним артритом
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О., Бєлочкіна І. В. Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на аналгетичну активність диклофенаку натрію при механічному подразненні кінцівки за Рендаллом-Селітто у щурів з ад’ювантним артритом. Матеріали ІІІ науково-практичної internet-конференції з міжнародною участю «Механізми розвитку патологічних процесів і хвороб та їхня фармакологічна корекція»: тези доп. (19 листопада 2020 р.). Харків, 2020. С. 82–83.Добре відомо, що провідну роль у виникненні скелетно-м'язевого болю грають запальні механізми (вивільнення прозапальних речовин, наприклад простагландинів, деяких цитокінів, речовини Р, брадикініну та ін.), що є провідною реакцією організму на пошкодження тканин, а поряд з тим активація специфічних рецепторів слугує тригером ноцицептивного трафіку [Живолупов С.А. и др., 2020]. Згідно літературних даних у Європі, США та Канаді 10,0–20,0 % населення старіше 65 років регулярно застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) для лікування ревматичних захворювань, деформуючого остеоартрозу, невралгій та міалгій, остеохондрозу хребта, серцево-судинної патології, лихоманкових станів інфекційно-запального ґенезу, головної та зубної болів та ін. [Маев И.В., 2006]. Проте необхідно враховувати й те, що широка реклама, загальнодоступність НПЗЗ (безрецептурний відпуск в аптечній мережі), швидкий та відчутний аналгезуючий ефект, простота у використанні, та наявність широкого спектру лікарських форм дозволяють пацієнтам самостійно приймати рішення про їх застосування без необхідної консультації лікарів. Як наслідок це призводить до безконтрольного використання даної групи препаратів, всупереч протипоказам, обумовленим їх побічними ефектами. Основними серед них є гастро-, нефро- і гепатотоксичність. Тому на сьогоднішній день ведеться активний пошук шляхів потенціювання терапевтичних ефектів (зокрема протизапального та знеболюючого), а також підвищення безпечності НПЗЗ [Подплєтня О.А. та ін., 2014; Kuehwein А. et al., 2010].
Мета: охарактеризувати вплив КЕП на аналгетичну активність диклофенаку натрію (Д-Na) на моделі ад’ювантного артриту (АА) у щурів.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)).
АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na («Диклофенак», ПрАТ "Хімфармзавод «Червона зірка»", ТОВ "Фармацевтична компанія «Здоров'я»", Україна) вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти», ДП «МНЦ кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», Україна) вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні.
Поріг больової чутливості (ПБЧ) у щурів визначали за допомогою механічного тензоалгозиметра «Paw Pressure Analgesia Meter DAQ 37215» (Ugo Basile, Італія) за максимальним механічним тиском (у грамах) на дорзальну поверхню стопи при наростаючій силі компресії зі швидкістю 39,2г/с, який викликає рефлекторне висмикуванням кінцівки. Визначення ПБЧ проводили тричі із послідуючим розрахунком середнього арифметичного показника для кожної тварини. [Randall L, Selitto J. A., 1957]. Відмінності між групами визначали попарно за t-критерієм Ст’юдента. Співставлення показників однієї групи при повторюваних вимірюваннях проводили за непараметричним Т – критерієм Вілкоксона. Цифрові данні наведені у вигляді «M±m» (M±SE), де M – середнє арифметичне значення, m (SE) – стандартна похибка середнього арифметичного.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Проведене дослідження показало, що на 14 день експерименту у щурів з АА відмічається статистично вірогідне (р < 0,05) зниження ПБЧ в середньому на 50,5 % відносно вихідних показників, що обумовлено розвитком системного запального процесу та набряком ушкодженої кінцівки.
Монотерапія Д-Na призвела до зростання на 28 добу експерименту ПБЧ у щурів з АА на 44,5 % відносно 14 дня та становив 227±6 г.
Комбіноване застосування Д-Na та КЕП призвело до виразнішого збільшення ПБЧ при механічному подразненні кінцівки у щурів з АА. Так на 28 добу експерименту ПБЧ статистично вірогідно (р < 0,05) зріс на 67,6 % відносно показників на 14 добу, що лише на 12,9 % було нижче (р < 0,05) за показники інтактних тварин у відповідний термін.ВИСНОВКИ. Встановлено, що комбіноване застосування КЕП та Д-Na супроводжується зростанням ПБЧ на 13,8 % більше ніж при монотерапії Д-Na. Встановлені розбіжності можуть бути обумовлені потенціацією КЕП аналгетичної активності Д-Na
ЭКСТРАКТ КРИОКОНСЕРВИРОВАННЫХ ФРАГМЕНТОВ СЕРДЦА ПОРОСЯТ КАК РЕГУЛЯТОР СОСТОЯНИЯ СЕР- ДЕЧНОЙ МЫШЦЫ КРЫС НА МОДЕЛИ НЕКРОЗА МИОКАРДА
No full textЧиж М.О., Бабаєва Г.Г., Рогоза Л.А., Гальченко С.Є. Екстракт кріоконсервованих фрагментів серця поросят як регулятор стану серцевого м’яза щурів на моделі некрозу міокарда. Вісник проблем біології і медицини. 2020 4 (158): 78–83. DOI 10.29254/2077-4214-2020-4-158-78-83Однією з найважливіших проблем сучасної кардіології є ішемічна хвороба серця та її грізне ускладнення – інфаркт міокарда. В теперішній час здійснюються спроби відновлення пошкодженого міокарда шляхом застосування препаратів біологічного походження, які здатні стимулювати репаративну регенерацію. Мета досліджень: охарактеризувати вплив екстракту кріоконсервованих фрагментів серця поросят (ЕСцП) на електрокардіографічні показники, варіабельність серцевого ритму (ВСР) та на пептидний склад сироватки крові щурів з експериментальним некрозом міокарда. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження було проведено на 63 безпородних білих щурах, віком 9 місяців. Некроз міокарда відтворювали шляхом локального
кріовпливу на передньо-бокову поверхню серця. ЕСцП вводили в черевну порожнину один раз на добу. Доза пептидів становила 50 мкг на 100 г маси тварини. Аналіз ЕКГ проводили на апаратно-програмному комплексі «Полі-Спектр 8/В». Дослідження ВСР проводили з використанням програмного забезпечення «Полі-Спектр-
Ритм». Мас-спектрометричні дослідження пептидів в сироватці крові методом MALDI-ToF було проведено з використанням приладу MALDI MS Autoflex II. Дослідження гістологічних препаратів проводили на мікроскопі MEIJI Techno TC5200. Висновки. Аналіз ЕКГ показав, що у тварин з субепікардіальним кріонекрозом міокарда,
яким вводили ЕСцП, вже на 7-му добу експерименту спостерігається нормалізація електрофізіологічних
показників стану серця. Введення ЕСцП здатне значно підвищувати функціональні можливості організму тварин і сприяє більш ранньому на 14 добу, відновленню стандартного відхилення величин нормальних RR інтервалів, загальної потужності спектру та співвідношення спектральних компонентів. Пептидний склад
сироватки крові щурів залежить від строку після моделювання некрозу міокарда, і одержані дані можуть бути використані при встановленні діагнозу, стадії захворювання, а також при встановленні ролі відповідних пептидів в розвитку некрозу міокарда та його відновлення. ////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////One of the most important problems of modern cardiology is ischemic heart disease and its formidable complication, i.e. myocardial infarction. Currently, attempts arebeing made to restore the damaged myocardium by using the drugs of biological origin, which are capable of stimulating a reparative regeneration. The research aim was to characterize the effect of the extract of the pigs’ heart cryopreserved fragments (EPHCF) on electrocardiographic parameters, heart rate variability (HRV) and peptide composition of blood serum of rats with experimental myocardial necrosis (MN). Research object and methods. The study was conducted in 63 outbred white 9 months-agedrats.
Myocardial necrosis was simulated by local cryotherapy on the anterior-lateral surface of heart. EPHCF was injected into abdominal cavity once a day. The dose of peptides made 50 μg per 100 g of animal weight. ECG was analyzed by means of «Poly-Spectrum 8/B» hardware-software complex. HRV was examined using the Poly-Spectrum-Rhythm
software. Peptides in blood serum were studied by the MALDI-ToF with mass pectroscopy using a MALDI MS Autoflex II. The histological samples were investigated with a MEIJI Techno TC5200 microscope. Conclusions. ECG analysis showed that in the animals with subepicardial cryonecrosis of the myocardium, which were injected with EPHCF
already on day 7 of the experiment, the electrophysiological indices of the heart state were normalized. The introduction of EPHCFled to a notable rise in functional capabilities of animal body and promoted an earlier restoration (on day 14) of the standard deviation of the normal RR intervals values, the total power of the spectrum and the ratio of spectral components. The peptide composition of rat blood serum depends on the period after myocardial necrosis modeling, and the data obtained can be used in diagnosis, stage of the disease, as well as in establishing the role of corresponding peptides in development of myocardium necrosis and its recovery
Частотний аналіз виявлення коморбідної патології на тлі променевої терапії у хворих на рак грудної залози
No full textКулініч Г. В., Гладких Ф. В., Севастьянова В. С. Частотний аналіз виявлення коморбідної патології на тлі променевої терапії у хворих на рак грудної залози. Матеріали наукового симпозіуму з міжнародною участю «Неінфекційні захворювання: ключові чинники, що впливають на якість та тривалість життя»: тези доп. (4 листопада 2020 р.). Харків, 2020. С. 75.За даними Національного канцер-реєстру в Україні рак грудної залози (РГЗ) входить у п’ятірку найрозповсюдженіших в світі онкологічних захворювань й щорічно реєструється понад 1 млн. нових випадків. Зважаючи на те, що успішність лікування значно пов’язана із наявністю супутньої патології є актуальним своєчасне виявлення та профілактика коморбідних станів.
Мета: провести порівняльну характеристику частоти коморбідних станів у хворих на РГЗ, яким проведено променеву терапію зі структурою поширеності окремих хвороб серед населення України.
Матеріали і методи: Проведено ретроспективний аналіз 81 історії хвороби пацієнток зі злоякісними новоутвореннями грудної залози, які перебували на стаціонарному лікування у ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» за період 1994–2018 рр., лікувальна тактика в яких включала проведення променевої терапії. Структура поширеності окремих хвороб серед населення України за класами згідно МКХ-10 у 2017 р. наведено за даними МОЗ України.
Результати: Проведене дослідження показало, що у хворих на РГЗ найчастіше діагностуються хвороби системи кровообігу (29,6 %), хвороби нервової системи (14,6 %), хвороби органів травлення (14,6 %) та хвороби органів дихання (11,4 %).
Варто відзначити, що серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання та ендокринної системи у хворих на РГЗ зустрічаються рідше або на співставному рівні із загальнопопуляційними показниками поширеності хвороб серед населення України. Так, захворювання органів дихання у хорих на РГЗ, яким проведено променеву терапію виявлені лише у 11,4 % хворих, в той час як загальнонаціональний показник становить 24,5 %. На наше думку це пов’язано з тим, що загальнонаціональний показник відображає стан здоров`я всього населення незалежно від статі. В той же час привертає увагу гендерним детермінізмом вживання тютюнових виробів в Україні та світі, що виступає передумовою низки захворювань дихальної системи. Так за даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS) в Україні у 2017 р. вживання тютюну відмічене у 40,1 % чоловіків та 8,9 % жінок.
Частотний аналіз показав, що захворювання нервової системи у хворих на РГЗ статистично вірогідно (р < 0,05) діагностуються у 1,784 ± 0,132 (95 % ДІ: 1,378–2,310) рази частіше ніж серед населення України загалом. В той же час, у хворих з патологією нервової системи РГЗ зустрічається у 5,706±0,650 (95 % ДІ: 1,597–20,386) разів частіше.
Висновок: Найпоширенішою супутньою патологією у хворих на РГЗ виступають хвороби системи кровообігу, нервової системи, органів травлення та органів дихання. Захворювання нервової системи у хворих на РГЗ діагностуються у 1,78 рази частіше ніж серед населення України загалом
Нестероїдні протизапальні засоби: сучасне уявлення про механізми ушкодження травного тракту, недоліки препаратів патогенетичного лікування та перспективи біологічної терапії НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії
Get PDFГладких Ф. В., Чиж М. О. Нестероїдні протизапальні засоби: сучасне уявлення про механізми ушкодження травного тракту, недоліки препаратів патогенетичного лікування та перспективи біологічної терапії НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2020. № 4. С. 253–266. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.4.2020.216714Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) щодня застосовує понад 30 млн. чоловік, а їх арсенал нараховує понад 80 препаратів та близько 1000 створених на їх основі лікарських форм. Вони широко використовуються у багатьох сферах медицини та є однією з найбільш клінічно значущих груп лікарських засобів. Однак, при використанні НПЗЗ досить часто можуть виникати побічні реакції, найбільш поширеними з яких є ушкодження шлунково-кишкового тракту.
Мета роботи: охарактеризувати сучасне уявлення про механізми ушкодження травного тракту нестероїдними протизапальними засобами, оцінити недоліки існуючих препаратів патогенетичного лікування та перспективи біологічної терапії НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії кріоконсервованим екстрактом плаценти людини.
Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз робіт, опублікованих у період 2010–2020 рр., у яких висвітлювались відомості про епідеміологію, патогенез, діагностику та тактику лікування уражень стравоходу та шлунково-кишкового тракту, індукованих нестероїдними протизапальними засобами, а також біологічні властивості кріоконсервованого екстракту плаценти людини, як засобу біологічної терапії.
Результати та їх обговорення. Лікування НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії класично направлене на кислотосупресивну терапію (інгібітори протонної помпи, Н2-гістаміноблокатори та ін.), застосування гастроцитопротекторів (де-нол, сукральфат та ін.) та препаратів, які відновлюють вміст простагландинів у слизовій оболонці (мізопростол, ребаміпід та ін. Проте всі зазначені групи лікарських засобів недостатньо задовільняють клініцистів, оскільки спрямована переважно на лікування власне НПЗЗ-гастропатії та мають власні побічні ефекти. Новим перспективним напрямком підвищення безпечності НПЗЗ на сьогоднішній день є застосування засобів біологічної терапії, джерелами яких виступають мікроорганізми, органи та тканини рослинного або тваринного походження, клітини або рідини (у тому числі кров та плазму) людського або тваринного походження та біотехнологічні клітинні конструкції.
Висновки. Використання нестероїдних протизапальних засобів значно обмежується притаманними їм побічними ефектами, найбільш поширеними з яких є порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Кріоконсервований екстракт плаценти людини є перспективним засобом біологічної терапії ульцерогенних ушкоджень шлункового тракту, індукованих нестероїдними протизапальними засобами. /// Background. Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) are used daily by more than 30 million people, and their arsenal includes more than 80 drugs and about 1,000 dosage forms based on them. They are widely used in many areas of medicine and are one of the most clinically significant groups of drugs. However, the use of NSAIDs can often cause side effects, the most common of which are damage to the gastrointestinal tract.
Purpose: to characterize the current understanding of the mechanisms of damage to the digestive tract by nonsteroidal anti-inflammatory drugs, to assess the shortcomings of existing pathogenetic drugs and prospects for biological therapy of NSAID-induced esophagogastroenterocolonopathy cryopreserved human placenta extract.
Materials and methods of research. The analysis of works published in the period 2010–2020, which covered information on the epidemiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of lesions of the esophagus and gastrointestinal tract induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs, as well as the biological properties of cryopreserved human cryopreserved biological therapy.
Results and discussion. Treatment of NSAID-induced esophagogastroenterocolonopathy is classically aimed at acid-suppressive therapy (proton pump inhibitors, H2-histamine blockers, etc.), the use of gastrocytoprotectors (de-nol, sucralfate, etc.) and drugs that restore However, all these groups of drugs are not sufficiently satisfactory for clinicians, as they are aimed primarily at treating NSAID gastropathy and have their own side effects. plant or animal origin, cells or fluids (including blood and plasma) of human or animal origin and biotechnological cell structures.
Conclusions. The use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs is significantly limited by their inherent side effects, the most common of which are disorders of the gastrointestinal tract. Cryopreserved human placental extract is a promising means of biological therapy of ulcerogenic lesions of the gastrointestinal tract induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs
Частота коморбідних станів у хворих на місцевопоширений рак грудної залози та ризики пізніх ускладнень променевої терапії
No full textКулініч Г. В., Гладких Ф. В., Севастьянова В. С. Частота коморбідних станів у хворих на місцевопоширений рак грудної залози та ризики пізніх ускладнень променевої терапії. Тези доповідей 89-ої науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині»: тези доп. (26–28 березня 2020 р.). Івано-Франківськ, 2020. С. 96–97.Рак грудної залози (ГРЗ) входить у п’ятірку найрозповсюдженіших в світі онкологічних захворювань й щорічно реєструється понад 1 млн. нових випадків. За даними Національного канцер-реєстру в Україні РГЗ посідає перше місце у структурі онкологічних захворювань у жінок. Необхідність підведення іонізуючого випромінювання до значних об’ємів тканин при променевій терапії ГРЗ обґрунтовує надзвичайну актуальність променевих ушкоджень здорових тканин. Особливу увагу заслуговують пізні променеві ураження (ППУ) кардіопульмональної системи, які мають не тільки функціональний характер, але й супроводжуються розвитком органічних, часто незворотних, змін з боку серцево-судинної та респіраторної систем – променевий фіброз легень, променевий пульмоніт, порушення серцевого ритму, променевий перикардит, прогресування ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, серцевої недостатності та ін.).
Мета: охарактеризувати частоту коморбідних станів у хворих на місцевопоширений РГЗ та їх зв’язок із ризами розвитку ППУ.
Матеріали і методи: сформовано дві групи хворих на місцево поширений РГЗ ІІВ–ІІІВ ст.: І (23 особи – хворі з ППУ) та ІІ (22 особи – хворі без ППУ), які перебували на стаціонарному лікування у ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України».
Результати: проведене дослідження показало, що в обох групах переважали хворі віком 51–65 років (відповідно 65,2 % у І групі та 63,6 % у ІІ групі). Виявлено, що у віддалені строки (більше 3 міс.) після променевої терапії у 78,3±0,09 % хворих на РГЗ ІІІВ–ІІІВ ІІ групи діагностовано запальні, у 47,8±0,10 % хворих – фібротичні, у 13,0±0,07 % хворих – гематологічні та у 4,3±0,04 % – дегенеративні ППУ.
Для характеристики загальносоматичного стану обстежених хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій проведено оцінку коморбідних станів. Показана наявність високої прямої кореляції частоти ППУ та кількості систем організму, уражених супутньою патологією, на що вказує вибірковий лінійний коефіцієнт кореляції rxy = 0,672 (висока кореляція = 0,7–0,9), що дозволяє стверджувати про пряму залежність між коморбідними санами та ризиком формування ППУ.
Встановлено, що в структурі супутніх захворювань найчастіше діагностуються хвороби серцево-судинної системи (84,4 % та 78,0 % відповідно у хворих І та ІІ групи), хвороби органів травлення (44,4 % та 33,3 % відповідно у хворих І та ІІ групи) та захворювання нервової системи (42,2 % та 36,1 % відповідно у хворих І та ІІ групи).
Висновок: виявлено, що в структурі супутніх захворювань у хворих на РГЗ ІІІВ–ІІІВ стадій найчастіше діагностуються хвороби серцево-судинної системи (78,0–84,4 %), хвороби органів травлення (33,3–44,4 %) та захворювання нервової системи (36,1–42,2 %)
Порівняльна характеристика окремих гематологічних та біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікування
Get PDFСевастьянова В. С., Гладких Ф. В., Кулініч Г. В. Характеристика окремих гематологічних та біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікування. Сучасні медичні технології. 2020. № 3. С. 38–45 DOI: http://dx.doi.org/10.34287/MMT.3(46).2020.7. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2020_3_9Залежно від стадії процесу тактика лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) може включати оперативне лікування, променеву терапію (ПТ), хіміотерапію, гормонотерапію та поєднання вказаних методів. Провідне місце у лікуванні хворих на РШМ на сьогоднішній день посідає поєднана ПТ. Проте, попри вдосконалення методичних підходів проведення ПТ, ще й досі залишається не до кінця вирішеною проблема побічних ефектів променевого лікування – ранні та пізні променеві ускладнення (ППУ).
Мета. Провести порівняльний аналіз окремих гематологічних і біохімічних показників периферичної крові (гематокрит, фібриноген, аспартат-амінотрансфераза (АсАт), сечовина та загальний білок) хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. з ППУ до та після проведення ПТ.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб хворих на РШМ ІІ–ІІІ ст.: основна (102 особи – 68 пацієнток з РШМ ІІ ст. та 34 пацієнтки з РШМ ІІІ ст.) – хворі з ППУ та контрольна (90 осіб – 46 пацієнток з РШМ ІІ ст. та 44 з РШМ ІІІ ст.) – хворі без ППУ.
Результати. Проведене дослідження показало, що у хворих на РШМ з ППУ відзначались вищі вихідні (до проведення ПТ) показники гематокриту на 5,8 % (р = 0,3) у хворих на РШМ ІІ ст. та на 11,4 % (р = 0,02) у хворих на РШМ ІІІ ст. відносно вихідних показників хворих на РШМ без ППУ та становили відповідно 36,2 % та 35,2 %. Аналіз рівня фібриногену показав, що у хворих на РШМ ІІ ст. вказаний показник до ПТ статистично вірогідно (р = 0,04) був вищим на 10,3 % у хворих з ППУ та становив відповідно 3,2 г/л. У хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ аналогічний показник до ПТ навпаки був нижчим на 8,3 % (р = 0,5) відносно показників хворих без ППУ.Встановлено, що вихідний рівень АсАт у хворих на РШМ був вищим у хворих з ППУ, відповідно на 12,2 % у хворих на РШМ ІІ ст. (р ≥ 0,05) та на 18,5 % (р < 0,01) у хворих на РШМ ІІІ ст. Вартує уваги статистично вірогідне (р < 0,05) зростання рівня сечовини у хворих на РШМ з ППУ після ПТ: на 25,6 % у хворих на РШМ ІІ ст. та на 24,5 % у хворих на РШМ ІІІ ст., що відрізняється від динаміки до зниження аналогічного показника у хворих на РШМ без ППУ (на 22,6 % та 1,9 % у хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. відповідно). Характеризуючи рівень загального білка у хворих на РШМ ІІ–ІІІ ст. варто зазначити, що у хворих з ППУ вихідні значення вказаного показника статистично вірогідно (р < 0,05) перевищували аналогічні показники хворих без ППУ на 5,5 % та 6,4 % відповідно при РШМ ІІ ст. та ІІІ ст.
Висновки. Вхідні показники рівня гематокриту у хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ статистично вірогідно (р = 0,02) на 11,4 % перевищували відповідний показник у хворих без ППУ. Рівень АсАт до ПТ у хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ статистично вірогідно (р < 0,01) перевищував на 18,5 % аналогічний показник хворих без ППУ, а після ПТ мав тенденцію до зростання на 22,4 %. Встановлено, що у хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. після ПТ відмічено статистично вірогідне (р < 0,05) зростання рівня сечовини на 25,6 % та 24,5 % відповідно. /// Resume. Depending on the stage of the process, tactics for the treatment of cervical cancer (СС) may include surgical treatment, radiation therapy (RT), chemotherapy, hormone therapy and a combination of these methods. The leading place in the treatment of patients with cancer is today occupied by combined PT. However, despite improvements in methodological approaches to RT, the problem of side effects of radiation treatment – early and late radiation complications (LRC) still remains to be fully resolved.
Aim. To carry out comparative analysis of individual hematological and biochemical parameters of peripheral blood (hematocrit, fibrinogen, aspartate aminotransferase (AsAt, urea and total protein) of patients with II and III stage of CCbefore and after RT.
Materials and methods.A retrospective analysis of case histories of patients with II–III stage of CC was conducted: main (102 persons - 68 patients with II and III stage of CC) – patients with LRC and control (90 persons – 46 patients with II and 44 with IIIstageofСС) – patients without LRC.
Results.The study showed that in patients with СС with LRC were higher baseline (before RT) hematocrit indicators by 5.8 % (p = 0.3) in patients with II stage of CC and by 11.4 % (p = 0.02) in patients with IIIstageofСС relative to baseline indices of CC-patients without LRC and were respectively 36.2 % and 35.2 %. Analysis of the level of fibrinogen showed that patients with IIstageof СС this indicator before RT was statistically significant (p = 0.04) higher by 10.3 % in patients with LRC and was 3.2 g/L, respectively. In patients with III stage of CC with LRC, the same indicator for RT was on the contrary lower by 8.3 % (p = 0.5) relative to the indicators of patients without LRC. It was found that baseline AsAt in patients with СС was higher in patients with LRC, respectively, by 12.2 % in patients with II stage of CC (p ≥ 0.05) and 18.5 % (p < 0.01) in patients with III stage of CC. Noteworthy is the statistically probable (p < 0.05) increase in urea level in patients with CC after RP: by 25.6 % in patients with II stage ofСС and by 24.5% in patients with III stage of CC, which differs from the dynamics to a decrease in the same indicator in patients with cervical cancer without LRC (by 22.6 % and 1.9 % in patients with II and III stage of CC respectively). Characterizing the level of total protein in patients with II–III stage of CC. It is worth noting that in patients with LRC, the baseline values of the indicated indicator are statistically significantly (p < 0,05) higher than the similar indicators of patients without LRC by 5,5 % and 6,4 %, respectively, in the II stage of CC and the III stage of CC.
Conclusions. Input indicators of hematocrit level in patients with III stage of CC with LRC statistically significant (p = 0.02) by 11.4 % exceeded the corresponding figure in patients without LRC. The level of AsAt beforeRT in patients with III stage of CC with LRC statistically significantly (p < 0.01) exceeded by 18.5 % the same indicator of patients without LRS, and after RT it tended to increase by 22.4 %. It is established that patients with II and III stage of CC after RT, statistically significant (p < 0.05) increase of urea level by 25.6 % and 24.5 % respectively was noted
Исследование гастропротекторной активности криоконсервированного экстракта плаценты при ибупрофен-индуцированном поражении желудка в эксперименте
No full textГладких Ф. В., Чиж Н. А., Слета И. В. Исследование гастропротекторной активности криоконсервированного экстракта плаценты при ибупрофен-индуцированном поражении желудка в эксперименте. Материалы VII Республиканской научно-пактической конференция молодых ученый «Современые достижения молодых учёных в медицине – 2020»: тези доп. (27 листопада 2020 р. Гродно, 2020. С. 57–60.Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) являются эффективным средством патогенетической терапии острой и хронической боли, возникающей вследствие тканевого повреждения и воспаления, что обуславливает их широкое применение в клинической практике и повседневной жизни. Однако, у 30,0–40,0 % пациентов, длительно принимающих НПВП, развиваются симптомы НПВП-ассоциированной диспепсии, а при эндоскопическом исследовании у каждого четвертого – пятого обнаруживают язвы.
Цель исследования. Охарактеризовать гастропротекторные свойства криокосервированного экстракта плаценты (КЭП) при ибупрфен-индуцированной гастропатии у крыс.
Материалы и методы исследования. Исследование проведено на крысах-самцах массой 200–220 г., разделеных на 4 группы: І – интактые крысы (n=7), ІІ группа – крысы с ибупрофен-индуцированной гастроэнтеропатией (n=7), ІІІ группа – крысы с ибупрофен-индуцированной гастроэнтеропатией, которым в лечебно-профилактическом режиме вводили КЭП (0,16 мл/кг, внутримышечно 2 р. за 2 дня до введения ибупрофена и 3 р. – вместе с ибупрофеном – всего 5 инъекций); ІV группа (n=7) – крысы с ибупрофен-индуцированной гастроэнтеропатией, которым в лечебно-профилактическом режиме по схеме, аналогичной введению КЭП, внутрижелудочного (в/ж) вводили ингибитор протонной помпы V поколения эзомепразол (АТ «Актавіс», Ісландія) в дозе 50 мг/кг (5 инъекций за 5 дней). Субхроническую ибупрофен-индуцированную гастроэнтеропатию воспроизводили путем в/ж введения крысам ибупрофена (ЗАО "Фармацевтическая фирма «Дарница»", Украина) в дозе 310 мг/кг (УД50) 1 раз/сут. в течение 3 дней. Ибупрофен в таблетированной лекарственной форме измельчали и эмульгировали в воде pro injectionibus (ОАО «Галичфарм», Украина) с добавлением полисорбата Twin-80.
Эвтаназию животных проводили через 24 часа. после последнего введения НПВП. Экстерпированные желудки вскрывали, промывали в 0,9% р-ре NaCl и проводили оценку состояния слизистой оболочки (СО) по 5-балльной шкале Яковлевой Л. В.: 0 – отсутствие видимых повреждений; 1 – наличие одного или нескольких признаков из перечня: отек, кровоизлияние(я), язва(ы) диаметром до 1 мм в количестве не более трех; 2 – более трех язв диаметром до 1 мм или одна язва диаметром до 3 мм; 3 – наличие хотя бы одной язва диаметр до 4 мм; 4 – несколько язв диаметром до 4 мм; 5 – перфоративная язва. Язвенный индекс (ЯИ) рассчитывали по формуле: ЯИ = (Средний бал по шкале Л. В. Яковлевой × % животных с язвами) / 100. Различия между группами определяли попарно по t-критерию Стьюдента. Достоверность различий между процентными долями качественных параметров в альтернативной форме определяли по значению F-критерия углового преобразования Фишера (F-test). Цифровые данные в случае нормального распределения величин приведены в виде "M ± m" (M ± SE), где M – среднее арифметическое значение, m (SE) – стандартная ошибка среднего арифметического
Результаты исследования. Исследование показало, что в/ж троекратное введние ибупрофена в его УД50 (310 мг/кг) приводит к развитию язвенных поражений СО желудка у 100,0 % крыс со средним балом эрозивно-язвенных поражений 2,9±0,34. Применение эзомепразола привело к статистически достоверному (р < 0,05) снижению ЯИ на 96,2 % относительно показателей нелеченых крыс с ибупрофен-индуцированной гастропатией, что согласуется с данными литературы о гастропротекторных свойствах ингибиторов протонной помпы.
Применение криоэкстракта плаценты в лечебно-профилактическом режиме привело к статистически достоверному (р < 0,05) снижению ЯИ в 3,7 раз в сравнение с показателями крыс с ибупрофен-индуцированной гастропатией без лечения, а язвенные поражения выявлены только у 57,1 % животных, в то время как во ІІ группе поражения были выявлены у всех животных.
Выводы. Макроскопически установлено наличие гастропротекторных свойств у криоэкстракта плаценты при ибупрофен-индуцировнном поражение желудка у крыс, на что указывало снижение ЯИ в 3,7 раз относительно показателей нелеченых животных. Выявленные у КЭП гастропротективные свойства уступали гастрозащитному действию эзомепразола
Мультимодальная анальгезия: полипрагмазия в обезболивании или рациональное применение нестероидных противовоспалительных средств для предотвращения хронизации боли
Get PDFГладких Ф. В. Мультимодальная анальгезия: полипрагмазия в обезболивании или рациональное применение нестероидных противовоспалительных средств для предотвращения хронизации боли. Траєкторія науки = Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2020. № 6 (7). С. 4009–4018. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.60-5Pain is the psychophysiological reaction of an entire organism to a damaging factor. According to the literature, 30.0–75.0 % of patients suffer from severe pain in the postoperative period. The greatest risk of chronicity is severe pain after highly traumatic operations and in cases where there is a neuropathic component of acute pain.
The purpose of the work is to evaluate the feasibility of using non-steroidal anti-inflammatory drugs with multimodal analgesia to prevent pain chronicity. Despite the detailed mechanisms of pain formation, to date, there is no ideal analgesic or method for the treatment of acute postoperative pain of high intensity. The most significant complication in the use of opioid analgesics is iatrogenic hyperalgesia, which leads to an increase in the intensity of acute postoperative pain, which is also a risk factor for the formation of chronic postoperative pain. It is possible to get closer to solving the problem of adequate postoperative analgesia only by implementing the concept of multimodal analgesia in the clinic, which involves the simultaneous use of two or more analgesics that have different mechanisms of action and have a synergistic effect. The use of the non-steroidal anti-inflammatory drugs as part of multimodal analgesia reduces the risk of their long-term use, due to effective analgesia and prevention of chronic pain syndrome
Вплив диклофенаку натрію та його нарізного введення з кріоекстрактом плаценти на функціональний стан білкового обміну в слизовій оболонці шлунка на моделі ад’ювантного артриту у щурів
No full textГладких Ф. В. Вплив диклофенаку натрію та його нарізного введення з кріоекстрактом плаценти на функціональний стан білкового обміну в слизовій оболонці шлунка на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Матеріали 81 міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених = 81-st Lviv Young Scientist International Conference: тези доп. (21–23 жовтня 2020 р.). Львів, 2020. С.166–167.Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) широко застосовуються у багатьох сферах медицини для лікування запальних процесів різної етіології і є однією з найбільш клінічно значущих груп лікарських засобів. Проте широкому застосуванню НПЗЗ нерідко зашкоджують їх недостатня ефективність та ціла низка серйозних побічних ефектів (в першу чергу ульцерогенність), які доволі часто змушують припиняти лікування препаратами даної групи [Зупанець І.А., 2015; Попов О.С., 2017].
Мета: охарактеризувати вплив диклофенаку натрію (ДН) та його нарізного введення з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП) на функціональний стан білкового обміну в слизовій оболонці шлунка (СОШ) за показниками загального білку (ЗБ), РНК та ДНК гомогенату тканин шлунка на моделі ад’ювантного артриту (АА) у щурів.
Матеріали та методи. АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). ДН та ЕКП вводили внутрішньоочеревинно з 14 по 28 день після чого щурів виводили з експерименту та проводили біохімічні дослідження. Вмістом РНК та ДНК у гомогенатах СОШ (розведенням 1:10) визначали спектрофотометрично [Спирин А.С., 1958], кількісне визначення білка – за біуретовою реакцією [Lowry O. H., 1951].
Результати. Проведене дослідження показало, що на 28 день експерименту у щурів з АА в гомогенаті СОШ відмічалось статистично вірогідне зниження (р < 0,01) рівня ЗБ на 14,1 % та зниження (р < 0,05) вмісту РНК та ДНК на 27,5 % та 14,3 % відповідно відносно показників інтактних тварин.
На тлі монотерапії ДН відмічено ще більше зниження (р < 0,001) рівня ЗБ на 26,2 % (40,3 ± 1,43 мкг/мг) щодо показників інтактних тварин (54,6 ± 1,39 мкг/мг). Вміст РНК та ДНК в гомогенаті СОШ у щурів з АА на тлі застосування диклофенаку на 28 день становив 0,59 ± 0,57 мкг/мл та 2,21 ± 0,27 мкг/мл відповідно.
На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП у щурів з АА в гомогенаті СОШ на 28 день експерименту відмічено співставні з рівнем інтактних тварин показники ЗБ та ДНК. Так рівень ЗБ становив 53,0 ± 2,09 мкг/мг, що лише на 2,9 % було нижче за показники інтактних тварин (54,6 ± 1,39 мкг/мг), а вміст ДНК на 5,1 % (р = 0,3) був нижчим за показники інтактних тварин (3,1 ± 0,12 мкг/мл) та становив відповідно 2,94 ± 0,08 мкг/мл.
Також встановлено, що рівень РНК на тлі комбінованого застосування ДН та КЕП в гомогенаті СОШ (1,72 ± 0,12 мкг/мл) на 17,6 % перевищував (р = 0,1) показники інтактних тварин (1,46 ± 0,08 мкг/мл).
Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування КЕП та ДН супроводжується нівелюванням негативного впливу останнього на білковий обмін в СОШ щурів з АА. Враховуючи те, що одним з провідних чинників швидкості репаративних процесів, зокрема в СОШ, виступає білковий обмін, доцільно розглядати здатність КЕП модулювати репаративні процеси в СОШ як один з механізмів гастропротективної активності досліджуваного кріоекстракту
Оцінка виразності спонтанної больової реакції на тлі застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію у щурів з експериментальним ревматоїдним артритом
No full textГладких Ф. В., Михайлова І. П., Манченко А. О. Оцінка виразності спонтанної больової реакції на тлі застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію у щурів з експериментальним ревматоїдним артритом. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Young science 2.0»: тези доп. (20 листопада 2020 р.). Київ, 2020. С. 26–28.За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 40,0 % звернень планового порядку та до 50,0 % звернень при невідкладних станах пов'язані із різними больовими синдромами. При цьому основними засобами в лікуванні больових синдромів до сьогоднішнього дня залишаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) [Топчий Н.В., 2014]. Тим не менш, чисельні клінічні дослідження свідчать про наявність у останніх низки побічних ефектів, насамперед, підвищення ризику виникнення шлунково-кишкових кровотеч та інфаркту міокарда [Попов О.С. та ін., 2017; McGettigan P. Et al., 2011]. Мета дослідження: охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) на аналгетичну активність диклофенаку натрію (Д-Na) за інтенсивністю спонтанної больової реакції у щурів з ад’ювантним артритом (АА).
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na («Диклофенак», ПрАТ "Хімфармзавод «Червона зірка»", ТОВ "Фармацевтична компанія «Здоров'я»", Україна) вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти», ДП «МНЦ кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», Україна) вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні.
Інтенсивність спонтанної больової реакції визначали за допомогою приладу «Тестер інвалідності» (Incapacitance Tester MkV, «Linton Instrumentation», Великобританія) з подальшим розрахунком індексу інвалідності [Попов О.С. та ін., 2017; McDougall J.J., 2006]. Аналгетичну активність визначали за здатністю досліджуваних засобів зменшувати інтенсивність спонтанної больової реакції у тварин, що виявлялось збільшенням індексу інвалідності.
Результати дослідження. Дослідження показало, що на 14 добу експерименту у щурів контрольної групи (АА без лікування) відмічалось статистично вірогідне (р = 0,009) зниження інтенсивності спонтанної больової реакції на 38,7 % відносно вихідних показників та індекс інвалідності становив 0,291 ± 0,007, що обумовлено розвитком запального процесу, індукованого введенням ад'юванту Фрейнда.
Монотерапія Д-Na щурів з АА призвела до статистично вірогідого (р = 0,01) збільшення на 28 добу експерименту індексу інвалідності на 40,0 % відносно показників на 14 добу, що узгоджувалось зі зниженням активності запального процесу.
Комбіноване застосування Д-Na та КЕП призвело до ще більшого зростання індексу інвалідності у щурів з АА на 28 добу експерименту, відповідно на 51,9 % (р = 0,009) відносно показників на 14 добу, що практично співставлялось з показниками інтактних тварин.
Висновки. Комбіноване застосування Д-Na та КЕП супроводжується виразнішою на 10,7 % аналгетичною дією порівняно з монотерапією Д-Na АА у щурів. Це може вказувати на підвищеня аналгетивної активності досліджуваного НПЗЗ на тлі застосування КЕП