301 research outputs found
Sort by
Онкометрична оцінка впливу кріоекстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті
No full textГладких Ф. В., Бєлочкіна І. В., Манченко А. О. Онкометрична оцінка впливу кріоекстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті. Матеріали міжнародної конференції молодих науковців 2020 «Annual young medical scientists` conference – 2020»: тези доп. (26–27 листопада 2020 р.). Український науково-медичний молодіжний журнал. 2020. № 4 (120). С. 9.На сьогоднішній день нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) відносяться до найуживаніших лікарських засобів, а їх арсенал нараховує понад 80 препаратів. Проте, ще й досі залишається не до кінця вирішеним питання усунення побічних ефектів, які значно обмежують потенційні можливості їх використання. [Bielsa-Fernandeza M.V. et al., 2020; Shin S.J. et al., 2017]. Відомо, що кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП) підвищує неспецифічну резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища та стимулює репаративні процеси при пошкодженнях і захворюваннях різного ґенезу [Гольцев А.М. та співав., 2013].
Мета: охарактеризувати вплив КЕП на протизапальний ефект диклофенаку натрію (Д-Na) на моделі ад’ювантного артриту (АА) у щурів.
Матеріали та методи дослідження. Для відтворення умов введення щурам НПЗЗ, відповідних їх клінічному застосуванню нами було обрано модель експериментального ревматоїдного артриту – АА у щурів Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)).
АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na вводили кожен день в дозі, яка дорівнювала ЕД50 за протизапальною активністю – 8 мг/кг [Сигидин Я.А. и др., 1988]. КЕП вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Розвиток запальної реакції оцінювали онкометрично за динамікою об’єму кінцівки (у мл), яку визначали за допомогою електронних ваг (Radwag WLC 0.2/C/1, Польща) та ємкості з рідиною.
Результати дослідження. Встановлено, що на 14 день експерименту у щурів з АА приріст об’єму кінцівки статистично вірогідно (р < 0,05) становив в середньому 102,5 % відносно вихідних показників. Монотерапія Д-Na призвела до статистично вірогідного (р < 0,05) зниження товщини ушкодженої кінцівки на 33,8 % щодо показників на 14 день (3,17±0,07 мл) та становила 2,1±0,20 мл на 28 день експерименту. Комбіноване застосування КЕП та Д-Na призвело до зниження товщини кінцівки на 42,5 % (р = 0,01) щодо показників на 14 день (3,16±0,14 мл), що лише на 14,4 % перевищувало вихідні значення (1,59 мл).
Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування КЕП та Д-Na супроводжується підвищенням протизапальної активності порівняно з монотерапією Д-Na, на що вказувало на 13,6 % виразніше зменшення товщини ушкодженої кінцівки у щурів
Характеристика гематологічних і біохімічних показників у хворих на рак грудної залози IIВ–IIIВ стадій з пізніми променевими ускладненнями
Get PDFГладких Ф. В., Кулініч Г. В., Севастьянова В. С. Характеристика гематологічних і біохімічних показників у хворих на рак грудної залози IIВ–IIIВ стадій з пізніми променевими ускладненнями. Практична онкологія. 2020. Т. 3, № 1. С. 4–12. DOI: http://doi.org/10.22141/2663-3272.3.1.2020.209819Проведено ретроспективний аналіз 81 історії хвороби. пацієнток зі злоякісними новоутвореннями грудної залози (45 хворих з ППУ та 36 хворих без ППУ після ПТ), які перебували на стаціонарному лікування у ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» за період 1994–2018 рр., лікувальна тактика в яких включала проведення ПТ. Сформовано дві групи хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій: І (23 особи – хворі з ППУ) та ІІ (22 особи – хворі без ППУ). Результати дослідження. Характеризуючи гематологічні показники хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій варто зазначити, що у хворих з ППУ після ПТ відмічене зниження (р=0,1) кількості еритроцитів на 6,7 % (3,8 ± 0,11×1012/л) та зниження рівня гемоглобіну (р=0,09) на 6,1 % (114,5 ± 2,53 г/л) відносно вихідних показників. Аналіз біохімічних показників показав, що у хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій з ППУ мали місце вищі показники загального білка (на 9,9 %, р=0,04), білірубіну (на 6,2 %, р=0,5), глюкози (на 9,1, р=0,09) та амінотрансфераз (АлАт на 8,6 %, р=0,4), АсАт на 31,9 (0,005)) відносно показників пацієнток контрольної групи. Оцінюючи показники системи згортання крові слід зазначити (табл. 4), що у хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій з ППУ відмічено вищій час згустку (р=0,4) на 17,9 % та статистично вірогідно (р=0,03) вищій на 23,3 % рівень фібриногену.
Висновки. Встановлено, що у 78,3±0,09 % хворих на РГЗ ІІІВ–ІІІВ з ППУ діагностовано запальні, у 47,8±0,10 % хворих – фібротичні, у 13,0±0,07 % хворих – гематологічні та у 4,3±0,04 % – дегенеративні зміни. Виявлено, що в структурі супутніх захворювань у хворих на РГЗ ІІІВ–ІІІВ стадій найчастіше діагностуються хвороби серцево-судинної системи (78,0–84,4 %), хвороби органів травлення (33,3–44,4 %) та захворювання нервової системи (36,1–42,2). Показано, що з числа гематологічних показників у хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій з ППУ був вищим вихідний рівень гематокриту (37,0 [34,8; 38,4] %) (р=0,09) на 9,7 %, кількість лейкоцитів (5,8 [4,8; 6,5] ×109/л) була вищою (р=0,1) на 6,1 %, а ШОЕ (16 [6; 18] мм/год) була вищою (р=0,1) на 60,0 % відносно вихідних показників хворих без ППУ. Відмічено, що з числа біохімічних показників у хворих на РГЗ ІІВ–ІІІВ стадій з ППУ мали місце вищі показники загального білка (на 9,9 %, р=0,04), білірубіну (на 6,2 %, р=0,5), глюкози (на 9,1, р=0,09) та амінотрансфераз (АлАт на 8,6 %, р=0,4), АсАт на 31,9 (0,005)) відносно показників пацієнток без ППУ
Ремоделювання серцевого м’язу після застосування терапевтичної гіпотермії і алогених мезенхімальних стромальних клітин на моделі інфаркту міокарда
Get PDFChizh М.O., Manchenko A.O., Trofimova A.V., Belochkina I.V. (2020) Cardiac muscle remodeling after therapeutic hypothermia and allogeneic mesenchymal stromal cells in a model of myocardial infarction. Problems of Cryobiology and Cryomedicine, 30(3): 284.Cardiac muscle remodeling after therapeutic hypothermia and allogeneic mesenchymal stromal cells in a model of myocardial infarctio
Клініко-лабораторний портрет хворих на рак шийки матки з пізніми радіаційними ускладненнями променевого лікування
No full textКрасносельський М. В., Гладких Ф. В., Кулініч Г. В., Севастьянова В. С. Клініко-лабораторний портрет хворих на рак шийки матки з пізніми радіаційними ускладненнями променевого лікування. Медичні перспективи. 2019. Т. 24, № 4. С. 121–133. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189603.За даними Національного канцер-реєстру України рак шийки матки посідає друге місце серед онкологічних захворювань жінок репродуктивного віку та перше місце (14,1% всіх випадків) в структурі смертності від злоякісних новоутворень жінок у віці 18-29 років, а сукупно від вказаної патології в Україні щорічно помирає майже 1,7 тис. жінок. Провідну роль серед методів лікування зазначеної патології відіграє променева терапія. В свою чергу, збільшення терміну виживаності після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює зростання абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема пізніми променевими ускладненнями.
Проведено ретроспективний аналіз 254 історій хвороб пацієнток із злоякісними новоутвореннями шийки матки (127 пацієнтів із ППУ та 127 пацієнтів без ППУ). Залежно від характеру ґенезу ППУ встановлено, що у 95,3% пацієнток мали місце запальні зміни (атрофічний променевий цистит, променевий ректит, променевий ентероколіт, променевий ретросигиоїдит та ін.); у 32,3% – ППУ фібротичного ґенезу (внутрішньотазовий променевий фіброз, стеноз сечоводів, фіброз шкіри та підшкірної клітковини полів опромінення та ін.); у 25,2% – дегенеративні ППУ (променеві виразки, нориці та ін.) та у 30,7% – гематологічні ППУ.
Проведений порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток до та після променевого лікування з приводу РШМ показав, що в якості прогностичних факторів розвитку ППУ заслуговують уваги підвищення показників гематокриту та фібриногену. Також встановлено, що наявність лабораторних ознак цитолітичного синдрому (підвищення рівнів АсАт, сечовини та загального білка) у пацієнтів, хворих на РШМ перед проведення ПТ може бути передумовою формування ППУ. Крім того показано, шо наявність супутніх обтяжуючих захворювань ендокринної системи, системи крові, кістково-м’язової системи, нервової системи та системи органів травлення статистично вірогідно (р<0,05) підвищують ризик виникнення ППУ у хворих на РШМ, у 20,2; 7,0; 2,3; 1,8 та 1,6 разів відповідно. /// According to the National Cancer Registry of Ukraine, cervical cancer is ranked second among cancer patients in women of reproductive age and the first place (14.1% of all cases) in the mortality of malignant neoplasms in women aged 18-29, and in aggregate from this pathology in Ukraine annually dies almost 1.7 thousand women. Radiation therapy plays a leading role in the treatment of this pathology. In turn, an increase in the survival rate after the course of combined treatment leads to an increase in the absolute number of patients with adverse effects of treatment, in particular, late radiation toxicity.
A retrospective analysis of 254 stories of patients with malignant neoplasms of the cervix (127 patients with late radiation toxicity and 127 patients without late radiation toxicity) was conducted. Depending on the nature of the genesis of the late radiation toxicity, it has been found that inflammatory changes occurred in 95.3% of patients (atrophic cystitis, radiation recticite, radial enterocolitis, radiation retropsychoiditis, etc.); in 32,3 % – late radiation toxicity of fibrotic genesis (intrapulmonary radiation, ureter stenosis, fibrosis of the skin and subcutaneous tissue of the irradiation fields, etc.); in 25.2 % – degenerative late radiation toxicity (radial ulcers, fistulas, etc.) and 30.7 % – hematologic late radiation toxicity.
The comparative analysis of clinical and laboratory parameters of patients before and after radiotherapy with regard to cervical cancer has shown that prognostic factors of late radiation toxicity deserve attention to the increase of hematocrit and fibrinogen. It has also been established that the presence of laboratory signs of a cytolytic syndrome (increased levels of aspartate aminotransferase, urea and total protein) in patients with cervical cancer prior to radiation therapy can be a prerequisite for the formation of late radiation toxicity. In addition, it has been shown that the presence of concomitant aggravating diseases of the endocrine system, blood system, musculoskeletal system, nervous system and digestive system is statistically significantly (p < 0,05) increase the risk of cervical cancer in patients with cervical cancer, at 20,2 ; 7.0; 2.3; 1.8 and 1.6 times respectively.Це дослідження є фрагментом планової науково-дослідно роботи ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» «Визначення факторів прогнозу та індивідуалізація комплексного лікування пізніх променевих ускладнень» (номер державної реєстрації: 0118U001712, шифр теми: НАМН. 03.19, термін виконання: 2019-2021 рр.). Фінансування за рахунок державного бюджету України
Биоэтические аспекты глазами районого онколога
No full textЧиж Н.А. Биоэтические аспекты в онкологии глазами районного онколога. Матеріали VII-го Національного конгресу з біоетики, Київ, 30 вересня -2 жовтня 2019. 78-79.Работа посвящена биоэтическим аспектам в онкологии на первичном звене оказания медицинской помощ
Прогностичні маркери розвитку фібротичних та дегенеративних пізніх променевих ускладнень у хворих на рак шийки матки
Get PDFКулініч Г. В., Гладких Ф. В. Прогностичні маркери розвитку фібротичних та дегенеративних пізніх променевих ускладнень у хворих на рак шийки матки. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми розвитку брахітерапії в Україні»: тези доп. (8 листопада 2019 р.). Харків: Мадрид, 2019. С. 8–10.Наведено дані про прогностичні маркери розвитку фібротичних та дегенеративних пізніх променевих ускладнень у хворих на рак шийки матки
Криохирургический метод деструкции nervus vagus в экспериментальных исследования
Get PDFChyzh, M., Belozorov , I. ., Aschabov , D., Komyshanchenko , D., Globa , V. ., Marchenko , L., & Chyzh , Y. (2020). Cryosurgical method for nervus vagus ablation in experimental studies. Problems of Cryobiology and Cryomedicine, 30(1): 90–98. https://doi.org/10.15407/cryo30.01.090При изучении влияния нервной системы на физиологические и патофизиологические процессы возникает необходимость определения вклада каждого из отделов вегетативной нервной системы. Для оценки влияния парасимпатического звена на вариабельность сердечного ритма разработан криохирургический метод деструкции nervus vagus в шей-ном отделе, в грудной и брюшной полостях. Показано, что на шеи в области «сонного» треугольника криохирургическим способом можно провести деструкцию n. vagus, а также криоденервацию arteria carotis и таким образом «выключить» из регуляторного звена расположенные на интиме сосуда барорецепторы. Установлено, что с использованием эндоскопической установки икриохирургического способа денервации сосудов можно осуществить деструкцию барорецепторов дуги аорты с сохранени-ем анатомической целостности сосуда. Относительная доступность выделения ветвей брюшного отдела n. vagus у крысы полатеральным краям пищевода позволяет провести криоденервацию как отдельных, так и обеих ветвей нерва вместе с пищеводом. ///// Abstract: When studying the impact of nervous system on physiological and pathophysiological processes, a need arises to determine the contribution of each division of autonomic nervous system. For the nervus vagus ablation in cervical spine, chest and abdominal cavities the cryosurgical method has been designed to assess the effect of parasympathetic division on heart rate variability. There has been shown the possibility to implement the n. vagus ablation, as well as the arteria carotis cryodenervation using
cryosurgical technique in the ‘carotid’ triangle area of the neck, and thereby to ‘switch off’ the vascular intima-located baroreceptors
from a regulatory link. The use of endoscopic device and cryosurgical technique for vascular denervation was established to
enable the aortic arch baroreceptor ablation while preserving an anatomical integrity of the vessel. Since the isolation procedure for
the n. vagus abdominal branches in rat along the esophageal lateral edges is relatively accessible, it allows performing the cryodenervation of individual and both nerve branches along with esophagu
Physiological interpretation of heart rate variability spectral analysis data
Get PDFChizh N.A. Physiological interpretation of heart rate variability spectral analysis data. Fiziol. Zh. 2019; 65(2): 31-42.Despite the widespread use of the spectral analysis of heart rate variability (HRV) in biology and medicine, today questions about the physiological interpretation of frequency ranges remain unsolved. The combined recording of the electrocardiogram and registration of the amplitude and frequency of displacement of the chest during breathing allowed us to estimate the contribution of the act of breathing on HRV in the HF range and to determine the leading role of mechanical contraction of the diaphragm in the formation of respiratory arrhythmia. We also determined experimentally that, depending on the frequency and strength of the mechanical effect on the aorta of animals, it is possible to obtain corresponding peaks in the spectrogram. In humans, a test with swallowing at varying the frequency of swallowing allows obtaining a peak in any area of the spectrogram. The results obtained with the contraction of the muscles of the anterior abdominal wall indicate the effect of a rhythmic increase in intra-abdominal pressure on the formation of the spectrum. Based on the obtained results, we can assume that the peaks in the LF-range, not related to the arterial pressure waves, are due to the mechanical effect on the aorta of the peristaltic waves of the digestive tract organs. The results of studies, conducted when changing the position of the body in space, showed that hydrodynamic changes in the venous system largely determine the very slow-wave component of the spectrum
Проблема індукції синдрому інсулінорезистентності тиреотропін-супресивною терапією після радикального лікування раку щитоподібної залози
No full textГладких Ф. В., Кулініч Г. В. Проблема індукції синдрому інсулінорезистентності тиреотропін-супресивною терапією після радикального лікування раку щитоподібної залози. Механізми розвитку патологічних процесів і хвороб та їхня фармакологічна корекція: тези доповідей ІІ Науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю: тези доп. (21 листопада 2019 р.). Харків: НФаУ, 2019. С. 114–115.Висвітлено сучасний стан проблеми індукції синдрому інсулінорезистентності тиреотропін-супресивною терапією після радикального лікування раку щитоподібної залози
Прогностичне значення вихідних гематологічних та біохімічних параметрів у хворих на рак шийки матки з пізніми променевими ускладненнями за цисплатинвмісної хіміопроменевої терапії
Get PDFГладких Ф. В., Кулініч Г. В. Прогностичне значення вихідних гематологічних та біохімічних параметрів у хворих на рак шийки матки з пізніми променевими ускладненнями за цисплатинвмісної хіміопроменевої терапії. Практична онкологія. 2019. Т. 2, № 3. С. 2–8. DOI: https://doi.org/10.22141/2663-3272.2.3.2019.186470.Рак шийки матки є однією з найрозповсюдженіших форм злоякісних новоутворень у жінок. Згідно прогнозів «Global Cancer Observatory» до 2050 р. захворюваність на зазначену нозологію зросте вдвічі та сягне 1 млн. нових випадків на рік. Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток з пізніми радіаційними ускладненнями та без них після комбінованого хіміопроменевого лікування із застосуванням цисплатину з приводу раку шийки матки.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 92 історій хвороб пацієнток, розподілених на дві групи: основна (44 пацієнтки) – хворі з пізніми променевими ускладненнями після цисплатин-вмісної хіміопроменевої терапії та контрольна (48 пацієнток) – хворі без відтермінованої радіаційної токсичності після аналогічного лікування.
Результати. Аналіз гематологічних показників пацієнток показав, що у хворих на РШМ з ППУ після ХПТ до лікування відзначались нижчі кількості тромбоцитів на 21,2% (р=0,002) і лейкоцитів на 17,4% (р=0,07), а також нижча швидкість осідання еритроцитів на 16,7% (р=0,2) відносно показників пацієнток контрольної групи в аналогічні строки дослідження. Привертають увагу й вищі значення вихідних показників АтАт та АсАт у хворих на РШМ з ППУ на 6,7% (р=0,3) та 5,8% (р=0,06) відповідно щодо показників пацієнток контрольної групи. Характеризуючи показники системи згортання крові на тлі ХПТ хворих на РШМ встановлено, що у хворих з ППУ відмічено статистично вірогідно (р=0,01) вищий на 23,4% активований парціальний тромбопластиновий час (38 [35; 40] с), а також вищий на 11,6% (р=0,09) час згустку відносно показників хворих без ППУ в ті самі строки дослідження.
Висновки. У хворих на рак шийки матки при проведенні цисплатинвмісної хіміопроменевої терапії прогностичними маркерами пізньої променевої токсичності виступають послаблення окремих ланок судинно-тромбоцитарного гемостазу. З боку біохімічних показників у хворих на рак шийки матки прогностично-несприятливими щодо розвитку різніх променевих ускладнень у хворих після цисплатин-вмісної хіміопроменевої терапії є вищі значення печінкових ферментів. /// Cervical cancer is one of the most common forms of malignancies in women. According to Global Cancer Observatory projections, the incidence of this nosology will double by 2050 by 2050 and reach 1 million new cases a year. Purpose. Conduct comparative analysis of clinical and laboratory parameters of patients with and without radiation complications after combination chemo-radiation treatment with cisplatin for cervical cancer patients.
Objective. A retrospective analysis of 92 case histories of patients was divided into two groups: main (44 patients) – patients with late radiation complications after cisplatin-containing chemotherapy and control (48 patients) – patients without delayed radiation therapy.
Results. Analysis of hematologic parameters of patients showed that cervical cancer patients with LRC after CRT before treatment showed lower platelet counts by 21.2% (p = 0.002) and leukocytes by 17.4% (p = 0.07), as well as a lower rate erythrocyte sedimentation by 16.7% (p = 0.2) relative to patients in the control group within the same study period. Higher values of baseline ALT and AST in cervical cancer patients with LRC are also attracted by 6.7% (p = 0.3) and 5.8% (p = 0.06), respectively, relative to the indicators of patients in the control group. Characterizing the indicators of the blood coagulation system against CRT cervical cancer patients with LRC, it was found that in patients with LRC statistically significant (p = 0.01) higher partial thromboplastin time was observed (38 [35; 40] s), as well as a clotting time higher by 11.6% (p = 0.09) relative to indicators of cervical cancer patients without LRC in the same study periods.
Conclusions. In patients with cervical cancer when carrying out cisplatin-containing chemo-radiation therapy, the prognostic markers of late radiation toxicity are the attenuation of individual units of vascular-platelet hemostasis. Biochemical parameters in patients with cervical cancer prognostic-unfavorable for the development of various radiation complications in patients after cisplatin-containing chemo-radiation therapy are higher values of liver enzymes.Це дослідження є фрагментом планової науково-дослідно роботи ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» «Визначення факторів прогнозу та індивідуалізація комплексного лікування пізніх променевих ускладнень» (номер державної реєстрації: 0118U001712, шифр теми: НАМН. 03.19, термін виконання: 2019-2021 рр.). Фінансування видатками державного бюджету України