301 research outputs found
Sort by
Оцінка лікувального ефекту комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті за гематологічними показниками
Get PDFГладких Ф. В. Оцінка лікувального ефекту комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті за гематологічними показниками. Медична наука України. 2021. 17 (3): 15–21. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2021.02Кріоконсервований екстракт плаценти привертає увагу дослідників у якості засобу, що може підвищувати стійкість слизової оболонки шлунково-кишкового тракту до пошкоджуючої дії нестероїдних протизапальних засобів. Дослідження показали, що превентивне введення кріоконсервованого екстракту плаценти може послаблювати ульцерогенну дію мелоксикаму, ібупрофену, диклофенаку натрію та ін. В той же час в літературі наявні дані про власну протизапальну активність кріоконсервованого екстракту плаценти, що може вдало поєднуватись із фармакологічними властивостями нестероїдних протизапальних засобів, покращуючи при цьому їх профіль безпечності.
Ціль: охарактеризувати лікувальну активність комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію за даними гематологічних показників на моделі експериментального ревматоїдного артриту.
Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах. Ад’ювантний артрит моделювали шляхом субплантарного введення повного ад’юванту Фрейнда. Лікування проводили з 14 по 28 день. Кріоконсервований екстракт плаценти вводили на 14, 17, 20, 23 та 26 дні, диклофенак натрію – щоденно. Дослідження крові проводили на 28 добу експерименту.
Результати та їх обговорення. Встановлено, що комбіноване застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію супроводжується більш виразним нівелюванням ознак запалення з боку гематологічних показників – швидкість зсідання еритроцитів знизилась на 72,2% (р<0,001), а кількість лейкоцитів зменшилась на 54,8% (р<0,001) відносно показників щурів з ад’ювантним артритом без лікування. Крім того встановлено, що комбіноване застосування досліджуваного кріоекстракту та диклофенаку натрію призвело до повного нівелювання ознак анемії хронічного запалення – рівень гемоглобіну та еритроцитів статистично достовірно (р<0,001) збільшився на 17,6% і 36,8% відповідно щодо показників щурів з ад’ювантним артритом без лікування.
Висновки. Комбіноване застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію переважає за лікувальною активністю монотерапію вказаним нестероїдним протизапальним препаратом експериментального ревматоїдного артриту. /// Cryopreserved placenta extract attracts the attention of researchers as a tool that can increase the resistance of the mucous membrane of the gastrointestinal tract to the damaging effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Studies have shown that preventive administration of cryopreserved placenta extract can reduce the ulcerogenic effect of meloxicam, ibuprofen, diclofenac sodium and others. At the same time, there are data in the literature on the intrinsic anti-inflammatory activity of cryopreserved placenta extract, which can be successfully combined with the pharmacological properties of nonsteroidal anti-inflammatory drugs, while improving their safety profile.
Objective: to characterize the therapeutic activity of the combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium according to hematological parameters in the model of experimental rheumatoid arthritis.
Materials and methods. Experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory rats. Adjuvant arthritis was modeled by subplantar administration of complete Freund's adjuvant. Treatment was performed from 14 to 28 days. Cryopreserved placenta extract was administered on days 14, 17, 20, 23 and 26, and diclofenac sodium daily. Blood tests were performed on day 28 of the experiment.
Results and discussion. It was found that the combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium is accompanied by a more pronounced leveling of inflammatory signs by hematological parameters – erythrocyte clotting rate decreased by 72.2% (p<0.001), and the number of leukocytes decreased by 54.81% (p<0.001) relative to rats with adjuvant arthritis without treatment. In addition, it was found that the combined use of the studied cryoextract and diclofenac sodium led to complete elimination of signs of chronic inflammatory anemia – the level of hemoglobin and erythrocytes statistically significantly (p<0,001) increased by 17.6% and 36.8%, respectively, relative to rats with adjuvant arthritis without treatment.
Conclusions. The combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium is superior in therapeutic activity to monotherapy with this nonsteroidal anti-inflammatory drug of experimental rheumatoid arthritis.Стаття є фрагментом планової науково-дослідної роботи Відділу експериментальної кріомедицини ІПКіК НАН України «Деструктивні та відновні процеси в тканинах in vivo після дії низьких температур та біологічно активних речовин» (№ 2.2.6.113, шифр 2.2.6.113, номер державної реєстрації 0117U001049, термін виконання: 2017–2021 рр., керівник – в.о. завідуючого відділу експериментальної кріомедицини Інституту, кандидат медичних наук, старший дослідник Чиж М. О.). Фінансується видатками державного бюджету України
Кріохірургія і фізичні методи в лікуванні онкологічних захворювань
Get PDFЧиж М. О., Бєлочкіна І. В., Гладких Ф. В. Кріохірургія і фізичні методи в лікуванні онкологічних захворювань. Український радіологічний та онкологічний журнал. 2021. № 29 (2). С. 127–149. DOI: https://doi.org/10.46879/ukroj.2.2021.127-149. Режим доступу: https://ukroj.com/index.php/journal/article/view/93Актуальність. На сучасному етапі розвитку онкології кріохірургічний метод лікування займає міцні позиції поряд з іншими хірургічними способами лікування злоякісних пухлин. Проте, особливо при застосуванні кріоаплікаційного методу, радикальна низькотемпературна деструкція пухлин великого розміру стикається з проблемою нерівномірного промерзання тканини всередині та на периферії зони кріоабляції, що призводить до недостатньо повного руйнування всіх пухлинних клітин. Перспективною стратегією підвищення ефективності кріогенного методу лікування, що дозволить максимально проявити потенціал впливу низьких температур на біологічні тканини, є комбіноване його використання з іншими фізичними методами. З іншого боку, попередній кріовплив на пухлинну тканину може бути використаний для підвищення ефективності протипухлинної терапії іншими, зокрема, фізичними методами.
Мета роботи – узагальнення та аналіз даних літератури щодо комбінованого використання низьких температур з іншими фізичними методами лікування для визначення ефективності та перспективності їх застосування в сучасній онкології.
Матеріали та методи. Проведено аналіз робіт, опублікованих у 2000–2020 рр., в яких висвітлювались відомості про вплив низьких температур в комбінації з іншими фізичними методами на біологічні тканини. Після пошуку за ключовими словами по міжнародних та українських базах даних, були відібрані, проаналізовані статті за даною тематикою та включені до списку літератури.
Результати та їх обговорення. З урахуванням патогенетичних механізмів дії низьких температур на біологічні структури в огляді представлені переваги та недоліки застосування кріохірургічного методу у лікувальній практиці. На підставі даних експериментальних та клінічних досліджень показано позитивний ефект комбінованого використання кріохірургічних підходів з іншими фізичними методами при проведенні оперативних втручань з приводу абляції злоякісних новоутворень. На розгляд були представлені публікації, в яких описані результати досліджень щодо комбінації кріохірургії: з попередньою гемодилюцією; радіочастотною та мікрохвильовою гіпертермічною абляцією; лазерною та фотодинамічною терапією; електропорацією. Також представлені сучасні уявлення прокріоультразвукову терапію, кріонаноабляцію, кріопроменевий метод лікування та кріоелектроліз.
Висновки. Кріохірургія є ефективним малоінвазивним хірургічним методом і займає гідне місце поряд з іншими способами лікування злоякісних пухлин, незважаючи на те, що на сьогодні ще продовжуються дослідження з оптимізації методики впливу низьких температур на біологічні тканини. Комбіноване використання кріохірургічного методу з іншими фізичними методами при абляції пухлин може сприяти ефективності лікування онкологічних хворих. /// Background. At the present stage of oncology development, cryosurgery is keeping up with other surgical options of treating malignant tumors. However, especially when using cryoapplication technique, radical low-temperature destruction of large tumors is challenged with uneven freezing of the tissue inside and on the periphery of the cryoablation zone resulting in insufficient complete destruction of all tumor cells. The long-term strategy of increasing the efficiency of cryogenic treatment, which will maximize the potential for exposure of biological tissues to low temperatures, is its combination with other physical methods. On the other hand, the preliminary cryotherapy of the tumor tissue can be used to increase the efficiency of antitumor therapy by other methods, in particular, physical ones.
Purpose – to summarize and analyze the literature data on applying low temperatures in combination with other physical medicine techniques in order to assess the efficiency and the potential of those in uptodate oncology.
Materials and Methods. The paper deals with analyzing the studies published within the period from 2000 to 2020 outlining the data on the impact of low temperatures on the biological tissues in combination with other physical medicine techniques. After keyword search against international and Ukrainian databases, the papers, focused on this subject area, were sorted out, analyzed and included in the references.
Results. The review presents pros and cons of using cryosurgery in medical practice with due regard for pathogenetic mechanisms of low temperature impact on biological structures. Based on experimental and clinical studies data, a positive effect of cryosurgical approaches in combination with other physical medicine techniques when performing surgical interventions for ablation of malignant neoplasms has been shown. The paper included the contributions describing the findings on combining cryosurgery with: preliminary hemodilution; radiofrequency and microwave hyperthermic ablation; laser and photodynamic therapy; electroporation. Additionally, a contemporary view of cryo-ultrasound therapy, cryonanoablation, cryo- radiation treatment and cryoelectrolysis was presented.
Conclusions. Cryosurgery is an effective minimally invasive surgical method keeping up with other methods of treating malignant tumors, despite the fact that these days the research on optimizing the method of exposure of biological tissues to low temperatures is still ongoing. Cryosurgery in combination with other physical medicine techniques in case of tumor ablation can enhance the effectiveness of treating cancer patients
Мультимодальна візуалізація і клінічне значення ізольованої вродженої відсутності перикарда
Get PDFКоморовський Р. Р., Паламарчук Ю. О., Лубкович О. І., Паламар Т. О., Гладких Ф. В. Мультимодальна візуалізація і клінічне значення ізольованої вродженої відсутності перикарда. Український радіологічний та онкологічний журнал. 2021. Т. 29. № 3. С. 116–24. DOI: https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2021.116-124Вроджена відсутність перикарда є рідкісною аномалією з варіабельними та неспецифічними клінічними проявами. Поширеність цієї патології у популяції приблизно 0,0001 – 0,044% і майже втричі частіше спостерігається серед чоловіків. Справжня поширеність, з урахуванням безсимптомних і недіагностованих випадків, проте, може бути більшою. Мета роботи – висвітлення ехокардіографічних та томографічних ознак ізольованої вродженої відсутности перикарда. Матеріали та методи. Пацієнтка М., вік 42 роки. При ехокардіоґрафії виявилось неможливим отримати стандартні ехо-зображення із типових ехокардіографічних підходів через відсутність ехо-вікна. Магнітно-резонансна томографія та комп’ютерна томографія серця виявили виражену ліворотацію серця та підтвердили найчастіший варіант вродженої відсутності перикарда – повну лівобічну відсутність перикарда. Результати та їх обговорення. Наведений випадок ілюструє неспецифічність клінічної симптоматики у пацієнтів із вродженою відсутністю перикарда. Електрокардіограма виявила відхилення осі серця вправо, блокаду правої ніжки пучка Гіса, недостатнє наростання зубця R у прекардіальних відведеннях. На рентгенограмі органів грудної клітки у передньо-задній проекції виявляють виражене зміщення силуету серця вліво без девіяції трахеї, видовжений рівний лівий контур серця та неможливість окреслення правого контуру, що свідчить про ліворотацію серця. Ехокардіоґрафія виявляє незвичайну орієнтацію серця в грудній клітці, а саме, зміщення серця (особливо, апікальних сегментів) вліво і дозаду. При правобічній і двобічній відсутності перикарда праві камери дійсно можуть бути розширеними, іноді спостерігається парадоксальний рух міжшлуночкової перегородки, виражена недостатність тристулкового клапана, а також гойдання верхівки серця. Магнітнорезонансна томографія та комп’ютерна томографія серця дозволяє виявити зміщення серця у ліву половину грудної клітки зі спрямуванням верхівки серця дозаду, інтерпозицію легеневої тканини між висхідною аортою та стовбуром легеневої артерії. Висновки. Вроджена відсутність перикарда є рідкісною патологією, у зв’язку із чим вона може бути проблемною для діагностики, а іноді залишається і недіагностованою. Поєднання ехокардіографії з магнітно-резонансною томографією та/або комп’ютерною томографією дозволяє точно діагностувати вроджену відсутність перикарда та оцінити пов’язані із нею ризики. Більшість пацієнтів із повними однобічними або двобічними варіантами вродженої відсутности перикарда мають сприятливий прогноз і не потребують лікування. /// Background. Congenital absence of the pericardium is a rare anomaly characterized by variable and non-specific clinical manifestations. The prevalence of this pathology in the population is approximately 0.0001 – 0.044% and it is almost three times more common in men. However, the real prevalence, including asymptomatic and undiagnosed cases, may be higher. Purpose – highlighting the echocardiographic and tomographic signs of isolated congenital absence of the pericardium. Materials and methods. A 42-year-old patient M. Echocardiography did not permit to obtain standard echo images via typical echocardiographic approaches due to poor acoustic window. Magnetic resonance imaging and computed tomography of the heart revealed marked left heart rotation and confirmed the most common variant of congenital absence of the pericardium, that is complete left-sided absence pericardial agenesis. Results. The presented case illustrates the non-specificity of clinical symptoms in patients with congenital absence of the pericardium. The electrocardiogram of the patient showed right axis deviation, right bundle branch block, poor R wave progression in the precordial leads. Chest X-ray in the anterior-posterior projection typically shows a pronounced displacement of cardiac silhouette to the left without deviation of the trachea, elongated left border of the heart and inability to delineate the right border, indicating left heart rotation. Echocardiography revealed an unusual orientation of the heart in the chest, i.e. the displacement of the heart (particularly, of the apical segments) to the left and backwards. In cases when the pericardium is absent on the right and on both sides, the right ventricle can indeed be enlarged, sometimes there is a paradoxical motion of the interventricular septum, severe tricuspid regurgitation as well as the swinging motion of the cardiac apex. Magnetic resonance imaging and computed tomography of the heart enable detection of the displacement of the heart to the left half of the chest with cardiac apex directed backwards, the interposition of lung tissue between the ascending aorta and the pulmonary artery trunk. Conclusions. Congenital absence of the pericardium is a rare pathology and thus it can be challenging in terms of diagnosis, while sometimes it remains undiagnosed. The combination of echocardiography with magnetic resonance imaging and/or computed tomography allows to accurately diagnose congenital absence of the pericardium and assess the risks associated with it. Most patients with complete unilateral or bilateral congenital absence of the pericardium have a favorable prognosis and do not require treatment
Секреторна активність шлунка на тлі нарізного введення диклофенаку натрію та кріоконсервованого екстракту плаценти
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О. Секреторна активність шлунка на тлі нарізного введення диклофенаку натрію та кріоконсервованого екстракту плаценти. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю: «IX наукова сесія інституту гастроентерології Національної академії медичних наук України. Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології»: тези доп. (17–18 червня 2021 р.). Дніпро: ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Гастроентерологія. 2021. № 2. С. 132–133.За даними літератури нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) здатні посилювати шлункову секрецію. Наприклад, при добовому моніторуванні рН у пацієнтів з ревматологічними захворюваннями істотне зниження рН зазначалося на тлі прийому індометацину [Пахомова И.Г. та співав., 2014].
Мета. Охарактеризувати вплив диклофенаку натрію (ДН) та кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) за їх нарізного введення на стан секреторної активності шлунка.
Матеріали та методи. Шлункову секрецію вивчали за методикою Shay H. A. (1945 р.) [Shay H. А., 1945; Santhosh S., 2006]. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І (негативний контроль) – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г), а після – одноразово в/шл воду pro injectionibus; ІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг), а після – одноразово внутрішньошлунково (в/шл) воду pro injectionibus; ІІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г) та ДН (8,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово ДН (8,0 мг/кг) в/шл; ІV – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг) та ДН (8,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово ДН (8,0 мг/кг) в/шл.
Результати. Дослідження показало, що на тлі введення КЕП змін з боку об’ємних показників шлункової секреції не відмічено, в той час як введення ДН призвело до статистично вірогідного (р<0,05) збільшення об’єму шлункового соку на 15,4 % відносно показників інтактних тварин та становив відповідно 1,5 [1,5; 1,6] мл/100 г маси тварин. На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП об’єм шлункового соку не відрізнявся від показників інтактних тварин. Крім того встановлено, що на тлі введення КЕП відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зниження співвідношення «вільна / загальна кислотність» за рахунок статистично вірогідного (р<0,05) збільшення рівня зв’язаної кислотності до значення 85 [85; 87] мл 0,1 N NaOH / 100 мл, в той час як на тлі застосування ДН вказане співвідношення мало тенденцію до зростання на 7,1 % відносно показників інтактних щурів. На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП співвідношення «вільна / загальна кислотність» становило 0,8 [0,8; 0,8].
Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування диклофенаку натрію та кріоконсервованого екстракту плаценти супроводжується зниженням (р<0,05) інтенсивності шлункової секреції на 13,3%, зниженням (р<0,05) загальної кислотності 10,6 % відносно показників тварин, яким вводили тільки диклофенак натрію
Порівняльна характеристика окремих біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікування
No full textСевастьянова В. С., Гладких Ф. В. Порівняльна характеристика окремих біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікування. Актуальні питання сучасної медицини: Тези XVІІ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих вчених та фахівців: тези доп. (26–27 березня 2020 р.). Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2020. С. 217–218.В роботі представлено порівняльну характеристику окремих біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікуванн
The effect of cryoirrigation and cryopreserved placenta extract on the content of nitrogen monoxide in the gastric mucosa in rats with diclofenac sodium-induced gastropathy
Get PDFHladkykh F. V., Chyzh M. O. The effect of cryoirrigation and cryopreserved placenta extract on the content of nitrogen monoxide in the gastric mucosa in rats with diclofenac sodium-induced gastropathy. The 58-th Annual Meeting of the Society for Cryobiology «CRYO 2021» (21–23 July 2021). Chicago, 2021. Р. 97–98. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cryobiol.2021.11.134The effect of cryoirrigation and cryopreserved placenta extract on the content of nitrogen monoxide in the gastric mucosa in rats with diclofenac sodium-induced gastropathy
Анемический синдром как индикатор противовспалительной активности диклофенака натрия и криконсервированного экстракта плаценты
No full textГладких Ф. В. Анемический синдром как индикатор противовспалительной активности диклофенака натрия и криконсервированного экстракта плаценты. Материалы 73 научно-практической конференции студентов и молодых учёных «Актуальные вопросы современной медицины и фармации»: тези доп. (21–22 квітня 2021 р.). Вітебськ: Вітебський державний ордена Дружби народів медичний університет, 2021. С. 726–730.Комбинированное применение диклофенака натрия и криконсервированного экстракта плаценты приводит к более выраженному ослаблению признаков анемии у животных с экспериментальным ревматоидным артритом. Так уровень гемоглобина и эритроцитов статистически достоверно (р < 0,001) увеличился на 17,6 % и 36,8 % соответственно относительно показателей крыс контрольной группы
Протизапальні властивості диклофенаку натрію на тлі комбінованого застосування з кріоконсервованим екстрактом плаценти в експерименті
Get PDFГладких Ф. В. Протизапальні властивості диклофенаку натрію на тлі комбінованого застосування з кріоконсервованим екстрактом плаценти в експерименті. Проблеми кріобіології і кріомедицини. 2021;31(4):364–7. DOI: https://doi.org/10.15407/cryo31.04.364В роботі продемонстровано, що комбіноване застосування диклофенаку натрію та кріоконсервованого екстракту плаценти володіє більш виразною протизапальною активністю ніж монотерапія диклофенаком натрію на моделі ад’ювантного артриту у щурів. На це вказує на 8,7 % виразніше зменшення об’єму ушкодженої кінцівки щурів на тлі введення диклофенаку натрію та кріоекстракту плаценти, ніж на тлі введення тільки диклофенаку натрію
Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О. Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю: «42 наукові читання ім. О. О. Богомольця»: тези доп. (24 травня 2021 р.). Київ: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, 2021. С. 47–48.Відомо, що при прийомі нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) пригнічується продукція гастропротективних простагландинів, що призводить до гіперсекреції та підвищення ацидопептичної активності шлункового соку, зростання його агресивних властивостей, ослаблення захисних механізмів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки [Циммерман Я.С., 2018].
Мета. Оцінити вплив мелоксикаму (МКС) та його нарізного введення з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП) на стан секреторної активності шлунка у щурів.
Матеріали та методи. Шлункову секрецію вивчали за методикою Shay H. A. (1945 р.) [Shay H. А., 1945; Santhosh S., 2006]. Після лапаротомії по білій лінії живота наркотизованим щурам накладали лігатуру на пілоричний сфінктер шлунка після чого через орогастральний зонд одразу вводили НПЗЗ та пошарово ушивали операційну рану. КЕП вводився за 60 хв. до проведення оперативного втручання. Через 4 години проводили релапаратомію під інгаляційним наркозом та накладали лігатуру на кардіальний сфінктер після чого тварин виводили з експерименту, проводили екстирпацію шлунка та збір його вмісту у пробірки [Крылова С. Г. , 2009; Пропіснова В. В., 2003]. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І (негативний контроль) – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г), а після – одноразово в/шл воду pro injectionibus; ІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг), а після – одноразово внутрішньошлунково (в/шл) воду pro injectionibus; ІІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г) та МКС (1,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово МКС (1,0 мг/кг) в/шл; ІV – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг) та МКС (1,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово МКС (1,0 мг/кг) в/шл. Інтенсивність шлункової секреції оцінювали за об’ємом шлункового соку в мл/100 г маси тіла тварини та загальною кислотністю. Кислотність (концентрацію вільної НСl) визначали титруванням за методикою Міхаеліса (нім. Leonor Michaelis) та виражали у мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію (NaОH), необхідного для нейтралізації шлункового соку, в присутності індикаторів фенолфталеїну та бром тимолового синього [Долгов В.В., 2012; Мыш В.Г., 1987]. Загальну та вільну кислотність виражали числом мл 0,1н розчину гідроксиду натрію, необхідного для нейтралізації 100 мл шлункового соку. Зв`язану кислотність визначали за різницею між показниками загальної та вільної кислотності. Отримані дані представлено у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме – медіана, [LQ; UQ] – верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile – LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile – UQ).
Результати. Встановлено, що застосування МКС призводить до статистично вірогідного зростання об’єму секреції шлункового соку на 38,5 % відносно показників інтактних щурів та становив 1,8 [1,5; 1,9] мл/100 г маси тварин. Крім того введення МКС призвело до статистично вірогідного (р<0,05) зростання загальної кислотності на 8,5 %.
Комбіноване застосування МЕЛ та КЕП призвело до нівелювання змін з боку шлункової секреції, індукованих мелоксикамом. Так об’єм шлункового соку знизився на 27,8% (р<0,05) відносно показників щурів, яким вводили тільки МКС. Крім того встановлено, що комбіноване застосування МКС та КЕП подібно до застосування КЕП без НПЗЗ, призвело до статистично вірогідного (р<0,05) зниження співвідношення «вільна / загальна кислотність» на 46,2% відносно показників тварин групи введення тільки МКС та становив відповідно 0,7 [0,7; 0,7].
Висновки. Комбіноване застосування мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту призводить до нормалізації показників шлункової секреції у щурів, порівняно зі змінами на тлі введення мелоксикаму. Так об’єм шлункового соку знизився на 27,8% (р<0,05), а загальна кислотність на 6,8% відносно показників групи мелоксикаму
Макроскопическая оценка влияния криокосервированного экстракта плаценты на состояние дистальных отделов желудочно-кишечного тракта на модели ибупрофен-индуцированного ульцерогенеза
No full textГладких Ф. В., Чиж Н. А. Макроскопическая оценка влияния криокосервированного экстракта плаценты на состояние дистальных отделов желудочно-кишечного тракта на модели ибупрофен-индуцированного ульцерогенеза. Материалы итоговой научно-практической конференции Гродненского государственного медицинского университета «Актуальные проблемы медицины»: тезисы доклада (28–29 января 2021 г.). Гродно: Заклад освіти «Гродненський державний медичний університет, 2021. С. 191–195.Установлено, что применение КЭП сопровождается статистически достоверным (р < 0,05) снижением частоты язвенных поражений кишечника при ибупрофен-индуцированном ульцерогенезе, а снижение абсолютного числа язвенных дефектов статистически достоверно (р < 0,05) превышало показатели животных, которым в лечебно-профилактическом режиме применяли омепразол