301 research outputs found
Sort by
Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію
Get PDFГладких Ф. В. Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2021. № 5 (3). С. 144–.52. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2021.5.3.237505. Режим доступу: http://ibb.kpi.ua/article/view/237505У якості засобу корекції ульцерогенної дії нестероїдних протизапальних засобів нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти людини, який володіє мультивекторним спектром біологічної активності. Відомості про його вплив на специфічну активність вказаного класу лікарських засобів (протизапальна, знеболююча та ін.) в літературних джерелах на сьогоднішній день відсутні.
Мета – охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію за їх нарізного введення на моделі гострого ексудативного запалення.
Методика реалізації. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях. Модель гострого ексудативного запалення відтворювали субплантарним введенням у праву задню кінцівку щурів 0,1 мл 1,0 % водного розчину λ-карагеніну. Кріоконсервований екстракт плаценти вводили внутрішньом’язово у дозі 0,16 мл/кг за 60 хв до диклофенаку натрію, який вводили внутрішньошлунково у дозі 8 мг/кг.
Результати. Превентивне введення диклофенаку натрію спричиняло антиексудативну дію вже на 30 хв після введення λ-карагеніну – протизапальна активність становила 11,0%, що у 4,6 рази перевищувала аналогічні показники в ті самі строки у щурів, яким вводили кріоекстракт плаценти. На 60 хв. спостереження диклофенак натрію співставлявся за протизапальною активністю з кріоконсервованим екстрактом плаценти, яка становила відповідно 28,6% та 22,2%, однак на 120 хв та 180 хв диклофенак натрію перевищував досліджуваний кріоекстракт за антифлогістичною дією відповідно у 1,6 рази в обидва строки спостереження.
Протизапальна дія за комбінованого нарізного застосування кріоекстракту плаценти та диклофенаку натрію перед λ-карагеніном на 30 хв та 60 хв спостереження становила відповідно 12,7% та 32,3%, що співставлялось з аналогічними показниками на тлі монотерапії диклофенаком натрію. Проте на 120 хв спостереження у групі комбінованого застосування кріоекстракту плаценти та диклофенаку натрію відмічено найвиразнішу протизапальну дію серед щурів усіх досліджуваних груп – 52,6%, що у 2,2 рази перевищувало показники групи монотерапії кріоекстракту плаценти та у 1,4 рази поступалось показникам щурів групи монотерапії диклофенаком натрію.
Висновки. Через 4 год після введення кріоекстракт плаценти чинив супресивну дію на кініни подібно до диклофенаку натрію, а в простагландиновий період карагенін-індукованого запалення на тлі комбінованого застосування досліджуваного кріоекстракту та диклофенаку натрію протизапальна активність становила 46,4%, що дозволяє припустити й супресивну дію на продукцію простагландинів, як можливі механізми антиексудативної дії кріоконсервованого екстракту плаценти. /// Problems. As a means of correcting the ulcerogenic action of nonsteroidal anti-inflammatory drugs, our attention was drawn to cryopreserved extract of human placenta, which has a multivector spectrum of biological activity. Information about its effect on the specific activity of this class of drugs (anti-inflammatory, analgesic, etc.) in today's literature is missing.
The aim is to characterize the effect of cryopreserved placenta extract on the anti-inflammatory activity of diclofenac sodium with their threaded administration in a model of acute exudative inflammation.
Methodology. In vivo experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats. The model of acute exudative inflammation was reproduced by subplantar injection into the right hind limb of rats of 0.1 ml of 1.0% aqueous solution of λ- carrageenin. Cryopreserved placenta extract was administered intramuscularly at a dose of 0.16 ml/kg 60 min before diclofenac sodium, which was administered intragastrically at a dose of 8 mg/kg.
Results. Preventive administration of diclofenac sodium had an antiexudative effect as early as 30 min after administration of λ-carrageenin – anti-inflammatory activity was 11.0%, which is 4.6 times higher than in the same period in rats injected with placental cryoextract. At 60 minutes The observation of diclofenac sodium was compared with the anti-inflammatory activity of cryopreserved placenta extract, which was 28.6% and 22.2%, respectively, but at 120 min and 180 min diclofenac sodium exceeded the studied cryoextract by antiphlogistic effect, respectively, 1.6 times in both observation periods.
The combined threaded administration of placental cryoextract and diclofenac sodium before λ-carrageenin for 30 min and 60 min, the observation did not differ in magnitude of anti-inflammatory effect from the group of diclofenac sodium monotherapy and was 12.7% and 32.3%, respectively. However, at 120 min of observation in the group of combined use of placental cryoextract and diclofenac sodium, the most pronounced anti-inflammatory effect was observed among rats of all studied groups - 52.6%, which was 2.2 times higher than the placenta cryoextract monotherapy group and 1.4 times lower than rats with diclofenac sodium monotherapy.
Conclusions. 4 h after administration of placenta cryoextract had a suppressive effect on kinins similar to diclofenac sodium, and in the prostaglandin period of carrageenin-induced inflammation on the background of the combined use of the studied cryoextract and diclofenac sodium anti-inflammatory activity was 46.4%, which allows prostaglandins as possible mechanisms of antiexudative action of cryopreserved placenta extract
Зв’язок між рівнем С-реактивного білка та антифлогістичною активністю диклофенаку натрію і кріоконсервованого екстракту плаценти в експерименті
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О. Зв’язок між рівнем С-реактивного білка та антифлогістичною активністю диклофенаку натрію і кріоконсервованого екстракту плаценти в експерименті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Щорічні терапевтичні читання. Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні»: тези доп. (22–23 квітня 2021 р.). Харків: ДУ «Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України», 2021. С. 30.С-реактивний білок (С-РБ) в даний час вважається найбільш чутливим, специфічним та раннім індикатором запального процесу та некрозу. Важливим є вивчення його в динаміці – на початку та в процесі лікування і можливість використання цих даних для корекції лікування.
Мета: охарактеризувати ефективність лікування експериментального ревматоїдного артриту у щурів (ад’ювантного артриту – АА) за рівнем С-РБ та протизапальною активністю (ПА) диклофенаку натрію (ДН) та кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) за їх поєднаного застосування.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи по 7 особин: І – інтактні щури, ІІ (контроль) – щури без лікування, ІІІ – щури, ліковані ДН (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані ДН (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. ДН вводили кожен день. КЕП вводили в/м на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Вміст С-РБ в сироватці крові визначали на 28 день експерименту за ступенем аглютинації за допомогою «СРБ латекс-тест» (ТОВ НВЛ «Гранум», Україна) та виражали у мг/л. ПА (% пригнічення запальної реакції відносно показників щурів з АА без лікування) визначали онкометрично за об’ємом рідини, яку виміщувала кінцівка при зануренні на 28 добу експерименту.
Результати. Встановлено, що у щурів з АА на 28 день експерименту відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зростання об’єму кінцівки на 88,1% відносно показників інтактних щурів у відповідні строки дослідження, що узгоджувалось із зростанням рівня С-РБ в сироватці крові у 4,5 рази, який становив відповідно 18,0 [17,0; 25,5] мг/л. Дослідження показало, що ПА ДН на 28 день експерименту становила 29,8 % із відповідним зниженням рівня С-РБ на 33,3% відносно показників щурів контрольної групи. Комбіноване застосування ДН та КЕП призвело до статистично вірогідного (р<0,05) зниження рівня С-РБ на 61,1% щодо показників тварин групи контролю, а ПА вказаної комбінації становила 39,5%. Висновок. Дослідження показало, що комбіноване застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію супроводжувалось більш виразною протизапальною активністю, на що вказувало зниження (р<0,05) рівня С-реактивного білка на 39,5% відносно показників тварин контрольної групи
Вплив мелоксикаму та кріоекстракту плаценти на моторно-евакуаторну функцію шлунка у мишей
No full textГладких Ф. В., Манченко А. О., Чиж М. О. Вплив мелоксикаму та кріоекстракту плаценти на моторно-евакуаторну функцію шлунка у мишей. Матеріали ХVІІІ Наукової конференції студентів та молодих вчених «Перший крок в науку – 2021»: тези доп. (15–17 квітня 2021 р.). Вінниця: ВНМУ ім. М. І. Пирогова МОЗ України, 2021. С. 496–497.На сьогоднішній день наявна достатня доказова база з питання необхідності та ефективності гастроцитопротекції в умовах прийому нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Разом з тим, питання профілактики НПЗЗ-індукованої ентеропатії вивчене недостатньо. Підвищення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є одним з наслідків ентеротоксичної дії НПЗЗ, тому є актуальним розробка нових підходів та пошук нових засобів, здатних нормалізувати моторно-евакуаторні процеси у травному тракті.
Мета: охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) та мелоксикаму (МКС) на перистальтичну активність ШКТ в експерименті.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 28 мишах, розділених на 4 групи: І (негативний контроль) – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл / 100 г); ІІ – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів в/м вводили КЕП (0,14 мл/кг); ІІІ – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (0,1 мл / 10 г) та МКС (~1,0 мг/кг) внутрішньошлунково (в/шл); ІV – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням в/м вводили КЕП (0,14 мл/кг) та МКС (~1,0 мг/кг, в/шл). Вивчення евакуаторної функції шлунка та моторної функції кишечника проводили за методом «міток» Koopman G. P., Kennis H. M. Тварин протягом 24 год. витримували на голодній дієті без обмеження питної води. Всім тваринам через 30 хв. після останнього введення МКС в/шл вводили по 0,5 мл 10,0 % активованого вугілля у 1,0 % крохмальному гелі. Через 40 хв тварин виводили з експерименту шляхом цервікальної дислокації під інгаляційним наркозом. Потім у дослідних та контрольних тварин вимірювали (у см) абсолютну довжину кишківника та шляху (у см), пройденого контрастною масою по ньому, а інтегральним показником, який характеризує перистальтику ШКТ виступав відсоток довжини кишківника, пройденого контрастною масою, по відношенню до абсолютної довжини останнього [Пропіснова В.В. та співав., 2003].
Результати. Проведене дослідження показало, що у інтактних тварин (негативний контроль) перистальтична активність становить 57,1±1,14 (95% ДІ: 54,9–59,4) %, що відповідало 33,1±1,47 (95% ДІ: 30,2–36,0) см, пройденим контрастною речовиною у кишківнику загальною довжиною 57,9±1,84 (95% ДІ: 54,2–61,5) см. На тлі введення МКС відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зростання перистальтичної активності на 33,1 % відносно показників мишей групи інтактного контролю та становила відповідно 76,0±1,41 (95% ДІ: 73,2–78,8) %. На тлі комбінованого застосування МКС та КЕП відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зменшення перистальтичної активності на 16,1 % відносно показників мишей, яким вводили тільки МКС і становило 63,7±1,32 (95% ДІ: 61,1–66,3) %.
Висновки. Застосування кріоконсервованого екстракту плаценти призводить до послаблення мелоксикам-індукованої гіпермоторики кишківника, на що вказує зменшення відстані, пройденої контрастною речовиною на 16,1 % (р<0,05) відносно показників мишей, яким вводили тільки досліджуваний нестероїдний протизапальний засіб
Система підготовки докторів філософії в галузі охорони здоров’я України та аналіз результатів акредитаційних експертиз структурованих освітньо-наукових програм
Get PDFГладких Ф. В. Система підготовки докторів філософії в галузі охорони здоров’я України та аналіз результатів акредитаційних експертиз структурованих освітньо-наукових програм. Траєкторія науки=Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2021. № 12. С. 4015–7030. DOI: http://doi.org/10.22178/pos.77-13У вересні 2016 р. українські заклади вищої освіти та наукові установи розпочали підготовку докторів філософії за структурованими освітньо-науковими програмами, які прийшли на зміну системі підготовки кандидатів наук. Відповідна реформа аспірантури та системи захисту дисертаційних досліджень є елементом інтеграції України у європейський освітній, науковий і дослідницький простір та передбачена новою редакцією Закону України «Про вищу освіту», прийнятому у 2014 р.
Згідно із Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, одержання першого наукового ступеня є одночасно третім, заключним циклом вищої освіти (перший цикл – бакалаврат, другий – магістратура).
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти станом на грудень 2021 р. в Україні сумарний ліцензований обсяг підготовки здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти в галузі знань «22 – Охорона здоров’я» становить 2158 місць, а підготовку провадять 53 установи різного підпорядкування і форм власності. Найбільша питома вага загального ліцензованого обсягу підготовки докторів філософії в галузі «22 – Охорона здоров’я» акумульована у закладах, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України і лише чверть сумарного ліцензованого обсягу припадає на установи, підпорядковані Міністерству освіти і науки України, Національній академії медичних наук України, Національній академії наук України та 2 заклади вищої освіти приватної форми власності.
Аналіз результатів акредитаційних експертиз освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії в галузі «22 – Охорона здоров’я» показав, що 35,1% ліцензованих місць для підготовки здобувачів в галузі знань «22 – Охорона здоров’я» припадає на неакредитовані програми. /// In September 2016, Ukrainian institutions of higher education and research institutions began training doctors of philosophy in structured educational and scientific programs, which replaced the system of training candidates of sciences. Relevant reform of postgraduate studies and the system of defense of dissertation research is an element of Ukraine's integration into the European educational, scientific and research space and is provided by the new version of the Law of Ukraine "On Higher Education", adopted in 2014.
According to the Qualifications Framework of the European Higher Education Area, obtaining a first degree is at the same time the third, final cycle of higher education (the first cycle is a bachelor's degree, the second is a master's degree).
According to the Unified State Electronic Database on Education as of December 2021 in Ukraine, the total licensed training of third-level higher education in the field of knowledge "22 - Health" is 2158 places, and training is conducted by 53 institutions of different subordination and forms of ownership. The largest share of the total licensed training of doctors of philosophy in the field of "22 – Health" is accumulated in institutions under the Ministry of Health of Ukraine and only a quarter of the total licensed volume falls on institutions under the Ministry of Education and Science of Ukraine, National Academy of Medical Sciences of Ukraine, the National Academy of Sciences of Ukraine and 2 institutions of higher education of private ownership.
Analysis of the results of accreditation examinations of educational and scientific programs for the preparation of doctors of philosophy in the field of "22 – Health" showed that 35.1% of licensed places for training in the field of knowledge "22 – Health" are non-accredited programs
Експресія апоптичного маркеру каспази-3 у слизовій оболонці шлунка на тлі застосування диклофенаку натрію та кріоекстракту плаценти в експерименті
No full textГладких Ф. В., Манченко А. О., Бєлочкіна І. В. Експресія апоптичного маркеру каспази-3 у слизовій оболонці шлунка на тлі застосування диклофенаку натрію та кріоекстракту плаценти в експерименті. Матеріали XXV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених; тази доп. (12–14 квітня 2021 р.). Тернопіль: ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського (Укрмедкнига), 2021. С. 190.Відомо, що стимуляція процесів апоптозу епітеліоцитів слизової оболонки шлунка (СОШ) є одним з механізмів ульцерогенної дії нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) [Шостак Н.А. та співав., 2013]. На теперішній час встановлена велика кількість маркерів для визначення апоптозу, одними з них є каспази. Каспаза-3 відноситься до ефекторних каспаз, експресія яких свідчить про необоротність апоптозних змін [Вернигородський С.В. та співав., 2018].
Мета. Оцінити вплив диклофенаку натрію (ДН) та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП) на процеси апоптозу епітеліоцитів слизової оболонки шлунка (СОШ) щурів.
Матеріали та методи. Гостру ДН-індуковану гастропатію відтворювали шляхом одноразово внутрішньошлункового введення щурам ДН в дозі 50 мг/кг (УД50 = 48 мг/кг). Евтаназію тварин проводили через 24 год. після введення НПЗЗ. КЕП вводили внутрішньом’язово у профілактичному режимі застосування – 1 р/д впродовж 5 днів до введення ДН.
У препаратах при 400-кратному збільшенні мікроскопа визначали індекс апоптозу (мітка CPP32 – каспаза-3). Експрецію CPP32 – каспаза-3 оцінювали за бальною шкалою позитивної гістохімічної реакції у клітинах: 0 балів – реакція відсутня; 1 бал – до 30% позитивно реагуючих клітин; 2 бали – ознака помірно виражена (31–60% клітин); 3 бали –більше 60% забарвлених клітин. Отриманих величин дані представлено у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху.
Результати дослідження. Дослідження показало, що введення ДН викликало активацію процесів апоптозу в СОШ щурів. На це вказувало зростання експресії рецепторів каспази-3 (CPP32) – найвиразніше у шийкових мукоцитах та пілоричних екзокриноцитах, де рівень експресії сягав трьох балів (3 [2; 3] та 3 [2,5; 3] бали відповідно). Експресія CPP32 у поверхневих епітеліоцитах ямок та валиків та головних екзокриноцитах становила відповідно 2 [1,5; 2,0] та 2 [1,5; 2] бали.
На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП експресія CPP32 статистично вірогідно (р<0,05) знизилась до рівня інтактних шурів та становила відповідно 0 [0; 0] балів у поверхневих епітеліоцитах ямок та валиків та головних, парієтальних і пілоричних екзокриноцитах. Активність CPP32 на рівні 1 [0,5; 1,5] балів виявлено тільки у шийкових мукоцитах.
Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію приводить до нівелювання проапоптичної активності останнього, на що вказувало зниження експресії CPP32 у епітеліоцитах слизової оболонки шлунка
Correction of ulcerogenic action of nonsteroidal anti-inflammatory drugs by using of cryopreserved placenta extract in
No full textHladkykh F. V., Chyzh M. O. Correction of ulcerogenic action of nonsteroidal anti-inflammatory drugs by using of cryopreserved placenta extract [Modern medicine and pharmacology, innovations and perspectives: collective monograph]. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch. 2021. P. 117–121. DOI: https://doi.org/10.46299/ISG.2021.MONO.MED.III. Режим доступу: https://isg-konf.com/uk/modern-medicine-and-pharmacology-innovations-and-perspectives-ua/Correction of ulcerogenic action of nonsteroidal anti-inflammatory drugs by using of cryopreserved placenta extractToday, the ulcerogenicity of nonsteroidal anti-inflammatory drugs is their major side-effect significantly limiting their clinical use. This is also an important medical and social problem, as these drugs are among the most widely used ones worlwide. The complexity of the pathogenesis of the lesion induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs of the gastrointestinal tract necessitates a comprehensive approach to treat this pathology or to use the drugs of a polyvector mechanism of action. Classically, pharmacotherapy of this iatrogenic pathology is aimed at acid suppression, the use of gastrocytoprotectors and the drugs, restoring the content of prostaglandins in the mucous membrane of the specified group [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].
While searching for the tools capable of increasing the resistance of the gastrointestinal tract mucous membrane to the damaging effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs, our attention was drawn to the cryopreserved placenta extract which is a biotechnological agent designed at the Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences [8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21].
Studies have shown that during preventive administration the antiulcer activity of cryopreserved placenta extract was 69.1 %, and in acute indomethacin-induced gastropathy the ulcer index was 3.5 and 1.08 in control rats and those injected with placental cryoextract, respectively. In acute diclofenac sodium-induced gastropathy, the antiulcer activity of placental cryoextract was 92.1 %, and ulcerative defects of the gastric mucosa with the studied extract were found just in 28.6 % of animals, which was 3.5 times lower than in the control rats. It should be noted that the most pronounced decrease of the diclofenac sodium ulcerogenic action was noticed when applied in a preventive combination, i.e. using the cryopreserved placenta extract and low temperatures; the expression index was 12.6 times lower than in rats with diclofenac sodium-induced ulcer-induced gastropathy, and its effectiveness was 1.5 times higher than that of esomeprazole [22].
The antiulcer activity of cryopreserved placenta extract in the treatment regimen in rats with subchronic meloxicam-induced gastropathy was 100 %, but ulcerative lesions of the gastric mucosa caused by meloxicam were found just in 74.1 % of rats, indicating a low ulcerogenic potential of this nonsteroidal drug in stomach. The use of cryopreserved placenta extract in the treatment-and-prophylactic regimen was accompanied by comparable antiulcer activity in models of subchronic ibuprofen-induced and acetylsalicylic acid-induced gastropathies and made 72.8 % and 70.6 %, respectively [23].
Evaluation of the effect of cryopreserved placenta extract on the condition of the distal gastrointestinal tract on the background of lesions induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs showed that in the acute diclofenac sodium and indomethacin-induced ulcerogenesis only small intestinal mucosa was affected. The condition of the colon remained macroscopically unchanged, which was probably due to the study timing. Preventive administration of cryopreserved placenta extract in both models of acute ulcerogenesis resulted in 100% reduction of the enterotoxic effects of both indomethacin and diclofenac sodium, confirming their enteroprotective properties.
During treatment regimen the use of cryopreserved placenta extract in the model of meloxicam-induced lesions of the small intestine led to 100 % decrease of the ulcerogenic effect on the large intestine of the latter, and the number of ulcerative defects in the small intestine decreased 4.6 times compared with the group induced by ulcerogenesis without correction, and made 7.4 ± 3.2 and 33.7 ± 1.7 ulcers per 10 cm of small bowel length, respectively.
In therapeutic and prophylactic use of cryopreserved placenta extract, 100 % decrease of the toxic effects of acetylsalicylic acid and the distal parts of the gastrointestinal tract was noted. The ibuprofen-induced ulcerogenesis model showed that the antiulcer activity of cryopreserved placenta extract in the small intestine was 78.4 % and 72.3 % in the large intestine [23, 24].
The findings suggest the presence of pronounced entero- and colonoprotective activity in cryopreserved placenta extract in gastrointestinal tract ulcerative lesions induced by non-steroidal anti-inflammatory drugs. The most pronounced antiulcer activity in the gastrointestinal tract distal parts was found in the prophylactic cryopreserved placenta extract in the model of diclofenac sodium-induced ulcerogenesis and in treatment and preventive use of the cryopreserved placental acid extract on the ulcer background.
Biochemical studies of the gastric mucosa homogenates showed that prophylactic use of cryopreserved placenta extract in rats with diclofenac sodium-induced gastropathy increases the activity of the antioxidant system in mucosa, indicating a rise in in catalase activity by 40.0 % as compared with the control group. Modulation of antioxidant-prooxidant homeostasis is one of the mechanisms of gastrocytoprotective action of the combined effect of low temperatures and cryopreserved placenta extract. This is demonstrated by a significant (p < 0.05) increase in the antioxidant-prooxidant index by 2.2 times versus the rats with diclofenac sodium-induced gastropathy.
In addition, it was found that administration of cryopreserved placenta extract enhanced the activity of prostaglandin synthases in rats with diclofenac sodium-induced gastropathy 2.0 times relative to those of the control group, that eliminated iatrogenic prostaglandin deficiency in the gastric mucosa.
Evaluation of the effect of cryopreserved placenta extract on lipoxygenase mechanisms of inflammation showed that one of them as for its anti-inflammatory activity is the inhibition of this pathway of arachidonic acid metabolism. This was shown by a significant (p < 0.05) suppression of zymosan-induced inflammation in rats by 78.8 % and 74.8 % for 120 and 180 min, respectively. This was similar to monotherapy with the studied cryoextract, most likely due to weaker effect of the studied nonsteroidal anti-inflammatory drug on the lipoxygenase pathway of arachidonic acid metabolism [25, 26].
A comprehensive study of the effect of cryopreserved placental extract on therapeutic properties of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in a model of experimental rheumatoid arthritis in rats showed that the combined use of diclofenac sodium and cryopreserved placental extract had more pronounced anti-inflammatory activity versus monotherapy. This is evidenced by an 8.7 % greater reduction in the volume of the damaged limb of rats with diclofenac sodium and cryopreserved placental extract than with diclofenac sodium alone. In addition, it was found that the combined use of diclofenac sodium and cryopreserved placenta extract was accompanied by an increase in the threshold of pain sensitivity with mechanical irritation of the limb by 13.8 % higher if compared with diclofenac sodium monotherapy. In addition, the combined use of diclofenac sodium and cryopreserved placental extract was accompanied by a more pronounced 10.7 % analgesic activity if compared with diclofenac sodium monotherapy adjuvant arthritis as for disability in rats versus DN monotherapy, which was significantly higher (p = 0.01) by 14.1 % rise in the threshold of pain sensitivity in rats with adjuvant arthritis on day 28 of the experiment.
Hematological studies showed that the combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium was accompanied by a more pronounced leveling of inflammation signs by hematological parameters, i.e. erythrocyte sedimentation rate decreased by 72.2 % (p < 0.001), and the number of leukocytes decreased by 54.8 % (p < 0.001) relative to the rats with adjuvant arthritis without treatment. In addition, it was found that the combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium led to a complete elimination of signs of anemia of chronic inflammation – the level of hemoglobin and erythrocytes was significantly (p < 0.001) increased by 17.6 % and 36.8 %, respectively, in the rats with adjuvant arthritis with no treatment [27].
Blood biochemical studies have shown that administration of diclofenac sodium and cryopreserved placental extract to the rats with adjuvant arthritis resulted in normalization of malonic dialdehyde levels, indicating a reduction in the symptoms of arthritis-induced oxidative stress. There was also a significant (p = 0.01) rise in the level of superoxide dismutase by 30.6 % relative to the values in the control group rats. Enhanced anti-inflammatory properties of DN on the background of the combined use of diclofenac sodium from cryopreserved placenta extract, namely the level of reactive protein decreased (p < 0.001) by 61.1 % relative to untreated rats, and the level of seromucoid significantly (p < 0.01) decreased by 17,1 % relative to rats of the diclofenac sodium monotherapy group. It was shown that the level of alanine aminotransferase was significantly (p < 0.01) lower by 38.9 %, and aspartate aminotransferase was lower (p < 0.01) by 37.9 % compared to the animals treated with diclofenac sodium, which was 16.7% (p = 0.02) and 17.2 % (p < 0.001), respectively, lower than in control rats with untreated adjuvant arthritis. The observed changes in aminotransferases demonstrate the ability of cryopreserved placenta extract to level not only cytolytic syndrome induced by adjuvant arthritis, but also diclofenac sodium-induced. Moreover, it was found that the combined use of cryopreserved placenta extract and diclofenac sodium was accompanied by normalization of the level of total lipids and phospholipids in the serum of rats on the background of experimental rheumatoid arthritis. Thus, the content of phospholipids in the phospholipid pool increased significantly (p = 0.02) by 22.6 % compared to the animals with adjuvant arthritis with no treatment [28].
The obtained research data made it possible to conclude that cryopreserved placenta extract had an antiulcer activity in the gastrointestinal tract lesions induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs, and the combined use of these drugs was accompanied by an increase in their therapeutic properties.
References:
1. Шостак НА, Клименко АА, Демидова НА, Аничков ДА. Безопасность селективных нестероидных противовоспалительных препаратов: анализ данных последних лет. Клиницист. 2020;14(1–2):91–9. DOI: https://doi.org/10.17650/1818-8338-2020-14-1-2-91-99
2. Бондаренко ОА, Агибалов АН. Лекарственно-индуцированные поражения верхних отделов пищеварительного тракта: профилактика и лечение. Сучасна гастроентерологія. 2019;2(106):55–65. DOI: http://doi.org/10.30978/MG-2019-2-55
3. Вялов СС. Противовоспалительная терапия и гастротоксичность: реальные возможности профилактики. Российский медицинский журнал. 2014;22:1644–8.
4. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Сучасні шляхи послаблення ульцерогенності нестероїдних протизапальних засобів: досягнення, невирішені питання та шляхи оптимізації. Запорожский медицинский журнал. 2014. № 2. С. 82–86. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.2.25437
5. Степанюк Н. Г., Гладких Ф. В. Характеристика ускладнень фармакотерапії на тлі застосування НПЗЗ за даними спонтанних карт-повідомлень у Подільському регіоні за 2013 рік. Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. 2014. № 1–2 (22–23). С. 30–34. Режим доступу: http://clinpharm.meduniv.lviv.ua/FILES/kffms_1-2_2014/all.pdf
6. Степанюк Н. Г., Гладких Ф. В., Басараб О. В. Аналіз побічних реакцій на тлі застосування анальгетиків–антипіретиків та нестероїдних протизапальних засобів, які призначались лікарями закладів охорони здоров’я Подільського регіону у 2015 році. Галицький лікарський вісник. 2016. № 2 (23). С. 60–63. Режим доступу: http://ojs.ifnmu.edu.ua/index.php/gmj/article/view/545
7. Гладких Ф. В., Чиж М. О. Нестероїдні протизапальні засоби: сучасне уявлення про механізми ушкодження травного тракту, недоліки препаратів патогенетичного лікування та перспективи біологічної терапії НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2020. № 4. С. 253–266. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.4.2020.216714
8. Гольцев АН, ред. Плацента: криоконсервация, клиническое применение. Харьков; 2013. 268 с.
9. Гулида МО, Мирошниченко EB, Берёзка HИ, Гарячий EB. Применение экстракта плаценты в комплексном лечении больных ревматоидным артритом. Експериментальна і клінічна медицина. 2014;1(62):168–71.
10. Капустянська АА. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту з метаболічним артритом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медико-стоматологічної академії. 2010;10.2(30):54–8.
11. Гулида МО, Мирошниченко EB, Берёзка HИ, Гарячий EB. Применение экстракта плаценты в комплексном лечении больных ревматоидным артритом. Експериментальна і клінічна медицина. 2014;1(62):168–71.
12. Капустянська АА. Застосування препарату «Кріоцелл-кріо-екстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту з метаболічним артритом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2010;10(30):54–8.
13. Шепітько КВ. Дослідження ступеня зв'язування лектинів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки при введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини у щурів. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2015;14(1):57–61.
14. Шепітько КВ. Характеристика гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки дванадцятипалої кишки при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини у щурів. Світ медицини та біології. 2015;2(49):151–5.
15. Грищенко НГ, Грищенко ВИ, Смольянинова ЕИ, Чернишенко ЛГ, Волкова НА. Влияние криоэкстракта плаценты на индукцию суперовуляции у лабораторных мышей с хроническим воспалением яичников. Проблеми кріобіології. 2010;20(3):327–37.
16. Луценко НС, Прокопюк ОС, Бондаренко ИА, Гераскина ЛР, Евтарева ИА. Применение криоконсервированной плацентарной ткани при изоиммунизации беременных женщин. Проблемы криобиологии. 2008;18(3):316–8.
17. Прокопюк ВЮ, Трифонов ВЮ, Прокопюк ОС, Черемський АК, Зуб ЛІ. Клінічна ефективність прегравідарної підготовки жінок з антифосфоліпідним синдромом. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2011;(2):78–81.
18. Рєпін МВ, Марченко ЛМ, Говоруха ТП, Васькович АМ, Строка ВІ, Кондаков ІІ, Брусенцов ОФ. Вплив попереднього введення кріоекстрактів плаценти різного походження на морфофункціональний стан нирок щурів при моделюванні гострої ниркової недостатності. Експериментальна і клінічна медицина. 2017;2(75):37–43.
19. Ковалев ГА, Высеканцев ИП, Ищенко ИО, Абрафикова ЛГ, Олефиренко АА, Сандомирский БП. Влияние криоконсервированной сыворотки кордовой крови и экстракта плаценты на заживление холодовых ран. Проблемы криобиологии и криомедицины. 2015;25(1):57–66.
20. Шепитько КВ, Шепитько ВИ, Юрченко ТН, Строна ВИ. Влияние криоконсервированной плацентарной ткани на течение стабильной стенокардии. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2012;13(1):146–9.
21. Кондаков ИИ, Юрченко ТН. Морфологические аспекты действия криоконсервированной плаценты при экспериментальном атеросклерозе. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2012;13(1):68–71.
22. Гладких Ф. В., Чиж М. О. Антиульцерогенна дія кріоконсервованого екстракту плаценти та ефект впливу низьких температур при ушкодженні травного тракту диклофенаком натрію в експерименті. Східноукраїнський медичний журнал. 2021. 9 (3) 284–94. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2021;9(3):284-294
23. Гладких Ф. В., Чиж М. О. Модуляція мелоксикам-індукованих змін секреторної та моторної активності шлунка шляхом застосування кріоекстракту плаценти. Праці Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Медичні науки. 2021. № 64 (1). С. 84–94. DOI: https://doi.org/10.25040/10.25040/ntsh2021.01.08. Режим доступу: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/400
24. Гладких Ф. В. Макроскопічна оцінка протективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти при ібупрофен-індукованій гастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2021; 55 (3): 25–32. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.3.2021.241587
25. Гладких Ф. В. Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2021. № 5 (3). С. 144–.52. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2021.5.3.237505. Режим доступу: http://ibb.kpi.ua/article/view/237505
26. Гладких Ф. В., Чиж М. О. Характеристика механізмів протизапальної дії кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію за їх нарізного введення. Сучасні медичні технології. 2021. 3 (50): 41–47 DOI: https://doi.org/10.34287/MMT.3(50).2021.8
27. Гладких Ф. В. Оцінка лікувального ефекту комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті за гематологічними показниками. Медична наука України. 2021. 17 (3): 15–21. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2021.02
28. Гладких Ф. В., Чиж Н. А., Манченко А. А., Белочкина И. В., Михайлова И. П. Влияние криоконсервированного экстракта плаценты на отдельные биохимические показатели лечебной эффективности и токсичности диклофенака натрия при адъювант-индуцированном артрите в эксперименте. Фармация и фармакология. 2021. № 9 (4). С. 278–293. DOI: https://doi.org/10.19163/2307-9266-2021-9-4-278-293. Режим доступу: https://www.pharmpharm.ru/jour/article/view/87
Характеристика механізмів протизапальної дії кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію за їх нарізного введення
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О. Характеристика механізмів протизапальної дії кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію за їх нарізного введення. Сучасні медичні технології. 2021. 3 (50): 41–47 DOI: https://doi.org/10.34287/MMT.3(50).2021.8Запалення – це складний багатокомпонентний адаптивний патологічний процес, який ґрунтується трьох ензиматичних шляхи метаболізму арахідонової кислоти: циклооксигеназний, ліпооксигеназний та епоксигеназний. Нестероїдні протизапальні препарати є найчисельнішою та найуживанішою групою лікарських засобів, які застосовуються у фармакокорекції запальних процесів різної етіології.
Мета – охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію за їх нарізного введення на моделі зимозан-індукованого запалення.
Матеріали та методи. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Гостре ексудативне запалення відтворювали субплантарним введенням кінцівку щурів 0,1 мл 2,0% суспензії зимозану. Антиексудативну дію оцінювали за величиною набряку кінцівки, який оцінювали за допомогою водного плетизмометру.
Результати та їх обговорення. Дослідження показало, що субплантарне введення 2,0% суспензії зимозану призвело до статистично вірогідного (р<0,05) збільшення об’єму ушкодженої кінцівки вже через 30 хв. на 28,1±5,4% відносно вихідних показників та становив 2,01±0,06 мл. Найвиразніша та практично співставна протизапальна активність відмічена на тлі застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та комбінованого застосування диклофенаку натрію та кріоконсервованого екстракту плаценти. Так на 60 хв протизапальна активність становила (р<0,05) 46,5% та 53,2% відповідно.
Висновки. Встановлено, що одним з провідних механізмів протизапальної активності кріоконсервованого екстракту плаценти виступає інгібування ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти. На це вказувало статистично вірогідне (р<0,05) пригнічення зимозан-індукованого запалення у щурів на 78,8% та 74,8% на 120 та 180 хв відповідно. /// Inflammation is a complex multicomponent adaptive pathological process based on three enzymatic pathways of arachidonic acid metabolism: cyclooxygenase, lipoxygenase and epoxygenase. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs are the most numerous and most widely used group of drugs used in the pharmacocorrection of inflammatory processes of various etiologies.
The aim is to characterize the effect of cryopreserved placenta extract on the anti-inflammatory activity of diclofenac sodium with their threaded administration in a model of zymosan-induced inflammation.
Materials and methods. In vivo experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats weighing 200–220 g. Acute exudative inflammation was reproduced by subplantar administration of rat limb 0.1 ml of 2.0% zymosan suspension. The anti-exudative effect was assessed by the magnitude of limb edema, which was assessed using an aqueous plethysmometer.
Results and discussion. The study showed that subplantar administration of 2.0% suspension of zymosan led to a statistically significant (p <0.05) increase in the volume of the damaged limb after 30 minutes. by 28.1 ± 5.4% relative to baseline and was 2.01 ± 0.06 ml. The most pronounced and almost comparable anti-inflammatory activity was observed against the background of the use of cryopreserved placenta extract and the combined use of diclofenac sodium and cryopreserved placenta extract. Thus, for 60 min the anti-inflammatory activity was (p <0.05) 46.5% and 53.2%, respectively.
Conclusions. It is established that one of the leading mechanisms of anti-inflammatory activity of cryopreserved placenta extract is the inhibition of the lipoxygenase pathway of arachidonic acid metabolism. This was indicated by statistically significant (p <0.05) suppression of zymosan-induced inflammation in rats by 78.8% and 74.8% by 120 and 180 min, respectively
Вивчення гастропротективної активності кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі гастропатії, індукованої ацетилсаліциловою кислотою у щурів
No full textГладких Ф. В., Чиж М. О., Бєлочкіна І. В. Вивчення гастропротективної активності кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі гастропатії, індукованої ацетилсаліциловою кислотою у щурів. Матеріали міжнародної дистанційної науково-практичної конференції «Modern approach of experimental and preclinical pharmacology»: тези доп. (19 лютого 2021 р.). Харків: НФаУ, 2021. С. 72–74.Відомо, що ульцерогенна дія ацетилсаліцилової кислоти (АСК) складається з прямої пошкоджуючої дії на слизову оболонку шлунка (СОШ) та впливу на синтез простагландинів. У синтезі простагландинів бере участь фермент циклооксигеназа першого типу (ЦОГ-1), яку і блокують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), в тому числі і АСК. Простагландин Е2 покращує мікроциркуляцію стінки шлунково-кишкового тракту, стимулює синтез слизу і бікарбонатів, які є основним захисним бар'єром слизової оболонки, що нейтралізує дію пепсину, жовчних кислот і соляної кислоти. Слід відзначити, що ульцерогенним ефектом володіють і селективні інгібітори циклооксигенази другого типу. Це пов'язують з недостатнім ступенем селективності і деяким залишковим впливом на ЦОГ-1. АСК в дозах, що використовуються в кардіологічній практиці (325 мг і менші), за ульцерогенною дією можна співставити із неселективними НПЗЗ (Мінушкіна Л.О., 2014).
До заходів профілактики шлунково-кишкових кровотеч і уршкодження шлунково-кишкового тракту при використанні АСК відноситься використання раціональних і обґрунтованих доз антитромбоцитарних препаратів, використання «захищених» форм АСК, застосування антацидів, блокаторів секреції і ерадикаційної терапії (Мінушкіна Л.О., 2014). Проте всі наведені лікарські засоби володіють власними побічними ефектами (синдром «рикошету», порушення мінерального кісткового обміну, синдромом надлишкового бактеріального росту).
Тому, у якості потенційного засобу корекції ульцерогенної дії НПЗЗ нашу увагу привернув вітчизняний засіб біологічної терапії – кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП), який за даними попередніх досліджень (Гладких Ф.В. та співав., 2021) показав вірогідну антиульцерогенну дію на моделі ібупрофен-індукованого пошкодження шлунково-кишкового тракту в експерименті.
Метою дослідження було охарактеризувати вплив КЕП на ульцерогенну дію АСК на моделі субхронічної «аспірин-індукованої» гастропатії у щурів.
Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г, які утримувались в умовах віварію ІПКіК НАН України.
Субхронічну «аспірин-індуковану» гастропатію відтворювали шляхом внутрішньошлункового (в/шл) введення щурам ацетилсаліцилової кислоти («Ацетилсаліцилова кислота – Дарниця», ПрАТ "Фармацевтична фірма «Дарниця»", Реєстраційне посвідчення UA/2992/01/02 від 15.01.2015 р. до 15.01.2020 р.) в дозі 150 мг/кг (0,6 УД50) 5 разів (3,1 УД50) впродовж трьох днів (Стефанов О.В., 2001). Евтаназію тварин проводили через 24 год. після останнього введення АСК.
КЕП отримано у Державному підприємстві «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України» у вигляді ампульованого препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» (Сертифікат МОЗ України про державну реєстрацію № 604/11- 300200000 від 15.08.2011 р. Серія № 1934 від 27.07.2016 р.). Екстраполяцію середньотерапевичних доз для людини на ізоефективні дози для щурів нами здійснено перерахунок за методом Риболовлєва Ю. Р. та співав. (1979 р.) із використанням коефіцієнту видової витривалості. Препарат КЕП «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно інструкції застосовується у пацієнтів парентерально в разовій дозі 1,8 мл. Відповідно разова доза для щурів становить: (1,8 мл / 70 кг) × 6,35 = 0,16 мл / кг маси тіла або відповідно 0,02 мл / 100 г маси тіла щура. КЕП вводили в/м у лікувально-профілактичному режимі застосування – через 60 хв. після кожного введення АСК.
У якості референс-препарату в умовах профілактичного та лікувально-профілактичного режимів застосування обрано інгібітор протонної помпи V покоління – езомепразол (АТ «Актавіс», Ісландія) в дозі 50 мг/кг в/шл (Wei Xie, 2019 ).
Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан шлунка оцінювали макроскопічно за наступними критеріями: набряк, гіперемія та наявність крововиливів на поверхні слизової оболонки. Для кожної групи проводили розрахунок відсоткового складу піддослідних тварин за вказаними ознаками та середнє значення їх виразності, яку оцінювали за наступною шкалою: 0 балів – ознака відсутня, 1 бал – ознака слабко виражена, 2 бали – ознака помірно виражена, 3 бали – ознака добре виражена (Таран І.В., 2015; Яковлева Л.В., 2001). Крім того проводили оцінку стану СОШ за бальною шкалою Яковлевої Л.В. та проводили розрахунок інтегрального показника стану СОШ – виразкового індексу (ВІ) (Стефанов О.В., 2001, Гладких Ф.В., 2015).
Оцінку характеру розподілу величин в кожній групі вибіркової сукупності проводили з використанням W – критерію Шапіро-Вілка (Shapiro-Wilk test). Однорідність дисперсій визначали за критерієм Левена (Levene's test). Вірогідність відмінностей між відсотковими частками якісних параметрів в альтернативній формі визначали за значенням F-критерію кутового перетворення Фішера (F-test). Отримані значення порівнювали з критичними значеннями при рівні вірогідності вище 95,0% (p ≤ 0,05) та вище 99,0% (p ≤ 0,01). Цифрові данні у разі ненормальному розподілі отриманих величин представлено у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме – медіана, [LQ; UQ] – верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile – LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile – UQ).
Проведене дослідження показало, що у всіх щурів, яким вводили АСК, виявлено виразкові ушкодження СОШ, а ВІ становив 3,3 (р<0,05 щодо інтактних тварин). Крім того у всіх тварин контрольної групи відмічалось вірогідне (р<0,05) виразне здуття шлунка, порушення складчастості СОШ, а також її гіперемія та набряк (р<0,05 щодо інтактних тварин). Виявлені зміни вказували на розвиток АСК-індукованої гастропатії у 100% щурів контрольної групи.
Лікувально-профілактичне введення КЕП призвело до статистично вірогідного (р<0,05 щодо показників щурів контрольної групи) зниження ВІ в 3,4 рази та становив відповідно 0,97, а виразкові ураження виявлені тільки у 57,1% тварин.
Варто відзначити, що у щурів, яким вводили АСК та КЕП не відмічалось здуття шлунка, що може вказувати на відсутність порушення його моторно-евакуаторної функції, не відмічалось набряку СОШ, що вказує на здатність КЕП сприяти зниженню ексудації і чинить виразний цитопротективний вплив на шлунковий епітелій. Крім того встановлено, що слабко виражену гіперемію СОШ відмічено тільки у 28,6%, а помірно виражену гіперемію – у 57,1% щурів.
Найвиразніше зниження ВІ відмічено в групі тварин, яким вводили АСК та езомепразол – зазначений показник вірогідно (р<0,05) знизився у 8,5 разів відносно значень у щурів контрольної групи та становив 0,39.
Проте на відміну від щурів, які отримували АСК та КЕП, у щурів які отримували АСК та езомепразол відмічно слабко-виражений набряк СОШ у 42,9% тварин та порушення складчастості у 28,6% щурів.
Підсумовуючі отримані результати можемо дійти висновку, що застосування КЕП в лікувально-профілактичному режимі при АСК-індукованій гастропатії у щурів супроводжується виразною гастропротективною дією, на що вказує статистично вірогідне (р<0,05) зниження ВІ на 70,6% відносно показників щурів з модельною патологією
Можливості променевої діагностики ускладнень спеціального лікування
No full textКулініч Г. В., Гладких Ф. В. Можливості променевої діагностики ускладнень спеціального лікування. Матеріали X Міжнародного медичного конгресу «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров'я України»: тези доп. (25–27 травня 2021 р.). Київ, 2021. С. 49.Сталий розвиток конформної променевої терапії (ПТ), удосконалення радіаційної техніки та сучасні досягнення радіобіології дозволили значно поліпшити результати ПТ хворих зі злоякісними новоутвореннями. Однак після закінчення лікування у пацієнтів все ще можуть виникати пізні променеві ушкодження різних органів і систем, які потрапили в зону полів опромінення. Типовими ускладненнями ПТ є променеві ушкодження покривних тканин (фіброз, виразка в ділянці полів опромінення, променева плексопатія, вторинний лімфостаз верхніх та нижніх кінцівок, радіонекроз (остеопороз, променевої остеомієліт) кісток, внутрішньотазовий променевої фіброз, променеві ушкодження кишківника, сечового міхура, стравоходу, серця та ін. У зв'язку з цим постає проблема, яка полягає в поліпшенні якості життя пацієнтів в ранні і віддалені періоди після ПТ, зокрема рання діагностика променевих уражень для своєчасного попередження або уповільнення їх прогресування.
До найпоширеніших методів сучасної променевої діагностики ускладнень ПТ належать комп’ютерна томографія (КТ), сцинтиграфія, екскреторна урографія та ін.
Променевий пневмофіброз, що найчастіше виникає у віддалені терміни після ПТ з приводу раку легені діагностується переважно за допомогою КТ органів грудної клітки. Крім того при проведенні КТ можуть виявлятись променеві ускладнення з боку серця, які маніфестують у вигляді дистрофії міокарда, ушкодження клапанів серця та/або перикардиту у разі опроміненні в дозах понад 50 Гр.
Особливе місце у дігностиці променевих усклданень з боку кісткової системи посідає остеосцінтіграфія. Дослідження метаболізму кісткової тканини за допомогою радіофармацевтичних препаратів, які накопичуються в кістках скелету та вловлюються детекторами гамма-камери, дозволяють вірогідно діагностувати променевий остеомієліт на його ранніх стадіях розвитку.
Променеві ускладнення з боку нирок виникають за їх безпосереднього опромінення, яке перевищує дозове навантажені у 20 Гр при опроміненні ділянки нирок або 35 Гр на одну нирку. Променеве ушкодження однієї нирки може протікати без вираженої клінічної картини та діагностується переважно за допомогою екскреторної урографії.
Таким чином, наявні на сьогоднішній день методи променевої діагностики, за їх адекватного та клінічно доцільного застосування, дозволяють своєчасно діагностувати ранні ознаки розвитку ускладнень ПТ до їх клінічної маніфестації. До числа основних променевих методів діагностики променевих ускладнень доцільно віднести комп’ютерну томографію, сцинтиграфію та екскреторну урографію
Макроскопічна характеристика цитопротективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти в дистальних відділах травного тракту на моделі мелоксикам-індукованого ульцерогенезу
No full textГладких Ф. В., Манченко А. О., Бєлочкіна І. В. Макроскопічна характеристика цитопротективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти в дистальних відділах травного тракту на моделі мелоксикам-індукованого ульцерогенезу. Матеріали VIIІ Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу «Bukovinian International Medical Congress – 2021»: тези доп. (6–9 квітня 2021 р.). Чернівці: БДМУ; 2021. С. 263.Мелоксикам – це нестероїдний протизапальний (НПЗЗ), знеболюючий та жарознижуючий засіб, що використовується при лікуванні ревматоїдного артриту, остеоартриту та інших захворювання суглобів (Kumar S. J., 2006). Ульцерогенність мелоксикаму у шлунку значно слабша порівняно з іншими НПЗЗ, що обумовлюй його високий терапевтичний індекс, а протизапальну активність в поєднанні з доброю переносимістю можна пояснити переважним інгібуванням ЦОГ-2 (Engelhardt G., 1996). Проте відомо, що пошкодження дистальних відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) становлять близько 40,0 % усіх уражень, спричинених НПЗЗ, найчастіше вони протікають безсимптомно, але часто стають причиною ускладнень, включаючи загрозливі життю стани, проте ефективних ліків для їх лікування та профілактики не існує (Губська О. Ю. та співав., 2018).
Мета – оцінити ентеро- та колонопротективну активність кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) на моделі мелоксикам-індукованого пошкодження дистальних відділів ШКТ у щурів.
Матеріал та методи. Субхронічне мелоксикам-індуковане ушкодження ШКТ відтворювали шляхом внутрішньошлункового введення щурам мелоксикаму (30 мг/кг) 1 раз/добу впродовж 3 днів (Хасіна Е. І. та співав., 2013 в модифікації). КЕП (0,16 мл/кг) вводили внутрішньом’язово у лікувальному режимі застосування – через 60 хв після кожного введення НПЗЗ та 1 р/д – 2 дні після. Евтаназію тварин проводили через 24 год. після останнього введення КЕП.
Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що триразове введення мелоксикаму (30 мг/кг) призвело до статистично вірогідного (р < 0,05) розвитку ерозивно-виразкових уражень тонкої та товстої кишки у 100 % щурів. Виразніша множинність виразкових уражень відмічена з боку тонкої кишки – 33,7 ± 1,7 виразок / 10 см довжини кишки, з яких 8,9 ± 1,3 виразки з гемосидерином, що вказувало на ушкодження судинного русла слизової оболонки та тенденції до розвитку тонкокишкової кровотечі.
Комбіноване нарізне введення мелокискаму та КЕП призвело до статистично вірогідно (р < 0,05) нижчої поширеності формування НПЗЗ-індукованих виразкових ушкоджень – виразки тонкої кишки виявлені тільки у 57,1 % щурів, а їх множинність статистично вірогідно (р < 0,05) поступалась показникам контрольної групи – 7,4 ± 3,2 виразки / 10 см довжини кишки. З боку товстої кишки еразивно-виразкових ушкоджень не виявлено.
Висновки. Встановлено, що КЕП володіє ентеро- та колонопротективною активністю на тлі мелоксикам-індукованого пошкодження ШКТ у щурів