301 research outputs found
Sort by
Дослідження гепатопротективної дії кріоекстракту плаценти на моделі парацетамол-індукованого гепатиту
No full textКошурба ІВ, Чиж МО, Гладки ФВ. Дослідження гепатопротективної дії кріоекстракту плаценти на моделі парацетамол-індукованого гепатиту. Матеріали ХХ Наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнарожною участю «Перший крок в науку – 2023»; 2023 Квітень 21–22; Вінниця: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України; 2023, с. 609–10. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7884585.Серед анальгетиків-антипіретиків парацетамол посідає провідні позиції за рівнем продаж навіть через більш як 120 років з моменту його появи у 1893 р. Відомо, що механізм дії парацетамолу опосередкований інгібуванням ізоферменту циклооксигенази ЦОГ-3, а метаболізм відбувається головним чином у печінці. Здатність парацетамолу зв’язуватись з мітохондріальними протеїнами гепатоцитів та цілою низкою ензимів (глутамінсинтетаза, глутаміндегідрогеназа, карбоангідраза ІІІ, глутаматдегідрогеназа, гліцин-N-метилтрансфераза) ковалентними зв’зками виступає підґрунтям його гепатотоксичної дії.
Мета: оцінити гепатопротективну дію кріоекстракту плаценти (КЕП) на моделі гострого парацетамолового гепатиту у щурів.
Матеріали та методи. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях, розділених на групи по 7 тварин в кожній. Гостре медикаментозне ураження печінки моделювали внутрішньошлунковим введенням парацетамолу в дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу впродовж 2 діб (Стефанов О.В., 2001). КЕП вводили в/м у лікувальному режимі: 1 р/д – через 60 хв після парацетамолу (2 введення) та 3 дні після. У якості референс-препарату в/о вводили похідне амінокислоти L-цистеїну – ацетилцистеїн (АЦЦ) в дозі 150 мг/кг (Посохова К.А., 2012). Тварин виводили з експерименту через 24 год. після останнього введення КЕП.
Результати. Встановлено, що моделювання парацетамол-індукованого гепатиту у щурів супроводжувалось активацію процесів перекисного окислення ліпідів у тканинах печінки. На вказувало статистично вірогідне зростання (р<0,001) вмісту реактанів з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-РП) у гомогенатах печінки на 71,3% відносно показників інтактних щурів. На тлі введення АЦЦ рівень ТБК-РП знизився (р=0,04) на 18,6%. Введення КЕП призвело до практично повного відновлення рівня ТБК-РП у гомогенатах печінки, який становив відповідно 9,3±1,48 мкмоль/кг тканини (у інтактних тварин – 9,4±0,68 мкмоль/кг тканини). Оцінка активності антиоксидантної системи за рівнем каталази у гомогенатах печінки показала, що розвиток гострого гепатиту супроводжувався зниженням (р<0,01) активності каталази на 35,3% відносно показників інтактних щурів та становив відповідно 2,2±0,24 мкат/кг тканини. На тлі введення КЕП зазначений показник зріс (р=0,03) на 18,2%, а на тлі введення АЦЦ – зріс (р<0,01) на 59,1% відносно показників щурів з парацетамол-індукованим гепатитом. Інтегральна оцінка стану прооксидантно-антиоксидантної системи у гомогенатах печінки показала, що на тлі парацетамол-індукованого гепатиту відмічається статистично вірогідне (р<0,001) зниження значення антиоксидантно-прооксидантного індексу (АПІ) на 62,2%. Застосування КЕП, як й АЦЦ, призвело до зростання (р<0,01) АПІ у 2,3 та 1,9 рази відповідно, що вказує на більш виразну здатність КЕП відновлювати баланс прооксидантно-антиоксидантної системи тканин печінки.
Висновки. Лікувальне застосування кріоекстракту плаценти чинить виразну гепатопротективну дію, на що вказує відновлення стану прооксидантно-антиоксидантної системи у тканинах печінки
PLACENTA CRYOEXTRACT IS THE FIRST UKRAINIAN BIOTECHNOLOGICAL ANTI-ULCER AGENT (REVIEW OF THE LITERATURE AND OWN RESEARCH)
Get PDFКошурба ІВ, Гладких ФВ, Чиж МО. Кріоекстракт плаценти – перший український біотехнологічний противиразкових засіб (огляд літератури та власних досліджень). Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2023; 1 (10): 32–40. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-1-4Placenta cryoextract was first obtained by scientists of the Institute of Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, who developed and put into practice a unique method of its longterm storage in a low-temperature environment. It is known that the placenta implements trophic processes and protein synthesis, gas exchange, hormone secretion and hormone regulation, blood pressure maintenance, blood coagulation, antitoxic function and excretion of metabolites, deposition of biologically active substances, immune regulation, regulation of lipid peroxidation processes, etc. The aim of the study was to summarize data from literary sources and the results of own research on the anti-ulcer activity of placenta cryoextract. Materials and methods. The selection of publications was made according to the Scopus, Google Scholar and PubMed databases, which covered information on the anti-ulcer activity of placenta cryoextract and modern information on approaches to the treatment of peptic ulcer disease. Research results and their discussion. Summarization of literature data on experimental studies of the antiulcer activity of placenta cryoextract demonstrated the implementation of a complex program of preclinical studies on nine experimental models of ulcer disease: on the model of alcohol-prednisone ulcer, on the model of stress ulcer, on the model of serotonin-induced ulcer, on the model of chronic acetic acid ulcer, on indomethacin-induced ulcerogenesis model, diclofenac sodium-induced ulceration model, meloxicam-induced ulceration model, ibuprofen-induced ulcerogenesis model, and acetylsalicylic acid-induced ulcerogenesis model. Conclusions. The use of cryoextract of the placenta shows pronounced antiulcer activity both in classic models of peptic ulcer disease (serotonin, alcohol-prednisone, acetic acid, stress) and in models of drug-induced ulcerogenesis – in gastric ulcers induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Generalized data from the literature indicate the feasibility of studying the possibility of conducting the first phase of clinical studies of the effectiveness of the use of cryoextract of the placenta as a new domestic antiulcer drug
Роль аутоімунних процесів при демієлінізуючих захворюваннях нервової системи: фокус на розсіяний склероз
Get PDFГладких ФВ. Роль аутоімунних процесів при демієлінізуючих захворюваннях нервової системи: фокус на розсіяний склероз. Міжнародний неврологічний журнал. 2023;19(7):223–32. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.19.7.2023.1026Демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи (ЦНС) — це гетерогенна група розладів, які характеризуються пошкодженням мієлінової оболонки аксонів нервових клітин. Розсіяний склероз (РС) є найпоширенішим хронічним запальним демієлінізуючим захворюванням ЦНС, на яке страждають понад 2,9 мільйона людей у всьому світі. Мета: узагальнити сучасні відомості про особливості імунопатогенезу розсіяного склерозу за даними відкритих джерел інформації. Методи. Підбір публікацій, у яких висвітлювались відомості про особливості імунопатогенезу розсіяного склерозу, виконано у базах даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar за ключовими словами: розсіяний склероз, демієлінізуючі захворювання, нейродегенерація, олігодендроцити. Результати. У перебігу РС виділяють три послідовні фази/форми, відомі як рецидивно-ремітуюча, первинно прогресуюча та вторинно прогресуюча. Аномалії імунних механізмів запропоновані як протагоністи патогенезу РС. Автореактивні мієліноспецифічні лімфоцити активуються поза ЦНС, перетинають гематоенцефалічний бар’єр і утворюють нові запальні демієлінізуючі ураження. Мієлінізуючий олігодендроцит є мішенню під час адаптивної імунної відповіді при РС. Запальна реакція в головному мозку пацієнтів з прогресуючим РС спостерігається в основному у великих сполучнотканинних просторах мозкових оболонок і перивентрикулярному просторі. Лікування РС можна розділити на три категорії: лікування гострого рецидиву, лікування, що модифікує захворювання, та симптоматичні методи лікування. Висновки. З боку Т-клітин як допоміжні (CD4+), так і цитотоксичні (CD8+) Т-клітини беруть участь в ураженні ЦНС при РС. Периферично активовані підгрупи Т-клітин (CD4+ Th1 та Th17, CD8+) мігрують через гематоенцефалічний бар’єр та активують В-клітини і макрофаги, що обумовлює нейрозапальну реакцію та викликає демієлінізацію і нейродегенерацію у ЦНС. Клітини-попередники олігодендроцитів, які значно поширені по всій ЦНС, опосередковують мієлінізацію та ремієлінізацію. Однією з бажаних особливостей нових методів лікування РС виступає відновлення антигенспецифічної толерантності
Сучасний концепт участі тиреоїдних антигенів та цитокінів у імунопатогенезі аутоімунного тиреоїдиту
Get PDFГладких ФВ. Сучасний концепт участі тиреоїдних антигенів та цитокінів у імунопатогенезі аутоімунного тиреоїдиту. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2023;4(84):22–31. DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2023-4-22Автоімунні захворювання (АІЗ) щитоподібної залози (ЩЗ) — це опосередковані Т‑клітинами органоспецифічні автоімунні розлади, що виникають внаслідок зміненої відповіді імунної системи та характеризуються порушенням толерантності імунної системи до тканини ЩЗ.
Мета роботи — узагальнити сучасні відомості про роль тиреоїдних антигенів і цитокінів в імунопатогенезі автоімунного тиреоїдиту.
Пошук публікацій, у яких наведено відомості про імунопатогенез автоімунного тиреоїдиту, проведено у базах даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar.
Основними тиреоїдними антигенами, які можуть індукувати опосередковану антитілом відповідь, є рецептор тиреотропного гормону, тиреоглобулін і тиреоїдна пероксидаза. Описано також такі антигени, як пендрин та симпортер Na+/I–. Автоімунні реакції при АІЗ ЩЗ являють собою два протилежні патогенетичні процеси з різними клінічними виявами. При хворобі Грейвса активовані Т‑клітини CD4+ спонукають В‑клітини виділяти тиреотропні імуноглобуліни проти рецептора тиреотропного гормону, що призводить до необмеженого вироблення гормонів ЩЗ і гіпертиреозу. При тиреоїдиті Хашимото самореактивні CD4+‑Т‑лімфоцити рекрутують В‑клітини та CD8+‑Т‑клітини у ЩЗ. Прогресування захворювання призводить до загибелі клітин ЩЗ і гіпотиреозу. Як автоантитіла, так і тиреоїдні специфічні цитотоксичні Т‑лімфоцити, вважають відповідальними за автоімунне виснаження тиреоцитів.
Схильність до АІЗ ЩЗ визначається поєднанням імунного механізму, генетичних чинників, чинників довкілля та конституційних чинників. Усі форми тиреоїдного автоімунітету пов’язані з лімфоцитарним інфільтратом у ЩЗ. При АІЗ ЩЗ інфільтрація ЩЗ Th1/Th2, Th17 і T‑reg супроводжується утворенням низки цитокінів та хемокінів, які відіграють важливу роль у патогенезі як хвороби Грейвса, так і автоімунного тиреоїдиту
Медикаментозні ураження печінки – у фокусі нестероїдні протизапальні засоби
No full textКоморовський РР, Гладких ФВ. Медикаментозні ураження печінки – у фокусі нестероїдні протизапальні засоби. I International scientific and practical conference «Open science nowadays: main mission, trends and instruments, path and its development»: тези доп. Grail of Science. 2023; 31; 502–504. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.09.2023.79НПЗЗ є однією з основних причин гострого гепатиту, особливо гепатоцелюлярного типу. Більшість гострих ушкоджень печінки, викликаних НПЗЗ, пов’язані з ідіосикратичним типом та лише частково вивченими механізмами, за винятком аспірину
Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на активність каталази на тлі експериментального аутоімунного міокардиту
No full textГладких ФВ. Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на активність каталази на тлі експериментального аутоімунного міокардиту. Матеріали XІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології «Клінічна фармакологія сьогодення: шляхи максимальної допомоги лікарській спеціальності»; 2023 Листопад 9–10; Вінниця: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України; 2023, с. 37–39. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.10514537КЕП проявляє виразну антиоксидантну активність на моделі АІМ у щурів, на що вказувало підвищення активності каталази на 50,0% (р=0,02) відносно показників до введення досліджуваного кріоекстракту
Sex differences in the hepatotropic effects of antiulcer drugs and placenta cryoextract in an experimental rat liver injury model
Get PDFHladkykh FV, Koshurba IV, Komorovsky RR, Chyzh MO, Koshurba YuV, Marchenko MM. Sex differences in the hepatotropic effects of antiulcer drugs and placenta cryoextract in an experimental rat liver injury model. Scripta Medica. 2023; 54 (4): 363–370. DOI: https://doi.org/10.5937/scriptamed54-46076Sex-related variances in drug metabolism provide a foundation for refining treatment protocols for prevalent conditions based on the patient's sex. Tailoring treatment strategies based on sex is particularly noteworthy among patients with comorbid illnesses due to the potential for drug interactions and the impact of concurrent diseases on clinical outcomes. Aim of this study was to assess the hepatotropic effects of antiulcer drugs (esomeprazole, clarithromycin and metronidazole - E/C/M) and placenta cryoextract (CEP) within a simulated model of tetrachloromethane (CCl4 )-induced hepatitis combined with underlying ethanol-induced liver cirrhosis (EILC), with a focus on the role of subjects' sex. Methods: Using 112 male and female rats, the research explored the effects of different sex hormone levels. Chronic EILC was induced by administering a 50.0 % CCl4 oil solution (8 mL/kg) twice a week, combined with a 5.0 % ethanol solution, over 45 days. Total protein (TP) levels and alkaline phosphatase (AP) activity were measured spectrophotometrically. Results: The research findings indicate that the onset of EILC and the administration of E/C/M resulted in a significantly greater 10.8 % (p = 0.03) reduction in TP levels among females compared to males, without altering hormonal status. Introducing CEP led to a noteworthy (p < 0.001) rise in TP levels, by 30.8 % in males and 33.9 % in females, in the context of EILC and E/C/M administration, while maintaining hormonal status. Among male rats, the most elevated AP activity was observed with excess testosterone propionate administration (5.0 [5.0; 5.9] mmol/L), while the lowest level was recorded in rats after testectomy, measuring 3.8 [2.5; 4.7] mmol/L, exhibiting a significant 20.8 % decrease (p < 0.05) compared to male rats without hormonal status changes. In female rats, the study revealed that against the backdrop of EILC and E/C/M administration, the highest AP level was seen in ovariectomised females, reaching 5.8 [5.1; 6.2] mmol/L, reflecting a substantial 9.4 % increase compared to rats without hormonal status changes. Conclusions: The administration of CEP under similar experimental conditions led to the recovery of the liver's protein-synthesising function in both male and female rats. When female sex hormones were introduced to sham-operated female rats, a significant 20.8 % greater reduction in AP levels was observed. Additionally, gonadectomy led to a more pronounced decrease in this enzyme's levels in male rats compared to female rats, indicating the cytoprotective properties of female sex hormones
Радіосенсибілізуючий потенціал інгібіторів протонної помпи, як приклад їх плейотропних ефектів
No full textАктуальним напрямком сучасної радіаційної онкології виступає пошук нових хімічних речовин та лікарських засобів, які здатні підвищити радіочутливість ракових клітин, зменшуючи при цьому негативний вплив на здорові тканини, адже більшість існуючих радіосенсибілізаторів не забезпечують достатню специфічність дії на ракові клітини та є токсичними (Hebert K.A. et al., 2021; Ridge N.A. et al., 2021; Zheng S., et al., 2023).
Мета роботи – охарактеризувати радіосенсибілізуючі властивості інгібіторів протонної помпи (ІПП) за даними відкритих літературних джерел.
Матеріали та методи дослідження. Підбір літературних джерел проводили за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar за ключовими словами: інгібітори протонної помпи, рідіосенсибілізація, езомепразол, променева терапія. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали предмету дослідження.
Результати та їх обговорення. На сьогоднішній день ІПП мають широке застосування у лікуванні хворих на виразкову, гастроезофагеальну рефлюксну та ін. хвороби. Дослідження показали, що ІПП, такі як пантопразол, лансопразол, омепразол та езомепразол, мають протипухлинну та хіміосенсибілізуючу дію, зокрема на культивовані пухлинні клітини, що походять від меланоми, раку товстої кишки, грудної залози та яєчників (Hebert K.A. et al., 2021).
Як відомо, ракові клітини використовують гліколіз як основне джерело енергії для підтримки свого росту перетворюючи глюкозу на лактат у результаті явища, відомого як «ефект Варбурга», що викликає накопичення протонів H+. Для контролю внутрішньоклітинного та позаклітинного pH ракові клітини експресують різні протонні помпи, що обумовлює їх чутливість, зокрема, до ІПП (Hebert K.A. et al., 2021). Буферне мікрооточення пухлини, що виникає після пригнічення протонних насосів, дозволяє накопичувати хіміотерапевтичні препарати та підвищує чутливість ракових клітин до променевої терапії (You H., et al., 2009). Крім того доведено, що ІПП здатні пригнічувати сигнальний шлях [PI3K/AKT/HIF-1α] (Chen M. et al., 2018). Як відомо, гіпоксія активує шлях фосфатидилінозитол-3-кінази (PI3K/AKT), який регулює активацію індукованого гіпоксією фактора 1α (HIF-1α), важливого для виживання клітин у середовищі з дефіцитом кисню. Дослідження показали, що інгібування шляху PI3K/AKT призводить до зниження експресії HIF-1α та сенсибілізації гіпоксичних клітин до апоптозу (Kilic-Eren M., et al., 2013) та підвищуючи таким чином чутливість ракових клітин до променевої терапії.
Висновки. Радіосенсибілізуючі властивості ІПП ілюструють плейотропність їх дії та слугують підґрунтям для вивчення доцільності застосування препаратів вказаної групи з метою підвищення чутливості ракових клітин до променевої та хіміопроменевої терапії.Гладких ФВ, Кулініч ГВ. Радіосенсибілізуючий потенціал інгібіторів протонної помпи, як приклад їх плейотропних ефектів. Матеріали Всеукраїнського форуму молодих вчених з міжнародною участю під гаслом «Молодь – медицині майбутнього»: тези доп. (22–23 червня 2023 р.). Одеса: Одеський національний медичний університет МОЗ України, 2023. С. 58–59. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.832133
Кошурба ІВ, Гладких ФВ. Вплив кріоекстракту плаценти на стан шлункової секреції після кріоваготомії. Матеріали XХ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих науковців та фахівців «Актуальні питання сучасної медицини»; 2023 Травня 25–26; Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України; 2022, с. 59–60
No full textКошурба ІВ, Гладких ФВ. Вплив кріоекстракту плаценти на стан шлункової секреції після кріоваготомії. Матеріали XХ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих науковців та фахівців «Актуальні питання сучасної медицини»; 2023 Травня 25–26; Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України; 2022, с. 59–60. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.8022286.Селективна проксимальна ваготомія проводиться при гастротомії з послідуючою пілоропластикою з приводу ВХ, ускладненої гострою кровотечею. На сьогодні існує ціла низка варіантів ваготомії, залежно від способу її виконання – кріоваготомія, трансгастральна, трансезофагеальна медикаментозна, ваготомія електромагнітним полем, лазерна та ін. Особливу увагу заслуговує саме методика селективної проксимальної кріоваготомії (СПКВ), техніку якої розроблено та впроваджено Інститутом проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (проф. Є.Д. Хворостов, проф. Б.П. Сандомирський та ін.) у співдружності з клінічними науково-дослідними установами України та світу. Конкурентною особливістю СПКВ порівняно з іншими методиками ваготомії є збереження регенеративного потенціалу, що є необхідним для підтримки трофічного забезпечення слизової оболонки шлунка. Серед сучасних засобів, здатних стимулювати процеси регенерації, зокрема нервової тканини, нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП).
Мета роботи. Охарактеризувати вплив кріоекстракту плаценти на стан шлункової секреції після селективної проксимальної кріоваготомії у щурів.
Матеріали та методи. Селективну проксимальну кріоваготомію виконували шляхом часткової кріодеструкції переднього стовбуру черевного відділу n. vagus за допомогою дерматологічного кріоінструменту КД-3 та мідного аплікатору у формі незамкнутого на 2/3 кола з температурою робочої поверхні -120°С. Шлункову секрецію досліджували на 30 день після часткової кріодеструкції n. vagus на 28 щурах-самцях масою 200–220 г. Шлункову секрецію досліджували за методикою H.A. Shay Кислотність визначали шляхом титрування за L. Michaelis 0,1 N розчином NaОH.
Результати. На 30 день після СПКВ у щурів відмічалось статистично вірогідне (р<0,001) зниження загальної кислотності шлункового соку на 33,7% та зниження (р<0,01) рівня вільної кислотності у 4,1 рази відносно показників інтактних тварин. Це призвело до статистично вірогідного (р<0,001) зниження співвідношення «вільна/зв’язана кислотність» у 4,7 рази відносно показників інтактних тварин. Введення КЕП після СПКВ призвело до статистично вірогідно (р<0,001) зниження загальної кислотності на 24,2% та статистично вірогідного (р<0,001) зниження рівня вільної кислотності на 48,7% порівняно з показниками інтактних щурів. Це призвело до статистично вірогідного (р<0,001) зниження співвідношення «вільна/зв’язана кислотність» лише у 2 рази порівняно з показником інтактних тварин (1,4±0,03) та у 2,3 рази перевищувало аналогічне співвідношення як на тлі застосування езомепразолу, так й після СПКВ.
Висновки. Застосування КЕП сприяло частковій регенерації n. vagus на що вказувало зростання рівня загальної кислотності до 104,1±4,7 ум. од. та статистично вірогідне (р<0,001) зниження співвідношення «вільна/зв’язана кислотність» у 2 рази порівняно з показником інтактних тварин
The study of lipid peroxidation and cytolytic processes after the administration of placenta cryoextract on the model of CCl4-induced hepatitis
Get PDFКошурба ІВ. The study of lipid peroxidation and cytolytic processes after the administration of placenta cryoextract on the model of CCl4-induced hepatitis. Матеріали Міжвузівської конференції «Медицина третього тисячоліття»; 2023 Лютий 13–15; Харків: Харківський національний медичний університет МОЗ України; 2023, с. 332–334. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7694985The search for new strategies for the correction of exogenous toxic liver lesions is due to the steady increase in the incidence of hepatitis and cirrhosis among the working population, which is an important medical and social problem [3].
The aim is to determine the effect of cryopreserved placenta extract (CEP) on the state of the liver of rats with tetrachloromethane (CCl4)-induced damage by indicators of lipid peroxidation and markers of cytolysis.
Materials and methods. Experimental studies were conduct on 28 male rats weighing 200–220 g, randomized into four groups: I – intact rats (n=7); II (control) – rats with model pathology (acute CCl4-induced hepatitis) without treatment (n=7); III – rats (n=7) with acute CCl4-induced hepatitis, which were injected with CEP (0.16 ml/kg of body weight [4, 5], intramuscularly; IV – rats (n=7) with acute CCl4-induced hepatitis, which were injected, which were injected with the reference drug silibor (50 mg/kg, intragastric). Acute CCl4-induced hepatitis was reproduced by intragastric administration of a 50.0% oil solution of CCl4 at a dose of 10 ml/kg body weight of the animal once, which caused acute fatty liver dystrophy [1, 2]. CEP was administered 1 time per day for 5 days before the administered of CCl4. Animals were removed from the experiment after 24 hours after the administered of CCl4. The research material was blood and liver homogenates. Liver tissue was perfused with a cold (+4°C) isotonic 1.15% KCl solution and homogenized in a buffer solution at a ratio of 1:10 (weight/volume: 250 mg + 2.25 ml of 1.15% KCl solution), obtaining a 10.0% homogenate in which the content of reactants with thiobarbituric acid (TBA-RP), superoxide dismutase (SOD) activity, alanine aminotransferase (AlAt), aspartate aminotransferase (AsAt) activity & γ-glutamyl transpeptidases (γ-GTP) according to standard methods.
Results and discussion. The study showed that the content of TBA-RP in liver homogenates was lower (p<0.01) by 35.6% in rats that were prophylactically injected with CEP compared to rats with simulated CCl4-induced hepatitis without treatment (control group). An increase in the level of catalase (p=0.02) with the use of CEP was established by 33.8% and an increase in the activity of SOD (p<0.01) by 45.5% compared to the indicators of rats in the control group. The level of γ-HTP decreased by 37.8% compared to the rats with untreated CCl4-induced hepatitis.
The evaluation of the effect of five-day prophylactic administration of CEP and silibor on the reproduction of CCl4-induced liver damage showed the ability of the cryoextract used in the study to more clearly level the cytolytic syndrome against the background of model acute toxic hepatitis compared to the herbal preparation silibor. Thus, it was established that the level of AlAt in the peripheral blood of rats with CCl4-induced hepatitis after the administered of CEP decreased statistically significantly (p<0.001) by 56.0%, while the administered of silibor led to a decrease in the same indicator (p<0.001) only by 32.0% relative to the indicators of rats in the control group. Similar changes were observed in the level of AsAt – against the background of the administered of CEP, the indicated indicator decreased (p<0.001) by 48.6%, while when using the herbal reference drug, the indicated indicator was lower (p<0.01) by 28 .6% relative to the indicators of rats with CCl4-induced hepatitis without treatment. The specified changes in the level of aminotransferases led to a more pronounced normalization of the value of the de-Ritis coefficient, which increased by 28.7% (р=0.07) against the background of the administered of СEP, while after the prophylactic administration of silibor the similar indicator increased (р=0.06) by 19.5% compared to the indicators of rats without treatment.
Conclusions. Prophylactic five-day administration of CEP leads to the leveling of CCl4-induced lipid peroxidation activation and signs of cytolysis syndrome