Professional Pedagogics
Not a member yet
563 research outputs found
Sort by
ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ М’ЯКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ПРОЄКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР
No full textThe relevance of the study is due to the need to develop the soft skills of future professionals through project-based activities in higher education institutions in the international dimension.
Objective: To describe and substantiate the positive practices of developing soft skills of future specialists through project-based activities in higher education institutions in the People\u27s Republic of China in order to utilise the positive experience of this country in reforming Ukrainian education.
Methods: Theoretical analysis of scientific sources, websites of educational institutions, educational and professional programmes of higher education institutions to determine the key features of the development of soft skills of future specialists through project-based activities in higher education institutions of the People\u27s Republic of China.
Findings: The concepts of soft skills and project-based activities were formulated and clarified, the inhibiting factors of development were identified, and the issue of soft skills development in future specialists in current research on higher education in the People\u27s Republic of China was analysed. The paper describes measures to improve the level of development of soft skills of future specialists in the People\u27s Republic of China and formulates proposals for solving the issue of developing soft skills of future specialists through project-based activities in higher education institutions of Ukraine.
Conclusions: It was found that the development of soft skills of future specialists through project-based activities is more effective. It was established that the organisation of collective scientific projects and the holding of contests and competitions using practice-oriented tasks for students are effective means of improving the level of soft skills of future specialists in higher education institutions. Reforming curricula and funding and establishing cooperation with industry by the Ministry of Education and Science; professional development of teachers in universities, organisation of additional extracurricular activities using projects; formulating clear goals for project-based learning by teachers, establishing effective cooperation with students, and organising feedback and assessment can be useful in improving the level of soft skills of future specialists in higher education institutions in Ukraine.Актуальність дослідження зумовлена потребою у розвитку м’яких навичок майбутніх фахівців за допомогою проєктної діяльності в закладах вищої освіти у міжнародному вимірі.
Мета: описати та обґрунтувати позитивні практики розвитку м’яких навичок майбутніх фахівців у проєктної діяльності в закладах вищої освіти у Китайській Народній Республіці для використання позитивного досвіду цієї країни в реформуванні української освіти.
Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, веб-сайтів освітніх установ, освітньо-професійних програм закладів вищої освіти – для визначення провідних особливостей розвитку м’яких навичок майбутніх фахівців за допомогою проєктної діяльності в закладах вищої освіти у Китайській Народній Республіці.
Результати: сформульовано та уточнено поняття м’яких навичок та проєктної діяльності, визначено гальмівні фактори розвитку та проаналізовано проблему сформованості м’яких навичок у майбутніх фахівців в актуальних дослідженнях вищої освіти Китайської Народної Республіки. Охарактеризовано заходи щодо підвищення рівня розвитку м’яких навичок майбутніх фахівців в КНР та сформульовано пропозиції у вирішенні проблеми розвитку м’яких навичок майбутніх фахівців за допомогою проєктної діяльності у закладах вищої освіти України.
Висновки: встановлено, що розвиток м’яких навичок майбутніх фахівців є більш ефективним у проєктній діяльності. Визначено, що, організація наукових колективних проєктів, проведення конкурсів, олімпіад, змагань з використанням практико-орієнтованих завдань для студентів є ефективними засобами підвищення рівня м’яких навичок майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Реформування Міністерством освіти і науки навчальних планів, фінансування та налагодження співпраці з промисловістю; підвищення університетами кваліфікації викладачів, організація додаткових позааудиторних заходів з використанням проєктів; формулювання викладачами чітких цілей проєктного навчання, налагодження ефективної співпраці зі студентами, організація зворотного зв’язку та оцінювання може стати у нагоді в процесі підвищення рівня м’яких навичок майбутніх фахівців у закладах вищої освіти України
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
No full textRelevance: The research is driven by the needs for activating and motivating postgraduate pedagogical education seekers in their studies, developing their key and professional competencies, structuring large volumes of educational material, and ensuring the individualization of the educational process.
Objective: To substantiate the essence, principles, and key aspects of educational content visualization in postgraduate education for pedagogical and scientific-pedagogical workers.
Methods: Theoretical analysis of scientific sources, Internet resources, and the experience of postgraduate pedagogical education institutions – to determine and substantiate the essence, principles, and key aspects of educational content visualization in postgraduate education for pedagogical and scientific-pedagogical workers.
Results: Based on the theoretical analysis of sources, the essence of educational content visualization in postgraduate education for pedagogical and scientific-pedagogical workers is defined; it is substantiated that modern professional and higher education teachers must respond to challenges related to the visualization of educational content in accordance with the cognitive processes of education seekers. The tasks facing postgraduate pedagogical education teachers include preparing pedagogical and scientific-pedagogical workers for implementing a visual-digital approach in the educational process and simultaneously ensuring effective visualization of their training in professional development courses; the principles of educational content visualization are characterized; it is revealed that the use of a virtual interactive board is useful for organizing joint activities in creating and editing documents and images and communicating in real-time; the possibilities of YouTube and TikTok platforms for preparing and applying educational video content are analyzed; the educational program of the topic "Using modern electronic demonstration equipment in the educational process" is examined.
Conclusions: The essence of the concept “visualization” is presented as a process and result of perceiving the surrounding reality, representing static and dynamic ways of presenting visual information, which can be characterized by a combination of images with texts, sounds, numbers, or other signs; the principles of preparing visual materials are defined (optimal volume, audience interest correspondence, perceptibility, aesthetic appearance, dynamism, diversity of forms); key aspects of visualization in the modern educational process of postgraduate pedagogical education are identified: psychological (considering the peculiarities of cognitive processes of education seekers), content-related (application of modern means of visualizing the educational process), and technological (use of electronic resources and demonstration equipment); the relevance of social media in creating visual educational content for teacher professional development is proven (activating and motivating participants, better organizing the learning process, providing additional possibilities for storing and exchanging information).Актуальність: дослідження зумовлене потребами в активізації й мотивації здобувачів післядипломної педагогічної освіти до навчання, розвитку їх ключових і фахових компетентностей, структуруванні значних обсягів навчального матеріалу, забезпеченні індивідуалізації освітнього процесу.
Мета: обґрунтувати суть, принципи та ключові аспекти візуалізації освітнього контенту у післядипломній освіті педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, інтернет-ресурсів, досвіду діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти – для визначення та обґрунтування суті, принципів і ключових аспектів візуалізації освітнього контенту у післядипломній освіті педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Результати: на основі теоретичного аналізу джерел визначено суть візуалізації освітнього контенту у післядипломній освіті педагогічних та науково-педагогічних працівників; обґрунтовано, що сучасні викладачі професійної і вищої школи мають відповідати на виклики, пов’язані з візуалізацією змісту навчання відповідно до особливостей когнітивних процесів здобувачів освіти, а перед викладачами післядипломної педагогічної освіти постають завдання підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників до реалізації візуально-цифрового підходу в освітньому процесі та водночас забезпечення ефективної візуалізації їхнього навчання на курсах підвищення кваліфікації; охарактеризовано принципи візуалізації освітнього контенту; з’ясовано, що для організації спільної діяльності зі створення й редагування документів і зображень та спілкування в реальному часі корисним є застосування віртуальної інтерактивної дошки; проаналізовано можливості платформ YouTube і TikTok для підготовки і застосування навчального відеоконтенту; проаналізовано навчальну програму теми «Використання сучасного електронного демонстраційного обладнання в освітньому процесі».
Висновки: суть поняття “візуалізація” представлено як процес і результат сприйняття навколишньої дійсності, що репрезентує статичні і динамічні способи представлення зорової інформації, може характеризуватися поєднанням зображень із текстами, звуками, цифрами або іншими знаками; визначено принципи підготовки візуальних матеріалів (оптимальність обсягу, відповідність інтересам аудиторії, доступність для сприйняття, естетичні вигляду, динамічність, різноманітність форм); визначено ключові аспекти візуалізації сучасного освітнього процесу післядипломної педагогічної освіти: психологічний (врахування особливостей когнітивних процесів здобувачів освіти), змістовий (застосування сучасних засобів візуалізації освітнього процесу) і технологічний (використання електронних ресурсів і демонстраційного обладнання); доведено актуальність соціальних медіа для створення візуального навчального контенту з підвищення кваліфікації педагогів (активізують та мотивують слухачів, допомагають краще організувати процес навчання, надають додаткові можливості із зберігання та обміну інформацією)
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ У КОЛЕДЖАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ
No full textRelevance: The relevance is determined by the reform of the content, methods, forms, and technologies of professional higher education, which is carried out based on a competence-based approach and identifies the need for a comprehensive application of teaching methods in the process of developing professional competence in future electricians at agricultural colleges.
Objective: To identify and characterize a set of methods for developing the professional competence of future electricians at agricultural colleges.
Methods: Theoretical analysis of sources - to determine the state of development of methods for developing the professional competence of future electricians at agricultural colleges; systematization and summarization of the results of theoretical understanding of scientific works, best educational practices, and personal experience - to identify and justify the methodological features of developing professional competence in future electricians at agricultural colleges and determine the most conducive methods for this purpose.
Results: Methodological peculiarities and mechanisms for developing professional competence in future electricians in educational practice have been identified; successful examples of using individual methods in the study of electrotechnical disciplines are provided; the most optimal methods for developing professional competence in future electricians at agricultural colleges have been determined.
Conclusions: A set of methods for developing professional competence in future electricians at agricultural colleges has been identified (explanatory-illustrative, reproductive, problem-based, partial-search, heuristic, research methods); it is shown that their combination in the professional training of future electricians at agricultural colleges significantly improves the success of assimilating general educational and professional knowledge and developing practical skills and abilities of learners.Актуальність визначається реформуванням змісту, методів, форм, технологій фахової передвищої освіти, що відбувається на основі компетентнісного підходу й зумовлює потребу комплексного застосування методів навчання у процесі формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю.
Мета: дослідити особливості застосування методів формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю.
Методи: аналіз, синтез, абстрагування – для визначення стану розробленості проблеми розробленості методів формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю; систематизація й узагальнення результатів теоретичного осмислення наукових праць, кращих освітніх практик і власного досвіду – для виявлення й обґрунтування методичних особливостей формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю.
Результати: виявлено методичні особливості формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків в освітній практиці й обґрунтовано механізми застосування комплексу методів для ефективного формування здобувачів фахової передвищої освіти в коледжах аграрного профілю; наведено конкретні приклади використання методів у процесі навчання електротехнічних дисциплін.
Висновки: доведено, що для формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків у коледжах аграрного профілю необхідно застосовувати комплекс таких методів навчання: пояснювально-ілюстративних, репродуктивних, проблемного викладу, частково-пошукових або евристичних та дослідницьких, оскільки без них не може бути забезпечено успішного засвоєння загальноосвітніх та професійних знань, ефективного формування у них практичних умінь та навичок
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У НІМЕЧЧИНІ
No full textRelevance: of the article is determined by the European integration orientation of Ukraine, which requires the implementation of the best practices of teacher training in the European Union; given the difficult psychological and emotional conditions of the educational process in Ukraine caused by the war, it is important to analyse the experience of psychological and pedagogical training of teachers in German vocational education institutions.
Aim: to identify the peculiarities of psychological and pedagogical training of vocational education institutions teachers in Germany and to substantiate recommendations for their use in the psychological and pedagogical training of vocational teachers in Ukraine.
Methods: analysis and synthesis – to determine the state of psychological and pedagogical training of vocational teachers in Germany; comparative analysis – to find common and different features of psychological and pedagogical training of vocational teachers in Germany and Ukraine; generalisation – to formulate conclusions and recommendations for improving the psychological and pedagogical training of vocational teachers in Ukraine.
Results: it was found that the number of credits allocated for psychological and pedagogical training of teachers in Ukraine and Germany is approximately the same; it was found that in the national training system of vocational education institutions teachers a greater number of credits for psychological and pedagogical training are allocated at the Bachelor\u27s level, in Germany – at the Master\u27s level; it was discovered that domestic students receive "academic" psychological and pedagogical training mostly at the Bachelor\u27s degree, and in the Master\u27s degree they study only certain issues of teaching disciplines in the chosen specialisation; practical training in Ukrainian and German higher education institutions that provide teacher training for the vocational education system is similar; a significant difference is observed in the organisation of training for research activities (in Ukraine, this is carried out at the Master\u27s level).
Conclusions: the peculiarities of psychological and pedagogical training of vocational education institutions teachers in Germany (the national standard of 75 ECTS, which are clearly divided into five content modules that are repeated at the Bachelor\u27s and Master\u27s levels with different content) are identified; formulated recommendations for improving the teachers training for the system of vocational education in Ukraine (to focus on strengthening the practical component of higher pedagogical education; to devote more time to the issues of psychological support of the educational process; to develop the unified standard of psychological and pedagogical training of teachers of vocational education institutions, taking into account current trends; to begin preparing students for empirical research at the Bachelor\u27s level).Актуальність статті визначається євроінтеграційною спрямованістю України, що потребує імплементації кращого досвіду організації підготовки викладачів у Європейському Союзі; враховуючи зумовлені війною складні психоемоційні умови організації освітнього процесу в Україні важливим є аналіз досвіду психолого-педагогічної підготовки викладачів німецьких закладів професійної освіти.
Мета: виявлення особливостей психолого-педагогічної підготовки викладачів закладів професійної освіти в Німеччині та обґрунтування рекомендацій щодо їх використання у психолого-педагогічній підготовці педагогів професійного навчання в Україні.
Методи: аналіз та синтез – для визначення стану психолого-педагогічної підготовки викладачів закладів професійної освіти Німеччини; порівняльний аналіз – для пошуку спільного і відмінного у психолого-педагогічній підготовці викладачів закладів професійної освіти у Німеччині та в Україні; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо вдосконаленгня психолого-педагогічної підготовки педагогів професійного навчання в Україні.
Результати: встановлено, що кількість кредитів відведених на психолого-педагогічну підготовку викладачів в Україні та Німеччині, приблизно однакова; з’ясовано, що в національній системі підготовки викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти більшу кількість кредитів на психолого-педагогічну підготовку відведено на бакалаврському рівні, у Німеччині – на магістерському; виявлено, що вітчизняні здобувачі освіти «академічну» психолого-педагогічну підготовку здебільшого отримують на бакалавраті, а в магістратурі вивчають лише окремі питання викладання дисциплін з обраної спеціалізації; практична підготовка в українських та німецьких закладах вищої освіти, де здійснюється підготовка викладачів для системи професійної (професійно-технічної) освіти, є схожою; суттєва відмінність спостерігається в організації підготовки здобувачів освіти до дослідницької діяльності (в Україні це здійснюється на магістерському рівні).
Висновки: виявлено особливості психолого-педагогічної підготовки викладачів закладів професійної освіти в Німеччині (наявність загально-державного стандарту на 75 ECTS, які чітко розподілені за п’ятьма змістовими модулями, що повторюються на бакалаврському та магістерському рівнях з різним змістовим наповненням); сформульовано рекомендації щодо вдосконалення підготовки викладачів для системи професійної освіти України (зосередити увагу на посиленні практичної складової вищої педагогічної освіти; більше часу приділяти питанням психологічного супроводу освітнього процесу; розробити єдиний стандарт психолого-педагогічної підготовки викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням сучасних тенденцій; розпочинати підготовку здобувачів освіти до проведення емпіричних досліджень на бакалаврському рівні)
ЕКООРІЄНТОВАНІ ВИРОБНИЧІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЛИЦЮВАЛЬНИКІВ-ПЛИТОЧНИКІВ
No full textThe relevance of this article is dictated by the acuteness of the environmental pollution issue, especially from the construction sector, which presents a challenge both for Ukraine and globally. One of the solutions to this problem is the implementation of green building, which involves the use of environmentally friendly materials, innovative waste-free and low-waste technologies, alternative energy sources, waste recycling, etc. This necessitates new, ecologically oriented approaches in the training of qualified construction workers, particularly tile setters.
Objective: Based on global and national experience in green building, this study aims to investigate the issue of training tile setters in Ukraine using eco-oriented technologies and to develop recommendations for improving the process of integrating these technologies into educational curricula and programs.
Methods: Analysis of domestic and foreign sources on ecological education and green building, empirical research on the practice of applying ecotechnologies by tile setters in Ukraine.
Results: The essence of eco-oriented professional training is revealed, the foreign and national experiences in green building are analyzed; eco-oriented technologies for tile setters are examined; the main ecological requirements for building materials and technologies for tiling works are disclosed; corresponding recommendations for the use of eco-oriented technologies in the professional training of future tile setters are prepared.
Conclusions: Eco-oriented professional training must become an integral part of the professional competence of tile setters, bringing changes both to the content and methods of education. For instance, during tiling works, environmentally friendly hydro insulation membrane materials are used; powerful construction companies that conduct eco-certification of their products have emerged; the use of mastics and adhesives based on dry building mixtures reduces construction waste and, consequently, soil pollution at the construction site; more precise laser measuring devices are increasingly used in tiling works. Therefore, in training tile setters, attention should be paid to studying modern green technologies. The importance of developing normative legal acts on eco-certification of building materials and technologies, and subsequently buildings, is substantiated. It is recommended to revise the National Standard of Professional Education for the profession of tile setter, considering ecological requirements, and for teachers of vocational education institutions to pay special attention to forming ecological competence in future tile setters.Актуальність статті обумовлюється гостротою проблеми забруднення навколишнього середовища, особливо з боку будівельного сектору, що постає як перед Україною, так і в глобальному вимірі. Одним із напрямів розв`язання цієї проблеми є впровадження зеленого будівництва, що передбачає використання екологічно чистих матеріалів, інноваційних безвідходних та маловідходних технологій, альтернативних джерел енергії, утилізацію відходів тощо. Це вимагає нових, екологічно орієнтованих підходів при підготовці кваліфікованих робітничих кадрів для будівельної галузі, зокрема лицювальників-плиточників.
Мета: на базі світового та вітчизняного досвіду зеленого будівництва дослідити проблематику підготовки лицювальників-плиточників в Україні з використанням екоорієнтованих технологій, розробити рекомендації щодо вдосконалення процесу впровадження зазначених технологій в навчальні плани та програми.
Методи: аналіз вітчизняних та іноземних джерел з питань екологічної освіти та зеленого будівництва, емпіричне дослідження практики застосування екотехнологій лицювальниками-плиточниками в Україні.
Результати: розкрито суть екоорієнтованої професійної підготовки, проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід із питань зеленого будівництва; розглянуто екоорієнтовані технології для лицювальників-плиточників; розкрито основні екологічні вимоги до будівельних матеріалів та технологій виконання облицювальних робіт; підготовлено відповідні рекомендації з використання екоорієнтованих технологій у професійній підготовці майбутніх лицювальників-плиточників.
Висновки: екоорієнтована професійна підготовка повинна стати невід’ємною часткою професійної компетентності лицювальників-плиточників, вносячи корективи як у зміст, так і методи навчання. Так, при виконанні облицювальних робіт застосовуються екологічно чисті гідроізоляційні мембранні матеріали; з’явилися потужні будівельні компанії, що проводять екосертифікацію своєї продукції; застосування мастик та клеїв на основі сухих будівельних сумішей знижує будівельні відходи і, як наслідок, забруднення ґрунтів на будівельному об’єкті; при виконанні облицювальних робіт все частіше застосовують точні лазерні контрольно-вимірювальні прилади. Таким чином, при підготовці лицювальників-плиточників слід приділяти увагу вивченню новітніх зелених технологій. Обґрунтовано важливість розроблення нормативно-правових актів із питань екосертифікації будівельних матеріалів та технологій виконання робіт, а надалі – і будівель. Рекомендовано доопрацювання Державного стандарту професійної освіти на професію лицювальника-плиточника з урахуванням екологічних вимог, а викладачам закладів професійної освіти – звернути особливу увагу на формування екологічної компетентності у майбутніх лицювальників-плиточників
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ
No full textRelevance: The research is driven by rapid changes in information and technologies, the development of service industry enterprise networks, and the replenishment of staff with specialists (engineers, financiers, programmers, etc.) from the displaced persons who do not always possess adequate customer service skills. The competition among service sector enterprises is continuously escalating, and the qualifications and communicability of each employee become the characteristics that ensure an organization\u27s steady progress. Meanwhile, aspects of continuous professional development and the enhancement of professional knowledge among service industry staff remain underexplored. The application of the "learning organization" concept principles and the systemic approach to developing professional competence in qualified service industry workers has not been the subject of specialized research.
Objective: To substantiate, based on the ideas, provisions, and principles of the "learning organization" concept, a system for developing the professional competence of service industry personnel and to develop its structural model.
Methods: The research objectives were addressed using theoretical methods, such as the analysis of scientific and methodological sources, studying the requirements of normative legal documents, which facilitated understanding the state of the researched problem and identifying directions for scientific inquiry. The comparative method was applied to review scientific approaches concerning the specified problem, particularly in foreign practices of personnel professional development; analysis and synthesis were used to clarify the peculiarities of service industry personnel activities and justify the methodical system for developing their professional competence.
Results: The characteristics of services as a process of simultaneous production, delivery, and consumption of activity results (actions, benefits, satisfaction) by a qualified worker were clarified, and based on this, the distinction in the professional competence of these enterprises\u27 personnel from technical workers and agricultural sector workers was identified. The importance of implementing the ideas, provisions, and principles of the "learning organization" concept in domestic service sector enterprises, widely adopted in global companies, was demonstrated. The structure of the methodical system for developing the professional competence of service industry personnel was substantiated (objective, information-digital technologies, content, methods, forms, means, result, control, and correction of the development outcomes of the researched integrative personality trait of a qualified enterprise worker).
Conclusions: It was established that the main feature of modern service sector enterprises\u27 functioning is related to the specificity of services as a result of interaction between their producer (supplier) and consumer, client. It was shown that services, lacking a clearly expressed material result in a certain object, cannot be stored for later sale, as they are a process of simultaneous production, delivery, and consumption of activity results (actions, benefits, satisfaction). It was found that in the context of contemporary external and internal challenges, customer orientation as a direction in which staff prioritizes the desires and requirements of the client and implements them efficiently, is recognized as the main policy of such enterprises. It was determined that productive, high-quality activity in the service sector is impossible without continuous learning and professional competence development of each employee. Considering the principles of the "learning organization" concept, a system for developing the professional competence of service sector personnel was substantiated based on the combination of formal (qualification improvement, internships), informal (corporate training), and informal (professional self-development) education into a single methodological construct. For the implementation of the substantiated methodical system, the creation of a training center within the enterprise structure, a department that would ensure the continuity of qualification improvement for both the directorate and qualified workers, was proposed.Актуальність: дослідження зумовлюється стрімкою зміною інформації і технологій, розвитком мережі підприємств сфери послуг, поповненням персоналу фахівцями (інженерами, фінансистами, програмістами тощо) із числа переміщених осіб, що не завжди володіють достатніми навичками роботи з клієнтами. Невпинно зростає конкуренція між підприємствами сфери послуг, а кваліфікація, комунікабельність кожного працівника стають тими характеристиками, що забезпечують стабільний поступ організації. Разом з тим, аспекти безперервного підвищення кваліфікації, прирощення професійних знань персоналом підприємств сфери послуг поки-що досліджені недостатньо. Застосування принципів концепції «організації, що навчається», положень системного підходу до розвитку професійної компетентності кваліфікованих робітників сфери послуг не було предметом спеціального дослідження.
Мета: на основі ідей, положень, принципів концепції «організації, що навчається» обґрунтувати систему розвитку професійної компетентності персоналу підприємств сфери послуг та розробити її структурну модель.
Методи: Завдання дослідження розв’язувалися з використанням теоретичних методів, таких як аналіз наукових і методичних джерел, вивчення вимог нормативно-правових документів, що дало змогу з’ясувати стан досліджуваної проблеми та визначити напрями наукового пошуку. Метод порівняння було застосовано для огляду наукових підходів стосовно означеної проблеми, зокрема в зарубіжній практиці професійного розвитку персоналу; аналіз і синтез – задля з’ясування особливостей діяльності персоналу підприємств сфери послуг, обґрунтування методичної системи розвитку їх професійної компетентності).
Результати: з’ясовано особливості послуги як процесу одночасного виробництва, доставки і споживання результатів діяльності (дій, вигод, задоволення) кваліфікованого робітника та визначено на цій основі відмінність професійної компетентності персоналу цих підприємств від технічних працівників, робітників аграрного сектору; показано важливість запровадження у вітчизняних підприємствах сфери послуг ідей, положень, принципів концепції «організації, що навчається», що набула широкого поширення у світових компаніях; обґрунтовано структуру методичної системи розвитку професійної компетентності персоналу підприємств сфери послуг (мета, інформаційно-цифрові технології, зміст, методи, форми, засоби, результат, контроль і корекція результатів розвитку досліджуваної інтегративної властивості особистості кваліфікованого робітника підприємства).
Висновки: встановлено, що основна особливість функціонування сучасних підприємств сфери послуг пов’язана зі специфікою послуги як наслідку взаємодії між її виробником (постачальником) і споживачем, клієнтом; показано, що послуги не мають чітко вираженого у певному предметі, речі матеріального результату, вони не можуть бути збережені задля подальшого продажу, оскільки є процесом одночасного виробництва, доставки і споживання результатів діяльності (дій, вигод, задоволення); з’ясовано, що в умовах сучасних зовнішніх і внутрішніх викликів клієнтоорієнтованість як напрям, при якому персонал ставить бажання, вимоги клієнта на перше місце і якісно їх реалізовує, визнається головною політикою таких підприємств; визначено, що в умовах зростаючої конкуренції продуктивна, якісна діяльність підприємств сфери послуг неможлива без постійного навчання персоналу, безперервного розвитку професійної компетентності кожного співробітника; з урахуванням принципів концепції «організації, що навчається» обґрунтовано систему розвитку професійної компетентності персоналу підприємств сфери послуг на основі поєднання інструментів формальної (підвищення кваліфікації, стажування), неформальної (корпоративне навчання) та інформальної (професійний саморозвиток) освіти в єдиний методичний конструкт; для впровадження обґрунтованої методичної системи запропоновано створення у структурі підприємства навчального центру, відділу, який би забезпечував неперервність підвищення кваліфікації і директорату, і кваліфікованих робітників
МОЖЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН
No full textRelevance. The development of professional pedagogical skills in teachers of general education disciplines throughout their lifetime is a key condition for preparing competitive specialists in all fields of activity. For a competent educator, continual self-improvement, self-development, and the development of their abilities through self-education and distance professional development courses are vital. This article highlights the potentials of distance courses for the development of pedagogical mastery in teachers of general education disciplines.
Purpose. The article aims to illuminate the potentials of distance courses for enhancing the pedagogical skills of teachers of general education disciplines.
Methods. In the scientific search, methods of analysis and synthesis were used to determine the potentials of distance courses for the development of pedagogical mastery; methods of generalization and systematization were applied for developing a distance course to enhance pedagogical skills.
Results. Professional development is a process of paramount importance, through which the growth of an educator as a professional is achieved. In today\u27s fast-paced life, with constant time constraints, the development of pedagogical skills in teachers of general education disciplines at vocational education institutions is effectively accomplished through distance education. The peculiarities of learning using distance educational technologies are highlighted, and their advantages and disadvantages are analyzed. A specialized distance course for enhancing the professional mastery of educators, "Development of Pedagogical Skills in Teachers of General Education Disciplines at Vocational Education Institutions," has been characterized. This course includes five educational modules designed to improve all aspects of the pedagogical skills of teachers in these institutions.
Conclusions. The organization of the distance course "Development of Pedagogical Skills in Teachers of General Education Disciplines at Vocational Education Institutions" is aimed at providing informational and methodological support to educators in their continuous professional education and is highly relevant today.Актуальність. Розвиток професійної педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін протягом усього життя є головною умовою підготовки конкурентоспроможних фахівців для всіх сфер діяльності. Компетентному педагогові важливе постійне самовдосконалення, саморозвиток, розвиток своїх здібностей засобами самоосвіти, дистанційних курсів підвищення кваліфікації тощо. У статті висвітлено можливості дистанційних курсів для розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін.
Мета статті полягає у висвітленні можливостей дистанційних курсів для розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін.
Методи. У процесі наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу для з’ясування можливостей дистанційних курсів для розвитку педагогічної майстерності; методи узагальнення та систематизації для розробки дистанційного курсу удосконалення педагогічної майстерності.
Результати: Професійний розвиток є процесом пріоритетного значення, завдяки якому досягається зростання педагога як професіонала. У нинішніх умовах високого темпу життя, постійної нестачі часу розвиток педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти ефективно здійснюється засобами дистанційної освіти. Виділено особливості навчання з використанням дистанційних освітніх технологій, проаналізовано його переваги і недоліки. Охарактеризовано розроблений дистанційний спецкурс удосконалення професійної майстерності педагогів «Розвиток педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти», який включає п’ять навчальних модулів, що розраховані на підвищення рівня всіх складових педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти.
Висновки. Організація дистанційного спецкурсу «Розвиток педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти» спрямована на інформаційно-методичну підтримку педагогів в процесі їх безперервної професійної освіти і є актуальною на сьогоднішній день
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
No full textRelevance: The state-private partnership in the field of vocational (vocational-technical) education (hereinafter – V(VT)E) facilitates the convergence of the educational process with the actual needs of the labor market, enhancing the quality of specialists\u27 training and their successful implementation in professional activities. Professional training of future qualified sewing profile workers (hereinafter – QSPW) with a high level of professional competence implies creating pedagogical conditions that would fully meet the needs of education seekers and potential employers.
Objective: To identify and substantiate the main pedagogical conditions for forming the professional competence of future QSPWs based on state-private partnership (hereinafter – SPP) principles to enhance the quality of their professional training, considering the suggestions of stakeholders in the domestic sewing industry.
Methods: Expert evaluation method – to determine pedagogical conditions crucial for forming the professional competence of future QSPWs in V(VT)E based on SPP principles; Ranking method – to identify the most significant organizational-pedagogical conditions for forming the professional competence of future QSPWs.
Results: Based on the conducted expert evaluation, factors influencing the formation of professional competence of future QSPWs in V(VT)E institutions were systematized; the most significant organizational-pedagogical conditions for forming the professional competence of future QSPWs in V(VT)E institutions conducting educational activities based on SPP principles were identified and substantiated.
Conclusions: The pedagogical conditions for forming the professional competence of future QSPWs constitute a complex of specially designed factors influencing the external and internal circumstances of training personnel for the domestic sewing industry, ensuring the integrity of future specialists\u27 training in accordance with the demands of the industry labor market; the most significant organizational-pedagogical conditions for organizing training under SPP conditions were revealed (development of professional and educational standards, updating the content of vocational education according to market needs; internships for masters of industrial training and teachers of specialized subjects in production; organization of the educational process based on a combination of theoretical and professional components; involving production representatives – customers of working personnel in the educational process; forming a positive motivation for mastering modern production technologies among education seekers).Актуальність: державно-приватне партнерство у сфері професійної (професійно-технічної) освіти далі – П(ПТ)О) сприяє зближенню освітнього процесу із реальними потребами ринку праці, що поліпшує якість підготовки фахівців та сприяє їх успішній реалізації в професійній діяльності. Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю (далі – КРШП) з високим рівнем професійної компетентності передбачає створення таких педагогічних умов, які б максимально задовільнили потреби здобувачів освіти та потенційних для них роботодавців.
Мета: виявити й обґрунтувати основні педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх с на засадах державно-приватного партнерства (далі – ДПП) для підвищення якості їх професійної підготовки з урахуванням пропозицій стейкхолдерів вітчизняної швейної галузі.
Методи: метод експертного оцінювання – для визначення педагогічних умов, важливих для формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у П(ПТ)О на засадах ДПП; метод ранжування – для виявлення організаційно-педагогічних умов, найбільш вагомих для формування професійної компетентності майбутніх КРШП.
Результати: за результатами проведеного експертного оцінювання систематизовано фактори впливу на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у закладах П(ПТ)О; визначено й обґрунтовано найбільш значимі організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх КРШП у закладах П(ПТ)О, що здійснюють освітню діяльність на засадах ДПП.
Висновки: педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх КРШП є комплексом спеціально спроєктованих чинників упливу на зовнішні та внутрішні обставини підготовки кадрів для вітчизняної швейної галузі, що забезпечують цілісність навчання майбутніх фахівців відповідно до запитів галузевого ринку праці; виявлено організаційно-педагогічні умови, найбільш значимі для організації навчання в умовах ДПП (розроблення професійних та освітніх стандартів, оновлення змісту професійної освіти відповідно до потреб ринку; стажування майстрів виробничого навчання та викладачів профільних предметів на виробництві; організація освітнього процесу на основі поєднання теоретичного та професійного компонентів; залучення до освітнього процесу представників виробництва – замовників робітничих кадрів; формування позитивної мотивації до оволодіння сучасними виробничими технологіями здобувачами освіти)
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО САМОРЕАЛІЗАЦІЇ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ
No full textRelevance: professional preparation of future specialists of engineering specialities takes place in technical establishments of higher education of Europe, mostly, after one of two strategies (specialized activity or administration) and directly does not envisage preparation of bread-winners of higher engineering education to self-realization in an enterprise; however under modern circumstances of civilization advancement a self enterprise can be the most effective and effective method of self-realization of specialists of engineering profession.
The purpose of the article was to characterize the features of stimulating the training of engineering graduates for self-realization and starting their own business based on the analysis of the entrepreneurial experience of engineers and educational programs for the professional training of future specialists in engineering specialties.
Methods: the research methodology is represented by the integrity of person-oriented, subject-activity, competence, synergistic, existential-phenomenological, environmental, and integrative approaches, which made it possible to maximally take into account the sectoral specificity of engineering, the peculiarities of the process of obtaining an engineering education, the complexity of integrating the professional and entrepreneurial activities of an engineer.
Results: the ideas regarding the training of future specialists in engineering specialties to open and successfully implement a business are substantiated.
Conclusions. A conclusion was made about the need to implement an entrepreneurial component in the professional training of future specialists in engineering specialties, which will contribute to the actualization and development of their individual and personal qualities for starting their own business and successfully promoting their own business. The obtained results can become the basis for further scientific substantiation of the content and innovative technologies of training students of engineering education for self-realization in innovative entrepreneurship, as well as the introduction of game methods, business accelerators, simulators, and simulators.Актуальність: професійна підготовка майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у технічних закладах вищої освіти Європи відбувається, здебільшого, за однією з двох стратегій (спеціалізована діяльність чи адміністрування) й безпосередньо не передбачає підготовку здобувачів вищої інженерної освіти до самореалізації в підприємництві; однак за сучасних обставин цивілізаційного поступу саме підприємництво може бути найбільш дієвим і ефективним способом самореалізації спеціалістів інженерного фаху.
Мета: охарактеризувати особливості стимулювання підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до самореалізації, у т.ч. започаткування власного бізнесу, на основі аналізу кращих практик підприємництва в сфері інженерії й розгляду освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів інженерного фаху.
Методи: методологія дослідження представлена концептуальними положеннями особистісно-орієнтованого, екзистенційно-феноменологічного, компетентнісного, середовищного й інтегративного підходів, що дало змогу врахувати галузеві особливості інженерії, зокрема машинобудування, цільові, змістові й організаційні особливості освітнього процесу у закладах вищої інженерної освіти.
Результати: обґрунтовано теоретичні ідеї щодо забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до самореалізації, зокрема на основі самозайнятості й успішної реалізації бізнесу.
Висновки. Підприємницька складова є необхідною компонентою професійної підготовки молодших спеціалістів інженерного фаху, що сприятиме актуалізації та розвитку їхніх особистісно-підприємницьких якостей щодо відкриття й успішного просування власної справи. Отримані результати можуть стати основою для подальшого наукового обґрунтування змісту та інноваційних технологій підготовки здобувачів інженерної освіти до самореалізації в інноваційному підприємництві, а також запровадження ігрових методів, бізнес-акселераторів, тренажерів та симуляторів
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДЕФІНІЦІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
No full textThe relevance of the development of the research orientation of pedagogical activity is determined by the modern paradigm of education, which requires a teacher capable of organizing research-oriented education; relevance is also due to the objective need to formulate comprehensive definitions of the basic concepts of the investigated problem of the development of the research competence of a Ukrainian language and literature teacher in the system of scientific and methodological work of the lyceum.
The purpose of the article is to analyze modern studies regarding the issue of the research competence development of the Ukrainian language and literature teacher, to carry out a terminological analysis of the conceptual and categorical apparatus of the scientific problem, to clarify the logical and semantic content of the basic concepts of the study: "Ukrainian language and literature teacher ", "research competence of a Ukrainian language and literature teacher".
Methods: study of scientific sources, psychological-pedagogical and scientific-methodological literature, legislative acts and normative-legal documents – to find out the degree of the problem development; generalization and systematization – to generalize the theoretical foundations of the researched problem, clarify the content of the concepts: "Ukrainian language and literature teacher ", "research competence of the teacher"; definitive analysis – to clarify the logical-semantic content of the basic research concepts " Ukrainian language and literature teacher", "research competence of the Ukrainian language and literature teacher ".
Results: the analysis and systematization of modern scientific research on the problem of the development of the research competence of a philology teacher was carried out, the basic concepts of the scientific problem of the development of the research competence of the teacher of the Ukrainian language and literature were identified and characterized, and the generic-species relations between the basic and related concepts were established.
Conclusions: the meaning of the concept of "Ukrainian language and literature teacher" has been clarified (a specialist in the linguistic and literary field of knowledge, who has fundamental theoretical training in professional disciplines, has modern teaching methods and learning technologies, provides quality teaching of the Ukrainian language and literature, solves educational, innovative, methodological, research problems and creates a socio-cultural environment in an educational institution); the content of the definition " research competence of the Ukrainian language and literature teacher" has been clarified (an integrative and professional property of a person, which synthesizes personal and reflective qualities, favorable for the realization of a philologist teacher in research activities; contains a system of values and motivation to carry out scientific research in the field of philology, methodology, pedagogy; knowledge, abilities, skills that ensure effective research activity; readiness for self-development based on awareness of the importance of research in the linguistic and literary field of knowledge; successful experience of scientific research; the ability to solve scientific and methodological problems and implement the integration of education and science in the study of language and literature).Актуальність розвитку дослідницькій спрямованості педагогічної діяльності визначається сучасною парадигмою освіти, що потребує вчителя, здатного організовувати дослідно-орієнтоване навчання; актуальність зумовлена також об’єктивною потребою формулювання вичерпних дефініцій базових понять досліджуваної проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителя української мови та літератури в системі науково-методичної роботи ліцею.
Мета: проаналізувати сучасні наукові дослідження з проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителя української мови та літератури, здійснити термінологічний аналіз поняттєво-категоріального апарату наукової проблеми, уточнити логіко-семантичний зміст базових понять дослідження: «учитель української мови та літератури», «дослідницька компетентність учителя української мови та літератури».
Методи: вивчення наукових джерел, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, законодавчих актів і нормативно-правових документів – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизація – для узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, уточнення змісту понять: «учитель української мови та літератури», «дослідницька компетентність учителя»; дефінітивний аналіз – для уточнення логіко-семантичного змісту базових понять дослідження «учитель української мови та літератури», «дослідницька компетентність учителя української мови та літератури».
Результати: проведено аналіз та здійснено систематизацію сучасних наукових досліджень із проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителя-словесника, виокремлено й схарактеризовано базові поняття наукової проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителя української мови та літератури, установлено родо-видові зв’язки між базовими та суміжними поняттями.
Висновки: уточнено зміст поняття «учитель української мови та літератури» (фахівець з мовно-літературної галузі знань, який має фундаментальну теоретичну підготовку з фахових дисциплін, володіє ключовими професійними та спеціальними (фаховими, предметними) компетентностями, сучасною методикою викладання та технологіями навчання, забезпечує якісне навчання української мови та літератури, розв’язує навчально-виховні, інноваційно-методичні, дослідницькі проблеми та створює соціокультурне середовище в освітньому закладі); уточнено зміст дефініції «дослідницька компетентність учителя української мови та літератури» (інтегративно-професійна властивість особистості, що синтезує особистісно-рефлексивні якості, сприятливі для реалізації вчителя-філолога в дослідницькій діяльності; систему цінностей та мотивацію здійснювати науковий пошук у галузі філології, методики, педагогіки; знання, уміння, навички, що забезпечують ефективну дослідницьку діяльність; готовність до саморозвитку на основі усвідомлення значущості дослідництва в мовно-літературній галузі знань; успішний досвід наукового дослідження; здатність вирішувати науково-методичні проблеми та реалізовувати інтеграцію освіти і науки у вивченні мови та літератури)