Professional Pedagogics
Not a member yet
563 research outputs found
Sort by
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance. The article examines the concepts of "individual educational trajectory" and "individual educational route" as a conscious way to the formation of professional competence by future bachelors in professional education.
The aims of the article are the development of a methodology for the formation of an individual educational trajectory of future bachelors in professional education and to present ways of its implementation under modern educational conditions.
Methods: analysis, synthesis, abstraction, generalization - for studying normative educational documents and scientific literature; structural and functional analysis - to determine the components of professional competence of future bachelors in vocational education; modeling – to present the stages of the methodology for developing the individual educational trajectory of future bachelors in professional education; structural and logical analysis – to identify the conceptual foundations of the formation of the educational program; generalization – for laying down research conclusions.
Results and discussion. The components of the professional competence of future bachelors in vocational education (motivational, substantive, activity, volitional, evaluative) have been determined. It was found that the formation of the individual educational trajectory of future bachelors in professional education is implemented through the design of individual educational routes – personal programs for the formation of professional competence, based on the educational and professional programs of their training.
Conclusions. A method of forming an individual educational trajectory of future bachelors in professional education has been developed, which consists of three stages (diagnostic-target, subject-activity and assessment-resultative) and involves the joint activity of teachers and students of education, which contributes to the creation of a student-oriented educational ambiance.Актуальність. У статті розглянуто поняття «індивідуальна освітня траєкторія» та «індивідуальний освітній маршрут» як усвідомлений шлях до формування професійної компетентності майбутніми бакалаврами з професійної освіти.
Мета статті полягає у розробленні методики формування індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх бакалаврів з професійної освіти та представленні шляхів її реалізації за сучасних освітніх умов.
Методи: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення – для вивчення нормативних освітніх документів і наукової літератури; структурно-функціональний аналіз – для визначення компонентів професійної компетентності майбутніх бакалаврів з професійної освіти; моделювання – для подання етапів методики розроблення індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх бакалаврів з професійної освіти; структурно-логічний аналіз – для виокремлення концептуальних засад формування освітньої програми; узагальнення – для формулювання висновків дослідження.
Результати й обговорення. Визначено складники професійної компетентності майбутніх бакалаврів з професійної освіти (мотиваційний, змістовий, діяльнісний, вольовий, оцінний). З’ясовано, що формування індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх бакалаврів з професійної освіти реалізується через проєктування індивідуальних освітніх маршрутів – персональних програм формування професійної компетентності, що ґрунтуються на освітньо-професійних програмах їхньої підготовки.
Висновки. Розроблено методику формування індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх бакалаврів з професійної освіти, що складається з трьох етапів (діагностувально-цільового, суб’єктно-діяльнісного та оцінно-результативного) та передбачає спільну діяльність педагогів і здобувачів освіти, що сприяє створенню студенто-орієнтованого освітнього середовища
ВПЛИВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ЯКІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
No full textRelevance. This paper explores the key factors influencing the quality of vocational (vocational-technical) education through public-private partnerships. It delves into the involvement of partnership entities – the state, private business, and the community – in modernizing the content, forms, means, and structure of vocational training for future qualified professionals, in line with the needs of the contemporary labor market.
Objective: To characterize the potential directions of public-private partnership impact on enhancing the quality of vocational (vocational-technical) education.
Methods: The study involves processing scientific sources, legislative and regulatory documents, and empirical data on enhancing the quality of vocational (vocational-technical) education in the context of public-private partnership projects. It includes a scientific summary based on theoretical analysis and synthesis of scientific approaches to the development of the researched problem, particularly identifying the impact directions of public-private partnership projects on the quality of vocational education.
Results: Based on the analysis of legislative and normative-legal documents in the field of vocational (vocational-technical) education and public-private partnerships, scientific sources, and empirical data, the potential directions of public-private partnership projects on the quality of vocational education are characterized. These include developing modern professional and educational standards for specific specialties based on a competence approach, modernizing the material-technical base of educational institutions, implementing contemporary production and pedagogical technologies, and providing various types of financial support to vocational (vocational-technical) education institutions.
Conclusions: The paper identifies and describes the potential directions of public-private partnership impact on the quality of vocational (vocational-technical) education, including: joint participation in financing V(VT)E; modernization of infrastructure and material-technical base of V(VT)E; updating standards for educational programs in line with labor market needs; introducing modern forms, methods, and technologies of learning; ensuring adaptability of management systems, transparency of agreements, monitoring, and evaluation of V(VT)E quality, and establishing effective feedback with students, teachers, and employers. The paper concludes with the necessity of improving legal regulation for the participation of public and private partners in ensuring the quality of vocational (vocational-technical) education.Актуальність основних чинників впливу державно-приватного партнерства на якість професійної (професійно-технічної) освіти через розкриття участі сторін партнерства, – держави, приватного бізнесу та громадськості, – в процесах модернізації змісту, форм, засобів та структури професійної підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців відповідно до потреб сучасного ринку праці.
Мета: охарактеризувати потенційні напрями впливу державно-приватного партнерства на підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти.
Методи: опрацювання наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти в умовах реалізації проєктів державно-приватного партнерства для визначення стану розроблення і розкриття проблематики дослідження; здійснення наукового узагальнення на основі теоретичного аналізу і синтезу наукових підходів щодо розвитку досліджуваної проблеми і, зокрема, визначення напрямів впливу проєктів державно-приватного партнерства на якість професійної (професійно-технічної) освіти.
Результати: на основі аналізу законодавчих і нормативно-правових документів у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та державно-приватного партнерства, наукових джерел й емпіричних даних охарактеризовано потенційні напрями впливу проєктів державно-приватного партнерства на якість професійної (професійно-технічної) освіти і, зокрема, шляхом розроблення сучасних професійних і освітніх стандартів з конкретних спеціальностей на основі компетентнісного підходу; модернізації матеріально-технічної бази закладів освіти; впровадження сучасних виробничих і педагогічних технологій; надання різних видів фінансової підтримки закладам професійної (професійно-технічної) освіти тощо.
Висновки: визначено й охарактеризовано потенційні напрями впливу державно-приватного партнерства на якість професійної (професійно-технічної) освіти через: спільну участь у фінансуванні П(ПТ)О; модернізацію інфраструктури та матеріально-технічної бази П(ПТ)О; оновлення стандартів на навчальних програм відповідно до потреб ринку праці; впровадження сучасних форм, методів і технологій навчання; забезпечення адаптивності системи управління, прозорості угод, моніторингу та оцінювання якості П(ПТ)О, налагодження ефективного зворотного зв\u27язку зі студентами, викладачами і роботодавцями. Сформовано висновок щодо необхідності вдосконалення правового регулювання участі державних і приватних партнерів у забезпеченні належної якості професійної (професійно-технічної) освіти
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
No full textRelevance. The research is driven by changes in the field of professional education, the implementation of blended learning in professional (vocational-technical) education, the necessity for distance and online learning, preparation of future qualified workers for independent learning and self-organization, which requires the search for new approaches by pedagogical staff in organizing their independent work, and the need to develop a methodology for organizing the independent work of future qualified workers in blended learning conditions.
The aim is to highlight the results of the research and methodology of organizing the independent work of future qualified workers in blended learning conditions, to enhance the effectiveness of organizing and conducting independent educational work by pedagogical staff, and the quality of its execution by educational seekers.
Methods: studying scientific literature, normative-legal documents, empirical data regarding the organization of independent work of future qualified workers in blended learning conditions, to identify the current state, analyze the methods of organizing independent work of educational seekers in the conditions of blended learning in institutions of professional (vocational-technical) education.
Results: Based on the analysis of scientific literature, normative-legal documents, and empirical data, trends in organizing independent work in institutions of professional (vocational-technical) education have been identified and analyzed; a methodology for organizing the independent work of future qualified workers in blended learning conditions has been developed; its concepts and implementation stages have been defined.
Conclusions: The implementation of the developed methodology contributes to the successful performance of educational tasks by learners, mastery of professional knowledge, formation of skills and abilities, development of self-organization skills, work and time planning, self-control, enhancement of the level of digital culture, which prospectively will manifest through increased levels of confidence and independence of the individual, ability to plan one\u27s time, interact in a digital society, be competitive in the labor market, mobile, and professionally grow throughout life.Актуальність дослідження зумовлено змінами у сфері професійної освіті, впровадження змішаного навчання у професійній (професійно-технічній) освіті, необхідністю дистанційного й он-лайн навчання, підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до самосійного навчання й самоорганізації, що вимагає пошуку нових підходів до організації педагогічними працівниками їх самостійної роботи, потребою розробки методики організації самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників в умовах змішаного навчання.
Мета полягає у висвітленні результатів дослідження та методики організації самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників в умовах змішаного навчання, задля підвищення ефективності організації й проведення педагогічними працівниками самостійної навчальної роботи, якості її виконання здобувачами освіти.
Методи: вивчення наукової літератури, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо організації самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників в умовах змішаного навчання, задля виявлення сучасного стану, аналізу методик організації самостійної роботи здобувачів освіти в умовах змішаного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти).
Результати: на основі аналізу наукової літератури, нормативно-правових документів, емпіричних даних виявлено та проаналізовано тенденції організації самостійної роботи в закладах професійної (професійно-технічної) освіти; розроблено методику організації самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників в умовах змішаного навчання; визначено її поняття та етапи реалізації.
Висновки: реалізація розробленої методики сприяє успішному виконанню здобувачами освіти навчальних завдань, оволодінню професійними знаннями, формуванню умінь й навичок, розвитку навичок самоорганізації, планування роботи й часу, самоконтролю, підвищення рівня цифрової культури, що перспективі виявлятиметься через підвищення рівня впевненості та самостійності особистості, вмінні планувати власний час, взаємодіяти у цифровому суспільстві, бути конкурентоздатним на ринку праці, мобільним, професійно зростати впродовж життя
СУЧАСНІ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
No full textThe relevance of the article is determined by the need to study models of public-private partnership that are successfully implemented in the field of vocational education and training in the European Union countries to take into account their positive aspects in establishing cooperation between vocational (vocational-technical) education institutions with state and non-state partnership entities in Ukraine.
Objective: based on the research results, to identify modern models of public-private partnership in the field of vocational education and training in the European Union countries, to find out their peculiarities and positive aspects for use in establishing cooperation between similar partnership entities in Ukraine.
Methods: studying legislative, regulatory documents, empirical data - to determine models of public-private partnership in the field of vocational education and training in the European Union countries; analysis and synthesis, generalization of views on the investigated problem - to clarify the peculiarities of public-private partnership models in the field of vocational education and training in the European Union countries; drawing conclusions.
Results: based on the analysis of legislative, regulatory documents, and empirical data, modern models of public-private partnership in the field of vocational education and training in the European Union countries have been identified, their peculiarities and positive aspects for use in establishing state-private partnership in the field of vocational (vocational-technical) education in Ukraine have been clarified.
Conclusions: modern models of public-private partnership in the field of vocational education and training in the European Union countries have been identified: social-normative, focused on ensuring the quality of vocational education and training; resource-oriented, characterized by the presence of an investment climate, verified databases, contractual relations; institutional-communicative, focused on the development of interaction of educational service providers in the field of vocational education and training with the labor market to improve knowledge, skills, competences, qualifications. It was found that there is high activity in the implementation of public-private partnership projects in the field of vocational education and training in the European Union countries, which allows government authorities to invest in infrastructure development, support fundamental research, improve educational programs, etc., and businesses - to achieve their own goals in terms of increasing profitability, growth of charter capital value.Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження моделей публічно-приватного партнерства, що успішно реалізовуються у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу для врахування їх позитивних аспектів у налагодженні співробітництва між закладами професійної (професійно-технічної) освіти з державними та недержавними суб’єктами партнерства в Україні.
Мета: на основі результатів дослідження визначити сучасні моделі публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу, з’ясувати їх особливості та позитивні аспекти для використання у налагодженні співробітництва між подібними суб’єктами партнерства в Україні.
Методи: вивчення законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для визначення моделей публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу; аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для з’ясування особливостей моделей публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу; формування висновків.
Результати: на основі аналізу законодавчих, нормативно-правових документів та емпіричних даних визначено сучасні моделі публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу, з’ясовано їх особливості та позитивні аспекти для використання у налагодженні державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти в Україні.
Висновки: визначено сучасні моделі публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу: соціально-нормативну, зорієнтовану на забезпечення якості професійної освіти і навчання; ресурсоорієнтовану, що характеризується наявністю інвестиційного клімату, перевірених баз даних, договірних відносин; інституційно-комунікативну, зорієнтовану на розвиток взаємодії провайдерів освітніх послуг у сфері професійної освіти і навчання з ринком праці з метою вдосконалення знань, навичок, компетентностей, кваліфікацій.
З’ясовано високу активність реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу, що дає змогу державним органам влади здійснювати вклад у розвиток інфраструктури, підтримку фундаментальних досліджень, удосконалення освітніх програм тощо, а бізнесу – досягати власних цілей щодо підвищення прибутковості, зростання вартості статутного капіталу
АДАПТИВНЕ ТЕСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ: СУТЬ, РОЗРОБЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ
No full textThe relevance of the article is determined by the appropriateness of using adaptive testing in education based on electronic learning tools, in particular Google Forms for accurate measurement of knowledge and skills of learners.
Aim: to illuminate the general concept of adaptive testing of learners in the context of using electronic learning tools.
Methods: literature analysis was aimed at a detailed study of scientific works of foreign and domestic researchers, articles, books and other sources of information related to the object of research - to clarify the current state of the problem, identify unresolved issues and determine directions for further research; case study - for analyzing a specific case, or a series of cases in the context of the study; formation of conclusions.
Results: the significance of adaptive testing in the educational process, which adapts to the needs of each learner, is highlighted. Its advantages and disadvantages are disclosed. Varieties of adaptive testing are identified: linear, computer-based, and combined. The importance of adaptive testing using artificial intelligence is highlighted. The requirements for the preparation of adaptive tests are considered, in particular the importance of evaluation criteria and complexity parameters. The importance of feedback from students and the need to review tests to maintain their relevance and validity are emphasized. The general safety rules when working with Google Forms and the importance of automatic grading of student responses are characterized. The process of analyzing student responses and displaying test results is defined. The possibilities of integrating Google Forms with educational platforms are considered. The advantages and limitations of using Google Forms for adaptive testing in general secondary education institutions are emphasized.
Conclusions: It is determined that adaptive testing is an important tool for deep analysis and creation of accurate complexity parameters of test questions. The need to implement feedback from students for continuous improvement of the testing process is emphasized. The importance of regular review and updating of tests to ensure their relevance is noted. Attention is drawn to taking into account the differentiation of questions by level of complexity, relevance to the learning context, and general educational goals.Актуальність статті зумовлена доцільністю застосування адаптивного тестування в освіті на основі електронних засобів навчання, зокрема Google Forms для точного вимірювання знань і вмінь здобувачів освіти.
Мета: полягає у висвітленні загальної концепцію адаптивного тестування здобувачів освіти в контексті використання електронних засобів навчання.
Методи: аналіз літератури спрямовувався на детальне вивчення наукових робіт зарубіжних та вітчизняних дослідників, статей, книг та інших джерел інформації, які стосуються об\u27єкта дослідження – для з’ясування існуючого стану проблеми, виявлення невирішених питань та визначення напрямів подальших досліджень; кейс-стаді (вивчення випадків) – для аналізу конкретного випадку, або ряду випадків у контексті дослідження; формування висновків.
Результати: висвітлено значення адаптивного тестування в освітньому процесі, що підлаштовується під потреби кожного здобувача освіти. Розкрито його переваги та недоліки. З\u27ясовано різновиди адаптивного тестування: лінійне, комп\u27ютерне та комбіноване. Висвітлено значимість адаптивного тестування з використанням штучного інтелекту. Розглянуто вимоги до підготовки адаптивних тестів, зокрема важливість критеріїв оцінювання і параметрів складності. Наголошено на значущості зворотного зв\u27язку від учнів і необхідності перегляду тестів для підтримання їх релевантності та валідності. Схарактеризовано загальні правила безпеки під час роботи з Google Forms та важливість автоматичного оцінювання відповідей учнів. Визначено процес аналізу відповідей учнів та відображення результатів тестування. Розглянуто можливості інтеграції Google Forms з освітніми платформами. Підкреслено переваги та обмеження використання Google Forms для адаптивного тестування в закладах загальної середньої освіти.
Висновки: Визначено, що адаптивне тестування є важливим інструментом для глибокого аналізу і створення точних параметрів складності тестових питань. Підкреслено необхідність впровадження зворотного зв\u27язку від учнів для постійного удосконалення процесу тестування. Зазначено важливість регулярного перегляду та актуалізації тестів для забезпечення їх релевантності. Акцентовано увагу на врахуванні диференціації питань за рівнем складності, релевантності навчального контексту та загальних освітніх цілей
СПРИЯННЯ СТІЙКОСТІ БІЖЕНЦІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ЇХНІХ НАВИЧОК ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ
No full textRelevance: this study focuses on refugee adults\u27 ability to hold on to life again by developing their resilience to cope with the difficulties they face during and after the migration process.
Aim: the main aim of the study is to determine the impact of developing refugee adults\u27 digital marketing skills on their personal resilience levels. For this purpose, six different programs in digital marketing were offered to the participants over a period of six months. In addition, activities to increase resilience were organized for the participants.
Methods: The research was designed according to a mixed model. One-group pretest-posttest quasi-experimental design was used as a quantitative method, and the case study method was used as a qualitative research type.
Results: according to the results, developing refugee adults\u27 digital marketing skills was effective in increasing their personal resilience levels. However, no significant difference was observed depending on variables such as gender and age. Within the scope of resilience-building activities, the participants defined the closing doors as the professions they lost in their country of origin, while they interpreted the opening doors as being engaged in different jobs and language learning in their new country. It was also found that individuals who were able to sense opportunities at an early stage contributed to the realization of these opportunities by other people.Актуальність: дане дослідження концентрується на здатності дорослих біженців знову відчувати життєву цілісність шляхом розвитку їхньої стійкості для подолання труднощів, з якими вони стикаються під час і після процесу міграції.
Мета: основна мета дослідження полягає у визначенні впливу розвитку навичок дорослих біженців у сфері цифрового маркетингу на рівень їхньої особистої стійкості. Для цієї мети протягом шести місяців учасникам було запропоновано шість різних програм з цифрового маркетингу. Крім того, для учасників були організовані заходи з підвищення стійкості.
Методи: Дослідження було побудовано за змішаною моделлю. В якості кількісного методу використовувався одногруповий квазі-експериментальний дизайн претест-пост-тест, а в якості якісного - метод кейс-стаді.
Результати: відповідно до результатів, розвиток навичок дорослих біженців у сфері цифрового маркетингу був ефективним для підвищення їхнього рівня особистої стійкості. Однак значуща різниця не була виявлена залежно від таких змінних, як стать та вік. У рамках діяльності, спрямованої на розвиток стійкості, учасники визначили закриття дверей як професії, які вони втратили у своїй країні походження, тоді як вони розглядали відкриття дверей як можливість займатися різними видами роботи та вивчення мови у новій країні. Було також встановлено, що особи, які мали змогу відчути можливості на ранньому етапі, сприяли реалізації цих можливостей іншими людьми
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
No full textRelevance: In the context of reforming contemporary Ukrainian education and transitioning to multilevel training of professional staff, the competitiveness of specialists in the labor market, the problem of a competency-based approach becomes particularly relevant. In turn, the professional competence of future qualified workers in the service sector is an integral characteristic that determines the individual\u27s ability to solve typical professional tasks and problems that arise in real-life professional situations by using acquired knowledge and skills, professional and personal experience, values, and inclinations from a specific profession in the service industry.
Objective: To analyze approaches to defining the essence and content of the definition "professional competence of future qualified workers in the service sector" in the context of modern educational transformations.
Methods: Theoretical: analysis, synthesis, generalization of scientific works on the problem of professional competence of future qualified workers in vocational (vocational-technical) education institutions and official documents - to determine the theoretical-methodological foundations of the phenomenon; study and generalization of pedagogical experience to select pedagogical tools - for the development of professional competence of future qualified workers in the service sector; comparison - to determine approaches to solving the researched problem; modeling - to design a model for the development of professional competence of future qualified workers in the service sector during professional training.
Results: The essence and content of the definition "professional competence of future qualified workers in the service sector" were examined; various scientific approaches to defining the concept of professional competence and its components were identified and analyzed; various scientific approaches to the classification of structural elements of the professional competence of a future specialist were characterized, which can be used to determine their competitiveness in the market and ensure their success in the service industry.
Conclusions: It is recognized that professional competence acts as an indicator of the internal, subjective content of personality, is the result of purposeful internal work, its individual professional characteristic, in the process of which the external is processed and assimilated by the personality, generating a conscious ability to solve a specific professional problem and task in a particular situation, the ability to self-improve in one\u27s work; approaches to defining the essence and content of the definition "professional competence of future qualified workers in the service sector" in the context of modern educational transformations were substantiated (personality-oriented; systemic; activity-based; competency-based, integrated).Актуальність: в умовах реформування cучасної української освіти, переходу на здійснення багаторівневої підготовку професійних кадрів, конкурентоспроможності фахівців на ринку праці, особливу актуальність набуває проблема компетентнісного підходу. У свою чергу, професійна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг є інтегральною характеристикою, яка визначає здатність особистості вирішувати типові професійні завдання та проблеми, які виникають в реальних ситуаціях професійної діяльності за допомогою використання отриманих знань та вмінь, набутого професійного та особистісного досвіду, цінностей та нахилів із конкретної професії в галузі сфери послуг.
Мета: проаналізувати підходи до визначення суті і змісту дефініції «професійна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг» в умовах сучасних освітніх трансформацій.
Методи: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення наукових праць з проблеми професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників в закладах професійної (професійно-технічної) освіти й офіційних документів – для визначення теоретико-методологічних основ феномену; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію – для розвитку професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг; порівняння – з метою визначення підходів до розв’язання досліджуваної проблеми; моделювання – з метою проєктування моделі розвитку професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі професійної підготовки.
Результати: розглянуто суть та зміст дефініції «професійна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг»; виявлено і проаналізовано різноманітні підходи науковців щодо визначення поняття професійної компетентності та його складових елементів; охарактеризовано різноманітні підходи вчених до класифікації структурних елементів професійної компетентності майбутнього фахівця, за допомогою яких можна визначити його конкурентоспроможність на ринку та забезпечити його успіх у галузі сфери послуг.
Висновки: визнано, що професійна компетентність виступає показником внутрішнього, суб’єктивного змісту особистості, є результатом цілеспрямованої внутрішньої праці, її індивідуальною професійною характеристикою, в процесі якої зовнішнє проходить через суб’єктивність особистості, переробляється та засвоюється нею, породжуючи усвідомлене вміння у конкретній ситуації вирішити конкретну професійну проблему та завдання, здатність самовдосконалюватися у своїй праці; обґрунтовано підходи до визначення суті і змісту дефініції «професійна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг» в умовах сучасних освітніх трансформацій (особистісно орієнтований; системний; діяльнісний; компетентнісний, інтегрований)
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ У ПРОЦЕСІ КУРСОВОЇ ПІДГОТОВКИ В НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ
No full textRelevance: The article is driven by the need to develop professional competence in future skilled service sector workers through course training in training centers of service sector enterprises.
The aim of the article is to identify general trends in the formation of professional competence of future skilled service sector workers in the process of course training in training centers of service sector enterprises.
Methods: Study of scientific sources, legislative, normative-legal documents, empirical data – to identify general trends in the formation of professional competence of future skilled service sector workers in the process of course training in training centers of service sector enterprises.
Results: Based on the analysis of modern legislative, normative-legal documents, research of scientific sources, and empirical data, the general trends in the formation of professional competence of future skilled service sector workers in the process of course training in training centers of service sector enterprises have been identified.
Conclusions: The formation of professional competence in skilled workers during course training in training centers of service sector enterprises is a relevant process under martial law conditions, where due to migration processes, mobilization, and demographic problems in the country, there is an acute need for professional training and retraining of skilled personnel over short periods; this process faces several difficulties related to the reduction of production, financial and economic instability in the country, and insufficient development of flexible educational programs for short-term training and acquisition of partial professional qualifications.Актуальність: статті зумовлена необхідністю формувати професійну компетентність майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі курсової підготовки в навчальних центрах підприємств сфери послуг.
Метою статті є визначення загальних тенденцій формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі курсової підготовки в навчальних центрах підприємств сфери послуг.
Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для визначення загальних тенденцій формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі курсової підготовки в навчальних центрах підприємств сфери послуг.
Результати: на основі аналізу сучасних законодавчих, нормативно-правових документів, дослідження наукових джерел та емпіричних даних визначено загальні тенденції формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у процесі курсової підготовки в навчальних центрах підприємств сфери послуг.
Висновки: формування професійної компетентності кваліфікованих робітників у процесі курсової підготовки в навчальних центрах підприємств сфери послуг є актуальним процесом в умовах воєнного стану, коли через міграційні процеси, мобілізацію, демографічні проблеми в країні постає гостра потреба в професійній підготовці та перепідготовці кваліфікованих кадрів за короткотривалими термінами; цей процес має низку труднощів, пов\u27язаних із скороченням виробництва, фінансовою та економічною нестабільністю в країні, недостатньою розробленістю гнучких освітніх програм для короткотривалого навчання та здобуття часткових професійних кваліфікацій
ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МЕХАНІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
No full textRelevance: the formation of employees\u27 motivation to observe safety directly affects the reduction of industrial injuries and the increase of the enterprises income. Therefore, the training of specialists in the sphere of mechanical engineering for occupational health and safety professional activity in order to ensure its effectiveness should take place at the stage of students\u27 training in higher education institutions.
Purpose: determine the content of labor protection competence of mechanical engineering specialists as an integral component of professional training and to outline the efficient ways of its formation.
Methods: theoretical (analysis of higher education standards, publications); empirical (questionnaires; observation of the educational process; expert surveys).
Results: modern approaches to enterprise risks management were analyzed, the content of risk-oriented thinking was clarified; on the basis of a risk-oriented approach, the content of the concept of "labor safety competence" is defined; the content of the occupational labor protection competence of a mechanical engineering specialist at each stage of products manufacturing in the machine-building industry was determined; the ways of formation of labor protection competence of future mechanical engineering specialists are defined and characterized.
Conclusions: the determination of the content of the labor protection competence of future mechanical engineering specialists included the analysis of theoretical studies devoted to the specific features of the professional training of machine-building specialists and the specific characteristics of risk-oriented thinking (according to DSTU ISO 9001:2015), as well as the study of the conditions of the professional activity of employees at each stage of creation and manufacturing of the production of machine-building industry.Актуальність: формування мотивації працівників до дотримання безпеки безпосередньо впливає на зменшення виробничого травматизму та підвищення доходу підприємств. Відтак, підготовка фахівців механічної інженерії до працеохоронної професійної діяльності з метою забезпечення її ефективності має відбуватися на етапі навчання студентів у ЗВО.
Мета: полягає у визначенні змісту працеохоронної компетентності фахівців механічної інженерії як невідємної складової професійної підготовки та окреслені ефективних шляхів її формування.
Методи: теоретичні (аналіз стандартів вищої освіти, публікацій, що відображають проблему дослідження, узагальнення кращого вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду щодо підготовки фахівців технічних спеціальностей до працеохоронної професійної діяльності); емпіричні (анкетування, опитування для з’ясування рівня зацікавленості та активності студентів у набутті працеохоронних знань, умінь та навичок; спостереження за навчальним процесом; опитування експертів).
Результати: проаналізовано сучасні підходи до управління ризиками підприємства, уточнено зміст ризик-орієнтованого мислення; на підставі ризик-орієнтованого підходу означено зміст поняття «працеохоронна компетентність»; визначено та схарактеризовано шляхи формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії.
Висновки: визначення змісту працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії охоплювало аналіз теоретичних студій, присвячених особливостям професійної підготовки фахівців машинобудівної галузі та специфіці ризик-орієнтованого мислення (відповідно до ДСТУ ISO 9001:2015), а також вивчення умов професійної діяльності працівників на кожному етапі створення та виготовлення продукції машинобудівної галузі
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ВИМОГАМИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ
No full textRelevance: based on the analysis of the features and the current state of training of specialists in technical specialties, it was established that there is an urgent need to form a new generation of employees who are able to systematically improve their professional level and implement measures and means to ensure the appropriate level of safety at their workplace.
Objective: construct a structural and functional model of training specialists in technical specialties for labor protection professional activity according to the requirements of the integrative methodological approach.
Methods: theoretical (analysis of scientific and methodical publications reflecting the problem of research, generalization of the best domestic and foreign pedagogical, regarding the training of specialists in technical specialties for labor protection professional activity); empirical (questionnaires, testing, surveys to find out the level of readiness of future specialists for labor protection professional activities; expert surveys; observation of the educational process).
Results: modern approaches to the training of specialists in technical specialties for labor protection professional activity according to the requirements of a transdisciplinary methodological approach were analyzed; an appropriate structural and functional model has been proposed for the implementation of such training of specialists in technical specialties, which contains methodological, technological and diagnostic blocks.
Conclusions: based on the results of the analysis of scientific and methodological publications and pedagogical practice on the problem under study and the conducted expert survey, a list of pedagogical conditions for training specialists in technical specialties for labor protection professional activity was created according to the requirements of an integrative methodological approach, and a list of pedagogical conditions for its implementation was determined (ensuring positive motivation of students regarding the acquisition of labor protection competencies, knowledge, abilities and skills; development of appropriate educational and methodological support; ensuring the professional orientation of labor protection disciplines and the use of information technologies at all stages of the professional training of future specialists in technical specialties)Актуальність: на підставі аналізу особливостей і сучасного стану підготовки фахівців технічних спеціальностей встановлено, що існує нагальна потреба формування нової генерації працівників, здатних систематично підвищувати фаховий рівень та реалізовувати заходи та засоби з забезпечення належного рівня безпеки на своєму робочому місці.
Мета: полягає у побудові структурно-функціональної моделі підготовки фахівців технічних спеціальностей до працеохоронної професійної діяльності за вимогами трансдисциплінарного методологічного підходу.
Методи: теоретичні (аналіз науково-методичних публікацій, що відображають проблему дослідження, узагальнення кращого вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду щодо підготовки фахівців технічних спеціальностей до працеохоронної професійної діяльності); емпіричні (анкетування, тестування, опитування для з’ясування рівня готовності майбутніх фахівців до працеохоронної професійної діяльності; опитування експертів; спостереження за навчальним процесом).
Результати: проаналізовано сучасні підходи з підготовки фахівців технічних спеціальностей до працеохоронної професійної діяльності за вимогами трансдисциплінарного методологічного підходу; запропоновано відповідну структурно-функціональну модель для реалізації такої підготовки фахівців технічних спеціальностей, яка містить методологічний, технологічний та діагностичний блоки.
Висновки: за підсумками аналізу науково-методичних публікацій і педагогічної практики з проблеми дослідження та проведеного експертного опитування було визначено перелік педагогічних умов підготовки фахівців технічних спеціальностей до працеохоронної професійної діяльності: забезпечення позитивної мотивації студентів щодо набуття працеохоронних компетенцій, знань, умінь і навичок; розробка відповідного навчально-методичного забезпечення; забезпечення професійної спрямованості працеохоронних дисциплін і використання інформаційних технологій на всіх етапах професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей