Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
Aesthetic and poetological functions of descriptions in Natalena Koroleva’s novel “Quid est Veritas?”
Get PDFУ статті досліджуються естетично-художні функції інтер’єрних, пейзажних, портретних описів у романі Наталени Королева “Quid est veritas?” (Що є істина). Нагололошується на домінуванні флористичних, запахових деталей та зображенні коштовностей, що насичує внутрішній світ твору орієнтальним колоритом.This article investigates the aesthetic functions of interior, landscape and portrait depictions in Natalena Koroleva’s novel “Quid est Veritas?”. The predomination of floristic elements as well as of odors and jewelry descriptions gives the novel a certain oriental colouring
РЕДАКТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ПІДПАЛОГО В ЕПІСТОЛЯРНИХ СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
Get PDFBasing on the latest epistolary reminiscences, the paper reconstructs the editorial activities of Volodymyr Pidpaly, a poet of the 1960s generation. The article consists of two parts: the first one sketches out literary and artistic profile of the poet in the context of his time, and the second one contains epistolary memoirs of the writers whose works were edited by V. Pidpaly.На основі останніх у часі епістолярних спогадів сучасників висвітлено редакторську діяльність поета-шістдесятника Володимира Підпалого. Стаття складається із двох частин: перша виокремлює літературно-мистецький профіль митця в контексті доби, друга – це епістолярні спогади авторів, чиї збірки редагував В.Підпалий
РОМАНИ “НЕ-МИ” ТА “ІСИХІЯ” В ЛІТЕРАТУРНІЙ СПАДЩИНІ ЮРКА ҐУДЗЯ
Get PDFThe article defines the place of the novels “Not-us” and “Hesychia” in the literary oeuvre of Yurko Gudz, which is still being treated as a minor phenomenon of Ukrainian literature at the turn of the 21st century. The journal “Krytyka” locates Yurko Gudz at the margins of Ukrainian literary process; the author of the paper, on the contrary, puts it into the context of such world-known writers as F. Kafka, Stendhal, H. Melville, and A. Platonov, arguing that the latter had also been branded as marginal andlater made out the mainstream of world literature.У статті розкривається місце романів “Не-ми” та “Ісихія” в літературній спадщині Юрка Ґудзя – малоосмисленого явища в українській літературі к. ХХ – поч. ХХІ ст. Часопис “Критика” згадує Юрка Ґудзя як маргінальне явище української літератури, тому розглядаємо його творчість у контексті таких письменників, як Ф. Кафка, А.М.Б. Стендаль, Г. Мелвілл, А. Платонов, які свого часу теж уважалися маргінальними, а потім стали магістральними постатями світової літератури
ПИСЬМЕННИЦЬКА ПУБЛІЦИСТИКА 1950–1960-Х РОКІВ: ДЕМОКРАТИЗАЦІЙНО-ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Get PDFThe article explores historically determined and ideologically destructive tendencies characteristic of official and oppositional journalism by writers constrained by a totally hermetic totalitarian state at the time when its influence clashed with potential democratization and the globality of universal values.У статті досліджуються історично закономірні та ідеологічно деструктивні тенденції існування офіційної й опозиційної письменницької публіцистики в замкнутій тоталітарній державі в контексті потенційного поглиблення в ній демократичних свобод, виходу на глобальні загальнолюдські проблеми
Mykola Dashkevych’s review of “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th century” by M. Petrov: The problem of inner and outer contacts
Get PDFУ статті аналізується відгук М. Дашкевича на “Нариси історії української літератури ХІХ століття” М. Петрова (1888), який переріс межі рецензії і здобув статус окремого дослідження. Розглядається позиція М. Дашкевича: на противагу тезі М. Петрова, який надмірно узалежнював розвиток української літератури від російської та польської, він доводив її самостійність і пов’язаність з основними західноєвропейськими течіями ХІХ ст. і власними неперервними традиціями.The article analyses Mykola Dashkevych’s review of “Essays on the History of Ukrainian Literature of the 19th century” (1888) by M. Petrov which outgrew the boundaries of review genre and developed into a scientific research in its own right. As opposed to M. Petrov’s concept of Ukrainian literary development subordinate to that of Russian and Polish literatures, Dashkevych stands up for the independence of Ukrainian literature which, to his mind, was guided rather by tendencies of West-European culture as well as by its own enduring traditions
Manifestations of queer-subjectivity in Franz Kafka’s diary
Get PDFУ статті запропоновано новий погляд на творчість Ф.Кафки. Гендерний дискурс розглядається як складник авторської ідентичності у щоденнику. У діаріуші прозаїка досліджується проявлення queer-суб’єктивності. Доведено, що наявна в митця трансгресія меж статі впливає на його письмо, зараховане до фемінного типу, зокрема на такі частково автобіографічні романи, як “Процес” і “Замок”. У розробці проблеми використовуються методи гендерної критики, наратології та психоаналізу.The paper proposes a new approach to the analysis of F. Kafka’s works. The gender discourse is treated here as a constituent part of the author’s identity in the diary. The manifestations of queer-subjectivity are studied on the material of the writer’s diaries. It is argued that Kafka’s transgression of sexual boundaries affects his writings, especially his partly autobiographical novels “The Trial” and “The Castle”, and imparts some feminine properties to them. The author uses the elements of gender criticism, narratology and psychoanalysis
УКРАЇНОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЛЮБЛІНСЬКОМУ КАТОЛИЦЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІВАНА ПАВЛА ІІ
Get PDFTo the 30th anniversary of Institute of Slavic Philology, СUL The essay offers an attempt to summarise the thirty years of Ukrainian studies within the Institute of Slavic Philology of the John Paul II Catholic University of Lublin. The beginnings of Slavic studies at the Catholic University of Lublin are related to the activities of the Interfaculty Department of Research on Byzantine-Slavic Culture, founded in 1981 thanks to the efforts of professor Ryszard Łużny, a philologist-Slavicist from the Jagiellonian University. The main purpose of this unit was to initiate research on ‘Ruthenian’ culture, derived from the Byzantine-Slavic root. The idea implemented by professor Łużny was innovative not only due to its profi led research program but also due to the curriculum, which offered students a wide range of knowledge on Eastern Slavs. From the very beginning of the unit’s functioning, its didactic structure was based on the three philologies: Belarusian, Russian and Ukrainian, and the academics pursued their research interests within the departments of Byzantine-Slavic Culture, Slavic Languages, and Slavic Literatures. Ukrainian studies at the Catholic University of Lublin have been shaped throughout this time by many eminent fi gures who determined the character of the unit by pointing out research directions to the next generations of linguists and historians of Ukrainian literature. These are professor Stefan Kozak, professor Stefaniia Andrusiv (literary studies), professor Michał Łesiуw, professor Dmytro Buchko, and professor Oleh Tyshchenko (linguistics). The essay discusses research and educational activities of the Institute of Slavic Philology. A series of regular research conferences, nationwide and international, focused on the issues of the Eastern Slavs, were organized during these thirty years. The author points out the most important academic publications and periodicals. Another direction of the Institute’s activity consisted in projects popularizing knowledge about the Polish-Ukrainian borderland, Ukrainian culture and language, with a special focus on the language spoken by the inhabitants of the Lublin region.У статті окреслено тридцятирічні здобутки україністики в Інституті слов’янської філології Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ крізь призму науково-дослідницької та освітньої діяльності. Висвітлено українознавчий дослідницький профіль Інституту, який упродовж багатьох років формувався професорами польських та українських академічних осередків, спеціалістів у галузі лінгвістики (професори М. Лесів, Д. Бучко, О. Тищенко) та літературознавства (професори С. Козак, С. Андрусів). Науково-дослідницька діяльність – це численні міжнародні наукові конференції, публікації співробітників Інституту: монографії, збірники та наукові статті, присвячені, зокрема, питанням еміграційної літератури східних слов’ян, сакруму в східнослов’янських літературах, а також історії слов’янських мов. Навчально-популяризаторська діяльність Інституту знаходить свій вияв у різнопланових заходах, метою яких є поширення знань про польсько-українське пограниччя, українську культуру та мову нашого східного сусіда серед молоді шкільного віку Люблінщини
Колористика в малій прозі Євгена Гуцала
Get PDFThe paper considers the means of representing space in Yevhen Hutsalo’s prose which are suitable for comparison with the painting technique. Coloring is one of determining graphic resources of a picture. The artistic effect of the figures and spatial compositions fixed on canvas is to a great extent predefined by the color solution of the subjects and air environment depicted. In order to make the world of imagination more representational the literature used to involve visual imagery in a verbal design, in which color and light markers not only specify a representation of fictitious or real situation but also give some lyrical, epical or dramatic coloring to the narration, increasing the expressivity of a picture. In the descriptions of landscapes in the short stories by Yevhen Hutsalo one may find the verbal analogues of such painting tools as color dominant, color harmony, lighted up and shaded areas. The dynamics of color solution in a verbal picture, the introduction of new hues and their combinations, and the constructing of light environments help to strengthen the emotional effect of the narration and make some special mood accents. The change of chromatic range and interpretation of painting components of the verbal image liken the narration to the melodious and sound transitions in music and editing tools in filmmaking. The color effects contribute to plasticity of the represented objects or, on the contrary, make their representation less material, give some decorative or symbolic sense to the nature. The story “On the Shining Horizon” may be compared to the cycle of paintings by Oscar-Claude Monet “Rouen Cathedral”. The unsteady landscape of Y. Hutsalo is marked by interpretative activity of the narrator. The landscape descriptions with a less vivid and not too rich, i. e. comparatively weak in terms of stimulating emotions, color range are also endowed with a noticeable expressive potential. In accordance with the requirements of expression in painting the verbal chiaroscuro also may give dynamics to relatively static environment. The paper offers a comparative analysis of the verbal ‘pictures’ and their corresponding paintings-predecessors.У статті розглянуто засоби зображення простору у прозі українського письменника, які надаються до порівнянь із малярською технікою. В оповіданнях Є. Гуцала в описах краєвидів можна віднайти словесні аналоги таких малярських засобів, як колірна домінанта, колористична гармонія, освітлені й затінені зони. Уведення у словесну картину нових барв і їх комбінація, конструювання світлового середовища дають змогу посилити емоційність викладу, внести в нього настроєві акценти. Зміна хроматичного ряду у словесному зображенні уподібнює розповідь до мелодійних і звукових переходів у музиці й монтажних засобів у кінематографі. Колористичні ефекти увиразнюють пластичність зображених об’єктів або ж, навпаки, нівелюють їх реальну матеріальність, надають натурі декоративності чи символічного сенсу. Помітним виражальним потенціалом наділені й пейзажні описи з менш яскравою й не надто насиченою колірною гамою. Подано також порівняльний аналіз словесних картин і їх малярських аналогів-попередників
Українські теми в словацькій періодиці на зламі ХІХ та ХХ століть
Get PDFThe article focuses on the representation of Ukrainian topics in Slovak journals, mainly in “Hlas” (‘Voice’). This periodical had a subtitle “Mesačník pre literatúru, politika a sociálne otázky” (Monthly on literature, politics and social issues) and appeared in 1898–1904. “Hlas” is considered to be the publishing platform of liberally oriented Slovak youth, who opposed the conservative policy of the Center of National Life in Martin, led by S. H. Vajanský. Just as with other key ideological issues (Czechoslovakism, Russophilism, political activity), Vajanský’s reception and understanding of Ukrainian issues significantly differed from those of the younger generation. ‘Ukrainian theme’ usually got into the journal “Hlas” indirectly, through the links to ‘Slovanský přehled’ (‘Slavic Review’) journal. “Hlas” paid considerable attention to social problems. Such issues as migration, the influence of magyarization on the educational system and level of literacy among ‘rusyns’ were often addressed with a help of statistical data. The periodical provided information on the current challenges of Ukrainian students and some translations of works by Ukrainian authors. For instance, in 1903 “Hlas” published “Nastia” by B. Lepkyi. The translator of the text F. Votruba was among the most active promotors of Ukrainian literature. The references to outstanding Ukrainian cultural figures, such as Taras Shevchenko, Ivan Franko, Volodymyr Hnatiuk, etc., are also worth to mention. A detailed analysis of the content of “Hlas” revealed that the journal gave a low priority to ‘Ukrainian issues’. Most of the relevant information was taken from the other journals. The appearance of original material or translations to a large extent was driven by the personal interests of individual authors.Дослідницький фокус статті зосереджено на журналі “Hlas”, а саме аспекті відображення в ньому словацько-українських контактів. Цей часопис, що мав підзаголовок “Mesačník pre literatúru, politika a sociálne otázky”, виходив у 1898 – 1904 рр. Він був видавничою платформою ліберально орієнтованої молоді, яка виступала супроти консервативної політики центру національного життя
в м. Мартін, очолюваного Свєтозаром Гурбаном Ваянським. Так само, як і щодо інших ключових ідеологічних питань (чехословакізму, русофільства, політичної активності), ставлення Ваянського до презентації української проблематики суттєво відрізнялося від позицій молодшого покоління. “Українська тема” потрапляла до журналу “Hlas” опосередковано, через посилання на журнал “Slovanský přehled” та інформаційні матеріали про актуальні проблеми українських студентів, але також прямо в публікаціях зразків української літератури (скажімо, “Насті” Богдана Лепкого). Часопис також приділяв увагу соціальній проблематиці, котра освітлювалася за допомогою статистичних даних. Виразним промотором української літератури був Франтішек Вотруба
Змішана ідентичність. Деякі теоретичні аспекти дослідження Східнокарпатської прикордонної області
Get PDFThe paper deals with relationship between Slovak and Ukrainian literatures and cultures of the 19th and 20th centuries in the Eastern Carpathian border area. The author considers this particularly multiethnic region as one of the relatively independent cultural areas of the Central Europe. The Slovak literature since the mid-19th century shows this space as a heterotopia. Narrative perspectives of a stranger, outcast, migrant in combination with the themes of border and conflict between local and strangers are characteristic for the literary image of the Eastern Carpathian border area in the 20th century.
The paper explores the issue of parallel processes of ‘national revival’ (such as Slovak, Ruthenian, Ukrainian, Hungarian) in the ethnically heterogeneous area of eastern Slovakia where the process of cultural and ethnic self-identification followed a much more complex trajectory compared to the ‘core’ areas inhabited by the respective ethnic groups. The Slavonic ethnic groups failed to conclude this process in the course of the 19th century or, indeed, even in the first half of the 20th century. Following the breakup of the Austro-Hungarian Empire and the establishment of Czechoslovakia, the new state’s liberal national policies encouraged greater competition between certain cultural and linguistic orientations among the inhabitants of eastern Slovakia (pro-Ukrainian, pro-Russian and pro-Ruthenian orientation). This situation was also reflected in works of Slovak and especially Czech literature. Slovak-Ukrainian cultural contacts are currently receiving many new ideas and their research can be based on theoretical background of postcolonialism, selfcolonization theory and geopoetics.У статті розглянуто взаємозв’язок між словацькою й українською літературами та культурами ХІХ – ХХ ст. у Східнокарпатській прикордонній області. Цю виразно багатонаціональну зону автор уважає одним із найбільш незалежних ультурних регіонів у Центральній Європі. Словацька література, починаючи із середини ХІХ ст., показує, що цей простір – гетеротопний. Наративні перспективи чужинця, вигнанця, мігранта в поєднанні з темами кордону та конфлікту між місцевими і чужинцями характерні для літературних образів Східнокарпатського прикордонного регіону у ХХ ст