Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
ЧИТАЮЧИ ДМИТРА ЛИХАЧОВА
Get PDFThe article reconsiders some concepts of a Russian medievalist Dmitri Likhachov, first and foremost those concerning the origins of Kievan Rus literature and its monumental historicism. The author argues that Likhachov’s ideas which stood under the infl uence of Soviet ideology can hardly be used by Ukrainian medievalism, since they reproduce the imperial interpretations of ancient literature.У статті переглядаються деякі концепції російського медієвіста Дмитра Лихачова (зокрема щодо походження літератури Київської Русі, стилю монументального історизму), позначених впливом імперського дискурсу у тлумаченні давнього письменства. Автор статті доводить, що ідеї, які продукував Д. Лихачов під впливом радянської ідеології, непридатні для української літературної медієвістики
СМИСЛОТВОРЧА ФУНКЦІЯ КОНТЕКСТУ
Get PDFContext is a specific term of literary criticism that is relevant to understanding the meaning of the text. Contexts can be classified into economic, social, cultural, historical, literary, and biographical ones; also, there are a great number of other possible classifi cations. This paper provides an analysis of contextual discourse as a cognitive problem.Контекст є специфічним терміном літературної критики, який допомагає опанувати сенсом художнього твору. Контекст може бути соціальний, економічний, культурний, історичний, літературний, біографічний та ін., існує також безліч видів класифікації контексту. У цій статті пропонується когнітивний підхід до контекстної дискурсії
У ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ЛАБІРИНТАХ ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThe article focuses on the place of psychoanalytic method in the framework of literary studies, as seen through the prism of Christian theology. The principal idea of the paper is to show that psychoanalysis and art (literary fi ction) both belong to the “maintenance staff” of the Truth which makes up the sense of our living.Cтаття присвячена психоаналітичному методу дослідження в літературознавстві, що розглядається крізь призму духовного простору християнського богослов’я. Наскрізна думка полягає в тому, що психоаналіз та мистецтво (художня література) за своєю сутністю покликані бути аналітичним і красномовним “персоналом обслуговування” Істини – смислу нашого буття
СЕСАР ВАЛЬЄХО: НАЦІОНАЛЬНА ТОТОЖНІСТЬ ПЕРУАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО АВАНГАРДУ
Get PDFThe article deals with the poetry of the Peruvian César Vallejo (1892-1938), one of the most outstanding poetical voices in Latin America of the 20th century, regrettably unheeded by the Ukrainian scholars up to now. This inaugural analysis of Vallejo’s avant-gardist and essentially existentialist poetical attitude focuses on his search for national identity, as manifested in his stylistic palette. The poet’s leftism came to obstruct his sensitive and almost bohemian individuality, with Andean and, especially, Indian world remaining as its only fulcrum.У статті проаналізовано творчість перуанського поета Сесара Вальєхо (1892–1938), одного з найвизначніших латиноамериканських письменників ХХ ст., який, на жаль, досі не став об’єктом уваги українських літературознавців. У цій першій спробі наукового аналізу вальєхіанського авангардного за формою та сутнісно екзистенціалістського поетичного бачення світу основний наголос зроблено на розкритті національної тотожності, оприявненої у стилі. Ліва ідеологія Вальєхо перебувала в суперечливій єдності з його чутливою та майже богемною натурою. За таких умов лише рідний світ перуанських гір, зокрема індіанська культура, залишались точкою духовного опертя митця
ЖІНОЧИЙ І НЕЖІНОЧИЙ РОМАНИ ГАЛИНИ ТАРАСЮК В АСОЦІОНІМНОМУ ВИМІРІ
Get PDFThe article explores the aesthetic function of associonyms in Halyna Tarasiuk’s novels. The object of the investigation are the novels “The sister of my loneliness” and “Tsing Hoang Gon”. In them, the writer produces a number of associative rows which are crucial for understanding of the new paradigm of being presented in Halyna Tarasiuk’s female and non-female fi ction by means of associative convergence of remote events as well as their through their allegorization, symbolization and hyperbolization.Автор статті прагне з’ясувати естетичну складову асоціонімів у романах Галини Тарасюк. Для цього він обирає твори “Сестра моєї самотності” й “Цінь Хуань Ґонь”, асоціонімний ряд яких допомагає зрозуміти ту модель новітнього буття українського народу, котру письменниця через асоціативне зближення віддалених у часі подій, надання їм алегоричної чи символічної форми, гіперболізацію, продукує у своїх жіночих і нежіночих романах
РОМАН ПРО МАЙБУТНЄ, ЯКЕ НЕ ПОВИННО НАСТАТИ
Get PDFThe paper deals with dystopias produced in contemporary Russian and Ukrainian literatures, focusing on the works by M. Chudynova, O. Slavnykova and A. Rubanova. In particular, the author spotlights the novel “The Time of the Deathchrists. Mirages of 2077” by Yuriy Shcherbak which thematizes the future of Ukraine, thus calling attention to subjects and problems which seem to be in tune with modern Ukrainian and global reality.Ідеться про сучасні антиутопії в російській та українській літературах, зокрема про твори М. Чудінової, О. Славникової, А. Рубанова. У центрі уваги – роман Ю. Щербака “Час смертохристів. Міражі 2077 року”, присвячений майбутньому України. Автор статті привертає увагу до тем і проблем твору, суголосних сучасним українським і світовим геополітичним реаліям
ІВАН ФРАНКО ТА ІСПАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Get PDFThe article offers an insight into Ivan Franko’s interest in Spanish culture which found its expression in his numerous writings on the place of Miguel de Cervantes, Lope de Vega and Pedro Calderуn in the world literature. Apart from his scholarly pursuits, I. Franko undertook “a free reworking from prose into verse of most of the first chapter and the end of the second chapter of Don Quixote”, reworked Pedro Calderуn’s drama The Mayor of Zalamea, and translated some Spanish romances and Portuguese folk songs. The latter attracted the writer who had already been suffering from his malady by the frolic nature of narration, humorous situations, traditional plots, and the tactics of disguising guesswork.Стаття Стаття присвячена дослідженню іспанських зацікавлень І. Франка, які відобразились у численних судженнях письменника про місце у світовому літературному процесі трьох найвидатніших представників іспанської літератури – М. де Сервантеса, Лопе де Веги та П. Кальдерона. Крім того, І. Франко здійснив “вільну переробку з прози на вірш головної основи першої часті та закінчення другої часті “Дон-Кіхота”, літературну переробку драми Кальдерона “Саламейський алкальд”, переклав окремі зразки іспанських романсів та португальських народних пісень. Останні привабили вже хворого письменника грайливістю розповіді, кумедністю ситуацій, “перевдяганням-угадуванням”, сюжетними лініями, традиційними у світовій літературі.
першо
ситуацій
Social, cultural, and scientifi c life of Ukrainian emigrants in Warsaw of the interwar period
Get PDFУ статті розглядається Варшава як найбільший центр суспільно-наукового життя та культурно-освітній осе- редок української еміграції у ІІ Речі Посполитій (1920-1930 рр.).The paper focuses on Warsaw as the largest centre of social and scientifi c life as well as of cultural and educational activities of Ukrainian emigrants in the II. Rzeczpospolita (1920s – 1930s)
Джерела перекладознавчої концепції Пантелеймона Куліша
Get PDFPanteleimon Kulish’s views on translation were based on his own experience of translations and shaped under the infl uence of contemporary Ukrainian translation practice and scholarly thought (observations by H. Kvitka-Osnovianenko, P. Hulak-Artemovskyi, Ya. Holovatskyi, and M. Maksymovych; biblical texts in translation of P. Hulak-Artemovskyi, M. Maksymovych, V. Aleksandrov, and P. Morachevskyi), as well as the German translation studies (ideas of J. Herder, W. Humboldt, F.Schleiermacher, and A. Schlegel). The Ukrainian critic’s understanding corresponds to the views of other Slavonic authors: some Czech critics considered translation as a significant power for creating a new literature and nation and saw the roots of this strength in the language, but more detailed criteria for evaluating translation quality weren’t discussed yet; Russian researchers emphasized the significance of the author’s approach for the correct translation of his/her writings. P. Kulish considered the problems of reproducing the identity of the text much deeper, drawing attention to what makes any translation a different literary work and how the text may or should be modified with respect to the specific features of the reader’s perception. In terms of translation studies of the time, P. Kulish regarded the “poetic spirit and composition” of the text as the main criteria of the equivalent translation. However, the term ‘composition’ does not only designate the formal structure of a text. It is related to the concept that the form is shaped by the language and specific lingual means as well. P. Kulish was aware of the semantic problems of translation, but available linguistic knowledge of the time didn’t offer proper terms for their description. In addition, P. Kulish was actually one of the first (if not the first) to introduce into Ukrainian translation studies the term ‘untranslatable’, which became very popular in the theoretical and critical discussions of the 20th century.Перекладознавча концепція П. Куліша сформувалася на основі його перекладацької практики, але на неї значно вплинули й тогочасне українське перекладознавство (Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Я. Головацький та М. Максимович), і німецька перекладознавча думка (Й. Гердер, В. Гумбольдт, Ф. Шляєрмахер і А. Шлеґель). Міркування українського критика суголосні міркуванням слов’янських критиків, утім П. Куліш дивився на проблеми відтворення ідентичності тексту значно глибше. З погляду терміносистеми для П. Куліша головними критеріями еквівалентного перекладу стають “поетичний дух і склад” твору. Крім того, П. Куліш фактично одним із перших (якщо не першим) увів в українське перекладознавство термін “неперекладне”, який став дуже популярний у теоретико-критичних дискусіях ХХ ст
Корнелій Ірод – український письменник Румунії (феномен творчості)
Get PDFThe essay surveys the works written by C. Irod, one of the leading contemporary Ukrainian writers of Romania. The main attention is paid to his trilogy of novels “The Feast” and stories that vary in thematic features and stylistics, some of them belonging to a particular type of short prose works – allegoric pieces called “blunder stories”. Considering main themes and ideas of C. Irod’s works and focusing on peculiarities of their literary interpretation, the researcher intends to represent the originality of the writer’s prose heritage, to determine his role in developing the genre of the modern novel and renovating flash fiction in Ukrainian literature of Romania. To achieve this aim, the researcher adds a comparative aspect and refers to the major development patterns of the world novel of the 1960s–1980s, in particular, focusing on such a remarkable feature as ‘new epics’. The themes and issues of the works by C. Irod have been compared to those in the works by Romanian writers, in particular D. R. Popescu. It is noted that C. Irode’s stories have the inherent connection with the flash fiction of the Ukrainian masters – H. Tiutiunnyk and Ye. Hutsalo. The essay follows correspondences in themes and literary technique that relate the Romanian writer to the mentioned Ukrainian authors. The essay also informs about C. Irod’s achievements in the Цeld of literary translation. In particular, he worked over translation of T. Shevchenko’s “Diary”, as well as the book “Taras Shevchenko’s life” by P. Zaitsev. The researcher also gives some details concerning C. Irod’s translations of the tales “When the animals could talk” and “Mykyta the Fox” by I. Franko, the stories written by H. Tiutiunnyk and some pieces in poetry and prose by junior Ukrainian authors.У статті розглянуто творчість одного із чільних сучасних українських письменників Румунії – К. Ірода. Основну увагу автор зосереджує на аналізі його роману-трилогії “Свято” (першого зразка цієї жанрової форми в українській літературі країни), а також на науковому тлумаченні його різної за тематично-жанровими особливостями та художньою стилістикою малої прози – оповідань, їх своєрідного різновиду – алегорій та оповідей під назвою “промахи”. Розглядаючи основні теми і проблеми творчості К. Ірода та особливості їх художнього потрактування, дослідниця прагне показати своєрідність прозової спадщини письменника, з’ясувати його роль у розбудові сучасного романного жанру та в оновленні малої прози в українській літературі Румунії. Простежено
також здобутки К. Ірода в царині художнього перекладу, передусім румунськомовні версії творів Т. Шевченка, І. Франка, Г. Тютюнника