Український радіологічний та онкологічний журнал
Український радіологічний та онкологічний журналNot a member yet
213 research outputs found
Sort by
Фактори ризику локального і віддаленого метастазування та показники виживаності хворих на місцево-розповсюджений рак шийки матки, виявлені на підставі аналізу катамнестичних даних за період 1998–2021 роки
Get PDFBackground. Cervical cancer is the second most common female malignant tumor in the world, which seriously threatens women’s health. The prevalence of cervical cancer in developed countries is 9 cases per 100 thousand people and almost twice as much (about 18 cases per 100 thousand female population) in developing countries. The survival rate of patients depends on the stage of the disease, and if detected late, it is critically low – 5–6% over a 5-year period. After clarifying the etiology of the disease as a persistent infection of the human papilloma virus, the processes of creating and implementing a comprehensive system of prevention and combating the disease were significantly accelerated. In 2018, WHO called for the elimination of cervical cancer worldwide, and more than 70 countries and international academic societies took immediate positive action to join this process. In 2020, WHO published a global strategy to combat cervical cancer as a pressing public health problem and put forward a list of the main areas of work for the prevention and control of cervical cancer in the future, which was supported by 194 countries of the world.
Radiation therapy in combination with cisplatin-based chemotherapy is the standard of care for locally advanced cervical cancer. A possible way to improve the results of treatment is the search for risk factors for a negative prognosis and the appearance of remote oncological consequences (OC). Purpose. Determine the factors and time characteristics of the risk of local and distant metastasis in patients with locally advanced cervical cancer with radical conservative treatment. Materials and Methods. The basis for the work was the catamnetic data of the medical histories of patients with locally advanced cervical cancer who were treated at the State Organization «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» in 1998–2021, the duration of observation of which was more than 1 year or the disease manifest was recorded at the initial stage (up to 1 year) from the start of treatment. Complete, uncensored observations were considered lethal consequences and the occurrence of relapses and metastases. The database for conducting the research was created in accordance with the informational model developed at the beginning of the research [1]. The WizWhy package of the Data Mining category and non-parametric statistics methods of the «STATISTICA» package (Mann–Whitney test, Pearson’s chi-square test) were used for information processing. Data by text are presented either as median or as Me (LQ;UQ), where Me is the median, LQ is the lower quartile, and UQ is the upper quartile. Patient survival was calculated using the Kaplan–Meier method. The proposed results are a continuation of the research results presented in [2]. The study belongs to the category of retrospective case-control studies. Results. The possibility of using indicators of cervical volume, platelet level, and their relative dynamics as prognostic factors for the appearance of remote oncological consequences of treatment of cervical cancer is shown, and a number of optimal parameters of radiation therapy to prevent their appearance are determined. Conclusions. The methods of mathematical statistics and intellectual data analysis (Data Mining) are a powerful tool for obtaining new non-obvious knowledge from arrays of «used» medical data, provided they are properly formalized and structured.Актуальність. Рак шийки матки – друга за поширеністю жіноча злоякісна пухлина у світі, яка серйозно загрожує жіночому здоров’ю. Поширеність раку шийки матки у розвинутих країнах становить 9 випадків на 100 тисяч осіб та майже удвічі більше (приблизно 18 випадків на 100 тисяч жіночого населення) у країнах, що розвиваються. Виживаність хворих залежить від стадії захворювання, та при пізньому виявленні є критично малою – 5–6% на 5-річному періоді. Після з’ясування етіології хвороби як стійкої інфекції вірусу папіломи людини, суттєво прискорилися процеси створення та впровадження комплексної системи профілактики та боротьби з хворобою. У 2018 році ВООЗ закликала до ліквідації раку шийки матки в усьому світі, і понад 70 країн і міжнародних академічних товариств негайно вжили позитивних дій щодо приєднання до цього процесу. У 2020 році ВООЗ оприлюднила глобальну стратегію боротьби із раком шийки матки як злободенну проблему громадського здоров’я й висунула перелік основних напрямків роботи з профілактики та контролю захворюваності на рак шийки матки в майбутньому, який підтримали 194 країни світу. Стандартом лікування місцево-розповсюдженого раку шийки матки визначено променеву терапію у поєднанні з хіміотерапією на основі цисплатину. Можливим шляхом покращення результатів лікування є пошук факторів ризику негативного прогнозу та появи віддалених онкологічних наслідків. Мета роботи. Визначити фактори та часові характеристики ризику локального і віддаленого метастазування у хворих на місцево-розповсюджений рак шийки матки при радикальному консервативному лікуванні. Матеріали та методи. Підгрунтям для виконання роботи були катамнестичні дані історій хвороби пацієнтів з місцево-розповсюдженим раком шийки матки (РШМ), які лікувалися у Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» у 1998–2021 рр., тривалість спостереження за якими становила більше 1 року, або було зафіксовано маніфест захворювання на початкових (до 1 року) термінах з моменту початку лікування. Повними, нецензурованими спостереженнями вважали летальні наслідки й появу рецидивів та метастазів. Базу даних для проведення дослідження створювали у відповідності до інфологічної моделі, розробленої на початку дослідження [1]. Для обробки інформації застосовували пакет WizWhy категорії Data Mining та методи непараметричної статистики пакета «STATISTICA» (критерій Манна– Уїтні (КМУ), критерій «хі»-квадрат Пірсона (КХП)). Дані за текстом подано або медіаною, або у вигляді Me (LQ;UQ), де Me – медіана, LQ – нижній квартиль, UQ – верхній квартиль. Виживаність пацієнтів розраховувалася за методом Каплана–Майєра. Результати, що пропонуються, є продовженням результатів дослідження, викладених у [2]. Дослідження належить до категорії ретроспективних досліджень «випадокконтроль». Результати та їх обговорення. Показано можливість застосування показників об’єму шийки, рівня тромбоцитів та їх відносної динаміки, як прогностичних факторів появи віддалених онкологічних наслідків лікування РШМ, та визначено низку оптимальних параметрів променевої терапії для попередження їх появи. Проаналізовано зв’язок рівня експресії маркера SCC щодо прогнозу виживаності без онкологічних наслідків. Визначено піки ризику появи фатальних наслідків та рецидивів лікування захворювання. Одержані висновки є підґрунтям для підтримки глобальної стратегії боротьби із раком шийки матки та індивідуалізованого супроводу пацієнтів під час лікування та післялікувального моніторингу. Висновки. Методи математичної статистики та інтелектуальний аналіз даних (Data Mining) є потужним інструментом для отримання нових неочевидних знань з масивів «відпрацьованих» медичних даних за умови їх коректної формалізації та структуризації
Динаміка рівня психологічної травматизації медичного персоналу за умов роботи в Харкові під час війни за період 2022–2023 років
Get PDFBackground. During the war in Ukraine, medical personnel face stress factors that increase the likelihood of development of post-stress disorders. Displacement of people from dangerous areas of Kharkiv region has put a strain on medical institutions of the city of Kharkiv. Maintaining mental and psychological health of medical personnel under war conditions requires timely monitoring of psycho-emotional state and implementation of medical-psychological measures. Purpose. To assess level of psychological traumatization of the medical personnel of oncology departments working in the front-line zone during the war in Ukraine. Materials and methods. We performed a comprehensive psychodiagnostic examination of 88 workers (41 doctors and 47 nurses) aged from 19 to 75 years at the premises of State Organization «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» over the period from 2022 to 2023. We used the Distress Thermometer screening tool, the Resilience Scale, and the Hoeck’s and Hess’ Complaint Questionnaire. The psychodiagnostic examination was performed twice: in 2022 and in 2023. Results. As a result of the analysis of the obtained data, we found that the level of distress in February of 2022 in medical personnel corresponded to a moderate level (6.11 ± 1.69 points) and was at a high level in 30% and at a moderate level in 60%. All medical workers (100%) admitted they had physiological and psychological problems (increased anxiety, fear, anger, and depression, which led to sleep disorders, feeling of fatigue, impaired memory and attention concentration). In February of 2023, the level of distress decreased by 23% and was 4.33 ± 1.56 points. Low level was observed in 44% of medical workers, moderate – in 50%, high – in 6%. The frequency of anxiety, fears, depressive symptoms, sleep and eating behavior disorders statistically significantly decreased. The mean value of resilience corresponded to the upper boundary of moderate level (20.99 ± 2.65 points). High level of resilience was found in 33% of medical personnel, moderate – in 66%, low – in 1%. We established negative correlations between the levels of resilience and emotional distress. The tendency towards higher values of resilience in doctors than in nursing personnel was established. The work with medical personnel was aimed at maintaining work ability and professional motivation, promoting psychoeducation about self-help when dealing with emotional stress and optimization of the psychological state (how to decrease internal tension, anxiety, etc.), and increasing the level of stress resistance of the personnel. Conclusions. We found that 90% of medical workers who worked in Kharkiv had moderate or high levels of emotional distress at the beginning of the war. A year later, a statistically significant decrease of the level of distress by 23% (p < 0.01) was observed. The level of frequency of anxiety, fears, depressive symptoms, and sleep disorders also statistically significantly decreased. High and moderate levels of stress resistance were observed in 99% of medical personnel. We found negative correlations between resilience and levels of emotional distress, meaning that high resilience was associated with low distress level, and vice versa, low resilience – with severe emotional distress.Актуальність. Під час війни в Україні медичний персонал стикається із впливом стресових факторів, які підвищують вірогідність розвитку постстресових розладів. Переміщення населення з небезпечних районів Харківської області збільшило навантаження на медичні заклади м. Харкова. Все викладене передбачає необхідність своєчасного моніторування психоемоційного стану медичних працівників та впровадження медико-психологічних заходів збереження їх психічного здоров’я в умовах воєнного стану. Мета роботи. Оцінити рівень психологічної травматизації медичного персоналу онкологічних відділень в умовах роботи у прифронтовій зоні під час війни в Україні. Матеріали та методи. На базі Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», протягом 2022–2023 рр. проведено комплексне психодіагностичне обстеження 88 працівників (41 лікар та 47 медичних сестер) віком від 19 до 75 років. Були використані скринінг-тест «Термометр дистресу», «Шкала резильєнтності», «Шкала скарг BFB» (методика К. Хека та Х. Хесса). Психодіагностичне обстеження проводилось у динаміці, перше – у 2022 р., друге – у 2023 р. Результати та їх обговорення. У результаті аналізу отриманих даних встановлено, що показник дистресу у лютому 2022 р. у медичних працівників відповідав середньому рівню (6,11 ± 1,69 бали), та був у 30% – на високому та у 60% – на середньому рівні. Усі медичні працівники (100%) відзначили у себе в наявності фізіологічні та психологічні проблеми (підвищену тривогу, страх, гнів та депресію, що призводило до порушень сну, відчуття втоми, зниження пам’яті та концентрації уваги). У лютому 2023 р. рівень дистресу знизився на 23% і становив 4,33 ± 1,56 бали. Низький рівень фіксувався у 44% обстежених, середній – у 50%, високий – у 6%. Статистично значуще знизилася частота проявів тривоги, страхів, депресивних проявів, порушень сну та порушень харчової поведінки. Середній показник резильєнтності відповідав верхній межі середнього рівня (20,99 ± 2,65 бали). Високий рівень стресостійкості був визначений у 33% медперсоналу, середній у 66%, низький – у 1%. Встановлені негативні кореляційні зв’язки між показником резильєнтності та рівнями емоційного дистресу. Визначена тенденція щодо переважання більш високих показників резильєнтності у лікарів, ніж у середнього медичного персоналу. Робота з медичним персоналом була спрямована на підтримку працездатності та професійної мотивації, психоедукацію щодо можливостей самодопомоги при емоційному стресі та оптимізацію психологічного стану (зменшення внутрішньої напруги, зниження тривоги тощо) та підвищення рівня стресостійкості персоналу. Висновки. Встановлено, що на початку війни у 90% медичних працівників, що працювали у Харкові, було зафіксовано середній та високий рівні емоційного дистресу. Через рік було констатовано статистично значуще зниження рівня дистресу на 23% (р < 0,01). Статистично значуще знизився рівень частоти проявів тривоги, страхів, депресивних проявів, порушень сну. Високий та середній рівень стресостійкості був притаманний 99% медперсоналу. Встановлені негативні кореляційні зв’язки між показником резильєнтності та рівнями емоційного дистресу, тобто високі значення резильєнтності пов’язані з низькім рівнем дистресу людини та, навпаки, низька резильєнтність – з виразним емоційним дистресом
Особливості ехографії органів малого таза при порушеннях менструальної функції в періоді пубертату
Get PDFBackground. Pelvic ultrasonography is the method of choice for evaluating genitalia in children as an accurate, painless, non-invasive method that does not require sedation or ionizing radiation.
Purpose – to determine the characteristics of ultrasound parameters of the pelvic organs, the level of steroid hormones and insulin in teenage girls with various disorders of the menstrual cycle (oligomenorrhea and abnormal uterine bleeding).
Materials and methods. 393 girls with various disorders of the menstrual cycle were examined. 192 adolescents with abnormal uterine bleeding (AUB) and 201 patients with oligomenorrhea (OM). All patients underwent ultrasound examination of the pelvic organs. Serum levels of estradiol, testosterone, cortisol, DHEA-S and insulin were determined.
Results. Peculiarities of echosonographic parameters of the uterus and ovaries in girls with various pathologies of the menstrual cycle-AUB and OM have been established. It was found that the increase in the size of the uterus and ovaries with age was characteristic of adolescents with OM, as it also happens during the physiological course of puberty. Such dynamics are not observed in patients with AUB. Phenomena of endometrial hyperplasia were 2.3 times more frequent in AUB (p ˂ 0.0001). Moreover, the thickness of the endometrium depended on the duration of bleeding, and decreased with prolonged uterine bleeding. In girls with OM, the thickness of the endometrium decreased with the increase in the period of existence of the violation of menstrual function. The location of ovarian cysts was observed in every 8–9 girls with disorders of menstrual function and did not differ significantly depending on the type of menstrual disorder. Multifollicular ovaries were detected twice as often. Morphometric and hormonal indicators had different effects on the parameters of the uterus and ovaries in girls with the opposite pathology of menstruation. The size of the uterus and ovaries during bleeding was influenced by BMI, cortisol, and testosterone, and in OM, primarily by age, estradiol, and insulin.
Conclusions. The high diagnostic value and safety of ultrasound examinations make them the method of choice for pathology of the pelvic organs in teenage girls, which make it possible to reliably assess the anatomical features and hormonal status of children, to speed up the final diagnosis, which will contribute to the timely and differentiated appointment of treatment to girls with menstrual disorders.Актуальність. Ультрасонографія органів малого таза є методом вибору для оцінки статевих органів у дітей як точний, безболісний, неінвазивний метод, що не потребує седації або іонізуючого випромінювання.
Мета роботи – визначення особливостей ультразвукових параметрів органів малого таза, рівня стероїдних гормонів та інсуліну у дівчат-підлітків з різними розладами менструального циклу (олігоменореєю і аномальними матковими кровотечами).
Матеріали та методи. Обстежено 393 дівчинки з різними розладами менструального циклу, 192 – з аномальними матковими кровотечами (АМК) і 201 – з олігоменореєю (ОМ). Усім пацієнткам проводилося ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза. Визначали в сироватці крові рівні естрадіолу, тестостерону, кортизолу, ДГЕА-С та інсуліну.
Результати. Встановлено особливості ехосонографічних параметрів матки та яєчників у дівчат з різною патологією менструального циклу – АМК і ОМ. Виявлено, що для підлітків з ОМ було характерним збільшення розмірів матки та яєчників з віком, як це відбувається і при фізіологічному перебігу пубертату. У пацієнток з АМК такої динаміки не простежується. Явища гіперплазії ендометрія в 2,3 рази частіше реєструвалися при АМК (p ˂ 0,0001). Причому товщина ендометрія залежала від тривалості кровотечі, зменшувалася при тривалих маткових кровотечах. У дівчат з ОМ товщина ендометрія зменшувалася при зростанні терміну існування саме порушення менструальної функції. Лоціювання кіст яєчників спостерігалося у кожної 8–9 дівчинки з розладами менструальної функції і суттєво не відрізнялося залежно від типу порушення менструацій. Мультифолікулярні яєчники виявлялися вдвічі частіше. Морфометричні і гормональні показники по-різному впливали на параметри матки та яєчників у дівчат з протилежною патологією менструацій. На розміри матки та яєчників при кровотечах впливав ІМТ, кортизол та тестостерон, а при ОМ, в першу чергу вік, естрадіол та інсулін.
Висновки. Висока діагностична цінність та безпека ультразвукових досліджень роблять їх методом вибору при патології органів малого таза у дівчатпідлітків, які дають можливість надійно оцінити анатомічні особливості та гормональний статус дітей, прискорити встановлення остаточного діагнозу, що сприятиме своєчасному і диференційованому призначенню лікування дівчаткам з порушеннями менструальної функції
Зміна співвідношення нейтрофілів до альбуміну залежно від тяжкості абдомінального сепсису у хворих на доброякісну та злоякісну нетравматичну перфорацію лівого відділу товстої кишки
Get PDFBackground. According to the Third International Consensus (Sepsis-3), sepsis is defined as a life-threatening organ dysfunction caused by an uncontrolled response of the affected organism to a new infection, and septic shock as a sepsis-related condition characterized by the development of circulatory failure accompanied by arterial hypotension, with lactatemia and requiring maintenance of blood pressure with vasopressors. Despite progress in diagnosing and treating sepsis in patients with intra-abdominal infections, it continues to be the leading cause of mortality among patients in emergency departments worldwide.
Purpose – the objective of this study was to ascertain the capacity of the neutrophilto-albumin ratio (NAR) before surgery to predict the severity of abdominal sepsis and 30-day mortality in patients with benign and malignant non-traumatic perforation left side of the colon.
Methods. This was a retrospective, cross-sectional study that analyzed 117 patients of different age groups with sepsis caused by colon perforation who were hospitalized and operated on from January 2014 to March 2024. To evaluate the diagnostic value of INA in predicting sepsis severity and 30-day mortality, we analyzed the biomarker’s ROC curves, including the determination of optimal cut-off thresholds and associated specificity and sensitivity. The association of INA, sepsis severity, and perforation type with 30-day mortality was investigated using survival analysis, including the comparison of Kaplan–Meier curves and the development and analysis of Cox proportional hazards regression models. Comparisons between groups of study patients concerning quantitative characteristics were conducted, with the presence of septic shock and treatment outcome serving as the independent variables. This was done using nonparametric criteria for independent measurements, specifically the Kruskal–Wallis and Mann–Whitney tests. The statistical significance of the relationships between the qualitative indicators of the study was assessed based on the χ2 criterion and the odds ratio.
Results. The results demonstrated that the INR has a high prognostic value in determining the severity of sepsis. This was evidenced by a high value of the area under the ROC curve (AUC = 0.948, p = 2, 309×10–41 < 0.05, 95% CI = 0.882–1.013). It has been demonstrated that the development of septic shock can be predicted by a preoperative INA value not exceeding 22.1, with the highest possible specificity (93.4%) and sensitivity (92.3%). The INA was also found to be an effective predictor of 30-day mortality in our data. The optimal INA threshold for mortality prediction was 23.8, with a specificity of 77.1 and sensitivity of 78.7% (AUC = 0.862, p = 6,072 ×10–28 < 0.05, 95% CI = 0.786-0.919). Furthermore, no statistically significant association was observed between the type of perforation and patient outcomes (χ2 = 0.00493, p = 0.944, p > 0.05). However, our study did confirm higher 30-day mortality in patients with colonic perforation in the presence of septic shock compared to patients with sepsis.
Conclusions. The neutrophil-to-albumin ratio has been identified as an accurate and reliable biomarker for predicting the severity of abdominal sepsis. The biomarker demonstrated a specificity of 93.4%, a sensitivity of 92.3%, and a cut-off value of 22.1 for stratifying patients with septic shock. Furthermore, this biomarker was identified as an important predictor of 30-day mortality in both types of perforation, with an area under the ROC curve (AUC) of 0.862. Nevertheless, the value of this indicator for predicting mortality was somewhat lower than for determining septic shock. Furthermore, the results of the Cox regression analysis indicated that the impact of IA on survival was more pronounced in patients with malignant colon perforation. In patients with benign colon perforation, the model demonstrated a satisfactory fit to the input data. The presence or absence of septic shock did not influence the survival of patients in this category. The findings of the study indicated a significant correlation between INA and sepsis severity, suggesting that this indicator may serve as a straightforward prognostic tool for determining the severity of sepsis before surgery. Ultimately, the stratification of patients according to the severity of sepsis before surgery may lead to improved clinical outcomes for these patients.Актуальність. Згідно з III Міжнародним консенсусом (Sepsis-3), сепсис визначається як загрозлива для життя органна дисфункція, спричинена неконтрольованою відповіддю ураженого організму на нову інфекцію, а септичний шок – як пов’язаний із сепсисом стан, який характеризується розвитком циркуляторної недостатності, що супроводжується артеріальною гіпотензією, лактатемією та потребує підтримки рівня артеріального тиску за допомогою вазопресорів. Незважаючи на прогрес у діагностиці та лікуванні сепсису у пацієнтів з інтраабдомінальними інфекціями, він продовжує залишатися основною причиною смертності пацієнтів у відділеннях невідкладної допомоги в усьому світі.
Мета роботи – визначити здатність індексу співвідношення нейтрофілів до альбуміну (ІНА) перед операцією прогнозувати тяжкість абдомінального сепсису та 30-денну смертність у пацієнтів із доброякісною та злоякісною нетравматичною перфорацією лівої половини товстої кишки.
Матеріали та методи. Це ретроспективне, перехресне дослідження, в якому проаналізовано 117 історій хвороб пацієнтів різних вікових груп із сепсисом, спричиненим перфорацією товстої кишки, які були госпіталізовані та прооперовані з січня 2014 року до березня 2024 року. Для оцінювання діагностичної значущості ІНА у прогнозуванні тяжкості сепсису і 30-денної летальності проведено аналіз ROC-кривих біомаркера, включаючи визначення оптимальних порогів відсікання і пов’язаних з ними специфічності та чутливості. Зв’язок ІНА, тяжкості сепсису і типу перфорації з 30-денним періодом смертності досліджували за допомогою аналізу виживаності, що включало порівняння кривих Каплана–Майєра, а також розроблення і аналіз регресійних моделей пропорційних ризиків Кокса. Міжгрупові порівняння кількісних характеристик досліджуваних пацієнтів в залежності від наявності у них септичного шоку і результату лікування проводили з використанням непараметричних критеріїв для незалежних вимірів (Краскела–Уолліса і Манна–Уїтні). Статистичну значущість зв’язків між якісними показниками дослідження оцінювали на підставі критерію χ2 і відношення шансів.
Результати. Отримані результати показали, що ІНА має високу гарну прогностичну цінність у визначенні тяжкості сепсису. Про це свідчило високе значення площі під ROC-кривою (AUC=0,948, 95% ДІ=(0,882–1,013), p=2,309×10–41 0,05), але дані нашого дослідження підтвердили вищу 30-денну летальність у пацієнтів на перфорацію товстої кишки при наявності септичного шоку, порівняно з хворими на сепсис.
Висновки. Співвідношення нейтрофілів до альбумінів було визначено як точний і надійний біомаркер для прогнозування тяжкості абдомінального сепсису. Специфічність біомаркера становила 93,4%, чутливість – 92,3%, а значення відсікання – 22,1 для стратифікації пацієнтів з септичним шоком. Цей біомаркер був визначений також як важливий предиктор 30-денної смертності при обох типах перфорації з площею під ROC-кривою AUC=0,862. Проте цінність цього показника для прогнозування летальності була дещо нижчою, ніж для визначення септичного шоку. Крім того, аналіз регресійних моделей Кокса показав, що вплив ІНА на виживання був більш вираженим у пацієнтів зі злоякісною перфорацією товстої кишки. У пацієнтів з доброякісною перфорацією товстої кишки модель продемонструвала задовільну відповідність вхідним даним. При цьому наявність або відсутність септичного шоку не впливала на виживання цієї категорії пацієнтів. Результати дослідження показали, що існує високозначущий зв’язок між IНA і тяжкістю сепсису, що дозволяє припустити, що цей показник може бути простим прогностичним інструментом для визначення тяжкості сепсису до оперативного втручання. Зрештою, стратифікація пацієнтів за ступенем тяжкості сепсису перед операцією може призвести до покращення клінічних результатів для цих пацієнтів
Радіаційно-індукований дерматит: огляд сучасних уявлень
Get PDFBackground. Prevention and treatment of radiation-induced dermatitis that occurs after radiation therapy (RT) significantly impairs the quality of life of patients, among which the most severe are pain and discomfort caused by radiation dermatitis (RD). Purpose. Assess the condition and modern ideas of the development of technologies of prevention and treatment of radiation-induced dermatitis. Materials and Methods. A literature review based on massive digital publications found in the world resources of Scopus and Web of Science Core Collection for 2019–2023. With restrictions on the filters «Years», «Medicine» and «Articles». Results. Information on the terminology «radiation-induced dermatitis», risk factors for RD, some views on the mechanisms associated with their occurrence, and current ideas about their prevention and treatment were systematized. The leading countries – USA and China, leading scientific institutions –(Institut Curie, France; The University of Texas MD Anderson Cancer Center, USA; German Cancer Research Center and Universitätsklinikum Bonn, Germany, and University of Toronto and Sunnybrook Health Sciences Center, Canada, and their scientific topics were identified. Conclusion: The bibliometric analysis of current ideas about the prevention and treatment of RD allowed us to assess the current state and contribution of leading countries and scientific organizations to the development of innovative technologies for the prevention and treatment of RID. The most cited publications were identified, which indicates their high importance and the availability of a wide range of modern tools aimed at reducing and alleviating the manifestations of RD. In the future, it is desirable to create high-quality systematic reviews that will substantiate standardized, best practices for the prevention and treatment of RD for clinical use.Актуальність. Профілактика і лікування радіаційно-індукованого променевого дерматиту (РІПД), який значно погіршує якість життя хворих після променевої терапії (ПТ), є значною проблемою сьогодення. Важливість цієї проблеми підкреслюється також і тим, що незважаючи на існування низки клінічних рекомендацій, розроблених провідними міжнародними організаціями щодо лікування променевого дерматиту та хронічної шкірної токсичності, існує високий ступінь розбіжностей між ними, що потребує проведення подальших досліджень. Мета роботи. Оцінити стан та сучасні уявлення розвитку технологій профілактики та лікування радіаційних променевих дерматитів. Матеріали та методи. Проведено огляд літератури, який базується на масиві цифрових публікацій, знайдених у світових ресурсах Scopus та Web of Science Core Collection за 2019–2023 рр. Стратегія пошуку базувалася на використанні таких ключових термінів: «radiation dermatitis», «radiodermatitis», «radiation-induced dermatitis» з обмеженням за фільтрами «роки», «медицина» та «статті». Результати та їх обговорення. Проведено систематизацію інформації щодо термінології «радіаційно-індукований променевий дерматит», фактори ризику виникнення РІПД, деякі погляди на механізми, пов’язані з їх виникненням, та сучасні уявлення про їх профілактику та лікування. Встановлені провідні країни – США та Китай, провідні наукові установи – Institut Curie, Франція; The University of Texas MD Anderson Cancer Center, США; German Cancer Research Center і Universitätsklinikum Bonn, Німеччина, та University of Toronto й Sunnybrook Health Sciences Centre, Канада, та їх наукова тематика. Оцінено цитування публікацій як показник значущості наукових досліджень. Відзначено найбільш інформативні наукові комунікаційні засоби (Radiation Oncology, Frontiers in Oncology, International Journal of Radiation Oncology Biology Physic). Висновки. Оцінюючи сучасний стан проблеми РІПД, більшість дослідників висловлюють думку, що незважаючи на високу актуальність питань профілактики та лікування променевих дерматитів, досі немає стандартних підходів до вибору оптимальних схем їх лікування. Проведений огляд сучасних уявлень з використанням бібліометричного інструментарію дозволив встановити провідні країни, наукові установи та найбільш цитовані публікації щодо питань РІПД. Виділення трьох провідних комунікаційних засобів, тобто наукових джерел, які активно транслюють інформацію про інноваційні засоби профілактики та лікування РІПД, дозволять не тільки скоротити кількість інформації для ознайомлення, але й обрати для себе провідні джерела, в яких можна опублікувати результати своїх досліджень
Ультразвукова характеристика стану серцево-судинної системи при системному червоному вовчаку у дітей
Get PDFBackground. Systemic lupus erythematosus (SLE) is one of the most typical diffuse connective tissue diseases characterized by the involvement of many organs and systems in the pathological process. Cardiac involvement in SLE is one of the most common manifestations of visceritis in both adults and children. According to various authors, the frequency of heart involvement ranges widely from 40% to 90–95%, with changes being detected in 100% of patients during autopsy. Establishing an accurate diagnosis of cardiovascular system changes in SLE is challenging yet crucial for assessing disease activity and prognosis. This has become possible with the clinical application of modern objective functional methods of examination such as echocardiography and Doppler, which have significantly increased the detection rate of even subclinical forms of heart involvement.
Purpose – of the study is to examine the structural and functional state of the heart in children with systemic lupus erythematosus using echocardiography.
Materials and Methods. We analyzed echocardiography and Doppler data of 32 children aged from 11 to 18 years old with systemic lupus erythematosus who were examined and treated at the Institute for the Protection of Children’s and Adolescents’ Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. There were 7 boys (21.87%) and 25 girls (78.13%) among the patients. The diagnosis was confirmed through comprehensive clinical, laboratory, and instrumental examinations. Ultrasound scanning of the heart and major vessels was performed using «Siemens SL-1» and «Logic-400» General Electric pulse-wave devices with color mapping.
Results. The study revealed that the most frequent signs of systemic connective tissue dysplasia diagnosed by echocardiography were the presence of abnormal chords in the left ventricle (in 24 patients – 75%) and mitral valve prolapse (in 12 patients – 37.50%). A typical sign of the disease was lupus carditis manifested by the reduction in the left ventricular diameter systolic contraction (22 patients – 68.75%) and thickening of the left ventricular myocardium and the thickness of the interventricular membrane in 15 patients (46.88%). Left ventricular contractile function was reduced (EF < 60%) in 15 patients (46.88%). In cases with a disease duration of up to two years and grade I activity of the pathological process, an increase in contractile function was observed in 3 patients (9.38%). Grade I/II mitral insufficiency was present in 2 patients (6.25%). Grade I aortic insufficiency was found in 1 patient (3.13%). Characteristic changes in the right ventricle were also observed in patients with systemic lupus erythematosus. The most common findings included enlargement of the right ventricular cavity and the outlet tract of the right ventricle (in 15 patients – 46.88%), hyperkinesia (in 3 patients – 9,38%) and myocardial thickening. Accumulation of fluid in the pericardial cavity during echocardiography was observed in 9 patients (28.13%) as a sign of polyserositis. The amount of liquid was small.
Conclusions. The study established the polymorphism of pathological changes in the cardiovascular system of patients with systemic lupus erythematosus, which dictates the necessity of conducting echocardiography and Doppler both at the initial examination and during monitoring of the pathological process and treatment quality. The high frequency of diagnosed abnormal chords may indicate a congenital predisposition of connective tissue in patients with systemic lupus erythematosus to dysplasia. Echocardiography is especially valuable for identifying valve and pericardial lesions.Актуальність. Системний червоний вовчак (СЧВ) є одним з найбільш типових дифузних захворювань сполучної тканини, яке характеризується залученням у патологічний процес багатьох органів та систем. Ураження серця при ньому – один з найбільш частих проявів вісцериту як у дорослих, так і у дітей. Частота уражень серця за даними різних авторів коливається в широких межах від 52 до 90–95%, на розтині зміни визначаються у 100% хворих. Уточнена діагностика змін серцево-судинної системи при СЧВ є утрудненою і вельми важливою для оцінки активності перебігу та прогнозу захворювання. Здійснення її стало можливим після впровадження в клінічну практику сучасних об’єктивних функціональних методів дослідження, таких як ехокардіографія і допплерографія, завдяки яким значно зріс відсоток виявлення навіть субклінічних форм уражень серця.
Мета роботи – вивчення структурно-функціонального стану серця у дітей, хворих на системний червоний вовчак за допомогою ехокардіографії.
Матеріали та методи. Нами проаналізовані дані ехокардіографії і допплерографії 32 дітей, хворих на системний червоний вовчак, віком 11–18 років, які знаходились на обстеженні та лікуванні в Державній установі «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Академії медичних наук України». Серед досліджених було 25 (78,13%) дівчаток та 7 хлопчиків (21,87%). Діагноз верифікований повним клініко-лабораторно-інструментальним дослідженням. Ультразвукове сканування серця і великих судин проводилось на апаратах «Siemens SL-1» та «Logic-400» General Electric імпульсно-хвильовому з кольоровим картуванням.
Результати та їх обоговорення. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш частими ознаками системної дисплазії сполучної тканини, діагностованими при ехокардіографії, були наявність аномальних хорд у лівому шлуночку (у 24 обстежених – 75,0%) і пролапс мітрального клапана (у 12 хворих – 37,5%). Типовою ознакою захворювання був вовчаковий кардит, який проявлявся зменшенням систолічного укорочення діаметра лівого шлуночка (22 хворих – 68,75%); потовщенням міокарда лівого шлуночка і товщини міжшлуночкової перетинки у 15 хворих (46,88%). Скорочувальна функція лівого шлуночка була зниженою (ФВ < 60%) у 15 пацієнтів (46,88%). При тривалості хвороби до двох років і активності патологічного процесу І ступеня спостерігалось підвищення скоротливої функції у 3 хворих (9,38%). Мітральна недостатність І і ІІ ступеня мала місце у 2 хворих (6,25%). Аортальна недостатність І ступеня виявлена у 1 хворого (3,13%). Характерними за нашими даними є зміни і правого шлуночка у хворих на системний червоний вовчак. Найчастіше мало місце розширення порожнини правого шлуночка і вихідного тракту правого шлуночка (у 15 хворих – 46,88%), його гіперкінезія (у 3 пацієнтів – 9,38%) та потовщення міокарда. Накопиченнярідини в перикардіальній порожнині при проведенні ехокардіографії мало місце у 9 хворих (28,13%) як ознака полісерозиту. Кількість рідини була невеликою.
Висновки. Проведені дослідження встановили поліморфізм патологічних змін серцево-судинної системи хворих на системний червоний вовчак, що диктує необхідність проведення ехокардіографії та допплерографії як при первинному обстеженні, так і при контролі за перебігом патологічного процесу та якості лікування. Велика частота діагностованих аномальних хорд певною мірою може свідчити про вроджену схильність сполучної тканини хворих на системний червоний вовчак до дисплазії. Особливо цінною методика ехокардіографії є для констатації уражень клапанів та перикарда
Особливості ультраструктури пухлинних клітин вторинно-набрякової форми раку грудної залози
Get PDFBackground. Secondary edematous form of breast cancer (SEF BC) is a rather rare type of cancer that occurs in no more than 2–6% of cases of BC, but causes 7–10% of deaths from BC. Characteristic for SЕF BC is the simultaneous course of oncological and inflammatory processes. At the same time, the inflammatory nature of SEF is determined not so much by classical inflammation as by lymphovascular embolism, which occurs due to the property of tumor stem cells to form aggregates. There is still no complete understanding of the mechanisms of pathogenesis and progression of SEF BC, which is necessary for the development of specific means of therapy for this aggressive form of cancer. Further study of the morphological, immune, molecular and genetic aspects of SЕF BC will allow solving this problem.
Purpose – study of the tumor cells (TC) structural and functional features in groups of patients with different molecular subtypes of breast cancer secondary-edematous form.
Materials and methods. In 40 patients with secondary edematous breast cancer, the receptor status of tumors and the index of proliferative activity of Ki-67 were determined immunohistochemically. Patients were divided into 6 groups: 1 – triple-negative cancer, «3-neg»; 2 – expression of only the human epidermal growth factor receptor, «HER-2»; 3 – positive reaction to estrogen receptors «RE»; 4 – co-expression of receptors to both female hormones «RЕ+RР»; 5 – co-expression of receptors for estrogen and epidermal growth factor, «RЕ+HER-2»; 6 – positive reaction to all studied receptors, «RЕ+RР+HER-2». We determined the ratio of receptor groups in the total pool of tumors and calculated the average data of proliferative activity according to the Ki-67 index in each group. Using standard methods of electron microscopy, the ultrastructure of tumor cells was studied and the frequency of tumors with different electron microscopic features in each receptor subtype was calculated. The results of the study were compared with previously obtained data for the usual ВС without signs of inflammation and edema (control series, 75 patients). Results were processed using descriptive statistics and non-parametric tests using the Biostat PC software package and nonparametric criterion of the most plausible assessment of reliability for small selections.
Results. The conducted study showed that carcinomas with the absence of hormone receptors predominate in patients with SЕF BC (groups: «3-neg» and «HER-2»). In total this account for 40% of all cases studied which is reliably higher in comparison with 18.7% аn ordinary BC. When studying the proliferative activity of tumors of patients with SEF, it was established that in tumors with «3-neg» and hormone-receptor status («RE» and «RE+RP»), the Ki-67 level does not statistically differ from the indicators of the control series, while in the group with HER-2-positive tumors, it drops significantly compared to the corresponding control (37.1 vs. 71.7%). A similar effect is observed in co-expression of HER-2 with hormone receptors when combining the «RE+HER-2» and «RE+RP +HER-2» groups (21.4 vs. 35.5%). Ultrastructural studies have shown that for the majority of non-luminal tumors of both forms of ВС («3-neg» and «HER-2») the main type of ТC is large poorly differentiated (PD) cells and only a small proportion is made up of cells with structural and functional features characteristic of ТC with luminal status that reflects the phenomena of intratumoral heterogeneity. Since, according to the literature, 3-negative and HER-2-positive cancer cells have a high level of expression of stem cell markers, it can be assumed that the large TCs are the carriers of such markers. However, at the morphological level, large stem cells in the usual ВС form cannot be distinguished from those present in SEF and capable of aggregation. Іn the «3-neg» group of SЕF ВС tumors, the frequency of large cells remains unchanged, while with HER-2, this indicator noticeably, although unreliably, decreases. However, when compared with the 3-neg subtype, this drop is significant (42.9 vs. 88.9%). Tumors of hormone receptor subtypes consist mainly from small TCs, united in ductal structures with a small admixture of large PD cells. In case of SEF BC with this receptor subtype, the frequency of tumors with large cells significantly increases from 17.9 in controls to 41.2%. It should be noted that a significant increase in this indicator is also observed in the entire tumor population, which, obviously, can be the reason for the development of embolism processes. Thus, the presence of tumor emboli was detected in individual capillary vessels of SЕF BC. In SЕF electron microscopic examination also showed a significant increase in the frequency of tumors whose TCs contain phagosomes, both in the entire tumor population and for tumors with luminal status, which may be associated with inflammation in the surrounding environment. In addition, the highest level of this indicator in the group with HER-2 receptor status, both in the usual form of BC and in the secondary-edematous form, in comparison with tumors of other receptor subtypes, draws attention.
Conclusions. It was confirmed that the same receptor subtypes are observed in both forms of BC in which the heterogeneity of the cell population is noted, as well as the predominance of the frequency of non-luminal subtypes in inflammatory BC in contrast to its conventional form. It has been established that the most characteristic feature of SEF BC, in contrast to non-edematous BC, is a significant increase in the frequency of large TCs with signs of stem cells both in tumors positive for hormone receptors and in the entire tumor population, which can be the reason for the aggregation of TCs and the development of edema processes. Tumor emboli are detected in the capillary vessels of SEF BC. It is possible that the targeted therapy of stem cells will be suitable for the treatment of this form of BC. Unusual properties of tumors with HER-2 expression in the conditions of SEF BC were also revealed, such as a significant decrease in proliferative activity and a drop in the frequency of tumors with large TCs, which may be a consequence of the action of natural inhibitors of this receptor during inflammatory processes and requires additional research.Актуальність. Вторинно-набрякова форма раку грудної залози (ВНФ РГЗ) є досить рідким типом раку, який трапляється не більш, як у 2–6% випадків РГЗ, але зумовлює 7–10% смертей від РГЗ. Характерним для ВНФ РГЗ є сумісний перебіг онкологічного та інфламаційного процесів. При цьому запальну природу ВНФ зумовлює не стільки класичне запалення, скільки лімфоваскулярна емболія, яка виникає за рахунок властивості стовбурових пухлинних клітин утворювати агрегати. Досі не існує повного розуміння механізмів патогенезу та прогресії ВНФ РГЗ, що є необхідним для розробки специфічних засобів терапії цієї агресивної форми раку. Подальше вивчення морфологічних, імунних, молекулярних та генетичних аспектів ВНФ РГЗ дозволить вирішити цю проблему.
Мета роботи – вивчення особливостей структурно-функціонального стану пухлинних клітин (ПК) вторинно-набрякової форми раку грудної залози (ВНФ РГЗ) y групах хворих із різними молекулярними підтипами раку.
Матеріали та методи. У 40 хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози імуногістохімічно визначали рецепторний статус пухлин та індекс проліферативної активності Кі-67. Хворих розподілили на 6 груп: 1 – тричі негативний рак, «3-нег»; 2 – експресія тільки рецептора епідермального фактора росту людини, «HER-2»; 3 – позитивна реакція на рецептори до естрогену «RЕ»; 4 – ко-експресія рецепторів до обох жіночих гормонів «RЕ+RР»; 5 – ко-експресія рецепторів до естрогену та епідермального фактора росту, «RE+HER-2»; 6 – позитивна реакція на усі досліджені рецептори «RE+RР+HER-2». Визначали співвідношення рецепторних груп у загальному пулі пухлин та підраховували середні дані проліферативної активності за показником Кі-67 у кожній групі. За допомогою стандартних методів електронної мікроскопії досліджували ультраструктуру пухлинних клітин та обчислювали частість пухлин з різними електронно-мікроскопічними ознаками у кожному рецепторному підтипі. Результати дослідження порівнювали з отриманими раніше даними для звичайного РГЗ без ознак запалення та набряку (контрольна серія, 75 хворих). Результати обробляли за допомогою методів описової статистики та непараметричних критеріїв з використанням пакета програм для ПК «Biostat» і за допомогою непараметричного методу максимально правдоподібної оцінки достовірності для малих добірок.
Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що у хворих на ВНФ РГЗ переважають карциноми із відсутністю гормональних рецепторів(групи «3-нег» та «HER-2»), які сумарно складають близько 40% усіх досліджених випадків, що достовірно вище у порівнянні з 18,7% у контрольній серії. При вивченні проліферативної активності пухлин хворих на ВНФ РГЗ за показником Кі-67 встановлено, що у пухлинах з «3-нег» та гормонально-рецепторним статусом («RЕ» та «RE+RP») рівень Кі-67 статистично не відрізняється від показників контрольної серії, тоді як у групі з HER-2-позитивними пухлинами він достовірно падає у порівнянні з відповідним контролем (37,1 проти 71,7%). Подібний ефект відзначається і при ко-експресії HER-2 з гормональними рецепторами при об’єднанні груп «RE+HER-2» та «RE+RР+HER-2 (21,4 проти 35,5%). Ультраструктурні дослідження показали, що для більшості пухлин нелюмінальних підтипів обох форм РГЗ («3-нег» та «HER-2» ), основним типом ПК є великі низькодиференційовані клітини (НД) і лише невелику частку складають клітини зі структурно-функціональними особливостями, характерними для ПК з люмінальним статусом, що відображує явища внутріпухлинної гетерогенності. Оскільки за літературними даними, клітини 3-негативного та HER-2-позитивного раку мають високий рівень експресії маркерів стовбурових клітин, то можна припустити, що саме великі НД ПК є носіями таких маркерів. Однак на морфологічному рівні великі стовбурові клітини при звичайній формі РГЗ неможливо відрізнити від тих, які присутні при ВНФ та здатні до агрегації. При ВНФ РГЗ у групі «3-нег» пухлин частість великих клітин залишається незмінною, тоді як при HER-2 цей показник помітно, хоча і недостовірно, зменшується. Однак при порівнянні з «3-нег» підтипом таке падіння виявляється достовірним (42,9 проти 88,9%). Пухлини гормонально рецепторних підтипів складаються переважно з малих ПК, об’єднаних у протокові структури з невеликою домішкою великих НД клітин. При ВНФ у цьому рецепторному підтипі частість пухлин з великими клітинами достовірно збільшується з 17,9 у контролі до 41,2%. Слід зазначити, що достовірний ріст цього показника спостерігається також у всій пухлинній популяції, що, очевидно, може бути причиною розвитку процесів емболії. Так, присутність пухлинних емболів була виявлена в окремих капілярних судинах ВНФ РГЗ. При ВНФ електронно-мікроскопічне дослідження показало також достовірне збільшення частості пухлин, ПК яких містять фагосоми, як в усій пухлинній популяції, так і для пухлин з люмінальним статусом, що може бути пов’язане з запаленням в оточуючому середовищі. Крім того звертає на себе увагу найвищий рівень цього показника у групі з HER-2 рецепторним статусом як при звичайній формі РГЗ, так і при вторинно-набряковій, у порівнянні з пухлинами інших рецепторних підтипів.
Висновки. Було підтверджено, що при обох формах РГЗ спостерігаються однакові рецепторні підтипи, в яких відзначається гетерогенність клітинної популяції, а також переважання частості нелюмінальних підтипів при запальному РГЗ на відміну від конвенційної його форми. Встановлено, що найхарактернішим для ВНФ РГЗ, на відміну від ненабрякового РГЗ, є достовірне зростання частості великих ПК з ознаками стовбурових клітин як у пухлинах, позитивних на гормональні рецептори, так і в усій пухлинній популяції, що може бути причиною агрегації ПК і розвитку процесів набряку. У капілярних судинах при ВНФ РГЗ виявляються пухлинні емболи. Можливо, для лікування цієї форми РГЗ придатною стане саме таргетна терапія стовбурових клітин. Виявлено також незвичайні властивості пухлин з експресією HER-2 в умовах ВНФ РГЗ, такі як достовірне зниження проліферативної активності та падіння частості пухлин з великими ПК, що може бути наслідком дії природних інгібіторів цього рецептора при процесах запалення і потребує додаткових досліджень
Вплив віку і нутриційного статусу на показники розміру жовчного міхура у здорових осіб азербайджанської популяції
Get PDFBackground. The results of the surgical treatment of gallstone disease and its complications do not satisfy clinicians completely. Improvement of the treatment results mainly depends on timely diagnostics. In everyday practice, an ultrasound examination is widely used in diagnosing hepatobiliary disorders. The detected changes are assessed by a sonologist. It is necessary for the sonologist to know anatomical features of the gallbladder to give a correct assessment. Purpose. To study ultrasound parameters of the gallbladder in healthy individuals of the Azerbaijani population and compare them between different groups based on age and nutritional status. Materials and methods. Our study included 150 healthy individuals aged from 18 to 79 years. There were 43 (28.7%) men and 107 (71.3%) women. Healthy individuals were strictly selected according to certain criteria. Taking into account age of the examined individuals, we divided them into three groups: Group 1 (50 individuals) – 18–24 years old; Group 2 (50 individuals) – 25–64 years old; Group 3 (50 individuals) – 67–79 years old. We determined their nutritional status according to the body mass index (BMI): 90 (60.0%) individuals had normal BMI (18.5–24.9), 34 (22.7%) individuals had overnutrition (BMI 25.0–29.9), and 26 (17.3%) individuals had undernutrition (BMI 17.0–18.4). In all 150 individuals, we measured the length (A) and the width (B) of the gallbladder, the A/B ratio, the area of the transverse section, the volume of the gallbladder, and the gallbladder wall thickness in grayscale mode. Results. We performed a comparative statistical analysis of the obtained parameters of the gallbladder depending on age and BMI. We also studied the impact of age and BMI on the length, width, area, volume of the gallbladder, thickness of the gallbladder wall, and the length-to-width ratio. Conclusions. An increase in the width, area, volume, and gallbladder wall thickness, which correlated with the increase in age, was found in healthy individuals of the Azerbaijani population that had different BMI. There were no changes in the length of the gallbladder connected with the increase in age and BMI changes.Актуальність. Результати хірургічного лікування жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень не повністю задовольняють клініцистів. А покращення результатів лікування значною мірою залежить від своєчасної діагностики. У повсякденній практиці у діагностиці захворювань гепатобіліарної зони широко застосовується ультразвукове дослідження. Для правильної оцінки виявлених змін лікаревісонологу необхідно знати анатомічні особливості будови жовчного міхура. Мета роботи. У порівняльній оцінці вивчити ехографічні розміри жовчного міхура у дорослих здорових людей азербайджанської популяції залежно від віку та внутрішнього статусу. Матеріали та методи. До дослідження включено 150 здорових осіб віком від 18 до 79 років. Чоловіків – 43 (28,7%), жінок – 107 (71,3%). Здорових осіб включили до досліджень строго за критеріями вибору. Обстежені з урахуванням віку були поділені на три групи: 1-ша група (50 осіб) – віком 18–24, 2-га група (50 осіб) віком 25–64 та 3-тя група (50 осіб) – 67–79 років. В обстежених за значенням індексу маси тіла (ІМТ) визначали нутриційний статус: із нормальним ІМТ (18,5–24,9) було 90 (60,0%), із підвищеним харчуванням (ІМТ 25,0–29,9) – 34 (22,7%) та зниженим харчуванням (ІМТ 17,0–18,4) – 26 (17,3%) осіб. У всіх 150 осіб у режимі сірої шкали визначали поздовжній (А) та поперечний (В) розмір жовчного міхура, співвідношення А/В, площу поздовжнього зрізу, об’єм міхура та товщину його стінки. Результати. Проведено порівняльний статистичний аналіз отриманих показників, що відображають розміри жовчного міхура залежно від віку та ІМТ. Було вивчено вплив віку та ІМТ на довжину, ширину, площу, об’єм та товщину стінки жовчного міхура, а також на співвідношення довжини на її ширину. Висновки. У здорових людей в Азербайджані з різним ІМТ на тлі підвищення віку виявлено збільшення ширини, площі, об’єму та товщини стінки жовчного міхура. Зміна довжини жовчного міхура зі збільшенням віку та змінами ІМТ не відбувається
Зв’язок між атеросклерозом сонних артерій та локалізацією ішемічного інсульту
Get PDFBackground. Carotid atherosclerosis is the main factor in the development of ischemic stroke. Determining the location and structure of atherosclerotic plaques and the degree of stenosis of the internal carotid artery can help to predict the development of cerebral hemodynamic disorders using a comprehensive ultrasound examination of the carotid arteries. Purpose. To assess the relationship between the nature of atherosclerosis of the carotid arteries and the location of ischemic stroke by means of echography. Materials and methods. In 127 patients (age 37–74 years, average 56±7 years) with ischemic stroke (IS), atherosclerotic plaques in the carotid arteries were visualized, their predominant localization, internal structure and degree of stenosis were determined in two-dimensional and color Doppler modes. Result. Carotid stenosis of >60% was recorded in 23 (18.1±3.4%) patients with rightsided IS and in 38 (30.0±4.1%) patients with left-sided IS (LSIS) (p=0.04). With carotid stenosis more than 60%, the Vica/Vcca index in patients with RSIS was 3.07±0.34, and in patients with LSIS – 3.21±0.45, which was significantly (p=0,01) higher than in stenosis <60%.Актуальність. Каротидний атеросклероз є основним чинником розвитку ішемічного інсульту. Визначення локалізації та структури атеросклеротичних бляшок, ступеня стенозу внутрішньої сонної артерії може допомогти прогнозувати розвиток порушень церебральної гемодинаміки за допомогою комплексного ультразвукового дослідження сонних артерій. Мета роботи – ехографічно оцінити зв’язок між характером атеросклерозу сонних артерій та локалізацією ішемічного інсульту. Матеріали та методи. У 127 пацієнтів (віком 37–74 роки, в середньому 56±7 років) з ішемічним інсультом (ІІ), візуалізувалися атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях, визначалися їх переважна локалізація, внутрішня структура та ступінь стенозу у двовимірному та кольоровому допплерівському режимі. Пацієнти з імовірним кардіоемболічним походженням інсульту були виключені з вибірки. Результати та їх обговорення. Каротидний стеноз величиною >60% реєструвався у 23 (18,1±3,4%) хворих правобічним ІІ та у 38 (30,0±4,1%) хворих з лівобічним ІІ (p=0,04). При каротидному стенозі більше 60% середні арифметичні значення індексів Vвса/Vзса у хворих з правобічним ішемічним інсультом (ПІІ) 3,07±0,34 та у хворих з лівобічним ішемічним інсультом (ЛІІ) – 3,21±0,45, на статистично значущому рівні вищі (p=0,01), ніж при стенозі. При каротидному стенозі більше 60% середні арифметичні значення індексів Vвса/Vзса у хворих з ПІІ (3,07±0,34) та у хворих з ЛІІ (3,21±0,45), на статистично значущому рівні вищі (p=0,01), ніж при стенозі <60%
Кількісна оцінка результатів терапії лімфовенозного набряку кисті у хворих після комбінованого лікування раку грудної залози
Get PDFBackground. Secondary lymphovenous edema of the hand is one of the most common and serious complications of specialized treatment of breast cancer. Purpose – to quantify the dynamics of treatment of lymphovenous edema of the hand by measuring its volume using the proposed device model. Materials and methods. In 23 patients, the type of radiation injury was determined by the radionuclide method, the degree of secondary hand edema was determined using a number of designed devices. Treatment was performed by irradiating the areas of radiation fibrosis and the corresponding lymphatic collectors with ultra-low frequency electromagnetic radiation (UHF EMR) and compression lymphatic drainage. Results and discussion. The dynamics of the treatment was evaluated by the change in the volume of the hand, which was determined by the amount of fluid displaced from the model of the measuring device when the distal part of the upper limb was immersed in it. Conclusions. This technique can be considered as an objective method for quantifying lymphovenous edema of the hand.Актуальність. Вторинний лімфовенозний набряк кисті – одне з найпоширеніших і серйозних ускладнень спеціалізованого лікування раку грудної залози. Мета роботи – кількісно оцінити динаміку лікування лімфовенозного набряку кисті шляхом виміру її об’єму за допомогою запропонованого макета пристрою. Матеріали та методи. У 23 пацієнток вид променевого ушкодження визначали радіонуклідним методом, ступінь вторинного набряку кисті за допомогою сконструйованих пристроїв. Лікування проводили шляхом опромінення ділянок променевого фіброзу і відповідних лімфоколекторів електромагнітним випромінюванням наднизької частоти (ЕМВ ННЧ) та компресійним лімфодренажем. Результати та їх обговорення. Динаміку проведеного лікування оцінювали за зміною об’єму кисті, який визначали за кількістю витісненої рідини з макета вимірювального пристрою при зануренні в нього дистального відділу верхньої кінцівки. Висновки. Дану методику можна розглядати як об’єктивний метод кількісної оцінки лімфовенозного набряку кисті