Український радіологічний та онкологічний журнал
Український радіологічний та онкологічний журналNot a member yet
213 research outputs found
Sort by
Гігантська фіброма заочеревинного простору, ускладнена компресійним синдромом нижньої порожнистої вени
Get PDFBackground. Inorganic retroperitoneal tumors (IRT) are neoplasms that have no organ affiliation and develop from soft tissues located in the retroperitoneal space (adipose, connective, vascular, nervous), as well as from embryonic elements. IRT account for 0.03 to 1.0 % of all human neoplasms. Malignant IRT account for up to 70 %, while benign – up to 30 %. Operations for retroperitoneal tumors are accompanied by a high risk of intra- and postoperative complications [3]. With large retroperitoneal tumors the main difficulties are compression syndrome of the abdominal cavity, the syndrome of compression of the inferior vena cava, difficulties of mobilizing of the tumor due to a small surgical maneuver and large size of the tumor.
Purpose. Introducing the clinical course peculiarities of giant tumors of the retroperitoneal space and possible intra- and perioperative complications to the medical community.
Materials and methods. Clinical case of patient A., 44 years old, who was treated in the oncology surgery department of SO «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine».
Results. Removal of the tumor of the retroperitoneal space with technical difficulties was performed. In the postoperative period after surgery, bleeding from a varicose vein of the abdominal wall. Surgical treatment was performed: relaparotomy, hemostasis. The term of supervision is 3 years, there is no data for recurrence.
Conclusions. If IRT is additionally accompanied by a syndrome of inferior vena cava compression, it is necessary to carry out careful hemostasis intraoperatively, and to conduct active supervision in the nearest postoperative period for control of possible bleeding after filling of earlier «empty» vessels.Актуальність. Неорганні заочеревинні пухлини (НЗО) представляють собою новоутворення, що не мають органної приналежності та розвиваються з м’яких тканин, розташованих у заочеревинному просторі (жирової, сполучної, судинної, нервової), а також з ембріональних елементів. Неорганні заочеревинні пухлини складають від 0,03 до 1,0 % усіх новоутворень людини. Злоякісні неорганні заочеревинні пухлини складають до 70 %, у той час як доброякісні – до 30 %. Операції з приводу заочеревинних пухлин супроводжуються високим ризиком розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень. При великих заочеревинних пухлинах основні труднощі складають компресійний синдром органів черевної порожнини, синдром стискання нижньої порожнистої вени, труднощі мобілізації пухлини за рахунок невеликого хірургічного маневру через великий розмір пухлини.
Мета роботи. Ознайомлення медичної спільноти з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями.
Матеріали та методи дослідження. Клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Проведений хірургічний етап лікування.
Результати та їх обговорення. Виконано видалення пухлини заочеревинного простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведено хірургічне лікування: релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду – 3 роки, даних щодо рецидиву немає.
Висновки. Якщо НЗО супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та вести активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення «порожніх» раніше судин
Роль клінічного психолога в системі медико-психологічного супроводу онкохворих на етапі променевої терапії (аналітичний огляд літератури та власні клінічні дані)
Get PDFBackground. Being diagnosed with cancer is a dramatically stressful condition for a human. Radiation therapy (RT), which is an essential of combination antineoplastic treatment, can cause physical and emotional state changes. Realizing these changes is an additional stress factor that results in impaired life quality of a cancer patient as well refusal to undergo further treatment. At present, there is no distinct system of providing psychological aid for cancer patients in Ukraine.
Purpose. To carry out analysis and generalization of research literature data in terms of providing psychological aid for cancer patients at RT stage and to present own findings of psychological study enrolling 55 female patients diagnosed with endometrial cancer at RT stage at SO «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology» within the period from 2015 to 2018.
Materials and methods. The literature review involved available contributions obtained via literature search in domestic (Vernadsky National Library of Ukraine) and foreign databases (Scopus, Web of Science Core Collection, PubMed, BMC, ScienceDirect, Wiley Online Library, RNB). Fifty-five patients with endometrial cancer of stage I–II (T1b-c N0 M0 – T2a -b N0 M0) underwent clinical and laboratory examination. The diagnosis of adenocarcinoma was confirmed by means of a histologic study. All patients underwent panhysterectomy and postsurgery course of distant gamma-therapy on “РОКУС-АМ” device by split fractionation. Fifteen patients were provided with psychological correction at RT stage. In order to assess life quality, SF-36 (Health Status Survey) was used. An assessment of the severity of psychosomatic disorders in patients with endometrial cancer was made by means of EORTC QLQ-C30 survey.
Results. The paper analyzes psychological aid provided to oncology patients at radiation therapy stage in Ukraine and overseas. It presents the peculiarities of patients’ psychological responses during irradiation and possible consequences of higher mental function impairment. The targets of psychological correction and factors influencing life quality of a patient have been considered as well as the effectiveness of psychotherapeutic interventions outcomes of different approaches has been provided. The study states that, currently, medical and psychological follow-up of cancer patients does not consist only in reassuring talk and drug correcting of their psychological state aimed to reduce distress, anxiety and depression level, but also in psychocorrection, psychoeducation, the access to psychotherapeutic groups, individual psychotherapy. The efficiency of applying own developed schemes of medical and psychological correction of emotional state of women with EC is presented, the use of which has made it possible to reduce the manifestations of sleep disorders, cognitive function and fatigue.
Conclusions. Following a differentiated strategy when choosing methods of psychological aid for oncology patients and their families at radiation therapy stage via psychocorrection of emotional, cognitive and behavioral spheres, psychoeducation or psychotherapeutic interventions will make it possible to significantly improve their psychological status and quality of life.Актуальність. Коли людина стикається з онкологічним діагнозом, це для неї є дуже великим стресом. Променева терапія (ПТ), що є невід’ємною складовою комплексного протипухлинного лікування, може викликати зміни у фізичному та психологічному стані людини. Усвідомлення цих змін є додатковим стресовим фактором, що сприяє погіршенню показників якості життя онкохворого та може бути причиною відмови від подальшого лікування. Нині в Україні відсутня чітка система організації психологічної допомоги онкологічним хворим.
Мета роботи. Провести аналіз та узагальнення даних наукової літератури за проблемою надання психологічної допомоги онкохворим на етапі ПТ та представити власні результати психологічного дослідження 55 хворих на рак тіла матки (РТМ) на етапі ПТ у клініці ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» за 2015–2018 рр.
Матеріали та методи. Огляд літератури охопив доступні публікації, які були отримані внаслідок літературного пошуку у вітчизняних (НБУВ) і закордонних базах даних (Scopus, Web of Science Core Collection, PubMed, BMC, ScinceDirect, Wiley Online Library, RNB). Клініко-лабораторне обстеження було проведено 55 жінкам, хворим на РТМ I–II стадій (T1b-c N0 M0 – T2a -b N0 M0). Діагноз аденокарциноми підтверджено за допомогою гістологічного дослідження. Усім хворим було проведено пангістеректомію та післяопераційний курс дистанційної гамма-терапії на апараті «РОКУС-АМ» методом дробного фракціонування. 15 хворим проводилася психологічна корекція на етапі ПТ. Для оцінки рівня якості життя використовували опитувальник SF-36 (Health Status Survey). Оцінку ступеня вираженості психосоматичних розладів у хворих на рак тіла матки проводили за допомогою опитувальника EORTC QLQ-C30.
Результати та їх обговорення. При аналітичному огляді літератури проаналізовано досвід надання психологічної допомоги онкохворим на етапі ПТ в Україні та за кордоном. Наведено особливості психологічного реагування пацієнта на етапі променевого лікування та можливі наслідки порушення вищих психічних функцій. Розглянуто мішені психологічної корекції та фактори, що впливають на рівень якості життя пацієнта. Приведено оцінку ефективності результатів психотерапевтичних втручань різних напрямків. Встановлено, що на сучасному рівні медико-психологічний супровід онкохворих – це не тільки психологічне консультування та медикаментозна корекція їх психологічного стану, спрямовані на зниження рівня дистресу, тривоги та депресії, але й психокорекція, психоедукація, доступ до психотерапевчних груп та індивідуальна психотерапія. Представлено ефективність застосуваня власних розробок схем медико-психологічної корекції емоційного стану жінок, використання яких дозволило зменшити прояви порушень сну, когнітивної функції та втоми.
Висновки. Використання диференційованого підходу до вибору методів психологічної допомоги онкологічним пацієнтам та членам їх сімей на етапі ПТ у вигляді психокорекції емоційної, когнітивної та поведінкової сфер, психоедукації або психотерапевтичних втручань дозволить істотно поліпшити їх психологічний стан та рівень якості їх життя
Аналіз стану радіотерапевтичної допомоги населенню України. Частина 1. Аналіз захворюваності та технічного забезпечення променевої терапії в Україні
Get PDFBackground. Radiation therapy is an essential in the complex of modern cancer care methods, since it is needed by more than half of cancer patients worldwide. However, each year more than 2 million people from low-income countries are unable to access modern radiotherapy technologies [1]. Thus, the urgent task in the field of radiation oncology is to increase the availability, quality and efficiency of radiotherapy, monitoring the level of technical, methodological and human resourcing of radiation therapy in Ukraine in accordance with trends in Europe and the world. The actual task of the study is to review and analyze the existing level, availability and effectiveness of applying the modern technologies of radiation therapy in the regions of Ukraine.
Purpose – analyzing the current state and level of availability of radiotherapy in Ukraine, seeking for opportunities to expand applying it.
Materials and methods. Analyzing and comparing statistical data of the National Cancer Registry of Ukraine and the information of IARC GLOBOCAN, IAEA DIRAC Database, summarizing the results.
Results. The level of technical and technological equipment as well as staffing of oncology centers of Ukraine has been analyzed, along with assessing quantitative and qualitative components of radiotherapy care in comparison with the average European indicators. The assessment of the state of radiotherapy care in Ukraine was carried out with due regard for the increasing number of patients.
Conclusions. According to the WHO, the structure of cancer incidence in Ukraine is similar to the European one, however higher specific mortality rate indicates, first of all, the insufficient level of covering the population of Ukraine by specialized diagnosis and oncological care, its low efficiency and engineering backwardness. It has been determined that radiation therapy in Ukraine is needed annually by at least 90 thousand cancer patients. In fact, only about 44 thousand of them are provided with tele-radiation therapy. First of all, this is due to extremely insufficient radiotherapy equipment available in Ukraine and using outdated radiation treatment technologies in gamma-ray teletherapy that result in its low quality and aggravating the clinical consequences. Given the growing number of cancer patients in 2022, Ukraine will need about 160 machines for tele-radiotherapy. The rise and adjusting the clinical and technical capabilities of regional oncology centers in terms of quality and efficiency of radiation therapy is possible under the conditions of their rapid technical.Актуальність. У комплексі методів сучасної онкологічної допомоги важливе місце посідає радіотерапія, адже вона необхідна більш ніж половині хворих на рак у всьому світі. Однак у країнах із низьким рівнем достатку понад 2 млн людей щорічно не можуть отримати доступ до сучасних радіотерапевтичних технологій. Отже, невідкладним завданням у галузі радіаційної онкології є підвищення доступності, якості та ефективності радіотерапевтичної допомоги, моніторинг рівня технічного, кадрового та методологічного забезпечення променевої терапії в Україні у відповідності до тенденцій її розвитку в Європі та світі. Актуальним завданням дослідження є огляд та аналіз існуючого рівня, доступності та ефективності використання сучасних технологій променевої терапії в регіонах України.
Мета роботи – аналіз поточного стану та рівня доступності радіотерапевтичної допомоги в Україні, пошук можливостей для розширення її застосування.
Матеріали та методи. Аналіз та порівняння статистичних даних Національного канцер-реєстру України та інформації баз даних IARC GLOBOCAN, DIRAC МАГАТЕ, узагальнення результатів. Результати та їх обговорення. У статті проаналізовано рівень технічної, технологічної та кадрової забезпеченості онкологічних центрів України, проведено оцінку кількісної та якісної складових радіотерапевтичної допомоги у порівнянні з середньоєвропейськими показниками. Оцінка стану радіотерапевтичної допомоги в Україні була проведена з урахуванням динаміки збільшення кількості хворих.
Висновки. Установлено, що, за даними ВООЗ, Україна має структуру онкологічної захворюваності, аналогічну до загальноєвропейської, проте більший питомий показник смертності свідчить насамперед про недостатній рівень охоплення спеціалізованою діагностикою та онкологічною допомогою населення України, її низьку ефективність та технологічну відсталість. Визначено, що в Україні близько 90 тис. онкологічних хворих щорічно потребують отримання дистанційної променевої терапії, однак фактично охоплено тільки близько 44 тис. осіб. Це зумовлено тим, що кількість апаратів променевої терапії в Україні вкрай недостатня, а при роботі на апаратах дистанційної гамма-терапії застосовуються переважно застарілі технології променевого лікування, що обумовлює його низьку якість та обтяжує клінічні наслідки. Проведена оцінка необхідної кількості апаратів дистанційної променевої терапії в 2022 р. з урахуванням зростання кількості онкохворих в Україні: потреба складає близько 160 апаратів. Зростання та вирівнювання клінічних та технічних можливостей регіональних онкоцентрів за показниками ефективності та якості променевої терапії можливе за умов їх швидкого технічного переоснащення та перепідготовки фахівців
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СПАДКОВИЙ РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Get PDFAbstract. In this article we present analysis results of the surgical treatment of 56 breast cancer patients who have a high risk of heredity of the disease and meet one or more criteria of genetic testing according to the NCCN vers. 2.2019 guidelines. According to the results of genetic testing by DNA sequencing, 33 mutations were found in 12 genes in 52.7 % of patients. It has been shown that the type of surgery differs depending on the result of genetic testing.Реферат. У статті наведено результати аналізу хірургічного лікування 56 хворих на рак грудної залози, що мають високий ризик спадковості захворювання та відповідають одному або декільком критеріям для генетичного тестування за рекомендаціями NCCN vers. 2. 2019. За результатами генетичного тестуван- ня методом ДНК-секвенування було виявлено 33 мутації в 12 генах у 52,7 % хворих. Було показано, що об- сяг хірургічного втручання відрізняється залежно від результату генетичного тестування
ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ, УСКЛАДНЕНИХ МЕХАНІЧНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІЛІАРНОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ
Get PDFThe aim of the research. To develop an algorithm for the two-stage treatment of patients with tumors pancreatoduodenal zone complicated by obstructive jaundice using biliary decompression techniques at the first stage and conducting pancreatoduodenal resection at the second stage of treatment.
Materials and methods. Preliminary biliary decompression was conducted in 51 patients with prolonged obstructive jaundice and high bilirubin numbers (above 250 μmol/l). The following minimally invasive options were used for biliary decompression: percutaneous transhepatic cholangio-drainage in 21 (41.2 %), endoscopic stenting in 18 (35.3 %), various cholecystostomy (percutaneous transhepatic, contact, video laparoscopic) in 12 (25, 8 %) patients. A two-stage method has been developed for the treatment of pancreatic tumors complicated by obstructive jaundice.
Results. Percutaneous transhepatic cholangio-drainage was performed under ultrasound-X-ray navigation — in 11 (52.4 %), under angiographic control — in 10 (47.6 %) patients. Endoscopic stenting was performed in 18 (35.3 %) patients; plastic stents were used. Three options were used for pancreatojejunoanastomos: invagination ductopancreatojejunal — in 31 (60.8 %), invagination pancreatojejunal — in 16 (31.4 %), pancreatojejunal with bandage plasty of the crescent ligament of the liver — in 4 (7.8 %) patients. Diagnosis of pancreatic fistula was carried out according to the classification of ISGPF (2016). Biochemical leak was observed in 3 (5.9 %), pancreatic fistula (type B) in 2 (3.9 %) patients. Post-operative gastrostasis was detected in 3 (5.9 %) patients.
Conclusions. Percutaneous transhepatic cholangio-drainage and endoscopic stenting are the most effective methods of biliary decompression. The use of biliary decompression in patients with pancreatic tumors complicated by the development of obstructive jaundice allows patients to prepare for the execution of PDR with reduced perioperative risk.Мета роботи. Розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів з пухлинами панкреатодуоденаль- ної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею із застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі і виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування.
Матеріали і методи. Попередня біліарна декомпресія виконана 51 хворому з тривалою механічною жов- тяницею і високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовані черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) — у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування — у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопіч- на) — у 12 ( 25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею.
Результати. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією — у 11 (52,4 %), під ангіографічним контро- лем — у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) при ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовані 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагіна- ційний дуктопанкреатоєюнальний — у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний — у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв’язки печінки — у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностика панкреатичної фістули проводилася згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік (biochemical Leak) спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) — у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих.
Висновки. ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, дозволяє підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком
Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку
Get PDFBackground. Esophageal cancer (MS) ranks 14th in the structure of cancer in the population of Ukraine. Gastroesophageal cancer (GER) is several times more common. It is estimated that cancer in this area accounts for more than 20 % of all stomach cancers. The results of cancer treatment in this location are the worst among other cancers. This is due to high neglect in newly diagnosed patients, high postoperative mortality (15 %) and low five-year survival.
Purpose. To analyze the literature sources related to esophageal cancer and gastroesophageal cancer surgery development in chronological terms and to define the main directions for further development of surgery of this pathology.
Materials and methods. The literature review has involved available full-text contributions obtained via literature search in domestic and foreign databases. The search was restricted to the studies published within the 1975–2020 timeframe.
Special emphasis was placed on the effectiveness analysis of lymph node dissection and methods of esophagogastric anastomosis forming, in a comparative aspect. The paper also analyzes the materials of the authors’ own long-term studies related to this issue. From 1990 to 2018, 250 patients with esophageal cancer and gastroesophageal cancer were treated at SO «IMR of the NAMS of Ukraine» and the regional clinical oncology dispensary.
Results and discussion. Literature suggests that the failure of the esophageal-gastric anastomosis is secondary among complications. Cardiovascular and pulmonary complications come first.
When performing 3-zone lymph dissection increases five-year survival by 10 %. The inability of the esophagogastric anastomosis in leading clinics is from 3 to 9 %. Performing a plastic esophagogastric anastomosis increases its physiological properties.
Conclusions. Thus, surgical treatment remains the main strategic direction in the treatment of MS and GER. The primary goal of treatment is the survival of patients.
Data from literature sources indicate the need for mandatory mediastinal and abdominal lymph dissection. The most successful results of treatment of esophageal cancer and gastroesophageal cancer were obtained in leading specialized oncology clinics where the lowest postoperative mortality is observed. Treatment of cancer in this location requires the use of adjuvant treatments (chemotherapy and radiation therapy).Актуальність. Рак стравоходу (РС) займає 14-те місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Гастроезофагеальний рак (ГЕР) зустрічається в кілька разів частіше, вважається, що ГЕР становить понад 20 % від усіх раків шлунка. Результати лікування раку цієї локалізації є найгіршими серед інших онкологічних захворювань. Це пов’язано з високою задавненістю захворювання, виявленого вперше, високою післяопераційною летальністю (15 %) та низькою п’ятирічною виживаністю хворих.
Мета роботи. Проаналізувати літературні джерела, які стосуються розвитку хірургії раку стравоходу та гастроезофагеального раку в хронологічному аспекті, та визначити основні напрямки подальшого розвитку хірургічного лікування цієї патології.
Матеріали та методи. Огляд літератури охопив доступні повнотекстові публікації, які були отримані внаслідок літературного пошуку у вітчизняних і закордонних базах даних. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1975–2020 рр.
Особлива увага приділялась аналізу ефективності виконання лімфодисекції та методикам формування стравохідно-шлункового анастомозу в порівняльному аспекті. У роботі також проаналізовані матеріали власних багаторічних досліджень авторів з цієї проблеми. У ДУ «ІМР НАМН України» та обласному клінічному онкологічному диспансері з 1990 до 2018 року було проліковано 250 хворих на рак стравоходу та гастроезофагеальний рак.
Результати та їх обговорення. Дані літератури свідчать про те, що неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу займає друге місце серед ускладнень. На перше місце виходять серцево-судинні та легеневі ускладнення.
При виконанні трьохзональної лімфодисекції п’ятирічна виживаність збільшується на 10 %. Неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу в провідних клініках складає від 3 до 9 %. Виконання пластичного стравохідно-шлункового анастомозу підвищує його фізіологічні властивості.
Висновки. Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих.
Дані літературних джерел свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Найбільш успішні результати лікування раку стравоходу та гастро-езофагеального раку отримані у провідних спеціалізованих онкологічних клініках, де спостерігається найменша післяопераційна летальність. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)
Ехографічні особливості органів малого таза у дівчаток з аномальними матковими кровотечами залежно від дебюту захворювання
Get PDFBackground. Ultrasound diagnosis (echography) is now one of the main diagnostic methods used in medical practice. Based on the results obtained by ultrasound (ultrasound), a plan for further diagnostic examination of the patient can be made and/or treatment policy can be determined for a specific patient.
Purpose. Studying the echographic features of the internal genitalia in adolescent girls with abnormal uterine bleeding depending on the time of the disease debut and hormonal levels.
Materials and methods. Two hundred and eighty-nine adolescent girls with abnormal uterine bleeding were examined at the age of 11–17. The patients were divided into three groups. Group I included 163 adolescents with manifestation of the disease with menarche or in the first year of menstrual function. Group 2 included 65 girls in whom AUB arose in the second and later years of the existence of menstrual function. Group 3 included 61 patients with an unsteady menstrual cycle. LH, FSH, PRL, E2, T, IRI, IPFR-1, SHPS were determined in the blood serum. The longitudinal, transverse and anteroposterior dimensions of the uterus and ovaries were measured.
Results. The evaluation of the ultrasound data of the pelvic organs of girls with AUB was carried out. It was revealed that the parameters of the uterus within the age norm were recorded only in 35 % of patients. The least frequently in girls with previous oligomenorrhea (29.5 %). More than a third had persistent ovarian follicles or cysts and 62.8 % had an increase in the intrauterine M-echo. The dependence of the size of the uterus on the pattern of hormones was revealed. A mathematical analysis of associative relationships of the hormonal background and echographic parameters of the uterus is presented.
Conclusions. Ultrasound examination of the pelvic organs is a useful tool in identifying the morphological features of the uterus and ovaries, complements the endocrine profile of patients, which increases the diagnostic accuracy, and its results serveАктуальність. Ультразвукова діагностика (ехографія) є одним із основних діагностичних методів, використовуваних у лікарській практиці. На підставі результатів, отриманих при ультразвуковому дослідженні (УЗД), може бути складений план подальшого діагностичного обстеження пацієнта і/або визначена лікувальна тактика для конкретного хворого.
Мета дослідження. Вивчення ехографічних особливостей внутрішніх геніталій у дівчаток-підлітків з аномальними матковими кровотечами залежно від часу дебюту захворювання і гормонального фону.
Матеріали та методи. Обстежено 289 дівчат-підлітків з аномальними матковими кровотечами (АМК) віком 11–17 років. Пацієнтки були розподілені на три групи. До першої увійшло 163 підлітки з маніфестацією захворювання з менархе або в перший рік менструальної функції. До другої – 65 дівчаток, у яких АМК виникли на другому і пізніше роках існування менструальної функції. У третю – 61 пацієнтка з несталим менструальним циклом. У сироватці крові визначали ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, Т, ІРІ, ІПФР-1, ГЗСС. Були виміряні поздовжній, поперечний і передньозадній розмір матки і яєчників та проведена оцінка даних УЗД органів малого таза дівчаток з АМК.
Результати та їх обговорення. Виявлено, що параметри матки в межах вікової норми реєструвалися тільки у 35 % пацієнток, найрідше у дівчаток із попередньою олігоменореєю (29,5 %). Більш ніж у третини дівчат виявлялися персистуючі фолікули або кісти яєчників і у 62,8 % збільшення внутрішньоматкового М-ехо. Виявлено залежність розмірів матки від патерна гормонів. Представлено математичний аналіз асоціативних зв’язків гормонального фону і ехографічних параметрів матки.
Висновки. УЗД органів малого таза є корисним інструментом у виявленні морфологічних особливостей матки і яєчників, доповнює ендокринний профіль хворих, що підвищує точність діагностики, а його результати служать додатковим маркером при вирішенні питання про вибір тактики терапії
Рентгенологічна діагностика пневмоній в онкологічних хворих під час пандемії СOVID-19. Випадок із практики
Get PDFBackground. The outbreak of the new coronavirus disease in 2019 (COVID19) has been the largest global health threat in the world, that infected more than 60 million people and killed more than 1,400,000. At the same time, cancer remains a widespread disease, from which more than 9.6 million patients in the world die each year. Accumulating data suggest that cancer patients are at higher risk of infection COVID-19 and severe course of the disease. This is due to immunosuppression, which is due to both the malignant tumor and antitumor therapy. Clinical manifestations of lung damage in cancer patients are not pathognomonic, because they can be caused by any pathological processes: metastatic lesions, inflammatory processes of viral and bacterial etiology, vascular disorders in the small circulation, etc. This requires not only to determine the nature of pathological changes in the lungs, but also to carry out their differential diagnosis in order to prescribe timely and adequate therapy.
Purpose – elucidation of the relevance of X-ray diagnosis of pneumonia in cancer patients during the COVID-19 pandemic.
Materials and methods. Follow-up of a patient K., 72 years old, who had coronavirus pneumonia along with complications (febrile neutropenia) resulting from chemoteraphy of recurrent endometrial leiomyosarcoma. The treatment was provided on the premises of Clinical Oncology and Hematology Department of State Organization «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine».
Results and discussion. Over a period of 6 month, the patient was undergoing polychemotherapy (with complications like febrile neutropenia) of recurrent endometrial leiomyosarcoma. The control CT study detected pulmonary involvement. After receiving laboratory confirmation of COVID-19, was treated in the infectious department. The course of the disease was severe. Analyzing this clinical case of a patient with cancer in the process of special treatment, it is impossible to exclude the presence of progression in the lungs or drug pulmonitis. A favorable treatment result (negative PCR test, positive dynamics on CT) proves the non-metastatic nature of lung damage.
Conclusions.. Diagnosis of COVID-19 infection should be based on the integrated application of clinical, radiological and laboratory research methods. Chest computed tomography, taking into account its high sensitivity, helps in diagnosis, control of the disease, playing an important role in the differential diagnosis and treatment tactics of COVID-19.Актуальність. Спалах нового коронавірусного захворювання 2019 року (COVID-19) виявився найбільшою глобальною загрозою здоров’ю в усьому світі, нині ним інфіковано понад 60 мільйонів людей та померли більше 1 400 000. При цьому рак залишається широко розповсюдженим захворюванням, від якого щорічно у світі вмирає більше ніж 9,6 мільйонів пацієнтів. Дані, що накопичуються, свідчать про те, що хворі на рак схильні до більш високого ризику зараження COVID-19 та тяжкого перебігу захворювання. Це пов’язано з імуносупресією, що зумовлено як самою злоякісною пухлиною, так і протипухлинною терапією. Клінічні прояви ураження легенів в онкологічних хворих не є патогномонічними, бо можуть бути зумовлені будь-якими патологічними процесами: метастатичним ураженням, запальними процесами вірусної та бактеріальної етіології, судинними порушеннями в малому колі кровообігу та ін. Це вимагає не тільки визначення характеру патологічних змін у легенях, а й проведення їх диференційної діагностики з метою призначення своєчасної та адекватної терапії.
Мета роботи – висвітлення актуальності рентгенологічної діагностики пневмоній в онкологічних хворих під час пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. Спостереження клінічного випадку пацієнтки К., 72 років, яка захворіла на коронавірусну пневмонію на фоні ускладнення хіміотерапії (фебрильна нейтропенія) з приводу рецидивної лейоміосаркоми тіла матки. Лікування проводилося на базі відділення клінічної онкології та гематології Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України».
Результати та їх обговорення. Пацієнтка протягом 6 місяців отримувала поліхіміотерапію (з ускладненнями у вигляді фебрильної нейтропенії) з приводу рецидивної лейоміосаркоми тіла матки. При контрольному дослідженні на КТ було виявлено ураження легенів. Після отримання лабораторного підтвердження COVID-19, лікувалася в інфекційному відділенні. Перебіг захворювання був тяжкий. Аналізуючи цей клінічний випадок хворої з онкологічним захворюванням у процесі спеціального лікування було неможливо виключити наявність прогресії в легені або медикаментозного пульмоніту. Сприятливий результат лікування ураження легень (позитивна динаміка на КТ та моніторинг ПЛР-тесту) доводить неметастатичний характер ураження.
Висновки. Діагностика інфекції COVID-19 повинна базуватися на комплексному застосуванні клінічних, рентгенологічних та лабораторних методів дослідження. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки з урахуванням її високої чутливості допомагає у встановленні діагнозу, контролі перебігу захворювання, відіграючи важливу роль у диференційній діагностиці та тактиці лікування COVID-19
ВМІСТ VEGF, ЦОГ-2 ТА ПГЕ-2 ЗАЛЕЖНО ВІД ОБ’ЄКТИВНОЇ ВІДПОВІДІ НА ПРОМЕНЕВУ ТЕРАПІЮ В ПОЄДНАННІ З ІНГІБІТОРОМ ЦОГ-2 У ХВОРИХ НА НЕДРІБНОКЛІТИННИЙ РАК ЛЕГЕНІ
Get PDFoai:ojs2.ukroj.com:article/1Objective: to evaluate the levels of VEGF, COX-2, PGE-2 in comparison with the effectiveness of radiation therapy with or without a COX-2 inhibitor.
Materials and methods. The study involved 38 patients with non-small cell lung cancer (NSCLC) aged 32 to 80 years (median — 66 years), stage III of the process (50 %) prevailed, histological studies revealed squamous cell cancer in 74 %. To evaluate the results of the study, patients were divided into 2 subgroups: 1 — a subgroup (20 patients who received radiation therapy (RT) in combination with a COX-2 inhibitor — ranselex), 2 — a subgroup (18 patients who received RT). Radiation therapy was performed on linear accelerators Clinac 600C. During RT, patients received a COX-2 inhibitor — ranselex 100 mg per day. To determine the content of angiogenesis factors VEGF, COX-2, and PGE-2, blood sampling was performed in patients before irradiation and after a course of radiotherapy. The content of VEGF, COX-2, and PGE-2 was determined in blood serum by ELISA using standard reagent kits: of Vector-Best CJSC (Russia) for VEGF, commercial reagent kits of Invitrogen COX-2 ELISA Kit (Great Britain) and Prostaglandin T2 ELISA Kit (Germany).
Results. An elevated level of VEGF, COX-2, PGE-2 in the blood serum of patients with NSCLC before radiation treatment was revealed, which indicates the activity of neoangiogenesis processes in the tumor. It was found that in patients with NSCLC after RT in combination with the COX-2 inhibitor ranselex, a 1.9-fold decrease in VEGF was observed against a 2.4-fold decrease in the COX-2 content and 1.7-fold PGE-2. In RT without ranselex, VEGF decreased by 1.4 times and the levels of COX-2 and PGE-2 did not change, which indicates inhibition of the COX-2 inhibitor of angiogenesis. The relationship between the concentration of the pro-angiogenic factor VEGF and the levels of COX-2, PGE-2 and the objective response with which the direct effect of RT was evaluated was established. With regression of the tumor process, a decrease in the level of VEGF was observed, more pronounced in RT with ranselex, which indicates the effectiveness of RT. With progression, a consistently high level of VEGF was observed, which is an unfavorable sign and is possibly associated with the tumor resistance to the therapy and the further unfavorable course of the disease.
Conclusions. The relationship between the concentration of pro-angiogenic factors — VEGF, COX-2, PGE-2 and the objective response was determined, for which the direct effect of radiation therapy with or without a COX-2 inhibitor of ranselex (regression, stabilization, progression) was evaluated. It was shown that a more pronounced decrease in VEGF content is observed after radiation therapy (RT) with ranselex compared with RT without ranselex, which indicates inhibition of COX-2 inhibitor angiogenesis, and thereby leads to an increase in the effectiveness of RT.Мета роботи. Оцінити рівні ЦОГ-2, ПГЕ-2, VEGF у зіставленні з ефективністю променевої терапії без ін- гібітора ЦОГ-2 або з ним.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 38 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) віком від 32 до 80 років (медіана — 66 років), превалювала ІІІ стадія процесу (50 %), гістологічно переважав плоскоклітинний рак (74 %). Для оцінки результатів дослідження пацієнти були поділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа — 20 хворих, які отримали ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 — ранселексом, 2 підгрупа — 18 хворих, які отримали лише ПТ. Променеву терапію проводили на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 — ранселекс (100 мг на добу). Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ та ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів ЗАТ «Вектор-Бест» (Росія), комерційних наборів реакти- вів фірми «Invitrogen COX-2 ELISA Kit» (Great Britain) та «Prostaglandin T2 ELISA Kit» (Німеччина).
Результати. Виявлено підвищений рівень VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ до лі- кування, що вказує на активність процесів неоангіогенезу в пухлині. Встановлено, що у хворих на НДРЛ після променевого лікування з інгібітором ЦОГ-2 ранселексом спостерігається зниження рівня VEGF у 1,9 разу на фоні зниження вмісту ЦОГ-2 у 2,4 разу та ПГЕ-2 у 1,7 разу, тоді як при ПТ без ранселексу VEGF знижується у 1,4 разу, а рівні ЦОГ-2 та ПГЕ-2 не змінюються, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу. Визначено взаємозв’язок між концентрацією проангіогенного фактора VEGF і рівнями ЦОГ-2, ПГЕ-2 та об’єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії. У випадку регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, більш значне при ПТ з рансе- лексом, що свідчить про ефективність ПТ, при прогресії — спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов’язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії і по- дальшим несприятливим перебігом хвороби.
Висновки. Визначено взаємозв’язок між концентрацією проангіогенних факторів — VEGF, ЦОГ-2 та
ПГЕ-2 й об’єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії (регресія, стабілізація, прогресія). Показано, що більш виражене зниження вмісту VEGF спостерігається після ПТ з ранселексом у порівнянні з ПТ без ранселексу, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіоге- незу, і тим самим обумовлює підвищення ефективності променевого лікування
Тиреотоксикоз. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування Частина І
Get PDFBackground. Currently submitted an increased rate of thyrotoxicosis, which is characterized by polyetiology, a variety of clinical manifestations and potential treatments. Appropriate treatment requires an accurate diagnosis and depends on the comorbidities and preferences of the patient. The aim of the study was to consider the pathogenesis, clinical picture and diagnosis of thyrotoxicosis.
Purpose. To highlight the key points of clinical guidelines on thyrotoxicosis diagnosis and treatment provided by the American Thyroid Association and the American Association of Clinical Endocrinologists, US Endocrine Society dealing with diagnosis and treatment of thyroid diseases as well as the local clinical protocols of SO «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine».
Materials and methods. Based on the research in the electronic databases of last 5 years publications, which are included in the Cochrane Library, PUBMED and MEDLINE databases. Clinical guidelines are based on expert consensus and assessing the significance according to the international guideline of thyrotoxicosis.
Conclusions. Thyrotoxicosis treatment remains a challenging issue of modern internal medicine. Despite the existing numerous clinically proven protocols for the treatment of this pathology, the comorbid background of patients complicates following them. The implementation of the provided protocol elements will make it possible to introduce the principles of a customized approach in thyrotoxicosis patients.Актуальність. Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних виявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань та прихильності пацієнта.
Мета роботи. Висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій з діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів ДУ «ІМРО НАМН України».
Матеріали та методи дослідження. Пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які увійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу.
Висновки. Лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідний фон пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу дасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз