Український радіологічний та онкологічний журнал
Український радіологічний та онкологічний журналNot a member yet
213 research outputs found
Sort by
Рак-асоційований інсульт
Get PDFBackground. Systemic cancer and stroke are the most common diseases and the frequent death factors in older people worldwide. The relationship between cancer and stroke is complex, since cancer leads to an increased risk of stroke through specific pathophysiological mechanisms. Purpose. Analyzing possible mechanisms of development of cancer-associated stroke, strategies of diagnosis and treatment. Materials and methods. The contributions were selected based on PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/), Clinical Key Elsevier (https://www.clinicalkey.com), Cochrane Library (https://www.cochranelibrary.com/) and GoogleScholar (https://scholar.google.com/) databases published from 2012 to 2022, dealing with cancer-associated stroke. Results and discussion. There are several underlying pathophysiological mechanisms of cancer-associated stroke, which may be directly related to cancer or caused by cancer complications. The most common ones are intravascular cancer coagulopathy, non-bacterial thrombotic endocarditis, a direct impact of the tumor on the vascular system or therapeutic and diagnostic interventions for the treatment of cancer that is chemotherapy, radiation therapy complications, as well as activation of the usual mechanisms of stroke, atherosclerosis in particular. The risk of stroke is also related to cancer aggressiveness. The characteristic features of cancer-associated stroke which is related to cancer coagulopathy are multiple lesions in various arterial areas, as well as laboratory data indicating coagulopathy in the form of increased level of D-dimer, elevated C-reactive protein, low hematocrit. Conclusions. Cancer leads to an increased risk of stroke due to specific pathophysiological mechanisms. These mechanisms are multiple and complex, but the most well-known and widespread is cancer intravascular coagulopathy, which has specific laboratory biomarkers. Numerous studies continue investigating the factors associated with coagulopathy in stroke patients, cancer characteristics, and evaluation of biological markers of stroke-causing intravascular coagulopathy, as well as monitoring the effects of anticoagulation therapy in patients with cancer-associated stroke.Актуальність. Системний рак і мозковий інсульт є найбільш розповсюдженими захворюваннями і найчастішою причиною смерті у людей старшого віку в усьому світі. Взаємозв’язок між раком та інсультом складний, оскільки рак призводить до збільшення ризику інсульту внаслідок специфічних патофізіологічних механізмів. Мета роботи. Проаналізувати можливі механізми розвитку рак-асоційованого інсульту, підходи до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/), ClinicalKeyElsevier (https://www.clinicalkey.com), Cochrane Library (https://www.cochranelibrary.com/) та Google Scholar (https://scholar.google.com/) опублікованих у 2012–2022 рр., у яких висвітлювались відомості про рак-асоційований інсульт. Результати та їх обговорення. Відомі декілька основних патофізіологічних механізмів рак-асоційованого інсульту, що можуть бути безпосередньо пов’язані з раком, або викликані ускладненнями раку. Найбільш частими є внутрішньосудинна ракова коагулопатія, небактеріальний тромботичний ендокардит, прямий вплив пухлини на судинну систему або терапевтичні та діагностичні втручання для лікування раку – ускладнення хіміотерапії, променева терапія, а також активація звичайних механізмів інсульту, насамперед атеросклерозу. Ризик інсульту також пов’язаний з агресивністю раку. Характерними ознаками рак-асоційованого інсульту, пов’язаного з раковою коагулопатією, є множинні ураження в різних артеріальних ділянках, а також лабораторні дані, що вказують на коагулопатію у вигляді підвищення рівня D-димеру, підвищеного С-реактивного протеїну, низького гематокриту. Висновки. Рак призводить до збільшення ризику інсульту внаслідок специфічних патофізіологічних механізмів. Ці механізми є множинними і складними, однак найбільш відомим та поширеним є ракова внутрішньосудинна коагулопатія, яка має специфічні лабораторні біомаркери. Численні дослідження продовжують спрямовуватись на вивчення факторів, пов’язаних з коагулопатією у пацієнтів, які перенесли інсульт, особливості раку та оцінки біологічних маркерів внутрішньосудинної коагулопатії, що викликає інсульт, а також моніторинг ефектів антикоагулянтної терапії у пацієнтів із рак-асоційованим інсультом
Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози (повідомлення 2)
Get PDFBackground. Breast cancer is one of the most widespread malignant diseases among women in the world. For the last few years, its rate has constituted about 20% of all tumor diseases in women. The annual standardized morbidity growth rate in Ukraine was 1,8% in the last decade. The cumulative risk of breast cancer development is 5,4% given that the life duration is 74 years. Treatment of patients with breast cancer. The treatment must be planned by several medical specialists including a surgical oncologist, a radiation therapist, a chemotherapist, and, if possible, a pathologist. This will allow local and systematic tumor therapy methods to be combined in the best way possible.
Purpose – to systematize, generalize, and present the research data on modern approaches to diagnostic measures, movement of patients, and sequence of treatment approaches for locally advanced and metastatic breast cancer from the perspective of the Ukrainian healthcare system. Materials and methods. The article covers modern full-text publications, screening, and treatment protocols of patients with breast cancer, which were obtained from international and domestic sources and databases (e-catalog of Vernadsky National Library of Ukraine, Web of Science, Core Collection, Pubmed).
Results. Місцево-поширений первинно-неоперабельний інвазивний рак грудної залози РГЗ, в тому числі інфільтративно-набрякова форма є первинно неоперабельними і вимагають призначення медикаментозної терапії на першому етапі лікування. Locally advanced primarily inoperable invasive breast cancer, including infiltrativeedematous form, is primarily inoperable and requires the prescription of drug therapy at the first stage of the treatment. Triple-negative and HER-2-dependent tumors also require presurgical drug therapy. Local treatment (surgery, radiation therapy) at the first stage is not indicated. The main goal of drug therapy in primarily inoperable forms of breast cancer is the reduction in the size of the tumor in order to achieve an operable condition. Presurgical drug therapy in primarily inoperable forms of breast cancer is carried out under the same rules as in primarily operable ones. Therapy of isolated local recurrences is aimed at full recovery and must be performed similarly to the treatment of primary tumor and involve necessary diagnostic and treatment methods (the diagrams are given in article 1). The treatment of advanced, disseminated breast cancer is palliative and intended to improve the quality of life and increase its duration. The main treatment method for metastatic disease is drug therapy. There is no single treatment standard for metastatic breast cancer. Selection of the drug therapy option is performed taking into account biological markers and clinical-anamnestic features of the patient. On the condition that individual approaches to the treatment of patients with breast cancer are used, the following improvements are quite possible: an increase in both recurrence-free and overall survival, a decrease in the number of complications and toxic manifestations, better compliance of the patients and improvement of their life quality. Systematization and individualization of treatment regimens, depending on the stage of the tumor process and biological features of the tumor, allow the practicing physician to plan and predict the types and the sequence of antitumor therapy.
Conclusions. The deepening of our knowledge of breast cancer pathogenesis will contribute to the deeper implementation of individual approaches to the treatment of patients with this pathology. Continuous search will certainly lead to the appearance of new groups of drugs which may change the existing standards of treatment. The use of new pathogenetically relevant methods of biological, hormonal, and target therapy in the modern standards of treatment will allow both recurrence-free and overall survival of the patients to be increased.Актуальність. Рак грудної залози (РГЗ) є одним із найбільш розповсюджених злоякісних захворювань у жінок у світі. Останніми роками його частка складає близько 20% від усієї пухлинної патології у жінок. Щорічний стандартизований показник приросту захворюваності в Україні склав 1,8% за останні 10 років. Кумулятивний ризик розвитку РГЗ становить 5,4% при тривалості життя 74 роки. Лікування хворих на РГЗ має плануватися за участю кількох фахівців, включаючи онкохірурга, радіолога та хіміотерапевта, а також за можливості патоморфолога, що дозволить найкращим чином поєднати локальні та системні методи терапії пухлини.
Мета роботи – систематизувати, узагальнити, представити в наочній формі дані наукових досліджень стосовно сучасних підходів щодо діагностичних заходів, руху хворих та послідовності лікувальних підходів при місцево-поширеному та метастатичному РГЗ з позиції української системи охорони здоров’я.
Матеріали та методи. Стаття охоплює сучасні повнотекстові публікації та протоколи обстеження і лікування хворих на РГЗ, які були отримані з міжнародних та вітчизняних джерел та баз даних (е-каталог Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Web of Science, Core Collection, PubMed).
Результати. Місцево-поширений первинно-неоперабельний інвазивний рак грудної залози, і зокрема інфільтративно-набрякова форма, є первинно-неоперабельними і вимагають призначення медикаментозної терапії на першому етапі лікування. Передопераційної медикаментозної терапії також потребують тричінегативні та HER2-залежні пухлини. Локальне лікування (хірургічне, променеве) на першому етапі не показано. Основною метою медикаментозної терапії при первиннонеоперабельних формах РГЗ є зменшення розмірів пухлини з метою досягнення операбельного стану. Передопераційна медикаментозна терапія при первинно-неоперабельних формах РГЗ проводиться за тими ж правилами, що і при первинно-операбельних. Терапія ізольованих місцевих рецидивів має за мету повне одужання і повинна проводитися аналогічно лікуванню первинної пухлини з підключенням необхідних методів діагностики і лікування (схеми наведені в першому повідомленні). Лікування розповсюдженого, дисемінованого РГЗ є паліативним і направлено на поліпшення якості життя та збільшення його тривалості. Основним методом лікування метастатичної хвороби є медикаментозна терапія. Єдиного стандарту лікування метастатичного РГЗ не існує. Вибір варіанту медикаментозної терапії здійснюється з урахуванням біологічних маркерів та клініко-анамнестичних особливостей хворого. За умови застосування індивідуальних підходів до лікування хворих на РГЗ, цілком можливим є збільшення як безрецидивної, так і загальної виживаності, зменшення кількості ускладнень та токсичних проявів, підвищення комплаєнтностіпацієнток та поліпшення якості їх життя. Систематизація та індивідуалізація схем лікування залежно від стадії пухлинного процесу та біологічних властивостей пухлини надає можливість лікарю-практику чітко спланувати та спрогнозувати види та послідовність протипухлинної терапії.
Висновки. Поглиблення наших знань щодо патогенезу РГЗ буде сприяти більш зваженому впровадженню індивідуальних підходів до лікування хворих на цю патологію. Постійний пошук обов’язково приведе до появи нових груп лікарських засобів, які можливо змінять існуючі на сьогодні стандарти лікування. Застосування нових патогенетично виправданих методів біологічної, гормональної, таргетної терапії в сучасних стандартах лікування дозволить підвищити як безрецидивну, так і загальну виживаність хворих.
 
Можливості ОФЕКТ головного мозку з перфузійними радіофармпрепаратами для кількісної оцінки когнітивних змін пацієнтів із гіпертензивною енцефалопатією
Get PDFBackground. Vascular diseases of the brain, which lead to encephalopathy, are a significant medical and social problem. The main clinical tool for diagnosing cognitive impairments is a neuropsychological testing. Its disadvantages are a big number of different tests, which are used in clinical institutions, and thus, make it extremely complicated to compare the data; in monitoring studies, patients can learn answers, which somewhat distorts the results; there is also a possibility of a non-objective doctor’s impact on the results of the conducted test. Therefore, the development of methods for assessing the neuropsychological and cognitive state of patients based on objective data is an urgent task. Besides, to this date, it is not completely known which segments of the brain directly or indirectly affect this or that cognitive function. Purpose – to develop a methodology for assessing the scores of neuropsychological testing (NPT) in patients with atherosclerotic hypertensive encephalopathy (ATHE) based on data from single-photon emission computed tomography (SPECT) with perfusion radiopharmaceuticals (RPh). Materials and Methods. NPT and SPECT data of twenty patients with clinical diagnosis of atherosclerotic hypertensive encephalopathy were analyzed. The principal scales used during the study were the following: Montgomery – Asberg Depression Rating Scale (MADRS), Hamilton Anxiety Rating Scale (HARS), Schulte Table, O. Luria. Tomographic images of the brain were obtained on the gamma camera «E. Cam» (Siemens) using perfusion lipophilic radiopharmaceutical 99mTc-hexamethylpropyleneamineoxime (99mTc-HMPAO). Processing and analysis of the scintigraphic images were conducted in the original software «ScintiBrain», which is implemented in the Matlab-2018 environment. The quantitative characteristics of accumulation and spatial distribution of RPh in the brain were: specific accumulation of RPh (Upt) and parameter of intrahemispheric symmetry (IHS) of perfusion in the brain segments. Based on machine learning method, which can be attributed to regression methods, NPT data were compared with the ratio of Upt and IHS between different segments of the brain Results. As a result of the analysis (machine learning) of 190 Upt and IHS ratios between different segments of the brain with NPT values, the most informative ratios in terms of regression analysis were highlighted. The independence of Upt and IHS makes it possible to increase the accuracy of calculations of NPT values by algebraic averaging of calculations by Upt and IHS ratios.
Machine learning results by both Upt and IHS values had one order of correlation and a mean squared error in the tests. The correlation coefficient of linear approximation of values between the SPECT and NPT data was in the range of 0.75–0.93 (p < 0.01), which corresponded to the average relative error in calculations of test values from 7–22%. Conclusions. For the first time, a method of quantitative assessment of the neuropsychological and cognitive state of patients was developed on the basis of an objective research method, namely SPECT. The average relative error in calculations of equivalent values of NPT was in the range of 7 – 22%. At the same time, it was shown that the neuropsychological and cognitive state of patients, in particular patients with ATHE, according to the analysis of effective brain perfusion, didn’t correspond to one specific segment of the brain, but instead to a group of three interrelations of RPh accumulation in the highlighted regions of interest. The presence of a sufficiently high correlation between the NPT data and the indicators of the specific accumulation of RPh and the IHS in the brain segments showed that the neuropsychological and cognitive state of the patient depended not only on the level of accumulation of RPh in segments, but also on its spatial distribution.Актуальність. Судинні захворювання головного мозку (ГМ), що призводять до енцефалопатичних розладів – значима медико-соціальна проблема. Основним клінічним інструментом діагностики когнітивних порушень є нейропсихологічне тестування (НПТ). Недоліками такого тестування є надто велика кількість різних тестів, які застосовуються у клінічних закладах, що вкрай ускладнює співставлення даних; при моніторингових дослідженнях пацієнти мають можливість навчатися відповідям і в подальшому вільно чи невільно спотворювати результати; також існує можливість необ’єктивного впливу на результати досліджень і з боку лікаря, що проводить тестування. Тому розробка методик оцінки нейропсихологічного та когнітивного стану пацієнтів на основі об’єктивних даних є актуальною задачею. Крім того, на даний час залишаються не зовсім вирішені питання, які сегменти головного мозку прямо чи опосередковано впливають на ту чи іншу когнітивну функцію. Мета роботи – розробити методику оцінки показників нейропсихологічного тестування хворих на атеросклеротичну гіпертензивну енцефалопатію (АТГЕ) на основі даних однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) з перфузійними радіофармпрепаратами (РФП). Матеріали та методи. Проаналізовано дані НПТ та ОФЕКТ 20 пацієнтів з клінічним діагнозом атеросклеротична гіпертензивна енцефалопатія. Основними методиками НПТ були тести: Монтгомери – Асберга (MADRS), тривоги Гамільтона (HARS), Шу́ льте (SchulteTable), О. Лурія (O. Luria). Томографічні зображення ГМ були отримані на гамма-камері «E. Cam» (Siemens) з використанням перфузійного ліпофільного радіофармпрепарату (РФП) 99mTc-гексаметилпропіленаміноксимом (99mTc-ГМПАО). Обробка та аналіз сцинтиграфічних зображень проводились в оригінальному програмному забезпеченні «ScintiBrain», що реалізовано в середовище Matlab-2018. Кількісними характеристиками накопичення та просторового розподілення РФП в ГМ були: питоме накопичення РФП (Upt) та параметр внутрішньопівкульової симетрії (ВПС) перфузії в сегментах ГМ. На основі машинного навчання, який за своєю суттю можна віднести до регресійних методів, дані НПТ співставлялись з відношеннями Upt та ВПС між різними сегментами мозку. Результати та їх обговорення. У результаті машинного навчання із 190 відношень Upt та ВПС між різними сегментами ГМ з показниками НПТ були виділені відношення, найбільш інформативні з точки зору регресійного аналізу. Незалежність Upt та ВПС дає можливість підвищити точність розрахунків показників НПТ шляхом алгебраїчного усереднення розрахунків за відношеннями Upt та ВПС. Результати машинного навчання як за значеннями Upt, так і ВПС, мали один порядок кореляційних зав’язків та середньоквадратичну похибку з тестами. Коефіцієнт кореляції лінійної апроксимації значень між даними ОФЕКТ та НПТ знаходився в межах 0,75–0,93 (p < 0.01), що відповідало середній відносній похибці розрахунків показників тестів від 7–22%. Висновки. Вперше розроблено методику кількісної оцінки нейропсихологічного та когнітивного стану пацієнтів на основі об’єктивного методу дослідження, а саме ОФЕКТ. Відносна похибка розрахунків еквівалентних значень НПТ знаходиться в межах 7–22%. При цьому показано, що нейропсихологічний та когнітивний стан пацієнтів, зокрема хворих на АТГЕ за аналізом ефективної перфузії ГМ відповідає не один конкретний сегмент мозку, а ансамбль з трьох взаємовідношень накопичення РФП виділених певних зонах інтересу. Наявність достатньо високої кореляції між даними НПТ та показниками питомого накопичення РФП і ВПС в сегментах ГМ свідчить, що нейропсихологічний та когнітивний стан пацієнта залежить не тільки від інтенсивності накопичення РФП в мозку, а і від просторового його розподілення
Терапевтичний потенціал модуляції активності йонних каналів ванілоїдних рецепторів TRPV1 в онкологічній практиці
Get PDFBackground. Type 1 vanilloid receptors (TRPV1 ) play an important role in tumoral genesis and cancer development, because the expression levels of TRPV1 change in a lot of types of cancer cells. At present, the regulation of functional activity and sensitivity of TRPV1 is an object of intensive research. Purpose – to characterize the modern concept of therapeutic potential of modulation of the ion channel activity of vanilloid receptors TRPV1 in oncological practice according to the data from open literature sources.
Materials and methods. The publications were selected from the following databases: PubMed, EBSCO, Clinical Key, etc. In these publications the data on the ion channels of the transistor receptor potential were elucidated, particularly on type 1 vanilloid receptors, their role in tumoral genesis and the therapeutic potential of the modulation of their activity. Results. Binding of exogenous agonists to the TRPV1 receptor is accompanied by the influx of Ca2+ ions from the cytosol to the cell. It is known that Ca2+ ions are one of the main secondary messengers, since they play an important role in lots of fundamental physiological processes, including cell excitability, vitality, apoptosis and transcription. The disbalance of intracellular flow of Ca2+ is associated with characteristics of different types of cancer. The latest studies have shown that Ca2+ also contributes to certain malignant appearances, such as proliferation, invasion, migration and metastasis. Moreover, TRPV1 activation modulates the apoptosis-proliferation balance through the mechanisms beyond Ca2+ signaling, and in some works TRPV1 role in metastasis of cancer cells is mentioned. Conclusions. Selective TRPV1 activation or the increase in its expression has therapeutic potential, conditioned by pleiotropic influence on the apoptosis-proliferation balance in cancer cells. TRPV1 blockage or reduction of its expression can mitigate hyperalgesia caused by the tumor. In addition, TRPV1 act as biomarkers of a range of cancers (invasive breast carcinoma, epithelial ovarian and cervical cancer).Актуальність. Ванілоїдні рецептори першого типу (TRPV1) відіграють важливу роль у пухлинному ґенезі та розвитку раку, оскільки рівні експресії TRPV1 змінюються у багатьох типах ракових клітин На сьогоднішній день регуляція функціональної активності та чутливості TRPV1 є об’єктом інтенсивних досліджень. Мета роботи – охарактеризувати сучасне уявлення про терапевтичний потенціал модуляції активності йонного каналу ванілоїдного рецептора TRPV1 в онкологічній практиці за даними відкритих літературних джерел. Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, EBSCO, Clinical Key та ін. у яких висвітлювались відомості про йонні канали транзиторного рецепторного потенціалу, зокрема про ванілоїдні рецептори першого типу, їх роль у пухлинному ґенезі та терапевтичний потенціал модуляції їх активності. Результати та їх обговорення. Зв’язування екзогенних агоністів з рецептором TRPV1 супроводжується надходженням йонів Ca2+ з цитозолю в клітину. Відомо, що йони Ca2+ є одним з ключових вторинних месенджерів, відіграючи важливу роль у багатьох фундаментальних фізіологічних процесах, включаючи збудливість клітин, їх життєздатність, апоптоз та транскрипцію. Дисбаланс внутрішньоклітинного надходження Ca2+ тісно пов’язаний з ознаками різних видів раку. Останні дослідження показали, що Ca2+ також сприяє деяким злоякісним проявам пухлин, таким як проліферація, інвазія, міграція та метастазування. Крім того активація TRPV1 модулює баланс апоптозу-проліферації за допомогою механізмів, що виходять за межі передачі сигналів Ca2+, а в декількох повідомленнях згадується роль TRPV1 у метастазуванні ракових клітин. Висновки. Селективна активація TRPV1 або підвищення його експресії має терапевтичний потенціал, обумовлений плейотропним впливом на баланс апоптозупроліферації у ракових клітинах. Блокування TRPV1 або зниження його експресії здатне нівелювати гіпералгезію, спричинену новоутворенням. Крім того TRPV1 виступають у ролі біомаркерів низки онкологіних захворювань (інвазивна карцинома грудної залози, епітеліальний рак яєчників та шийки матки)
Сучасні погляди на біопсію шкіри в алгоритмі діагностики дерматоонкологічних захворювань
Get PDFBackground. Malignant neoplasms of the skin are fairly common tumors in the world population and among the population of Ukraine. The main method of diagnosing skintumors is a biopsy, which allows establishing a diagnosis at an early stage and ensures the cure of most patients.
Purpose. To evaluate modern recommendations for skin biopsy in the diagnosis of dermato-onсological diseases.
Materials and methods. The search for sources of information was conducted using the MEDLINE/PubMed, EMBASE/ExcerptaMedica, CochraneLibrary, PubMed та Google Scholar databases using the following keywords: skin biopsy, skin tumors, diagnosis, melanoma. Among the identified sources, works without statistical analysis, descriptions of individual cases, articles without conclusions, and sources with duplicate results were excluded. The search depth was 10 years.
Results. As a result of the conducted search, 57 publications were found that corresponded to the declared purpose. The most common methods are: puncture, shaving, excisional and incisional biopsy. Most guidelines recommend full-thickness excisional biopsy as the preferred procedure for the diagnosis of suspected melanoma. It is indicated that a statistically significant mortality rate was found in the puncture biopsy group. Most observations showed no significant differences in melanoma recurrence between excisional biopsy and puncture groups. Given the clinical diversity of melanoma, there is no uniformity in the types of biopsies performed to diagnose melanoma. The most inaccurate method turned out to be the punch biopsy method, which is associated with an increased risk of underdiagnosis of melanoma.
Conclusions. A skin biopsy is a mandatory first step to establish a definitive diagnosis of a skin tumor. Excisional complete biopsy is the most justified in most cases of diagnosis. Rational biopsy technique remains an issue that needs further study.Актуальність. Злоякісні новоутворення шкіри є досить поширеними пухлинами в загальносвітовій популяції і серед населення України. Основним методом діагностики пухлин шкіри є біопсія, що дозволяє встановити діагноз на ранній стадії і забезпечує виліковування більшості пацієнтів.
Мета роботи. Оцінити сучасні рекомендації щодо біопсії шкіри при діагностиці дерматоонкологічних захворювань.
Матеріали та методи. Пошук джерел інформації проводився за допомогою баз даних PubMed та GoogleScholar із застосуванням таких ключових слів: біопсія шкіри, пухлини шкіри, діагностика, меланома. Серед виявлених джерел виключались роботи без статистичного аналізу, опис окремих випадків, статті без висновків, джерела із дублюючими результатами. Глибина пошуку складала 10 років.
Результати та їх обговорення. В результаті проведеного пошуку виявлено 57 публікацій, які відповідали задекларованій меті. Найпоширенішими методиками є: пункція, бритвенна біопсія, ексцизійна та інцизійна біопсія. Більшість настанов рекомендують проводити ексцизійну біопсію на всю товщину як бажану процедуру при підозрі на меланому. Вказується, що виявлено статистично значущий рівень смертності у групі з пункційною біопсією. У більшості спостережень не було виявлено значущих відмінностей щодо рецидиву меланоми у групах ексцизійної біопсії та пункційного розрізу. Через клінічну різноманітність меланоми відсутня уніфікація у типах біопсії, що проводяться для її діагностики. Найбільш неточним методом виявився метод панч-біопсії, що пов’язано з підвищеним ризиком низького рівня діагностики меланоми.
Висновки. Біопсія шкіри є обов’язковим першим кроком для встановлення остаточного діагнозу пухлини шкіри. Ексцизійна повна біопсія є найбільш виправданою діагностикою у більшості випадків. Раціональна техніка біопсії залишається питанням, що потребує подальшого вивчення
Використання 3D-планування HDR-брахітерапії у хворих на рак шийки матки
Get PDFBackground. Combined radiation therapy is the «gold standard» for the treatment of stages IIB-IVA of cervical cancer (cervical cancer). Given the data of statistical indicators of cervical cancer, the study of new approaches to treatment and implementation in clinical practice of modern technologies of radiation therapy of widespread cervical cancer is an extremely important area.
Purpose – evaluate the benefits of using CT topometric preparation in planning brachytherapy for cervical cancer.
Materials and Methods. 3D planning of brachytherapy of 24 patients with locally advanced cervical cancer (FIGO IIIB stage), who underwent a radical program of combined radiation therapy (remote radiation therapy with chemical modification with cisplatin followed by HDR-brachytherapy (High dose rate brachytherapy)).
Results. The paper presents the results of the analysis of differences in brachytherapy planning according to orthogonal images and CT images. The analysis of the influence of the constitutional features of patients revealed that there are differences in the topographic anatomy of the pelvis depending on the surface area of the body. In patients with a body surface area of up to 1,65 m2 , a more intimate fit of the intestine to the target volume of irradiation was noted. No similar planning difficulties were found in patients with a body surface area above 1,65 m2 .
Conclusions. The use of 3D images in the planning of intracavitary irradiation in patients with cervical cancer provides precision brachytherapy by simultaneously visualizing the irradiated volumes and spatial relationships of the anatomical structures of the pelvis, the introduced endostats and the corresponding volumetric dose distributions.Актуальність. Проведення поєднано-променевої терапії є «золотим стандартом» лікування IIВ-IVA стадій раку шийки матки (РШМ). Враховуючи дані статистичних показників захворюваності на РШМ, вивчення нових підходів до лікування та впровадження у клінічну практику сучасних технологій променевої терапії місцеворозповсюдженого РШМ є вкрай актуальним напрямком.
Мета роботи. Оцінити переваги використання КТ-топометричної підготовки при плануванні брахітерапії раку шийки матки.
Матеріали та методи. Проведено 3D-планування брахітерапії 24 пацієнток з місцево-розповсюдженим раком шийки матки (FIGO IIIB стадія), яким була проведена радикальна програма поєднано-променевого лікування (дистанційна променева терапія з хіміомодифікацією цисплатином з подальшою брахітерапією високої потужності дози (HDR-брахітерапія)).
Результати та їх обговорення. В роботі представлено результати аналізу відмінностей планування брахітерапії за ортогональними знімками та КТ зображеннями. При аналізі впливу конституціональних особливостей пацієнток виявлено, що є відмінності у топографічній анатомії малого таза залежно від площі поверхні тіла. У пацієнток з площею поверхні тіла до 1,65 м2 відзначено більш інтимне прилягання кишечника до таргетного об’єму опромінення. У пацієнток з площею поверхні тіла вище 1,65 м2 подібних труднощів з плануванням не визначалось.
Висновки. Використання 3D-зображень для планування внутрішньо-порожнинного опромінення у хворих на рак шийки матки забезпечує прецизіозність брахітерапії шляхом одночасної візуалізації опромінених обсягів та просторових співвідношень анатомічних структур малого таза, введених ендостатів та відповідних об’ємних дозних розподілів
Рак щитоподібної залози та інсулінорезистентність: сучасний погляд на проблему (ВІДКЛИКАНО 23.11.2023)
Get PDF
ВІДКЛИКАНО 23.11.2023 через дублювання статті в декількох виданнях (https://archive.eesa-journal.com/index.php/eesa/issue/view/68)
RETRACTED 23.11.2023 due to duplication of the article in several editions (https://archive.eesa-journal.com/index.php/eesa/issue/view/68)
Background. The impact of insulin resistance on the probability of increase in thyroid cancer risk has been drawing a lot of attention of researchers lately. This problem is far from being completely solved. Studying this interrelationship may influence the effectiveness of the treatment of the mentioned widespread pathology.
Purpose – to review present literature sources on research of interrelationship between insulin resistance and thyroid cancer, and also possible mechanisms of this relationship.
Materials and methods. Literature search was performed manually by the keywords (thyroid cancer, insulin resistance, IGF-1, IGF-2, abdominal obesity, increase in body mass index, metformin), and also literature sources from evidential data bases PubMed, Web of Science were reviewed. Metaanalyses, systematic reviews and cohort studies were also taken into account. 148 literature sources were studied in total. The sources, which had been published within the last 10 years, were preferably selected.
Results. Insulin resistance is viewed as an important independent factor of development of numerous malignancies. The carcinogenic activity of insulin resistance is caused by the resistance itself, as well as by the metabolic disorders related to it. It has been established that excessive weight and obesity are to a great extent attributed to more aggressive clinical pathological signs of thyroid cancer. Recent research showed a larger volume of thyroid and higher risk of knot forming in patients with insulin resistance. Thus, thyroid cancer is one of the main factors of thyroid transformation. Therapeutic methods of eliminating metabolic syndrome and associated hormonal diseases for prevention and therapy of oncologic diseases are drawing ever-greater scientific interest. The anti-tumor features of metformin and its capability of retarding carcinogenesis are shown in the studies.
Conclusions. The given literature analysis has proved that the problem of treating malignant thyroid tumors and their metastasis is caused not only by morphological, cellular and molecular-biological features of the tumor itself, but also by insufficient knowledge about the interrelationship between insulin resistance, abdominal obesity, increase in body mass index, high-calorie diet and reduction of consumption of polyunsaturated fats, harmful impact of environment with molecular changes, specific for thyroid cancer. It is confirmed by a significant increase in thyroid cancer rate, especially papillary histotype, alongside with an increase in obesity rate. The studying of possibilities of decreasing incidence and mortality rates of oncologic pathology when using medications, which stabilize insulin and contribute to a decrease in degree of hyperinsulinemia, one of which is metformin, generates profound interest
ВІДКЛИКАНО 23.11.2023 через дублювання статті в декількох виданнях (https://archive.eesa-journal.com/index.php/eesa/issue/view/68)
RETRACTED 23.11.2023 due to duplication of the article in several editions (https://archive.eesa-journal.com/index.php/eesa/issue/view/68)
Актуальність. Вплив інсулінорезистентності щодо можливості збільшення ризику раку щитоподібної залози (РЩЗ) останнім часом привертає все більшу увагу науковців. Ця проблема все ще далека від остаточного розв’язання. Вивчення цього зв’язку може позначитися на ефективності лікування зазначеної розповсюдженої патології.
Мета роботи. Розглянути поточні літературні джерела, які висвітлюють дослідження взаємозв’язку між інсулінорезистентністю (ІР) та раком щитоподібної залози, а також можливі механізми такого зв’язку.
Матеріали та методи. Пошук літератури було здійснено ручним методом за ключовими словами (рак щитоподібної залози, інсулінорезистентність, інсуліноподібний фактор росту – 1 та 2 (ІФР-1, ІФР-2), абдомінальне ожиріння, збільшення індексу маси тіла, метформін), а також розглянуто літературні джерела з доказових баз даних PubMed, Web of Science. Брали до уваги метааналізи, систематичні огляди та когортні дослідження. Всього було опрацьовано 148 джерел літератури. Перевага була віддана джерелам, опублікованим за останні 10 років.
Результати та їх обговорення. Інсулінорезистентність розглядається як важливий незалежний чинник розвитку багатьох злоякісних новоутворень. Свою канцерогенну дію інсулінорезистентність чинить як самостійно, так і через пов’язані з нею метаболічні порушення. Встановлено, що надмірна маса тіла й ожиріння значною мірою пов’язані з більш агресивними клініко-патологічними ознаками РЩЗ. Недавні дослідження показали більший об’єм щитоподібної залози та вищий ризик утворення вузлів у пацієнтів з ІР. Вісь ІФР є одним з основних чинників трансформації щитоподібної залози. Терапевтичні підходи щодо усунення метаболічного синдрому й асоційованих із ним ендокринних порушень для профілактики та терапії онкологічних захворювань привертають все більший науковий інтерес. У дослідженнях продемонстровано протипухлинні властивості метформіну та його здатність гальмувати канцерогенез.
Висновки. Поданий аналіз літератури довів, що проблема лікування злоякісних новоутворень щитоподібної залози та їхнього метастазування зумовлена не тільки морфологічними, клінічними та молекулярно-біологічними особливостями самої пухлини, а й недостатніми відомостями щодо зв’язку інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння, збільшення індексу маси тіла, висококалорійного раціону харчування та зменшення вживання поліненасичених жирів, шкідливого впливу довкілля з молекулярними змінами, специфічними для раку щитоподібної залози. Це підтверджується значним зростанням захворюваності на рак щитоподібної залози, особливо папілярного гістотипу, паралельно зі зростанням поширеності ожиріння. Особливу увагу приділяють вивченню можливостей зниження захворюваності та смертності від онкологічної патології при застосуванні засобів, які стабілізують інсулін та сприяють зменшенню ступеня гіперінсулінемії, одним із яких є метформі
Променева терапія пухлин стовбура головного мозку у дітей
Get PDFBackground. Tumors of the central nervous system occupy the first place in the structure of causes of death from malignant tumors among children. The tumors of brain stem structures account for 10 to 15% of all intracranial neoplasms in this age group. The etiology of these tumors is not completely known. Diagnosis of pathology is based on clinical manifestations and magnetic resonance imaging. Obtaining material for histological examination at this location is associated with the risk of severe neurological disorders. Despite clinical trials in search of targeted therapy, the treatment of this pathology is based on chemoradiation therapy. Purpose – to analyze the effectiveness of radiation therapy in mono-mode and in patients with the tumors of brain stem structures without intake of Temozolomide, a ccording to the results of clinical studies conducted on the basis of National Children’s Specialized Hospital «OKHMATDYT» of the Ministry of Health of Ukraine. Materials and Methods. On the basis of the National Children’s Specialized Hospital «OKHMATDYT» of the Ministry of Health of Ukraine, in the Department of Radiation Therapy of the Radiology Center during the 3-year existence, 22 people with brain stem tumor were treated on a linear electron accelerator Elekta Sinergy S. By gender: 12 boys aged 3–10 (54%), 10 girls aged 3–11 (46%). The average life expectancy of girls was longer and exceeded one year, compared with boys. The average age was 6 ± 4 years. The diagnosis in most cases was made radiologically, but 4 patients (18%) had histological confirmation. Radiation therapy was performed according to the High grade glioma protocol with total basic dose (TBD) of up to 54 Gy for 30 fractions. 2 patients received repeated radiation therapy due to the deterioration of neurological symptoms and negative dynamics on MRI. Planning of 3D-CRT, IMRT, VMAT irradiation techniques was performed on a Monaco planning system using the Monte Carlo calculation algorithm. Results. The use of radiation therapy with appropriate anti-edematous drug support, provided significant improvement in the neurological status of the child in 5–14 days from the beginning. After 4–6 weeks of control in 21 patients there was a decrease in the pathological focus compared to the original size by 17–70%. In 5 patients the tumor spread to the large hemispheres and/ or spinal cord after radiation therapy. 2 patients received repeated radiation therapy in 1 year and 1 year and 1 month after the previous one, based on the deterioration of neurological symptoms and negative dynamics on MRI. The average life expectancy was 13 months ± 7 months. It was longer for girls – more than a year, compared to boys. Conclusions. Diffuse intrinsic pontine gliomas are the leading cause of child mortality among patients with CNS tumors. Less than 10% of children live more than 2 years after diagnosis. At present, there is no method of radical treatment of patients with diffuse intrinsic point glioma. Radiation therapy still remains the main standard of treatment for DIPG, which improves the quality and duration of a child’s life.Актуальність. Пухлини центральної нервової системи посідають перше місце у структурі причин летальності від злоякісних пухлин серед дітей. Пухлини стовбурових відділів головного мозку складають від 10,0 до 15,0% всіх внутрішньочерепних новоутворень у цій віковій групі. Етіологія таких пухлин остаточно невідома. Діагностування патології базується на клінічних проявах та магнітнорезонансній візуалізації. Отримання матеріалу для гістологічних досліджень при цій локалізації пов’язане з ризиком розвитку тяжких неврологічних порушень. Попри клінічні дослідження в пошуках таргетної терапії лікування даної патології базується на хіміопроменевій терапії. Мета роботи – проаналізувати ефективність променевої терапії в монорежимі та у пацієнтів з пухлинами стовбурових відділів головного мозку без фонового прийому темозоломіду, згідно з результатами клінічних досліджень, проведених на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» Міністерства охорони здоров’я України. Матеріали та методи. На базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров’я України, у відділенні променевої терапії Центру радіології за час 3-річного існування проліковано на лінійному прискорювачі електронів Elekta Sinergy S 22 особи, які мали діагноз: пухлина стовбурових відділів головного мозку. За гендерним розподілом: 12 хлопчиків віком 3–10 років (54%), 10 дівчаток віком 3–11 років (46,0%). Середній вік склав 6 ± 4 роки. Діагноз у більшості випадків був виставлений радіологічно, але у 4 пацієнтів (18,0%) мав гістологічне підтвердження. Променеву терапію (ПТ) здійснювали згідно з протоколом Highgradeglioma із СОД до 54 Гр за 30 фракцій. Двоє пацієнтів отримали повторну променеву терапію на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Планування методик опромінення 3D-CRT, IMRT, VMATвиконували на планувальній системі Monaco з використанням розрахункового алгоритму MonteCarlo. Результати та їх обговорення. Застосування ПТ з відповідним протинабряковим медикаментозним супроводом забезпечило значне покращення неврологічного статусу дитини через 5–14 днів від початку. Протягом 4–6-тижневого контролю у 21 пацієнта відмічалося зменшення патологічного вогнища порівняно з первинними розмірами на 17–70%. У 5 пацієнтів спостерігалось розповсюдження пухлини у великі півкулі чи/або спинний мозок після променевого лікування. Двоє пацієнтів отримали повторну променеву терапію через 1 рік та 1 рік і 1 місяць після попередньої, на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Середня тривалість життя складала 13 ± 7 міс., у дівчаток була довшою та перевищувала рік в порівнянні з хлопчиками. Висновки. Пухлини стовбурових відділів головного мозку/дифузні гліоми стовбуру мозку – основна причина дитячої смертності серед пацієнтів із пухлинами центральної нервової системи. Натепер не існує методу радикального лікування хворих із таким діагнозом. Променева терапія є основним стандартом лікування пухлин стовбурових відділів головного мозку, що покращує якість та тривалість життя дитини
Сучасний стан технологій брахітерапії раку шийки матки: наукометричний аналіз
Get PDFBackground. Brachytherapy is an important component of cervical cancer (CC) treatment paradigm, so scientometric studies in this area are very relevant.
Purpose – to assess the current state and development trends of cervical cancer brachytherapy te
chnologies through a scientometric analysis of scientific publications.
Materials and methods. Uses the scientometric method of document analysis. The analysis was carried out using the Scopus digital resource for the period 2012–2022. Evaluation of the found documents was carried out according to the following indicators: dynamics of publications, country, author of the publication, publication institution, source and sponsor who financed the work.
Results. Based on the results of the study, 694 documents were found, the distribution of which determines the growth of publications in 2016 (71 documents), 2018 (84 documents), and 2021 (86 documents). The distribution by country made it possible to establish the United States as the leader, followed by India, Japan, France, China. Over the past 5 years, China has moved from fifth place to second, which it shares with India. Among the institutions involved in the development of cervical cancer brachytherapy technologies, Med. University Wien, Austria, Tata Memorial Hospital, India, Institut de Cacy Cackologie Gustave Roussy, France. The most active scientists were singled out: Pötter R., Haie-Meder C., Mahantshetty U., and Tanderup K. Mahantshetty U., Tanderup K. International scientific communications of scientists have been established to address issues of improving the methods of gynecological brachytherapy, in particular cervical cancer, as well as active sponsors. The main scientific sources on the subject of cervical cancer brachytherapy are the journal «Brachytherapy».
Conclusion. An assessment of the current state and development trends of cervical cancer brachytherapy technologies is given, leading countries, organizations, and scientists involved in the development of new most effective brachytherapy technologies are identified, 20 most cited publications and 5 most cited scientists involved in the development of cervical cancer brachytherapy issues are revealed.Актуальність. Брахітерапія є найважливішим компонентом парадигми лікування раку шийки матки (РШМ), тому наукометричне дослідження цього напрямку лікування є дуже актуальним.
Мета роботи. Оцінити сучасний стан та тенденції розвитку технологій брахітерапії раку шийки матки шляхом наукометричного аналізу наукових публікацій.
Матеріали та методи. Застосовано наукометричний метод аналізу публікацій з використанням Scopus за 2012–2022 рр. з оцінкою документів за показниками: динаміка публікацій, країна, автор публікації, установа публікації, джерело та спонсор, що фінансував роботу.
Результати та їх обговорення. За результатами дослідження було знайдено 694 документи щодо брахітерапії РШМ, розподіл яких визначає зростання у 2016 р. (71 док.), 2018 р. (84 док.), та у 2021 р. (86 док.). Розподіл за країнами дозволив встановити США як провідну, далі за рейтингом Індія, Японія, Франція, Китай. За останні роки Китай з п’ятого місця посів друге, яке поділив з Індією. Серед установ, що займаються розробкою технологій брахітерапії провідне місце зайняли Med. Universitat Wien, Австрія, Tata Memorial Hospital, Індія, Institut de Cacy Cackologie Gustave Roussy, Франція. Відзначено найактивніших вчених, зокрема Pötter R., Haie-Meder C., Mahantshetty U. та Tanderup K. Встановлено міжнародні наукові комунікації вчених щодо вирішення питань удосконалення методів брахітерапії гінекологічної сфери, зокрема РШМ, а також найактивніших спонсорів. Головним з наукових джерел за тематикою брахітерапії РШМ є журнал «Brachytherapy».
Висновки. Оцінено сучасний стан та тенденції розвитку технологій з брахітерапії РШМ, встановлено провідні країни, організації та вчені, які займаються розробкою нових технологій брахітерапії та оцінкою її ефективності, виявлено 20 найбільш цитованих публікацій та 5 найбільш цитованих вчених, які займаються розробкою питань брахітерапії РШМ
Стереотаксична радіохірургія радіорезистентних гліобластом. Шляхи подолання радіорезистентності гіпоксичних пухлин
Get PDFBackground. Taking into account high degree of resistance of glioblastoma to radiation therapy, and also low overall survival rates of patients, it is necessary to develop improved methods of treating this pathology, in particular, complex combined treatment with radiation therapy and radiosensitizers.
Purpose – to assess the effectiveness of radiosensitization of hypoxic tumors in radiosurgical treatment of glioblastomas; to increase non-recurrent and overall survival rate of patients. Materials and methods. Stereotactic radiosurgery (SRS) of glioblastoma was performed in 106 patients (average age – 53 years), 66 males (62,26%) and 40 females (37,73%). The average dose was 18 Gy in a single-fraction SRS, and 32 Gy (7 Gy per fraction) in multi-fraction SRS. The average volume tumor was 29 cm3 . The treatment group consisted of 66 patients who underwent SRS with radiosensitization. 40 patients made up the control group and underwent SRS without radiosensitization.
Results. Median overall survival (MOS) was 20 months in the group with radiosensitization, whereas in the control group it was 12 months. 10-month recurrence-free period after radiosurgery was observed in 95,4% of the patients of the group with radiosensitization and in 70,6% of the patients of the control group. MOS after SRS was similar between the patients with wild-type IDH tumors and patients with tumors with IDH mutation (10,0 months and 11,0 months respectively), and also between the patients with MGMT-methylated tumors and patients with MGMT-nonmethylated tumors (11,2 and 10,2 months respectively). Among all the treated patients, in 20 of them (16,6%) side radiation effects after SRS were observed, and in 9 patients (7,5%) radiation necrosis developed in 3 to 16 months after SRS. The signs of moderate toxicity in the form of vomiting were observed in 6,6% of the patients of the subgroup with metronidazole. There were no signs of toxicity in the subgroup with nimorazole.
Conclusions. Radiosensitization improves rates of overall survival by 53,3% and recurrence-free survival by 24,8 % in performing SRS of hypoxic radioresistant glioblastomas. Nimorazole and metronidazole are powerful radiosensitizers which increase radiosensitivity of tumor cells through enhancing oxygen saturation of hypoxic cells. In order to determine indications for performing SRS with radiosensitization and periods for performing an SRS session we must take into consideration the result of an oxygen test (level of oxygen saturation of the tumor), the peak of signal intensity in the zone of active tumor growth and the peak of saturation of the whole tumor volume.Актуальність. Враховуючи високий ступінь резистентності гліобластоми до променевого лікування, а також низькі показники загальної виживаності хворих, необхідні нові покращені методики в лікуванні даної патології. Зокрема дослідження комплексного променевого лікування, поєднаного з радіосенсибілізаторами.
Мета роботи. Оцінити ефективність радіосенсибілізації гіпоксичних пухлин при радіохірургічному лікуванні гліобластом. Покращити безрецидивну та загальну виживаність хворих.
Матеріали та методи. Стереотаксична радіохірургія (СРХ) гліобластом проведена у 106 пацієнтів (середній вік 53 роки), 66 чоловіків (62,26%) та 40 жінок (37,73%). Середня доза становила 18 Гр при однофракційній СРХ та 32 Гр (7 Гр за фракцію) при СРХ в декілька фракцій. Середній об’єм пухлини становив 29 см3 . Основну групу склали 66 пацієнтів, яким проводили СРХ з радіосенсибілізацією. 40 пацієнтів склали контрольну групу, яким проводили СРХ без радіосенсибілізації.
Результати та їх обговорення. Медіана загальної виживаності (МЗВ) становила 20 місяців у групі з радіосенсибілізацією, а у контрольній групі – 12 місяців. Безрецидивний період після радіохірургії у групі з радіосенсибілізацією протягом 10 місяців відмічено у 95,4%, проти 70,6% у контрольній. МЗВ після СРХ була подібною між пацієнтами з пухлинами IDH дикого типу та пацієнтами з пухлинами з мутацією IDH (10,0 місяців проти 11,0 місяців відповідно), а також між пацієнтами з MGMT-метильованими пухлинами та пацієнтами з MGMT-неметильованими пухлинами (11,2 проти 10,2 місяця відповідно). Серед всіх пролікованих пацієнтів у 20 (16,6%) спостерігалися побічні радіаційні явища після СРХ, а у 9 пацієнтів (7,5%) розвинувся променевий некроз у термін від 3 до 16 місяців після СРХ. У підгрупі з метронідазолом у 6,6% хворих спостерігалися ознаки помірної токсичності у вигляді прояву нудоти. У підгрупі з німоразолом ознак токсичності не визначалося.
Висновки. Радіосенсибілізація при проведенні СРХ гіпоксичних радіорезистентних гліобластом покращує на 53,3% показники загального та на 24,8% безрецидивного виживання. Німоразол та метронідазол є потужними радіосенсибілізаторами, які підвищують радіочутливість пухлинних клітин шляхом збільшення кисневої насиченості гіпоксичних клітин. Для визначення показань щодо проведення СРХ з радіосенсибілізацією та термінів проведення сеансу СРХ необхідно враховувати результат кисневої проби (ступінь насиченості пухлини киснем), пік інтенсивності сигналу в зоні активного росту пухлини та пік насиченості всього об’єму пухлини