Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Настрій тексту як складова ефекту присутності в повісті О. Чупи «Вишня і Я»
Get PDFThe article attempts to study the specifics of the tunable paradigm simulation of O. Chupa\u27s novel «Cherry and I» in the aspect of presence production. Based on the concept represented in the work of the German-American literary critic, philosopher, historian H. U. Gumbrechtю Тhe author pointed out that any clash of man and culture, which creates a situation of aesthetic alertness, allows you to feel the elements as meaning (interpretation) so and presence (experience). Characters master the reality by comprehending its objectivity, involving both consciousness and body. The article deals with the leading modes of being embodied in the story of O. Chupa «Cherry and I», which are components of bodily-mimetic discourse within the framework of the presence effect as an attempt to «penetrate through material reality in an effort to master the spiritual truth», in order to better understand the truth about a person, his relationship with the world.У статті зроблено спробу вивчити специфіку моделювання настроєвої парадигми повісті О. Чупи «Вишня і Я» в аспекті продукування присутності. Спираючись на концепцію, репрезентовану в праці німецько-американського літературознавця, філософа, історика Х. У. Гумбрехта, автором наголошено, що будь-яке зіткнення людини і культури, в результаті якого створюється ситуація естетичного перживання, дозволяє відчути елементи як значення (інтерпретація) так і присутності (переживання). Персонажі освоюють реальність шляхом осягнення її предметності, залучаючи до цього і свідомість, і тіло. У статті розглядаються провідні модуси буття втілені в повісті О. Чупи «Вишня і Я», що є складовими тілесно-міметичного дискурсу в межах ефекту присутності як здійснення спроби, за висловом Х. У. Гумбрехта, «проникнення крізь матеріальну реальність у прагненні освоїти духовну істину», щоб глибше осягнути правду про людину, її взаємини зі світом
Синтез жанрових домінант робінзонади та роману виховання у книзі Я. Мартела «Life of Pi»
Get PDFThe article deals with the features of Robinsonade and Bildungsroman in «Life of Pi» (2001) by modern Canadian writer Yann Martel. The functioning of motives of isolation, island, survival, the struggle of natural and civilizational foundations in human consciousness, on the one hand, and motives of growing up and formation of a social model of behavior – on the other – are studied on the material of the text. Also, the role of religious ideas in the worldview of the character is revealed. The author accentuated the unity of the dominants of two classical genres in the novel.У статті запропонований аналіз рис робінзонади та роману виховання у книзі сучасного канадського прозаїка Янна Мартеля «Life of Pi» (2001). На матеріалі тексту твору розкриваються особливості функціонування, з одного боку, мотивів ізоляції, острову, виживання, боротьби природних та цивілізаційних основ у людській свідомості, з іншого – мотивів дорослішання й формування соціальної моделі поведінки. Вказано на роль релігійних ідей у світосприйнятті героя. Акцентується змістовна єдність домінант двох класичних жанрів у романі
Про «генний диво-код» у романі у віршах «Дивограй» Олесі Омельченко
Get PDFThe article emphasizes the problem of spirituality as the most necessary factor in the development of sovereign Ukraine in the historical and philosophical fantastic essay-novel in verses "Divohrai" by O. Omelchenko. The work idealizes human relations at the social and ethical level, artistically interprets the outstanding events and the archaic layers of beliefs of the Ukrainian people as a magical and spiritual power. The author recreates the most ancient layers of historical and cultural memory.У статті наголошується на проблемі духовності як найбільш необхідному чиннику розбудови суверенної Українив історико-філософсько-фантастичному романі-есе у віршах «Дивограй» О. Омельченко. У творі художньо ідеалізовано людські стосунки на суспільно-етичному рівні, інтерпретовано визначні події,архаїчні пласти вірувань українського народу як магічної й духовної його сили, відтворено найдавніші шари історичної й культурної пам’яті
Архетипна структура буковинського наративу Марії Матіос (конспект роману «Солодка Даруся»)
Get PDFThe proposed article analyzes one of the methods of applied psychoanalytic interpretation of artistic texts – Jungian, aimed at revealing in the work of the effects of the unconscious, conscious (mature) "I" and the collective unconscious in the form of archetypes. Applying the analytical psychology of K.-G. Young, an attempt was made to archetype study of the Bukovinian narrative of Maria Matios (on the material of the novel "Sweet Darusia"). It is proved that the basis of psychotraumatic experience of Daryna Ilashchuk and its psychological dependence on the events of the past are the rejection of the "I", suppression of the archetypes "Shadow and Person," the error of the processes of individuality and self.У запропонованій статті проаналізовано один зі способів прикладної психоаналітичної інтерпретації художніх текстів – юнгіанський, спрямований на виявлення у творі ефектів несвідомого, свідомого (зрілого) «Я» та колективного несвідомого у формі архетипів. Застосовуючи аналітичну психологію К.–Г. Юнга, здійснено спробу архетипного дослідження буковинського наративу Марії Матіос (на матеріалі роману «Солодка Даруся»). Доведено, що в основі психотравматичного досвіду Дарини Ілащук та її психологічної залежності від подій минулого лежать неприйняття «Я», пригнічення архетипів «Тінь та «Персона», похибка процесів індивідуації та самості
«Для того, щоб дістатися світла, потрібно пройти темряву». Прикмети антиутопії у романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм»
Get PDFThe article focuses on the novel by Yaroslav Melnyk «Masha, or the Fourth Reich», which has distinct signs of anti-utopia. The author simulates the state in the distant future, which is distinguished by neo-humanism and at the first look perfect society turns out to be a totalitarian society, in which people possess humanoid creatures – stors. The novel by Yaroslav Melnyk like most anti-utopias raises the question of human freedom and caste division. The peculiarity of «Masha, or the Fourth Reich» is the question of freedom and division, which is not solved within the binary opposition «man – man», but «man is an animal». The conflict between man and the state does not motivate a man\u27s fear of a system or a sense of his secondaryness, rather a fatigue from over-saturation in meeting his own needs.
In most dystopia society demonstrates its own rigid structuring and baseness on a number of taboos that form the world of ordinary citizen. In «Masha, or the Fourth Reich» Yaroslav Melnyk models the world, which is in its very essence. Although the New Reich holds the highest Council of Cottres, however, the social life is carried out in accordance with the Constitution, in which the main paragraph is about human freedom. It would seem that such a society has nothing to do with the totalitarian. But the «game of democracy» ends where there is a threat of destruction of the system. Under such conditions the paragraph on human freedom ceases to be decisive. Instead of the prevailing paragraph is the protection of society, even by violating the rights and freedoms of its citizens.
In the novel «Masha, or the Fourth Reich» the world is ritualized. The author states the fact that any ritual that exists in society is sanctified by «history», that is its time repetition provides a sense of tradition. The plot conflict is connected with the reluctance to perform one or another ritual that is an inherent social role of the hero. A peculiar place in the dilemma between apparent well-being and inner loneliness is a human like an animal – Masha-stor. Initially, the protagonist\u27s relationship does not go beyond his perceptible attitude to animals or stors. But the more he is aware of Masha\u27s human nature the deeper the gap between them and the family.
An indication of a dystopia is the formation of a space of no alternatives, when every citizen of society is convinced that the system offered to him is the only correct and only possible one. The heroes of the novel «Masha, or the Fourth Reich» also believe that after World War II only their world survived that they are the only people on the planet Earth. A terrible shock for Dima\u27s correspondent is the understanding that the Reich is «not a planetary state», that is a world where only humans live and there are no stors where even time is excellent.
So, the author solves the myth about the possibility of creating an ideal society. The new humanism of the Reich, after which people possess human beings – the seams, leads to the spiritual degradation of a person who is in a «social lethargic dream» of security.У статті зосереджено увагу на романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм», котрий має виразні прикмети антиутопії. Автор моделює державу в далекому майбутньому, що вирізняється неогуманізмом. На позір ідеальне суспільство виявляється тоталітарним соціумом, у якому люди володіють людиноподібними істотами – сторами. Роман Ярослава Мельника, як і більшість антиутопій, актуалізує питання про людську свободу й кастовий поділ. Своєрідність «Маші, або Постфашизму» в тому, що питання свободи й поділу вирішується не в межах бінарної опозиції «людина – людина», а «людина – тварина». Конфлікт людини й держави зумовлює не страх людини перед системою чи відчуття своєї вторинності, радше втому від перенасичення в задоволенні власних потреб
Завершення квазібіографії Фандоріна: Б. Акунін «Не прощаюся»
Get PDFThe article analyzes the conclusion in the novel «Do not say goodbye» to the quasibiography of Erast Petrovich Fandorin, the hero of many novels, tales, stories by Boris Akunin. For achieving this, the author considers a novel in which the actors themselves are Fandorin, his faithful companion Masahiro Sibata and his wife Elizabeth and many other heroes whose prototypes are recognizable. The events take place during the period of the Civil War in Russia. Some fragments of the novel reproduce events in Ukraine, in particular in Kharkiv. B. Akunin in his novel «Do not say goodbye», as in a number of his other works, is trying to represent the quasibiography of Fandorin like a biography of a real person who lived and worked in the context of true historical events of his time.У статті проаналізовано завершення в романі «Не прощаюся» квазібіографії Ераста Петровича Фандоріна, героя багатьох романів, повістей, оповідань Бориса Акуніна. Для цього автор розглядає твір, у якому дійовими особами є сам Фандорін, його вірний товариш Масахіро Сібата та дружина Єлизавета, а також чимало інших героїв, прототипи яких є пізнавані. Події відбуваються в роки громадянської війни в Росії. Окремі фрагменти роману відтворюють події на території України, зокрема в Харкові. Б. Акунін в романі «Не прощаюся», як і в низці інших його творів, намагається видати квазібіографію Фандоріна за життєпис реальної людини, що жила й творила в контексті справжніх історичних подій свого часу
Трагедія війни очима дитинства в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва
No full textThe article reveals the problem of displaying military events through the prism of child perception in modern Ukrainian prose works intended for children and teens reading. Author\u27s narrative strategies and features of autobiography as techniques of artistic writing comparative in the story by V. Rutkivsky\u27s «Poterchata» and in the novel by S. Zhadan «Internat». It is substantiated that, in spite of the depiction of military events from different time planes, modern Ukrainian prose tends to express the idea of war as a tragedy for a child, an adult and whole humanity, and a vitality view of the future.У статті розкривається проблема відображення воєнних подій крізь призму дитячого сприйняття в сучасних українських прозових творах, призначених для дитячого й підліткового читання. Порівнюються авторські оповідні стратегії та риси автобіографізму як прийоми художнього письма в повісті В. Рутківського «Потерчата» та в романі С. Жадана «Інтернат». Обґрунтовується, що, незважаючи на змалювання воєнних подій із різних часових площин, в сучасній українській прозі простежується тенденція до вираження думки про війну як трагедію для дитини, дорослого й цілого людства та вітаїстичні погляди на майбутнє
Українська діаспорна література для дітей та юнацтва як предмет теоретико-критичних досліджень
Get PDFThis paper represents the series of publications devoted to the Ukrainian Diaspora literature for children and youth. It focuses on studying critical materials and theoretical works that cover the categories of “literature for children” and related literary problems, as well as the actual issues of literature for children and youth of Ukrainian Diaspora writers.
The paper notes that the comprehension of the literature for children and youth should be investigated in the following priority ways: theoretical ones considering and formalizing the categories and definitions, in particular, “literature for children” and “literature for children and youth”, tasks and functions of “literature for children”, its period classification; historical and literary and typological ones, covering the actual consideration of works written for this reader group.
The article deals with the Ukrainian Diaspora literature for children and youth, which has not been the subject of a thorough study. Present-day research studying the Ukrainian Diaspora heritage can be divided into several groups: biographical papers, analyzing the works of writers for the “adult” reader, in particular E. Andiievska, Ivan Bagrianyi, V. Vynnychenko, Vera Vovk, I. Kachurovskyi, B. Lepkyi, L. Mosendza, S. Cherkasenko; critical works studying the literature for children written by emigrant writers, which include reviews of books, book prefaces, work interpretations, life and work reviews. Textbooks in literature for children take a special place in the contemporary literary discourse. They represent the “child” works of the Ukrainian Diaspora writers. The analysis of these works gives the following observations: on the one hand, the Ukrainian literature for children and youth can take its own special place in the Ukrainian literature, on the other hand, the Ukrainian Diaspora literature for children and youth is the discovery of the Other Ukraine different from the mainland Ukraine.
Studying the research papers on the issues of the Diaspora literature for children allows tracing the formation of critical thinking among the Ukrainian Diaspora writers. In particular, the categories “literature for children” and “literature for children and youth” are defined as synonymous. This concept includes understanding of literature for children as the literature actually FOR children, ABOUT children, and even ON BEHALF of the little reader (Leonid Poltava).
The attention of the Ukrainian Diaspora critique researchers is mostly paid on the problems of period classification of the literature for children, which is presented in integrity with mainland Ukrainian literature for children and youth, though it is carried out abroad. Thus, the writers consider the Diaspora literature for children written in emigration and literature for children written in Ukraine as the whole literary process. Critics try to demonstrate both the continuity of its development, its connection with the native land and the contrast of ideology and values.
The article also emphasizes the heterogeneity of literature for children and youth. The Ukrainian Diaspora critics (B. Goshovskyi, R. Zavadovych, L. Khraplyva-Shchur) determine the following periods: pre-school books, school books and books for adolescents and youth. This division is constructed to the idea of the continuation implemented by the theorists of the Ukrainian Diaspora literature for children.
The peculiarities of the children’s books for different age groups are the subject of consideration in popular reviews of that time. They are often published on the pages of the journal “Our Life”. The following structure is typical for them: the definition of an age group, the disclosure of the characters, defying the issues, the assessing of artistic design and illustrations of the book.
Among the problem topics in the research papers on the Diaspora literature for children are the following: the functions and role of this literature, which is meant to preserve the national and cultural component of Ukrainians.
The conclusions emphasize that the study of the Ukrainian Diaspora literature for children and youth can be implemented in several aspects: the comprehension of modern Ukrainian Diaspora literature for children; typological survey and as the part of the native land literature.Ця стаття входить до циклу публікацій автора, що присвячені українській діаспорній літературі для дітей та юнацтва. У ній увага зосереджена на дослідженні критичних матеріалів і теоретичних праць, що торкаються як осмислення категорій «дитячої літератури» й пов’язаних із нею літературознавчих проблем, так і присвячені власне літературі для дітей та юнацтва письменників українського зарубіжжя
