Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Дискурс свободи у драматичній поемі Лесі Українки «Осіння казка»
In the article the features of creative freedom in implementing discourse Lesya Ukrainka´s dramatic poem «Autumn Tale». By revealing the specific content and expressions appointed discourse on the material character of the work, conflicts and collisions, symbols. Distinguishes different facets of creative style playwright associated with the discourse of freedom.В статье рассматриваются особенности творческой реализации дискурса свободы в драматической поэме Леси Украинки «Осенняя Сказка». Автор раскрывает специфику содержания и проявлений указанного дискурса на материале персонажей произведения, конфликта и коллизий, символики. Выделяются различные грани творческого стиля драматурга, связанные с дискурсом свободы.У статті розглядаються особливості творчої реалізації дискурсу свободи в драматичній поемі Лесі Українки «Осіння Казка». Автор розкриває специфіку змісту та виявів означеного дискурсу на матеріалі персонажів твору, конфлікту та колізій, символіки. Виокремлюються різні грані творчого стилю драматурга, пов’язані з дискурсом свободи
Образна і художня семантика оповідань М. Горького
The article focuses on the moral principles M. Gorky stories from the series «In Russia». Given the conflicting views of M. Gorky of morality in society, the author tries to defend the position of the writer\u27s understanding of the philosophical and ethical problems in his stories.В статье внимание сосредоточено на моральные принципы рассказов М. Горького из цикла «По Руси». Учитывая противоречивость взглядов М. Горького на мораль человека в обществе, автор статьи пытается отстоять позицию писательского понимания философско-этичных проблем в его рассказах.У статті увагу зосереджено на моральні засади оповідань М. Горького із циклу «По Русі». Враховуючи суперечливість поглядів М. Горького на мораль людини у суспільстві, автор статті намагається відстояти позицію письменницького розуміння філософсько-етичних проблем його оповідей
Інтраобраз в фольклорі (на матеріалі російськомовних єврейських анекдотів)
The article of I. Ya. Pavlenko «Іntraobraz in folklore (based on russian Jewish joke)» analyzes a large amount of Russian-speaking Jewish jokes and anecdotes about Jews, researches domestic and foreign literature dedicated to the ways how ethnic stereotypes are implement in folklore and postfolklore and about the nature of Jew’s ekstraobraz in the modern and the traditional folk art. By means of comparative analysis the main differentiating features of jokes about Jews and Jewish jokes in Russian-speaking postfolklore are formulated, features of the actual Jewish joke are revealed (heroes are Jews, who have a number of qualities perceived as components of the national character. The hero is an insider, albe it funny, but it is understood and accepted. The absence of severe emotional and ideological distance between the narrator and her.
The nature of storytelling and attitude of the narrator and the audience to the reproduction of text and its heroes, non-verbal components of the act of storytelling). The boundaries and sources of material for analysis (published and electronic collections of Odessa jokes) are explored. By studying Russian-speaking Jewish jokes conclusions about the traits that define the image of a representative of his people, in the material (mind, insight, a tendency to self-irony, the pursuit of education, a sense of connection between the nationality and fate, his special position in society, social insecurity, which of ten leads to pessimism and anxiety, very human-like, «family» attitude to God, concern for the future of children, selfless children’s love to their parents (especially to mom), volubility and the ability to answer a question with a question) were made.В статье И. Я. Павленко «Интеробраз в фольклоре (на материале рускоязычних эврейских анекдотов)» проанализирован большой масив русскоязычных еврейских анекдотов и анекдотов о евреях.
При помощи сопоставительного анализа сформулированы основные дифференцирующие признаки этих анекдотов, выявлены черты собственно еврейского анекдота, определены границы и источники материала для анализа.
В процессе анализа русскоязычных еврейских анекдотов сделаны выводы о чертах, определяющих образ представителя свого народа, в исследуемом материале.У статті І. Я. Павленко «Інтраобраз у фольклорі (на матеріалі російськомовних єврейських анекдотів)» проаналізовано значний масив російськомовних єврейських анекдотів та анекдотів про євреїв. За допомогою зіставного аналізу сформульовано принципи диференціації етнічних анекдотів та анекдотів про певний етнос та аналізуються основні риси самохарактеристики етносу у російськомовних єврейських анекдотах
Волюнтаризація української мовної ментальності: пропозиція Донцова-публіциста
In the article it is proved that D. Dontsov saw his journalistic vocation in the implementation of voluntarization of Ukrainian language mentality. The editor in chief of «Literary-Scientific Herald» («Herald») considered insufficiently representation of the will in Ukrainian national character as his unforgivable weakness, which predicts a dubious future of Ukrainian ethnos. The changing of priorities in Ukrainian language mentality is subordinated, among other things, the imperative of the style of Dontsov-publicist, in particular the frequency of directives, that energize, harden the will of readers of the magazine.В статье доказывается, что Дмитрий Донцов свое журналистское призвание видел в осуществлении волюнтаризации украинской ментальности. Недостаточную репрезентацию воли в национальном характере украинцев главный редактор «Литературно-Научного Вестника» («Вестника») считал его непростительной слабостью, которая прогнозирует очень сомнительное будущее украинскому этносу. Смене приоритетов в украинской языковой ментальности подчинена, помимо другого, императивность стиля Донцова-публициста, в частности частотность директив, которые побуждают к действию, закаляют волю читателей журнала.У статті доводиться, що Дмитро Донцов своє журналістське покликання бачив у здійсненні волюнтаризації української ментальності. Недостатню репрезентацію волі в національному характері українців головний редактор «Літературно-Наукового Вістника» («Вістника») уважав його непростимою слабкістю, що прогнозує дуже сумнівне майбутнє українського етносу. Зміні пріоритетів в українській мовній ментальності підпорядкована, окрім іншого, імперативність стилю Донцова-публіциста, зокрема частотність директив, які спонукають до дії, гартують волю читачів часопису
До проблеми української ментальності (на матеріалі прози Ганни Барвінок)
In this article Hanna Barvinok`s literary prose is considered in terms of Ukrainian mentality, that has an influence on character of literary сreative work and main archetypes of Ukrainian literature of the second half of 19th century.К проблеме украинской ментальности (на материале прозы Ганны Барвинок)У статті розглядається художня проза Ганни Барвінок з позицій української ментальності, що впливає на характер літературної творчості та основні архетипи української літератури ІІ половини ХІХ століття
Флористичні образи міфосвіту сучасної української прози (на прикладі романів Дари Корній, Лади Лузіної, М. Ряполової)
The paper investigates the floral images, which constitute the mythworld of modern fantastic prose. The object of research is the works of Ukrainian writers Dara Korney, Lada Lusina and M. Ryapolova. The novel «Gonihmarnik» by Dara Korney is the attempt to adapt the image of the healer woman to the realities of the modern city. In contrast, the cycle «Kyiv witches» by Lada Lusina not only reinterprets the image of a witch who studies plants, but also extends the object on the artifacts. The novel «Buretsvit» by M. Ryapolova is characterized by author\u27s interpretation of the plant world and creation of its own floral elements.Статья посвящена исследованию флористических образов, которые составляют мифомир современной фантастической прозы. Объектом исследования стали произведения украинских писательниц Дары Корней, Лады Лузиной и М. Ряполовой. Роман Дары Корней – «Гонихмарник» – попытка адаптировать образ женщины-травницы к реалиям современного города. В отличие от него, цикл Лады Лузиной «Киевские ведьмы» не только переосмысливает образ ведьмы, которая разбирается в растениях, но и расширяет объект на художественные артефакты. Роман М. Ряполовой «Бурецвет» отличается авторской интерпретацией самого мира растений и созданием собственных флористических элементов.Стаття присвячена дослідженню флористичних образів, які складають міфосвіт сучасної фантастичної прози. Об’єктом дослідження стали твори українських письменниць Дари Корній, Лади Лузіної та М. Ряполової. Роман Дари Корній – «Гонихмарник» – спроба адаптувати образ жінки-травниці до реалій сучасного міста. На відміну від нього, цикл Лади Лузіної «Київські відьми» не лише переосмислює образ відьми, яка знається на рослинах, а й розширює об’єкт на мистецькі артефакти. Роман М. Ряполової «Бурецвіт» відрізняється авторською інтерпретацією самого світу рослин та творенням власних флористичних елементів
Еволюція героїчного епосу Західної Європи доби пізнього Середньовіччя
In the article the features of classical epic that is the product of a collective oral and in writing-individual tradition. Outstanding epics of the late middle Ages were analyzed, such as: «the Song of Roland», «Song of my Cid», «the Song of the nibelungs». Considerable attention is devoted to typological generality of the heroic poems, created by different nations of Europe, which is manifested in the ideological-thematic and artistic levels; due to a number of historical events.В статье раскрыты особенности классического эпоса, который является творением устной коллективной и письменно-индивидуальной традиции. Проанализированы выдающиеся эпические произведения позднего Средневековья: «Песнь о Роланде», «Песнь о моем Сиде», «Песнь о нибелунгах». Значительное внимание уделено типологической общности героических поэм, созданных разными народами Европы, что проявляется на идейно-тематическом и художественном уровнях; объясняется рядом исторических явлений.У статті розкрито особливості класичного епосу, що є витвором усної колективної та писемно-індивідуальної традиції. Проаналізовано видатні епічні твори пізнього Середньовіччя: «Пісню про Роланда», «Пісню про мого Сіда», «Пісню про нібелунгів». Значну увагу приділено типологічній спільності героїчних поем, створених різними народами Європи, що виявляється на ідейно-тематичному та художньому рівнях; пояснюється рядом історичних явищ
Проблема «Людина і влада» в сучасному політичному романі
The article analyzes the problem of personality clashes and political power in the novel. An attempt was made to study the peculiarities of the genre variety. Focuses on the author\u27s vision of the political conflict in the novels «Floodplain» by V. Baranov and «Notes of a Ukrainian Madman» by L. Kostenko. Meaningful trends and prospects of development of genre variety in modern literary dynamics.В статье проанализировано проблему столкновения личности и власти в политическом романе. Сделана попытка исследовать особенности жанровой разновидности. Внимание сосредоточено на авторском видении политического конфликта в романах «Заплава» В. Баранова и «Записки украинского сумасшедшего» Л. Костенко. Осмысленно тенденции и перспективы развития жанровой разновидности в современной литературной динамике.У статті проаналізовано проблему зіткнення особистості та влади в політичному романі. Зроблено спробу дослідити особливості жанрового різновиду. Зосереджено увагу на авторському баченні політичного конфлікту в романах «Заплава» В. Баранова та «Записки українського самашедшого» Л. Костенко. Осмислено тенденції й перспективи розвитку жанрового різновиду за сучасної літературної динаміки