Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Ключові прийоми створення художньої реальності в екологічному романі нового типу «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук
Get PDFIn the article techniques are investigated with the help of which Olga Tokarchuk\u27s author\u27s strategy is realized in the novel “Lead your plough over the bones of the dead” which can be determined as “an ecological novel of a new type” since besides ecological problems of moral character are raised and solved in it. It is stressed that Olga Tokarchuc\u27s characteristics of creative individuality is the masterful using of text characters that are attractive to the readership, such as a special heroine, corresponding to the type of trickster demanded in modern literature; a series of mysterious deaths; opposition to the forces of evil, etc. Such authorial strategies contribute to building the text as a multi-genre structure, for which both the external series of events and the hidden semantic plan are equally important.
It is noticed that the artistic reality in the novel Tokarchuk was created using a variety of techniques: switching attention from particular to general and vice versa; paradox; constant change of angle and scale. Core techniques for Tokarchuc\u27s creative tactics are typical rhizome genre strategy, subjective author\u27s modality, an accent on paratextual components of the text are revealed.
Because of such a strategy, Tokarchuk realized an ecological novel in a new form, the classic example of which is “Roots of Heaven” by Romain Gary, outlined to contemporaries global goals: to protect the ideals and values of humanism, saving nature. For Olga Tokarchuk’s novel, it’s important that the problem of nature protection develops into an ecology of morality, exposing the question of the permissibility of murder, practically crime and mob law, as a way to fight for the rights of animals or defenseless people, similar to the heroine of the novel against those whom the writer calls "hunters." Art reality is depicted in Tokarchuк\u27s novel with projection in metaphysical senses and, therefore, it allows to talk about the theme of ecological of a moral feeling.У статті досліджуються прийоми, за допомогою яких реалізовано авторську стратегію Ольги Токарчук у романі «Веди свій плуг понад кістками мертвих», який можна визначити як «екологічний роман нового типу», оскільки в ньому, поряд з екологічними, ставляться й вирішуються проблеми морального характеру. Помічено, що для творчої тактики Токарчук характерні різомна жанрова стратегія, суб\u27єктна авторська модальність, акцент на паратекстуальних складових тексту та інші прийоми. В романі Токарчук відтворено художню реальність з проекцією в метафізичні смисли, що дозволяє говорити про тему екології морального почуття
Духовні шукання особистості та її шляхи до ідеалу святості в драмі-містерії Поля Клоделя «Благовіщення діви Марії» («L’annonce fiat a Marie»)
Get PDFThe article investigates the role and place of the phenomenon of holiness as the pinnacle of spiritual search in Paul Claudel’s dramatic work «Annunciation of the Virgin Mary» and the means of adequately presenting this concept in Ukrainian translations. Paul Claudel’s dramatic aesthetics is closely linked to the Shakespearean dramatic concept, P.Calderon’s theatre, as well as to the foundations of ancient high tragedy by Aeschylus and Sophocles. As a playwright, Paul Claudel, a symbolist whose works see in the visible world a sign of hidden content, contributes to the development of the poetics of modern religious drama. The main lexical components that shape the concept of holiness are highlighted in this study so as torender their adequate translation into Ukrainian. The division in to micro-concepts that contribute to form the personality of the characters is here in suggested together with the essence of the concept by which the images are arranged in the drama. The paper also notes the position of the author who pays less attention to external factors. Characterization, which mainly occurs through replies, remarks and statements, confirms the purpose of the study, i.e. that the ideal of holiness is formed in everyday actions for the sake of others. Paul Claudel’s work presents liturgical texts, prayers and songs, full of biblical symbols, which is the second subtext layer: the liturgical and that’swhytheworkhasamonumentalcharacternd that’swhytheworkhasamonumentalcharacter.У статтi дослiджено роль i мiсце феномена святостi як вершини духовного пошуку в драматичному творi Поля Клоделя «Благовiщення Дiви Марiї» та засоби представлення цього поняття в українських перекладах. Драматична естетика Поля Клоделя тiсно пов’язана з шекспiрiвською драматичною концепцiєю, театром П.Кальдерона, а також iз основами античної високої трагедiї Есхiлата Софокла. Як драматург Поль Клодель, безумовно, символiст, що знаходив у видимому свiтi знак прихованого змiсту i сприяв розвитку поетики сучасної релiгiйної драми. У цьому дослiдженнi висвiтлено основнi лексичнi компоненти, що формують поняття святостi та способи їх перекладу українською мовою. Також у статтi пропонуєтьсяподiл на мiкроконцепцiї, якi сприяють формуванню особистостi персонажiв, а також принципи, за якими образи розташованi у драмi. У статтi вiдзначено позицiю автора, який придiляє менше уваги зовнiшнiм факторам, при тому, що характеристика в основному мiститься в реплiках, зауваженнях та деталях. У статтi автор доводить, що iдеал святостi формується в повсякденних дiях заради iнших. Драма Поля Клоделя мiстить лiтургiйнi тексти, молитви та пiснi, сповненi бiблiйних символiв, що є другим пластом пiдтексту: лiтургiйним, i це надає твору монументального характеру
Повсякдення у літературознавчому дискурсі останніх десятиліть
Get PDFThe article analyzes literary critics works studying the phenomenon of everyday life, approaches of defining the term “everyday life”, its structure and methodology in literary discourse. The term “everyday life”, which was introduced by Sigmund Freud in 1901, did not immediately gain popularity in literary studies. It gradually became the subject of interest in the variety of sciences, such as: history, sociology, philosophy, cultural studies and eventually literary studies. Therefore, the problem of “everyday life” phenomenon needs the interdisciplinary approach of its investigation. Every field of science defines this term in its own way. It is quite difficult to develop a universal structure of everyday life that would fit into all historical periods, types of writings and writers’ worldviews. Depending on changes in values, norms of people’s lives and writers’ worldviews, new elements may be added to the structure of everyday life. All the elements of human everyday life can be considered as integral elements of everyday life, hence we tend to believe that everyday life is a dynamic system, which is inherent in historicity. In addition, the concept of everyday life is characterized by temporal and spatial dimensions. The character reveals and fully shows his personality only in the private space. A versatile analysis of the character’s everyday life allows the researcher to penetrate into his character traits and inner world more deeply, to explain his actions and their motives. After all, nothing can reflect the inner world of a person better than the objects by which he fills his living space.
Researchers point out that the analysis of everyday life in a literary text is often carried out on the principle of oppositional categories: daily routine - being, weekdays - holidays, spirituality - despirituality. Depending on the semantics of the concept “everyday life”, its synonyms can be the concepts of “daily routine” and “daily life”. Literary researchers do not aim to characterize “everyday life” in theoretical way, but perceive it as a simple and understandable concept.
Based on the analysis of the literary critics studies, it is concluded that the complexity of this phenomenon analyzing lies in the great variety and ambiguity of its interpretations.У статті аналізуються праці літературознавців пов’язані із дослідженням феномену повсякденності, розглядаються підходи до визначення терміну «повсякдення», його структури та методології у літературознавчому дискурсі. На основі аналізу досліджень літературознавців зроблені висновки про те, щоскладність аналізу феномена повсякденності полягає у великій різноманітності і неоднозначності його інтерпретацій
Специфіка відтворення зовнішності та внутрішнього світу реальної особи в спогадах С. Єфремова
Get PDFSerhiy Yefremov is one of the greatest Ukrainian literary scholars of the first decades of the twentieth century. His scholarly work began when Ivan Franko was still in power, and Mikhailo Hrushevsky became mature, and Mykola Yevshan was rapidly expanding. The article deals with the memoirs of S. Yefremov "Pro dni mynuli", which appeared only in 2011. The author on the foreground makes the problem far from paramount, but clearly identifies the potential of the author of memoirs as a wonderful physiognomist, a person who can recognize the mental state of the hero of memoirs, his inner world in appearance and facial expressions. These are the features of portraiture in the memoirs of S. Yefremov. Most often, this author uses an expanded portrait of a real hero, which consists of several paragraphs and can be static, that is, concentrated in one place of the work or dynamic, scattered by separate splashes in different places. Portrait of S. Yefremov is created on the basis of personal impressions in communication of the author with real heroes, fellow villagers, family members, friends, acquaintances, but always complemented by certain weighty details that make the personality figure more voluminous, psychologically motivated. The creative imagination, deliberation and fiction the memoirist tries to minimize, as if striving, so that the reader has the opportunity to fully comprehend the figure of a real person, a hero of memoirs, among which there are quite well-known personalities in the history of Ukrainian culture (I. Nechui-Levytsky, O. Konysky, V. Antonovich).У статті з’ясовується специфіка портретування реальної особистості в спогадах С. Єфремова. Розкриваються особливості створення автором розгорнутих портретів земляків із Звенигородщини, а також визначних діячів української літератури та культури, з якими особисто був знайомий автор. Творчу уяву, домисел і вимисел мемуарист намагається мінімізувати, ніби прагнучи, щоб читач мав можливість якомога повніше осмислити постать реальної особи, героя спогадів
Інтертекстуальність роману С. Процюка «Тотем»
Get PDFThe article is devoted to the analysis of intertextual markers in S. Protsyuk’s novel “Totem”, stated in its own textual and paratextual relations. The most numerous in the intertextual dimension of the work are allusions. A special intertextual aura of S. Protsyuk’s novel “Totem” is produced by those with whom persistent associations are associated as certain psychocodes. The characters’ names execute meaningful load (Mary, Victor). Important intertextual sounding in the novel is added by Biblicalism, scripture quotes, and the image of Christ the Savior, who set ready text precedents for authorial reflections and artistic parallelism, responsible for shaping the discourse of salvation, insight, and conversion. In contrast to the God-centered intertextual line of the work in S. Protsyuk’s novel “Totem” a number of destructive images, serving as serious psychological destructions, were used, expressing the motive of human degradation, sin, lust, immorality, and pathologic behaviors and behavioral models - Maodzeduna, Caligula, Nefertiti with the characters of the novel; Victor’s and his father’s perversity, lust, and adventurism are paralleled by the vital postulates of Don Juan, Casanova and love-lovers. Special intertextual sound in the novel of S. Protsyuk acquires the metaphor of Joseph Mengele as an allusion to the prototype of a cruel experimenter, which leads to totem dependence / totemolinking, associated with human destruction, degeneration, delusionalness, sinlessness, immorality. The allusion to Joseph Mengele in the novel motivates the appearance of numerous human flaws, expresses the motive of sin and apostasy, explains the psychological codes of a number of neuroses, psychoses, fears, pathologies in the lives of heroes. Intertextual markers in S. Protsyuk’s novel “Totem” are epigraphs to separate sections of the work, expressing the author’s position and consonance with the cited, noting the pre-emptive nature of informing plot collisions.Стаття присвячена аналізу інтертекстуальних маркерів у романі С. Процюка «Тотем». Найчисельнішими інтертекстуальними проявами у творі постають алюзії. Особливу інтертекстуальну ауру роману С. Процюка «Тотем» витворюють оніми, з якими пов’язані стійкі асоціації як певні психокоди. Вагомого інтертекстуального звучання у романі додають біблеїзми, цитати зі святого Письма та образ Христа-Спасителя, що виступають готовими текстовими прецедентами для авторських розмислів і художнього паралелізму, відповідаючи за формування дискурсу спасіння, прозріння і віронавернення. Особливого інтертекстуального звучання у романі С. Процюка набуває метафора йожефа менгеле як алюзія на прототип жорстокого лікаря-експериментатора, що призводить до тотемозалежності / тотемоколінкування / тотемоплекання, засоційованого з людською деструкцією, виродженням, облудливістю, гріховністю, аморальністю, безчесністю і безвільністю. Алюзія на Йозефа Менгеле у романі мотивує появу численних людських вад, увиразнює мотив гріхопадіння і віровідступництва, пояснює психологічні коди низки неврозів, психозів, страхів, патологій у житті героїв. Інтертекстуальними маркерами у романі С. Процюка «Тотем» виступають епіграфи до окремих розділів твору, увиразнюючи авторську позицію і суголосність цитованому, відзначаючись випереджальним характером інформування сюжетних колізій
Травма пам’ятi у п’єсi П.Ар’є «Кольори»
Get PDFIn this article the author considers the trauma of memory in the artistic discourse of postmodern dramaturgy. The attention is drawn to revealing symbolic and psychological aspects of the reception of “official history”: overlaying and interpenetration of archaic and social myths, initiation models; interrelation of the concept “Ourselves/Strangers”; peculiarities of mind and memory of the past; artistic embodiment of the archetype images of the Motherland/Home; interpretation of the nation’s mental code.У цій статті автор розглядає травму пам’яті в художньому дискурсі постмодерної драматургії. Увагу закцентовано на виявленні символічних та психологічних аспектів рецепції «офіційної історії»: накладанні та взаємопроникненні архаїчного та соціального міфів, моделі ініціації; співвідношенні концепту «Свій»/«Чужий»; особливості «пам’яті» та «спогадів» про пережите; художнього втілення архетипних образів Землі/Дому; декодифікації ментального коду нації
Творчiсть Марка Кропивницького в рецепцiї Iвана Франка
Get PDFIt is emphasized in the article that I. Franko constantly kept in sight the multifaceted creativity of M. Kropyvnytskyi. The critic highly appreciated the theatre created by M. Kropyvnytskyi on the eastern territories of Ukraine, he considered M. Kropyvnytskyi to be a coryphaeus of the national dramatic art. It is noted that the influence of M. Kropyvnytskyi on I. Franko\u27s dramatic works, in particular in the drama «Uchitel’» («A Teacher») is significant.У розвідці наголошується, що багатогранна творчість М. Кропивницького постійно була в полі зору І. Франка. Критик дав високу оцінку створеному ним театру на східних теренах України, зараховував до когорти корифеїв у царині національної драматургії. Також відчутний вплив Кропивницького на драматургічний доробок Франка, зокрема в драмі «Учитель»
