Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Жанр історичного детективу в сучасній європейській літературі: особливості функціонування
The article definesthe feature of historical detective story that is unlike other genres of prose, the main pleasure for the reader –is, first, the intellectu-al component. It is noticed that fromthe top of the detective stands a chance to take a part in resolving an intellectual mystery, the entertainment from the text manifests itself as pleasure ofwhile solving puzzles. The authors combinemeta-physical atmosphere withadetective story, offering their own understanding of history.статье рассмотрены особенности исторического романа как жанра, определены его отличия от других прозаических жанров, а так-же отмечено то, что главная особенность этого жанра – его интел-лектуальный характер.
Замечено, что на первое место в детективе выступает возмож-ность реципиента принять участие в ришении интеллектуальной тай-ны, удовольствие от текста повяляется в результате разгадывания загадки. Авторы исторических детыктивов объединяют метафизиче-скую атмосферу из детыктивным сюжетом, предлагая свой взгялд на историюУ стітті визначено, що особливістю історичного детективу є те, що на відміну від інших прозових жанрів, основне задоволення для читача – це насампе-ред інтелектуальний характер. Помічено, що на перше місце в детективі висту-пає можливість взяти участь у вирішенні інтелектуальної таємниці, задоволен-ня від тексту постає як задоволення від розгадування загадки. Автори історич-них детективів поєднують метафізичну атмосферу із детективним сюжетом, пропонуючи свій погляд на історію
Тотожність героя в умовах жанрового експерименту сучасного роману («Передчуття кінця» Дж. Барнса)
The article considers one of the aspects of the genre strategy of the novel at the present stage of its development – the status of the character as a center-forming factor in the interplay with the artistic form and text structures. Basing on a particular example, the tragedy of the “I” identity has been traced, as well as the problem of the corresponding the character\u27sidentity to temporal continuum.В статье рассмотрен один из аспектов жанровой стратегии романа на современном этапе его развития – статус героя как центрообразующего факторав игре с художественной формой и структурами текста. На конкретном примере прослежена трагедия идентичности «я», а также проблема тождественности героя временному континууму.У статті розглянуто один з аспектів жанрової стратегії роману на сучасному етапі його розвитку – статус героя як центроутворюючого фактору в грі з художньою формою та структурами тексту. На конкретному прикладі простежено трагедія ідентичності «я», а також проблема тотожності героя часовому континууму
Сучасний український анекдот про москалів: динаміка традиції
This article investigates modern folk jokes about Muscovites. It emphasizes that the anecdote is considered to be one of the most productive and popular folk genres, easy changeable in terms of new life realities.
This paper represents the fact that the complexity and ambiguity of the Muscovite folklore image, his national and social interpretation are considerably caused by historical, political, and psychological peculiarities of Ukrainian history.В статье исследуются современные народные анекдоты о москалях. Акцентировано на понимании анекдота как одного из наиболее продуктивных и популярних жанров, который способен к трансформациям и может приспосабливаться к новым жизненным реалиям.
Констатировано, что сложность и неоднознчность фольклорного образа москаля, его национальная и социальная трактовки обусловлены историческими, политическими, психологическими особенностями украинской истрии.У статті досліджуються сучасні народні анекдоти про москалів. Акцентовано на розумінні анекдота як одного з найпродуктивніших та найпопулярніших фольклорних жанрів, здатного до трансформацій, пристосування до нових життєвих реалій.
Констатовано, що складність і неоднозначність фольклорного образу москаля, його національне на соціальне трактування зумовлені історичними, політичними, психологічними особливостями української історії
Театр Миколи Садовського
The paper highlights the creative career of one of the most outstanding Ukrainian actors and directors Mykola Sadovs’ky (Tobilevych). It is noted that the artist was among the greatest coryphaeuses who being led by M. Kropyvnyts’ky raised the national theater to the highest world level at the end of XIX – the beginning of the 20th century. It is stressed that Mykola Sadovs’ky founded the first Ukrainian resident theater in Kyiv, took active part in the development of the theater in Western Ukraine, in Halychyna and Zakarpattia, created the powerful drama school.В статье освещается творческий путь одного из самых выдающихся украинских актеров и режиссеров Николая Садовского (Тобилевича), отмечается, что художник входил в число корифеев, которые в конце XIX – начала ХХ веков под руководством М. Кропивницкого подняли национальное театральное искусство на высший мировой уровень. Акцентируется, что Садовский основал первый украинский постоянный театр в Киеве, принимал активное участие в развитии западноукраинского театра в Галиции и Закарпатье, создал свою мощную театральную школу.У статті висвітлюється творчий шлях одного з найвидатніших українських акторів і режисерів Миколи Садовського (Тобілевича), наголошується на тому, що митець входив до когорти корифеїв, які наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. під керівництвом М. Кропивницького підняли національне театральне мистецтво на найвищий світовий щабель. Акцентується, що Садовський заснував перший український постійний театр у Києві, брав активну участь у розбудові західноукраїнського театру в Галичині й Закарпатті, створив свою потужну театральну школу
Митець у «перевернутому» світі: особливості перехідного художнього мислення у драмі Ярослава Верещака «Душа моя зі шрамом на коліні»
The article is devoted to the typological characteristics of the metadram. Investigated here are the forming factors of metadiscourse and the reception of theater\u27s theater\u27s drams, that is «double scene», creation of the image of the artist and his modern sight. The article summarizes the dram of Yaroslav Vereshchak, «My Soul with Scar on the Knee» the functions of art, its ability to reflect complex historical reality and crisis modernity.В статье рассмотрены типологические черты метадрамы, выявлены факторы формирования цель дискурса и прием создания в драмах театра в театре, то есть «двойной сцены», создание образа художника и его современное возвышения. В результате исследования драмы Ярослава Верещака «Душа моя со шрамом на колене» обобщены функции искусства, его возможности отображать сложную историческую реальность и кризисную современность.У статті розглянуто типологічні риси метадрами, виявлено чинники формування мета дискурсу та прийом створення у драмах театру в театрі, тобто «подвійної сцени», створення образа митця і його модерне вивищення. У результаті дослідження драми Ярослава Верещака «Душа моя зі шрамом на коліні» узагальнено функції мистецтва, його можливості відображати складну історичну реальність і кризову сучасність
Концепт мистецтва та митця в повісті Любові Яновської «Тайна нашої принцеси»
This article analyzes peculiar manifestation of the art and artist concepts in the short story «Mystery of our Princess» written by Ukrainian writer of the late XIX – early XX centuries Lyubov Yanovsky. This paper focuses on the combination of modernist and populist approaches in disclosing the figure of the artist and art essense and objectives. This reserch reveals the following aspects of the above mentioned concepts: art as an absolute value, talent and the cost of itsimplementation. The author covers gender problems and represents different traits of artist psychology and art creativity psychology in general. The article states that the art and artist concepts in the story of Lyubov Yanovska are an interdisciplinary and relevant to the literary context of the athor\u27s times.В статье анализируются особенности проявления концепта искусства и творца в повести «Тайна нашей Принцессы» украинской писательницы конца XIX – начала ХХ веков Любови Александровны Яновской. Основное внимание автора акцентируется на сочетании модернистского и народнического подходов в раскрытии личности автора и сущности и задач искусства. Актуализируются такие аспекты рассматриваемого концепта: искусство как абсолютная ценность, талант и цена его реализации; автор касается гендерной проблематики, раскрывает разные грани психологии творца и психологии творчества в целом. В статье указано, что концепт искусства и художника в повести Любови Яновской является многоплановым и актуальным для литературного контекста ее эпохи.У статті аналізуються особливості вияву концепту мистецтва та митця в повісті «Тайна нашої Принцеси» української письменниці кінця ХІХ – початку ХХ століть Любові Олександрівни Яновської. Основна увага автора акцентується на поєднанні модерністського та народницького підходів у розкритті постаті митця та сутності й завдань мистецтва. Розглядаються такі аспекти аналізованого концепту: мистецтво як абсолютна цінність, талант та ціна його реалізації; авторка торкається гендерної проблематики, розкриває різні грані психології митця та психології творчості загалом. У статті вказано, що концепт мистецтва й митця у повісті Любові Яновської є багатоплановим та актуальним для літературного контексту її доби
Екстраполяція постаті Фандоріна в європейську історію: «Сокіл і ластівка» Б. Акуніна
The article analyzes the extrapolation of the figure of Erast Petrovych Fandorin, the hero of many novels, stories, short stories by Boris Akunin, into the European history. For this, the author considers the novel «Falcon and Swallow», in which characters are presented by his grandson Nicholas and his ancestors, in particular Letitia von Dorn. Events take place in two time periods, in 1702 and 2009. “Falcon and Swallow” by B. Akunin as well as a number of his other novels, contribute to give out the quasibiography of Fandorin as the biography of the real person who lived and worked in the context of real historical events of that time. Erast Petrovych himself personally does not appear in the work. But we have his distant ancestors and descendants, who are components of the chain in the generic tree of the hero created by the imagination of the author.У статті проаналізовано екстраполяцію постаті Ераста Петровича Фандоріна, героя багатьох романів, повістей, оповідань Бориса Акуніна, в європейську історію. Для цього автор розглядає роман «Сокіл і Ластівка», у якому дійовими особами є його онук Ніколас та предки, зокрема Летіція фон Дорн. Події відбуваються у двох часових вимірах, у 1702 та 2009 роках. “Сокіл і Ластівка” Б. Акуніна, як і низка інших його романів, допомагають видати квазібіографію Фандоріна за життєпис реальної людини, що жила й творила в контексті справжніх історичних подій свого часу. Сам же Ераст Петрович особисто у творі не з’являється. Зате ми маємо його далеких предків і нащадків, що єскладниками ланцюжку у створеному фантазією автора родовому дереві героя
Трагедія українського селянства під час голодомору у прозі діаспори (на матеріалі творів Олени Звичайної та Іванни Чорнобривець)
The article deals the works of Diasporaʼs writers Olena Ordinary and Ivanna Chornobryvets on the theme of the Holodomor of 1932–1933. It focuses on the specifics of the authorʼs vision of ethnocide, the means and techniques of psychological analysis of images, historical realities. The story tells about the existential existence of man in a totalitarian society, an expressionistic reflection of the tragedy of Ukrainians.В статье проанализированы произведения писателей диаспоры Елены Звычайной и Иванны Чорнобривец на тему голодомора 1932–1933 гг. акцент сделан на специфике авторского видения этноцида, средствах и приемах психологического анализа исторических реалий. На материале рассказов раскрыт смысл бытия человека в тоталитарном обществе, экспрессионистическое отображение трагедии украинцев.У статті досліджено твори письменників діаспори Олени Звичайної та Іванни Чорнобривець на тему голодомору 1932–1933 рр. Акцентовано на специфіці авторського бачення етноциду, засобах та прийомах психологічного аналізу історичних реалій. На матеріалі оповідань розкрито екзистенційне буття людини в тоталітарному суспільстві, експресіоністичне відображення трагедії українців