Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Мікропоетологічні інновації в романах Л.-Ф. Селіна
The article deals with the most important authorial innovations at the level of micro-poetics of the novel "Journey to the End of the Night" by Louis-Ferdinand Сeline, in particular lexical and syntactic. The results of the study give an opportunity to make a number of conclusions about the formation of a fundamentally new type of artistic whole in the novel.У статті розглядаються найбільш сутнісні авторські новації на рівні мікропоетики роману Луї-Фердінана Селіна «Подорож на край ночі», зокрема, в лексиці й синтаксисі твору. Результати дослідження дають можливість зробити ряд висновків про формування принципово нового типу художнього цілого в романі
Дзен-буддійські мотиви в хайку Мацуо Басьо
The paper deals with the implicit meanings of Matsuo Bashō’s haiku from the perspective of Zen Buddhism philosophy. Particularly, the peculiarity of Zen Buddhism has been determined, the specific of Zen Buddhism motives in Matsuo Bashō’s haiku has been studied, and the poet’s works have been analyzed from the perspective of Zen Buddhism.В статье исследуются имплицитные смыслы хайку Мацуо Басё с позиций философии дзэн-буддизма. В частности, определено особенности дзэн-буддизма, изучено специфику дзэн-буддийских мотивов в хайку Мацуо Басё, проанализировано произведения поэта сквозь призму философии дзэн-буддизма.У статті досліджуються імпліцитні смисли хайку Мацуо Басьо з позицій філософії дзен-буддизма. Зокрема, окреслено особливості дзен-буддизму, вивчено специфіку дзен-буддійських мотивів у хайку Мацуо Басьо, проаналізовано твори поета крізь призму філософії дзен-буддизма
Про архаїчні слова в сучасній азербайджанськiй мовi
The article briefly analyzes the source, the ways of creating archaisms and their transition to passive vocabulary of the language. Due to modern dictionaries etymology of archaic words is investigated. These units are used in a certain historical period. This article also focuses on historicity, areas of using archaic words, peculiarities of using archaic words in ancient sources language wordstock and literature works, language word stock.В статье коротко анализируются источники, пути возникновения архаизмов и их переход в пассивную лексику языка. Благодаря современным словарям рассматривается этимология архаических слов, которые использовались в определенный исторический период. Исследуется историчность, сфера использования архаичной лексики, особенности ее использования в древних литературах, словарный состав языка.У статті коротко аналізуються джерела, шляхи творення архаїзмів та їх перехід в пасивну лексику язика. Завдяки сучасним словникам розглядається етимологія архаїчних слів, що використовувалися в певний історичний період. Досліджується історичність, сфера використання архаїчної лексики, особливості її використання у древніх джерелах і літературах, словниковий склад мови
Про сутність та джерела трагічного
The concept of the tragic is mostly developed and used in philosophical, aesthetic, culturological and literature works. The tragic is characterized as an aesthetic and metaphysical category, as a type of pathos, along with comic and dramatic, as mode of art, embodying the author’s concept of personality. In this paper, it is considered the essence and origins of the tragic, as well as its different understanding in antiquity and in modern times, which must be taken into account while analyzing this concept in modern theory of literature.Понятие трагического чаще всего разрабатывается и используется в философских, эстетических, культурологических и литературоведческих работах. Трагическое характеризуется как эстетическая и метафизическая категория, как вид пафоса, наряду с комическим и драматическим, как модус художественности, воплощающий авторскую концепцию личности. В данной работе рассматривается сущность и истоки трагического, а также его различное понимание в античности и в новое время, что необходимо учитывать при анализе данного понятия в современной теории литературы.Поняття трагічного найчастіше розробляється і використовується у філософських, естетичних, культурологічних і літературознавчих роботах. Трагічне характеризується як естетична і метафізична категорія, як вид пафосу, разом з комічним і драматичним, як модус художності, що утілює авторську концепцію особистості. У цій роботі розглядається суть і витоки трагічного, а також його різне розуміння в античності і в новий час, що необхідно враховувати при аналізі цього поняття в сучасній теорії літератури
Репрезентація світу природи в «Souvenirs d’enfance» Марселя Паньоля
The article is devoted to the study of the natural world in the autobiography of childhood «Souvenirs d’enfance» by Marcel Pagnol, member of the French Academy, famous French playwright, theatre and film Director, writer, poet, essayist of the twentieth century. It traced that nature in the memoirs of Marcel Pagnol are classic archetypes of the mother deity, a mother, a wise mentor. The nature gives strength, teaches wisdom, reveals the inner reserves of the person. The nature for the main character of memories is primarily freedom, harmony with oneself and the environment. The attention is focused on the fact that in «Souvenirs d\u27enfance» nature presents its main constituent elements – water, earth, flora and fauna, the atmosphere. For their description widely used acoustic and visual features, is fed through a cinematic writing technique. In the memoirs literary work of Marcel Pagnol the nature appears as a holistic system, which for centuries lives by its own laws, in your usual and slow tempo. Moving away from nature, man speeds up the tempo of his life, however, in the opinion of the writer, completely break away from it cannot, because it is part of nature, their bond is strong and lasts throughout human life.Статья посвящена изучению репрезентации мира природы в автобиографии детства «Souvenirs d’enfance» Марселя Паньоля, члена Французской академии, известного французского драматурга, театрального и кинорежиссера, прозаика, поэта, эссеиста ХХ века. Проанализировано, что природа в воспоминаниях Марселя Паньоля представлена классическими архетипами матери-божества, матери-кормилицы, мудрого наставника. Природа дает силу, учит мудрости, раскрывает внутренние резервы человека. Природа для главного героя воспоминаний – это прежде всего свобода, гармония с самим собой и окружающим миром. Акцентировано внимание на том, что в «Souvenirs d’enfance» природа представлена своими основными составляющими – вода, земля, животный и растительный мир, атмосфера. Для их описания широко используются акустические и зрительные характеристики, поданные через кинематографические техники письма. Природа в мемуарном произведении Марселя Паньоля постает целостной системой, которая испокон веков живет по своим собственным законам, в своем привычном, неспешном темпоритме. Человек, отойдя от природы, значительно ускоряет свой жизненный темпоритм, однако, по мнению писателя, полностью оторваться от природы человек не может, так как является частью живой природы, поэтому между ними существует сильная связь, которая длится на протяжение всей человеческой жизни. Статтю присвячено дослідженню репрезентації світу природи в автобіографії дитинства «Souvenirs d’enfance» Марселя Паньоля, члена Французької академії, відомого французького драматурга, театрального та кінорежисера, прозаїка, поета, есеїста ХХ століття. Простежено, що природа у спогадах Марселя Паньоля представлена класичними архетипами матері-божества, матері-годувальниці, мудрого наставника. Природа дає силу, вчить мудрості, розкриває внутрішні резерви людини. Природа для головного героя спогадів – це передусім свобода, гармонія із самим собою і навколишнім середовищем. Закцентовано увагу на тому, що в «Souvenirs d’enfance» природа представлена своїми основними складниками – вода, земля, тваринний і рослинний світ, атмосфера. Для їх опису широко застосовуються акустичні та зорові характеристики, подані через кінематографічні техніки письма. Природа в спогадовому творі Марселя Паньоля постає цілісною системою, що споконвіку живе за власними законами, у своєму узвичаєному, неспішному темпоритмові. Людина, відійшовши від природи, значно пришвидшує свій життєвий темпоритм, однак, на думку письменника, повністю відірватися від неї людина не може, бо вона є частиною живої природи, відтак їхній зв’язок є міцним і триває протягом усього людського життя
Творчість Мері Сідні Герберт у контексті елизаветинсько-якобінського періоду історії англійської літератури
The article analyzes the creative heritage of Mary Sidney Herbert, Countess of Pembroke in the context of the Elizabethan-Jacobin period of English literature. Attention is paid to her role at the literary salon «Academy»; her contribution as editor and publisher of F. Sidney\u27s literary heritage; her activity as translator of Biblical psalms and works written by F. Duplessis-Mornay, R. Garnier, and Petrarch. The features of the author\u27s writing style were analyzed.Статья посвящена анализу творческого наследия Мэри Сидни Герберт, графини Пембрук в контексте елизаветинско-якобинского периода истории английской литературы. Обращено внимание на деятельность ее литературного салона «Академия»; редактирование и публикацию литературного наследия брата Ф. Сидни; переводы произведений Ф. Дюплесси-Морне, Р. Гарнье, Петрарки; библейских псалмов. Проанализированы особенности авторского стиля поэтессы.Стаття присвячена аналізу творчого надбання Мері Сідні Герберт, графині Пембрук у контексті єлизаветинсько-якобінського періоду історії англійської літератури. Звернуто увагу на діяльність її літературного салону «Академія»; редагування й публікацію літературної спадщини брата Ф. Сідні; переклади творів Ф. Дюплессі-Морне, Р. Гарньє, Петрарки; біблійних псалмів. Проаналізовано особливості авторського стилю поетеси
Шовковий шлях як символ пошуку гармонії інь і янь, жіночого та чоловічого (На матеріалі роману Р. Баха «Міст через вічність»)
Pronkina Olga (奥莉娅, 兰州城市学院), Lanzhou City University discovers symbolism of the Great Silk Road. It is a symbol of unification of Yin and Yang, Male and Female, West and East. R. Bach\u27s Novel «Bridge though the infinity» shows, that being on the Silk Road person try to find himself, his love and his second half. Richard thought, that soul mates are united in a harmony of Yin and yang, West and East, Male and Female, Infinite and Changeable, they are both find a sense of life, only being together with each other.О. Пронькина исследует образ Шелкового пути как символ поиска гармонии инь и янь, Востока и Запада, женского и мужского в романе Р. Баха «Мост через вечность». Автор связана с историей этого уникального культурного явления, она живет и работает в Ланьчжоу – городе, который входил в географию Шелкового пути. Ее статья представляет собой попытку по-новому интерпретировать этот образ, рассмотреть его как символ единения противоположностей. Роман Р. Баха «Мост через вечность» раскрывает символическое значение образа Шелкового пути как гармоническое единство женского и мужского, инь и янь.
Исследует образ Шелкового пути. Шелковый путь – символ соединения инь и янь, мужчины и женщины, Востока и Запада. Роман Р. Баха «Мост через вечность» показывает, что на Шелковом пути жизни человек ищет себя, любовь, свою часть. Автор считает, что родственные души – одно целое, гармония инь и янь, Запада и Востока, женского и мужского, вечного и изменчивого; они находят смысл жизни только рядом друг с другом.О. Пронькіна досліджує образ Шовкового шляху як символ пошуку гармонії інь і янь, Сходу і Заходу, жіночого та чоловічого в романі Р. Баха «Міст через вічність». Автор пов\u27язана з історією цього унікального культурного явища, вона живе і працює в Ланьчжоу – місті, який входив в географію Шовкового шляху. Її стаття являє собою спробу по-новому інтерпретувати цей образ, розглянути його як символ єднання протилежностей. Роман Р. Баха «Міст через вічність» розкриває символічне значення образу Шовкового шляху як гармонійну єдність жіночого та чоловічого, інь і янь
Образи квітів як складова поетичного дискурсу Миколи Вороного
This article investigates peculiarities of using flower images in the poetic writing of Mykola Kondratovych Voronyi, who is one of the most prominent representatives of early Ukrainian modernism, especially symbolism and aestheticism. This paper determines the leading features of the content, functional and stylistic meaning in the corresponding symbolic images represented in the lyric poetry of M. Voronyi. It also emphasizes the ambivalence of using the analyzed images in the poetic discourse of the author.В статье рассматривается специфика использования образов цветов в поэтическом творчестве Николая Кондратьевича Вороного, одного из самых ярких представителей раннего украинского модернизма, в частности, символизма и эстетизма. Определяются ведущие особенности содержательной и функционально-стилистической нагрузки соответствующих образов-символов в лирических стихах художника слова. Подчеркивается амбивалентность употребления анализируемых образов в поэтическом дискурсе автора.У статті розглядається специфіка використання образів квітів у поетичній творчості Миколи Кіндратовича Вороного, одного з найяскравіших представників раннього українського модернізму, зокрема, символізму та естетизму. Визначаються провідні особливості змістового та функціонально-стилістичного навантаження відповідних образів-символів у ліричних поезіях митця. Підкреслюється амбівалентність уживання аналізованих образів у поетичному дискурсі автора
Міфологічне коріння образу міста в неокласиків
The article is devoted by investigation in development of an artistic image of city in the works of neoclassic poets. Aesthetic composed an image of city as subject of transient are defined. Specificity of aesthetic perception of city during different epoch and relationships of an aesthetic and art in image structure is analyzed. Ancient and Christian traditions helped to represent the image of city as the worldview. It allowed renovating its psychological and intuitive sense of existentialism of the author in controversial reality 20-30th of the XXth century.Статья посвящена исследованию процесса развития художественного образа города поэтами-неоклассиками. Выделяются эстетические слагаемые образа города как субъекта переходного процесса. Анализируется специфика эстетического восприятия города в разные эпохи и взаимоотношения эстетического и художественного в структуре образа. Обращение к античным и христианским традициям дало возможность раскрыть образ города как модель бытия. Это позволило обновить психолого-интуитивное ощущение собственно авторской экзистенции в условиях противоречивой действительности 20-30-х годов XX века
Жанрові модифікації роману «Вільний світ» Т. Белімової
В статье исследуется жанровое своеобразие произведения Татьяны Белимовой «Свободный мир». Указано, что своеобразие авторского художественного мышления реализуется через модификацию жанра: роман-хроника, роман-семейная сага, роман-воспоминание, роман-память. Сделана попытка проследить метафору «свободного мира» через образы персонажей, и на историософском уровне.In the article is researched the genre originality of the novel by Tetyana Belimova "Free World". It is specified that the peculiarity of author\u27s artistic thinking is realized through the modification of the genre: romance-chronicle, romance-family saga, romance-memories, romance-memory. An attempt is made to trace the metaphor of the "free world" as an image of the characters, both at the philosophical level