Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Автобіографічний дискурс О. Довженка в рецепції В. Агеєвої
Vira Aheeva’s reception of O. Dovzhenko’s creative figure was represented in the article. It was formed on the basis of a comprehensive study of the artist’s diary, letters, archival materials and other relevant documents pertaining to his biography. Thoughts of Vira Aheeva are deeply reflective and controversial in some aspects. They represent “pure” Dovzhenko without shortcuts that are usual for him, which varied in different times, but had not fully reflected the many-sided personality of the author. The reflections of Vira Aheeva are filled with profound conclusions and generalizations of autobiographical discourse if the outstanding creator.В статье представлена творческая личность А. Довженко в рецепции Веры Агеевой, которая сформировалась на основе всестороннего исследования дневника писателя, писем, архивных материалы и других важных документов, касающихся его биографии. Размышления Веры Агеевой глубоко рефлексивны, несколько дискуссионные по некоторым аспектам, представляют А. Довженко «без грима», то есть привычных для него своеобразным ярлыков, которые, хотя и менялись в разные времена, но никогда в полной мере не отражали многообразие личности художника. Рефлексии Веры Агеевой представили наполненный глубокими выводами и обобщениями автобиографический дискурс выдающегося художника.У статті репрезентовано творчу постать О. Довженка в рецепції Віри Агеєвої, яка сформувалась на основі всебічного дослідження щоденника митця, листів, архівних матеріали та інших важливих документів, дотичних до його біографії. Розмисли Віри Агеєвої глибоко рефлексійні, дещо дискусійні за деякими аспектами, репрезентують О. Довженка «без гриму», тобто звичних для нього своєрідних ярликів, які, хоч і змінювались у різні часи, але ніколи повною мірою не відображали багатогранність особистості митця. Рефлексії Віри Агеєвої представили наповнений ґрунтовними висновками й узагальненнями автобіографічний дискурс видатного митця
Поетика густативів у романі С. Андрухович «Фелікс Австрія»
The article analyzes the novel S. Andrukhovich «Felix Austria» in terms of gustative poetics, i.e. individual and specific taste; factors, features and properties of the products and dishes that indicate the olfactory features or taste responses; reflections of characters. The dishes in the novel «Felix Austria» have the following functions: healing, soothing and life-affirming. In addition, the novel presents cooking processes, with descriptions and explanations. The processes of cooking were the meaning of life for character Chef Steftsi, the girl was so in love with culinary magic, that her mood was directly proportional to whom she was cooking and what was the purpose of cooking.В статье роман С. Андрухович «Феликс Австрия» проанализирован с позиции поэтики густативов, исследованы отдельные вкусовые факты, особенности и качества продуктов, блюд, указывающие на характеристические черты, вкусовые реакции и рефлексии персонажей произведения. Блюда в романе «Феликс Австрия» исполняют следующие функции: целительную, лечебную, успокаивающую, жизнеутверждающую. Кроме этого, в романе представлены процессы приготовления пищи с детальным их описанием. Процесс приготовления блюд для главного персонажа ‒ повара Стефы – составлял смысл её жизни.У статті проаналізовано роман С. Андрухович «Фелікс Австрія» з точки зору поетики густативів, тобто окремі та конкретні, власне смакові факти, фактори, ознаки та властивості продуктів і страв, котрі вказують на характеристичні риси чи ольфатично-смакові реакції й рефлексії персонажів твору. Страви у романі «Фелікс Австрія» виконують такі функції: лікувальну, заспокійливу, зцілюючу, життєстверджуючу. Окрім цього, у романі презентовано й процеси приготування страв, з розлогими описами й поясненнями дій. Процеси приготування страв для персонажа-кухаря Стефці складали сенс її життя, дівчина настільки залюблена у справу кулінарної магії, що її настрій прямо пропорційно залежить від того для кого готуються страви, з якою метою
«Україна-своя-чужа»: ідентифікаційний простір казок Леоніда Полтави та Василя Симоненка
This article analyzes genre features of fairy tales by Vasyl Symonenko «King Plaksiy and Loskoton», «Journey to Vice Versa country» and Leonid Poltava «The tale of the Villain Sorcerer, Ivasyk Cossack and the Black Sea». Allegorical tales are investigated through the prism of the «native and alien Ukraine» concept. Identity problem is covered on the following levels, such as existential, axiological and poetic one. The existential level defines the problem of alienation in the life writing of above mentioned writers (dissident and expatriate). The axiological level sets the value system in the poetic world of both writers including the concepts of Ukraine, native land, native people, language.В статье рассматриваются жанровые особенности сказок Василия Симоненко «Царь Плакса и Лоскотон», «Путешествие в страну Наоборот» и Леонида Полтавы «Сказка о Чародее-злодее, Ивасика-казачка и Черное море». Аллегорические сказки анализируются через призму концепта Украина-своя-чужая. Проблема идентичности освещается на нескольких уровнях – экзистенциальном, аксиологическом и поетикальном. На экзистенциальном уровне обозначено проблему чуждости в жизнетворчестве художников – диссидента и экспатрианта. На аксиологическом уровне определена система ценностей в поэтическом мире обоих писателей с ее концептами – Украина, родная земля, родной народ, язык.У статті розглядаються жанрові особливості казок Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки» та Леоніда Полтави «Казка про Чародія-лиходія, Івасика-козачка і Чорне море». Алегоричні казки аналізуються крізь призму концепту Україна-своя-чужа. Проблема ідентичності висвітлюється на кількох рівнях – екзистенційному, аксіологічному та поетикальному. На екзистенціальному рівні означено проблему чужості в життєтворчості митців – дисидента та експатріанта. На аксіологічному рівні визначено систему цінностей у поетичному світі обох письменників з її концептами – Україна, рідна земля, рідний народ, мова.  
Картини сакрального світу в дитячій літературі української діаспори
The article deals with the sacred imagery in works of different genres for children and youth by Ukrainian Diaspora writers of the twentieth century that form the Christian religious discourse literature in general. The whole set of works is divided into two groups. The first group is represented by biblical legends, the second one covers rites and customs during the Ukrainian Christian holidays. In the sacred concept scope are defined their own sacred and sacral and chthonic imagesВ статье исследуется сакральная образность в различных жанрах произведений для детей и юношества писателей украинской диаспоры ХХ в., которые формируют христианско-религиозный дискурс литературы в целом. Вся совокупность произведений делится на две группы. Первая группа представлена библейскими легендами, вторая –охватывает обряды и обычаи украинцев на христианские праздники. В сакральнойконцептосфере определены собственно сакральные и сакрально-хтонические образы.У статті досліджується сакральна образність у різножанрових творах для дітей і юнацтва письменників української діаспори ХХ ст., що формують християнсько-релігійний дискурс літератури загалом. Уся сукупність творів поділяється на дві групи. Перша група представлена біблійними легендами, друга – охоплює обряди та звичаї українців на християнські свята. У сакральній концептосфері визначено власне сакральні та сакральнохтонічні образи
Особливості психолінгвістичного освіти в Німеччині: поезія культури слова
The article is dealing with the problem of psycholinguistic education in Germany. To solve this problem, the psycholinguistic dimension is an indispensable tool, because it claims foreign language dialogue as a Way of life and communication between representatives of different cultures, revealing the mental features of the perception of a diverse picture of the world.Статья посвящена проблеме репрезентации психолингвистического образования в Германии. Психолингвистическая парадигма и ее поэтического диалога является незаменимой, поскольку она утверждает его как образ жизни и общения между представителями разных культур, раскрывая ментальные особенности восприятия разнообразной картины мира.Статтю присвячено проблемі репрезентації психолінгвістичного освіти в Німеччині. Психолінгвістичний вимір є неодмінним інструментом поезії, оскільки він заявляє поетичний діалог як спосіб життя та спілкування між представниками різних культур, виявляючи ментальні особливості сприйняття різноманітної картини світу
Характеротворення в неореалістичній новелістиці початку ХХ століття (В. Винниченко, В. Підмогильний)
The article proposes to consider the definition of character in literary criticism. On the material of V. Faschenko\u27s work an attempt is made to orient research views on the role of characterization in fiction. The analysis involves neo-realist novels "Saldаtiki!" by V. Vynnychenko and "Third Revolution" by V. Podmohilin.В статье акцентировано внимание на определении места термина «характер» в литературоведении. На материале работ В. Фащенко делается попытка сориентировать исследовательские взгляды на определении важной роли характера персонажа в художественной литературе. К анализу привлечены неореалистические новеллы «Солдатики!» В. Винниченко и «Третья революция» В. Пидмогильного.У статті пропонується розглянути питання про визначення характеру у літературознавстві. На матеріалі праць В. Фащенка робиться спроба зорієнтувати дослідницькі погляди на роль характеротворення у художній літературі. До аналізу залучені неореалістичні новели «Салдатики!» В. Винниченка та «Третя революція» В. Підмогильного
Микола Вороний: автобіографія в жанровій формі листа
Mуkola Voronoy memoir works are represented by a letter to I. M. Lyzanivskiy who had to help O. I. Biletskiy to write a foreword to the publication of the poet. By genre it is a letter – autobiography of subjective type, rather lengthy, written candidly and emotionally. The product provides the ability to trace the ideological and creative evolution of the writer, his work in theater and literature.Мемуарное творчество Мыколы Вороного, представлено письмом к И. М. Лизанивскому, который должен был помочь А. И. Белецкому написать предисловие к изданию произведений поэта. За жанром – это письмо-автобиография субъектного типа, достаточно обширная, написанная откровенно и эмоционально. Произведение дает возможность проследить мировоззренческую и творческую эволюцию писателя, работу в театре и литературе.Мемуарна творчість Миколи Вороного, представлена листом до І. М. Лизанівського, який повинен був допомогти О. І. Білецькому написати передмову до видання творів поета. За жанром – це лист-автобіографія суб’єктного типу, досить розлога, написана відверто й емоційно. Твір надає можливість простежити світоглядну й творчу еволюцію письменника, роботу в театрі та літературі
Трилогія Ренсома Риггза про дивних дітей і криза міфотворчості початку ХХІ століття
В предлагаемой статье впервые осуществлена попытка определения статуса романной серии Ренсома Риггза о странных детях в литературно-художественном процессе начала ХХI века. Соответственно внимание сосредоточено на вопросах традиции и новаторства решений в трилогии по сравнению с её типологическим и / или генетически обусловленным художественным рядом, а также на способе функционирования и роли в цикле национальной составляющей.In this article the attempt of the determination of the status of the novel series about the peculiar children by Ransom Riggs in the literary-art process of the beginning of the XXI century is realised for the first time. Accordingly our attention is concentrated on the questions of tradition and innovation decisions in this trilogy by comparison with its typological and / or genetic given art row. Also we analyse the way of function and the role of the national component in the named novel circle
Психотипи містян в окупаційному романі Г. Гусейнова «Одіссея Шкіпера та Чугайстра»
В статье проанализированы с точки зрения психопоэтики образы горожан в условиях оккупационного фашистского режима. Автор статьи обратила внимание на то, что Г. Гусейнов, представляя способ мышления горожан степного городка в условиях оккупации, не оставил без внимания восприятие изменения условий жизни представителями различных возрастных, социальных групп. Таким образом, в условиях оккупационного режима происходят существенные изменения в системе регламентаций поведения жителей города. Город в условиях оккупационного режима живет своей жизнью, а все регламентации жизни и поведения до оккупации отходят на задний план.This article represents citizen images in terms of occupation fascist regime through the prism of psychopoetics. The author points at the fact that H. Huseynov describes not only the life of the mindset steppe city inhabitants under conditions of the occupation regime, but also he draws attention to the perception of changes in the way of living conditions among people of different ages and social groups. The city has a principle of social hierarchy. So, in terms of the occupation regime considerable changes in system regulations are performed. The way of thinking among the inhabitants evolves significant modifications. The city being under conditions of occupation regime keeps on living its own life, but all the previous life and behavior regulations fade into the background