Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Сенсорні образи в художньо-літературній Проекції повісті Е.-Е. Шмітта «Дитя Ноя»
Get PDFThe article deals with the specifics of the functioning of sensory images in Eric-Emmanuel Schmitt\u27s novel «The Child of Noah». The author notes that these images show the highest degree of emotional resonance and it is important component of psychopoetics. Based on the position, which was formulated in the research of H. U. Gumbrecht, it emphasizes the impossibility of ignoring the environment, which bases on his presense there. This position is due to the fact, that the sensory perception of the subject world is the main basic mechanism of human’s comprehension. There are sensory images (visual, sound, tactile, olfactory, taste), which build a semantic model of the composition’s world and show the nature of the character, the worldview of the author in the text. The sensory images were viewed as such as outlined by their physicality. They represent a sense of the individual properties of the environment, it often act as a catalyst for the development of action, focus on the psychological dominance of the character, concentrate on plot-forming moments. At the same time, the sensory concepts are subjective, so they are free to interpret. The article found, that tactile and olfactory images play a huge role and create meaningful microfields in the production of the presence in the story. There are sound and visual concepts which model bright musical and visual exphrasis and realized at all levels of the poetics in composition. In addition, due to the modeling sensory images it creates a powerful reader\u27s emotional resonance.У статті розглянуто специфіку функціонування сенсорних образів у повісті Еріка-Емманюеля Шмітта «Дитя Ноя». Автором відзначено, що ці образи характеризуються найвищим ступенем емоційного резонансу і є вагомою складовою психопоетики твору. Спираючись на позицію, сформульовану в дослідженнях Х. У. Гумбрехта, наголошено на неможливості ігнорувати ставлення до навколишнього, яке базується на присутності в ньому. Така позиція обумовлена тим, що чуттєве сприйняття предметного світу є первинним базовим механізмом його осягнення людиною. У досліджуваному тексті саме сенсорні (зорові, звукові, тактильні, ольфакторні, смакові) образи вибудовують смислову модель світу твору та проявляють сутність характеру персонажа, світосприйняття автора. Сенсорні образи розглядаться як такі, що окреслені їхньою предметністю. Вони репрезентують відчуття окремих властивостей навколишнього, часто виконують роль каталізатора розвитку дії, концентрують увагу на психологічних домінантах персонажа, акцентують на сюжетоутворюючих моментах. При цьому сенсорні концепти є суб’єктивними, тому досить вільно інтерпретуються. У статті з’ясовано, що особливу роль у повісті відіграють тактильні та ольфакторні образи, які створюють смислові мікрополя у процесі виробництва (продукування) присутності. Звукові та візуальні концепти моделюють яскраві музичні та візуальні екфразиси та реалізуються на всіх рівнях поетики твору. Крім того, завдяки моделюванню системи відчуттєвих образів створюється потужний читацький емоційний резонанс
«Геть від Москви…». Микола Хвильовий – руйнівник імперських міфів
Get PDFThe article analyzes the pamphlets by Mykola Khvylovy who declaring the slogan «go away from Moscow» and resorted to the destruction of imperial myths about the cultural and linguistic Russian superiority. The literary debate went beyond purely artistic. The artist\u27s pamphlets turned into political ideas, in which there was a place not only for cultural independence, but also for the state. Texts that have seen the world from 1925 to 1928 years raise the annoying issues of Russification and the needs of the state of Ukraine cultural landmarks of Ukrainian youth, which is the call to abandon Russian literature and focus on «psychological Europe». Mykola Khvylovy countered the Ukrainian colonial adaptation («flunky declining») with a total sense of freedom. Pamphletes Mikola Khvylovy to ruynuvan vcorea in ukraïnsku awareness MFW about rosiyska kulturno th movo visct. Vambraces from the Russian lterature, apelu to Evropeiskogo dowu on runah: cultural, stolichnomu, social. Lterature debate vihodit for me. Unfortunately, the story of the destruction of the myth had a tragic ending. Mykola Khvylovy\u27s repentant speeches eventually hurt him. He is increasingly showing an ambiguous stance, thereby underscoring the value of pamphlets, although he is also aware that the empire will not dispense with "little blood" and will require a more radical demonstration of humility. In this absurdly tragic situation, the artist chooses the only possible solution – suicide. t is noted that in the context of the language issue, the writer also raises the problem of translations into Ukrainian. He deconstructs the myth that, on the one hand, only the Russian language is suitable for translation, on the other - that Ukrainians are not able to make a quality translation into the national language.У статті проаналізовано памфлети Миколи Хвильового, який, задекларувавши гасло «Геть від Москви», вдався до руйнування імперських міфів про культурну й мовну російську вищість. Літературна дискусія вийшла за межі суто мистецької. Памфлети митця перетворилися на політичні ідеї, у котрих було місце не тільки культурній незалежності, а й державній
Артбук «Мороки» О. Михеда: специфіка синтезу вербального та візуального образів
Get PDFIn the contemporary art space, there is an increasing generalization of meaning, not in textual form, but in visual expression. The change in the cultural paradigm, which took place in the early twentieth century, led to the emergence of visual literature (comics, graphic novels, artbooks), in which the artistic boundaries were mixed, balancing the importance of verbal and visual narratives for understanding content.
Interesting in coordinates of intermedial synthesis are artbooks, which combine the features of an art album and a work of art, forming a syncretic genre of experimental prose. Among modern Ukrainian artbooks (project «no message: no text, no image», collections «Flash drive – 2 GB», «Flash drive. Defragmentation», «Underwor (l) d») by Ju. Izdryk, «Alder Blood», «Eden Demes» by M. Babak) the collection «Darkness» by O. Mykhed, is distinguished by original artistic decisions.
The visual category is distinguished in the works of such scholars as R. Barth, M. Heidegger, F. Jameson, U. Eco, J.-F. Lyotard, M. Merleau-Ponty. J. Berger, L. Mulvey, W. Mitchell and others have studied the specific features of visual culture and the visual image. The field of visual study has been formed. The subject of visual study is any artistic phenomenon that contains a visual component (such as comics, video games, advertisement etc.) and is related to ideology, social myths, and economics.
O. Mykhed’s collection «Darkness» is designed as an artbook. However, the author does not fill the book with photo collages and author\u27s drawings, as we see in the artbooks by Ju. Izdryk and M. Babak, but with paintings by professional artist Sophia Melnyk. Pictures marked with an expressionistic manner of execution and often occupy the entire space of one or two pages. Dark colors, fuzzy lines, blurred images of people, animals, mystical creatures convey the hypertrophied tension of people’s emotions in crisis situations of breaking the established picture of the world.У статті досліджується специфіка художнього синтезу вербального та візуального образів в збірці «Мороки» О. Михеда. Акцентовано, що збірка «Мороки» сконструйована як артбук. Однак книгу автор наповнює не фотоколажами та авторськими малюнками, як спостерігаємо у артбуках Ю. Іздрика та М. Бабака, а картинами художниці Софії Мельник. Картини вирізняються експресіоністичністю, що підсилює гіпертрофовану напругу переживань та емоцій людей у кризових ситуаціях зламу усталеної картини світу
Художня трансформація герменевтичних концепцій Мартіна Гайдеггера у ліриці Ігоря Римарука
Get PDFThe article analyses the motive of creativity and the image of the Poet in Igor Rimaruk’s lyrics, the representative of the poetic generation of the 1980s. The theoretical basis for the study was Martin Heidegger’s hermeneutical concepts expressed in the works «Why do poets?», «Helderlin and the essence of the poetry». Dramatic colisees and internal conflicts of the motive of creativity have been Illuminated in I. Rimaruk’s poetical collections, caused by the myth of the «accursed poet», which has long traditions in the Ukrainian literature. The ontological regularities have been thoroughly examined in the functioning of the philosophic concept of the individual alienation from the world and his influence on the modelling of the author\u27s world picture. The main attention has been paid to the opening of existential lyrics discourse, connected with the loneliness existential, alienation of the individual from the world and others. The hermeneutic dialogue of I. Rymaruk’s lyrics with the philosophical ideas of M. Heidegger is based on the discussion about the dominant role of the ideological or aesthetic function of creativity The lyrics of I. Rymaruk in the aesthetic plane polemicises around the eternal dilemma: the real Poet must be a Prophet or uphold the ideas of «pure lyrics» – stay in the world of beauty and art The opposition «damned poet» / «real poet» has been analysed through the prism of the Heidegger’s concept of the language essence of literary works. The artistic peculiarity of poetic texts is analysed. The aesthetic originality of philosophical motives on the material of I. Rymaruk\u27s poetic collections «The Tear of the Virgin», «Divine Wind» has been determined. A comparative analysis of Igor Rymaruk’s poetry has been made with the typologically similar lyrics of the Prague School representatives – Oleg Olzhich and Eugene Malanyuk. The artistic peculiarity of the poetry has been defined. The line of expressive means which are typical for the poet has been characterised: psychologism, meditativity, contrast, metaphorism.У статті проаналізовано мотив творчості та образ Поета у ліриці представника поетичного покоління 1980-х років Ігоря Римарука. Теоретичною основою дослідження обрано герменевтичні концепції Мартіна Гайдеґґера, висловлені ним у працях «Навіщо поети?», «Гельдерлін і сутність поезії». Простежено драматичні колізії і внутрішні конфлікти мотиву творчості у поетичних збірках І. Римарука, зумовлені міфологемою «проклятого поета», що має давні традиції в українській літературі. Аналізується художня самобутність поетичних текстів. Визначається естетична оригінальність філософських мотивів на матеріалі поетичних збірок І.Римарука «Сльоза Богородиці», «Божественний вітер»
Специфіка перекладу настрієвих домінант новели Болеслава Пруса «Камізелька»
Get PDFThe article represents the peculiarities of event modeling in the short story “Kamizelka” by Polish writer Boleslaw Prus. The paper studies the way of artistic event presentation in the short story in terms of its essence, which is subordinated to the mood dominant. The latter is revealed through reconstructing the inner experiences of the characters, which are relevant to the state of sadness and anguish imposed on the memories of tragic past life events. It is noticed that the short story “Kamizelka” contains such features of the novelistic genre as: the presence of a single mood epicenter, dynamism, conciseness, the compactness of the composition, the fraught plot, routine and simultaneously unusual event presentation, a symbolic thing called “kamizelka”. It is determined that the dynamic of the plot in the short story is ensured not only by short and rhythmic sentences, but also by paragraph structuring of the text. The paragraph features in the short story by Boleslaw Prus are aimed at focusing the recipient’s attention on an important moments or episodes that make up the content of the paragraph. In this way, the author tried to increase the tension of the plot and balance the mood of events in the work, modeling the situation of anticipation, warning, as the mood dominant of the text in the short story.У статті йдеться про специфіку моделювання подій у новелі польського письменника Болеслава Пруса «Камізелька». Авторка статті спробувала дослідити спосіб художньої презентації подій у новелі «Камізелька», сутність яких полягає у тому, щоб підпорядкувати їх настрієвій домінанті – відтворити внутрішні переживання персонажів, де релевантними є стан смутку та туги, котрі накладаються на спогади про трагічні сторінки життя з минулого. Помічено, що у новелі «Камізелька» реалізуються такі риси новелістичного жанру, як наявність єдиного настрієвого епіцентру, динамізм, лаконізм, компактність композиції, напружений сюжет, події подаються як реальні і разом з тим, як якісь незвичні, є також символічна річ, а саме камізелька. З’ясовано, що динамічність розповіді у новелі забезпечується за рахунок не тільки коротких та ритмічних речень, а й абзацового структурування тексту. Функції абзаців у новелі Болеслава Пруса полягають у тому, щоб сфокусувати увагу реципієнта на важливому моменті чи епізоді, котрий складає зміст абзацу. У такий спосіб автор намагався максимально напружити сюжет та урівноважити перебіг настроїв твору, моделюючи ситуацію очікування, перестороги, як настрієвих домінант тексту новели
Роман М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» як фольклорний метатекст
Get PDFThe article examines the folklore metatext functions in the novel "Vichnyk. Confession on the passage of the spirit" by M. Dochynets.
Drawing on modern concepts of metatext, understanding of folklore as a complex of folk knowledge, which embodied in artistic text by various forms, the author determines the connection of the content of the explored novel with folklore consciousness and outlines the folklore metatext functions.
The use of a large formal and content arsenal of Ukrainian folklore by writer contributes to the formation of a holistic ideological and artistic concept of the work, defines its semantic load, simulates the narrative strategy of the text. The novel involves a wide genre of folklore system (prayers-orders, legends, parables, proverbs and sayings, medical orders); the concepts of the worldviews, the traditional folklore techniques of the images creation, which allows the holder of cultural national tradition to perceive the work at the archetypal-associative level. Folklore primary basis of the work performs a text-forming function, outlines its communicative setting and contributes to the reliability of the described. This approach leads to the reader’s co-creation and determines the collectivity of the author\u27s narrative.У статті досліджуються функції фольклорного метатексту в романі М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу».
Спираючись на сучасні концепції метатексту, розуміючи фольклор як комплекс народних знань, утілених у художньому тексті в різних формах, авторка визначає зв’язок змісту досліджуваного роману з фольклорною свідомістю, окреслює функції фольклорного метатексту.
Використання письменником великого формального та змістового арсеналу українського фольклору сприяє формуванню цілісної ідейно-художньої концепції твору, визначає його смислове навантаження, моделює наративні стратегії тексту. У роман залучено широкий жанровий діапазон фольклорної системи (молитви-замовляння, легенди, перекази, прислів’я та приказки, лікувальні замовляння); концепти світоглядних уявлень, традиційні фольклорні прийоми творення образів, що дозволяє носієві культурної національної традиції сприймати твір на архетипно-асоціативному рівні. Фольклорна першооснова твору виконує текстоутворюючу функцію, окреслює його комунікативну настанову та сприяє вірогідності описуваного. Такий підхід призводить до співтворчості читача, визначає колективність авторського наративу
Гіперреальність постмодерного наративу в романі «Перверзія» Юрія Андруховича
Get PDFThe article deals with and interprets the narrative aspects of some episodes of the novel «Perversion» by Yu. Andrukhovich, illustrating the phenomenon of a hyperreality.
The hyperreality is a prominent feature of postmodern creativity. By this concept, it is an idea of the world in which objective reality itself is relative, because the subject is not able to capture the whole reality or to offer it’s ideal variant, and generally they do not know what is reality and where it is. Hyperreality in the text is manifested in the effect of «virtual», simulated reality. This phenomenon is vividly represented in selected fragments depicting the same event: the opera Orpheus in Venice. It traces the blurring of the boundaries between the real and the imaginary and the creation of conditional worlds that are intertwined.According to Bordiard\u27s «Theory of Signs», the events surrounding the opera «Orpheus in Venice» are described on the third and fourth levels of the signs. The presence of the publisher and his preface at the beginning of the novel, the intrinsically focussed story of Stakh Perfetsky masks that there is no corresponding reality behind the events described in the seminar (third-order simulacrum). A pictured action on the stage (fourth order of the simulacrum) also contributes to this. On the background of the chaotic staging of the opera, a seminar in Venice is perceived, as not a credible event at least as possible.The hyperreality is also traced in the episodes that illustrate the simulation of relationships between the characters of the novel: the unreality of real-world relationships where communication between people does not occur because, according to the words, there is no real depth of feelings. The heroine\u27s behavior resonates with her attention to the hero\u27s story. He sincerely talks about the tragedy he has experienced, but there is no confirmation to the truth of this story, because it is a story.The effect of the hyperreality in the postmodern text is achieved by the fact that the narrative strategy of the author causes a blurring of the boundary between fantasy and reality, true and simulated.У статті розглянуто явище гіперреальності в постмодерному романі Юрія Андруховича «Перверзія». Гіперреальність у тексті оприявнена в ефекті «віртуальної», симулятивної реальності. Автор стирає грані між реальним і уявним та створює умовні світи, котрі переплітаються між собою. Також гіперреальність простежується в епізодах, що ілюструють симуляцію стосунків між персонажами роману: нереальність реально показаних відносин, де комунікація між людьми не відбувається, бо за словами немає дійсної глибини почуттів. Ефект гіперреальності у постмодерному тексті досягається за рахунок того, що сама розповідна стратегія автора спричиняє розмитість межі між фантазією і реальністю, справжнім і симульованим
Реінтерпретація історії у романах Володимира Лиса
Get PDFThe article deals with the features of artistic reinterpretation of the little-known pages of the history of Volyn in the 20th century on the material of the novels «Jacob\u27s Age», «Solo for Salome», «Country of Bitter Tenderness» by Volodymyr Lys. Through the fate of the characters of such novels as the «Jacob\u27s Age», «Solo for Salome», the socio-political life of Ukraine from the 1920s until independence was conceived; the mood of the population in certain periods of history is outlined; ordinary Ukrainians in times of social change are depicted. The real pictures of epoch are reflected in the fate of characters of the novel «Country of Bitter Tenderness».
It is focused on the period of repression of the 1930s, as well as on the fate of children of the «enemies of the people» and the insurgent movement of the Ukrainian Insurgent Army, modern events in the Independence Square. Outlining the major milestones in the history of the state and character of the novels Volodymyr Lys resorts to artistic fiction in depicting the private life of his characters’ private life, romanticizing love stories. The destruction of the canon concerning the voluntary acceptance of the Soviet authorities in Volyn by the peasants was pointed out. The artistic ways of the «revision of history» in the novels of the writer are traced. An alternative history of the era is revealed through the personal experience of characters. Emphasizing on the personal history of the characters of the works, the author points to the values of Ukrainians: such as family traditions, work on earth. Historical accuracy is marked by dates, spatial coordinates, and historic personalities of the day. The non-chrestomathy depiction of reality allowed the author to point to the pluralistic nature of historical truth. The vitality of the reproduction of events, the fate of the inhabitants of Volyn in the novels is achieved through the synthesis of historical and artistic truth.У статті на матеріалі романів «Століття Якова», «Соло для Соломії», «Країна гіркої ніжності» Володимира Лиса простежено особливості художньої реінтерпретації маловідомих сторінок історії Волині ХХ століття. Акцентовано на періоді репресій 30-х років, долі дітей «ворогів народу» та повстанському русі УПА. Вказано на руйнування канону щодо добровільного прийняття селянами радянської влади на Волині. Простежено художні шляхи «ревізії історії» у романістиці письменника. Альтернативна історія епохи оприявлена через приватний досвід героїв. Історична достовірність маркована датами, просторовими координатами, реальними постатями доби. Нехрестоматійне зображення дійсності дозволило автору вказати на плюралістичність історичної правди
Cпособи вираження оцінки в аксіологічній картині світу Бориса Пільняка
Get PDFThe article describes the ways of expressing the assessment in the axiological picture of the world of Boris Pilnyak – one of the most rationalist prose writers of the 20-30s of the XX century (V. Hoffman). During the study, it was found that the evaluation function is one of the most important in the language in general and in artistic speech in particular, because it expresses the speaker\u27s attitude to any fact, event, phenomena, object. It helps to express the author’s position in the texts and to reflect the author’s value system. It was revealed that the use of various methods of expressing assessment (evaluative vocabulary, evaluative word-formation means, evaluative grammatical means, visual expressive means) is typical for B. Pilnyak: appraisal permeates all levels of his artistic speech; estimate verbal images are created; through the categories of assessment and appraisal, the author’s worldview and worldview are expressed, reflected in his creative method and making up the core of his axiological picture of the world. Ontain an assessment and titles of B. Pilnyak\u27s works. Most of the titles, being a way of expressing the author\u27s modality, became allegorical images, images-symbols, and the author\u27s interpretation of the text. There are also melioratives in the writer\u27s texts that Express the speaker\u27s positive attitude to reality, to the person and his actions. The Russian language\u27s word-forming resources, which the writer uses skillfully, also contribute to the creation of evaluation in the text. Often emotional and expressive evaluation is expressed by means of diminutives.У статті охарактеризовано способи вираження оцінки в аксіологічній картині світу Бориса Пільняка. Під час дослідження було встановлено, що використання різноманітних способів вираження оцінки (оцінна лексика, оцінні словотвірні засоби, оцінні граматичні засоби, зображально-виражальні засоби) є характерним для письменника: оцінність забарвлює всі рівні його художнього мовлення, створюються оцінні мовленнєві образи; за допомогою категорій оцінки та оцінності висвітлюються світобачення та світогляд автора, які відбиваються в його творчому методі та створюють ядро його аксіологічної картини світу