Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Прийом різнопланової (кількапланової) актуалізації в афористичному тексті
Get PDFThe method of diverse (multifaceted) actualization in the aphoristic text is comprehended in the article. Attention is drown to the problem questions of the modern aphoristic in common and determination of aphorism status. Discussion character of the main linguistic parameters of the aphorism is submitted in the paper. There are interpretation and separating of the categorical features, clarification of semantic, communicative, pragmatic, ethno-cultural peculiarities etc. Traditional terms such as “aphorism”, “aphoristic unit”, “aphoristic expression” and terms like “aphoristic genre”, “aphoristic style”, “aphoristic text”, “aphoristic discourse” are represented. Trying to expand research aspects of the aphorisms from the linguistic text position is demonstrated in the article. The approaches to definition “aphoristic text” are found. These approaches are based on the specific interaction of content and expression; the presence of the main elements of communicative situation (sender → text → receiver).
The present paper concentrates on searching the original mechanism of actualization intertextual communications and system relationships for realization of pragmatic aim and reaching of cognitive-emotion effect. Such searching is connected with actualization like realization of the potential attributes of language elements in the speech. The article is manifested lack of coordination in the definition concept of “actualization” in general and “double actualization” in particular. The last is belonged mostly to the area of phraseology units’ functioning. Aphorism authors use actualized linguistic means and usual (automatic) means in unusual (de-automatic) context surround, they unbalance the system of linguistic means for achievement of the communicative-pragmatic effect. Described unbalance happens in different ways, with using various linguistic-stylistic devices, among which so-called diverse or multifaceted actualization is distinguished.
Diverse actualization is interpreted as individually author’s method of organization of the expression plan, as choice and contamination of automatic linguistic means that manifest different (explicit and implicit) meanings (content aspect) in the same context circumstance. It in turn helps to create the effect of attractiveness, arouses an interest and a delight and opens interesting interpretation possibilities. Special attention is paid to fact that usus linguistic means, which are attracted in the production process, manifest different level of the tension, the information saturation. But capable contamination of them within some aphorism certify appearance of “maximum intensity”, that is based on interaction of literal and figurative, primary and secondary, denotative and connotative, free and bound senses etc. В статье акцентируется внимание на дискуссионном характере основных лингвистических параметров афоризма; осмысливаются подходы к определению понятия “афористический текст”. Исследуются поиски оригинальных механизмов актуализации интертекстуальных связей и системных отношений, что связано с актуализацией как реализацией потенциальных свойств языковых элементов в речи. Репрезентируется разнобой в толковании понятий “актуализация” в целом и “двойная актуализация” в частности. Предлагается термин “разноплановая, или несколькоплановая, актуализация”, который определяется как индивидуально-авторский способ организации плана выражения, отбор и контаминация автоматизированных языковых средств, которые в одних и тех же контекстуальных условиях манифестируют разные (эксплицитный и имплицитный) смыслы (план содержания), что, в свою очередь, способствует созданию эффекта привлекательности, вызывает воодушевление, восторг, увлечение, открывает интересные интерпретирующие возможности.У статті акцентовано на дискусійному характерові основних лінгвістичних параметрів афоризму; осмислено підходи до потрактування поняття “афористичний текст”. Наголошено на пошуках оригінальних механізмів актуалізації інтертекстуальних зв’язків і системних відношень, що пов’язано з актуалізацією як реалізацією потенційних властивостей мовних елементів у мовленні. Маніфестовано різнобій у витлумаченні понять “актуалізація” загалом та “подвійна актуалізація” зокрема. Запропоновано термін “різнопланова, або кількапланова, актуалізація”, яку кваліфіковано як індивідуально-авторський спосіб організації плану вираження, відбір та контамінація автоматизованих мовних засобів, які в одних і тих же контекстних умовах маніфестують різні (експліцитний та імпліцитний) смисли (план змісту), що, своєю чергою, сприяє створенню ефекту привабливості, викликає інтерес, захоплення, відкриває цікаві інтерпретувальні можливості
Часова семантика минулого в сучасному кулінарному дискурсі
Get PDFThe article deals with the representation of the temporal plane of the past in the texts of culinary recipes placed on three author culinary websites. The culinary recipe ceases to be an impersonal instruction, it is presented to a wide audience by a certain person, who brings to communication his / her own estimates and views, demonstrates his / her own experience, relays certain values and so on. This causes a change in the traditional structure of the recipe text, which becomes four-component and consists of the name, introduction, list of ingredients, description of actions.
The introduction is the most individualized part. It highlights author’s position. The temporal semantics of the past seems to be an important semantic component, in which three main aspects are emphasized: traditions, memories, experiences. Many of the dishes are described by the authors as traditional, ancient, and classic. Retelling of origin of dishes, origin of the names of dishes emphasizes their long standing.
The recipe authors give personal memories, tell about certain past events of their own lives, and describe their own culinary experience, attempts, experiments, feelings, obtained results. Cooks get rid of the abstractness of the text-instruction, bring it closer to real life, which moves from the past to the future, to some extent “enliven” the text, bringing an emotional component to it. Childhood memories hold a specific place, mostly what and how mother and / or grandmother cooked.
Such representation of the past emphasizes the importance of preserving and transmitting traditions; it is one of the means of forming the image of the addressant as an experienced cook, forming the addressee’s confidence in the proposed recipe. It facilitates a solution of the communicative aim – to determine the addressee to prepare the dish.The temporal semantics of the past in the texts of modern culinary Internet recipes reveals connections with the broad social context, communicative attitudes of the speaker and the image of the addressant.У статті розглянуто репрезентацію часової площини минулого в текстах кулінарних рецептів, розміщених на трьох авторських кулінарних Інтернет-сайтах. Акцентовано увагу на тому, що досліджувані тексти мають чотирикомпонентну структуру: назва, вступ, перелік інгредієнтів, опис дій; часова семантика минулого виявляється у вступній частині авторського кулінарного рецепта. Проаналізовано три основні аспекти семантики минулого: традиції, спогади, досвід – у їх зв’язку з широким соціальним контекстом, комунікативними настановами мовця та образом адресанта
Лінгвокультурна специфіка найменувань їжі в текстах сучасної жіночої мандрівної прози
Get PDFThe article deals with the process of studying of glutonic names that represent the features of the glutonic discourse which there is an object of interest of scholars not only from the point of view of linguistics and its individual areas, such as: linguoculture, linguistics, linguistic and semiotics, but also cultural studies, sociology and literary studies.
The article investigates the actual Ukrainian and other cultural names of food on the material of texts of Ukrainian contemporary women\u27s travel prose. In particular, the emphasis is placed on the interconnection of cultural onyms with a gastronomical picture of the world. The linguistic and cultural parameters of food names have been determined, borrowed and national-specific vocabulary has been identified (the source of replenishment of the concept sphere “Food” is established). There are a number of factors that directly influence on the linguistic and cultural peculiarities of the names related to food products.
The linguistic and cultural specificity of the food names in the texts of Ukrainian contemporary women\u27s prose is governed by a number of cultural factors: natural, cultural, historical, socio-economic, etc. Food names are a culturally significant layer of vocabulary that demonstrates the interconnectedness and enrichment of cultures. In particular, the enrichment of European (and not only) cultural and culinary ideas that represent the linguistic and cultural heritage of neighboring and more distant nationalities. That is why a considerable number of these names have long been stabilized in the mind of the average speaker through assimilation processes. Ukrainian contemporary women\u27s travel prose is a valuable source not only for the study of the “Food” concept from the standpoint of linguoculture, but also for its complex study.В статье исследуются собственно украинские и инокультурные названия пищи на материале текстов современной украинской женской путевой прозы. В частности акцентируется внимание на взаимосвязи культуронимов с гастрономической картиной мира. Выясняются лингвокультурные параметры наименований пищи, дифференцируются заимствованную и национально-специфическую лексику (установлено источники пополнения концептосферы “Еда”). Анализируется ряд факторов, которые непосредственно влияют на лингвокультурные особенности наименований, связанных с продуктами. питания.У статті досліджено власне українські й іншокультурні назви їжі на матеріалі текстів української сучасної жіночої мандрівної прози. Зокрема акцентовано на взаємозв’язку культуронімів з гастрономічною картиною світу. З’ясовано лінгвокультурні параметри найменувань їжі, виявлено запозичену та національно-специфічну лексику (установлено джерела поповнення концептосфери “Їжа”). Окреслено низку факторів, які безпосередньо впливають на лінгвокультурні особливості найменувань, пов’язаних із продуктами харчування
