Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Фразеологізми із соматичним компонентом на позначення рис характеру людини у вивченні англійської мови
Get PDFThe change of general scientific paradigm to the anthropological stream activates the interest of specialists in different areas to investigate the human-oriented problems, especially in linguistics and phraseology. Outlining previous research it should be mentioned that different aspects of somatic phraseologisms are investigated in the works of I. Denysenko, V. Hmara, G. Kozorih, Yu. Lapuhina, L. Moiseienko, N. Skorobagatko, F. Vakk and others. However these studies do not cover all the peculiarities of somatic idioms and their usage in teaching foreign languages. This article makes the attempt to represent the importance of involving the knowledge of idiomatic expressions in teaching foreign languages, in particular on the basis of somatic idioms. The main tasks of this research include analyzing the structure and semantics of phraseologisms with somatic components, comparing them with their native language equivalents and implementing these samples into the process of teaching foreign languages, English in particular.
The analysis has shown that both languages manifest a great variety of samples containing somatic nominative components such as “eyes”, “ears”, “lips”, “nose”, “mouth”, “heart”, “tongue”, “blood”. Additionally it has been stated that revealing human traits of character these phraseologisms represent certain variations in their meaning as well as their structure. We have also concluded that such idioms can be a well designed material for illustrating stylistic differences and peculiarities in both languages. For our further studies we leave the issues outlining the peculiarities of English and Ukrainian phraseologisms defying traits of character containing nominative animistic elements.В статье рассматривается компонентный состав, структура, а также использование фразеологизмов с соматическим компонентом, определяющих черты характера человека в процессе изучения иностранного языка, в частности английского. Проанализированы устойчивые выражения английского и украинского языков, описывающие такие черты характера как доброта, агрессивность, болтливость молчаливость и любопытство. Выяснено, что большинство фразеологических единиц характеризуется сходством центральных соматических элементов, которые выражаются существительными, обозначающими названия частей тела человека (голова, рот, глаза, сердце, язык).У статті розглядається компонентний склад, структура і вживання фразеологізмів із соматичним компонентом на позначення рис характеру людини у вивченні іноземної мови, англійської зокрема. Проаналізовано стійкі словосполучення англійської й української мов, які описують такі риси характеру людини як-от: доброта, агресивність, балакучість, мовчазність, допитливість. Виявлено, що більшість фразеологічних одиниць характеризується спільністю центральних соматичних елементів, виражених іменниками на позначення назв частин тіла людини (голова, рот, очі, серце, язик)
“Гра в діалог”: авторська інтенція в українській прозі 20-х років ХХ століття
Get PDFIn the article the problem of the text interpretation in the aspect of “play in dialogue”, the author-reader relationship on the basis of the Ukrainian prose of the 1920 years is outlined. It is pointed that the prose of this period declared experimentation in the principles of text construction and play as dialogue “author – character – reader”.The main attention is drawn to the author\u27s intention, which makes the reader to “create” new text and defines the narrative style of the works.
It is clarified that avant-garde writers – D. Buzko, L. Skrypnyk, Geo Shkurupii, Y. Yanovskyi refuse to work with established forms and stamps, creating their laboratory of prose writing, the product of which is an author\u27s novel form – a novel of a new construction, a destructive novel, a novel-memoirs, a film-novel. The author\u27s genre definitions are focusing not so much on the plot, but on the narrative, the formal elements, as visualizing the text. Questions of the author\u27s laboratory of the theory of novel in avant-garde prose, the inspiration of the laws of writing craft, the exposition of literary technique, the freedom of artistic creativity are discussed.
In the novel “Holland” by D. Buzka, the play with the plots of known works, the dialogue with the reader, the exposition of the literary technique were used as the attempt to parody the traditional novel structure. The biographical component of the novels by Y. Yanovskyi, L. Skrypnyk, Mykola Khvylovyi allowed the writers to embody the author\u27s intention in the structure of the artistic narrative in the field of art, to strengthen the realization of the embodiment of the creative process in the literary work. Modeling the way of the text deliverance, the avant-garde writers used the play, irony, exposure of literary technique, playful flirting with the reader. “Constructive dialogue” with the reader did not allow the authors to embody their creative plan, because it was not considered as equal communication, in fact it was so called “dialogue game”.У статті на матеріалі української прози 20-х років ХХ століття досліджено проблему інтерпретації художнього тексту в аспекті “гри в діалог”, співвідношення автор-читач. Наголошено на тому, що проза цього періоду декларувала експериментальність у принципах побудови тексту та гру як засіб діалогу “автор – герой – читач”. З’ясовано, що письменники-авангардисти Д. Бузько, Л. Скрипник, Гео Шкурупій, Ю. Яновський вдаються до інспірування законів письменницького ремесла, оголення літературної техніки. Основну увагу приділено питанню авторської лабораторії теорії роману в авангардній прозі, свободі мистецької творчості
Лінгвокультурний аспект вивчення фразеологізмів на позначення рис характеру людини в англійській та українській мовах
Get PDFThe problem of studying national and ethnic-cultural components is an actual trend in contemporary linguistic studies, since linguistic elements manifest distinct national marking. The idea of language and culture interconnection belongs primarily to William von Humboldt. The language units can be treated as the specific treasury that preserves national identity of a certain language community. O. Potebnya expressed his own original vision of idioms, which he considered as a small version of the “whole world”. Having symbolic correlation with cultural signs, experience and behaviour stereotypes idioms represent universal ideas common to different language systems. Nevertheless there are also peculiar images belonging only to certain language groups and its interpretation demands deeper language and cultural code analysis. This research mainly focuses on studying idioms expressing the traits of character and behavioral habits through the animistic phraseological structures while bilingual teaching of English and Ukrainian in particular. The diversity of idioms with animistic components in their structure is rather various and can be hardly illustrated in one research. That is why the main attention of this study is paid to idioms with animistic components representing the following images: domestic animals and insects. The first group includes set expressions, which are distinguished according to the presence in their structure such words as a dog, a sheep, a hen. Illustration analysis shows that these animistic components are represented in both languages. Furthermore some idiomatic constructions demonstrate similar meaning and structure. The second group comprises comparatively smaller number of samples. It contains idioms defying rather emotional state of a person and his / her behavior rather personal character trait itself. The analysis of English and Ukrainian illustrations demonstrates the low correspondence of samples in both languages. Despite the fact that the world vision in both nations contains similar ideas about emotional state of a person and his / her behavior, its linguistic representation is totally different. The results of practical analysis vividly confirm the idea of national and cultural marking revealed in set expressions for both languages. It also shows the necessity of profound investigating national and cultural symbols while studying language phraseological and paremian heritage. These observations might help in highlighting more complicated world perception characteristics in English and Ukrainian.В статье раскрывается роль лингвокультурного компонента в изучении фразеологизмов, обозначающих черты характера человека в английском и украинском языках. Анализируются особенности поиска эквивалентных сочетаний в процессе перевода фразеологических единиц в разных языках на примере конструкций с зоокомпонентом. Иллюстративно доказано, что фразеологическим единицам свойственны национально-специфические признаки, характерные конкретному языку, которые отражают национально-культурную самобытность.У статті розкрито лінгвокультурний компонент вивчення фразеологізмів на позначення рис характеру людини в англійській та українській мовах. Проаналізовано особливості пошуку еквівалентних сполучень у процесі перекладу фразеологічних відповідників у різних мовах на прикладі сполучень із зоокомпонентом. Проілюстровано, що фразеологізми мають національно-специфічні ознаки, притаманні кожній мові окремо і є відображенням національно-культурної самобутності
Концепт згода: універсалія моделі злагодженого спілкування
Get PDFThe author of the article refers to the wide interpretation of the concept of consent, which represents the ethical concepts of effective communication, belongs to the important characteristics of the behaviour of the individual in society. Thescientific consideration of the concept from the standpoint of language, the clarification of its cognitive and pragmatic features, makes it possible to identify one of many motivational forms of the mental representation of knowledge about concerted communication.In the perception of the concept, we could find a pragmatic approach, such as: “understanding, consensus, agreement, confirmation, assignment”. By the analysis of the vocabulary definitions, we conclude that the content structure of the concept has etymologically inherited and modern interpretations. Firstly, the concept of consent is etymologically correlated with the logical-philosophical and ethical categories and concepts, and imply peace, goodness, truth, the ability of the interlocutor to the desired actions. From etymological preconditioned interpretation of “peaceful” it was inherited meaning “harmony, friendship, order, agreement, consistency”. Secondly, over time, the basic constant of the concept “peaceful” was supplemented, reflecting the modern ethno-linguistic consciousness of Ukrainians.
In the perception of the concept, we could find a pragmatic approach, such as: “understanding, consensus, agreement, confirmation, assignment”. Therefore, in contemporary dictionaries, the concept of consent is widely interpreted, enabling its semantic interpretation in the plane of cooperation, compromise, avoidance and assignment.В статье акцентируется внимание на широком понимании концепта согласие, который репрезентирует этические представления людей о слаженной коммуникации и относится к важным характеристикам их поведения в обществе. На основании анализа словарных дефиниций делается вывод, что в содержательной структуре концепта согласие определяются этимологически унаследованные и современные толкования. Устанавливается, что первые основаны на логико-философских и этических категориях; вторые свидетельствуют о прагматических установках сегодняшнего этноязыкового сознания украинцев.У статті акцентовано увагу на широкому витлумаченні концепту згода, який репрезентує етичні уявлення індивідів про злагоджену комунікацію та належить до важливих характеристик їхньої поведінки в суспільстві. На підставі аналізу словникових дефініцій зроблено висновок, що у змістовій структурі концепту згода визначаються етимологічно успадковані й сучасні потрактування. З’ясовано, що перші ґрунтовані на логіко-філософських та етичних категоріях; другі засвідчують прагматичні установки сьогоденної етномовної свідомості українців
Аб’ём і склад універсальных адзінак ў парэміялагічным фондзе беларускай мовы
Get PDF
Belarusian paremiological minimum, the Belarusian basic paremiological stock, units of the modern Belarusian literary language. The subject of the study are universal proverbs.
The purpose of research is to refine the concept universals in the paremiological fund, and that is the basis for defining the proverbs-universals in the Belarusian language. The methodological basis of the study is (1) the comparative method taking the Belarusian language as the basis, (2) the linguistic methods of structural and semantic modeling of proverbs. The article defined the concept of proverbial universals. These are proverbs that have exact correspondences in different languages, but are not determined by the language contacts. Such proverbs are formed in different languages according to one structural-semantic model, but are not determined by the language contacts. The principles of fixing universal proverbs were defined. The universal proverbs were installed in the Belarusian language. The study found that at least 75 proverbs-universals are actively used in Belarusian. Such proverbs-universals must be described systematically, comprehensively and separately in a special linguistic dictionary.В статье исследуются структурно-семантические особенности паремиологических единиц белорусского языка. Определяется понятие паремиологической универсалии. К таким единицам относятся пословицы, имеющие точные соответствия в различных языках. Паремиологические универсалии образуются в разных языках по одной структурно-семантической модели, но не детерминированы языковыми контактами. Акцентируется внимание на особенностях и принципах фиксации исследуемых универсальных единиц. Установливается функционирование более 75 универсальных пословиц в белорусском языке.У статті досліджено структурно-семантичні особливості паремій білоруської мови. Витлумачено поняття пареміологічної універсалії. До таких одиниць уналежнено прислів’я, що мають абсолютні відповідники в різних мовах. Пареміологічні універсалії спродуковані в різних мовах за одними й тими ж структурно-семантичними моделями, однак не детерміновані мовними контактами. Акцентовано на особливостях і принципах фіксації досліджуваних універсальних одиниць. Окреслено функціонування понад 75 універсальних прислів’їв у білоруській мові
Lexical language play in “The big bang theory” sitcom
Get PDFThe article deals with the phenomenon of language play and its role in achieving humorous effect in humorous discourse. The authors start with considering the notion of language play understood as creative, non-standard usage of any linguistic units and / or categories to create witty utterances. To the characteristics of language play belong those of secondary character, wit, conventionality, artificiality, associativity, substitutiveness, accentuality, relevance, individuality, aesthetics, the comic effect, etc. Language play is viewed as one of the main ways of achieving humorous effect in humorous discourse, including the genre of situational comedy. The study is based on a popular American sitcom “The Big Bang Theory”. The authors come to the conclusion that the characters of the sitcom use in their jokes language play techniques at all the levels of language structure: phonological, morphological, lexical and syntactic, the most frequent being those of lexical level. Such means of lexical language play as (in decreasing order of frequency) simile, periphrasis, metaphor, hyperbole, personification and referring to an inanimate object, allusion and citation, antonomasia, homonymy, combination of incompatible words, and metonymy are considered.В статье анализируется роль лексической языковой игры в достижении юмористического эффекта в таком жанре дискурса, как ситуационная комедия. Материалом исследования послужили шесть сезонов популярного американского ситкома “Теория большого взрыва”. Акцентируется внимание на том, что наиболее часто языковая игра актуализируется при помощи лексических языковых средств и приемов. Рассматриваются такие приемы лексической языковой игры, как сравнение, перифраз, метафора, гипербола, олицетворение, обращение к неодушевленному предмету, аллюзия, цитация, антономасия, омонимия, соединение несоединимого, метонимия.У статті встановлено роль лексичної мовної гри в досягненні гумористичного ефекту в такому дискурсивному жанрі, як ситуаційна комедія. Матеріалом дослідження послужили шість сезонів популярного американського ситкому “Теорія великого вибуху”. Акцентовано на тому, що найчастіше мовна гра актуалізується за допомогою лексичних мовних засобів і прийомів. Розглянуто такі прийоми лексичної мовної гри, як порівняння, перифраз, метафора, гіпербола, персоніфікація, звертання до неживого предмета, алюзія, цитацій, антономасія, омонімія, поєднання непоєднуваного, метонімія
Структурно-семантичні особливості лексики на позначення страв українського народу в кулінарних книгах
Get PDFThematic group of vocabulary on the designation of dishes is closely linked to the material culture of the people, which makes it possible to define it as a historical category and preserves information about the original folk culture, responds to socio-economic, cultural and historical changes in society. It is one of the oldest layers of Slavic vocabulary, which dates back to the Slavonic period, or even the Prido-European period. This allows us to investigate the patterns of formation and development of this group of vocabulary, to identify structural and semantic features, and others. The processes of occurrence of food, dishes and drinks, their formation and development, functioning in certain historical periods, their names were and are the subject of research of scientists of various branches of knowledge, in particular ethnologists, historians, sociologists, linguists, etc. Such intelligence is important for gastronomy: linguistic and culturological analysis form part of this “culinary” science. Equally important is the “culinary terminology” in scientific literature, in particular in recipes. A comparative analysis of culinary books, recipes books makes it possible to distinguish between common and excellent nominations that have structural and semantic peculiarities, their history of occurrence, and undergo certain changes. The book of recipes by S. Klinovetsky, one of the first Ukrainian culinary books, fully reveals the vocabulary group on the designation of dishes. According to the structural type, culinary terminology is represented by two groups: elementary (one / two-component) phrases and non-elemental (complex) three / four-component phrases. Among them, the most common are: noun-noun and noun-adjective (adjectival) phrases. The semantic nature of the nominations is motivated by the main component of the dish, the qualitative characteristic of the dishes (color, shape, texture, size, taste), the way of cooking, the purpose of another product / dish and ethnonim, which denotes the Ukrainian social color. At present, it is relevant to study the subject-thematic group of vocabulary on the designation of dishes and beverages, which is an element of the material and spiritual culture of the people.В статье анализируются структурно-семантические типы наименований украинских блюд в кулинарных книгах, определены их грамматические особенности. Акцентируется внимание на грамматическом аспекте, в частности на однословных / двухсловных (элементарных) и аналитических (неэлементарных) структурах, которые имеют главный и зависимый компоненты. Исследуются основные типы элементарных структур. За семантическими особенностями дифференцируются: 1) лексика для обозначения первых блюд; 2) лексика для обозначения вторых блюд; 3) лексика для обозначения блюд из муки и сыра; 4) лексика для обозначения молочных блюд; 5) лексика для обозначения напитков. Внимание сосредотачивается на первых двух типах.У статті проаналізовано структурно-семантичні типи найменувань українських страв у кулінарних книгах, з’ясовано їх граматичні особливості. Акцентовано на граматичному аспекті, зокрема на однослівних / двослівних (елементарних) та аналітичних (неелементарних) структурах, що мають головний та залежний компоненти. Досліджено основні типи елементарних структур. За семантичними особливостями диференційовано: 1) лексику на позначення перших страв; 2) лексику на позначення других страв; 3) лексику на позначення страв з борошна та сиру; 4) лексику на позначення молочних страв; 5) лексику на позначення напоїв. Увагу зосереджено на перших двох типах
Когнітивно-прагматичний потенціал аудіальних перцептивів у поетичному мовленні Василя Стуса
Get PDFThe article investigates the necessety and prospects of scientific studies in the field of sensory or perceptual linguistics. It focuses on the so-called perceptual vocabulary, which illustrates the feelings that are localized in the mind through the senses such as: vision, hearing, olfacting, taste, touch. They are the corresponding “communication channels” of a person with the world. Perceptual vocabulary is considered as the important element of the artistic, in particular the poetic, model of the world. It reflects author individual ideas and images as well as represents value orientations. Moreover it actualises meanings, based on the author’s worldview, his sensory experience. It also reveals new associative connections, which, respectively, predetermines a high degree of emotional influence on the addressee. This paper deals with the cognitive and pragmatic potential of auditory perceptives as structural elements of Vasyl Stus poetics. It is emphasized that the audition situations, created by the writer, actualize the samples, which are not only the representatives of the external world, but also the representatives of the internal state of the author’s lyrical character. This article demonstrates the semantic load of auditory sensory images in poetic speech. It reveals nuclear lexemes (first of all verbs and verbal nouns) that illustrate and reveal cognitive images of audition situations. The paper highlights the situations in which the perceptual lexem to shout and its derivatives verbalize the extremely unpleasant and painful feelings of the lyrical character, his emotional discomfort, unbearable mental sorrows. Moreover, the structural elements of the cognitive image in the audition situations are revealed. Subjects / objects of auditory perception from the standpoint of collective experience and the author’s worldview are presented.В статье рассматривается целесообразность и перспективность научных исследований в области сенсорной, или перцептивной, лингвистики. Акцентируется внимание на так называемой перцептивной лексике, которая иллюстрирует те или иные ощущения, локализуемые в сознании через органы чувств – зрение, слух, обоняние, вкус, прикосновение – соответствующие каналы связи каждого человека с внешним миром. Исследуется когнитивно-прагматический потенциал аудиальных перцептивов как структурных элементов поэтического текста Василия Стуса. Устанавливается смысловая нагрузка аудиальных чувственных образов в поэтическом творчестве. Выделяются ядерные лексемы (прежде всего глаголы и отглагольные существительные), репрезентирующие когнитивные образы ситуации слухового восприятия. Определяются структурные элементы когнитивного образа ситуации слухового восприятия. Репрезентируются субъекты / объекты слухового восприятия с позиций коллективного опыта и авторского мировидения.У статті обґрунтовано доцільність і перспективність наукових студій у царині сенсорної, або перцептивної, лінгвістики. Акцентовано на так званій перцептивній лексиці, яка ілюструє ті чи ті відчуття, що локалізуються у свідомості через органи чуття – зір, слух, нюх, смак, дотик – відповідні «канали зв’язку» кожної людини зі світом. Досліджено когнітивно-прагматичний потенціал аудіальних перцептивів як структурних елементів поетичного тексту Василя Стуса. Установлено смислове навантаження аудіальних чуттєвих образів у поетичному мовленні. Виявлено ядерні лексеми (передусім дієслова та віддієслівні іменники), що репрезентують та увиразнюють когнітивні образи ситуації слухового сприймання. З’ясовано структурні елементи когнітивного образу ситуації слухового сприймання. Репрезентовано суб’єкти / об’єкти слухового сприймання з позицій колективного досвіду й авторського світобачення
