Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Поняття стилістичної маркованості мовних одиниць (загальнотеоретичний аспект)
Get PDFThe article investigates various approaches of studying the notion of “stylistic marking”. In particular, it notes that the phenomenon of stylistic marking in modern linguistics is understood in different ways. Some researchers consider it in terms of the notion of linguistic norm; the others associate this notion with stylistic values and the presence of various connotations in the language unit. It should be mentiond that modern stylistics actively uses the term “stylistic coloring”, which usually refers to the correlation of the language unit with a certain functional language style. In addition, some researchers define the stylistic coloring as the presence of additional semantics and stylistic shades in words. This article interprets stylistic marking (stylistic coloring) as the presence in the language units additional connotative emotional, expressive, evaluative or stylistic information, which predetermines the ability of this unit to create a certain stylistic effect. Such language units provides in speech different shades depending on communicative and pragmatic intentions of the speaker (for example, solemnity, high style, inofficial speaking, familiarity, irony, humor, comic style, rudeness, aggressiveness, etc.).В статье рассматриваются различные подходы к определению понятия «стилистическая маркировка». В частности, акцентируется внимание на том, что явление стилистической маркировки в современной лингвистике понимают по-разному. Одни исследователи рассматривают его в соотношении с понятием языковой нормы, другие ученые понятие стилистической маркировки связывают со стилистическим значением и наличием в языковой единице различных коннотаций. Также в стилистике активно используется термин «стилистическая окраска», под каким обычно понимают соотношение языковой единицы с определенным функциональным стилем языка. Кроме этого, некоторые исследователи стилистическую окраску определяют как наличие у слова дополнительных смысловых и эмоциональных оттенков. Стилистическая маркировка рассматривается как наличие в языковой единице дополнительной коннотативной информации эмоционального, экспрессивного, оценочного или стилевого характера, что обуславливает способность этой единицы создавать определенный стилистический эффект, наделяя речь различными оттенками, например такими, как торжественность, непринужденность, фамильярность, ироничность, агрессивность и др.У статті розглянуто різні підходи щодо визначення поняття «стилістична маркованість». Акцентовано на тому, що явище стилістичної маркованості в сучасній лінгвістиці розуміють по-різному. Одні дослідники розглядають його у співвідношенні з поняттям мовної норми, інші вчені поняття стилістичної маркованості пов’язують зі стилістичним значенням та наявністю в мовної одиниці різних конотацій. Зазначено, що у стилістиці активно використовують термін «стилістичне забарвлення», під яким зазвичай розуміють співвіднесеність мовної одиниці з певним функціональним стилем мови. Зосереджено увагу на тому, що деякі дослідники стилістичне забарвлення визначають як наявність у слова додаткових смислових та стилістичних відтінків. Стилістичну маркованість витлумачено як наявність у мовної одиниці додаткової конотативної інформації емоційного, експресивного, оцінного чи стильового характеру, що зумовлює здатність цієї одиниці створювати певний стилістичний ефект, надаючи мовленню, залежно від комунікативно-прагматичної настанови мовця, різних відтінків – урочистості, піднесеності, невимушеності, фамільярності, іронічності, гумору, комізму, згрубілості, агресивності тощо
Крылатыя выразы з Бібліі ў беларускай мове (лексікаграфічны аспект)
Get PDFThe research material is biblical expressions, which function as winged in the Modern Belarusian. The subject of research is the lexicographical description biblical winged words (expressions). The purpose of research to determine the principles and create a pattern of systemic and comprehensive linguistic description of winged words, which are derived from the Bible and are used in the Modern Belarusian. This description will be in a special, normative (explanatory) dictionary with historical and etymological commentary and equivalents in Modern Russian. The research methodology is (1) a linguistic method of structural-semantic modeling of winged units (expressions) in synchronous and diachronic aspects in a wide factual material, as a result of a complex descriptive and comparative analysis of facts of different languages, and (2) methods of fixation, systematization and lexicographical description of winged units according to the principle of completeness of the phraseological dictionary. The study found that in the Modern Belarusian is actively used at least 600 winged words (expressions), which are derived from the Bible. Such expressions must systematically and comprehensively described separately in a special linguistic dictionary “Winged words in the Modern Belarusian: from Bible”. A dictionary should be qualified as a linguistic normative type (explanatory) of a dictionary with historical, etymological and comparative components. Biblical winged words (expressions) should be codified in the dictionary according to various parameters of the literary norm (standard form, meaning, stylistic characteristic, use in speech, biblical origin, the ratio of content and form to the biblical original). Each winged word (expression) should be described separately in the dictionary: (1) the basic form and all variant and optional forms, (2) stylistic, functional and (if necessary) expressive and evaluative features, (3) historical and etymological commentary, (4) biblical context, (5) linguistic and cultural commentary, (6) explanation of the meaning and (if necessary) situations of use, (7) examples of use in speech (mass media, journalism, literary works), (8) equivalents in Modern Russian. The principles and parameters of the lexicographic description of biblical expressions that are used as winged in the Modern Belarusian will be used to create the dictionary “Winged words in the Modern Belarusian: from Bible”.В статье определены принципы системного и комплексного лингвистического описания крылатых выражений из Библии, которые употребляются в современном белорусском литературном языке, в специальном нормативном справочнике (толковом словаре с историко-этимологическими комментариями и эквивалентами в русском языке). Разработан образец словарной статьи, содержащий зоны кодификации формы крылатого выражения, его стилистической и эспрессивнай характеристики, этимологического анализа, библейского контекста, лингвистического и лингвокультурного комментария, объяснения значения и ситуации применения, иллюстрации использования в речи, эквивалента в русском языке.У статті визначено принципи системного й комплексного лінгвістичного опису крилатих виразів з Біблії, уживаних у сучасній білоруській літературній мові, у спеціальному нормативному довіднику (тлумачному словнику з етимологічним коментарем й еквівалентами в російській мові). Розроблено зразок словникової статті, що містить зони кодифікації форми крилатого вислову, його стилістичної й еспресивної характеристики, етимологічного аналізу, біблійного контексту, лінгвістичного та лінгвокультурного коментаря, пояснення значення і ситуації застосування, ілюстрації використання, еквівалента в російській мові
Співвідношення понять “прикладка” і “присудок” у лінгвістичній науці
Get PDFThe article deals with the analysis of scientific works, in which researchers investigate the problem of correlation between the concepts of apposition and predicate. O. Potebnia thought that the relative independence is at the heart of the concept of apposition. It is necessary to regard the relative independence as a greater predicativity of an apposition compared to a proper attribute. O. Shakhmatov defined the grammatical essence of an apposition as of a member of the sentence which occupies the intermediate position between the attribute and the compound nominal predicate. M. Hrech and F. Buslaiev defined the semantics of appositive members of a sentence which are expressed by a noun, a participle and an adverbial participle as a reduced predicativity. Most linguists traditionally asserted that the feature of some predicativity (additional shades of adverbial modifiers) is typical only of a separated apposition (B. Kulyk, O. Melnychuk, D. Ovsianyko-Kulykovskyi, etc.). An apposition should not be identified with an inseparable apposition. We can not transform an apposition into an inseparable apposition. If such transformation is possible, the apposition will be different in the semantic connections with the noun it modifies. The research reflects the modern understanding of apposition as a semi-predicative member of a sentence in which the prevailing grammar of attributive relations is combined with the one of predicative relations (I. Aribzhanova, A. Moisiienko, etc.). Semi-predicativity is a syntactic significance which partly coincides with the predicative one but does not form an independent syntactic unit. Noun phrases do not have syntactic means of expression of temporality and modality. Their tense and modality coincide with the tense and the modality of the main predicate. Only sometimes the temporal significance of a noun phrase can be emphasized lexically – by means of the words with temporal semantics. The synthesis of the attributive and predicative features allows to transform an apposition into a compound nominal predicate. The semi-predicative attributive function of a noun phrase correlates with its predicative function in the case of transformation of the sentence with the apposition into a complex attributive sentence or two complete simple sentences. At the same time, a noun phrase can be only transformed into a subordinate attributive clause of the most elementary form, which includes a predicate in the past or present tense and the indicative mood. Subordinate clauses with future tense and subjunctive or imperative moods are not correlated with noun phrases because the latter can not express such modal-tense details.В статье проведен обзор публикаций, в которых начато исследование проблемы соотношения понятий “приложение” и “сказуемое”. Установлено, что аппозицию и необособленное приложение нельзя отождествлять. Отражено современное понимание приложения как полупредикативного члена, в котором объединены грамматика определительных и предикативных отношений с преимуществом первых. Акцентировано, что субстантивные обороты не имеют синтаксических средств выражения темпоральности и модальности, а их полупредикативная определительная функция коррелирует с предикативной функцией при условии трансформации предложения с приложением в сложноподчиненное с придаточным определительным или два законченных простых предложения. Выяснено, что субстантивные обороты можно трансформировать только в придаточные определительные элементарной формы – со сказуемым прошедшего или настоящего времени изъявительного наклонения.У статті здійснено огляд публікацій, у яких започатковано дослідження проблеми співвідношення понять “прикладка” і “присудок”. Установлено, що апозицію й невідокремлену прикладку не можна ототожнювати. Відображено сучасне розуміння прикладки як напівпредикативного члена, у якому поєднані граматика означальних та предикативних відношень із перевагою перших. Акцентовано, що субстантивні звороти не мають синтаксичних засобів вираження темпоральності й модальності, а їхня напівпредикативна означальна функція корелює з предикативною функцією за умови перетворення речення з прикладкою у складнопідрядне означальне чи два закінчені прості речення. З’ясовано, що субстантивні звороти можна трансформувати лише в підрядні означальні частини найелементарнішої форми – із присудком минулого чи теперішнього часу дійсного способу
Про козаченьків і воріженьків: семантичні аспекти деривації
Get PDFThe article deals with word-formative ways of the diminutive expression in folkloric texts, functioning of units with stylistic marking with diminutive suffixes in Ukrainian folk songs is under analysis. The functioning of the objective diminutive subcategory together with lexical and semantical differentiation of nouns with objective diminutive meaning are ascertained. The author draws conclusions about Ukrainian folk songs: there is a great deal of noun’s diminutions that denote animated creations, natural objects and facts, abstract notions that have connections with spiritual people’s life; diminutive suffixes of adjectives, adverbs and verbs can express subjective assessment where the sema of the real diminution is leveled almost or totally. Features of the functioning these diminutions without equivalents (that are derived from basises with negative semantics) in Ukrainian folk songs are researched. The most popular methods for gain the derogatory assessment is the contrast of diminutive suffix’ semantics and initial basis, the comparison or the contradistinction of lexemes with diminutive and caressing suffixes or without last ones. The researcher must take a method of context analysis for the right interpretation of the morpheme’s function with diminutive meaning. The presence of this phenomenon in Ukrainian folkloric texts is determined by psychological peculiarities of Ukrainians. The recess in the national history, the comprehension of folk traditions, ethical and aesthetic norms, the spiritual experience of the nation where aesthetic ideals are fixed, and these ideals originate from folk ideas, the historical ethnos’ existence and natural actuals, these are very advisable for understanding the process of national self-knowledge. The folklore fixes ideas (that have national determination) about the universe and the human existence, so this research will facilitate for detection of Ukrainians’ value orientations.В статье говорится о словообразовательных средствах выражения диминутивности в фольклорных текстах, проанализированы стилистически окрашенные единицы с суффиксами диминутивности в украинских народных песнях и думах. Произведена лексико-семантическая дифференциация имен существительных со значением объективной уменьшительности. Исследованы особенности функционирования безэквивалентных диминутивов, образованных от основ негативной семантики. Для правильного понимания функции морфемы с модификационным диминутивным значением рекомендуется использовать прием контекстного анализа.У статті йдеться про словотвірні засоби вираження демінутивності у фольклорних текстах, проаналізовано стилістично марковані одиниці з суфіксами демінутивності в українських народних піснях і думах. Здійснено лексико-семантичну диференціацію іменників із значенням об’єктивної зменшеності. Досліджено особливості функціонування безеквівалентних демінутивів, утворених від основ негативної семантики. Задля правильного тлумачення функції морфеми з модифікаційним демінутивним значенням рекомендовано вдаватися до прийому контекстного аналізу
Лексика мовної репрезентації емоції смутку (на матеріалі поетичних творів Ліни Костенко)
Get PDFThe article clarifies that the anthropocentric and emotional orientation of modern linguistic studies encourages researchers to study linguistic means of expressing emotions, since emotions most often form the motivational basis of personality activity; analyzes the nature of linguistic approach to the study of emotions, to understand category of emotivity and its place in the semantic structure of word; it is indicated that emotions are a subjective relation of a person to objects and phenomena of the surrounding reality; it is emphasized that emotionality is a semantic property of language with help of a system of various means to expressing emotionality as a fact of the psyche; reviewed features of the inertial and adherent emotionality of the linguistic units; it is stressed that sadness is a basic emotion that can accompany both positive (constructive) feelings and feelings of a person. In the proposed study are presented vocabulary classifications for the representation of emotions; It was found out that emotional value is the meaning in which the emotional content is expressed or defined; It was found out that emotional expression is expressed by a certain system of language means and their combination; It was established that the verbalization of emotion of sadness by lexical linguistic means is carried out with the help of a direct lexical-semantic nomination, means of word formation, individual author units and adherent emotions expressed by nouns, verbs, adjectives, adverbs and exclamations.В статье анализируются суть лингвистического подхода к изучению эмоций, представлены основные теоретические подходы к категориальной природе эмотивности и ее места в семантической структуре слова; рассмотрены основные классификации лексики для языковой репрезентации эмоций; охарактеризованы особенности ингерентной и адгерентной эмотивности языковых единиц; выявлены особенности эмоции «грусть»; установлены специфические особенности вербальной репрезентации эмоции грусти языковыми средствами на лексическом уровне.У статті проаналізовано суть лінгвістичного підходу до вивчення емоцій, представлено основні теоретичні підходи до категорійної природи емотивності та її місця в семантичній структурі слова; розглянуто основні класифікації лексики для мовної репрезентації емоцій; охарактеризовано особливості інгерентної й адгерентної емотивності мовних одиниць; виявлено особливості емоції «смуток»; встановлено специфічні особливості вербальної репрезентації емоції смутку мовними засобами на лексичному рівні
Розбудова теорії політичної лінгвістики в українському науковому просторі
Get PDFThe article is represented and analyzed the last modern researches in Ukrainian political linguistics; reviewed the actual problem of political Ukrainian-speaking investigations in the political linguistics’ area. There are pragmatic, function, typological aspects; semantic paradoxes; idiostyle of politicians; communicative side of the political image etc. Also the author compares different interpretation approaches of the basic concepts of political linguistics: “political discourse”, “political language” and noted the necessity for clarification and unification.
It is defined and illustrated such specific features of Ukrainian political discourse such as: variability, transience, dynamism, the appearance of a large number of new concepts, political vectors and a completely different interpretation of the old ones. These ones are related and argued by new sociopolitical phenomena that appeared after the most important and the biggest historical events of Ukraine (The Revolution of Dignity, military aggression of Russia on territory of the East Ukraine and annexation of the Crimea etc.). The author points one side of the problem to determine subject and object in nowadays Ukrainian political discourse: about the place of public organizations in modern Ukrainian politics and place of the most popular bloggers between another sources of political discourse. The prospective directions of scientific linguistic research in Ukrainian politics linguistic are outlined in the purpose study. There are investigation of Ukrainian-speaking political discourse, its’ semiotic system, semantic concepts, functional and typology characteristics, suggestive-persuasive possibilities different language units in it etc.В статье поднимается вопрос о достижениях в области украинской политической лингвистики, способствующих развитию ее теоретических основ; акцентируется внимание на актуальных проблемах украинскоязычных политико-лингвистических исследований, в частности на дискуссионных моментах в определении ключевых лингвополитологических понятий; рассматривается специфика современного политического дискурса; рассматриваются особенности украинского политического дискурса; определяются перспективные направления научных лингвистических исследований, обусловленные нынешними общественно-политическими реалиями в Украине.У статті репрезентовано найновіші здобутки в царині української політичної лінгвістики, що сприяли чи сприятимуть розбудові її теоретичних засад; акцентовано увагу на актуальних проблемах українськомовних політико-лінгвістичних розвідок, зокрема на дискусійних моментах у витлумаченні ключових лінгвополітологічних понять; з’ясовано специфіку сучасного політичного дискурсу; окреслено перспективні напрямки наукових лінгвістичних досліджень, зумовлені нинішніми суспільно-політичними реаліями в Україні
Феномен “духовність” і мовна освіта
Get PDFThe article deals with the phenomenon “spirituality” as a basis of human existence, morality represented by the human pursuit of truth, love, tolerance, and respect for others. It is pointed out the need for the close interrelation of this phenomenon with education and Ukrainian language training as well. Definitions made by leading psychologists are given. They interpret spirituality as a valuable formation which characterizes the essence of the human as an active participant of global civilization. The Ukrainian teaching and learning support materials in the context of this philosophical and linguodidactic category are analyzed. The importance of key and subject competences for language education is pointed out. Methodical recommendations for university professors, language teachers based on the understanding of the signs of spirituality, their manifestation in the behavior of spiritually enriched language personality are given. The emphasis is made on the biblical texts that are appropriate to use during the Ukrainian language teaching. It is proved that all signs of spiritual personality, without exception, can be formed through the use of the Bible. This helps to penetrate into the world of words, closely study the verbal fabric of this Great Book. In the Bible, idioms represent a significant layer and their information involves cultural and connotative meaning. The application of evangelic verses, phrasemes of biblical origin which contain idioms, contributing to the understanding of the significance of spiritual factors for personality development is shown.В статье рассматривается феномен “духовность” как основа человеческого бытия, морали, представленной стремлением человека к истине, любви, уважении к окружающим. Указывается на необходимость тесной взаимосвязи названого явления с образованием вообще и языковым в частности. Анализируется учебно-методическое сопровождение в контексте исследуемой философской и лингводидактической категории. Подается иллюстративный материал для формирования духовно богатой языковой личности. Акцентируется внимание на библейских текстах, которые целесообразно использовать в процессе изучения украинского языка.У статті розглянуто феномен “духовність” як основу людського буття, моралі, презентованої прагненням людини до істини, любові, толерантності, поваги до навколишніх. Указано на необхідність тісного взаємозв’язку означеного явища з освітою загалом і навчанням української мови зокрема. Проаналізовано навчально-методичний супровід у контексті досліджуваної філософської та лінгводидактичної категорії. Подано ілюстративний матеріал для формування духовно багатої мовної особистості. Акцентовано на біблійних текстах, які доцільно використовувати під час навчання української мови