Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Лексическая языковая игра в американском юмористическом дискурсе (на материале ситкомов “Friends” и “The Big Bang Theory”)
Get PDFThe article considers the lexical language play in American humorous discourse. The research was based on the 1st, 6th, 7th and 8th seasons of the world-famous American sitcoms “Friends” and “The Big Bang Theory”. The author begins by considering the concept of humorous discourse and its characteristic features. In this article humorous discourse is understood as text immersed in a situation of laughter. Humorous discourse is impossible without language play, which is viewed as a certain type of speech behavior of speakers based on a deliberate violation of the system norms of language. There are different types of language play, for example, lexical language play, phonetic language play, word-formation language play, syntactic language play and etc. The author gives the general analysis of the language play in the indicated seasons of these sitcoms. The author considers the lexical language play and gives the examples of the lexical language play from seasons 1, 6, 7 and 8 of the sitcoms “Friends” and “The Big Bang Theory”. The author draws the conclusions on the frequency of lexical language means as a way to achieve a humorous effect.Статтю присвячено лексичній мовній грі в американському гумористичному дискурсі. Розглянуто поняття “мовна гра” і “гумористичний дискурс”. Подано загальний аналіз мовної гри в 1, 6, 7 і 8 сезонах ситкомів “Friends” і “The Big Bang Theory”. Деталізовано особливості лексичної мовної гри, зокрема такі її прийоми, як-от: порівняння, перегравання, метафора, антономазія, уособлення, алогізм, епітет, каламбур, оксюморон, гіпербола і перифраз. Проілюстровано прийоми лексичної мовної гри з промови головних персонажів ситкомів. Акцентовано на певних засобах використання лексичної мовної гри
Ксенофобская риторика: тематическая организация интолерантного дискурса
Get PDFThe article presents an analysis of xenophobic hate speech in Belarus with the focus on its functioning in online discourse. The study is aimed at determining the thematic structure of xenophobic hate speech as a form of intolerant discourse. Hate speech is understood as a set of language means expressing negative, based on stereotypes or prejudices, attitude towards the addressee as a carrier of values different from those of the addresser, and, as a result, verbalizing one or another type of discrimination or intolerance. The analysis of the topics covered in the online comments made it possible to determine four major thematic categories in the structure of xenophobic hate speech in Belarusian online discourse, each containing two topics: Category 1 “Intuitive assessment”: 1.1. “I do not like them” and 1.2 “Some of them are better/worse than the others”; Category 2 “Characterization of the social group”: 2.1 “Their appearance is different” and 2.2 “Their character and mind is different”; Category 3 “Comparison of the group with other social groups”: 3.1 “They are worse than us” and 3.2 “They are the same as other ‘bad’ social groups” and Category 4 “Position of the group in the discourse community”: 4.1 “They threaten our traditional way of life” and 4.2 “They need to know their place”.У статті представлено модель тематичної структури етнічно зумовленої “мови ворожнечі” як форми інтолерантного дискурсу. Виокремлено чотири загальні категорії тем, як-от: 1) “Інтуїтивна оцінка”; 2) “Характеристика соціальної групи як такої”; 3) “Зіставлення соціальної групи з іншими групами”; 4)“Становище соціальної групи в дискурсивному співтоваристві”. Проілюстровано зразки вербалізації тем і підтем ксенофобської риторики в інтернет-дискурсі Білорусі на матеріалі коментарів інтернет-користувачів порталу TUT.BY в 2015-2019 рр. Акцентовано на тому, що межі між диференційованими групами доволі умовні, а їх “наповнення” може відрізнятися залежно від екстралінгвальних умов комунікації або ворожого ставлення мовця до тієї чи тієї соціальної групи
Формування ключової компетентності “Спілкування іноземними мовами” учнів старшої школи на уроках української мови
Get PDFThe article raises a problem of teaching high school students the Ukrainian language (through the example of phraseology) within the framework of competence-based education paradigm. It focuses on the formation of key competencies, among which “Communication in foreign languages” holds pride of place, includes the ability to appropriately understand an utterance made in foreign language, to make assumptions and interpret concepts, thoughts, feelings, facts, views in oral and written form (by means of listening, speaking, reading, and writing) in a wide range of social and cultural contexts. The paper analyzes legislative and regulatory groundwork, educational and methodological assistance within the linguo-didactic category under study. It provides instructional guidelines on formation of high school students’ key competence “Communication in foreign languages”, which will facilitate increase in practical focusing on teaching phraseology, formation of school students’ communicative competence based on digesting phraseological categories, use of set expressions in the course of foreign language activity. There were defined the phraseological units which are worth using while teaching the Ukrainian language in complex relationship with English. The methodology created involves work on awareness of the role of phraseological units in reflection of national-cultural peculiarities, which helps place school students’ greater focus on diversity of cultural and linguistic worldimage.У статті порушено проблему навчання української мови на етапі узагальнення й систематизації знань із фразеології у старшій школі в умовах компетентнісної парадигми освіти. Акцентовано на формуванні ключових компетентностей, поміж яких “Спілкування іноземними мовами” посідає одне з чільних місць. Подано методичні рекомендації для розвитку означеної компетентності, що сприятиме: посиленню практичної спрямованості навчання фразеології; формуванню комунікативних умінь і навичок учнів на основі засвоєння фразеологічних категорій; використанню сталих сполук у процесі іншомовної діяльності тощо. Виокремлено фразеологічні одиниці, якими доцільно послуговуватися під час навчання української мови в тісному взаємозв’язку з англійською. Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням ролі фразеологізмів у відображенні національно-культурних особливостей, розмаїття культурних і мовних картин світу
«На землi, отруєнiй бойовою хiмiєю, кожен воює за себе, усi — проти кожного». Україна versus Росiя в романi Андрiя Цаплiєнка «Стiна»
No full textContemporary Ukrainian literature can meet most of the readers’ demands because genres that used to have a marginal status are becoming a productive component of the national speech art. Political fiction and alternative history belong to such genres. In the proposed study we will focus on the peculiarities of modeling post-apocalyptic societies — Ukrainian and Russian ones that appear on the geopolitical European map as a result of the Russian-Ukrainian war of the XXI century in the novel “Wall” by A. Tsapliienko. The novel is characterized by a supra-genre nature combining features of alternative history (it is a historical prediction, not an alternative to the past), anti-utopia, utopia, espionage and detective novels. Within the text, the category of “reality” appeals not to the past or the history itself but to the present, so the “key fact” starting the bifurcation process is absent and requires artistic fiction. A. Tsapliienko introduces two key events. The war ended leading to the emergence of two post-apocalyptic societies — Ukrainian and Russian ones. The first part of the work deals with the territory of the Wild Field from Rostov to Tahanroh. Let us note that the discourse of the “Wild Field” is quite vividly represented in Russian historiography. For the Russian historian, this is the territory of steppe peoples or “predatory hordes”. In this respect, Russia is understood as a European space. In A. Tsaplienko’s novel “The Wall”, the territory of Russia becomes the toxic land of the Wild Field, and the Russians become the Horde. The second part focuses on the city behind the Wall. The author models Ukrainian Eldorado as a space of civilization (“Every day in this country was really good”). So, post-apocalyptic societies emerging after the war are endowed with the following attributes: paradise (Ukraine) and “scorched land” (Russia). It manifests the antagonistic binomial “civilization — the wild world”.У статтi проаналiзовано специфiку моделювання постапокалiптичних суспiльств — українського та росiйського, що з’являються на геополiтичнiй європейськiй мапi пiсля закiнчення сучасної росiйсько-української вiйни на Сходi. Автор робить футурологiчне припущення про перемогу України й появу Стiни, яка роз’єднає цивiлiзований (у цьому контекстi й український) свiт та азiйський (росiйський). У романi «Стiна» Україна майбутнього мислиться як Ельдорадо, водночас простiр Ростова, Таганрога чи Московiї позначений метафорою «спаленої землi»
Медійний простір 2020 року: моделювання події як прецесія самої події
Get PDFThe article deals with the contravention of basic principles of journalistic activity (balance and impartiality of information feed), emphasizes the need of keeping professional and ethical standards by the media representatives. There are analyzed texts discriminatory ideas that contain with verbal aggression, promote intolerance, impose confrontation, exploit an idea of “Your closest circle”. The author defends the requirement of reliability of the information, its unbiased presentation, the morality of the journalist\u27s reasoning. Emphasis is placed on the need of the media to be responsible for studying its audience, solving the problem of information hygiene. The media environment of 2020 demonstratively shows the manipulation of information. We observe the modeling of the event as a precession of this event. The formation of “journalism of screenshot” is rising nowadays, the basis for creating messages is information obtained on social networks, blogs, comments, etc. The audience for which it is intended is at the same time its creator, such a collective author is not responsible for the dissemination of false information, and its verification is very often neglected. Despite their information poverty, unverified facts, the anonymity of materials, such messages are qualified to be threatening: they trouble the public, change, distort the information picture of the world. The appearance among the news of a large number of short materials, designed for a cursory perception, contributes to the growth and acceleration of information flows, which is one of the main trends in the media sphere.У статті йдеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Проаналізовано тексти, що містять вербальну агресію, пропагують нетерпимість, нав’язують протистояння, експлуатують ідею “кола своїх”, мають дискримінаційний характер. Представлено авторський погляд на вимогу достовірності інформації, її неупередженого подання, моральності міркувань журналіста. Закцентовано на потребі медіа відповідально ставитися до вивчення своєї аудиторії, розв’язання проблеми інформаційної гігієни
Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми
Get PDFThe article deals the semantic features of full interlingual homonyms in Ukrainian and Belarusian languages. In particular, it reveals the meaning of “interlingual homonymy,” clarifies the criteria for distinguishing interlingual homonyms and paronyms, outlines the principles of classification of interlingual homonyms in modern linguistics, and analyzes the semantic relations between Ukrainian and Belarusian lexemes connected by full interlingual homonymy. Interlingual homonyms pose great difficulties in the practice of translation and lexicographic work or in the teaching of foreign languages. Inaccurate choice of correspondent in the process of communication or translation can lead to a change in stylistic color and a loss of semantics of the whole phrase. The described mistakes are made by both people who have just started learning a foreign language, and experts who seem to be confident in using a foreign language. By interlingual homonyms we mean multilingual words that coincide in form orally, in writing or within regular correspondences (phonetic, graphic, orthographic, accentual, morphemic and derivational) existing between the compared linguistic systems, and completely or partially differing in meaning. Based on the logical scheme of formal and notional correspondence, the relationship between full interlingual homonyms can be characterized as a semantic exception. Analysis of the semantic features of full Ukrainian-Belarusian interlingual homonyms showed that their appearance is caused by the uneven development of semantic structures of etymologically identical lexemes, or the accidental coincidence of word forms of different origins, or the influence of intralingual homonymy. The article deals with the peculiarities of interlingual homonyms in closely related languages and analyzes the semantic relations between Ukrainian and Belarusian lexemes characterized by full (complete) interlingual homonymy.У статті досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією
Специфiка авторської стратегiї презентацiї постатi Лесi Українки в романi М. Лаюка «Залiзна вода»
No full textThe paper clarifies the peculiarities of the author’s strategy in presenting the figure of a famous Ukrainian writer Lesia Ukrainka in the novel “Iron Water” by the modern Ukrainian writer M. Laiuk. The image of Lesia is formed due to the real and fictional stories told about her by people. Numerous concealed characteristics, reflections and legends about the writer add new shades to her personality, which tends to be still unknown to the modern reader. It is emphasized that the author’s strategy of literary interpretation of the poetic image was to show the traces of Lesia Ukrainka in the lives of ordinary mountaineers, whom she visited in 1901. Through these memories, legends and all sorts of stories, a new vision of the writer is built. Ordinary Ukrainians perceive Lesia as a woman with strange behavior, a woman who leads a way of life that is ambiguous to them, because it does not correspond to their own. M. Laiuk focuses on the way how ordinary Ukrainians observe, analyze and evaluate Lesia’s lifestyle and try to understand her in every possible way, strive to get acquainted with her experiences. This research has shown that the whole system of events is built around the real fact of Lesia Ukrainka’s trip to the spa resort, and therefore the plot is multilined and diverse. It is noted that the writer has chosen a rare way of presenting the figure of Lesia Ukrainka, the essence of which is to reveal the significance of the artist-genius in the fate of ordinary Ukrainians. There are many characters in the novel who have dreamed of meeting Lesia Ukrainka all their lives. They expected that when she returned from Burkut she would come to their village and then they could at least see her, if not talk to her. The poetess is perceived as a special, unusual person in the imagination of such dreamers. It has been noticed that Myroslav Laiuk offers many interpretations of one of Lesia Ukrainka’s trips represented in fragments of the stories of Hutsul people, casual travelers and even nuns. On the one hand, it resembles a deep anthropological study of different generations of Carpathian peasants, and on the other hand, it is a unique way of presenting the image of the artist in a literary work. The paper demonstrates the results of the analytical study of the author’s strategy in terms of presenting the figure of the artist. The essence of which is that the writer does not impose his own vision of the artist’s image, but offers his readers to find in the text of the novel those important life meanings of prominent Ukrainians that will be most significant and unique to the modern reader.У статтi з’ясовано особливостi авторської стратегiї презентацiї постатi вiдомої української поетеси Лесi Українки в романi сучасного українського письменника М. Лаюка «Залiзна вода». Визначено, що образ Лесi формується на основi розповiдей реальних i вигаданих про неї людей. Численнi iнохарактеристики, роздуми та перекази про мисткиню додають нових, ще й досi незнаних для сучасного читача штрихiв до її особистостi. Наголошено на тому, що авторська стратегiя художньої iнтерпретацiї образу поетики полягала в тому, щоб показати слiд Лесi Українки в життi звичайних горян, серед яких їй довелося побувати в далекому 1901 роцi. Через спогади, перекази й усiлякi переповiстки вибудовується нове бачення письменницi. Звичайнi пересiчнi українцi сприймають Лесю як жiнку з дивною поведiнкою, жiнку, яка веде не зрозумiлий їм спосiб життя, не зрозумiлий, бо вiн вiдмiнний вiд їхнього. М. Лаюк акцентує на тому, як пересiчнi українцi спостерiгають, аналiзують та оцiнюють спосiб життя Лесi й усiляко намагаються зрозумiти її, прагнуть проникнутися її переживаннями. Зазначено, що автор обрав рiдкiсний спосiб презентацiї постатi Лесi Українки, суть якого полягає в тому, щоб розкрити значущiсть особи митця-генiя в долi пересiчних українцiв
МIКРОПОЕТИКА ТВОРУ Й ЛIТЕРАТУРНА АНТРОПОЛОГIЯ (до проблеми гастрономiчних кодiв новели I. Франка «Пироги з черницями»)
No full textThe article considers such an important aspect of the integrity of a literary work as micropoetics. The connection between anthropology and thestructure of artistic integrity is traced. The conclusion is made about the role of materialized and objective series of the work, its semiotic meanings, socio-cultural status. The theoretical concept is considered on the example of I. Franko’s short story “Pies with nuns”, in which the plot-forming are gastronomic codes. Food appears centrally with numerous additional semantic connotations, contextual meanings, and a powerful psychological connotation. Emphasis is placed on the anthropological characteristics of the motive of food, its close connection with the inner behavior of man, the cultural and historical epoch. Literary gastronomy as an aspect of micropoetics is also interpreted in the context of stereotypes as established patterns of perception of another, another, different. Thus stereotypes are estimated according to laws of national literary process and have individual coloring in each epoch.Gastronomic codes are characterized by a powerful modeling function, able to reproduce the most general trends of socio-historical life. It is concludedthat this level of poetics is closely connected with otherlevels of the structure of a literary work.У статтi розглянуто такий важливий аспект цiлiсностi лiтературного твору, як мiкропоетика. Водночас простежено зв’язок антропологiї iз структурою художньої цiлiсностi. Зроблено висновок про роль уречевленого та предметного рядiв твору, його семiотичнi сенси, соцiокультурний статус. Теоретичну концепцiю розглянуто на прикладi новели I. Франка «Пироги з черницями», у якiй сюжетоутворюючими є гастрономiчнi коди. Їжа постає центральним образом iз численними додатковими семантичними конотацiями, контекстуальними смислами, потужним психологiчним пiд текстом. Акцентовано на антропологiчних характеристиках мотиву їжi, її тiсному зв’язку з внутрiшньою поведiнкою людини, культурно-iсторичною епохою.Гастрономiчнi коди характеризуються потужною моделюючою функцiєю, здатнi вiдтворювати найзагальнiшi тенденцiї соцiально-історичного життя. Зроблено висновок про щiльний зв’язок цього рiвня поетики з iншими рiвнями структури лiтературного твору
Вимір вербалізованих типів прецедентних феноменів у теледебатах (на матеріалі дебатів П. Порошенка та В. Зеленського)
Get PDFThe article deals with linguistic aspect of the election debate between P. Poroshenko and V. Zelenskyi, throw the analysis of verbalized precedent phenomena (the precedent texts and the precedent situations). It is defined the place and peculiarities of TV debates in political discourse. Special attention was paid to specific Ukrainian features of this dialogical form of election discourse. It should be stressed that choosing the precedent phenomena as the subject of this investigation is based on their distinction.
Precedent phenomena is considered like the most capacious linguistic unites for cultural, national, cognitive and emotional information; like the most compact language structures with the biggest suggestive and persuasive potential in modern Ukrainian-speaking political discourse. Precedent texts’ and precedent situations’ characteristics of typology and meaning were analyzed. There were studied the ways for realizations of verbalized types of precedent phenomena in oral political speech. The paper described such forms of realization mentioned precedent unites like precedent name, precedent expression, describing verbalization and others. The author raised the problem of enlistment describing verbalization to precedent phenomena like one of the realization form of precedent text and / or precedent situation. It is proposed to classify some non-predicative language structures as precedent expression (for example set expressions or another constant speech compounds).В статье рассматривается лингвистический аспект предвыборных дебатов между П. Порошенко и В. Зеленским посредством анализа вербализуемых прецедентных феноменов (прецедентных текстов и прецедентных ситуаций). Изучено место и особенности теледебатов в политическом дискурсе. Проанализировано семантические, а также типологические черты прецедентных текстов и прецедентных ситуаций, способы их актуализации в устной политической речи.У статті розглянуто лінгвістичний аспект передвиборчих дебатів між П. Порошенком та В. Зеленським крізь призму аналізу вербалізованих прецедентних феноменів (прецедентних текстів і прецедентних ситуацій). Окреслено місце та ознаки теледебатів у політичному дискурсі. З’ясовано змістовні та типологійні риси прецедентних текстів та прецедентних ситуацій, їхні способи актуалізації в усному політичному мовленні
