Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Функціонально-стилістичне призначення оказіональних лексем у текстах української постмодерної прози
Get PDFThe article presents the functional-stylistic features of occasionalisms which function in the texts Ukrainian postmodern prose.В статье выявлены и описаны функционально-стилистические особенности лексических окказионализмов, которые функционируют в текстах украинской постмодернистской прозы.У статті виявлено й описано функціонально-стилістичні особливості лексичних оказіоналізмів, які функціонують у текстах української постмодерної прози
Досвід організації практичної роботи з української мови для іноземних студентів
Get PDFThe article summarizes the experience of teaching foreign students the Ukrainian language at Kherson State University. The expediency of four categories of foreign students for distribution in groups during practical work in the class is grounded. This distribution depends on the level of the initial knowledge of both Ukrainian and English or Russian languages, which play the role of linguistic intermediary in the practical work of foreign students in the classroom. The first category includes students with a complete lack of understanding of Ukrainian, Russian or English; The second category includes students with knowledge of English only, without understanding Ukrainian or Russian; the third category includes students with knowledge of the Russian language, but without understanding Ukrainian or English; The fourth category includes students who partially understand the Ukrainian language. The effectiveness of the formation of mixed groups of four categories of foreign students is proved.
The methodology of using tutorial help for students who understand Ukrainian, Russian or English is described in the course of practical work in Ukrainian language in mixed groups. The method of organization of practical work in the classroom describes the order of the instructor in the Ukrainian or Russian language of tutor students on the content and methods of performing practical assignments in the classroom. The tutors explain to the compatriots their basic language for doing the practical work and carry out a test task near the board with an oral commentary in two languages – Ukrainian and mother tongue of foreign students. After the tutorial briefing, students begin their independent work on practical assignments in the Ukrainian language. The author of the article describes group forms of organization of practical work of foreign students in classes of Ukrainian language. At the initial stage of studying the Ukrainian language, the mixed group is divided into 2–3 teams of 5–10 people, led by captains-tutors. Captains instruct foreign students about the content and order of the tasks, and also help in the course of the work. Starting from the second year of studying the Ukrainian language, students are united in links of 3–4 people with a link-tutor. This form of organization of work is effective for performing tasks with oral dialogue. Work in pairs is more individual and expedient when performing tasks with scientific texts and preparing scientific reports. One of the students in the pair performs the role of instructor, the second is the executor of practical work.В статье обобщен опыт обучения иностранных студентов украинскому языку в Херсонском государственном университете. Обоснована целесообразность четырех категорий иностранных студентов для распределения в группах во время практической работы на занятиях. Это распределение зависит от уровня начального владения как украинским, так и английским или русским языками, которые играют роль языкового посредника в практической работе иностранных студентов на занятиях. Охарактеризована методика использования тьюторской помощи в ходе выполнения практической работы иностранными студентами на занятиях по украинскому языку. Раскрыты методические особенности использования групповых форм организации практической работы иностранных студентов на занятиях по украинскому языку.У статті узагальнено досвід навчання іноземних студентів української мови у Херсонському державному університеті. Обґрунтовано доцільність чотирьох категорій іноземних студентів для розподілу в групах під час практичної роботи на заняттях. Цей розподіл залежить від рівня початкового володіння як українською, так і англійською або російською мовами, які відіграють роль мовного посередника у практичній роботі іноземних студентів на заняттях. Схарактеризовано методику використання тьюторської допомоги в ході виконання практичної роботи іноземними студентами на заняттях із української мови. Розкрито методичні особливості використання групових форм організації практичної роботи іноземних студентів на заняттях із української мови
Мовні засоби репрезентації рослинного світу в поезії В. Свідзінського
Get PDFThe article analyzes language means of expressing the flora at lexical-syntactical level. It has been discovered that nature always attracted the attention of the artist, it inspired and encouraged him. It has been a permanent companion to the writer\u27s creativity. Whatever the poet portrayed, he always referred to the world around him, which correlated with his life, the natural surroundings. The research shows that phytonyms in V. Svidzinsky\u27s poetic works, represented by various kinds and names, provide a bright insight into the space wherein the lyrical hero is located. Plants that are present in almost every writer’s poem are incorporated into a variety of syntactic constructions. They both act as active participants and perform a static function. To convey the beauty, refinement, uniqueness of nature, his attitude to flora, to identify the features of appearance, the behavior of characters V. Svidzinsky employs different structures of a sentence. The author uses simple sentences to achieve a laconic depiction of a specified space, he uses complex constructions to expand and generalize a thought, and he employs dialogue and direct speech to reproduce live oral speech. V. Svidzinsky often complicates the the above-mentioned constructions. To add some expressive tones to a narration the author uses separated attributives, to clarify and to detail the place and mode of action – separated adverbial modifiers of corresponding semantics; to specify the meaning of the aforementioned lexical units – the limiting parts of a sentence; to create a certain rhythmic-melodious and intonation contour of the text – repetitions; to emotionally emphasize a word or a word combination in the sentence – vocative; to give tension, liveliness, brightness, but sometimes also consistency or gradation to a speech – homogeneous parts of the sentence. Our observations proved that the latter are presented in V. Svydzinsky\u27s poetry most vividly of all, and it is them that add richness, colorfulness, sophistication and perfection to the speech and emphasize the individual style of the author.В статье анализируются языковые средства выражения растительного мира на лексико-синтаксическом уровне. Акцентируется внимание на том, что для изображения этих словесных образов художник использует простые предложения, для расширения и обобщения мысли – сложные конструкции, для воспроизведения живого устной речи – диалог и прямую речь. Доказывается, что в поэтическом творчестве автора растения, представленные различными видами и названиями, выразительно отображают пространство, в котором находится лирический герой, выступают как действующими лицами, так и выполняют статическую функцию.У статті проаналізовано мовні засоби вираження рослинного світу на лексико-синтаксичному рівні. З’ясовано, що для змалювання цих словесних образів митець використовує прості речення, для розширення та узагальнення думки – складні конструкції, для відтворення живого усного мовлення – діалог та пряму мову. Досліджено, що в поетичному доробку автора рослини, представлені різноманітними видами та назвами, виразно відтворюють простір, у якому перебуває ліричний герой, виступають як дійовими особами, так і виконують статичну функцію
Зооморфна метафора у фразеології білоруської та англійської мов
Get PDFThe article raises the theoretical question of zoomorphic metaphor as a method of the linguistic characteristics of a human and as a fragment of the national language worldview. The object of research within the article is the phraseological units with a zoonymiccomponent crow in the Belarusian and English languages. Based on the material of selected phraseological units metaphorical roots of image creation are derived, universal and unique features in the use of the process of metaphorization and the methods of naming, in the views and assessments of the Belarusians and the Britishabout the selected bird for characterization and evaluation of person are revealed.
Based on the analysis of inner form and meaning of phraseological units, common and distinctive features (objective and subjective) and characteristics that form the cultural and linguistic image of crow in the phraseological worldview of the Belarusians and the British are defined. Two common features ‘a crow is a bad creation’ and ‘a crow can be white’ for the two languages are revealed, though each language has its own associations and ideas. Thus in the basis of images of English phraseological units, unlike in Belarusian ones, other objective associative features are put that describe the natural characteristics of crow. The paper also reveals that the zoomorphism crow in the phraseological worldview of the Belarusians and the British contains a projection on a person or objects of reality (material or abstract), hence there are the metaphorical signs “a crow is a man” and “a crow is an abstract notion / thing”. The metaphorical sign “a crow is a man” has a predominantly negative connotation – the component crow replaces a person endowed with negative characteristics. The negative image of a crow in the perception of two societies is explained by the “dark” symbols of the image of this bird. However, the Belarusians and the British negatively perceive and evaluate the crow by different marks.In general, the figurative meanings of zoomorphism crow in phraseological units of the Belarusian and English languages are determined by the traditional views of the native speakers of two cultures.В статье поднимается теоретический вопрос о зооморфной метафоре как способе языковой характеристики человека и как фрагменте национальной языковой картины мира. На материале фразеологизмов с компонентом-зоонимом ворона белорусского и английского языков выводятся метафорические основы создания образов, выявляется универсальное и уникальное в использовании процесса метафоризации и способах наименования, во взглядах и суждениях белорусов и англичан относительно избранной птицы для характеристики и оценки человека.У статті порушено теоретичне питання про зооморфну метафору як спосіб мовної характеристики людини і як фрагмент національної мовної картини світу. На матеріалі фразеологізмів із компонентом-зоонімом ворона білоруської та англійської мов виведено метафоричні основи створення образів, виявлено універсальне й унікальне у використанні процесу метафоризації і способах найменування, у поглядах і судженнях білорусів та англійців щодо обраної птиці для характеристики й оцінки людини
Основні підходи до витлумачення поняття «політичний афоризм»
Get PDFThe article represents aphorism as a short, precise expression that transmits a generalized, complete thought of instructive or cognitive content in a laconic form. The paper reveals that O. Shaigal introduces the term “political aphoristic”. Political aphoristic is considered to be language reflexes of political communication, a cultural trace, an active agent of political communication leaves in the language. The concept of “political aphorism” is characterized through the prism of political aphoristic. The article researches the appearance of the term “political aphorism” is associated with N. Bazhalkina. The paper points at the fact that understanding of the term “political aphorism” depends on the interpretation of political discourse. N. Bazhalkina observes that the aphorism reflects the political discourse in the unity of the two sides: the material (events and phenomena belong to the sphere of politics) and the abstract philosophical (reflection of the realities of human existence).
The definition of the term “political aphorism” is proposed. The thorough analysis demonstrates that political aphorism criticizes, deeply comprehend social and political events, accumulate public consciousness in a didactic or ironic form, using different ways of expressive means and stylistic devices. According to our understanding, politically conscious versions of the population, such as writers, journalists, public figures etc. Can join the dialogue with the politics in the form of aphorisms. Its semantic content is found. The understanding of social and political life is built in the consciousness of the individual in the system of concepts: “power”, “state”, “nation”, “politics”, “democracy”, “people”, “law” etc. The internal content of aphorisms reflects the actual events of the current political situation. The subsystem of aphoristic is heterogeneous, functioning in a particular system. The following genres are distinguished: aphorism, proverb, maxim, title, slogan, motto, program statement, phrase-symbol, index-phrase. The paper also indicates such functions of political aphorism as modeling, regulatory, didactic, argumentative, regulatory, predictive and expressive etc.В статье исследуется лингвистический статус политической афористики, прослеживается становление термина «политическая афористика», устанавливаются особенности его функционирования в политическом дискурсе. Через призму политической афористики определяется понятие «политический афоризм». Акцентируется внимание на том, что определение термина «политический афоризм» зависит от понимания политического дискурса. Предлагается дефиниция понятия «политический афоризм», выясняется его семантическое наполнение.У статті окреслено лінгвістичний статус політичної афористики, досліджено появу терміна «політична афористика», виявлено особливості його функціонування в політичному дискурсі. Крізь призму політичної афористики витлумачено поняття «політичний афоризм». Акцентовано, що розуміння поняття «політичний афоризм» залежить від потрактування політичного дискурсу. Запропоновано дефініцію поняття «політичний афоризм», з’ясовано його семантичне наповнення
Вплив еволюційних процесів на структурно-типологічну кваліфікацію сучасної української мови
Get PDFThe article deals with the problem of analytization synthetic Ukrainian. The main idea of the article is that: the typological changes in Ukrainian are not single-purposeful “from synthesis to analyticity”. There changes are subordinate to analytizational and synthetizational tendencies but synthetizational is the main. The article is devoted to detail analysis of level classification and semantics and functions of case forms and prepositional case forms of nouns. Each of the indirect cases being firmly set in synthetical forming of the language under investigation is caused by the fact that the form models of these cases provide the expression of syntaxeme types correlating with the primary (basic) function of the particular case. At the morphological level, syntactical means of case forming are obligatory in terms of functional semantic aspect. The author treats prepositional case word combinations as manifestation of analytism. The phenomenon of functional stress of flexion-expressed case element within analytical models of syntaxemes, which often occurs in Ukrainian under research, proves that synthetical case forming takes place at the syntactical level as well. The general conclusion about stability of morphological synthesis in the system of substantival forming of Ukrainian under investigation is the result of the analysis. In the system of verb facilities of expression of grammems of impredicative categories almost fully remain the sphere of displays of synthesis in Ukrainian. Synthetic and analytical formmodel unite only in composition of paradigms of predicative categories. Activation of an analytical tendency depends on activity and possibilities synthetic facilities. If a synthetic tendency accompanies the semantic evolution of the morphological system, leaning on language resources and mechanisms, then an analytical tendency plays this evolution an auxiliary, compensative role, assisting filling of those compartements in paradigms of categories or paradigms of separate lexemes, synthetic forming does not spread on that. Thus, an analytical tendency finds out the action wherein there are free from synthetic forming positions. Consequently two evolutional-typology tendencies do not counteract each other, but fastened mainly after different spheres.В статье рассматривается проблема аналитизации синтетического украинского языка. Результатом анализа уровневой квалификации, а также семантики и функций падежных форм и предложно-падежных сочетаний существительных является вывод о предопределенной функционально-семантическими факторами стабильности морфологического синтетизму в системе субстантивного формообразования современного украинского языка. В системе глагола средства выражения граммем непредикативных категорий почти полностью остаются сферой проявления синтетизма в украинском языке. Лишь в составе парадигм предикативных категорий объединяются синтетические и аналитические формомодели.У статті розглянуто проблема аналітизації синтетичної української мови. Результатом аналізу рівневої кваліфікації, а також семантики і функцій відмінкових форм і прийменниково-відмінкових сполучень іменників є висновок про зумовлену функціонально-семантичними чинниками стабільність морфологічного синтетизму в системі субстантивного формотворення сучасної української мови. У системі дієслова засоби вираження грамем непредикативних категорій майже цілком залишаються сферою виявів синтетизму в українській мові. Лише в складі парадигм предикативних категорій об’єднуються синтетичні та аналітичні формомоделі
Універсальний, інтернаціональний і національний компоненти пареміологічного фонду сучасної білоруської літературної мови (на матеріалі публіцистичних текстів)
Get PDFsystem of modern Belarusian language is differentiated into three multilingual types: binational (it is limited by the contact between two languages), international (it is caused by the contacts between more than two languages) and proper universal (it is not caused by the language contacts). The most productive is the international component, the least – proper universal. National component of the Belarusian paremiological system is differentiated into culturally determined one (proper Belarusian) and culturally marked variants of universal proverbs in the Belarusian language.
The culturally marked variants are common to all kinds of universal units (the variants of binational proverbs prevail). Universal proverbs predominate among the paremiological units used in the texts of the informational style (more than 75%). The national component mainly consists of culturally marked variants of universal proverbs. The universal paremiological units also prevail in the texts of journalistic style (about 55%). The national component is almost equally represented by culturally determined proverbial units and culturally marked variants of universal proverbs. On the whole, the proper universal component of the Belarussian paremiology is less than the proper national component (approximately twice a large). Such proportion is caused by the large productivity of culturally marked variants of universal proverbs in the paremiological system of modern Belarusian language. This fact proves the high degree of national and cultural determination of the paremiological stock of the Belarusian language.В статье рассматриваются универсальные, заимствованные (интернациональные, бинациональные) и национальные (собственно белорусские) паремиологические единицы и их варианты в современном белорусском литературном языке на материале его публицистического и информационного стилей. Определяются качественные и количественные характеристики и соотношения универсального, интернационального и национального компонентов паремиологических единиц.У статті висвітлено універсальні, запозичені (інтернаціональні, бінаціональні) і національні (власне білоруські) пареміологічні одиниці та їх варіанти в сучасній білоруській літературній мові на матеріалі його публіцистичного й інформаційного стилів. Визначено якісні й кількісні характеристики та співвідношення універсального, інтернаціонального й національного компонентів пареміологічних одиниць
Синтаксичні засоби вираження емоції «смуток» (на матеріалі лірики Ліни Костенко)
Get PDFIn the article clarifies that the problem of verbal representation of emotions is relevant for modern linguistic, because during studing of the language of the text, exept logical-subject semantics, which reflects the concept of human thinking, it is important to take into account also its emotional aspect; analyzed the basic approaches to the definition of the essence of the concepts of “emotion”, “emotionality”, “emotivity”; it is noted that emotions are a subjective relation of a person to objects and phenomena of the surrounding reality, it is emphasized that emotivity is a semantic property of a language with the help of a system of various means to express emotionality as a fact of the psyche.
In the proposed study provides classification of emotional states, it is emphasized that all basic emotions can be constructive, that have a positive value for a person, it is found that emotion of sadness can accompany both positive (constructive) experiences and feelings of a person; reviewed categorical nature of emotivity, peculiarities of verbal representation of emotions; It is noted that the verbal representation of emotion of sadness at the syntactic level is facilitated by structural formations with a certain emotivity code that express emotivity due to an unusual syntactic structure; found that syntactic means of expressing emotion of sadness are occasional, informative, inductive, inverted sentences, inserts, repetitions, interruptions, incompleteness of syntactic structures, parsed structures.В статье освещены основные подходы к определению понятий «эмоция», «эмоциональность», «эмотивность»; представлены классификации эмоциональных состояний; проанализирована категориальная природа эмотивности; рассмотрены особенности вербальной репрезентации эмоций, языковые средства выражения эмоции печали на синтаксическом уровне.У статті висвітлено основні підходи до визначення сутності понять «емоція», «емоційність», «емотивність»; подано класифікації емоційних станів; проаналізовано категорійну природу емотивності; розглянуто особливості вербальної репрезентації емоцій, мовні засоби вираження емоції смутку на синтаксичному рівні
Вербалізація табу, пов’язаних із хворобами людини
Get PDFThe general tendency of modern linguistics is oriented towards the comprehensive analysis of language phenomena through the prism of a functional and pragmatic approach. It studies the functions of language units in their interaction with the conditions and tasks of communication. Scientific researches of recent decades are devoted to systematizing general theory principles of communication, the development of the term and methodology definitions, descriptive structures of the communicative act, etc. The main attention of receint researching is focused on describing the strategies and tactics of successful interpersonal and intercultural communication. It is important to investigate factors influencing a communicative act, in particular studying rules, norms and taboos, created to provide successful speaking. Taboo in communication is a kind of protective barrier that prevents moral harm to an interlocutor, and regulates communication behavior. Following prohibitions, along with the principles of courtesy and cooperation, contributes to the successful communication.
Analysis of Ukrainian speech practice and fragments of folklore and texts of Ukrainian literature in the end of the XIX – early XXI centuries represents partial verbal and thematic taboos associated with diseases. These partial bans are put on certain categories, as well as discussing the weak condition of a person or his or her health in general. Any disease is concidered to be a living being coming from the other world due to pronuncing by the speaker its name. Such sort of superstition causes the conscious avoidance of these language units in speech. As a result, the words defying human diseases in the speech of Ukrainians become undesirable, and therefore, partially prohibited. This conscious avoidance is connected with the unconventional understanding of a verbal sign and the referential peculiarities of object or reality phenomenon names. It logically brings the formation of numerous word substitutes for the most terrible diseases. Correct decoding of such information messages requires the knowledge of folklore and the symptoms of corresponding illnesses. Also it requires taking into account the context in order to understand the addressee’s thought accurately. In addition communication on the topic of illness is partially forbidden in a certain group of people. However, the current trends in the speech practice of Ukrainians are characterized by the processes of lifting these bans.В статье анализируются словесные и коммуникативные табу, связанные с болезнями человека. Выявляются факторы, которые способствуют возникновению таких запретов, и определены способы замещения табуированных единиц, которые использует говорящий. Раскрываются особенности функционирования таких табу на современном этапе. Акцентируется внимание на том, что табуизации поддаются как отдельные номинации, так и обсуждение болезненного состояния человека или его здоровья вообще, частично запрещенным становится общение на тему болезней в определенном кругу лиц, однако современные тенденции в речевой практике украинцев характеризуются процессами детабуизации этих предостережений.У статті проаналізовано словесні та комунікативні табу, пов’язані з хворобами людини. Виявлено чинники, що сприяють виникненню таких заборон, та визначено способи заміщення табуйованих одиниць, якими послуговуються мовці. З’ясовано особливості функціонування таких табу на сучасному етапі, зокрема в міжосособистісному спілкуванні. Акцентовано на тому, що табуїзації підлягають як окремі номінації, так і обговорення хворобливого стану людини або її здоров’я загалом, частково забороненим стає спілкування на тему хвороб у певному колі осіб, однак сучасні тенденції в мовленнєвій практиці українців характеризуються процесами детабуїзації цих пересторог