Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Імпліцитна деталь в оповіданнях Е. Хемінгуея: походження, сутність та роль
No full textThe authors investigate the phenomenon of implicit detail studied through E. Hemingway\u27s short stories ("Cat in the Rain", "In Another Country", "A Clean, Well-Lighted Place"). The research explores three types of textual information: CFI (content-factual information), CCI (content-conceptual information), and CSI (content-subtextual information). CFI is explicit and verbalized in the text. CCI represents the author\u27s views revealed through penetrating into CFI. CSI is implicit information deliberately omitted by the author, requiring decoding through implicit title, implication of precedence, and implicit detail. The study analyzes Hemingway\u27s "iceberg principle" rooted in his journalistic skills and realized through literary and linguistic implication. According to this method, textual information resembles an iceberg: CFI is the visible part above water, CSI is the hidden part below, both leading to understanding CCI. The research examines representative implicit details in three stories, revealing their different semantic structures and grammatical characteristics. These details help raise typical moral and social problems of the "lost generation" and demonstrate Hemingway as a brilliant stylist whose particular writing manner expressed his anti-war views.Автори досліджують феномен імпліцитної деталі на прикладі оповідань Е. Хемінгуея («Кішка під дощем», «В іншій країні», «Чисте, добре освітлене місце»). Дослідження розглядає три типи текстової інформації: ЗФІ (змістово-фактуальна інформація), ЗКІ (змістово-концептуальна інформація) та ЗПІ (змістово-підтекстова інформація). ЗФІ є експліцитною та вербалізованою в тексті. ЗКІ представляє погляди автора, які стають очевидними через проникнення в ЗФІ. ЗПІ є імпліцитною інформацією, свідомо опущеною автором, що вимагає декодування через імпліцитний заголовок, імплікацію прецедентності та імпліцитну деталь. Дослідження аналізує «принцип айсберга» Хемінгуея, укорінений у його журналістських навичках та реалізований через літературну й лінгвістичну імплікацію. Згідно з цим методом, текстова інформація нагадує айсберг: ЗФІ - це видима частина над водою, ЗПІ - прихована частина під водою, обидві ведуть до розуміння ЗКІ. Дослідження вивчає репрезентативні імпліцитні деталі в трьох оповіданнях, виявляючи їх різні семантичні структури та граматичні характеристики. Ці деталі допомагають підняти типові моральні та соціальні проблеми «втраченого покоління» і демонструють Хемінгуея як блискучого стиліста, чия особлива манера письма виражала його антивоєнні погляди
Український визвольний рух ХХ століття в коміксах українських митців-емігрантів
No full textComics undoubtedly include not only cultural, artistic, and entertainment components, but also reflect and comprehend certain political and historical events. The first Ukrainian comics were created by emigrant artists Leonid Perfetskyi ("Ukraine in Struggle," 1953, 1971) and Omelian Koval ("Murders by Order of the KGB" (Krylati, № 5, 1978); "The Youth of Stepan Bandera" (Krylati, №3, 1981) and were based on historical and documentary sources, used historical facts, depicted historical figures, and were as serious as possible, devoiding a comic component. The authors of the comic understood it primarily as an opportunity to affirm the Ukrainian national idea and to artistically recreate historical events. The comic strip “Ukraine in Struggle” by L. Perfetskyi is formed from a series of paintings that introduce the events in Galicia in the late 1930s and 1940s, in particular the activities of the URA. There is no protagonist here, and the central image is Ukraine and the struggle for independence. In the next two comics by O. Koval (“Murders by Order of the KGB” and “The Youth of Stepan Bandera”) the central figure is Stepan Bandera and the myth about him created among Ukrainian nationalists. The first comic focuses on the image of Bandera\u27s murderer, Bohdan Stashynskyi. He appears as an instrument of murder, and those who gave the orders are recognized as the real criminals. The next comic book, aimed at a teenage audience, combines features of the historical and adventure genres, as it tells about the adventures of a nine-year-old boy, Stepan. The figure of young S. Bandera is depicted with conscious ideological accents and only positive features necessary for a leader that model a one-dimensional artistic image, but with a clear, consistentidentification that can be easily superimposed on the propaganda of the national idea. Thus, the first Ukrainian comics syncretized elements of documentary presentation of events with their artistic interpretation, and formed heroic images of the URA and S. Bandera, that became components of the national idea.Комікси, безперечно, включають не лише культурно-художню, розважальну складові, а й відзеркалюють та осмилюють певні політичні та історичні події. Перші українські комікси були створені митцями-емігрантами Леонідом Перфецьким (“Україна в боротьбі”, 1953, 1971) та Омеляном Ковалем (“Вбивства з наказу КГБ” (Крилаті, № 5, 1978); “Юність Степана Бандери” (Крилаті, № 3, 1981) та ґрунтувалися на історико-документальній основі, оперували історичними фактами, зображали історичних осіб, були максимально серйозними на позбавленими комічної складової. Автори коміксу осмислювали його насамперед як можливість ствердити українську національну ідею та художньо відтворити історичні події. Комікс „Україна в боротьбі“ Л.Перфецького сформований із циклу картин, які ознайомлюють із подіями в Галичині в кінці 1930-1940-х рр, зокрема із діяльністю УПА. Тут немає головного героя, а центральним виступає образ України та боротьба за незалежність. У наступних двох коміксах О. Коваля “Вбивства з наказу КГБ”, “Юність Степана Бандери” центральною постаттю виступає Степан Бандера та міф про нього, створений в середовищі українських націоналістів. У першому коміксі увагу сконцентровано саме на образі вбивці Бандери - Богдана Сташинського. Він постає інструментом вбивства, а справжніми злочинцями визнано тих, хто віддавав накази. У наступному коміксі, орієнтованому на підліткову аудиторію, поєднуються риси історичного та пригодницького жанрів, адже йдеться про пригоди дев’ятирічного хлопчика Степана. Постать юного С. Бандери зображено із свідомими ідеологічними акцентами та лише позитивними рисами, необхідними для керівника, що моделює одномірний художній образ, але з чіткою, несуперечливою ідентифікацією, на яку легко накладається пропаганда національної ідеї. Отже, в перших українських коміксах синкретично поєднано елементи документального подання подій із їхньою художньою інтерпретацією, сформовано героїчні образи УПА та С.Бандери, які стають складниками національної ідеї
Специфіка жанру “новела з тезoю” Б. Пруса
No full textThis research clarifies the peculiarities characterizing the genre of “short stories with a thesis” in the literary works by B. Prus. It reveals the specifics of the author’s strategy showing the way of composing the main structural elements of the text at the form level. This paper demonstrates that the theses in the genre structure of short stories by B. Prus indicated the writer’s attempts to write his works according to a clearly planned compositional principle. It is noted that the thesis served as a starting point due to which B. Prus initiated and further explained or reinforced important fact-events from the lives of the characters. The purpose of the research is to study the structural peculiarities of such a genre as “short stories with a thesis” by means of component analysis. It has been noticed that the writer built up the plot on the fertile foundation of important emotional nodes that formed the basis of the plot of the short story. It should be noted that in addition to the thesis the writer formulated a so-called “postskriptium” at the end of his short stories, which allowed him to explain to the reader important truths that the B. Prus embodied in the works. This is a defining feature of his short stories with a thesis, as the judgment he formulated at the beginning of the short story was necessarily proven and confirmed during the plot development. Due to the component analysis, it has been found that an important technique in the development of the plot of the short story is the narrator’s internal thoughts, with the help of which the plot of the short story unfolds gradually. It should be stated that B. Prus used the following techniques: the use of memory, retrospection, contrast, internal thoughts of the character. All of these methods slow down the entire development of the plot as much as possible, detaining the reader’s attention on important moments of actions and actions of the characters. In this way the writer tried to accumulate a number of emotions of the recipient in order to force him to thoughtfully read the text of the literary work. The unexpected development of the plot is also a specific peculiarity of the novel and it is achieved by means of using unpredicted twists, which significantly affect the development of the plot.У статті з’ясовано особливості жанру “новели з тезою” Б. Пруса, виявлено специфіку авторської стратегії компонування основних структурних елементів тексту твору на рівні форми. Виявлено, що тези у жанровій структурі новел Б. Пруса вказували на те, що письменник намагався писати свої твори за чітко спланованим композиційним принципом, де теза слугувала відправною точкою, від якої він відштовхувався й далі пояснював або підкріплював її важливими фактами-подіями із життя персонажів. Мета статті полягала у тому, щоб шляхом компонентного аналізу вивчити структурні особливості такого жанру, як “новела з тезою”. Помічено, що автор будував сюжет на благодатному фундаменті важливих настроєвих вузлів, котрі складали основу сюжету новели. Виявлено, що окрім тези, письменник наприкінці своїх новел формулював, так званий, “post skriptium”, який дозволяв йому пояснити або розтлумачити читачеві важливі істини, котрі митець втілював у творі. І це є визначальною рисою його новел з тезою. Адже судження, котре він формулював на початку новели обов’язково доводилося та підтверджувалося упродовж розвитку сюжету. У результаті компонентного аналізу з’ясовано, що важливим прийомом у розвитку сюжету новели є внутрішні роздуми оповідача, з допомогою яких відбувається поступове розгортання сюжету новели. Відзначимо, що Б. Прус використав такі прийоми: спогад, ретроспекція, контраст, внутрішній роздум персонажа. Усі зазначені прийоми максимально сповільнили увесь розвиток сюжету, затримуючи увагу читача, на важливих моментах дій та вчинків персонажів, адже письменник спробував акумулювати низку емоцій реципієнта аби змусити його до вдумливого прочитання тексту твору. А несподіваність розвитку сюжету, котра є специфічною рисою новели, досягається шляхом застосування перепитії, яка суттєво впливає на розвиток сюжету
Гастронiми як маркери iдентичностi у сучасному франкомовному романi
No full textThe article updates the study of gastronyms as markers of identity in contemporary French-language literary discourse. The author analyses the novels of contemporary French-language authors, in particular Muriel Barbery, Amélie Notomb, Michel Houellebecq, with a retrospective to the French literature of realism, naturalism, regionalism, and mentions the novels of Émile Zola, Boris Vian, and Marcel Pagnol in this regard. In the contemporary French-language literary discourse, gastronyms are additional means of characterising characters (primarily for a more complete disclosure of their psychological portrait, a means of representing them as representatives of a particular social stratum or ethnic group). Often, culinary discourse becomes an ethnographic marker, a gastronomic guide to a particular area. Muriel Barbery\u27s novels “Delicacies”, Amélie Notomb\u27s “Neither Eve nor Adam”, and Michel Houellebecq\u27s “Submission” catechise regional, national, and international culinary traditions that are organically combined in the French culinary preferences. The love of eating French regional dishes becomes a local characteristic of the characters, describing them as typical representatives of a certain area, a certain region, and identifying their family affiliation, as regional cuisine is associated primarily with home cooking. The characters\u27 fascination with national, “haute” cuisine represents them as representatives of the French nation, as people who are proud of their country and its gastronomic culture, and identifies them as active, conscious citizens. The tendency to consume international gastronomic items characterises the characters as atypical representatives of their nation, identifies them as cosmopolitans, people who break away from their origins, are open to the world, to everything new. Sometimes the gastronomic preferences of the characters destroy social, national, and cultural stereotypes, which is vividly represented in the novels The “Elegance of the Hedgehog” by Muriel Barbery and “Neither Eve nor Adam” by Amelie Notomb, whose main characters deliberately break the generally accepted rules.У статтi актуалiзовано дослiдження гастронiмiв як маркерiв iдентичностi в сучасному франкомовному лiтературному дискурсi. Проаналiзовано романiстику сучасних франкомовних авторiв, зокрема Мюрiель Барберi, Амелi Нотомб, Мiшеля Уельбека з ретроспекцiєю у французьку лiтературу реалiзму, натуралiзму, регiоналiзму. У цьому аспектi згадано романи Емiля Золя, Бориса Вiана, Марселя Паньоля. У сучасному франкомовному лiтературному дискурсi гастронiми постають додатковими засобами характеристики персонажiв (передусiм для бiльш повного розкриття їх психологiчного портрету, засобом репрезентацiї їх як представникiв того чи того соцiального прошарку населення, етносу). Часто кулiнарний дискурс представлено як етнографiчний маркер, гастрономiчний путiвник певної мiсцевостi. Романи “Ласощi” Мюрiель Барберi, “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, “Покора” Мiшеля Уельбека катологiзують регiональнi, нацiональнi й iнтернацiональнi кулiнарнi традицiї, якi органiчно поєднуються в кулiнарних уподобаннях французiв. Любов до споживання французьких регiональних страв стає локальною характеристикою героїв, описом їх як типових представникiв певної мiсцевостi, певного регiону; iдентифiкує їх родову приналежнiсть, бо регiональна кухня асоцiюється передусiм iз домашньою їжею. Захоплення героїв нацiональною, “високою”, кухнею репрезентує їх як представникiв французької нацiї, як людей, якi пишаються своєю країною, її гастрокультурою; iдентифiкує їх як активних i свiдомих громадян. Тяжiння до споживання iнтернацiональних гастронiмiв характеризує персонажiв як нетипових представникiв своєї нацiї, iдентифiкує їх як космополiтiв, людей, якi вiдриваються вiд своїх джерел, є вiдкритими свiтовi, усьому новому. Часом гастрономiчнi вподобання героїв руйнують соцiальнi, нацiональнi, культурнi стереотипи, що яскраво представлено в романах “Елегантнiсть їжачихи” Мюрiель Барберi й “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, головнi героїнi яких свiдомо порушують загальноприйнятi правила
Художня своєрiднiсть циклу “Мiж дiтьми природи” Агатангела Кримського
No full textIn the article the author finds out the interests of A. Krymsky, who was a writer, a scientist and a polyglot, in the history, culture and everyday life in Turkey. Science activity, general works about the history of Turkey were a basement of a literature and translation activities of A. Krymsky. The cycle “Between the children of nature” from the collection “Palm branches” by A. Krymsky reconstructs the artistic image of Turkey, is a part of ukrainian literature (together with folklore dumas, historical songs, literary works), expands tematic range of ukrainian literature process from the end of the 19th century to the beginning of the 20th century, affirms the general conception of ukrainian literature modernism. The exotic world of Turkey (nature, everyday life and so on), that was applied effectively by the author, the literary appointments of psychologize approximate ukrainian readers to the perception of the culture of the region. In the cycle “Between the children of nature” A. Krymsky submits the image of Turkey in the folklore aspect by translating Ottoman folk songs. The author makes his translation as accurately as possible in lexical, rhythmic and emotional parts. In his translations he reproduces the world of feelings of a lyrical hero (sadness, delays, dreams, addictions, expectations, pain, frustrations). A lyrical hero attempts to sincere mutual love. Using the power of emotions, sensitivity, a lyrical hero of the cycle written by A. Krymsky lines with the modernistic trends of ukrainian and world literature of the beginning of the 20th century. Thus the author complements the system of images that is presented also in works of Ivan Franko, Johann Wolfgang von Goethe, Jan Kasprowicz and others. Combinate total of feelings, emotions of the main hero, lexical, syntactic, narrative aspects of the cycle, rhythm, the semantic content of symbolic images, an emotional part of the texts approximate Ahatanhel Krymsky`s translations to the examples of ukrainian folklore. Then the young man, who is a warrior, takes part in the military campaigns. This fact shows and deepens sincere relationships between both heroes. It also complements the conception of a lyrical hero. It is a final part of the dramatic feelings of the lyrical hero of the cycle.У статтi з’ясовано зацiкавленiсть А. Кримського — письменника, вченого, полiглота — iсторiєю, культурою, побутом Туреччини. Наукова дiяльнiсть, студiювання праць з iсторiї Туреччини стали важливим пiдґрунтям для лiтературної та перекладацької дiяльностi А. Кримського. Цикл “Мiж дiтьми природи” зi збiрки “Пальмове гiлля” А. Кримського багатогранно вiдтворює художнiй образ Туреччини, є складовою українського письменства (разом iз народними думами, iсторичними пiснями, лiтературними творами), розширює тематичний дiапазон українського лiтературного процесу кiнця ХIХ — початку ХХ ст., утверджує загальну концепцiю українського лiтературного модернiзму. Екзотичний свiт схiдної країни (природа, побут тощо), ефективно застосованi автором художнi прийоми психологiзацiї наближали українського читача до сприйняття культури регiону. У циклi “Мiж дiтьми природи” А. Кримський подає образ Туреччини у фольклорному аспектi, максимально точно (в лексичному, ритмiчному, емоцiйному планах) перекладаючи османськi народнi пiснi. У перекладах майстерно вiдтворено складний свiт переживань лiричного героя (сум, роздуми, мрiї, пристрастi, сподiвання, бiль, розчарування), який прагне щирого взаємного кохання. За силою емоцiй, чутливiстю лiричний герой циклу А. Кримського вiдповiдав модернiстським тенденцiям української i свiтової лiтератури початку ХХ ст., доповнюючи систему образiв, презентованих творами I. Франка, Й. В. Гете, Я. Каспровича та iн. Корпус переживань, емоцiй головного героя, лексичний, синтаксичний, наратологiчний аспекти циклу, ритмiка, змiстове наповнення символiчних образiв, емоцiйна складова текстiв наближають переклади А. Кримського до зразкiв українського фольклору. Доповнює концепцiю лiричного героя, поглиблює розумiння його щирих взаємин iз коханою важлива в життi обох героїв подiя — юнак-воїн вирушає в похiд. Це заключний акорд драматичних переживань лiричного героя циклу
Вербальна експлікація концепту смерть в індивідуально-авторській картині світу Галини Пагутяк (на матеріалі роману “Слуга з Добромиля”)
No full textThe article clarifies the features of the artistic interpretation of the concept of “death” in the novel “The Servant from Dobromil”, the specifics of its individual and authorial linguistic objectification are revealed. The concept is characterized through the prism of a special internal organization, which is formed on the basis of the corresponding concept. The basis of this concept is the set of lexical meanings of the word “death”. The studied concept is considered within the framework of binary opposition. Attention is focused on the value guidelines of the national culture formed over many centuries, which are supplemented by the writer\u27s aesthetic views, ideals, and moral and ethical preferences. This expands the spectrum of ideas about death, makes it possible to build new semantic paradigms. The modified semantic content of the corresponding concept, the original individual-author worldview, and unexpected associative connections are considered. The religious and idealistic views that recognize the existence of supernatural forces and the possibility of human communication with them are updated. The individual author\u27s picture of the world is presented in a mystical plane. A number of verbal means that either directly or indirectly explicate the concept of “death” are outlined. Emphasis is placed on various spreaders, which are epithet characteristics, stereotypical verbal markers, perform the function of agreed or disagreed meanings. The syntagmatic dimension of the semantic space of the concept is presented: the peculiarities of the functioning of the lexeme “death” in the composition of free phrases, phraseological and metaphorical constructions are established. The word-forming dimension of the semantic space of the concept “death” related to adjectival and adverbial derivatives is outlined.У статті з’ясовано особливості художньої інтерпретації концепту “смерть” у романі “Слуга з Добромиля”, виявлено специфіку його індивідуально-авторської мовної об’єктивації. Концепт схарактеризовано крізь призму особливої внутрішньої організації, що формується на основі відповідного поняття, підґрунтя якого складає сукупність лексичних значень слова “смерть”. Досліджуване поняття розглянуто у рамках бінарної опозиції. Акцентовано на сформованих упродовж багатьох віків ціннісних орієнтирах національної культури, які доповнені письменницькими естетичними поглядами, ідеалами, морально-етичними вподобаннями, що розширює спектр уявлень про смерть, дає змогу будувати нові семантичні парадигми. Представлено модифіковане семантичне наповнення відповідного концепту, оригінальне індивідуально-авторське світобачення, несподівані асоціативні зв’язки. Актуалізовано релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини. Індивідуально-авторську картину світу експоновано в містичній площині. Окреслено низку словесних засобів, які чи то прямо, чи то опосередковано експлікують концепт “смерть”. Наголошено на різних поширювачах, що слугують епітетними характеристиками, стереотипними вербальними маркерами, виконують функцію узгоджених чи неузгоджених означень. Репрезентовано синтагматичний вимір семантичного простору досліджуваного концепту: установлено особливості функціонування лексеми “смерть” у складі вільних словосполучень, фразеологічних та метафоричних конструкцій. Окреслено словотвірний вимір семантичного простору концепту “смерть”, пов’язаний із прикметниковими і прислівниковими дериватами
Специфіка дискурсу містичного в гуманітаристиці
No full textThe article “The specifics of the mystical discourse in humanitarianism” presents the results of research into the essence of mysticism throughout its historical development in the context of philosophy, religious studies, and literature. The author understood the essence of the mystical in such fields of humanities as: philosophy and literary studies. Differences in the perception of mysticism in “Western” and “Eastern” philosophies are clarified. Attention is focused on the concepts of Ukrainian scientists who interpreted mysticism and mysticism in different ways. The concepts of "female mysticism", "Christian mysticism", "German mysticism", mysticism of the occult era, as well as modern mysticism are also analyzed. Their leading specific features, which developed and transformed depending on socio-cultural changes, are singled out. Concepts of mysticism of such philosophers as Meister Eckhart, V. Stace, V. James are outlined. An attempt was made to analyze mystical elements in myths and folklore, the connection of mysticism with mythopoetics and neomythologism in literature was considered. It has been established that interest in the mystical, as well as in the philosophy of existentialism, especially spreads in response to significant social changes, when values are reassessed and spiritual orientations change, it is the mystical experience that arouses special interest and acquires a mass character. It has been noticed that mysticism in literature, in particular, in Ukrainian, is now gaining considerable popularity. Authors of whimsical prose, mystical novels and short stories actively engage mystical experience as an anthropological mode. The origins of mystical images in literature can be seen in myths and in German literature of the 18th and 19th centuries (J. von Goethe, E. Hoffmann). The author of the article also drew attention to different classifications of demonological images in Ukrainian literature (classifications by V. Davydyuk, N. Levkovych, A.-D. Kryvenko), their specificity depending on different regions of Ukraine, the connection with holidays and special days for Ukrainians, as well as the fact that many images of Ukrainian mythology are characterized by ambiguity.У статтi презентованi результати дослiдження сутностi мiстичного впродовж його iсторичного розвитку в таких галузях науки, як фiлософiя й лiтературознавство. Дискурс мiстичного в рiзних сферах гуманiтаристки був досить тривалим i неоднозначним. Усе це суттєво залежало вiд специфiки культури, ментальностi, рiвня соцiального й економiчного розвитку, процесiв становлення свiтогляду народiв свiту. Особливо у статтi акцентовано на осмисленнi мiстицизму, мiстичного українськими вченими; проаналiзовано ключовi етапи перебiгу дискурсу мiстичного у фiлософiї та лiтературознавствi; розглянуто особливостi функцiонування мiстичного компонента у творах письменникiв української лiтератури. З’ясовано, що iнтерес до мiстичного, як i до фiлософiї екзистенцiалiзму, особливо поширюється у вiдповiдь на значнi соцiальнi змiни, коли вiдбувалася переоцiнка цiнностей i змiнювалися духовнi орiєнтири, саме мiстичний досвiд викликав особливий iнтерес i набував у такi перiоди масового характеру. Помiчено, що елементи мiстичного в лiтературi, зокрема, в українськiй, зараз набувають неабиякої популярностi. Письменники нинi активно залучають мiстичний досвiд як антропологiчний модус. Обґрунтовано причини посилення мiстичного компонента в модернiй українськiй прозi, а також звернено увагц на те, що сучаснi письменники створюють авторськi мiстичнi образи, якi вмотивованi не лише українською мiфологiєю. Вони можуть бути частково запозиченi з європейської, азiйської, американської мiфологiчних традицiй. Помiчено, що, дослiджуючи природу мiстичних образiв у лiтературi, ученi апелюють до образiв мiфiчних i демонiчних iстот, обґрунтовують їхнiй генезис, шукають вiдповiдникiв свiтовiй мiфологiї. Узагальнено результати роздумiв лiтературознавцiв щодо втiлення мiстичного як надчуттєвого способу пiзнання буття в лiтературi, де цей процес переживається як химерна дiйснiсть
Глобалізаційні процеси та їхні наслідки для національних еколінгвальних систем
Get PDFThis paper clarifies the essence of the “globalization” phenomenon within the aspects borrowed from the Western socio-political, economic and cultural lifestyle. It investigates globalization processes through the prism of ecolinguistic theory and their influence on the national ecolingual system. In addition this paper outlines the situations according to which, human civilization has felt and will feel the need for certain means of intercultural, interethnic communication. In the same time the following tendency is observed as using national languages is considered to be inadequate, and thus the global language of international communication is declared. It emphasizes the lack of intralinguistic mechanisms that will serve as a barrier to the emergence of a universal supranational semantic code. Moreover this research manifests the possible irreparable consequences of so called linguistic globalization, as there is an undisguised threat to ethnolinguistic planetary diversity, and expansion of the “global language”. The later results of globalization processes can lead to the violation of a stable ecolinguistic balance, and hence to the depersonalization of certain national communities through voluntary and forced “abandonment” of the basic means of national identity. The position of the Ukrainian state on the protection of the national language and culture is presented. The situation in Ukraine shows limited, defective functioning of the state language, imbalance between its nominal and actual role, constant obstacles to the expansion of Ukrainian-language communicative space, lack of favorable conditions for its development, healthy language competition, etc. This paper focuses on the idea that the process of borrowing is inevitable, as it is a natural practice that promotes the renewal of certain lexicons; it complicates both the personal conceptual systems and the conceptosphere of the ethnos; it stimulates international contacts, closer to the achievements of civilization, etc. Although the following phenomenon is observed as the modern Ukrainian lexicon is too saturated with foreign-language, in particular with English-speaking samples. This paper highlights the reasons for the “mass English vocabulary invasion.У статті з’ясовано сутність феномену “глобалізація” в аспекті запозичення західного суспільно-політичного, економічного й культурного стилю життя; осмислено глобалізаційні процеси крізь призму еколінгвістичної теорії та їхнього впливу на національну еколінгвальну систему. Окреслено ситуації, згідно з якими, з одного боку, людська цивілізація відчувала й відчуватиме потребу в тих чи тих засобах міжкультурної, міжетнічної комунікації; з іншого, – використання національних мов вважають неадекватним, а відтак заявляють про глобальну мову міжнародного спілкування. Наголошено на відсутності внутрішньомовних механізмів, що слугуватимуть бар’єром на шляху до з’яви універсального наднаціонального семантичного коду, на можливих непоправних наслідках лінгвістичної глобалізації, оскільки неприхованою є загроза для етномовного планетарного розмаїття, як і цілком реальною є експансія “глобальної мови”. Репрезентовано результати глобалізаційних процесів, які можуть призвести до порушення стійкого еколінгвального балансу, а відтак – до знесамобутнення тих чи тих національних спільнот через добровільно-примусову “відмову” від основного засобу національної ідентичності
Мужская языковая личность в кинодискурсе (на материале экранизации романа М. Лермонтова “Герой нашего времени”)
Get PDFThe article presents an analysis of the verbal-semantic level of the linguistic personality of Grigory Pechorin based on the material of the film adaptation of M. Lermontov\u27s novel “A Hero of Our Time”. The lexical analysis of the main character of the film adaptation was carried out according to the three-levelled system proposed by Yu. Karaulov. At the first stage of the study, all the hero\u27s replicas were selected by the method of continuous sampling. Further, all the selected words were distributed by macroclasses (parts of speech), and within macroclasses – by semantic fields and concretizing subgroups. A quantitative analysis of the selected unique words and their word usage in the hero\u27s speech made it possible to establish that pronouns prevail over all parts of speech in terms of the number of word usage. It can be explained by the fact that the object of research is one of the varieties of discourse – hero’s speech which is surrounded by real life, and, as you know, even depicted colloquial speech usually tends to a certain degree of similarity to real colloquial speech, which determines the role of the environment within the text fragments with direct speech. Indicating words (pronouns) can be considered as such an environment since they are verbal means of explicating the elements of a modelled communicative situation. While in terms of the number of positions, verbs prevail over all parts of speech. The numerical superiority of adjectives over adverbs in terms of the number of positions and the priority of adverbs over adjectives in terms of word usage was also noted.У статті досліджено перший, вербально-семантичний, рівень моделі мовної особистості, на якому здійснено складання індивідуального лексикону. Проаналізовано кількісний склад вербально-семантичного рівня чоловічого мовної особистості на матеріалі екранізації роману М. Лермонтова “Герой нашого часу”. Установлено, що за кількістю слововживань значну перевагу мають займенники, що пов’язано з об’єктом дослідження: кінодискурс певною мірою відбиває особливості розмовного мовлення: вказівні слова являють собою вербальні засоби, які моделюють елементи комунікативних ситуацій. Акцент зроблено й на особливостях використання дієслів та прикметників
Типологiя прiзвищ жителiв с. Либохора Стрийського району на Львiвщинi
No full textThe article presents the analysis of the Ukrainian linguists in the study of surnames, their lexicographic processing. It is noted that the need for a comprehensive study of the names of residents of specific settlements is of particular interest not only for linguists, but also for historians, ethnographers, and local historians. It has been established that almost half of the names of the inhabitants of Lybokhora village is formed from proper names, especially names that are not common among the villagers, such as: Benda, Kyrei, Klym, Kornii, Magush, Metsei, Onufrii, Sava and the like. More than ten surnames are originated from the names of actions: Palii (from the word palyty ‘to smoke’), Melen (from the word moloti ‘to thresh’), Stupynets (from the word stupati ‘tread’). Several surnames are formed form the names of the animal and plant world: Kobylinets (from the word kobyla ‘mare’), Kaplun (kaplun ‘gelded rooster, which is fed for meat’), Kógut (kogút ‘rooster’, however in the surname the first syllable is stressed, when in the word — the second syllable), Txir (txir ‘ferret’), Kalynovych (kalyna ‘viburnum’), Yablinsky (from the dialect word yablinka ‘apple’), Yablonsky (from the Polish word jab lonka ‘apple’, the Ukrainian word yablunia ‘apple’). There are isolated cases when the origin of the villagers’ surnames lies in the names of concepts: Bedzera (from the Hungarian word bezzeg ‘undoubtedly’); professions: Kovaliv (from the word koval ‘blacksmith’); physical and moral vices of the person: Gluhenky (from the word gluhyi ‘deaf ’), Bahur (from the word bahur ‘debauchee’); items: Nagaiko (from the word nagai ‘short belt whip’), etc. It is verified that most of the surnames of the villagers are formed with the help of suffixal method.У статтi проаналiзовано доробок українських мовознавцiв у галузi вивчення прiзвищ, їх лексикографiчного опрацювання. Зазначено, що потреба в комплексному дослiдженнi прiзвищ жителiв конкретних населених пунктiв становить неабиякий iнтерес не лише для мовознавцiв, але й для iсторикiв, етнографiв, краєзнавцiв. Встановлено, що майже половина прiзвищ жителiв с. Либохора походить вiд власних iмен, особливо iмен непоширених серед жителiв села, понад десяток — вiд назв дiї. Кiлька прiзвищ утворенi вiд назв тваринного i рослинного свiту. Поодинокi випадки походження прiзвищ либохiрцiв вiд назв понять, професiй, фiзичних i моральних вад людини, предметiв тощо. Доведено, що бiльшiсть прiзвищ жителiв села утворено суфiксальним способом