Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Концепт «Степ» у романі Юрія Яновського «Вершники»
Get PDFThe analysis of the concept “Prairie” is laid out in the article. The characteristic of space is realized through this concept in the novel “Riders” (“Vershnyky”) by Yu. Yanovskyi. The defining impact of geographical and climate factors on formation of national character, thinking of the nation and world perception is proved. Prairie in national and language picture of the world is associated in the work with infinity, openness, wideness, freedom, which have an effect on the formation of long-standing historical experience of Ukrainian people. East, central and southern regions of Ukraine are presented (nowadays Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhia, Kirovohrad, Mykolayiv, Odessa, Poltava, Kherson districts, Crimea) bound with the Black Sea and the Milky Way (Chumatskyi Shliakh). Infinity and eternity of great Ukrainian prairie is emphasized by boundlessness, immensity of space height and mistery: the Milky Way (Chumatskyi Shliakh), star patterns Pleiades (Volosozhar or Stozhary or Pleiiady; also known as Baby-Zvizdy, Kvochka), Cynosure (Viz), Aquila (Divka z vidramy – the Ukrainian variant for Aquila). It is the universe of the nation, severe and fantastic land on four winds (maistros, grego, tramontane, whirlwind-spindle), which was discovered by the prairie people in the harmony of sounds, smells, tastes, visual objects, in the sense of inexhaustibility of native land wealth, immensity of freedom, heady freedom between blue towers of blue sky and fascinating, fantastic wild prairie, that became the first memory from childhood, motherland, where different events happened: tragic social storms of global level as prairie in winter or during storm, serene calm life of buckwheatseeders or fishermen as incandescent prairie that dings of heat and silence. Such a feeling of “crazy exaltation” has formed the national character of Ukrainian people during centuries and, maybe, it has affected historical fate of the nation.В статье анализируется концепт «Степь», с помощью которого реализуется характеристика пространства в романе Ю. Яновского «Всадники». Доказывается определяющее влияние географических и климатических составляющих на формирование национального характера, мышления народа, его мировосприятия. Степь в национально-языковой картине мира ассоциируется в произведении с бесконечностью, открытостью, широтой, свободой, которые влияют на формирование извечного исторического опыта украинцев. Представлены восточные, центральные и южные регионы Украины, ограниченные Черным морем и Млечным Путем. Это Вселенная жизни народа, суровая и фантастическая земля на четырех ветрах, которую открыли для себя степовики в гармонии звуков, запахов, вкусовых и зрительных образов, в ощущении неисчерпаемости богатства родной земли, необозримости воли, опьянения ею.У статті проаналізовано концепт «Степ», через який реалізується характеристика простору в романі Ю. Яновського «Вершники». Доведено визначальний вплив географічних і кліматичних чинників на формування національного характеру, мислення народу, його світосприйняття. Степ у національно-мовній картині світу асоціюється з безкінечністю, відкритістю, розлогістю, свободою, що впливають на формування споконвічного історичного досвіду українців. Представлено східні, центральні й південні регіони України, обмежені Чорним морем та Чумацьким Шляхом. Це Всесвіт життя народу, сувора і фантастична земля на чотирьох вітрах, яку відкрили для себе степовики в гармонії звуків, запахів, смаків, зорових образів, у відчутті невичерпності багатства рідної землі, неосяжності, п’янкості волі
Поетика густативів у повісті Марії Матіос «Кулінарні фіґлі»
Get PDFThe article analyzes specific using of gustatory lexical units as the means of representing rich national cuisine in the story “Culinary Figures” by M. Matios. This paper deals with several groups of lexical units that are widely used in the work such as: glutonic topos, instrumental units, nominative units. These gustatory words serve in the story “Culinary Figures” as the means of developing recipient’s imagination, stimulating appetite and contributing to the maximum visualization of national cuisine dishes.
It also notes that Mariya Matios, before cooking the dish, recommends mistresses to do everything and start “thanks to their good graces”, since than the dish will be cooked in the delicious way. Descriptive stories perform the informative function and allow the reader to penetrate deeply into the world of national traditions. Among the different recipes of the dishes in the novel there are usual, traditional and ceremonial ways of preparing food, which have long-lasting and well-scripted receipts. The article also shows that the writer uses the gustatory vocabulary to describe the landscapes of her native area Hutsulshchyna. The main focus is put on the names of the following dishes: “Traces of innocence”, “Rose heart”, “Cabbage temptation”, “Dagger”, “Love hook”, the red borsch “The death of the rival”, “Meat stuff”, “The angel trace” “Curly Amour”, “Quiet heart”, stuffed cracknels “Who knows what», a salad “Greetings from America or swallow your fingers”. The writer compares cooking procedure with the process of divination. Each sentence of this work represents writer’s love for the traditions of folk cuisine, the ability to improvise during cooking, the feeling of love for culinary and gastronomic art, which carries out not only the functions of physiological satisfaction, but also aesthetic ones. In addition, it should be noted that in the “Culinary Figures” there are such gustatory terms as “delicious”, “sweet”, “rich”, “edible”, etc. Though these adjectives are actively functioning as relativistic, but this group of words can be reliably attributed to the category of adjectives, which denote both simple and complicated feelings of taste.В статье анализируется специфика использования густативной лексики для презентации богатой национальной кухни в повести М. Матиос «Кулинарные фигли». Акцентируется внимание на том, что в произведении широко используются такие группы лексем: глютонические топосы, инструментарии, лексемы наименования. Густативная лексика в повести «Кулинарные фигли» выполняет функции развития представлений реципиента, возбуждает аппетит, обеспечивает максимальную визуализацию блюд национальной кухни.У статті проаналізовано специфіку використання густативної лексики для презентації багатющої національної кухні в повісті М. Матіос «Кулінарні фіґлі». З’ясовано, що у творі широко вживаються такі групи лексем, як-от: глютонічні топоси, інструментативи, лексеми-номени. Густативна лексика в повісті «Кулінарні фіґлі» виконує функції розвитку уяви реципієнта, збудження апетиту, сприяє максимальній візуалізації страв національної кухні
Вербалізація концепту ВОРОГ в українському політичному дискурсі
Get PDFThe article analyzes the concept of the enemy as a component of the semantic opposition “our” – “alien”, presented in political communication as one of the main conceptual antinomies. An overview of theoretical works, which highlights the verbalization of the basic concepts of political discourse, representing one of the components of the opposition, is “alien”. The linguistic representations of the enemy concept on the lexical level with the definitions of vocabulary definitions and the philosophical interpretation of the concept are outlined. The verbalization of the concept of the enemy in political discourse was explored on the basis of the speeches and speeches of well-known Ukrainian politicians, which allowed to demonstrate the dynamics of its development and to present the two-component structure of the concept. Concepts that make up the core of the national conceptual sphere are altered primarily by external factors and require additional analysis. First of all, it concerns the semantic opposition, among which the defining place belongs to the conceptual opposition of “our” – “alien”, which in the political discourse is represented in the speeches of political figures, political programs, advertising, etc. One of the verbal representations of the concept of “alien” as a component of semantic opposition is presented in the political communication of the concept of the enemy, which requires a thorough analysis given the relevance of this concept in contemporary political discourse.
It is substantiated that in the modern Ukrainian political discourse, the concept of the enemy has a bipolar nuclear part: the first semantic is represented by semantics “ideological enemy”, and the second – “military enemy”. In the first case, it is internal enemies, primarily political opponents, opponents who have opposing or incompatible views. In the second case we are talking about military confrontation, which is represented both in general and in concrete terms. A generalized view of the enemy implies an indication of the presence or active interference by external aggressors, postulating the threat of independence and statehood of Ukraine without indicating the subjects of these hostilities; a concrete presentation implies the actualization of Russia and the Russians as real enemies involved in hostilities against our country. In this case, the semantic field of verbalization is expanding at the expense of the lexem of the thematic group “war”. We fix the domination of the second semantic center of the concept and change the metaphorical models from the family to the militaristic.В статье анализируется концепт ВРАГ как компонент семантической оппозиции «свой» – «чужой», представленной в политической коммуникации как одна из основных концептуальных антиномий. Осуществляется обзор теоретических работ, в которых отражена вербализация основных концептов политического дискурса, содержащих один из компонентов указанной семантической оппозиции – «чужой». Определяются языковые репрезентации концепта ВРАГ на лексическом уровне с опорой на словарные дефиниции и философское толкование концепта. Исследуется вербализация концепта ВРАГ в политическом дискурсе на материале выступлений и речей известных украинских политиков, что позволило продемонстрировать динамику его развития и представить двухкомпонентную структуру концепта.У статті проаналізовано концепт ВОРОГ як компонент семантичної опозиції «свій» – «чужий», представленої в політичної комунікації як одна з основних концептуальних антиномій. Здійснено огляд теоретичних праць, у яких висвітлено вербалізацію основних концептів політичного дискурсу, що представляють один з компонентів зазначеної опозиції – «чужий». Окреслено мовні репрезентації концепту ВОРОГ на лексичному рівні з опертям на словникові дефініції та філософське тлумачення концепту. Досліджено вербалізацію концепту ВОРОГ у політичному дискурсі на матеріалі виступів і промов відомих українських політиків, що дало змогу продемонструвати динаміку його розвитку та представити двокомпонентну будову концепту
Лексичні актуалізатори впливовості ідеологічних кодів у слоганах комерційної телереклами: лінгвосеміотичний підхід
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the functioning of ideological codes in the content of Ukrainian commercial TV advertising, their correlation with slogans and the determination of dominant impact indicators. The author determined that the concepts of «ideological code» and «slogan» are in the same definitive field, but they represent the whole-part ratio, because the slogan is the ideologue of the advertising message and the ideologue is part of the this code. It is established that the markers of ideological codes in slogans are lexemes, which in most cases have the status of key words.
Taxonomy of the fixed units was carried out in accordance with the classification of the semiotic signs by Ch. Pierce. They are divided into three groups. The first group contains the slogans, in which the signs-copies are the indicators of ideological codes. The fundamental sign of this group is the lexeme “BEAUTY” and its derivative adjectives. The second group contains the slogans with markers of index status. In this group the indices were such lexemes as “USEFUL”, “SIMPLICITY”, “QUALITY”, “CONVENIENCE”, “COMFORT”, “NOVELTY” and “CLEANLINESS”. Within this group, the author has proved the synonymity of the lexical units “CONVENIENCE”and “COMFORT”. The third group represents the slogans with markers of symbolic status. The author defines that the most active symbols are lexemes “LIFE”, “COUNTRY” (with meaning “MOTHERLAND”) and “FREEDOM”. Within each of the formed groups the specificity of the influence of lexical dominants of ideological codes is shown. It is proved that ideological codes with signs-copies and signs-symbols appeal to the recipient\u27s emotions, and codes with index signs are directed to the intellectual (rational) sphere of the recipient.Статья посвящается анализу функционирования идеологических кодов в слоганах украинской коммерческой телерекламы и определению лексических индикаторов их суггестивной активности. Определяется, что понятие «идеологический код» и «рекламный слоган» находятся в одном дефинитивном поле, однако репрезентируют отношение «целое – часть». Устанавливается, что маркерами идеологических кодов в структуре рекламных слоганов выступают лексемы, которые в большинстве случаев имеют статус ключевых слов.
Осуществляется таксономизация зафиксированных единиц в соответствии с классификацией семиотических знаков Ч. Пирса. Они распределяются по трем группам: первая группа содержит слоганы, в которых индикаторами идеологических кодов выступают знаки-копии; вторая – слоганы с маркерами индексального статуса; третья – с маркерами символического статуса. В пределах каждой группы демонстрируется специфика воздействия лексических доминант идеологических кодов. Акцентируется внимание на том, что идеологические коды, продуцентами воздействия которых являются знаки-копии и знаки-символы, апеллируют к эмоциям адресата, а коды, воздействующий потенциал которых обеспечивают знаки-индексы, направлены на рациональную сферу реципиента.Статтю присвячено аналізу функціонування ідеологічних кодів у слоганах української комерційної телереклами та встановленню лексичних індикаторів їхньої впливовості. Визначено, що поняття «ідеологічний код» та «рекламний слоган» перебувають в одному дефінітивному полі, проте репрезентують відношення «ціле – частина». Установлено, що маркерами ідеологічних кодів у структурі рекламних слоганів є лексеми, що здебільшого мають статус ключових слів.
Здійснено таксономізацію зафіксованих одиниць відповідно до класифікації семіотичних знаків Ч. Пірса. Їх розподілено за трьома групами: перша група містить слогани, у яких індикаторами ідеологічних кодів виступають знаки-копії; друга – слогани з маркерами індексального статусу; третя – з маркерами символічного статусу. У межах кожної групи пояснено впливову специфіку лексичних домінант ідеологічних кодів. Доведено, що ідеологічні коди, продуцентами впливовості яких є знаки-копії та знаки-символи, апелюють до емоцій адресата, а коди, впливовість яких забезпечують знаки-індекси, скеровано на раціональну сферу реципієнта
Проект українського «Словника прецедентних феноменів»
Get PDFThe article focuses on creating dictionaries of a new type that would meet the demands of both the scientific community and general public. It also deals with the problem of lexicography of precedent phenomena. The paper investigates the principles of precedent name and statement lexicography proposed by D. Gudkov. Moreover it represents and analyzes the samples of dictionary articles proposed by this scientist. This research studies the precedence category, which should be taken into consideration as a scientific basis while developing both the project “Dictionary of precedent phenomena” in Ukrainian and other samples of lexicographic works, such as “Dictionary of precedent Biblical phenomena”, “Dictionary of folk precedent phenomena”, “Dictionary of ancient mythology and literature precedent phenomena”, “Dictionary of precedent names”, “Dictionary of precedent statements” etc.
Precedent phenomena are introduced as nuclear elements of the cultural space, representing the mentality of the national linguistic and cultural community as the result of knowledge and worldview of different generations in a certain language. Such units are the examples of cognitive reality processing, which have significant ties to the fundamental value orientations of some language culture, actualizing culturally relevant information. This paper is focused on the features of selecting the actual material, its systematization, and difficulties, which lexicographers usually face. This article notes that the register of the above mentioned dictionary should contain primarily samples of units that demonstrate the so-called strong precedence, constitute the core of the folk’s cultural memory, preserved in the minds of the most native speaker, and participate in the formation of the language worldview. This research distinguishes the main elements in lexicographic analyzing of precedent phenomena. These elements include the following: 1) the form of verbalization (precedent name; precedent statement; precedent text; precedent situation); 2) the level of precedence (universally precedent; socially precedent; nationally precedent); 3) source of origin. The dictionary article provides compulsive (somewhere even optional!) structural elements represented in the way of encyclopedic information, illustration and certification. This paper also gives the examples of dictionary articles.В статье исследуется проблема прецедентности в целом и лексикографирования прецедентных феноменов в частности, рассматриваются принципы лексикографического описания прецедентных имен и прецедентных высказываний, предложенные Д. Гудковым, анализируются примеры его словарных статей. Подготавливается научная почва для разработки проекта прежде всего украиноязычного «Словаря прецедентных феноменов». Акцентируется внимание на особенностях отбора корпуса фактического материала, его систематизации, трудностях, с которыми будут сталкиваться лексикографы. Речь идет о том, что реестр проектируемого словаря должен содержать преимущественно единицы, демонстрирующие так называемую сильную прецедентность, представляют ядро культурной памяти народа, хранятся в сознании большинства носителей языка.
Выделяются основные элементы лексикографического анализа прецедентных феноменов: 1) форма вербализации (прецедентное имя; прецедентное высказывание; прецедентный текст; прецедентная ситуация); 2) уровень прецедентности (универсально-прецедентный; социумно-прецедентный; национально-прецедентный); 3) источник происхождения (литературный (библейское, мировая литература, украинская литература и т. п.); нелитературное (фольклорное, мифологическое и т. п.). В анонсированных словарных статьях предусматривается наличие обязательных структурных элементов в виде энциклопедической справки, иллюстрации и паспортизации.У статті порушено проблему прецедентності загалом та лексикографування прецедентних феноменів зокрема, розглянуто принципи лексикографування прецедентних імен та прецедентних висловлень, запропоновані Д. Гудковим, проаналізовано наявні зразки словникових статей. Представлено наукове підґрунтя для розробки проекту перш за все українськомовного «Словника прецедентних феноменів». Зосереджено увагу на особливостях добору корпусу фактичного матеріалу, його систематизації, на труднощах, із якими зіштовхуватимуться лексикографи. Акцентовано, що реєстр проектованого словника повинен містити передусім зразки одиниць, які демонструють так звану сильну прецедентність, становлять ядро культурної пам’яті народу, зберігаються у свідомості більшості носіїв мов.
Виокремлено основні елементи лексикографічного аналізу прецедентних феноменів: 1) форму вербалізації (прецедентне ім’я; прецедентне висловлення; прецедентний текст; прецедентна ситуація); 2) рівень прецедентності (універсально прецедентний; соціумно прецедентний; національно прецедентний); 3) джерело походження (літературне (біблійне, світова література, українська література і т. ін.); нелітературне (фольклорне, міфологічне і т. ін.). В анонсованих словникових статтях передбачено наявність обов’язкових структурних елементів у вигляді енциклопедичної довідки, ілюстрації та паспортизації
Метафоричні моделі пам’яті в українському щоденниковому дискурсі
Get PDF
The article presents metaphorical memory models as the most productive in the Ukrainian diary discourse. Ukrainian diary discourse definitely topographs the general map of the memory of the world in which the diarist lived. Through the prism of his own consciousness he marks the present and denotes himself in it. Separate segments – diarrheal, autobiographical, written, generational, as if puzzles are a common memory card, each of which films a single fragment through the prism of the diary writer vision. Defined metaphors of memory are outlined by special markers, which not only visualize the diary text fabric, but also form its skeleton. The expressive verbalizers in the metaphorical memory model are the following frames: «душа пам’ятає», «мати перед очима»; «стояти перед очима», «вертатися думками», «постати перед нею», «спливати в пам’яті», «змигнути в пам’яті», «не виходити з пам’яті», «політати думками понад бідною Україною», «озватися звідти, з дитинства, юності», «не запектися в душі», «міцно врізатися в пам’ять», «увібрати в душу, запам’ятати, зберегти в пам’яті», «пропливати перед очима», «зринати з глибин пам’яті», «зостатися в душі» etc.
The following metaphorical images-comparisons have been singled out: «пам’ять – свічка», «пам’ять – рослина»; they constitute the opposition abstract – concrete. Significant and adverbial metaphorical models indicating memory processes have been identified. Complex metaphorical constructions, such as «той сором живе в мені» are used as the means of expressivity contributing much to the emotional and figurative conveying of the diary writer’s thoughts. Metaphorical potential of the phrase «думки звертаються до тих, кого давно нема» not only causes emotions associated with past events in the life of a diary writer. These emotions are alive and they simulate his linguistic space, contribute to the creation of a certain picture of the world with the corresponding reactions to them, provide the reliability of the reproduced information. Memory is not just a resource (archival repository) of everything experienced by a diarist, not just information, emotions, skills and abilities, words, categories, but also the contradictory process of Ego’s communication with himself, with his constantly distancing past. It is proved that memory is the sum of all knowledge of the diarist about the world and about himself. The metaphorical model of memory in a diary discourse should be formed with the consideration of such mental concepts as thought, suggestion, consciousness, desire, and doubt.
В статье исследуются метафорические модели памяти как самые продуктивные в украинском дневниковом дискурсе. Выделенные метафоры памяти очерчиваются особенными маркерами, которые не только делают выразительными дневниковую текстовую ткань, но и формируют ее скелет. Выразительными вербализаторами в метафорической модели памяти называются такие фреймы: «душа помнит», «иметь перед глазами, «стоять перед глазами», «возвращаться мыслями», «встать пред ней», «сплыть в памяти», «смигнуть в памяти», «не выходить с памяти», «полетать мыслями над бедной Украиной», «озваться оттуда, с детства, с юности», «не запечься в душе», «твердо врезаться в память», «вобрать в душу, запомнить, сберечь в памяти», «проплыть перед глазами», «возникнуть с глубины памяти», «остаться в душе», «лечь на душу как тихая молитва», «оживать в памяти», «не умереть во мне», «оновиться в памяти», «сберечь волнующие тайны», «возникают воспоминания» и др.
Выделяются метафорические образы-сравнения «память – свеча», «память – растение», что образует оппозицию по линии абстрактное – конкретное. Фиксируются определительные и адвербиальные метафорические модели, которые обозначают процессы памяти. Память – это неоднозначный процесс общения Еgo з собой, со своим прошлым, которое постоянно дистанцируется. Метафорическую модель памяти в дневниковом дискурсе необходимо формировать, учитывая такие ментальные понятия, как мысль, домысел, сознание, желания, сомнения.
У статті представлено метафоричні моделі пам’яті як найпродуктивніші в українському щоденниковому дискурсі. Визначені метафори пам’яті окреслено особливими маркерами, що не лише увиразнюють щоденникову текстову тканину, а й формують її скелет. Виразними вербалізаторами в метафоричній моделі пам’яті названі такі фрейми: «душа пам’ятає», «мати перед очима»; «стояти перед очима», «вертатися думками», «постати перед нею», «спливати в пам’яті». «змигнути в пам’яті», «не виходити з пам’яті», «політати думками понад бідною Україною», «озватися звідти, з дитинства, юності», «не запектися в душі», «міцно врізатися в пам’ять», «увібрати в душу, запам’ятати, зберегти у пам’яті», «пропливати перед очима», «зринати з глибин пам’яті», «зостатися в душі», «лягати на душу як тиха молитва», «оживати в пам’яті», «не вмерти в мені», «оновлювати в пам’яті», «зберегти хвилюючі таємниці», «скресають згадки» та ін.
Виокремлено метафоричні образи-порівняння «пам’ять – свічка», «пам’ять – рослина», що становлять опозицію за лінією абстрактне – конкретне. Зафіксовано ознакові й адвербіальних метафоричні моделі на позначення процесів пам’яті. Пам’ять – це суперечливий процес спілкування Еgo з собою, зі своїм минулим, що постійно дистанціюється. Метафоричну модель пам’яті в щоденниковому дискурсі варто формувати, ураховуючи такими ментальними поняттями, як думка, гадка, свідомість, бажання, сумнів
Навчання студентів-іноземців української мови на компетентнісній основі
Get PDFThe article examines the necessity to implement competency-based approach that is caused by the following factors: transition of world community to the information society where the ability to learn, skills of information seeking, the ability to life-long self-learning, the necessity to integrate into different societies, to be competitive in the world labour market are in high demand; refocusing of education from obtaining knowledge and skills to the formation of problem solving skills on the basis of acquired knowledge. The analysis of scientific literature shows that the selection of approaches to the Ukrainian language training of foreign citizens is determined by its key functions: to be the most important means of communication, cognition and influence and form developed, socially active personality that is able to communicate in various types of speech activity, keep to the standards and rules of linguistic behavior of certain society representatives, relies on information about the level of individual’s development, cultural and social peculiarities and differences. So, the aim of language training of foreign students is the competence formation necessary for their harmonius coexistence in a “foreign” society, since knowledge and skills of Ukrainian language and culture, the ability to determine the differences that impede understanding during the communication, the automation of communication skills for specific situations are the keys to the successful development of the personality in foreign language sociocultural environment.
The introduction of competency-based approach to the process of Ukrainian language training of foreign student provides the creation of conditions that ensure the solution of professional tasks on the bases of acquired knowledge and skills; education of intelligent person that is able to communicate in a multifactor world and process information effectively, generate ideas, and overcome the life and professional obstacles. The key goal of implementing competency-based approach is the formation of language, speech, communicative, intercultural and strategic competences to develop personality that is able take part in intercultural dialogue both in personal and professional spheres.В статье проанализированы требования современного образования к выпускникам вузов. Обоснована необходимость внедрения компетентностного подхода в процессе обучения украинскому языку иностранных студентов. Определенно, что данный подход предусматривает создание эффективных условий в учебно-воспитательном процессе, которые дают возможность решать профессиональные задачи на основе полученных знаний, сформированных умений и навыков, и позволяет приобрести компетентности (языковая, коммуникативная, межкультурная, стратегическая), необходимые для формирования личности способной к межкультурному диалогу.У статті проаналізовано вимоги сучасної освіти до випускників вишів. Обґрунтовано необхідність упровадження компетентнісного підходу під час навчання української мови студентів-іноземців, та визначено, що означений підхід передбачає створення ефективних умов у навчально-виховному процесі, які забезпечують розв’язання професійних завдань на основі отриманих знань, сформованих умінь та навичок, та дозволяє набути компетентностей (мовна, мовленнєва, комунікативна, міжкультурна та стратегічна), необхідних для формування особистості здатної до міжкультурного діалогу
Лексичні домінанти в повісті Миколи Хвильового «Санаторійна зона»
Get PDFThe article analyzes the vocabulary of Mykola Khvyliovyi, in view of its constant domination and repetition of separate lexemes in the text. The semantic features and functional role of lexical dominant in the story “Sanatorium zone” are revealed; their structural and stylistic peculiarities of author\u27s conception of reality transmission are investigated: their linguistic aspect is traced as verbalizers of stylistic figures of “silence” and “scream”. The author uses lexemes that characterize the figure of silence “Anarch of Stupid”, “Maya nervously shrugged his head and silently rushed forward”, “River was silent. But even in the silence of the river was the same indescribable loneliness”. Mykola Khvylovy uses tokens on the sign of silence to relate the silence of Man and Nature. The words of silence are used by them in the works “Mother”, “Silhouettes” and others. In the final story, the scream turns into mute pain. It goes down inside the heroes. Consequently, the lexical dominant is a phenomenon, which in the text of the story acquires poly-dimensional significance, forms the concept sphere and expresses the attitude of the author. M. Khvylov\u27s statement of his position is achieved precisely because of the saturation of the text of the story with dominant lexemes, which give the author\u27s style polysemic, expressiveness and individuality. The Ukrainian prose of the 20-30\u27s of the twentieth century represented the peculiarity of the image of mental processes determined by social circumstances on the basis of post-revolutionary activity. Logically, in this typological context, the stories of Mykola Khvylovyy with their lexical dominantes, which determine the originality of his style and the poetics of the work of art, fit into it. The term “dominant” is used in the theoretical interpretation of the prominent neurophysiologist, psychologist and neurologist O. Ukhtomsky.В статье анализируется лексика Николая Хвылевого с учётом ее постоянного доминирования и повторения отдельных лексем в ткани художественного текста. Акцентируется внимание на семантической специфике и функциональной роли лексических доминант в повести «Санаторийная зона»; исследуются их структурные и стилистические особенности, в частности и относительно передачи авторской концепции действительности; рассматривается их языковедческий аспект как вербализаторов стилистических фигур «молчание» и «крика».У статті проаналізовано лексику Миколи Хвильового з огляду на її постійне домінування та повторення окремих лексем в тканині художнього тексту. З’ясовано семантичну специфіку й функціонально роль лексичних домінант у повісті «Санаторійна зона»; досліджено їх структурні та стилістичні особливості, зокрема й стосовно передачі авторської концепції дійсності; простежено їх мовознавчий аспект як вербалізаторів стилістичних фігур «мовчання» та «крику»
Вираження танцювальної культури українців засобами фразеології
Get PDFThis article investigates semantic and ethnic cultural peculiarities of Ukrainian idioms and set expressions, which represent specific dance culture of our nation, describe the nature of expressive movements and provide information about non-verbal components of choreographic practice (posture, gestures etc.). Ukrainians’ dance abilities are determined as a unique and original phenomenon, verbally represented in phraseology units. The analysis involves the following groups of set expressions: 1) idioms with verbal “dance” component; 2) idioms with inner component structure which stands for moving activity similar to dance. This paper confirms that the semantics of set expressions in the first group contains metaphorical meaning becoming clear only through additional cultural commentary and symbol interpretation. The idioms of the second group illustrate non-verbal human activity and assess the body language. Their meaning makes it possible to identify Ukrainian mental traits through the prism of dance culture. This research also provides Russian set expressions to emphasize national expressiveness of cultural component in Ukrainian and Belarusian phraseology units, which have the same Eastern Slavic language background.
Factual material observation manifests that the dance originates as a result of behavior and scenario ritualization. Idiomatic units become the way to express general need of regulating person’s dance moves on the biological basis as a means of transmitting cognitive adaptively valuable information. Dance language is deeply influenced and caused by social and cultural life. That is why studying of the wildlife, interpersonal communication, international relations, even military affairs contributes to forming certain models of dance culture. Non-linguistic information involved in the research turns to be the source of set expressions in phraseology. This paper illustrates that the set expressions of dance culture contain emotional and evaluative expressiveness and expressive means, mostly stylistically reduced, providing a humorous assessment of reality.В статье определяются семантические и этнокультурные особенности украинских фразем, в которых показана специфика танцевальной культуры носителей языка, которые описывают характер выразительных движений, несут в себе знание про невербальный компонент хореографической практики (позы, жесты). Танцевальные способности украинского народа определяются как уникальное и самобытное явление, получившее свое лингвистическое воплощение в устойчивых словосочетаниях. Для анализа взяты две группы выражений: 1) фразеологизмы с компонентом «танцевать»; 2) фразеологизмы, внутренняя форма которых фиксирует двигательную активность, подобную танцевальной. Сделан акцент на тот факт, что семантика фразеологических единиц первой группы имеет метафорическое проявление, становится ясной благодаря культурологическим комментариям, толкованиям символической составляющей. Устойчивые словосочетания второй группы иллюстрируют невербальную активность человека, дают оценку языку тела, что позволяет определить черты характера украинцев, ментальные признаки сквозь призму танцевальной культуры.
Анализ фактического материала дал возможность сделать определенные выводы о том, что танец возник в результате ритуализации поведенческих стереотипов и сценариев. Они являются выражением общей потребности упорядочить танцевальные движения на биологической основе как средства передачи адаптивно ценной когнитивной информации. Язык танца обусловлен социокультурной жизнью, поэтому наблюдения за животным миром, межличностное общение, межнациональные связи, быт и даже военное дело стали базой для определенных моделей хореографической культуры.У статті з’ясовуються семантичні й етнокультурні особливості українських фразем, які репрезентують специфіку танцювальної культури мовців, описують характер виражальних рухів, надають відомості про невербальний компонент хореографічної практики (пози, жести). Танцювальні здібності українського народу схарактеризовано як унікальне та самобутнє явище, що отримало лінгвальне втілення у сталих зворотах. До аналізу залучено дві групи висловів: 1) фразеологізми із дієслівним компонентом «танцювати»; 2) фразеологізми, внутрішня форма яких засвідчує рухову активність, подібну до танцювальної. Акцентовано, що семантика стійких словосполучень першої групи має метафоричний вияв, стає зрозумілою завдяки культурологічним коментарям, витлумаченню символічного навантаження. Сталі звороти другої групи ілюструють невербальну активність людини, дають оцінку мові тіла, що дає змогу визначити риси характеру українців, ментальні ознаки крізь призму танцювальної культури.
Спостереження за фактичним матеріалом дає підстави зробити висновок, що танець виник у результаті ритуалізації поведінкових стереотипів і сценаріїв. Вони є виявом загальної потреби до впорядкування танцювальних рухів на біологічній основі як засобів передачі адаптивно цінної когнітивної інформації. Мова танцю зумовлена соціокультурним життям, тому спостереження за тваринним світом, міжособистісне спілкування, міжнаціональні зв’язки, побут, навіть військова справа стали підґрунтям для певних моделей хореографічної культури. 
Бажальні речення як активатор комунікативно-прагматичної настанови рекламного повідомлення
Get PDFThis thesis makes an attempt to define and describe the basic communicative pragmatic features of modern advertising. Advertising communication tends to shorten the use of the language means. This characteristic explains the deliberate usage of such linguistic constructions that primarily influence the potential consumer. The role of advertising has increased in the modern world. Its strengthening intensifies the interest in the study of this social phenomenon among the scientists in various fields. The relevance of the study is obvious due to the fact that the issues of verbal influence on the recipient remains unexplored in modern Ukrainian linguistics. The thesis identifies and examines the basic communicative pragmatic and stylistic parameters of Ukrainian text advertising, including the methods and the expressions of direct addressing, accentuations types and functions, the role of assessment in effect creating communicative impact on the recipient.
Advertising is a special kind of mass communication, mainly oriented to persuade, influence or force the recipient to choose (buy) the object of advertising. The important communicative feature of the advertising text is that it informs the potential customer about new products / services, and in the same time it mainly aims to implement the pragmatic setup to buy or use the advertising product. This research demonstrates the schematic model of a communicative act between the sender of the advertising message and the recipient. It also defines the basic communicative characteristics of advertising texts. According to the content advertising messages can be distinguished into 3 types: specific, pragmatic and convincing texts. As for the way of information presenting advertising messages are divided into clear and concise texts. The main form of advertising texts is commercial ads with informative, convincing and reminding functions. In advertising the category of addressing allows to install and maintain the contact with a customer, effectively convince and induce a potential consumer to perform certain actions, referred to the advertising message. Pragmatic setup of the advertisement is implemented mainly through the incentive, interrogative, optative, vocative sentences.В предлагаемой статье определена роль предложений-пожеланий как эффективного средства побуждения, поощрения потребителя к реализации программируемой рекламной цели, выявлены типы таких структур, частоту их употребления и выполняемую коммуникативно-прагматическую функцию.У запропонованій статті визначено роль бажальних речень як ефективного засобу спонукання, заохочення споживача до реалізації запрограмованої мети реклами, виявлено різновиди таких структур, частотність їх уживання та виконувану комунікативно-прагматичну функцію