Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Тематичні групи лексем на позначення запахів давньоруськоукраїнського періоду
Get PDFIn Ukrainian linguistics it is traditional to study the semantic groups of the vocabulary of the language. One of these groups is odorativa. The clarification of the history of the formation of a separate semantic group - obnoxious - is relevant because it allows us to broaden the general picture of the world. Our article is devoted to the description of the thematic group of tokens on the designation of smells of the ancient Russian-Ukrainian period, since a complete study of the history of the lexical composition of the Ukrainian language is impossible without an understanding of the history of the formation of individual semantic groups.
The surveyed sources of the period of Kievan Rus allow to distinguish thematic groups that were recorded in the pre-Slavic period. This is a group of fragrant plants (about 20 tokens). In some contexts we observe a number of names of fragrant plants. Individually analyzed tokens may be included in different thematic groups (plants, substances). The group of aromatic substances was the most quantitative (almost 60 nomens). Mostly, in ancient texts, there were obsessive religious usage tokens. The peculiarity of the thematic group of aromatic substances is the presence of word-formation nests. Similar word-building nests contain a variety of variants. The most productive word-building nest of this period of the analyzed thematic group are derivatives with the root of the world. The non-derivative world-class token was ambiguous and performed in various ways. About a dozen derivatives are formed by the foundation. Preferably nouns and adjectives. A number of nomines were used in the monuments to designate the kind of spices. Found many-valued nouns, verbs, contextually conveying obsessive feelings.В статье анализируется одоративная лексика в памятках XI–XIII ст. Основные корни этой давней тематической группы унаследованы еще с праславянского периода. Одоративы принадлежали к разным частям речи. Обнаружены словообразовательные варианты производных. Суффиксальные дериваты в контексте могли передавать антонимические значения. Часто в давних текстах функционировали одоративные лексемы религиозного употребления. В тематических группах анализированного периода превалировали ароматические вещества и соответвенные растения.У статті аналізується одоративна лексика в пам’ятках XI–XIII ст. Основні корені цієї давньої тематичної групи успадковані ще з праслов’янського періоду. Одоративи мали різну частиномовну належність. Виявлені словотвірні варіанти похідних. Суфіксальні деривати в контексті могли передавати антонімічні значення. Часто в давніх текстах побутували одоративні лексеми релігійного вжитку. У тематичних групах аналізованого періоду переважали ароматичні речовини та відповідні рослини
Прийоми мовної гри в американському гумористичному дискурсі (на матеріалі ситкому “Scrubs”)
Get PDFThe article is devoted to the study of language game techniques in English language humorous discourse. The authors start with considering the notion of humorous discourse, which is viewed as text immersed in a situation of laughter. Incomplete components of humorous discourse are those of humorous tonality and humorous intention. Humorous intention is understood as an active position of the speaker, his or her desire to organize a humorous situation. Humorous tonality is treated as an emotional atmosphere of communication characterized by a friendly interrelationship of the participants in the conversation, as well as the mood of the interlocutors and their willingness to joke and laugh. These two components predetermined the choice of the factual material of the study, which is a popular American sitcom “Scrubs” (seasons 1, 4 and 8) telling about the life of physicians. The humorous effect of the sitcom is often created by the extensive use of language play. Language play is viewed in the study as a creative and non-standard (deviating from the norm) use of any language units and / or categories to create witty statements. In a broad sense, following L. Wittgenstein, who believed that any speech activity of a person is somehow related to language play, language play is understood as a certain type of the speaker’s speech behaviour based on a deliberate violation of systemic relations of language. To the characteristics of language play belong those of dialogism (presence of the addresser and addressee), creativity of speech activity, conjugation with a humorous effect and use of means of all language levels.
The authors come to the conclusion that the characters of the American sitcom “Scrubs” use in their jokes almost all the language play techniques at all the levels of language structure: phonological (prosthesis, onomatopoeia, rhyme), morphological (contamination, suffixation, abbreviation), lexical (metaphor, epithet, hyperbole, pun, alogism, antonomasia, periphrasis, lexical repetition) and syntactic (syntactic repetition, rhetorical question, parcellation). In the sitcom, language play can be mostly found at lexical level (often-used are metaphors, epithets, hyperboles, comparisons, less often – alogisms and periphrases). Language play techniques are quite rarely found at phonological and morphological levels: for example, such technique as assonance has not been noted in the jokes of the sitcom characters. At syntactic level, the most commonly used technique of language play is repetition.Статья посвящена изучению приемов языковой игры в юмористическом дискурсе. Авторы рассматривают понятие юмористического дискурса, устанавливают роль языковой игры в его структуре и изучают способы достижения юмористического эффекта на материале популярного американского ситкома “Scrubs”. В ходе исследования рассматриваются приемы языковой игры на фонетическом (протеза, ономатопея, рифма), словообразовательном (контаминация, суффиксация, аббревиация), лексическом (метафора, эпитет, гипербола, каламбур, алогизм, антономасия, перифраз, лексический повтор) и синтаксическом (синтаксический повтор, риторический вопрос, парцелляция) языковых уровнях.Статтю присвячено вивченню прийомів мовної гри в гумористичному дискурсі. Автори розглядають поняття гумористичного дискурсу, визначають роль мовної гри в його структурі та вивчають засоби досягнення гумористичного ефекту на матеріалі популярного американського ситкому “Scrubs”. Досліджено прийоми мовної гри на фонетичному (протеза, ономатопея, рифма), словотвірному (контамінація, суфіксація, абревіація), лексичному (метафора, епітет, гіпербола, каламбур, алогізм, антономазія, перифраз, лексичний повтор) і синтаксичному (синтаксичний повтор, риторичне питання, парцеляція) мовних рівнях
Етапи інтенсивного навчання усного монологічного мовлення майбутніх хореографів
Get PDFThe problem of students’ monologue speech training is considered in this article. The need of bringing of the monologue speech to automaticity due to exercises is indicated. The reasons of grammatical poorness of specialty utterances are shown. The effectiveness of using speech samples, props and models is proved. While studying monologue speech it is important to stimulate with the help of verbal, visual situations. We considered in this work the exercises in which situational approach to the training of monologue speech are being realized. For intensification of the monologue speech training especially at the beginning technical aids can be used. The article deals with the implementation of new modern of monologue and dialogue speech in the training of university students as an important component of their professional competence which is derived with the help of appropriate organization of studies and use of project methods; the grounding of the suitability and necessity of students’ foreign language communication in the modern conditions of education integration and globalization.
Professionally-oriented training has a complex structure that combines knowledge of the foreign-language society and professional-oriented society, as well as the professional competence of a specialist on a subject that is being discussed. Note that the accumulation of this knowledge occurs first of all in the native language, and then expands at the expense of a foreign language. Effective formation of skills and abilities of professional monologue broadcasting of choreographer students is realized on the basis of selected educational situations of professionally oriented learning, which are as close as possible to real situations and subject competence of students.В статье рассматриваются вопросы обучения монологической речи студентов-хореографов. Акцентируется внимание на необходимости доведения монологической речи до автоматизма за счет выполнения тех или иных упражнений. Выясняются причины грамматической бедности профессионально-ориентированных высказываний. Доказывается эффективность использования речевых образцов, опор и моделей.
Выделяются особенности применения современных методов обучения студентов основам монологической речи как неотъемлемой составляющей профессиональной компетентности будущих специалистов. Высказываются замечания об адекватной организации учебных занятий и внедрение проектных видов аудиторных работ; обосновывается целесообразность и необходимость развития умений и навыков иноязычного общения студентов высших учебных заведений в современных условиях интеграции и глобализации образовательного пространства и общества в целом.У статті порушено питання навчання монологічного мовлення студентів хореографів, виокремлено етапи інтенсивного навчання. Акцентовано на необхідності доведення монологічного мовлення до автоматизму за рахунок виконання тих чи тих вправ. З’ясовано причини граматичної бідності професійно зорієнтованих висловлень. Доведено ефективність використання мовленнєвих зразків, опор і моделей.
Виявлено особливості використання сучасних методів навчання студентів основ монологічного мовлення як невід’ємної складової професійної компетентності майбутніх фахівців. Зосереджено увагу на адекватній організації навчальних занять і запровадженні проектних видів аудиторних робіт; обґрунтовано доцільність і необхідність розвитку вмінь і навичок іншомовного спілкування у студентів вищих навчальних закладів у сучасних умовах інтеграції та глобалізації освітнього простору й суспільства загалом
Функціонування номінативних вставлених речень у текстах наукового і публіцистичного стилів української мови
Get PDFIn the paper the functioning of nominative parenthetic sentences in the scientific and journalistic styles is analyzed. The authors have nominated them as syntactical isolated constructions of the basic sentence. These items are both substantives in the Common Case and complicated constructions with basic substantive in the same Case. Ukrainian linguists establish the fact of various usages of these constructions, their peculiarities greatly concerned with affirmation establishing items or phenomena existence. But their distinctive feature means understanding them as a part of the Present Tense because of the absence of syntactical verbs constructions used in special tenses or verbs voice. The paper shows that the nominative parenthetical sentences have the similar usage as nominative ones, e.g., in the limits of basic sentence they transform the data with the statement of available necessary items, but they must be followed by the detailed feature. Nominative sentences predication is illustrated by affirmation intonation.
The authors have determined that nominative parenthetic sentences in the scientific and journalistic styles of Ukrainian literary language may give additional, exact functions to the basic sentence as follow: 1) affirmation about the subject of some activity (nominative parenthetic sentence names the performer, in the basic sentence it is called partly); 2) affirmation about the feature existence (nominative parenthetic sentence names the feature, with the feature so characteristic of the basic sentence); 3) local affirmation (nominative parenthetic sentence points to the component of basic sentence location). The main nominative component function can be performed by an item with numeral meaning. Nominative parenthetic sentences are often used both in journalistic and scientific texts to the identification of another text portion, especially for the identifications the text with its author (identification feature) or with the source of other text. The paper shows that the structure of nominative parenthetic sentences is the substantive lexical words in the basic form or the construction with the basic substantive in the Common Case.В статье исследуется функционирование в текстах научного и публицистического стилей украинского языка номинативных вставных предложений (изолированных в рамках базового предложения конструкций, которые являют собой субстантивы в именительном падеже или распространенные конструкции со стержневым субстантивом в именительном падеже). Акцентируется внимание на том, что номинативные вставные предложения в текстах научного и публицистического стилей могут вносить в базовое предложение такие уточняющие значения: констатация наличия субъекта действия; констатация наличия признака; констатация наличия локальности. В роли стержневого номинативного компонента может быть единица с числовой семантикой; очень часто номинативные вставные предложения употреблены для идентификации фрагмента чужого текста.У статті досліджено функціонування в текстах наукового і публіцистичного стилів номінативних вставлених речень (ізольовані в межах базового речення конструкції, що являють собою субстантиви в називному відмінку або поширені конструкції зі стрижневим субстантивом у називному відмінку). Проілюстровано, що номінативні вставлені речення в науковому і публіцистичному стилях можуть вносити до базового речення такі констатувально-уточнювальні значення: констатація наявності суб’єкта дії; констатація наявності ознаки; констатація локальності. Функцію стрижневого номінативного компонента може виконувати й одиниця з числовою семантикою; досить часто номінативні вставлені речення вжиті для ідентифікації певного іншотекстового фрагмента
Структурні типи назв страв у «Практичній кухні» Ольги Франко
Get PDFThe article is concerned with revealing and describing of main structural types of names of dishes in Olha Franko’s cookery book “Practical cuisine”. The term “names of dishes” means first components of culinary recipes, their titles. The author overviews main lines of modern research of gastronomic discourse, in particular linguistic studies. The fact is ascertained there are not enough research papers in Ukrainian linguistics analyzing Ukrainian gastronomic discourse. The general description of cookery books as special editions for using is made. Also these books have historic and social value, reflect changes in material culture of society, in food culture, collective consciousness, style of life of different social class etc. More than 1 000 names of dishes in Olha Franko’s cookery book “Practical cuisine” are analyzed. One-word names are 14 % of all names. They demonstrate typical for Ukrainian language ways of formation of names of dishes and semantic changes: the article contains examples of suffixal derivatives from names of food products, from verbs with meaning of culinary processes, examples of names derived by lexical-semantic method of derivation and by linguistic borrowing.
The main types of complex names of dishes are described. The most of them are two-part phrases (more than 68 %). The typical structures are substantive phrases with subordinate words expressed by adjectives, participles, and nouns with prepositions. In most cases subordinate elements regardless of the grammatical form denote necessary ingredients of the dishes and methods of food processing. The dependent components in significantly fewer number of names indicate a qualitative characteristic of the dish (texture, color, taste) or derived from the name of the area where a certain method of cooking is distributed. Names are not massive in details. Methods of further complicating of basic structures and deriving three-, four-, and five-word phrases are described. There is almost complete absence of figurative names and those ones containing prominent assessment among analyzed phrases. The advanced studies are the further analyzing of culinary books published in different periods by using a comparable method. Such essays will reveal changes in gastronomic discourse due to various political, economic, and socio-cultural factors.В статье проанализированы более 1000 наименований блюд из кулинарной книги Ольги Франко «Практическая кухня». Акцентируется внимание на том, что однословные наименования (около 14 %) демонстрируют типичные для украинского языка способы образования названий блюд и семантические изменения, которые происходят при этом; приводятся примеры суффиксальных дериватов, названий, образованных лексико-семантическим способом и путем заимствований.
Описываются основные типы сложных наименований блюд, большинство из которых составляют двухсоставные словосочетания (более 68 %). Типичными для них являются структуры с главным компонентом – именем существительным и зависимым именем прилагательным (причастием) или именем существительным с предлогом. Зависимые компоненты в большинстве случаев указывают на необходимые ингредиенты блюда или способы кулинарной обработки продуктов. В то же время названия не имеют чрезмерной детализации. Описаны способы дальнейшего усложнения базовых структур и образования на их основе трёх-, четырёх- и пятикомпонентных названий блюд. В проанализированных названиях блюд практически полностью отсутствуют образные наименования и содержащие ярко выраженную оценку.У статті проаналізовано більше 1000 найменувань страв із кулінарної книги Ольги Франко «Практична кухня». З’ясовано, що однослівні найменування (близько 14 %) засвідчують типові для української мови способи утворення назв страв та семантичні зміни, що при цьому відбуваються; наведено приклади суфіксальних дериватів, назв, утворених лексико-семантичним способом та шляхом запозичення.
Визначено та описано основні типи складених найменувань страв, більшість із яких становлять двоскладні словосполучення (більше ніж 68 %). Типовими для них є структури з головним іменниковим компонентом та залежним прикметником (дієприкметником) чи іменниково-прийменниковим сполученням. Залежні компоненти у своїй більшості вказують на необхідні інгредієнти страви або способи кулінарної обробки продуктів. Водночас назви не містять надмірної деталізації. Описано способи подальшого ускладнення базових структур та утворення на їх основі три-, чотири- та п’ятикомпонентних назв страв. У проаналізованих назвах страв засвідчено майже повну відсутність образних найменувань і таких, що містять яскраво виражену оцінку
Сутність комунікативного міжособистісного конфлікту за даними соціолінгвістичного опитування
Get PDFThe article analyses the results of a sociolinguistic survey conducted with the aim of distinguishing and differentiating the means of language, Ukrainian skills accomplish this in the conflicting communication with different opponents.
The questions of the questionnaire belong to two blocks. The first contains language tools that allow us to identify communicative reactions of informants during an interpersonal conflict with relative (informal) opponents; in the second one – with a stranger (a friend or a stranger) as an opponent. The elements of the representation of conflict communication are selected the same for both blocks (35 markers). These are lexical markers of the semantic-thematic groups: “assessment of personality traits of the opponent” (substantives, attributes), “assessment of the process of conflict development”. Also, the phraseological markers of the semantic-thematic group “subject’s actions in the conflict” are described. The survey found that lexical markers representing the reaction to a relative opponent predominating when respondents avoid words that are specific markers, their semantics indicates a person\u27s defects or words are called an acquired deficiency of the individual, which is difficult or impossible to remove. Regarding the non-relative opponent, the informants believe that it is not desirable to use markers of a general assessment, which represent the lack of specificity of the impression of the opponent, or those that call the natural features of the person.
According to the questionnaire, stylistically marked and unmarked signs of the language cause conflicting communication. However, the respondents understand the semantic-stylistic peculiarity of the marked words and phraseological units. Therefore they are avoiding words with a fixed functional and stylistic component of the connotation, which complicate communication with a relative opponent. Under these conditions, they prefer stylistically unmarked elements. In communicating with non-relative opponents, informants do not restrict themselves in conflicting reactions, preferring the stylistically marked units of language. However, respondents consider the public experience. Therefore, they demonstrate their desire to follow Ukrainian linguistic and cultural rules. Their legislative regulators of communicative conflict behaviour are stable, and respondents prefer the way to avoid conflicts.проведенного для различия и дифференциации единиц языка, которые реализуют устойчивые навыки украинцев в конфликтном общении с разными оппонентами. Согласно данным ответов респондентов установлено, что конфликтная коммуникация может быть реализована стилистически маркированными и немаркированными знаками языка в зависимости от направленности на отношения с близким / чужим, официальным / неофициальным оппонентом, на соблюдение украинских лингвокультурных норм.У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного опитування, проведеного для вирізнення й диференціації засобів мови, які реалізують сталі навички українців у конфліктному спілкуванні з різними опонентами. За даними відповідей респондентів з’ясовано, що конфліктна комунікація може бути зреалізована стилістично маркованими й немаркованими знаками мови залежно від спрямованості на контакт із близьким / чужим, офіційним / неофіційним опонентом, на дотримання українських лінгвокультурних норм
Соматичні фразеологізми як маркери національно-культурних стереотипів
Get PDFIn the article in the linguо-cultural aspect the somatic lexical-phraseological sphere of the Belarusian people is interpreted; the essence of the term “somatizm” is determined; the stereotypes of the Belarusian somatic phraseology are researched. The national-cultural information of the phraseological units is revealed and stereotypes which are encoded in the inner form of the phraseological units are fixed and decoded. The results of the research demonstrate that stereotypes can be shown not only through the Belarusian complex idea about people but of exactly through the phraseological components, which are used in the stereotype situation. For example, generosity and hospitable are the distinguishing features of the Belarusian mentality, which are illustrated in the phraseological units з распасцёртымі рукамі (прымаць, сустракаць, чакаць) ‘cordiality, with hospitality and great pleasure’; шчодрай рукой (раздаваць, надзяляць, дапамагаць і пад.) ‘without avidity’ etc.; stereotype situation ‘display of emotion’ is illustrated in the phraseological units галава баліць / балела ‘someone worries about somebody or something, is alarmed, feels nervous’; галава гарыць / гарэла ‘someone is upset, worried’ etc.
Linguistic meaning and cultural content of the phraseological units cause their special role in the speaking – to characterize the person’s attitude to somebody or something and pay attention to the different ways of their display. The national-cultural interpretation of the lexical-phraseological sphere of the Belarusian people shows that to imagine the part of their language picture of the world could be exactly through the description of the stereotypes in the inner form of the phraseological units.В статье интерпретируется соматическое лексико-фразеологическое пространство белорусов и устанавливаются национально-культурные стереотипы, закодированные во внутренней форме фразеологических единиц. В результате проведенного исследования становится очевидным, что стереотипы могут проявляться не только через комплекс представлений носителей языка о себе, но и непосредственно через компоненты фразеологизма, которые при этом задействованы в создании стереотипной ситуации.У статті інтерпретовано соматичне лексико-фразеологічне простір білорусів і встановлюються національно-культурні стереотипи, закодовані у внутрішній формі фразеологічних одиниць. У результаті проведеного дослідження стає очевидним, що стереотипи можуть виявлятися не тільки через комплекс уявлень носіїв мови про себе, але і безпосередньо через компоненти фразеологізму, задіяні у створенні стереотипної ситуації