Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Специфіка вживання англійської мови у фразеології радіообміну
Get PDFThe article deals with the features of professional communication in the aviation industry and the role of the organization of English language communication during radiotelephony. English is the language for all pilots and air traffic controllers who wish to operate in any international aviation environment. The International Civil Aviation Organization, called ICAO, determines the English language requirements. It has been determined that English has become an integral factor in ensuring the effectiveness of international cooperation and security during air transport. The main factors of misunderstanding between the pilot and the air traffic controller are underlined, the radiotelephony characteristics of civil aviation are identified corresponding to the main principles of aviation communication of encoding information within its limits, namely: concision, clarity, non-ambiguity. English has been chosen as the official language of flight in the United States and continues to be the recommended lingua franca for international use. In some cases, a lack of English proficiency in pilots or controllers has led to disastrous and even fatal catastrophes. While miscommunications between flight crews and air traffic control personnel may have been only one aspect of these incidents and accidents, the lack of ability for all parties involved to understand crucial directions via a common English may have been the most important contributing factor leading to these tragedies. Without agreed upon standards for English proficiency and common phraseology, the aviation industry continues to be at risk for future language-related accidents. Air traffic communications often deviate from standard phraseology in emergency situations towards a more conversational style. English proficiency beyond the basic understanding of aviation phraseology may be necessary. In addition, a cultural awareness of the variety of English spoken in countries encountered during flight may help avoid misunderstandings and miscommunications. Miscommunications may broadly be applied to a range of verbal communications problems ranging from misunderstandings, such as those due to ambiguity, cultural differences, language structure, and so on, to more technical problems. Studies indicate that miscommunication is a pervasive problem in air traffic control and, has been a causal factor in numerous fatal accidents. According to the researches types of miscommunication can be grouped as follows: expectations, code switching and L1 interference problems, paralinguistic factors and lexical ambiguity.В статье рассматриваются особенности профессиональной общения в авиационной отрасли и роль организации англоязычной коммуникации во время радиообмена. Определяется, что английский язык стал неотъемлемым фактором для обеспечения эффективности международного взаимодействия и безопасности во время авиационных перевозок. Представлены основные причины непонимания между пилотом и диспетчером, рассмотрены характеристики радиообмена гражданской авиации, которые определяют языковые особенности кодирования информации в его пределах, а именно: лаконичность, ясность, однозначность. Исследуются лингвистические факторы, влияющие на ведение радиообмена: прогнозы, переключение языковых кодов, паралингвистические факторы нарушения радиообмена и лексическая неоднозначность.У статті розглянуто особливості професійної спілкування в авіаційній галузі та роль організації англомовної комунікації під час радіообміну. Визначено, що англійська мова стала невід’ємним чинником для забезпечення ефективності міжнародної взаємодії й безпеки під час авіаційних перевезень. Представлено основні причини непорозуміння між пілотом і диспетчером, розглянуто характеристики радіообміну цивільної авіації, які визначають мовні особливості кодування інформації в його межах, а саме: лаконічність, ясність, однозначність. Розглянуто лінгвістичні фактори, які впливають на ведення радіообміну: прогнозованість, переключення мовних кодів, паралінгвістичні фактори порушення радіообміну та лексична неоднозначність
Лексична спадщина Д. Яворницького як об’єкт епістолярію вченого
Get PDFThe article deals with the vocabulary of the Ukrainian language of the late XIX – early XX centuries in the serial edition “The Epistolary Heritage of Academician D. Yavornytsky”, particularly we examine a combination of words and a set of their meanings, which are enshrined in words in the process of centuries-old nation-wide use of language, reproduced in the letters to D. Yavornytsky and his correspondents. We analyze the use of terminological vocabulary; single out words synonyms, combining them into synonymous rows; give a description of the original words and words borrowed from other languages. We characterize the use of emotionally-colored vocabulary in the epistolary framework (initial formulas-appeal and final-farewell) depending on the situation and mood of the author at the time of writing the letter, the relationship with the addressee, the purpose of the message (“Dorohyy ta lyubyy sertsyu moyemu Dmytro Ivanovychu!”, “Dorohyy miy Baydo!”, “Lyubyy miy bratiku Dmytre!”, “Shanovnyy Dobrodiyu!”, “Vysokopovazhnyy pane profesore!”, “Batʹku otamane koshovyy!”, “Vysokopovazhanyy Dobrodiyu”, “Lyubyy miy Kesaryu!”, “Druzhe miy lyubyy, druzhe miy virnyy!”, “Velʹmy shanovnyy Boryse Dmytrovychu!”, “Dorohyy kume Ivane Mykhaylovychu!”). Estimated value of the epistolary of D. Yavornytsky and his correspondents appear in the names-characteristics of people – “tyamushchykh filolohiv”, “merzennyy cholovik”, “orle syzyy”, “dorohyy kozache”, “prekhoroshyy pratsʹovnyk”; in characterization of the environment – “po shlyakham ta po beskeddyam”, “z berehiv Dnipra do tykhoyi Samari”; buildings – “moya khatyna”, “u khutoretsʹ”; emotional qualification of human actions – “poviyavsya do Yessentukiv”, “siday mershchiy zakalamarʹ”; process of speaking – “bovknu tobi”, “havkny, abo vyshchyrʹ zuby”, “rubayete po-poltavsʹkomu”, “yazyk u dida rozkishnyy”.В статье исследуется лексика украинского языка конца XIX – начала XX в. в серийном издании «Эпистолярное наследие академика Д. И. Яворницкого», в частности рассматривается совокупность слов и их значений, которые закрепились за словами в процессе многовекового всенародного пользования языком, что имеет место в письмах к Д. Яворницкому и его корреспондентов. Анализируется употребление и использование терминологической лексики, выделяются слова-синонимы, которые группируются в синонимические ряды, характеризируются исконная лексика и лексика, усвоенная из других языков. Выясняются особенности использования эмоционально-окрашенной лексики в эпистолярном обрамлении (начальные формулы-обращения и завершающие формулы-прощание), зависящие от ситуации и настроения автора в момент написания письма, взаимоотношения с адресатом, цели послания.У статті досліджено лексику української мови кінця XIX – початку XX ст. в серійному виданні «Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького», зокрема розглянуто сукупність слів і їх значень, які закріпилися за словами у процесі багатовікового всенародного користування мовою, що відтворена в листах до Д. Яворницького та його кореспондентів. Проаналізовано вживання та використання термінологічної лексики, виокремлено слова-синоніми, що їх об’єднано в синонімічні ряди, схарактеризовано споконвічну лексику і ту, що засвоєна з інших мов. З’ясовано особливості використання емоційно-забарвленої лексики в епістолярному обрамленні (початкові формули-звертання і завершальні формули-прощання), що залежить від ситуації й настрою автора в момент написання листа, узаємин з адресатом, мети послання
Новий кореневий словник Олекси Різниківа
Get PDFThe article examines the new root dictionary by O. Riznykiv “Ukrainian word families. The second edition: The word families of the Spirit” (2015) which has not been the object of special consideration yet. It substantiates the value of the dictionary in the study of the Ukrainian language and clarifies the author’s innovation in the study of the language issues. The dictionary by O. Riznykiv differs from existing morpheme and words building dictionaries, because its main unit is not just words, but the part of the word without the prefix, that combines the root, the suffixes and the ending of the word. O. Riznykiv introduces a Ukrainian term for it “vidkorinok” that stands for a word family derived from the same root. The examples of the word family are given in six columns and in an alphabetical order (verbs, nouns, masculine nouns, neuter nouns, feminine nouns, unchanging and plural forms, adjectives and gerund forms of the masculine gender). The author of the dictionary refers to that group also the words concerning individual names (nicknames, the names of settlements and the names of Ukrainian water areas).
Riznykiv counted the number of each word family and its components that show the arrangements of this root, its derivation possibilities and its depth and versatility features. The author introduces a special Ukrainian term for such characteristic description of the word family. He calls it “chilnik”. In addition he illustrates every word family with examples of Ukrainian proverbs and sayings, from Ukrainian writers and his own poetry.
In the root dictionary counts 54 word families, but at the time of its publishing the number of them approached 2080 units. The author submits them separately on a disk and he continues to add new ones. Now there are 2288 word families and its number is growing daily. The dictionary by O. Riznykiv also contains popular and scientific articles on the Ukrainian language mysteries and speech paradoxes. The author compares different words, shows their arrangements, finds out which of the words prevails and makes some conclusions. Stressed: the new root dictionary by O. Riznykiv is original and distinctive. It proves the hard work of the researcher, shows his great love to the Ukrainian language. The dictionary opens new horizons for scientists in the study of the history of the Ukrainian language, its proto-Slavic origin, the process of word building, variety of suffixes and for every Ukrainian citizen that should be proud of the richness of his language and its ancient origin. O. Riznykiv tried to “compute” the Ukrainian language, make the “inventory” of Spirit with the help of word families that have formed for thousands of years in the minds of the Ukrainians.В статье рассматривается новый корневой словарь А. Ризныкива «Украинские словогрона. Выпуск второй: Словогрона духа» (2015), который не похож на другие морфемные и словообразовательные словари: его главной единицей является часть слова без префикса («видкоринок»), семью однокоренных слов (словогроно) автор подает в шести столбиках (глаголы, существительные мужского рода, существительные среднего рода, существительные женского рода, неизменные и множественные формы слов, прилагательные и причастия в мужском роде), к корневой семье присоединяет онимы. А. Ризныкив сделал подсчет каждого словогрона и его составляющих, создал «чильнык», что показывает валентность данного корня, его словообразовательные возможности, глубину происхождения и многогранность. Словарь А. Ризникива – оригинальный и самобытный, он открывает новые горизонты, как для ученых, так и для каждого украинца, который должен гордиться богатством своего языка, давним ее происхождением.У статті розглядається новий кореневий словник О. Різниківа «Українські словогрона. Випуск другий: Словогрона духу» (2015), який не схожий на інші морфемні та словотвірні словники: його головною одиницею є частина слова без префікса («відкорінок»), родину однокореневих слів (словогроно) автор подає в шести стовпчиках (дієслова, іменники чоловічого роду, іменники середнього роду, іменники жіночого роду, незмінні та множинні форми слів, прикметники та дієприкметники в чоловічому роді), до кореневої родини залучає оніми. О. Різників зробив підрахунок кожного словогрона і його складових, створив «чільник», що показує валентність певного кореня, його словотворчі можливості, глибинність і багатогранність. Словник О. Різниківа – оригінальний і самобутній, він відкриває нові обрії як для науковців, так і для кожного українця, що має пишатися багатством своєї мови, давнім її походженням
Переклад білоруських прислів’їв англійською мовою
Get PDFThe study identified three main types of translation (without taking into account the grammatical structure of the paremiological unit): 1 type (method) - the proverbs coincide completely both in meaning and in lexical structure; 2 type (method) - the proverbs fully coincide in their meaning and do not coincide in their lexical structure; 3 type (method) - proverbs partially coincide in their meaning and completely do not match the lexical structure. The methods of translation are ranked according to the degree of their productivity. The most productive method is the second, the least productive is the first.
The study showed that for practically all Belarusian proverbs can be found English equivalents that will completely or partially coincide in their content plan and will coincide or diverge in their form plan. The coincidence of proverbs in their content and the differences in proverbial realities and images are proved by the fact that proverbs in Belarusian and English reflect universal or isomorphic types of situations, have a close logical content, but they differ in their images and realities with the help of which the same or close paremiological meaning is conveyed. While selecting an analogue in the target language, it is important to take into account the semantic and stylistic features of proverbs, as well as the presence or absence of national peculiarities in proverbs. The national peculiarities can be determined both by the specific marking of the single proverbial component, and by the whole paremiological unit, connected with the national characteristics of its people. Besides, the interpreter must know the meaning of the proverb in the target language, which would exactly correspond to the situation or context. The author of the article together with E. Ivanov compiled the Belarusian-English paremiological dictionary, in which 605 English proverbs were selected for 175 Belarusian proverbs.В результате исследования выявлено три основных способа перевода пословиц (без учета их грамматической структуры): полное совпадение как по значению, так и по лексической структуре; совпадение по значению и несовпадение по лексической структуре; частичное совпадение по значению и полное несовпадение по лексической структуре. Способы перевода пословиц ранжированы по степени продуктивности. Наиболее продуктивный – второй, наименее продуктивный – первый. Автор статьи совместно с Е. Ивановым составила белорусско-английский паремиологический словарь, где к 175 белорусским пословицам подобрано 605 английских пословичных эквивалентов.У результаті дослідження виявлено три основні способи перекладу прислів’їв (без урахування їхньої граматичної структури): повний збіг як за значенням, так і за лексичною структурою; збіг за значенням і розбіжність за лексичною структурою; частковий збіг за значенням і повна розбіжність за лексичною структурою. Способи перекладу прислів’їв ранговані за ступенем продуктивності. Найбільш продуктивний – другий, найменш продуктивний – перший. У співавторстві з Є. Івановим укладено білорусько-англійський пареміологічний словник, де до 175 білоруських прислів’їв дібрано 605 англійських паремійних еквівалентів
Лексико-семантична типологія українських прізвищ, мотивованих лексемами на позначення фізичних вад людини
Get PDFThis paper concentrates on the traditional naming practice connected with the creation of family names representing human physical defects. For many centuries, Ukrainians had been suffered from different anatomical defects, injuries, and irreversible defects that were not curable by surgery. Such anomalies regularly generated wide attention among members of society which led name-givers to use such special individual markers for the purposes of identification by creating new nicknames. First it was nicknames and then a lot of them developed into surnames. As a result, a substantial group of surnames that were derived from the words referring to some person’s flaws in the appearance was formed in the Ukrainian system of family names.
Physical disabilities could serve as a source for name giving if they met several requirements: 1) they had external expression; 2) they were not very frequent; 3) they were easily seen on exposed parts of the body; 4) they were not curable by surgery. Brining the typology of medical diseases closer to the Ukrainian system of proper names it is possible to define some semantic groups of surnames: 1) surnames derived from the lexemes for the pathologies of the human eye; 2) surnames derived from the lexemes for the pathologies of the human ear; 3) surnames derived from the lexemes for the pathologies of the nose; 4) surnames derived from the lexemes for defects of the musculoskeletal system of a person; 5) surname derived from the lexemes for defects of the digestive system; 6) surnames derived from the lexemes for disorders of speech (disorders of the voice and form of speech); 7) surnames, reflecting the fact of injury or its consequences. It is also important to note that there are several subgroups within each group that accurately describe the physical lack. For example, surnames derived from the lexemes for the pathologies of the human ear include family names referring to the loss or decrease in hearing (deafness), some family names, which reflected the absence of ears, surnames that indicated the defects of the human ears. It is of remarkable importance to note the spoken nature of lexemes that were used in the name giving. Name givers preferred spoken words to depict medical concepts and didn’t use their Latin analogues for human physical defects.В статье исследуются современные подходы к классификации фамилий, в которых сохранены названия физических недостатков денотатов; по семантике образующих основ собранных фамилий выделяются признаки, которые могут служить критериями для группировки; сортируются рассматриваемые антропонимы по группам в соответствии с определенными признаков.У статті проаналізовано сучасні підходи до класифікації прізвищ та прізвищевих назв, у яких збережено назви фізичних вад денотатів; за семантикою твірних основ зібраних прізвищ виокремлено ознаки, що можуть слугувати критеріями для групування; упорядковано аналізовані антропоніми за групами відповідно до визначених ознак
Образ неба в білоруській фразеології
Get PDFThe article analyzes the phraseological units of the Belarusian literary language, combined with the presence of one-root lexeme components heaven, heavenly and the heavens, representing “the heaven concept”, which represents one fragment of the phraseological worldview of the Belarusians. It is established how the language and culture of the nation are combined in the images of phraseological units, how the images of phraseological units bring the cultural information when they are “read” and how the locally-spatial and theological paradigms of the heaven concept with the predominance of the former are reflected. The paper puts emphasis on therevealing the role and place of the lexemeheaven and its derivatives heavenly and the heavens, the creation of images of phraseological units with them for the expression of new meanings, as well as the reflection in the images of the phraseological units of the perception of heavenconcept by the human being for expressing characteristics and assessments of new nominations.
The analysis of phraseological units representing the heaven concept tallows to reveal not only the new designation mostly abstract concepts and phenomena that are identified as the most important for the proper organization of human life and its relationships in the collective of people, but also to characterize and evaluate these concepts, phenomena and actions and thus to represent the rules and attitudes of people.В статье анализируются фразеологизмы белорусского литературного языка, объединенные наличием однокоренных лексем-компонентов небо, небесный, поднебесье и репрезентирующие концепт «небо», что представляет один фрагмент фразеологической картины мира белорусов. Устанавливается, как в образах фразеалогизмов объединяются язык и культура народа, как образы фразеологизмов доводят культурную информацию единиц при их «прочтении» и как отражены локально-пространственная и теологическая парадигмы понятия небо с преобладанием первой. Акцентируется внимание на выявлении роли и места лексемы небо и производных от нее небесный и поднебесье, на создание образов фразеологических единиц с ними для выражения новых значений, а также на отражение в образах фразеологизмов восприятия понятия небо человеком для выражения характеристик и оценок новых наименований. Анализ фразеологических единиц, репрезентирующих концепт «небо», позволяет выявить не только обозначение новым способом в большинстве случаев абстрактных понятий и явлений, выделенных как наиболее важных для правильной организации жизни человека, его взаимоотношений в коллективе, но также для характеристики и оценки, как правило, отрицательной, этих понятий, явлений, действий и представление таким образом правил и установок народа.У статті проаналізовано фразеологізми білоруської літературної мови, об’єднані наявністю однокореневих лексем-компонентів небо, небесний, піднебесся, які репрезентують концепт «небо», що являє собою фрагмент фразеологічної картини світу білорусів. З’ясовано, як у фразеологічних образах поєднуються мова і культура народу, яким чином ці образи транслюють культурну інформацію, як відображають локально-просторову і теологічну парадигму, зокрема поняття небо. Акцентовано увагу на виявленні ролі і місця лексеми небо і похідних від неї небесний і піднебесся, на створенні образів фразеологічних одиниць для вираження нових значень, а також на відображенні у фразеологізмах сприйняття неба людиною для вираження характеристики нових найменувань. Аналіз фразеологічних одиниць, які репрезентують концепт «небо», дає змогу виявити не тільки позначення новим способом здебільшого абстрактних понять, виокремлених як найбільш важливі для правильної організації життя людини, її взаємин у колективі, але й для їх оцінки, переважно негативної, і демонстрації в такий спосіб ціннісних орієнтацій народу.  
Маркери невербальної поведінки в художніх текстах
Get PDFThe article deals with non-verbal behavior markers in artistic texts. It is emphasized that lexeme on the notation of nonverbal behavior of characters in artistic texts are the means of depicting their psychological condition and the stylization of direct live communication. It was shown that non-verbal markers are the system of non-speaking signs that are used as means of exchange of information between people. Body movement, gestures, face expressions and walking are considered as elements of non-verbal behavior. These means supplement the content of a verbal message about the heroes. It was emphasized that the expression of the eyes is an important part in creating a psychological portrait of a literary hero, an expression of his attitude towards others. It is the eyes that can express readiness for communication, control over the partner and his behavior. Such kinetic means as face expression is skillfully used by writers to realistic representation of literary heroes and reproduction of their emotions and feelings. Lexeme on the notation of body movements and gestures present ethnocultural behavioral systems. Markers of non-verbal etiquette behavior of Ukrainians are noted as an important pictorial tool.В статье идет речь о маркерах невербального поведения в художественных текстах. Акцентируется внимание на том, что в художественных текстах лексемы для обозначения невербального поведения персонажей являются средствами изображения их психологического состояния, стилизацией живого непосредственного общения. Показывается, что невербальные маркеры выступают системой неязыковых знаков, используемых как средство обмена информацией между людьми. Как элементы невербального поведения рассматриваются движения тела и жесты, выражение лица, походка. Эти средства дополняют содержание вербального сообщения о героях. Подчеркивается, что выражение глаз – важная деталь в создании психологического портрета литературного героя, для выражении его отношения к окружающим. Именно глаза могут выражать готовность к коммуникации собеседника, контроль над партнером и его поведением. Такое кинетическое средство, как выражение лица, писатели мастерски используют для реалистического изображения литературных героев, для воспроизведения их переживаний и чувств. Лексемы для обозначения движений тела и жестов представляют этнокультурные системы поведения. Как важное изобразительное средство отмечаются маркеры невербального этикетного поведения украинцев. У статті йдеться про маркери невербальної поведінки в художніх текстах. Акцентовано на тому, що в художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Зазначено, що невербальні маркери виступають системою немовних знаків, які використовують як засіб обміну інформацією між людьми. Як елементи невербальної поведінки розглядаються рухи тіла й жести, вираз обличчя, хода. Ці засоби доповнюють зміст вербального повідомлення про героїв. Підкреслено, що вираз очей – важлива деталь у створенні психологічного портрета літературного героя, вираження його ставлення до інших. Саме очі можуть виражати готовність до комунікації, контроль над партнером і його поведінкою. Такий кінетичний засіб, як вираз обличчя, письменники майстерно використовують для реалістичного зображення літературних героїв, для відтворення їхніх переживань і почуттів. Лексеми на позначення рухів тіла й жестів презентують етнокультурні системи поведінки. Як важливий зображальний засіб відзначено маркери невербальної етикетної поведінки українців
Лінгвокогнітивні дескриптори художньої творчості митця в романі П. Загребельного «Диво»
Get PDFThe article dwells upon linguocognitive descriptors regarding to the interpretation of the artist’s artistic creativity in the novel by P. Zagrebelnyi’s “Dyvo”. The author interprets the artistic panorama created by the artist as balance that involves a moving correlation of colours of the spectrum / dual background (religious-thematic and external – the image of the solstice by reincarnating the pictures of the real world with the help of the corresponding sign material – colour, space, and light). The groups of linguistic means of reproduction of the light-to-dark contrast of the artistic manner of the master are distinguished: 1) the contrast of colours, revealing in the text fragment the character of repetitions or alternations of parts of the whole, creating the effect of the rhythm (tonal, colour, linear, spatial, textured expressions in the painting of frescoes); 2) the reproduction of the artistic image on the basis of the law of symmetry: the correct arrangement of parts of the whole centrifugal. The relationship of symmetry – the rhythm is universal, which allows the writer to reproduce through the colours the internal sense of harmony and disharmony; 3) the expressiveness of the artist’s painting is achieved through the organization of the target colour vector, which is in equilibrium, combine, and acquire consistency and order. The compositional equilibrium (balance) of artistic images consists of the equilibrium of the main and additional centers – the dominant, the balance between the “spots” (part of the composition) – and the equilibrium of the optical movements of the forms in the right and left parts of the composition.
At the level of sensory codes, the criterion of quantity, incorporated into the composition of murals and mosaics, becomes significant. This allows us to speak about the dimension of a cultural form oriented on the development of ideological knowledge, value orientations and ideals. The artistic path from the point of view of artistic reflection is considered at the level of correlation: painting (craft) – art; painter – artist; artwork / life script; life experience / cultural form (fresco, mosaic). The artist\u27s realization is understood as the achievement of harmony in the reproduced reality, and the work of art is generated from the beginning of the individual units, the sacred interconnection that the artist finds through the hard work and the sense of consistency of the components (harmony: sources and origins / squeal (dissonance) of things / thing of the world). The concept of beauty, harmony has the basis not only of the established canons, but also the ideological and religious basis, the sensory component – the ability to feel the master of their content at the level of the inner world – the soul.Статья посвящается раскрытию лингвокогнитивных дескрипторов относительно интерпретации художественного творчества художника в романе П. Загребельного «Диво». Путь мастера с позиции художественной рефлексии рассматривается на уровне корреляций: живопись (ремесло) – искусство; маляр – художник; художественное произведение / жизненный сценарий; жизненный опыт / культурная форма (фреска, мозаика). Понятие красоты, гармонии основывается не только на устоявшихся канонах, но и мировоззренчески-религиозной основе, чувственной составляющей – умение почувствовать мастером их содержание на уровне внутреннего мира – души.Статтю присвячено розкриттю лінгвокогнітивних дескрипторів стосовно інтерпретації художньої творчості митця в романі П. Загребельного «Диво». Мистецький шлях із позиції художньої рефлексії розглянуто на рівні кореляцій: малярство (ремесло) – мистецтво; маляр – митець; мистецький твір / життєвий сценарій; життєвий досвід / культурна форма (фреска, мозаїка). Поняття краси, гармонії має основою не лише усталені канони, але й світоглядно-релігійне підґрунтя, чуттєвий складник – уміння відчути майстром їх зміст на рівні внутрішнього світу – душі