Актуальні проблеми духовності
Not a member yet
759 research outputs found
Sort by
Сучаснi фiлософськi концепцiї соцiальних iнститутiв
The author briefly describes the current philosophical conceptions of social institutions of E. Durkheim, T. Parsons, T. Veblen, D. North and J. Searle and compares fundamental positions of the listed philosophers.У статтi стисло описано сучаснi фiлософськi концепцiї соцiальних iнститутiв Є. Дюркгейма, Т. Парсонса, Т. Веблена, Д. Норта та Дж. Серля та порiвняно принциповi положення перерахованих концепцiй
Номотетичний характер фiлософiї досократикiв
The paper considers some specific features of the pre-socratic epistemology and its importance for the modern philosophy. The author states that a comprehensive analysis of the methodology by first philosophers allows one to reveal the reasons for some cognitive and linguistic complications essential for the abstract cognition in general.У статтi дослiджуються особливостi теорiї пiзнання досократикiв та їхзначення для сучасної фiлософiї. Автор стверджує, що ретельний аналiзметодологiї теорiї пiзнання перших фiлософiв дозволить виявити причин
Основания человеческой экзистенции
The author investigates the essence and characteristic features of the phenomenon of spirituality as the basis for human existence, as well as conditions for the problem of individuality and social holism. The paper shows a way for solving social contradictions and collapses by taking into account the potential of spirituality for individual and social life and factors that block its development.Автор фокусує дослiдницьку увагу на сутностi, проявах та потенцiалi феномену духовностi як пiдгрунтях людської екзистенцiї та умовах вирiшення проблеми iндивiдуальної i соцiальної цiлiсностi. У статтi пропонується шлях вирiшення суспiльних протирiч i колапсiв, проблем порядку та цiлiсностi через врахування потенцiалу духовностi для iндивiдуального i суспiльного життя та чинникiв, що блокують її розвиток
Фiлософсько-антропологiчний дiапазон феноменологiчної естетики Р. Iнгардена
The article proves the fact that aesthetic and phenomenological discourse got its most vivid expression in the works of Polish scientists R. Ingarden. The author reveals philosophical and anthropological scope of the logical and epistemological experiments of an phenomenologist, who carries out his reduction on the basis of music, painting, literature and other kinds and genres of artУ статтi стверджується, що найбiльш яскраве вираження естетично-феноменологiчний дискурс отримав у працях польського вченого Романа Iнгардена. Автор розкриває фiлософсько-антропологiчний дiапазон логiко-гносеологiчних експериментiв феноменолога, який здiйснює свою редукцiю на основi музики, живопису, лiтератури та iнших видiв i жанрiв мистецтва
Формирование чувства социального одиночества (философский анализ)
The article presents philosophical analysis of the problem of social loneliness in the context of social interrelations. The author employs the categories of consent, trust, stereotypes to reveal the phenomenon of social exclusion.У статтi розглядається фiлософський аналiз проблеми соцiальної самотностi у контекстi суспiльних вiдносин. Акцент робиться на категорiях згоди, довiри, стереотипу, через якi розкривається феномен суспiльного вiдчуження
Специфiка експлiкацiї поняття iсторичного детермiнiзму в контекстi визначення механiзмiв суспiльного розвитку
The paper considers main approaches to a definition of the notion of historic determinism and draws a comparison between social and historic determinism. The author argues against an identification of synergetics and historic determinism and a treatment of the latter from a standpoint of the former.У статтi розглянуто основнi пiдходи до визначення поняття iсторичного детермiнiзму, зiставлено поняття соцiального та iсторичного детермiнiзму. Автором зроблено спробу довести неможливiсть ототожнення синергетики та iсторичного детермiнiзму i трактування останнього з її позицiй
Justum bellum как философская традиция морального ограничения войны
The author gives consideration to the philosophical tradition of justum bellum and attempts to classify the conceptions of a just war on the natural-law and distributive ones. He comes to a conclusion that these conceptions deal with different interpretations of judgment and are based on the classical treatment ofwar as a continuation of policy by other means.Автор розглядає фiлософську традицiю justum bellum i здiйснює спробу класифiкувати концепцiї справедливої вiйни на природно-правовi та дистрибутивнi. У статтi робиться висновок, що по-рiзному iнтерпретуючи справедливiсть, їх автори спирались на класичне розумiння вiйни як продовження полiтики iншими засобами