Актуальні проблеми духовності
Not a member yet
759 research outputs found
Sort by
До проблеми дослідження мови як інформаційної структури
The paper outlines a variant of resolving a problem of investigation of language as the third ontological dimension (side by side with the physical one and mental one) and a unity of being and thought, genetic informational code. The main point of the paper is the postulation of the idea of prospectivity of phenomenological, structural and psycho-analytic approaches to the consideration of interrelations between language and reality in the light of the classical polemics between Plato and Aristotle.В статті ставиться і накреслюється варіант вирішення проблеми дослідження мови як третього онтологічного виміру (поруч з ментальним та фізичним), як смислової форми єдності буття і мислення, як генетичного інформаційного коду. В результаті проведеного аналізу автор постулює ідею перспективності феноменологічного, структурного та психоаналітичного підходів до розгляду співвідношення мови і реальності, а також перегляду класичної полеміки Платона та Аристотеля
Містифікація субатомної фізики: причини та наслідки
The article examines the crisis in modern Elementary Particle Physics. There are substantive and methodological problems of science, resulting from rupture of physics and philosophy. For example, a popular String Theory shows as deformed science approaching to religion in their functions.В статті аналізуються кризові явища в сучасній фізиці елементарних частинок. Йдеться про методологічні та змістовні проблеми науки, причиною яких є розрив фізики та філософії. На прикладі популярної зараз теорії струн, показано як деформована наука наближається за своїми функціями до релігії
Iмануїл Кант i двi «лiнiї у фiлософiї»
The author proposes to consider history of philosophy as a coexistence of «Plato’s direction» and «Aristotle’s direction» which resolve differently the main epistemological problems. Kant’s transcendental idealism is represented as an epistemological conception unifying these two directions.Стаття перша Автор пропонує розглядати iсторiю фiлософiї як спiвiснування «лiнiї Платона» i «лiнiї Аристотеля», представники яких розходились у вирiшеннi основних гносеологiчних проблем. Трансцендентальний iдеалiзм I. Канта представлений у статтi як епiстемологiчна концепцiя, що поєднує цi двi «лiнiї»
Критичний розум та теорiя рацiональностi
The paper investigates the problem of universality of the principles of rationality in the context of an interrelation between theory and praxis. The author claims that the critical rationalism can be justified only if one takes into account a specifics of its implementation in the corresponding area.У статтi дослiджується проблема унiверсальностi принципiв рацiональностi у контекстi зв’язку методологiї та практики. Автор стверджує, що пiдхiд критичного рацiоналiзму може бути виправданий тiльки за умови врахування специфiки його втiлення у вiдповiднiй сферi
Фiлософське i наукове знання: проблема спiввiдношення
The author considers some common and diverse characteristics of philosophical and scientific knowledge and concludes that philosophy and science have some common sphere, but are not identical. Thus, the interrelation between philosophy and science can be schematically represented as a logical relation of intersection.Автор виокремлює спiльнi та вiдмiннi характеристики фiлософського та наукового знання й доходить висновку, що фiлософiя i наука мають спiльну сферу, проте не є тотожними. Таким чином, вiдношення фiлософiї та науки можна схематично репрезентувати у виглядi логiчного вiдношення перетину
Фiлософiя мистецької освiти в контекстi сучасної трансформацiї пiзнання
The author considers the essence and the main goals of the philosophy of art education in the context of postmodernisation and postpostmodernisation of knowledge. It is demonstrated that universal nature of art combining harmonically a logico-rational and imaginative-intuitive self-sentiment makes it especially significant for a general process of reforming of the modern national school.Автор розглядає сутнiсть i основнi завдання фiлософiї мистецької освiти в контекстi постмодернiзацiї та постпостмодернiзацiї пiзнання. В статтi доводиться, що унiверсальна природа мистецтва, яке забезпечує гармонiйне поєднання логiко-рацiонального та образно-iнтуїтивного свiтовiдчуття, зумовлює його особливе значення у загальному процесi реформування сучасної нацiональної школи