Актуальні проблеми духовності
Not a member yet
759 research outputs found
Sort by
Чи був Декарт субстанцiйним дуалiстом?
Get PDFThe paper deals with the problem of interpretation of Descartes’philosophy of mind in view of existent divergences in the understanding ofsubstance dualism and of the objections and doubts concerning the correctnessof the dualistic interpretation of Descartes’ philosophy that were broached inthe recent publications by L. Bodnarchuk, A. Sen (2014) and O. Khoma (2016) with reference to the alternative interpretations by John Cottingham and Jean-Luke Marion. An explanation is provided about the basic points of Cartesi-an substance dualism as the doctrine about two fundamental kinds of thi-ngs (substances) that have radically different natures but actually (in humanbeings) are closely causally related. Cottingham’s trialistic interpretation of Descartes’ doctrine is shown to be deficient in several respects; as for Mari-on’s interpretation, it is argued that the reasons provided by the Ukrainianauthors for considering it as a good alternative to the dualistic interpretationare debatable and gravely insufficient.У статтi розглядається проблема тлумачення фiлософiї ума Декарта з огляду на iснуючi розбiжностi в розумiннi субстанцiйного дуалiзму i на висловленi в недавнiх публiкацiях Л. Боднарчук, А. Сень (2014) та О. Хоми (2016) заперечення i сумнiви щодо слушностi дуалiстичного тлумачення вчення Декарта з посиланням на альтернативнi тлумачення впливових сучасних декартознавцiв Джона Котингема та Жана-Люка Марйона. Висвiтлено основнi моменти змiсту картезiанського субстанцiйного дуалiзму як вчення про два фундаментальнi типи речей (субстанцiй), що є радикально вiдмiнними за своєю природою, але разом iз тим перебувають у тiсному каузальному взаємозв’язку. Висвiтлено недолiки запропонованого Котингемом триалiстичного тлумачення вчення Декарта, а також недостатнiсть пiдстав, якi наводилися українськими авторами на користь погляду на тлумачення Марйона як вагому альтернативу дуалiстичному тлумаченню
John Dewey and the mind-body problem in the context: the case of «neutral monism»
Get PDFThe main focus of this paper is the mind-body problem in its relation to the doctrine of ‘neutral monism’ and the question who can be considered its proponents. According to Bertrand Russell, these are Ernst Mach, William James, and John Dewey (to name a few). This paper aims to clarify whether Russell himself was right in his conclusions or not. At first, I start with the clarification of the relation between ‘neutral monism’ and ‘dual-aspect theory’. Secondly, I analyze the ‘big three’ of the neutral monism: Mach, James and Russell. My starting-point here is Russell’s very understanding of Mach and James positions. In the end, it appears that neither Mach, nor James as well as Dewey can be considered as neutral monists. It was rather Russell’s misunderstanding of the both James’ radical empiricism and Mach’s analysis of sensations, which led him to the creation of his own original version of ‘neutral monism’ (or ‘Russelian monism’).Головним фокусом статтi є психофiзична проблема на прикладi доктрини ‘нейтрального монiзму’, а також, прояснення питання, хто може вважатися її пропонентами. Згiдно з Бертраном Расселом, такими є Ернст Мах, Вiльям Джеймс та Джон Дьюї (серед iнших). Стаття намагається прояснити, чи сам Рассел був правий у своїх висновках чи нi. Спершу я прояснюю вiдношення мiж ‘нейтральним монiзмом’ та ‘двох-аспектною теорiєю’. По друге, я аналiзую ‘велику трiйку’ нейтрального монiзму: Мах, Джеймс, Рассел. Моєю стартовою позицiєю є саме розумiння Расселом по-зицiй Маха та Джеймса. Наостанок, виявляється, що анi Мах, Джеймс чи Дьюї не можуть розглядатися як нейтральнi монiсти. Радше, нерозумiння Расселом як радикального емпiризму Джеймса, так i аналiзу вiдчуттiв Маха спонукало його до створення власної оригiнальної версiї ‘нейтрального монiзму’ (чи ‘монiзму Рассела’)
Чотирикатегорiальна онтологiя Едварда Джонатана Лоу (огляд)
Get PDFThe study reviews the Edward Jonathan Lowe’s four-category ontology as a foundation for metaphysics as a theory of categories. The fundamental ontological categories of the E. J. Lowe’s ontology are objects as substantial particulars (i.e. really existed particular singular things), kinds as substantial universals (i.e. class concepts of objects), properties and relations as non-substantial universals (i.e. attributes of classes of objects), and modes as non-substantial particulars (i.e. particular singular attributes of objects). Objects are instantiated by kinds, exemplified by properties and relations, and characterized by modes. Kinds are characterized by properties and relations. Modes are instantiated by properties and relations.Британський аналiтичний фiлософ Едвард Джонатан Лоу створює чотирикатегорiальну онтологiю як основу для метафiзики як теорiї категорiй. Фундаментальними онтологiчними категорiями онтологiї Е.Дж. Лоу є: об’єкт як субстанцiальна партикулярiя, вид як субстанцiальна унiверсалiя, властивостi та вiдношення як несубстанцiальнi унiверсалiї, спосiб буття як несубстанцiальна партикулярiя. Об’єкт є конкретним прикладом виду, який водночас може бути втiлений властивостями та вiдношеннями i характеризуватися способами буття. Способи буття є конкретними прикладами властивостей i вiдношень. Види можуть бути охарактеризованi властивостями та вiдношеннями
Наративне пояснення, практичний силогiзм та iсторична наука
Get PDFУ статтi розглянуто i проблематизовано традицiйний для iсторикiв спосiб пояснення та його формально-логiчну модель (практичний силогiзм). Здiйснено порiвняльний аналiз вирiшення проблеми можливостi наукового iсторичного пояснення в межах наративної фiлософiї iсторiї та критичного рацiоналiзму. Автор вбачає причину вiдмiнностей у баченнi ними завдань iсторiї на теоретичному рiвнi у тому, що вони по-рiзному вирiшують бiльш загальну проблему — проблему науковостi iсторiї
Iдея прогресу та моделi розгортання iсторичного процесу
Get PDFThe article examines the possibility of combining the idea of progressive development of history with various models of deployment of the historical process. It is noted that the true philosophy of history is always progressive, the idea of progress is equally inherent in all models of the deployment of the historical process — linear, cyclical-staged and cultural-civilizational models.У статтi розглядаються можливостi поєднання iдеї прогресивного розвитку iсторiї з рiзними моделями розгортання iсторичного процесу. Наголошується, що справжня фiлософiя iсторiї за своєю сутнiстю завжди є прогресистською, iдея прогресу у рiвнiй мiрi притаманна для усiх моделей розгортання iсторичного процесу — лiнiйної, циклiчно-стадiальної, культурно-цивiлiзацiйної
Проблеми фiлософської онтологiї в аналiтичнiй перспективi
Get PDFThis is a review paper devoted to the specific features of an examination in analytic philosophy of some classical ontological problems. In particular, the problems of being, identity, substance, universals, and causality are under consideration. It is stressed that analytic philosophy not only precises and clarifies the formulations and the very statement of the problems, but proposes also a new view of these and other issues and some new solutions for them. In the focus of attention there are certain conceptions developed by Gottlob Frege, Bertrand Russell, David Lewis, Edward Lowe and some others. Analytic philosophy is characterized by its commitment to the clarity and preciseness of the problem setting and the notions defined, as well as by an extensive use of the heuristic methodology of the language analysis and the possibilities of the modern logic.Стаття носить оглядовий характер i присвячена специфiцi розгляду в аналiтичнiй фiлософiї деяких класичних онтологiчних проблем. Зокрема розглядаються такi проблеми, як проблема буття, проблема тотожностi, проблема субстанцiї, проблема унiверсалiй та проблема причинностi. Наголошується, що аналiтична фiлософiя не тiльки уточнює формулювання i саму постановку цих та iнших класичних онтологiчних проблем, але й пропонує новий погляд на їхню сутнiсть, а також новi пiдходи до їх розв’язання. В центрi розгляду знаходяться пiдходи Готлоба Фреге, Бертрана Рассела, Девiда Льюїса, Едварда Лоу та iнших дослiдникiв. На прикладi розгляду цих пiдходiв демонструється характерне для аналiтичного пiдходу прагнення чiткостi та виразностi формулювання i розв’язання фiлософських питань, визначеностi понять, що використовуються, максимального залучення евристичного потенцiалу методологiї мовного аналiзу й можливостей сучасного логiчного iнструментарiю
Мiфи критичного мислення
Get PDFThe paper is devoted to the analysis of certain prejudices that obscure a correct understanding of the critical thinking. We outline some possible ways of overcoming these prejudices. More specifically, we consider what can be called: (1) the Myth about the connection of critical thinking and dissatisfaction of everybody and everything; (2) the Myth regarding trust to the experts; (3) the Myth of the absence of rules of evidence, which makes them uncertain; (4) the Myth about the credibility of the facts; (5) the Myth of total treason; (6) the Myth of innate critical thinking.We argue that for a successful development of the critical thinking one has to struggle with the belief in authority and to posses an excessive trust to the facts. To acquire the critical thinking skills, one needs self-respect and control over the culture of thinking, an ability to verify the conceptual basis of judgments and conclusions, an ability to use balanced arguments and proven facts. Elaborating these properties depends only and exclusively on the desire to develop them and on internal self-control.У статтi аналiзуються мiфи та стереотипи, що перешкоджають правильному розумiнню критичного мислення, окреслюються можливi шляхи подолання цих мiфiв. У межах дослiдження встановлено, що для успiшної побудови критичного мислення необхiдна боротьба з вiрою в авторитети, надмiрною довiрою до фактiв, зрадофiлiєю, вiдсутнiстю чiтких методологiчних перевiрок доказiв, боротьба з бажанням все огульно критикувати та встановлення культури критичного мислення — ми не народжуємось одразу з навичками критичного мислення, але ми повиннi по всяк час їх розвивати
Фiлософiя освiти Дж. Дьюї та Дж. Брунера: до проблеми лiнгвiстичної компетентностi
Get PDFThe paper investigates some philosophical aspects of the linguistic competence as a top value of educational culture in the context of ideas developed by J. Dewey and J. Bruner.У статтi дослiджуються фiлософськi аспекти лiнгвiстичної компетентностi як прiоритетної цiнностi освiтньої культури в iдеях та аргументах Дж. Дьюї i Дж. Брунера