CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Niezrealizowany projekt gmachu szkoły św. Marii Magdaleny we Wrocławiu autorstwa Valentina von Saebischa
Get PDFValentin von Saebisch (1578–1657) is known in the history of Wrocław mainly as a city fortifier. However, in addition to attending to the city’s defences, he was also active there in the field of civil architecture. The aim of the article is to expand knowledge of Saebisch’s design commitment responding to the needs of Wrocław. The analysis performed relates to four drawings that can be dated to the period 1616–1618, comprehensively depicting the design of a grand building. The architectural forms proposed by Saebisch are distinguished by a stylistic language typical of him yet isolated in Silesia, characteristic of the elite architectural foundations developed in the Rudolphine architectural circle. The specificity of the faithfully portrayed details makes it possible to identify the drawing as an unrealised design for the St. Mary Magdalene School in the location to which the institution’s building was moved in the 18th century. Thus, Saebisch’s identified project is a valuable source for research into the architecture of Wrocław at the dawn of the Thirty Years’ War, as well as the non-fortification activities that this architect carried out to meet the city’s needs
Rozważania nad istotą demokracji w polskich naukach polityczno-prawnych w okresie międzywojennym. Wprowadzenie
No full textThe aim of the article is to present reflections on the democracy in the Second Polish Republic, particularly in scientific and political discourse. In order to accomplish this objective, an overview of definitions represented by the most important pre-war researchers of state law as well as active politicians is provided. Also, the basic sources of definitional deliberations and the influence of Western European philosophy on the development of studies of political doctrines in Poland in the interwar period are depicted. The base of reference sources was constituted by encyclopaedias, textbooks, and political press, for the collation of which historical and legal methods (the textual analysis and comparative one) were used. In consequence of the conducted examination, the main directions of redefinition of democracy as a political system were delineated, primarily towards organized democracy which is identified with authoritarian form of government and pure adjectiveless democracy
Serial „Westworld” — badanie etycznych granic „przesadnej przesady”
No full textBased on the Westworld series created by the directorial duo of Lisa Joy and Jonathan Nolan, the author of the article discusses exaggeration as a diagnostic tool of contemporary culture. He analyses the image of a fantastic, post-humanist landscape in which the boundaries between reality and illusion and between humanity and its ideal imitation constructed by artificial intelligence are blurred. One of the most important points in the reflection on androids is the attitude to death and its ways of showing it. It leads not only to asking in-depth philosophical questions, but also to showing the literary and cultural series which Westworld is a part of. Finally, the series becomes a contribution to ethical considerations that are inscribed in the contexts of the most contemporary events and phenomena: the pandemic, the war in Ukraine or the development of AI. The threads of history and tradition, temporality and technological fantasies collide here, which makes the viewer and the reader reflect on the conditio humana
Wspomnienia z Różyckiego. O heterotopicznych funkcjach bazaru w cyklu „Wampir z...” Andrzeja Pilipiuka
No full textThe work of Andrzej Pilipiuk does not seem to pose significant interest to researchers of Polish literature, as evidenced by the negligible number of scientific texts on the novels written by this author. He seems to depreciate his literary output by calling himself mockingly the Great Hack Author. In the meantime, his books enjoy unflagging interest of readers who appreciate the prose writer’s ingenuity in creating new stories. This article aims to change the way people find this work, showing that the writer has a lot to do offer when it comes to literary research. For this reason, I analyze the space of the bazaar in the series Wampir z... [Vampire of...] in terms of Foucauldian heterotopia. In the article I also take into account the literature describing the real Różycki bazaar, which inspired a prose writer to present the structure of this unusual place. In the course of the analysis will prove that this area (both real and literary) operates according to specific rules, and functioning within its boundaries without knowing them is almost impossible. Thus, it is what Michel Foucault called a heterotopia. An interpretation made in this way will also allow ‘open’ the work of writer Andrzej Pilipiuk to interdisciplinary research methods
Rare Opportunity or History Revisited? The Pitfalls and Prospects of Ethical AI in Light of Public Ethical Responses to the Telegraph
No full textThis article undertakes a comparative ethical analysis of the types of public expectations and concerns related to the development of two technologies: the telegraph and artificial intelligence. For each technology I provide a historical survey of public ethical expectations and concerns followed by a survey of the outcome or results of those expectations. Expectations and concerns of the telegraph era public are drawn together from popular and public literature and regulation of the period, whereas the expectations and concerns of our contemporary public AI engagement are drawn both from popular literature and public surveys, and supported by a manual search and ranking of a number of ethics related terms found in the raw feedback of the Stakeholder Consultation on the EU Commission High Level Expert Group Guidelines for Trustworthy AI. I then go on to compare those results, highlighting the similarities and differences between the two technologies, in particular the positive economic and socially responsible use expectations outcomes and the negative concerns regarding monopoly, regulation, and control. Finally, I argue that, taking the telegraph outcome as a guide, an ethical focus on accentuating positive expectations toward AI is more likely to produce definite results than concentrating upon prohibitory and negative approaches
Niech „nieustanny krzyk ptaków” będzie (dla nas) przestrogą [Beata Dżon-Ozimek, Michał Olszewski, „Ptaki krzyczą nieustannie. Historia Günthera Niethammera, esesmana i ornitologa z Auschwitz”]
No full textЕволюція законодавства та правосуддя Конституційного Суду України у справі державної мови
No full textThe language issue was among the most salient problems of Ukrainian public life since gaining independence in 1991. There is no doubt that it was one of the crucial factors that influenced Ukrainian politics and driving its dynamics. National parties have advocated for declaring the Ukrainian language as the sole official language and in doing so eliminating the Russian language from the public space. The Communists and parties personally and financially related to pro-Russian parties have tended to value the Russian language to preserve bilingualism and even maintain its factual dominance in everyday life.
The goal of the this paper is to provide a retrospective overview of the evolution of the legal framework of the Ukrainian language policy after 1991. It focuses on the legal acts regulating the status of the state language of Ukraine and the most significant judgments of the Ukrainian Constitutional Court. This problem until now was not addressed by the Polish scientific literature.
The main thesis of the article asserts that despite the Ukrainian law and constitutional jurisprudence stipulating and supporting unilingualism, it has not been as radical and consistent as that of the Baltic states, for example. The change in the attitude of the Ukrainian authorities and their consistent efforts to solidify the Ukrainian language in the public sphere can be traced back to the so-called Euromaidan (“the revolution of dignity”) in 2014. The most significant step in these efforts was done in 2019 by the adoption of the new bill that exhaustively regulated the status of Ukrainian as the state language and the only mean of communication in official proceedings and the public sphere. The law has consequently led to the elimination of bilingualism in the public sphere, including education and mass media. Similarly, the standpoint of the Constitutional Court has evolved. In the first two decades of independence it represented a moderate position in case of the language issues, avoiding their clear resolution; however, since the second decade of the 21st century it decisively articulates the importance of Ukrainian as the state language and its role in the consolidation of the national state.Мовне питання стало однією з ключових проблем суспільного життя України після проголошення нею незалежності у 1991 році. Мовна проблема також, безсумнівно, була одним із факторів, що робили українську політичну сцену більш динамічною. Національні партії виступали за визнання української мови єдиною державною і таким чином за поступове витіснення російської мови з публічного простору. Комуністична партія та інші політичні групи, які були пов’язані особистими та діловими зв’язками з Росією, прагнули до підвищення статусу російської мови, і відповідно, щоб Україна стала двомовною державою, а навіть ще й з фактичним домінуючим становищем російської мови .
Метою цієї статті є ретроспективний погляд на еволюцію правового регулю- вання статусу державної мови України починаючи від 1991 року та найважливіші рішення Конституційного Суду України щодо цього питання. Досі це питання не було предметом ґрунтовного зацікавлення із боку польської правової доктрини.
Основною тезою статті є твердження про те, що хоча законодавство та судочинство України після здобуття незалежності в принципі виступало за єдиномовність , воно не було таким твердим і послідовним у цьому питанні, як, наприклад, країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія). Зміна підходів і послідовне прагнення утвердити домінування української мови в публічному просторі пов’язується тільки-но з т. зв. Євромайдану («Революції Гідності») 2014 року. У статті також зазначено, що законодавство поступово і послідовно спрямовувалось в бік ліквідації двомовності в публічній сфері, зокрема також в освіті та ЗМІ. Найважливіший крок у цій сфері було зроблено з ухваленням нового закону про державну мову в Україні в 2019 році. Цей закон комплексно регулює мовне питання, надаючи їй статус єдиної мови в адміністративному вжитку та публічному спілкуванні. Подібним чином змінялася позиція Конституційного Суду України. Якщо в перші два десятиліття незалежної України він займав помірковану позицію, уникаючи чіткого вирішення мовних питань, то з другого десятиліття ХХІ століття він однозначно наголошував на важливості української мови як державної для утвердження української національної держави
Вплив римського права на формування окремих інститутів українського права: зауваги на полях ст. 291 КПК
No full textThe article analyses Roman influences on Ukrainian criminal proceedings focusing on the institution of an indictment, which marks the conclusion of the initial stage of the proceedings by accumulating evidence of a person’s perpetration and guilt. The impetus for undertaking such research stems from similar considerations regarding the influence of Roman law on the construction of the Polish indictment. An indictment is a specific procedural document and thus strictly formalised. It should meet the European standards referred to in Article 6 of the European Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms. This provision mandates that the accused be provided with intelligible information about the nature and cause of the accusation against them, as this provision, among other things, requires that the accused be provided with intelligible information about the nature and cause of the accusation against him. In the case of Ukraine, the requirements for indictment are stipulated in Article 291 of the Code of Criminal Procedure.
The purpose of this article is to discuss the Roman roots of the Ukrainian indictment and, more specifically, the influence which Roman solutions, adopted in the opinion of Paulus in D. text. 48, 2, 3, exerted on the content of Article 291 of the Code of Criminal Procedure. Apart from a mere comparison of the content of the ancient transmission with the current provision, the article attempts to demonstrate the precise Roman roots of this institution through a thorough analysis spanning from ancient law, medieval law, modern law and up to modern solutions.
As a result of comparing the content of these provisions, it was possible to see that the modern indictment of Ukraine refers to the structure developed in Roman law. However, ancient influences are not only evident in the comparison of the indictment’s structure itself. The mere external resemblance is insufficient to conclude that modern indictments have Roman origins. For years, Ukraine employed an indictment based on the French model, which no longer demonstrated such links with recycled Romanian law. It was only in 2012, when the new Code of Criminal Procedure and the codification commission’s use of was enacted, drafting its principles used the Germanic model of the accusatory complaint, that the indictment described in Article 291 can be said to be based on solutions that were developed under the influence of Roman law.
The research carried out, the results of which are presented in this article, is part of the current research devoted to the foundations of Ukrainian law, with particular emphasis on Roman influence. The research aims to demonstrate that, despite the enormous influence of Russian, and later Soviet, legal solutions, Ukrainian law (basically newly reshaped since 1991) is part of the trends of European legal culture as a result of the implementation of Western solutions.У рамках представленої статті проведено аналіз впливу римського права на українське кримінальне судочинство на прикладі інституції обвинувального акту, тобто скарги, що завершує першу стадію провадження. На цій стадії розглядаються результати діяльності, спрямованої на доказ вчинку і провину даної особи. Стимулом для такого дослідження стали аналогічні міркування, присвячені впливу римського права на побудову польського індикту.
Обвинувальний акт є особливим процесуальним документом і таким чином, повинен бути чітко сформалізованим. Він повинен відповідати європейським стандартам, зазначеним у 6 статті Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод. Це положення вимагає, зокрема, щоб обвинувачений отримав зрозумілу для нього інформацію про характер і причину обвинувачення проти нього. На прикладі України, ці вимоги, яким має відповідати обвинувальний акт, містяться у статті 291 КПК.
Метою статті є обговорення витоків римського права в українському індикту, зокрема, впливу римських рішень, прийнятих на думку Паулюса в тексті D. 48, 2, 3, на зміст 291ст. КПК. Окрім простого порівняння змісту стародавнього послання та чинного положення, була зроблена спроба точно продемонструвати римські витоки цього інституту через ретельний аналіз, який відображає еволюцію цього інституту від стародавнього права, через середньовічне та новітнє право, до сучасних норм.
У результаті порівняння змісту цих положень можна було помітити, що сучасний індикт України перегукується із структурою, виробленої в римському праві. Однак стародавні впливи слід шукати не лише в порівнянні побудови індикту. Крім того, на основі простого ствердження про зовнішню схожість недостатньо зробити висновок, що сучасні індикти мають римське походження. З перспективи порушеної проблематики також важливо розглядати, на базі яких моделей ґрунтується сучасний обвинувальний акт.
В Україні роками діяв обвинувальний акт за французьким зразком, який вже не демонстрував так тісних зв’язків із отриманим римським правом. Тільки в 2012 році, коли було прийнято новий Кримінально-процесуальний кодекс, і коли кодифікаційна комісія, розвиваючи свої припущення, використала німецьку модель обвинувальної скарги, можна констатувати, що обвинувальний акт, описаний у статті 291 базується на рішеннях, сформованих під впливом римського права.
Проведені дослідження, результати яких представлені в цій статті, є частиною дослідницького напряму присвяченого вивчення впливів римського права. Метою цього дослідження є показати, що незважаючи на значний вплив російських, а згодом і радянських правових рішень, українське право (фундаментально переконструйоване з 1991 року) відповідає тенденціям європейської правової культури внаслідок імплементації західних рішень
Взаємозв’язок між рівнем безробіттям та рівнем інфляції в Польщі в контексті кривої Філліпса в умовах пандемії та війни в Україні
No full textIn this article we undertake a verification of the Phillips curve in Polish conditions during the pandemic and the war in Ukraine. The theoretical part introduces evolution of Phillips’s theory and the review of literature and its verification in the conditions of Polish economy. Additionally, theoretical aspects regarding crisis and exogenous shocks are discussed. The aim of the empirical part of the work was to investigate the existence of the Phillips curve in the Polish economy in 2013–2022. The direction and strength of the relationship between inflation and unemployment rates were tested based on monthly data on full period and the pandemic period. In the research econometric methods were used in order to estimate parameters of an autoregressive inflation model, including both the influence of unemployment on the inflation rate and exogenous shock that were caused by periods of economic disruption reflected by binary, sustained and interaction variables. It was concluded that in the pandemic time the effect of the Phillips curve was present and that was accentuated by the war. However, in the longer term, this effect was not perceived as a negative relationship between characteristics under study. Nevertheless, in the full period of the study, disruptions in inflation patterns which were caused by the pandemic and the period of Russian aggression against Ukraine were evident.W artykule podjęto się analizy krzywej Phillipsa w warunkach polskich w trakcie pandemii i wojny na Ukrainie. W części teoretycznej przybliżono ewolucję teorii Phillipsa i dokonano przeglądu literatury dotyczącej jej weryfikacji odnośnie do polskiej gospodarki. Opisano też teoretyczne aspekty kryzysu i szoków egzogenicznych. W części empirycznej niniejszej pracy zbadano krzywą Phillipsa w odniesieniu do gospodarki polskiej w latach 2013–2022. Sprawdzono kierunek i siłę związku stóp inflacji i bezrobocia na podstawie danych miesięcznych dla pełnego okresu oraz okresu pandemii. W badaniach wykorzystano metody ekonometryczne do oszacowania parametrów modelu autoregresyjnego inflacji, uwzględniającego zarówno wpływ bezrobocia na wielkość inflacji, jak i szoki egzogeniczne spowodowane zaburzeniami w gospodarce, reprezentowane przez zmienne binarne, podtrzymane i interakcyjne. Stwierdzono, że w pandemii wystąpił efekt samej krzywej Phillipsa, który został wzmocniony w fazie wojny. Natomiast w dłuższym czasie nie zarejestrowano ujemnego związku między badanymi cechami. W pełnym okresie badania widoczne jednak były zaburzenia w kształtowaniu się inflacji wywołane zarówno pandemią, jak i agresją rosyjską na Ukrainę.У статті апробовано концепцію кривої Філліпса в період пандемії та війни в Україні в умовах функціонуваннях польської економіки. У теоретичній частині представлено еволюцію теорії Філліпса та огляд літератури щодо її верифікації у польському економічному середовищі. Також досліджено теоретичні аспекти кризи та екзогенних шоків. Метою емпіричної частини цієї роботи було дослідити існування кривої Філліпса в економіці Польщі у 2013–2022 роках. Спрямованість та рівень взаємозв’язку між інфляцією та рівнем безробіття перевірено на основі щомісячних даних за досліджуваний період загалом та період пандемії зокрема. У дослідженні використано економетричні методи для оцінки параметрів авторегресійної моделі інфляції, що враховує як вплив безробіття на інфляцію, так і екзогенні шоки, зумовлені періодами економічних потрясінь, представлені бінарними, постійними та інтерактивними змінними. Виявлено, що лише в період пандемії спостерігався ефект кривої Філліпса, який нівелювався періодом війни в Україні. Однак протягом тривалого періоду часу цей ефект не був помітний як негативний зв’язок між досліджуваними характеристиками. Проте за весь період досліджуваного періоду часу були помітні зміни у динаміці інфляції, спричинені як пандемією, так і періодом російської агресії проти України
Między powieścią sensacyjną a literaturą detektywistyczną. „Tajemnica dorożki” Fergusa Hume’a
No full textAlthough Fergus Hume’s The Mystery of a Hansom Cab (1886) is a continuation of the convention of the English sensational fiction, popular in the 1860s and 1870s, one can notice there patterns which will later be typical of detective literature. While the reader of a sensational novel was not ‘invited’ to solve the detective puzzle (provided there is any) by himself/herself and so to act as a rival of the fictional detective, in Hume’s text the way in which the narrative discourse is carried provokes the reader to speculate on the motive of the murder and the perpetrator. The reader is thus presented with the data allowing him/her to draw conclusions on his own, independently from the detective, although he/she is sometimes put on a wrong track. Thus on the one hand the reader is offered an opportunity to ‘enter’ the presented reality and follow the sensational course of events as they ‘happen,’ on the other this reality is revealed as a construction subordinated to particular laws and principles — the tale is a puzzle containing clues necessary to solve it, while the reader’s role is to link the seemingly unconnected elements into one logical whole