CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Sprawozdanie ze spotkania przedstawicieli konsorcjum w ramach projektu GOSPOSTRATEG9/001G/22 w dniu 8 listopada 2023 roku
Get PDFПоходження шляхетського роду Браніцьких гербу Гриф. У перспективі історика державного ладу і права
No full textThe author redefines the subject of origins of the magnate House of Branicki (Gryf) due to the despicable manner in which his views were criticized. Ultimately, he argues that the origins of the House of Branicki are more likely to be descendants from Pomeranian Dukes through the House of Griffin.
Disputes over the methodology of researching knightly families in Poland will most probably continue. In this context, views of Jan Adamus are worth mentioning, albeit distantly considered by Krzysztof Mosingiewicz. Mosingiewicz perceived in Adamus’s views a dangerous tendency to draw opposing conclusions from what he was discussing. Although Adamus could not find more relevant arguments, which could be used against the ancestral tradition, he still stated that “tradition is not to be trusted equally as a tradition reaching a distant time segment.” As we can see, the scholar attached importance only to the facts resulting from existing, remaining sources.
In the House of Branicki (Gryf), it is precisely visible how the cited author was mistaken. Teresa Zielińska found in the Central Archives of Historical Records an important document treating about the appointment of Jan Klemens Branicki for the Great Crown Ensign in 1724, when the origins of the House of Branicki from the Dukes of Pomerania were pointed. The views of T. Zielińska — outstanding scholar — cannot be treated as unquestionable, and it results from a simple ascertaining that this time it is not a certificate from a private magnate’s office, but a legal act application. As the office of Augustus II the Strong did not certify any such reasoning, it can lead to various conclusions. According to the rule, the accuracy of applied tradition is denied. In this case it would have to be proven that the mentioned origins of the House of Branicki in the nomiation were different.
The article conludes with a discussion regarding the ancestors of the House of Branicki.Автор повертається до теми походження аристократичного роду Браніцьких гербу Гриф, роблячи це через критику власних поглядів. У підсумку він доводить ймовірність того, що рід Браніцьких може мати походження від помор- ських князів через рід Грифітів.
Суперечки щодо методології дослідження лицарських родів у Польщі, мабуть, триватимуть і надалі. У цьому контексті слід згадати Яна Адамуса, до поглядів якого Кшиштоф Мосінґевич ставився із деяким скепсисом. Зокрема, останній бачив у Адамуса небезпечну схильність робити інші висновки з того, що він обговорював. Адамус не міг знайти переконливіших аргументів проти сімейної традиції, але він дійшов висновку, що «традиція настільки ж ненадійна, як і будь-яка традиція, яка бере початок із так віддалених часових періодів». Як бачимо, цей учений надавав перевагу лише перевіреним фактам, які випливають із збережених джерел.
Саме в родині Браніцьких гербу Гриф видно, наскільки помилявся цитований автор. Тереза Зєлінська знайшла в Центральному архіві історичних документів важливий документ про номінацію Яна Клеменса Браніцького на великого коронного хорунжого у 1724 році, який вказував на походження Браніцьких від поморських князів. Погляд Т. Зелінської, видатної вченої, на цю цитату не можна вважати беззаперечним, і це пов’язано з простим зауваженням, що цього разу це не акт приватної магнатської канцелярії, а акт застосування права. Оскільки канцелярія Августа II Сильного нікому не завіряла подібних аргументів, то можна зробити відповідні висновки. Як правило, заперечується правдивість використаної традиції. У цьому випадку необхідно було б довести, що походжен- ня родини Браніцьких, згаданих у номінації, було іншим. Вчений критик цього не доведе, бо, як писав Герард Лабуда: «Де немає доказів, там немає тез». Це близько до юридичного способу міркування. Звичайно, існує тверде переконання, що королівський документ свідчить про неправду, але вона безпідставна.
Тепер документ 1724 року можна вважати вінцем доказів для тих, хто вірить у протилежне;а тих, хто сумнівається, відправити в Африку, а саме на сцену фільму «Коріння», де герой, нащадок Кунта-Кінте, слухає усний список своїх предків від шамана. Звісно, необхідно прокоментувати заплутаність документа 1724 р. Лешек ІІІ, можливо, жив у IV столітті н. е. На думку Ф. Пєкосінського, він був предком Якси (XII ст.), і також цілої династії П›ястів і поморських князів. Самбор має бути замінений на Свєнтобора, який був батьком Свєнтопелка, родоначальника Грифітів, тобто також роду Браніцьких. Якщо ж розглядатимемо імена буквально, тоді це буде схоже, але з констатацією змішаних традицій, злитих воєдино давніх поморських князів із ґданськими князями.
Проте все це, здається, відповідає правді. Не можна ототожнювати акт 1724 року з нісенітницею придворного генеалога останнього монарха, котрому герб Цьолек зливався з гербом роду Тореллі і відповідно виводив рід Понятов- ських від якогось Торелло Тореллі, воєначальника із часів римського імператора Веспасіана. «Від піднесеного до кумедного, — як казав Наполеон, — лише один крок». Ця остання сентенція відповідає думці, що Всі магнати фальсифікували своїх предків. Так, але тільки в приватних документах, і вони були не кращі нісенітниці, ніж від Понятовських. Але оскільки останній член родини Браніцьких ще користувався традицією, а вона заслуговує на довіру.
Покійний Ґжегож Бялунські у видавничій рецензії на першу книгу із цієї теми очікував подальших нових аргументів. Тут вони неодмінно знайдуться, і то тільки юридичні. Адже ми маємо справу із одним з найважливіших офіційних документів XVIII ст. Це процес із непрямими доказами на предмет перевірки, чи містить він правдиві дані.
Наприкінці статті наводяться імена предків Браніцьких
Ув’язнення як кримінальне покарання. Кілька зауважень щодо сучасних проблем пенітенціарної ізоляції
No full textThe penalty of imprisonment must be applied very carefully and taking into account all the costs and negative consequences of isolation and assuming limited possibilities to achieve social rehabilitation goals. This does not imply that this form of criminal law reaction to prohibited acts should be abandoned. The need to reform the penalty of deprivation of liberty and to seek effective organizational forms for penitentiary systems should be confirmed by the size of the population of criminally incarcerated people around the world, and especially the trends in this area. Criticism of punishments based on isolation often boils down to low effectiveness, high economic and social costs and a number of negative consequences in the individual sphere, directly related to very deep interference in the sphere of human rights and freedoms. In practice, we are dealing with a clear paradox consisting in the creation of a repressive institution in its real character and a social rehabilitation institution in the space of expectations.Покарання у вигляді позбавлення волі повинно застосовуватися дуже обережно та з урахуванням усіх затрат і негативних наслідків ізоляції а також припущення обмежених можливостей для досягнення цілей соціальної реабілітації. Це не означає, що від такої форми кримінально-правового реагування на заборонені дії слід відмовитися. Необхідність реформування покарання у вигляді позбавлення волі та пошуку ефективних організаційних форм для пенітенціарних систем повинна враховувати дані щодо кількості населення в світі, що відбуває кримінальне ув’язнення і особливо відстежуюючи тенденції в цій сфері. Критика покарань, в основі яких лежить ізоляція, часто зводиться до констатації про низьку ефективність, високі економічні і соціальні затрати і ряд інших негативних наслідків в індивідуальній сфері, безпосередньо пов›язаних з дуже глибоким втручанням у сферу прав і свобод людини. На практиці ми маємо справу з явним парадоксом, який полягає у створенні репресивної інституції в її реальному характері та інституції соціальної реабілітації, що лежить в сфері очікувань.
Наголошуючи на небезпеці ізоляції і говорячи з цього ракурсу про серйозну кризу сучасної кримінально-виконавчої системи, вказується на прагматичну неефективність (що проявляється у зростанні рівня рецидивної злочинності) та порушується проблематична до прийняття з ідеологічого погляду проблеманегуманного виміру цього виду покарання. Покарання у вигляді позбавлення волі через призму особи, яка піддається процесу ізоляції, відкриває одне з найскладніших напрямків дискусії про негативні наслідки такої форми кримінально-правової реакції на заборонені дії. При дослідженні процесу тюремної ізоляції, якому із примусом піддають злочинця, сильно підкреслюється невідповідність створених там умов до вимог належного психічного та фізичного функціонування особи.
Стаття висвітлює проблему, пов’язану з постійним зниженням ефективності позбавлення волі, що вимірюється кількістю рецидивної злочинністі (ми чітко фіксуємо зростання кількості рецидивістів серед засуджених у всьому світі). Низька ефективність позбавлення волі, його економічна витратність, розмір соціальних негараздів і суто особистих проблем засуджених є постійними пунктами, навколо яких будуються сучасні дискусії щодо покарання у вигляді позбавлення волі. Пенітенціарним системам також доводиться мати справу з проблемою так званого «ущільнення ув’язнених». Зменшення частки беззастережної міри покарання у вигляді позбавлення волі в структурі судимостей (що не завжди означає зменшення загальної чисельності ув›язнених) на практиці означає, що в місцях позбавлення волі концентруються засуджені з найгіршим соціальним прогнозом, глибоко деморалізовані, засуджені за найтяжчі злочини (за останній період ми відзначаємо значне зростання засуджених за терористичні злочини). Це означає необхідність суттєвих змін у функціонуванні пенітенціарної системи. Особливо це стосується захисних аспектів, моделів пенітенціарного впливу, збільшення терапевтичних інструментів під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі чи інституційних рішень у сфері постпенітенціарної допомоги.
З першого дня перебування в установі виконання покарань, а насправді вже на стадії винесення вироку, слід проводити дослідження у сфері оцінок ризику рецидиву (прогнозування рецидиву) з урахуванням особливо чутливих видів злочинної поведінки таких як агресія, сексуальне насильство та узалежненість. Також слід визначити ризик небезпеки для потенційної жертви та місцевої громади. Найповнішим виявом турботи про жертви злочинів є спроба запустити механізми відшкодування збитків та компенсаційних процедур. У тих випадках, коли такі дії недоцільні, варто подбати про активацію механізмів і заходів захисту жертви та соціального оточення злочинця.
Під час виконання покарання особливу увагу слід приділяти виявленню криміногенних потреб засудженого (етіологічних факторів, що спонукають або сприяють вчиненню конкретних злочинів). Крім цього, варто визначити іншу сторону портрета злочинця, а саме виявити його позитивні риси або знайти захисні ресурси (так званий індивідуальний ресурс некриміногенних потреб). У деяких випадках висновки повинні бути у формі детального фахового діагнозу в рамках психологічного, психіатричного або сексологічного обстеження.
Засоби і методи пенітенціарного впливу не можуть бути, як це часто бува- ло раніше, постійним, автоматичним набором універсальних дій (однакових для всіх засуджених). Різницею в новому підході до засуджених повинен стати ак- цент для розробку та реалізацію індивідуальної корекційної схеми, захисної чи терапевтичної взаємодії по відношенню до конкретного злочинця.
Вся діяльність повинна постійно контролюватися та оцінюватися, а за по- треби — корегуватися як на індивідуальній основі, так і з боку ефективності всієї системи (постійна індивідуальна та програмна оцінка)
Problemy pomiaru szarej strefy w Polsce
Get PDFThe purpose of this article is to answer the question whether the lack of a uniform definition of the shadow economy in Poland translates into the results of its measurement and may lead to different conclusions. The study was conducted using the method of analysis and logical construction and comparative analysis. Author verified the results of studies by the Central Statistical Office (CSO), the International Monetary Fund (IMF), F. Schneider and Ernst & Young (EY) and A.T. Kearney. It was shown that estimates of the level of the shadow economy in Poland during the period in question varied, with the share of the shadow economy in Poland’s gross domestic product oscillating between 11.4% and 26%.Celem artykułu jest odpowiedź na pytanie, czy brak jednolitej definicji szarej strefy w Polsce przekłada się na wyniki jej pomiaru i może prowadzić do odmiennych wniosków. Badanie 3poddano wyniki badań Głównego Urzędu Statystycznego (GUS), Międzynarodowego Funduszu Walutowego (IMF), F. Schneidera, Ernst & Young (EY) i A.T. Kearney. Wykazano, że szacunki poziomu szarej strefy w Polsce w omawianym okresie były zróżnicowane, a udział szarej strefy w produkcie krajowym brutto Polski oscylował w przedziale od 11,4% do 26%
Alternatywne spojrzenie na rolę Deweloperskiego Funduszu Gwarancyjnego
Get PDFIn 2021, the Law on the Protection of the Rights of the Purchaser of a Dwelling or Single-Family House and the Developer’s Guarantee Fund was enacted . The new statutory solutions are intended to improve the effectiveness of the protection of buyers of residential units or single-family houses making such transactions with the developer, improve the security of legal transactions with an increase in the level of acceptance of the regulation on the part of entrepreneurs. The article reviews the means of protection offered to purchasers of residential units or single-family houses under the Development Law with particular emphasis on the security offered under the Developer Guarantee Fund and the situation related to the insolvency of the developer. The author presents an alternative and expanded concept of the use of funds from the Developer Guarantee Fund.W roku 2021 uchwalono ustawę o ochronie praw nabywcy lokalu mieszkalnego lub domu jednorodzinnego oraz Deweloperskim Funduszu Gwarancyjnym. Nowe rozwiązania ustawowe mają za zadanie poprawić skuteczność ochrony nabywców lokali mieszkalnych lub domów jednorodzinnych dokonujących tego typu czynności z udziałem dewelopera, poprawić bezpieczeństwo obrotu prawnego przy wzroście poziomu akceptacji regulacji po stronie przedsiębiorców. W artykule dokonano przeglądu środków ochrony oferowanej nabywcom lokali mieszkalnych lub domów jednorodzinnych w rozumieniu ustawy deweloperskiej ze szczególnym uwzględnieniem zabezpieczenia oferowanego w ramach Deweloperskiego Funduszu Gwarancyjnego oraz sytuacji związanej z niewypłacalnością dewelopera. Autor przedstawia alternatywną i poszerzoną koncepcję wykorzystania środków pochodzących z Deweloperskiego Funduszu Gwarancyjnego
Networking of legal and organizational solutions in energy transition
Get PDFThe article focuses on the question of networking of legal and organizational solutions in the energy transition process, which accepts energy collectives. Energy collectives take on two fundamental forms in the Polish legal order: energy clusters and energy cooperatives. The article presents a description of these two basic legal and organizational mechanisms of energy transition and identifies the main indicators making it possible to compare them to each other. The paper uses the method of content analysis of legal regulations (EU and national) and specialised literature on the subject
Renewable energy sources in spatial planning
Get PDFThe article addresses the problem of taking renewable energy sources into account in spatial planning in Poland, especially in planning documents adopted at the level of municipalities, namely the study of conditions and directions of spatial development (after changes the structure plan) and the land use plan. It presents the conditions for specifying the location of devices (installations) based on renewable energy sources, as specified in the Polish Act on Spatial Planning and Development of 27 March 2003, as well as the fundamental principles of taking renewable energy sources into account in the planning documents adopted by municipalities
L’art du portrait du traducteur dans l’espace francographe : deux recueils et une histoire des traductions
No full textThe author studies the art of composing a translator’s portrait, a genre present in the francophone area since 1963 (E. Cary, Les grands traducteurs français). The texts analyzed are two anthologies directed by J. Delisle : Portraits de traducteurs, 1999, Portraits de traductrices, 2022, and the Histoire des traductions en langue française, XXe siècle directed by B. Banoun et al., 2019. The main components of a good portrait are : an interesting model, an intelligent structure, an objective and well documented content, a concise and eloquent style, a multifunctional title, an explanation of connections between an individual destiny and historical determinations, arousing and satisfying curiosity in the reader
Traductrices – chercheuses – autrices et l’entre-deux-langues : la spécificité canadienne
No full textThe article presents the specificity of translation in Canada, taking into account the important role of female translators who are often also researchers. The author aims to show the interpenetration of different activities: translation, research, theoretical reflection and translation practice. In addition, she draws attention to the important issue of choosing the direction of translation. These features are described on the example of a few important figures from the world of translation, including S. de Lotbinière-Harwood, A. Whitfield and L. Saint-Martin. Their achievements have many features in common: an indispensable combination of theory and practice, an important feminist background and an extended vision of translation perceived not only as a transfer, but also as a creative practice