Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
Відкриті джерела кіберпростору як об’єкти судово-експертного дослідження
Full text linkThe purpose of this research paper is to use modern general and special methods of scientific cognition to investigate the procedural procedure for the formation of digital evidence based on open in-formation from cyberspace in the context of evidence during criminal proceedings and to substantiate possibility of forensic expert research of cyberspace to obtain criminally relevant indicative and evidentiary information in the form of a conclusion an expert It is shown that computer data and electronic (digital) information are synonymous and are divided into two groups: neutral that have no significance for criminal proceedings, and criminally relevant, which contain traces of an offense and data about persons, objects, events, facts etc., which have indicative or evidential value. It has been proven that cyberspace is a separate carrier of criminally relevant electronic (digital) information, which under certain legal procedures becomes a source of evidence in criminal proceedings. Such information, transformed into a form accessible to process participants, belongs to digital evidence. It is substantiated that investigative actions provided for by the procedural law are most often unsuitable for searching for criminally relevant information from open sources of cyberspace. It is argued that the main procedural method of forming evidence based on computer data from open sources of cyberspace should be conducting a forensic examination of electronic communications, the object of which is the initial data about the search object, cyberspace, and the subject - facts and information about this object. object In this case, methodological principles of the expert research are the intelligence tools of open OSINT databases, and for recording information, the recommendations of the Berkeley Protocol, taking into account the current legislation of Ukraine. Computer data extracted from open cyberspace sources ac-quire probative value through the opinion of a forensic expert who is a source of evidence.Мета роботи — за допомогою сучасних загальних і спеціальних методів наукового пізнання дослідити процесуальний порядок формування цифрових доказів за відкритою інформацією з кіберпростору в контексті доказування під час кримінального провадження й обґрунтувати можливість судово-експертного дослідження кіберпростору для отримання кримінально-релевантної орієнтувальної та доказової інформації у формі висновку експерта. Показано, що комп’ютерні дані й електронна (цифрова) інформація є синонімами та поділяються на дві групи: нейтральні, що не мають значення для кримінального провадження, і кримінально-релевантні, які містять сліди правопорушення та дані про осіб, предмети, події, факти тощо, що мають орієнтувальне або доказове значення. Доведено, що кіберпростір є окремим носієм кримінально-релевантної електронної (цифрової) інформації, яка за певних правових процедур стає джерелом доказів у кримінальному провадженні. Така інформація, перетворена на доступну для сприйняття учасниками процесу форму, належить до цифрових доказів. Обґрунтовано, що передбачені процесуальним законом слідчі дії найчастіше непридатні для пошуку кримінально-релевантної інформації з відкритих джерел кіберпростору. Аргументовано, що основним процесуальним способом формування доказів на основі комп’ютерних даних із відкритих джерел кіберпростору має стати проведення судової експертизи електронних комунікацій, об’єктом якої є вихідні дані про об’єкт пошуку, кіберпростір, а предметом — факти й відомості про цей об’єкт. Методичними засадами експертного дослідження у цьому разі є інструменти розвідки відкритих баз даних OSINT, а для фіксування інформації — рекомендації Berkeley Protocol з урахуванням чинного законодавства України. Комп’ютерні дані, вилучені з відкритих джерел кіберпростору, набувають доказового значення завдяки висновку судового експерта, який є джерелом доказів
Дослідження, перевірка й оцінювання висновку експерта: судово-ветеринарний аспект
Full text linkThe author aimed to outline the grounds and criteria, to single out methods and characterize procedural of research specifics, verification and evaluation of forensic veterinary expert conclusion . In order to achieve this goal, a set of interrelated research methods (dialectical, systemic-structural, systemic-functional, comparative-legal, formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy), modeling, statistical) was applied. The grounds, criteria, methods and procedural specifics of the research, verification and assessment of forensic expert conclusion are considered. Attention is focused on forensic and veterinary aspect of this issue. It is claimed that during verification of forensic expert conclusion, it is necessary to assess its comprehensiveness, completeness and objectivity, as well as scientific validity, reliability, correctness, admissibility of using methods and techniques, means and methods of conducting expert research, as well as adequacy and relationship with other evidence collected within the framework of a criminal proceeding (case) with the aim of making a correct procedural decision (for evidence of factual data and circumstances proven by expert research). The criteria for completeness and reasonableness of the expert’s conclusion are proposed, as well as the algorithm for evaluating such a conclusion by the investigator, prosecutor, defense attorney, investigative judge, and court. The application of a set of these criteria to the assessment of a forensic expert’s opinion will guarantee the reliability of the verification and assessment of such conclusion, as well as create reliable conditions for making procedural decisions in legal proceedings.Автор мав на меті окреслити підстави та критерії, виокремити способи та схарактеризувати процесуальні особливості дослідження, перевірки й оцінювання висновку судово-ветеринарного експерта. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс взаємообумовлених методів дослідження (діалектичний, системно-структурний, системно-функційний, порівняльно-правовий, формальної логіки (аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, аналогію), моделювання, статистичний). Розглянуто підстави, критерії, способи та процесуальні особливості дослідження, перевірки й оцінювання висновку експерта. Увагу акцентовано на судово-ветеринарному аспекті цього питання. Стверджується, що під час перевірки висновку судового експерта необхідно оцінити його всебічність, повноту й об’єктивність, а також наукову обґрунтованість, достовірність, правильність, допустимість використання методів і методик, засобів і способів проведення експертних досліджень, достатність і взаємозв’язок з іншими доказами, зібраними в межах кримінального провадження (справи) із метою ухвалення правильного процесуального рішення (для доказовості фактичних даних та обставин, доведених експертним дослідженням). Запропоновано критерії повноти й обґрунтованості висновку експерта, а також алгоритм оцінювання такого висновку слідчим, прокурором, захисником, слідчим суддею, судом. Застосування сукупності цих критеріїв до оцінювання висновку судового експерта гарантуватиме надійність перевірки й оцінювання такого висновку, а також створюватиме надійні умови для ухвалення процесуальних рішень у судочинстві
Стратегії мінімізації помилок у судово-експертній практиці
Full text linkThe Article Purpose is to enhance the understanding of error minimization strategies in forensic expert activity through an in-depth analysis of the most frequent errors and the development of new approaches to avoid them; to emphasize the classification of errors in order to identify key factors of their occurrence; to focus on the impact of cognitive biases, inadequate training of forensic experts and the lack of uniform standards; to develop recommendations for improving the system of training and certification of forensic experts; to address ethical aspects for the work of forensic experts. General scientific and special methods have been used to achieve this goal. The paper outlines strategies for minimizing errors in forensic expert activity; the impact of cognitive biases; issues of introducing state-of-the-art technologies, improving the system of forensic experts’ training and certification, as well as ethical dimensions of work. The author develops the main strategies for minimizing errors in forensic expert activity, which are of paramount theoretical and practical importance. A comprehensive approach to minimizing errors has been developed. Different aspects of the problem have been brought together to create a comprehensive approach to its resolution. Emphasis has been made on cognitive biases, insufficient training of forensic experts, and the lack of uniform standards. The impact of modern technologies on reducing the number of errors has been assessed. Recommendations have been proposed to improve the system of training and certification of forensic experts, as well as to adhere to high ethical standards.Мета статті — поглибити розуміння стратегій мінімізації помилок у судово-експертній діяльності шляхом докладного аналізування найпоширеніших помилок і розроблення нових підходів до запобігання їм; зосередити увагу на класифікації помилок з метою виявити ключові чинники їх виникнення; приділити увагу впливу когнітивних упереджень, недостатній підготовці експертів і відсутності уніфікованих стандартів; розробити рекомендації щодо вдосконалення системи навчання та сертифікації експертів; розглянути етичні аспекти роботи експертів. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Розглянуто стратегії мінімізації помилок у судово-експертній діяльності; вплив когнітивних упереджень; питання впровадження сучасних технологій, удосконалення системи навчання та сертифікації експертів, а також етичні аспекти роботи. Сформульовано основні стратегії мінімізації помилок у судово-експертній діяльності, які мають важливе теоретичне та практичне значення. Розроблено комплексний підхід до мінімізації помилок. Об’єднано різні аспекти проблеми для створення комплексного підходу до її розв’язання. Увагу акцентовано на когнітивних упередженнях, недостатній підготовці експертів і відсутності уніфікованих стандартів. Оцінено вплив сучасних технологій на зменшення кількості помилок. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи навчання та сертифікації експертів, а також дотримання високих етичних стандартів
Економічні та соціальні чинники кіберзлочинності
No full textThe present paper aims to promote an understanding of relatively recent social phenomena such as cybercrime. Modern global realities of technological advancements and heavy dependence on digital tools emphasize threats cybercrime presents. Therefore, it is important to examine factors driving cybercrime rates to create effective preventive mechanisms. The paper uses regression analysis built on the recently published, first-ever World Cybercrime Index. Cybercrime scores of 94 countries were analyzed based on the effect of 6 predictor variables. Analysis displayed that the degree of economic freedom has an inverse effect on cybercrime scores, and innovation level directly increases cybercrime rates with less probability. It is recommended for researchers interested in the topic to be attentive to future releases of WCI to be able to conduct more massive, time-series analysis.Ця стаття має на меті сприяти розумінню такого доволі нового соціального явища, як кіберзлочинність. Сучасні глобальні реалії технологічного прогресу та значна залежність від цифрових інструментів фокусують увагу на загрозах кіберзлочинності. Для того щоб створити ефективні превентивні механізми, важливо дослідити чинники, що впливають на рівень кіберзлочинності. Для досягнення поставленої мети застосовано регресійний аналіз, побудований на нещодавно оприлюдненому вперше в історії Світовому індексі кіберзлочинності. Проаналізовано показники кіберзлочинності 94 країн на основі впливу 6 предикторних змінних. Аналіз показав, що ступінь економічної свободи має зворотний вплив на рівень кіберзлочинності, а рівень інновацій прямо збільшує цей рівень, хоча й із меншою ймовірністю. Дослідникам, які цікавляться цією темою, рекомендуємо уважно стежити за майбутніми випусками Світового індексу кіберзлочинності, щоби мати змогу більш масштабно аналізувати часові ряди
Саморобний запа́льний прилад: визначення поняття
Full text linkThe paper discusses the lack of definition for the “improvised incendiary device” concept in current foreign and domestic methodologies and reference literature used by specialists to conduct forensic fire and technical examinations. The purpose is to define of the “improvised incendiary device” concept for its subsequent use within the framework of forensic fire and technical examinations. The method of system structural analysis has been employed to fulfill this goal. The lack of methods and methodologies for the study of improvised incendiary device preclude the attempts of forensic experts in forensic fire and technical examination to determine a specific source of ignition that has resulted in the ignition of a certain material (substance) or has sufficient energy to ignite a corresponding combustible medium at the seat of a fire. In turn, the fact that a specific ignition source cannot be identified leads to a probable rather than a categorical expert conclusion as to the true cause of a fire, and sometimes to the impossibility of determining the cause of a fire at all. According to three explanatory dictionaries compiled at various times and by different compilers, as well as three manuals (methodologies) for conducting forensic fire and technical examinations and ДСТУ 2272:2006, the author provides an indepth analysis for interpreting terms related to the formation of the “improvised incendiary device” concept. The definition for this concept has been provided. This will further promote the development of relevant methods and methodologies for researching overall structure of improvised incendiary devices, their design elements, and the principle of operation in the context of carrying out forensic fire and technical examinations.Зауважено відсутність визначення поняття «саморобний запа́ льний прилад» у чинних іноземних і вітчизняних методиках та довідковій літературі, якими фахівці послуговуються для проведення судових пожежно-технічних експертиз. Мета — сформулювати визначення поняття «саморобний запа́ льний прилад» для його подальшого вживання в межах проведення судових пожежно-технічних експертиз. Для досягнення поставленої мети застосовано метод системно-структурного аналізу. Відсутність методик і методів дослідження саморобних запа́ льних приладів унеможливлює спроби експертів у галузі судових пожежно-технічних досліджень визначити конкретне джерело запалювання, яке спричинило займання певного матеріалу (речовини) або має достатньо енергії для запалювання відповідного горючого середовища в осередку пожежі. Своєю чергою той факт, що конкретне джерело запалювання визначити неможливо, призводить до складання ймовірного, а не категоричного висновку експерта щодо з’ясування справжньої причини виникнення пожежі, а інколи й до того, що встановити причину пожежі взагалі неможливо. За трьома тлумачними словниками, складеними в різний час і різними укладачами, трьома посібниками (методиками) проведення судових пожежно-технічних експертиз і ДСТУ 2272:2006 ретельно проаналізовано тлумачення термінів, дотичних до формування поняття «саморобний запа́ льний прилад». Сформульовано визначення цього поняття, що надалі сприятиме розробленню відповідних методик і методів дослідження загальної будови саморобних запа́ льних приладів, елементів їхньої конструкції та принципу дії в межах проведення судових пожежно-технічних експертиз
Машинне навчання і можливість його застосування для криміналістичних досліджень вогнепальної зброї
Full text linkRole of machine learning in modern society cannot be over-estimated, especially given its steadily increasing importance in recent years. Various machine learning models are applied not only in everyday life but also in solving practical, engineering, and scientific challenges. However, the methods and capabilities of machine learning remain relatively obscure to most professionals across various fields of knowledge, including specialists in forensic firearm examination. The article discusses basic tasks that machine learning methods can facilitate and provides examples of tasks faced by forensic experts during firearm examinations that can be solved utilizing these methods. The article purpose is to familiarize professionals in the field of forensic science with be-sic capabilities of machine learning methods. The research paper demonstrates which specific types of tasks in forensic firearms examination it is advisable to apply these methods to, and what is required for this purpose. In order to achieve this goal, general scientific methods (dialectical, comparative, analysis, synthesis, induction, deduction) and special scientific methods (formal-logical, systemic-structural) have been employed. Specific expertise and skills in forensic identification methods (including ballistics, microscopic comparative analysis of traces on bullets and casings, detection and examination of gunshot residue to estimate shooting distance, etc.), principles of machine learning, and mathe-matical algorithms used to construct various models have been applied.Роль машинного навчання для сучасного суспільства складно переоцінити, особливо зважаючи на те, що останніми роками ця роль постійно зростає. Різноманітні моделі машинного навчання застосовують як у повсякденному житті, так і для розв’язання прикладних, конструкторських і наукових проблем. Водночас для більшості фахівців у різноманітних галузях знань, зокрема для спеціалістів із криміналістичного дослідження зброї, методи й можливості машинного навчання до сьогодні залишаються маловідомими. У статті розглянуто базові завдання, виконанню яких сприятимуть методи машинного навчання, а також наведено приклади завдань, які постають перед експертами під час проведення криміналістичних досліджень вогнепальної зброї та які можна розв’язати за допомогою згаданих методів. Метою статті є ознайомити фахівців у галузі криміналістики з основними можливостями методів машинного навчання. Продемонстровано також, у розв’язанні яких саме типів завдань криміналістичного дослідження зброї ці методи доцільно застосовувати і що для цього потрібно. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові (діалектичний, порівняння, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію) і спеціальні наукові методи (формально-логічний, системно-структур-ний), а також спеціальні знання та навички з оперування методами криміналістичної ідентифікації (зокрема, балістики, мікроскопічних порівняльних досліджень слідів на кулях і гільзах, виявлення й дослідження продуктів пострілу з метою визначити дистанцію пострілу тощо), принципами машинного навчання та математичними алгоритмами, використовуваними для побудови різних моделей
Використання спеціальних знань під час розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації
Full text linkIncreasing effectiveness and quality of investigation of illegal seizure of property of enterprise, institution, organization is certainly connected with the use of special knowledge and the active implementation of modern scientific and technical achievements in the activities of law enforcement agencies. Specialist helps the investigator to find answers to extremely important questions regarding obtaining and involving in the proceedings judicial evidence, which are important for the investigation and determine the directions of the investigator’s further work. The purpose of this article is to analyze individual areas of specific expertise application during investigation of illegal seizure of property of an enterprise, institution, or organization. For this, general scientific (generalization, analysis and synthesis, system-structural) and special methods of scientific knowledge are used. It is noted that the criminal offenses provided for in Art.206-2 «Illegal acquisition of property of an enterprise, institution, organization» of Criminal Code of Ukraine, differ in the method of execution, the identity of the criminal, consequences and other forensic specifics. Some aspects of the specific expertise use during the investigation under Art.206-2 of this Code. The definitions of terms «specific expertise», «expert witness», «specialist», «expert» are indicated. Forms of
application of specific expertise, grounds for their application, and tasks were studied. An approximate list of specialists whose involvement may be needed during the investigation of the investigated criminal offenses is outlined. It has been found that the main object of research in criminal proceedings on the facts of illegal appropriation of the property of an enterprise, institution, or organization is a document.Підвищення ефективності та якості розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, безумовно, пов’язано з використанням спеціальних знань і активним упровадженням у діяльність правоохоронних органів сучасних досягнень науки й техніки. Спеціаліст допомагає слідчому віднайти відповіді на надзвичайно важливі питання щодо отримання та залучення до провадження судових доказів, які мають значення для розслідування й зумовлюють напрями подальшої роботи слідчого. Мета статті — проаналізувати окремі напрями застосування спеціальних знань під час розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації. Для цього задіяно загальнонаукові (узагальнення, аналіз і синтез, системно-структурний) і спеціальні методи наукового пізнання. Зауважено, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації» Кримінального кодексу України, різняться способом учинення, особою злочинця, наслідками й іншими криміналістичними ознаками. Розглянуто окремі аспекти використання спеціальних знань під час проведення розслідування за ст. 206-2 цього Кодексу. Зазначено дефініції понять «спеціальні знання», «обізнана особа», «спеціаліст», «експерт». Досліджено форми, підстави та завдання застосування спеціальних знань. Окреслено орієнтовний перелік спеціалістів, у залученні яких може виникнути потреба під час розслідування досліджуваних кримінальних правопорушень. З’ясовано, що головним об’єктом дослідження у кримінальних провадженнях за фактами протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації є документ
Актуальні напрями судово-експертних досліджень в Україні в умовах воєнного стану
Full text linkУ сучасному світі судово-експертна діяльність є невід’єм- ною складовою забезпечення правосуддя незалежною, ква- ліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки й техніки.Завдяки впровадженню новітніх технологій, методів дослі- джень і стандартів їх проведення, останніми роками знач- но підвищено ефективність судової експертизи в Україні, забезпечено більш точні й об’єктивні результати, і впевне- ний поступ цієї галузі на шляху розвитку триває. Водночас (в умовах нових викликів через повномасштабне військове вторгнення й окупацію частини території нашої держави) судово-експертні дослідження набувають особливих акту- альності й важливості з одного боку та зазнають складно- щів з іншого.У сучасному світі судово-експертна діяльність є невід’єм- ною складовою забезпечення правосуддя незалежною, ква- ліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки й техніки.Завдяки впровадженню новітніх технологій, методів дослі- джень і стандартів їх проведення, останніми роками знач- но підвищено ефективність судової експертизи в Україні, забезпечено більш точні й об’єктивні результати, і впевне- ний поступ цієї галузі на шляху розвитку триває. Водночас (в умовах нових викликів через повномасштабне військове вторгнення й окупацію частини території нашої держави) судово-експертні дослідження набувають особливих акту- альності й важливості з одного боку та зазнають складно- щів з іншого
Перспективи побудови криміналістичних методик розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством
Full text linkFormation and development of economic security of the State requires taking effective measures to counteract and minimize negative impact of criminal offenses that encroach on economic and social relations, legal activities of economic entities, rights of public administration employees, etc. Among the latter, those that demonstrate signs of raiding deserve close attention, i.e., related to the illegal takeover and seizure of property, assets of enterprises, institutions, organizations, corporate rights to them and other resources, encroachment on the rights of owners or authorized persons of entities management of various forms of ownership, etc. In this regard, the article purpose is defined as outlining prospects for construction of forensic methods of investigation of criminal offenses in which signs of raiding can be detected. In order to achieve the specified goal, a complex of general scientific, philosophical and special research methods was applied. According to performed research results, it was determined that in modern sense, a separate forensic investigation method (in a broad sense) should be understood as an integrated product of scientific knowledge in the field of law, formed on the basis of a generalization of investigative and judicial practice, which in its essence is a set of forensic recommendations, proven tactics methods of conducting investigative (search) and covert investigative (search) actions, methods and techniques of optimal and effective use of forensic techniques during pre-trial investigation developed in accordance with procedural requirements in order to optimize the model of conducting pre-trial investigation of a separate criminal offense, their groups, etc. Based on the generalization of certain elements of the criminal law and forensic characteristics of criminal offenses related to raiding, varieties of individual forensic methods of investigation have been determined, including interspecies, special, subspecies, species, etc.Становлення та розвиток економічної безпеки держави потребує вжиття дієвих заходів із протидії та мінімізації негативного впливу кримінальних правопорушень, які посягають на господарські суспільні відносини, законну діяльність суб’єктів господарювання, права співробітників сфери публічного адміністрування тощо. Серед останніх на пильну увагу заслуговують ті, у яких убачаються ознаки рейдерства, тобто пов’язані з протиправним поглинанням і захопленням майна, активів підприємств, установ, організацій, корпоративних прав на них та інших ресурсів, посяганням на права власників або уповноважених осіб суб’єктів господарювання різної форми власності тощо. У зв’язку із цим мету статті визначено як окреслення перспектив побудови криміналістичних методик розслідування кримінальних правопорушень, у яких убачаються ознаки рейдерства. Задля досягнення означеної мети застосовано комплекс загальнонаукових, філософських і спеціальних методів дослідження. За результатами проведеного дослідження визначено, що в сучасному розумінні під окремою криміналістичною методикою розслідування (у широкому сенсі) слід розуміти інтегрований продукт наукового знання в галузі права, сформований на підставі узагальнення слідчо-судової практики, що за своєю сутністю є сукупністю криміналістичних рекомендацій, апробованих тактичних прийомів проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, способів і прийомів оптимального й ефективного застосування криміналістичної техніки під час проведення досудового розслідування, які розроблено відповідно до процесуальних вимог із метою оптимізувати модель здійснення досудового розслідування окремого кримінального правопорушення, їхніх груп тощо. На підставі узагальнення окремих елементів кримінально-правової та криміналістичної характеристик кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством, визначено різновиди окремих криміналістичних методик розслідування, серед яких міжвидові, спеціальні, підвидові, видові та ін
Використання штучного інтелекту в судово-експертній діяльності
Full text linkRecently, artificial intelligence has become an ordinary phenomenon in various spheres of human life, one of which is forensic expertise. Certain areas of forensic activity have even become more sensitive to the use of artificial intelligence elements, in particular: identification of a person based on appearance, fingerprints and DNA; document research; analysis of digital information, etc. Due to the extremely rapid development of artificial intelligence systems, the legal framework for its application is not sufficiently developed, unfortunately, not only in Ukraine: legislators of even very advanced countries clearly cannot keep up with its rapid evolution, although they are trying very hard. For example, the legal basis for regulating the use of artificial intelligence in the EU is the Artificial Intelligence Act, and on the domestic territory, the Concept of the Development of Artificial Intelligence in Ukraine. The authors of this research aimed to outline possibilities, prospects and limits of artificial intelligence use in forensic expert activity in Ukraine and other countries and to develop a flexible legal framework for its application with mandatory professional human control (forensic expert). In order to achieve the goal, the authors used a complex of general scientific and special methods (comparative (comparative), historical and legal, system analysis, generalization, forecasting). It is proposed to develop control algorithms and standardize the process of introducing artificial intelligence before its practical application.
Elements of artificial intelligence today can already be actively and unconditionally used in the didactic (educational) sphere and scientific activity, while in the forensic expert field it is first important to formulate high ethical, legal and security standards for its use.Останнім часом штучний інтелект став ординарним явищем у різних сферах людської життєдіяльності, однією з яких є судово-експертна. Окремі напрями судово-експертної діяльності навіть стали більш чутливими до використання елементів штучного інтелекту, зокрема: ідентифікація особи за ознаками зовнішності, відбитками пальців і ДНК; дослідження документів; аналізування цифрової інформації тощо. Через надзвичайно стрімкий розвиток систем штучного інтелекту нормативно-правову базу із питань його застосування недостатньо розроблено, на жаль, не тільки в Україні: за його бурхливою еволюцією явно не встигають законодавці навіть просунутих держав, хоча й дуже намагаються. Наприклад, правовим підґрунтям для регулювання застосування штучного інтелекту в ЄС є Artificial Intelligence Act, а на вітчизняних теренах — Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні. Автори цього дослідження мали на меті окреслити можливості, перспективи й межі використання штучного інтелекту в судово-експертній діяльності в Україні й інших державах і розробити гнучку правову базу його застосування з обов’язковим професійним контролем людини (судового експерта). Для досягнення поставленої мети автори послуговувалися комплексом загальнонаукових і спеціальних методів (порівняльним (компаративним), історико-правовим, системного аналізу, узагальнення, прогнозування). Запропоновано розробити алгоритми контролю та стандартизувати процес впровадження штучного інтелекту до його практичного застосування. Елементи штучного інтелекту сьогодні вже можна активно й беззастережно застосовувати в дидактичній (освітній) сфері й науковій діяльності, тоді як у судово-експертній галузі спершу важливо сформулювати високі етичні, правові й безпекові стандарти його використання