Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
Криміналістика та розслідування місця злочину в мікрогравітаційному просторі
Addresses the challenges and considerations of criminalistics and crime scene investigation in extraterrestrial gravitational environments. Future space exploration may require the development of protocols for extraterrestrial crime scene investigations. Challenges in microgravity effects, confined space environments, forensic techniques, communication, coordination, and legal jurisdiction are highlighted in this brief. Microgravity effects create difficulties in dis-placing evidence, such as blood spatter patterns, which make interpretation of events difficult. Restricted areas such as spacecraft and stations require special techniques and equipment. Storing and securing evidence in microgravity makes traditional methods impractical. The lack of gravity affects fingerprint development and preservation, requiring the use of alternative methods. Compact and specialized equipment is required to analyze DNA in space. Communication de-lays hinder real-time collaboration between researchers on Earth and those in space. Guidance can be provided to personnel in space with remote technologies and autonomous systems. Determining legal jurisdiction for crimes committed in space or on spacecraft requires complex international cooperation and agreements. The development of space law, technology and international agreements is important to meet the challenges of extraterrestrial crime scene investigations. Future discussions and research will provide a basis for establishing protocols for extraterrestrial crime scene investigations to ensure effective and fair forensic practices. As space exploration progresses, advances need to be made in these areas. As space exploration advances, the development of space law, technology, and international agreements is crucial to meeting the unique challenges of extraterrestrial crime scene investigations. This summary provides a basis for future discussions and research regarding the establishment of protocols to ensure effective and fair forensic practices off Earth.Розглянуто проблеми криміналістики щодо розслідування місця злочину в позаземних гравітаційних середовищах. Майбутнє дослідження космосу може потребувати розроблення протоколів для розслідувань позаземних місць злочину.
Висвітлено проблеми, пов’язані з впливом мікрогравітації, замкнутим космічним середовищем, криміналістичними методами, комунікацією, координацією та юридичною юрисдикцією. Ефект мікрогравітації створює труднощі, пов’язані з переміщенням доказів (наприклад, крапель крові), що ускладнює інтерпретацію подій. Зони обмеженого доступу (такі, як космічні кораблі та станції) потребують спеціальних методів і обладнання. Зберігання та захист доказів в умовах мікрогравітації робить традиційні методи непрактичними. Відсутність гравітації впливає на розвиток і збереження відбитків пальців, що потребує використання альтернативних методів. Для аналізу ДНК у космосі потрібне компактне та спеціалізоване обладнання. Затримки зв’язку перешкоджають співпраці в реальному часі між дослідниками на Землі та в космосі. Визначення юридичної юрисдикції для злочинів, скоєних у космосі або на космічних кораблях, потребує складної міжнародної співпраці та відповідних угод. Розвиток космічного права, технологій і міжнародних угод важливий для розв’язання завдань позаземних розслідувань. Майбутні обговорення та дослідження стануть підґрунтям для створення протоколів позаземних розслідувань місця злочину, щоб забезпечити ефективну та справедливу судово-експертну практику. Оскільки дослідження космосу прогресує, то розвиток космічного права, технологій і міжнародних угод має вирішальне значення для розв’язання унікальних завдань розслідування на позаземному місці злочину. Це дослідження забезпечує основу для майбутніх обговорень створення протоколів для забезпечення ефективної та справедливої судово-експертної практики поза межами Землі
Комбінації застосування філологічних знань у процесі проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи
This article purpose is to outline variants of philological knowledge application in the course of linguistic (semantic and textual) examination. For achieving this goal, general scientific and special research methods were used. The necessity of new scientific developments in the field of semantic and textual examination due to political and social requirements of the time is substantiated. Complexity of the work of linguistic expert due to the lack of methods for conducting forensic semantic and textual examination is noted. Possible options for applying philological knowledge in analyzing texts with signs of appeals, intimidation, propaganda, and profit are considered. The author outlines recommendations for research on texts using elements of semiotic, linguistic and pragmatic, semantic, stylistic, subject and thematic, formal and grammatical, descriptive, interpretive analysis, content analysis, and knowledge of cognitive linguistics. An example from the author’s own practice of researching a conflict text in a case of protection of honor, dignity, business reputation of an individual, as well as texts with socio-political content is given. The algorithms of forensic research of appeals and media texts are presented. Theoretical aspects and methodological recommendations for identifying the main signs of suicide in the text at the psychological, verbal and extra-verbal levels are highlighted. It is proved that semantic and textual research requires a thorough professional knowledge of linguistics.Мета статті — окреслити варіанти застосування філологічних знань під час проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Обґрунтовано потребу в нових наукових розробках у сфері семантико-текстуальної експертизи, обумовлену політичними й соціальними вимогами часу. Зауважено складність роботи експерта-лінгвіста через нестачу методик проведення судової семантико-текстуальної експертизи. Розглянуто можливі варіанти застосування філологічних знань під час аналізування текстів з ознаками закликів, залякування, пропаганди, отримання вигоди. Окреслено рекомендації щодо дослідження текстів із застосуванням елементів семіотичного, лінгвопрагматичного, семантичного, стилістичного, предметно-тематичного, формально-граматичного, описового, інтерпретаційного аналізу, інтент-аналізу, знань з когнітивної лінгвістики. Наведено приклад із власної практики дослідження конфліктного тексту у справі про захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи, текстів соціально-політичного змісту. Викладено алгоритми експертних досліджень закликів і текстів медійного характеру. Висвітлено теоретичні аспекти й подано методичні рекомендації щодо виявлення в тексті основних ознак доведення до самогубства на психологічному, вербальному та позавербальному рівнях. Доведено, що семантико-текстуальні дослідження потребують ґрунтовних фахових знань з лінгвістики
Значення родини Бокаріусів для розвитку судової медицини України (оглядова стаття)
On the occasion of the 220th anniversary of founding of the V. N. Karazin Kharkiv National University and, accordingly, the Kharkiv National Medical University and with the aim of focusing attention on the role of the Bokarius family in the development of forensic medicine and criminalistics in Ukraine, the scientific path of three representatives of this dynasty is highlighted: father Mykola Mykolayovych and sons Mykola Mykolayovych and Vitalii Mykolaiovych. For achieving the set goal, general scientific methods were applied: description, comparison, analysis, generalization. The Bokarius family devoted more than 100 years of professional life to the service of forensic medicine and criminalistics. Mykola Serhiyovych Bokarius, known as an erudite scientist and talented teacher, the founder of the forensic direction in Ukrainian forensic medicine, did a lot to form the domestic system of forensic examination and specialized expert institutions, in particular the Cabinet of Scientific Forensic Examination in Kharkiv. The scientific, expert and teaching activities of Honored Professor M. S. Bokarius were continued by his eldest son, Mykola Mykolayovych who for 25 years headed the Kharkiv Institute of Forensic Examinations and made a significant contribution to the training of personnel at other Kharkiv institutes: medical and legal (he founded Department of Forensic Science of the latter). The fate of the youngest son of Mykola Serhiyovych, namely: Vitalii was determined by the war: after graduating from the Kharkiv Medical Institute, he went to the front. No information about him has survived in printed sources; the authors used the memoirs of his son, military doctor Serhii Vitaliiovych.Із нагоди 220-ї річниці заснування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна і, відповідно, Харківського національного медичного університету та з метою акцентувати увагу на ролі родини Бокаріусів у розвиткові судової медицини і криміналістики в Україні висвітлено науковий шлях трьох представників цієї династії: батька Миколи Сергійовича й синів Миколи Миколайовича та Віталія Миколайовича. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові методи: опис, порівняння, аналіз, узагальнення. Родина Бокаріусів віддала служінню судовій медицині та криміналістиці понад 100 років професійного життя. Микола Сергійович Бокаріус, знаний як ерудований науковець і талановитий педагог, фундатор криміналістичного напряму в українській судовій медицині, багато зробив для формування вітчизняної системи судово-медичної експертизи і спеціалізованих експертних закладів, зокрема Кабінету науково-судової експертизи в м. Харків. Наукову, експертну й викладацьку діяльність Заслуженого професора М. С. Бокаріуса продовжив старший син — Микола Миколайович, який упродовж 25 років очолював Харківський інститут судових експертиз і зробив вагомий внесок у підготовку кадрів інших харківських інститутів — медичного та юридичного (заснував кафедру криміналістики останнього). Долю молодшого сина Миколи Сергійовича — Віталія — визначила війна: по закінченні Харківського медичного інституту він пішов на фронт. Відомостей про нього у друкованих джерелах не збереглося, авторки послуговувалися спогадами його сина — військового лікаря Сергія Віталійовича
Перспективи визначення ринкової вартості бойової стрілецької вогнепальної зброї за даними угод купівлі-продажу в Україні
Development and resolution of an expert task in the course of a forensic commodity examintion of military property, equipment, and weapons should be aligned with the requirements for property valuation in Ukraine. The Article’s Purpose is to determine the cost of weapons (which is always complicated by the lack of information and legal uncertainty of the market functioning) by analyzing agreements concluded as a result of the procedures for completed public procurement of pistols (general scientific and special methods are employed for this purpose). It has been proven that there is a market for combat small arms in Ukraine. The market participants have been identified and the mixed structure of imperfect competition has been outlined. The similarity of the small arms market in Ukraine to similar arms markets in developed countries has been traced. Having studied the procedure for calculating the residual value of weapons based on the accounting data of institutions and organizations, the author reveals the inconsistency of such valuation procedures with the methodological guidelines established by the legislation. Utilizing research tools for international economic analysis, the article pinpoints the origin of the non-market component in the cost of weapons under agreements concluded in the international market, which includes political and protectionist factors and fails to reflect the ratio of supply and demand for the object of valuation in Ukraine. It is recommended that the market value of weapons in Ukraine be determined according to information from completed agreements. To obtain initial price information on completed small arms purchases, it is suggested to use open information from ProZorro.Формувати та виконувати експертне завдання під час проведення товарознавчої експертизи військового майна, техніки й озброєння потрібно з урахуванням вимог до оцінки майна в Україні. Метою статті є визначення вартості зброї (що завжди ускладнено нестачею інформації та правовою невизначеністю функціювання ринку) за допомогою аналізування угод, укладених за результатами процедур завершених публічних закупівель пістолетів (для чого застосовано загальнонаукові та спеціальні методи). Доведено існування ринку бойової стрілецької вогнепальної зброї в Україні. Виокремлено суб’єктів ринку та схарактеризовано змішану структуру недосконалої конкуренції. З’ясовано подібність ринку стрілецької зброї в Україні до аналогічних ринків зброї в розвинених країнах. Дослідженням порядку обчислення залишкової вартості зброї на підставі облікових даних установ і організацій визначено невідповідність таких оцінних процедур законодавчо закріпленим методологічним вимогам. Із застосуванням дослідницького інструментарію міжнародного економічного аналізу визначено походження неринкової компоненти у вартості зброї за укладеними на міжнародному ринку угодами, яка містить політичні та протекціоністські чинники й не відображає співвідношення попиту та пропозиції на об’єкт оцінки в Україні. Рекомендовано визначати ринкову вартість зброї в Україні на підставі інформації про завершені угоди. Для отримання вихідної цінової інформації про завершені закупівлі стрілецької зброї запропоновано послуговуватися відкритими відомостями з інтернет-ресурсу ProZorro
Криміналістична характеристика економічних злочинів, скоєних організованими групами з корупційними зв’язками
The trends in development of doctrine of forensic characterization of crimes, debatable issues regarding its concept, quantitative and qualitative composition are considered. It was established that forensic characterization of crimes is a theoretical category of criminalistics, system of data on the most general specifics of type of crimes, typical circumstances, methods and mechanisms of their commission, and other circumstances that are important for the investigation. The main purpose of forensic characterization of crimes is to implement its data in investigation methods. Globalization processes, scientific and technological progress con-tribute to quantitative and qualitative changes in criminal activity. Legal statistics of the General Prosecutor’s Office of Ukraine, results of our research indicate that crimes in the field of property relations, financial and economic and service activities in the process of production, distribution, exchange and consumption of material goods and services at enterprises, institutions, organizations of priority areas of economy, implementation of official powers in the field of managerial, financial, tax, and customs control is most often committed by organized groups with corruption ties. In this regard, the purpose of the research is to determine forensic specifics of economic crimes committed in the priority areas of economy, to develop a conceptual apparatus of such crimes, to characterize economic crimes committed by organized groups with corruption ties, to distinguish their components. In order to achieve the goal, scientific methods of cognition are applied: observation, analysis, analogy, deduction, synthesis, descriptive-analytical, modeling, etc. A new approach to defining the concept of economic crimes is proposed. Economic crimes committed by organized groups with corruption ties are characterized, and their components are singled out for use in the investigation methods of this type of crime.Розглянуто тенденції розвитку вчення про криміналістичну характеристику злочинів, дискусійні питання щодо її поняття, кількісного та якісного складу. Констатовано, що криміналістична характеристика злочинів — це теоретична категорія криміналістики, система даних про найбільш загальні ознаки виду злочинів, типові обстановку, способи й механізми їх скоєння, інші обставини, що мають значення для розслідування. Основне призначення криміналістичної характеристики злочинів полягає в реалізації її даних у методиці розслідування. Процеси глобалізації, науково-технічний прогрес сприяють кількісним і якісним змінам у кримінальній діяльності. Правова статистика Генеральної прокуратури України, результати наших досліджень свідчать про те, що злочини у сфері відносин власності, фінансово-економічної та службової діяльності у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг на підприємствах, в установах, організаціях пріоритетних напрямів економіки, реалізації службових повноважень з управлінського, фінансового, податкового, митного контролю найчастіше скоюють організовані групи з корупційними зв’язками. У зв’язку із цим мета дослідження — визначити криміналістичні ознаки економічних злочинів, скоєних на пріоритетних напрямах економіки, розробити понятійний апарат таких злочинів, схарактеризувати економічні злочини, скоєні організованими групами з корупційними зв’язками, виокремити їхні складові. Для досягнення поставле-ної мети застосовано наукові методи пізнання: спостереження, аналіз, аналогію, дедукцію, синтез, описово-аналітичний, моделювання та ін. Запропоновано новий підхід до визначення поняття економічних злочинів. Схарактеризовано економічні злочини, скоєні організованими групами з корупційними зв’язками, виокремлено їхні складові для застосування в методиці розслідування цього виду злочинів
Кримінальні процесуальні та криміналістичні засоби попереднього дослідження тіла живої людини
The main criminal procedural and forensic means of preliminary research on living person body are highlighted. The methods of linguistic analysis, formal-legal, formal-logical, forecasting, as well as activity and praxeological approaches in criminology are used. It is argued that as a result of a preliminary forensic examination of living person body, it is possible to obtain information about signs of its appearance (in particular, functional), materially fixed traces on body and clothes, as well as about the person who left them, as a social being. It was found that the leading procedural means of examining living person body of a is an examination aimed at identifying traces of a criminal offense and special signs on a person’s body and clothing. It is proved that special signs in the context of research should be understood as any individual (person-al) anatomical features of a person’s appearance. Visual observation is recognized as the main method of research within the scope of this investigative (research) action, and investigative experiment is procedural means of researching functional features of a person’s appearance. This research makes possible to determine a person’s ability to perform certain actions, the presence of professional and other special skills, as well as psychophysiological reactions to certain stimuli. It is noted that the functional signs of a person’s appearance can be recognized during other verbal and mixed investigative (search) actions: interrogation, search, presentation for identification. Information obtained in this way is indicative and can be used for tactical purposes. It is emphasized that further prospects of scientific research in this area are related to the development of criminal procedural and forensic means of preliminary forensic examination of corpses.Висвітлено основні кримінальні процесуальні та криміналістичні засоби попереднього дослідження тіла живої людини. Використано методи лінгвістичного аналізу, формально-юридичний, формально-логічний, прогнозування, а також діяльнісний і праксеологічний підходи в криміналістиці. Аргументовано, що в результаті попереднього дослідження тіла живої людини можна отримати відомості про ознаки її зовнішності (зокрема, функційні), наявні на тілі й одязі матеріально-фіксовані сліди, а також про людину, яка їх залишила, як соціальну істоту. З’ясовано, що провідним процесуальним засобом дослідження тіла живої людини є освідування, спрямоване на виявлення на тілі й одязі людини слідів кримінального правопорушення й особливих прикмет. Доведено, що під особливими прикметами в контексті освідування слід розуміти будь-які індивідуальні (особисті) анатомічні ознаки зовнішності особи. Основним методом дослідження у межах цієї слідчої (розшукової) дії визнано візуальне спостереження, а процесуальним засобом дослідження функційних ознак зовнішності людини — слідчий експеримент. Це дослідження дає змогу визначити можливість особи вчинити деякі дії, наявність у неї професійних та інших спеціальних навичок, а також психофізіологічних реакцій на певні подразники. Зауважено, що функційні ознаки зовнішності особи можна пізнати також під час проведення інших вербальних і змішаних слідчих (розшукових) дій: допиту, обшуку, пред’явлення для впізнання. Отримані у такий спосіб відомості мають орієнтувальний характер, їх можна використати з тактичною метою. Наголошено, що подальші перспективи наукового пошуку у цій сфері пов’язані з опрацюванням кримінальних процесуальних і криміналістичних засобів попереднього дослідження трупів
Правові засади здійснення правосуддя: імплементація в українське законодавство досвіду Європейського Союзу
The research paper’s purpose is to analyze the legal framework for administering justice in the European Union from the standpoint of justice principles enshrined in various legal regulations (and their actual implementation as reflected in the case law of the Court of Justice of the European Union and the European Court of Human Rights) as a component of general law principles, and to compare them with the corresponding provisions of current Ukrainian legislation. To fulfill the goal, a systematic approach was chosen from general scientific and special scientific methods; the ones most widely applied are: historical-legal, formal-legal, systemic-structural, and comparative-legal. The paper presents a systematic analysis of the current legislation and case-law of the European Union and Ukraine, signling out the principles of justice administration and the current legal positions of the courts on their application and protection. The author pinpoints that there is a high correlation between individual principles of justice within their system and suggests that the principles of justice should be viewed comprehensively, according to the most related groups. From the researcher’s perspective, the current Ukrainian legislation contains a unified system of basic principles of justice, which meets the European standards, and the national judicial practice of ensuring their observance is developed with due consideration of European case law.Мета статті — проаналізувати правові засади здійснення правосуддя в Європейському Союзі крізь призму закріплених у різних нормативно-правових актах принципів правосуддя (і їх фактичної реалізації, відображеної у практиці Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини) як складової загальних принципів права, порівняти їх із відповідними нормами чинного українського законодавства. Для досягнення поставленої мети обрано системний підхід із загальнонаукових і спеціальних наукових методів, найуживаніші поміж яких: історико-правовий, формально-юридичний, системно-структурний і порівняльно-правовий. Здійснено системний аналіз чинного законодавства та прецедентного права Європейського Союзу й України з виокремленням принципів здійснення правосуддя та актуальних правових позицій судів щодо їх застосування і захисту. Наголошено на тісній кореляції між окремими принципами правосуддя всередині їх системи й запропоновано розглядати принципи правосуддя комплексно, за найбільш пов’язаними групами. Сформульовано висновок, що чинне українське законодавство містить уніфіковану систему основних засад (принципів) правосуддя, яка відповідає європейським стандартам, а національна судова практика щодо забезпечення їх дотримання формується з урахуванням європейського прецедентного права
Досвід держав Європи в розбудові інститутів правничої допомоги та захисту в кримінальному судочинстві
The Article Purpose is to clarify peculiari-ties of shaping the European Countries’ expe-rience in developing such criminal procedure institutions as defense and provision of legal aid within criminal proceedings. The author applies general scientific methods (analysis and synthesis, generalization, logical and struc tu-ral, etc.), methods of comparative legal research and system analysis. It has been established that in most European countries the system of criminal procedure legislation is more gener-ally accepted, in contrast to the criminal pro-cedure legislation of Ukraine. Legal profession as a non-governmental institution in France, Germany, Poland, Estonia, etc. also functions in compliance with gene rally accepted tradi-tions that arose as early as the17th-18thcentu-ries. However, such situation does not guaran-tee conformity of human rights activities with established international standards in the field of personal protection from criminal prosecu-tion. It has been observed that activities related to protecting a person in the criminal justice field do not differ fundamentally in different countries. What is more, requirements for de-fender counsels provided by the current legis-lation of Ukraine are, in certain aspects, more stringent than, for example, in France and Germany. At present it is important to identify typical mistakes that occur in the activities of law enforcement agencies and defense counsel at the pre-trial investigation stage and signifi-cantly impact the violation of international principles regarding protection from criminal prose cution.Мета статті — з’ясувати особливості формування досвіду європейських держав у розбудові таких інститутів кримі-нального процесу, як захист і надання правничої допомоги в межах кримінального провадження. Застосовано загально-наукові методи (аналіз і синтез, узагальнення, логіко-струк-турний тощо), методи порівняльно-правового дослідження та системного аналізу. З’ясовано, що в більшості країн Єв-ропи система кримінального процесуального законодавства більш усталена, на відміну від системи кримінального проце-суального законодавства України. Адвокатура як неурядовий інститут у Франції, Німеччині, Польщі, Естонії тощо також функціонує згідно з усталеними традиціями, які виникли ще в XVII—XVIII ст., проте така ситуація не гарантує відповід-ності правозахисної діяльності сформованим міжнародним стандартам у сфері захисту особи від кримінального переслі-дування. Зроблено висновок, що діяльність у межах здійснен-ня захисту особи у сфері кримінального судочинства в різних країнах принципово не відрізняється. Навіть більше, вимоги до захисників, передбачені чинним законодавством України, у певних аспектах є більш суворими, аніж, наприклад, у Фран-ції та Німеччині. Нині важливо з’ясувати, які типові помилки мають місце в діяльності правоохоронних органів і захисників на стадії досудового розслідування, що суттєво позначаються на порушенні міжнародних засад захисту особи від криміналь-ного переслідування
Потерпілий від рейдерства: криміналістично значущі характеристики й особливості участі у процесуальних діях
Law enforcement activities to combat corporate raid need proper scientific support, in particular scientifically based recommendations of a practical orientation, formulated taking into account issues of investigative and judicial practice. Prerequisite for their development is a thorough study of the victim identity, because sometimes it is he who is connected by appropriate correlations with other components of the mechanism of criminally illegal activity. The purpose of this scientific investigation is to find out characteristics of persons who are victims of criminal offenses related to illegal absorption and seizure of assets of economic entities, enterprises, institutions, organizations, corporate rights to, determine tactical specifics of conducting procedural actions under with the participation of victims. Implementation of defined goal necessitated the use of a number of general scientific and special methods. Based on a review of the needs and typical problematic issues of investigative practice: 1) victim identity of criminal offenses related to raiding is characterized, their victimhood is indicated; 2) typical forms of participation of victims and their representatives in criminal proceedings of specified category are singled out; 3) those investigative (search) actions in which the victims most often participate have been clarified; 4) algorithm of activities of the prosecution party is outlined that is expedient to implement in those investigative situations when the victim or his representative reported that he has things and documents that relate to the circumstances of the committed criminal offense and therefore it is expedient to include them in the case file. Prospects for further research within the studied issues are indicated.Правозастосовна діяльність щодо протидії рейдерству потребує належного наукового забезпечення, зокрема науково обґрунтованих рекомендацій практичної спрямованості, сформульованих з урахуванням проблем слідчої та судової практики. Обов’язковою умовою їх розроблення є ґрунтовне вивчення особи потерпілого, адже інколи саме він пов’язаний відповідними кореляційними зв’язками з іншими складовими механізму кримінально протиправної діяльності. Мета цієї наукової розвідки — з’ясувати ознаки, притаманні особам, потерпілим від кримінальних правопорушень, пов’язаних із протиправним поглинанням і захопленням активів суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій, корпоративних прав на них, визначити тактичні особливості проведення процесуальних дій за участю потерпілих. Реалізація окресленої мети зумовила застосування низки загальнонаукових і спеціальних методів. З огляду на потреби та типові проблемні питання слідчої практики: 1) схарактеризовано особу потерпілого від кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством, зазначено їхню віктимність; 2) виокремлено типові форми участі потерпілих і їхніх представників у кримінальних провадженнях означеної категорії; 3) з’ясовано ті слідчі (розшукові) дії, у яких найчастіше беруть участь потерпілі; 4) окреслено алгоритм діяльності сторони обвинувачення, який доцільно реалізовувати в тих слідчих ситуаціях, коли потерпілий або його представник повідомив, що він має речі й документи, які стосуються обставин учиненого кримінального правопорушення, а тому їх доцільно долучити до матеріалів справи. Зазначено також перспективи подальших досліджень у межах розглядуваної проблематики
Праксеологічні засади судово-ветеринарної експертизи: проблеми й оптимізація шляхів їх розв’язання
This article purpose is a scientific survey of current state and ways to improve effectiveness of forensic veterinary activity through the use of a praxeological approach. Complex of methods (dialectical, system-structural, system-functional, formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy), axiological, modeling) was used to achieve the goal. Praxeology concept is interpreted in forensic and veterinary aspect. Influence of praxeological properties on stimulating development of specific veterinary knowledge in the context of the formation of the concept of effective forensic veterinary activity has been clarified. Forensic expert praxeology was analyzed from a review of its efficiency and effectiveness of functioning of forensic veterinary mechanisms. Peculiarities of praxeological approach in the forensic and veterinary field are argued. Forensic veterinary practice is considered as one of the means of expert provision of legal proceedings. Attention is focused on the fact that the development and improvement of theory, methodology and praxeology of forensic veterinary examination is the basis for increasing judiciary efficiency. The newest praxeological construction of domestic forensic veterinary examination, an addition to Criminal Procedural Code of Ukraine (regarding obligation to appoint forensic veterinary examination to find out the nature and degree of severity of damage caused to the animal’s health, as well as to establish the cause of its death) is proposed and Scientific and methodological recommendations on issues of preparation and assignment of forensic examinations and expert researches (expansion of the range of questions that are asked to the forensic veterinary expert during appointment of the relevant examination).Мета статті — наукова розвідка сучасного стану та шляхів підвищення результативності судово-ветеринарної діяльності завдяки застосуванню праксеологічного підходу. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів (діалектичний, системно-структурний, системно-функціональний, формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія), аксіологічний, моделювання). Поняття праксеології трактовано в судово-ветеринарному аспекті. З’ясовано вплив праксеологічних надбань на стимулювання розвитку спеціальних ветеринарних знань у контексті формування концепції ефективної судово-ветеринарної діяльності. Судово-експертну праксеологію проаналізовано з огляду на її ефективність та результативність функціювання судово-ветеринарних механізмів. Аргументовано особливості праксеологічного підходу в судово-ветеринарній галузі. Судово-ветеринарну практику розглянуто як один із засобів експертного забезпечення судочинства. Увагу акцентовано на тому, що розвиток і вдосконалення теорії, методології та праксеології судово-ветеринарної експертизи є підґрунтям для підвищення ефективності судочинства. Запропоновано новітню праксеологічну конструкцію вітчизняної судово-ветеринарної експертизи, доповнення до Кримінального процесуального кодексу України (щодо обов’язковості призначення судово-ветеринарної експертизи для з’ясування характеру та ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини, а також для встановлення причини її смерті) і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (розширення кола питань, які ставлять судово-ветеринарному експертові під час призначення відповідної експертизи)