Lesya Ukrainka Volyn National University
eVNUIR Electronic Volyn National University Institutional RepositoryNot a member yet
15981 research outputs found
Sort by
Впровадження інноваційних маркетингових технологій на підприємстві.
Get PDFДосліджено теоретичні засади, сучасні підходи та практичні інструменти впровадження інноваційних маркетингових технологій на підприємстві. Розкрито сутність та класифікацію інновацій у маркетинговій діяльності, охарактеризовано роль цифрових платформ, систем автоматизації, CRM-рішень, аналітичних технологій та Lean-маркетингу у підвищенні ефективності управління маркетинговими процесами. Проаналізовано досвід зарубіжних підприємств у використанні сучасних маркетингових інновацій.
Надано загальну характеристику підприємства, досліджено його організаційно-економічні показники та проведено аналіз складових управління маркетингом. Оцінено стан маркетингової політики, рівень інноваційності, ефективність використовуваних інструментів та визначено ключові проблеми, що стримують розвиток маркетингової діяльності.
Запропоновано напрями удосконалення маркетингової політики підприємства, зокрема впровадження Lean-маркетингу, підвищення рівня автоматизації, оптимізація маркетингових процесів, покращення клієнтського досвіду, цифровізація комунікацій та аналітики. Сформовано комплекс практичних рекомендацій щодо інтеграції інноваційних технологій у систему управління маркетингом.
Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до впровадження інноваційних маркетингових технологій шляхом інтеграції Lean-маркетингу, цифрової аналітики та автоматизації комунікацій у єдину систему підвищення ефективності. Запропоновано модель поєднання CRM-даних, поведінкової аналітики та інструментів персоналізації для оптимізації маркетингових процесів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані підприємствами різних галузей для впровадження сучасних маркетингових технологій, спрямованих на підвищення ефективності, зниження витрат, автоматизацію процесів та покращення взаємодії з клієнтами
Музейна експозиція як форма музейної комунікації
No full textУ кваліфікаційній роботі проаналізовано музейну експозицію як складну предметно-просторову систему, що поєднує музейні предмети та інші матеріали в межах єдиного концептуального задуму. Вона виступає важливим комунікативним інструментом, сприяючи передачі знань, збереженню культурної спадщини та формуванню культурної ідентичності. У дослідженніі розглянуто традиційні та інноваційні підходи до побудови експозиції, визначено їхній вплив на залучення відвідувачів, формування новітнього наративу та популяризації культурної спадщини. Сучасні музейні експозиції дедалі більше інтегрують у себе інтерактивні та мультимедійні елементи, що підсилює емоційне залучення відвідувачів і забезпечує глибше засвоєння інформації. Впровадження новітніх технологій, таких як віртуальна та доповнена реальність, розширює доступ до експозицій та робить їх інклюзивними, сприяє соціальній інтеграції. Музеї постають соціокультурними платформами, що стимулюють діалог, обмін думками та створення почуття спільності, відіграючи дедалі важливішу роль у житті громади, тому у роботі закцентовано увагу на важливість інклюзивності, адаптації експозицій до потреб різних груп населення
Чат-GPT як інструмент педагогічної творчості фахівця дошкільної освіти
No full textСтаттю присвячено обґрунтувати напрями використання Chat-GPT як засобу для педагогічної творчості фахівця дошкільної освіти. Дослідження спрямоване на розгляд інструментів штучного інтелекту як засобу пошуку та відображення інформації, її впорядкування. У статті проаналізовано небезпеки надмірного викорис-тання ШІ та напрями їх подолання.Узагальнюючи підходи науковців визначено, що штучний інтелект може використовуватись також засіб розвитку та формування компетентностей, зокрема цифрової та творчої. Творчу компетентність фахівця дошкільної освіти визначено як здатність генерувати нові підходи, адаптувати матеріали до особливостей дітей, та створювати атмосферу гри й відкриття.Шляхом аналізу наукових джерел та підходів учених виокремлено ключові компоненти, без яких Chat-GPT, як одна з форм штучного інтелекту, не стане ефективним в роботі фахівця дошкільної освіти: цілепокладан-ня; врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку; «оживлення» згенерованих ідей; педагогічна інтуїція; критичне оцінювання та редагування; міжособистісна взаємодія.Узагальнено, що з аналізу вищезазначених напрямів, котрі потрібно врахувати під час використання Chat-GPT при організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, саме аспекти, котрі вимагають від фахівця дошкільної освіти творчого підходу зберігаються і в процесі використання штучного інтелекту. Найочевидні-ше така педагогічна творчість проявляється під час підготовки промпту (запиту) до Chat-GPT. Обґрунтовано вимоги до формулювання ефективних запитів: чітке окреслення педагогічної мети; визначення вікової категорії дітей; конкретизація теми та освітнього напряму; визначення форми бажаного результату; врахування кон-тексту та умов виконання; стилістичні та емоційні параметри
Вступ до медичної інформатики та її значення в сучасній медицині
No full textМетодичні рекомендації розроблено відповідно до сучасних тенденцій цифровізації охорони здоров’я. Методичні рекомендації з медичної інформатики призначені для студентів медичних закладів вищої освіти та медичних працівників. У них розглянуто основи впровадження електронних медичних записів, телемедицини, статистичного аналізу та медичних інформаційних систем. Особливу увагу приділено питанням кібербезпеки, інтероперабельності даних та цифрової трансформації медичних послуг. Рекомендації спрямовані на розвиток практичних навичок роботи з інформаційними технологіями в медицині та покращення якості надання медичної допомоги в умовах цифрової епохи
Інтернет-ресурси як інструмент протидії інформаційним маніпуляціям
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджено роль інтернет-ресурсів як ефективного інструменту протидії інформаційним маніпуляціям у сучасному цифровому середовищі. Проаналізовано поняття інформаційних маніпуляцій, їхній вплив на формування суспільної думки та поведінки користувачів. Особливу увагу приділено механізмам, за допомогою яких цифрові платформи можуть використовуватися як засіб для викриття маніпуляцій, забезпечення прозорості інформації та підвищення інформаційної грамотності громадян. Розглянуто роль соціальних медіа, аналітичних платформ, фактчекінгових ресурсів і освітніх ініціатив у створенні стійкості до інформаційних загроз. Визначено, що ефективність цих інструментів значною мірою залежить від активної участі громадянського суспільства та впровадження політик цифрової безпеки. Другий аспект дослідження стосується викликів, які стоять перед інтернет-ресурсами у процесі боротьби з інформаційними маніпуляціями. Описано технічні та етичні аспекти функціонування цифрових платформ, такі як боротьба з фейковими новинами, алгоритмічне поширення дезінформації та захист персональних даних користувачів. Також проаналізовано роль міжнародного співробітництва та регуляторної політики у створенні глобальних стандартів протидії маніпуляціям. У результаті зроблено висновок, що інтернет-ресурси, поєднані з цифровою грамотністю населення та ефективними правовими механізмами, є важливим інструментом забезпечення інформаційної безпеки у сучасному світі
Навчально-методичні вказівки по написанню та захисту курсових робіт для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавр за спеціальністю 256 «Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)»
No full textМета цих навчально-методичних вказівок – надати підтримку здобувачам вищої освіти у процесі написання курсових робіт. В основі покладено вимоги нормативних документів (державних стандартів) до оформлення елементів роботи, а також рекомендації з різних довідників
Функція впливу сталого розподіленого за об’ємом тепловиділення у квазікристалічних тілах
No full textМісцеві соціальні програми: стан та перспективи
No full textThe article reveals the relevance of the social programmes` developing and implementing at the level of territorial communities, substantiates their role in meeting the social needs of the population in the context of decentralisation, proves the effectiveness of the local approach to the provision of social services and identifies the key factors that affect the effectiveness of their implementation. The author examines scientific approaches to the essence and significance of the subject matter of the study, and forms his own understanding of the category of social protection programme as a systematically organised set of measures aimed at solving specific social problems of vulnerable categories of the population, which is implemented within a certain timeframe using appropriate financial, material, labour and organisational resources within a certain territory. The author studies the legal framework for the formation and implementation of social programmes at both the state and local levels. The state of implementation of state targeted programmes is studied, and delays in their implementation due to lack of funding are noted, with the exception of certain programmes aimed at supporting persons with disabilities, orphans, war veterans and internally displaced persons. The existing social programmes of the Lutsk City Territorial Community were studied and analysed: Comprehensive Programme of Social Support for War Veterans and Their Families for 2024–2026; Social Protection Programme for 2023–2025; Social Benefits for Children Programme for 2024–2026; Social Services Development Programme for 2021–2025; ́Community without Barriers ́ Programme for 2024–2026; Social Adaptation Programme for Persons with Disabilities for 2024–2026; Enforcement of Court Decisions and Executive Documents Programme for 2024–2026; Co-financed Housing Programme for ATO/JFO Participants and Their Families for 2021–2025, and the peculiarities of their formation and implementation are identified. The author suggests ways to improve the effectiveness of targeted social protection programmes: strengthening the targeting of social assistance, digitalisation and automation of the processes of developing and implementing social programmes, focusing programmes on the prevention of social risks, decentralisation of social programme management, improvement of the regulatory framework, continuous monitoring and evaluation of the effectiveness of social programmes, ensuring intersectoral cooperation and partnership, and adherence to a gender-sensitive approach in the formulation of social programmes, public involvement in the development of social programmes, ensuring the flexibility of social programmes in crisis situations.Prospects for further research are to develop practical recommendations for improving the effectiveness of local social programmes in the post-war period.Key words: social programmes, social protection, social services, territorial communityВ статті розкрито актуальність розробки та впровадження соціальних програм на рівні територіальних громад, обґрунтовано їхню роль у задоволенні соціальних потреб населення в умовах децентралізації, доведено ефективність локального підходу до надання соціальних послуг та зазначено ключові чинники, що впливають на результативність їх реалізації. Вивчено наукові підходи щодо сутності та значення предмету дослідження, сформовано власне розуміння категорії програма соціального захисту населення ‒ це системно організований комплекс заходів, спрямованих на розв’язання конкретних соціальних проблем вразливих категорій населення, що реалізується у визначений термін з використанням відповідних фінансових, матеріальних, трудових та організаційних ресурсів в межах певної території. Вивчено правове забезпечення формування та реалізації соціальних програм, як на держаному так і місцевому ріні. Досліджено стан виконання державних цільових програм, відмічено затримки в їх реалізації через брак фінансування, за винятком окремих програм спрямованих на підтримку осіб з інвалідністю, дітей-сиріт, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Досліджено наявні соціальні програми Луцької міської територіальної громади, зокрема проаналізовано: Комплексну про-граму соціальної підтримки ветеранів війни та членів їх сімей на 2024–2026 роки; Програму соціального захис-ту населення на 2023–2025 роки; Програму соціальних виплат дітям на 2024–2026 роки; Програма розвитку надання соціальних послуг на 2021–2025 роки; Програму «Громада без Бар’єрів» на 2024–2026 роки; Програму соціальної адаптації осіб з інвалідністю на 2024–2026 роки; Програму забезпечення виконання рішень суду та виконавчих документів на 2024–2026 роки; Програму забезпечення житлом на умовах співфінансування учас-ників АТО/ООС та членів їх сімей на 2021–2025 роки, визначено особливості їх формування та впровадження. Запропоновано напрями підвищення ефективності цільових програм соціального захисту населення: посилен-ня адресності соціальної допомоги, цифровізація та автоматизація процесів розробки та реалізації соціальних програм, орієнтування програм на профілактику соціальних ризиків, децентралізація управління соціальними програмами, удосконалення нормативно-правової бази, здійснення постійного моніторингу та оцінки ефектив-ності соціальних програм, забезпечення міжсекторальної взаємодії та партнерства, дотримання гендерно-чут-ливого підходу у формуванні соціальних програм, залучення громадськості до формування соціальних програм, забезпечення гнучкість соціальних програм до кризових ситуацій.
Перспективи подальших досліджень полягають у формуванні практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності місцевих соціальних програм в післявоєнний період.Ключові слова: соціальні програми, соціальний захист, соціальні послуги, територіальна громада
Антична культура в шкільних підручниках
No full textКваліфікаційна робота «Антична культура в шкільних підручниках» присвячена дослідженню особливостей репрезентації античної культури у шкільних підручниках історії, літератури та мистецтва в контексті сучасної гуманітарної освіти України. Актуальність теми зумовлена потребою системного осмислення способів відображення культурних надбань античного світу у навчальних текстах, що формують світоглядні орієнтири молодого покоління. Антична культура, яка стала підґрунтям європейської цивілізації, розглядається як джерело формування духовних і моральних цінностей, тому її репрезентація в освітньому процесі є чинником гуманітарної інтеграції сучасного суспільства. У процесі дослідження визначено завдання: проаналізувати історіографію та джерела з проблеми вивчення античної культури; з’ясувати періоди її розвитку та характерні риси; визначити структурні складові античного культурного комплексу; здійснити аналіз підручників історії, літератури та мистецтва; виявити методи і засоби вивчення античного матеріалу в освітньому процесі. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено цілісний аналіз репрезентації античної культури в українських шкільних підручниках історії, літератури та мистецтва. Уточнено зміст понять «антична культура» та «педагогічна репрезентація античної спадщини», виявлено тенденції у поданні античних цінностей у контексті сучасної освітньої реформи, удосконалено підходи до інтеграції культурологічного матеріалу у структуру шкільних програм. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання матеріалів дослідження при розробленні навчальних програм, створенні підручників і методичних посібників з історії, культури, літератури та мистецтва