Електронний репозитарій Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
Not a member yet
11736 research outputs found
Sort by
Математичне моделювання роботи системи припливно – витяжної вентиляції в стаціонарному та нестаціонарному режимах.
No full textВикористовуючи математичну модель дослідили припливно - витяжну систему обмінної вентиляції в приміщенні 20м×10м висотою 3м, де перебувають 25людей (кількість людей не змінюється, що вважаємо стаціонарним режимом), з початковим вмістом СО2 0,02 %. Кожна людина видихає 24 літри СО2 за годину (0, 0004 м3 за хвилину, для прикладу взято при роботі за комп’ютером). Вентиляційна система постачає по припливному каналу з зовнішнього середовища 15 м3 чистого повітря з вмістом 0, 02 % СО2 за хвилину (потужність системи по кожному каналу) і в такому ж об'ємі видаляє по витяжному. Співвідношення (1) зводиться до лінійного диференціального рівнянням з відповідними початковими умовами, розв’язавши яке, отримали його частковий розв’язок. В результаті чисельного експерименту отримали зростання вмісту СО2 через 120 хв. – до 0,083%, а вихід на стаціонарний режим складає 240хв. на рівень 0,087%, а такий вміст вже порівняно не є задовільним
Ферум(III)-амінний комплекс як новий антипірен-затвердник епоксидних композиційних матеріалів
No full text
дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 26 «Цивільна безпека» за спеціальністю 261 «Пожежна безпека»
No full textМОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ З МЕТОЮ ЗНИЖЕННЯ ПІКОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ У МІСЬКИХ МЕРЕЖАХ
No full textДля забезпечення надійності електропостачання необхідно застосовувати інноваційні підходи до управління режимами роботи енергосистем.
Одним із найефективніших напрямів є моделювання процесів електроспоживання, що дає змогу прогнозувати зміни навантаження та своєчасно реагувати на коливання попиту. Такі моделі враховують комплекс чинників: погодні умови, сезонність, час доби, дні тижня та тип споживачів (побутові, комерційні чи промислові). Використання методів математичного аналізу та алгоритмів прогнозування забезпечує можливість більш рівномірного розподілу електроенергії в мережі
ЛІНГВОПОЛІТИЧНА СИНЕРГЕТИКА: СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
No full textСтаттю присвячено становленню нового лінгвістичного напряму – лінгвополітичної синергетики, її предмета, об’єкта, категорійно-поняттєвому апарата, ключовим епістемам і перспективним напрямам дослідження. З’ясовано, що об’єктом лінгвополітичної синергетики є мова війни як основа воєнного дискурсу, що формує мовний континуум сучасної лінгвістичної парадигми в політичній лінгвістиці, соціолінгвістиці, воєнній комунікації, військовій конфліктології; предметом – взаємодія мовних засобів у текстах різних функціональних стилів, як-от: позитивна, негативна, амбівалентна взаємодія, а також підсилювальна синергія. Виявлено й обґрунтувано підвиди лінгвополітичної синергетики – макро- й мікролінгвополітичної синергетики, теоретичної й експериментальної лінгвополітичної синергетики. Новизна представлених результатів дослідження полягає і в тому, що вперше вивчено п’ять основних напрямів лінгвополітичної синергетики: синергетичного, лінгвістичного, комунікативного, соціального, воєнного.
З’ясовано, що фундаментальними компонентами лінгвополітичної синергетики є поєднання кількох дисциплін, серед яких: лінгвосинергетика, політична лінгвістика, соціолінгвістика, воєнна комунікація, військова конфліктологія та лінгвістика війни. Особливу увагу сфокусовано на визначенні таких ключових епістем: 1) військова конфліктологія (вивчає сутність військового конфлікту, його походження, причини, протікання та наслідки); 2) воєнна комунікація (процес обміну інформацією між військовими та цивільними, владою та суспільством за допомогою вербальних і невербальних засобів мови війни); 3) лінгвістика війни (розкриває еврестичний потенціал мови війни); 4) мова війни (основа воєнного дискурсу; формує мовний континуум сучасної лінгвістичної парадигми в політичній лінгвістиці, соціолінгвістиці, воєнній комунікації, військовій конфліктології); 5) war-related collocations (сполучення з компонентом війна)
Комунікація в надзвичайних ситуаціях як один із аспектів кризової комунікації
No full textУ статті розкрито важливість ефективної комунікації в умовах надзвичайних ситуацій, яка є важливою складовою кризового менеджменту та вимагає високої точності, оперативності та адекватності інформації. Встановлено, що навіть за наявності добре налагоджених комунікаційних механізмів під час кризи можуть виникати значні проблеми через порушення інформаційних потоків. З’ясовано, що це впливає на ефективність реагування, оскільки здатність своєчасно передавати точну інформацію є критично важливою для належного реагування на надзвичайні ситуації. Наголошено, що важливими аспектами є технологічні складові, зокрема автоматизація обміну даними, та мовна точність, оскільки навіть незначні непорозуміння чи затримки можуть призвести до серйозних наслідків. Підкреслено, що для ефективної координації дій між різними службами необхідно розробити єдину стратегію обміну інформацією, що включатиме зворотний зв’язок із громадянами. Констатовано, що досягнення високої ефективності управління в надзвичайних ситуаціях вимагає підвищення кваліфікації учасників процесу, вдосконалення їхніх мовних навичок та інтеграції сучасних технологій для покращення обміну інформацією. Визначено, що особливу увагу слід приділяти розвитку специфічних навичок у співробітників екстрених служб, що забезпечує чітку координацію дій та мінімізує ризики помилок у процесі реагування. Зауважено, що важливу роль у мінімізації дезінформації та паніки відіграють фахівці з кризової комунікації, зокрема спіндоктори, які адаптують повідомлення в умовах інформаційного хаосу. З’ясовано, що взаємодія між керівниками та підлеглими в умовах надзвичайної ситуації вимагає постійного вдосконалення управлінських навичок та здатності швидко реагувати на нові обставини. Наголошено на важливості забезпечення чіткої та зрозумілої мови під час комунікації в надзвичайних ситуаціях, щоб уникнути непорозумінь і затримок у реагуванні. Констатовано, що для успішного виконання рятувальних операцій необхідно використовувати мобільні платформи для обміну інформацією та зворотного зв’язку з громадянами, що дає змогу коригувати стратегії реагування в реальному часі. Підкреслено, що сучасні технології повинні включати механізми двостороннього зв’язку, що дозволяє коригувати управлінські стратегії залежно від реакції населення. Визначено, що забезпечення високої кваліфікації фахівців є важливим елементом для досягнення результативності в кризовому реагуванні, зокрема у сфері забезпечення здоров’я та безпеки громадян. Розкрито важливість розвитку критичного мислення у громадян для правильної інтерпретації отриманої інформації, що підвищує ефективність взаємодії в кризових умовах. З огляду на викладене, для забезпечення ефективної комунікації в умовах надзвичайних ситуацій необхідно удосконалювати взаємодію між різними службами та враховувати потреби вразливих категорій громадян, зокрема шляхом забезпечення доступу до традиційних засобів зв’язку та створення каналів для безпосереднього контакту