Проблеми всесвітньої історії
Not a member yet
341 research outputs found
Sort by
ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Get PDFSecurity-related academic studies are dominated by the stance of real politics that rarely, especially in Ukrainian historiography, considers the significance of gender transformations happening around the world, in every country, in relations between countries. The article essays to analyze Russian aggression against Ukraine from the gender perspective. On the one hand, highlighted are aspects of masculinization in today’s Russia on many levels – from civilizational to personal. Particular attention is given to the figure of Putin, who, in his domestic and foreign policy, embodies patriarchal gender ideology. An emphasis is given to the use of gender symbols in Russian propaganda, specifically in Russia’s opposition to the West and in its warfare with Ukraine that has firmly identified its civilizational choice. Whereas euro integration envisages correcting gender policies, underscored are changes taking place in our country in connection with challenges determined by the importance of modernization and by Moscow’s attempts to interfere with them.У сфері академічних досліджень щодо безпеки переважає позиція реальної політики, яка рідко, особливо у вітчизняній історіографії, розглядає значення гендерних трансформацій, що відбуваються у світі, у кожній країні, у відносинах між країнами. У статті зроблено спробу проаналізувати російську агресію проти України з гендерного погляду. З одного боку, виявляються аспекти маскулінізації сучасної Росії на різних рівнях – від цивілізаційного до персонального. Особлива увага приділена постаті В. Путіна, який у своїй внутрішній і зовнішній політиці втілює патріархальну гендерну ідеологію. Висвітлюється використання російською пропагандою гендерних символів, зокрема у протистоянні Росії із Заходом, а також у війні з Україною, яка твердо визначилась із своїм цивілізаційним вибором. Оскільки євроінтеграція передбачає корегування гендерної політики, увага акцентується на зрушеннях, що відбуваються в нашій країні у зв’язку із викликами, зумовленими необхідністю модернізації і намаганнями Москви їм перешкоджати
ПОРІВНЯЛЬНА ІСТОРІОГРАФІЧНА ОЦІНКА МІЖНАРОДНОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНИ ЗА ДОБИ ГЕТЬМАНАТУ П. СКОРОПАДСЬКОГО
Get PDFContradictory events in 1918 as a whole and its separate aspects, in particular, are devoted to a lot of literature with different approaches, conclusions and assessments. Among the newest publications,the author of the article proposes to familiarize with the book “Ukraine between self-determination and occupation: 1917-1922”. The presented research evaluates the policy, which led to drastic changes in Europe at that time. The article deals with extremely complicated processes that filled international life in 1918, the place and role of Ukraine in them. A thorough analysis was based on archival and other sources of scientific centers in Austria, Germany, Hungary, Great Britain, France, Poland, the Czech Republic, Russia and other countries. The appearance of the book has become an unusual phenomenon in historical science. Responding to its content, conclusions and assessments, historians of Ukraine can combine them with their own achievements, take into account the positive ones, reject what, from the point of view of serious scientific expertise, will be inappropriate, further consider the argumentation of doubtful moments and focus on urgent and perspective issues.Суперечливим подіям 1918 р. загалом та окремим його аспектам, зокрема, присвячено надзвичайно багато літератури з різноманітними підходами, висновками й оцінками. Серед новітніх публікацій автор статті пропонує ознайомитися з книгою «Україна між самовизначенням та окупацією: 1917-1922 роки». Представлене дослідження оцінює політику, що призвела до кардинальних зрушень у тогочасній Європі. У статті йдеться про надзвичайно складні процеси, що наповнювали міжнародне життя у 1918 р., місце і роль України в них. Ґрунтовний аналіз проведено на основі архівних та інших джерел наукових центрів Австрії, Німеччини, Угорщини, Великої Британії, Франції, Польщі, Чехії, Росії та інших країн. Поява книги стало непересічним явищем в історичній науці. Реагуючи на її зміст, висновки та оцінки, історики України можуть поєднати їх з власними набутками, врахувати позитиви, відхилити те, що з погляду серйозної наукової експертизи виявиться неприйнятним, додатково продумати аргументацію щодо сумнівних моментів та зосередитися на нагальних й перспективних питаннях
СТАТУС «МОЛОДШОГО БРАТА» В ІСТОРІЇ СХІДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Get PDFThe article is devoted to research of “brotherhood” phenomenon in international relations. The meaning of the term “brotherhood” in diplomatic history of the Ancient East and medieval China is analyzed. Some “brotherhood” treaties are given. The author demonstrates with many examples that a family terminology (“father”, “son”, “grandfather”, “grandson”, “uncle”, “nephew”, “brother”) was often used in chronicles of many epochs and civilizations to determine the state status in the system of international relations and for a designation of various nuances of relations of a political dependence, vassalage and hegemony. Extrapolating experience of the history of Eastern diplomacy at the modern system of international relations, the author concludes that traditional slogans of Russian propaganda about “one nation” and “eternal brotherhood” of Russian and Ukrainian nations mean only the assertion of an inequality and dependence of Ukrainian state from the “elder brother”, the second-class status of Ukrainians as a nation, but not a feeling of a mutual affection and family ties.Стаття присвячена дослідженню феномену «братерства» у міжнародних відносинах. Аналізується зміст поняття «братство» в дипломатичній історії країн Стародавнього Сходу і середньовічного Китаю, наводяться конкретні приклади «братських» договорів. На багатьох прикладах автор демонструє, що сімейна термінологія («батько», «син», «дід», «онук», «дядько», «племінник», «брат») часто використовувались в хроніках різних цивілізацій та епох для визначення певного статусу держави в системі міжнародних відносин та позначення різних нюансів відносин політичної залежності, васалітету та гегемонії. Екстраполюючи досвід історії східної дипломатії на сучасну систему міжнародних відносин, автор робить висновок, що традиційні гасла російської пропаганди про «один народ» та «одвічне братерство» російського та українського народів означають лише ствердження нерівноправності та залежності української держави від «старшого брата», другорядний статус українців як нації, а не відчуття взаємної приязні і родинні зв’язки
З ДОСВІДУ ІНТЕГРАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ІСТОРІЇ У СВІТОВУ: ПРОБЛЕМИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ У БАГАТОТОМНІЙ «ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»
Get PDFThe article focuses on scientific, practical and socio-political importance of the multivolume “Encyclopedia of the History of Ukraine” compiled and published by the Institute of History of Ukraine, the Academy of Science of Ukraine. The paper estimates specific character of Encyclopedia, its structure, content and logical coherence, interrelatedness of separate thematic blocks and articles covering world history issues. The materials selected for the Encyclopedia proved to be thoroughly researched and are based on specific examples. They are mainly related to the landmark political and social events in the world history which affected the fate of Ukraine and its people. Cultural overviews place a great focus on the relations between various states and Ukraine, highlight key events in international relations and their relevance to Ukraine and the “Ukrainian Question”, spotlight foreign policy of Ukraine. Much attention is paid to outstanding personalities (state leaders, politicians, scientists, cultural figures) who left a rich legacy in the history of the country.У статті розкривається наукове, практичне й громадсько-політичне значення підготовки і видання Інститутом історії України НАН України багатотомної «Енциклопедії історії України». Дається загальна характеристика специфіки її побудови, передусім змісту та логічної підпорядкованості й взаємопов’язаності тих сюжетно-тематичних блоків та окремих статей-гасел, що стосуються проблем всесвітньої історії. На конкретних прикладах висвітлюється ступінь вивчення й основний зміст представлених в енциклопедії матеріалів про головні політичні і суспільні події та явища світової історії з акцентуванням на їхньому впливі на долю українців та України; країнознавчі нариси, з виділенням сюжетів про взаємовідносини відповідної держави та України; основні події міжнародного життя й відносин та їх дотичність до України або «українського питання»; міжнародні зв’язки українського народу та зовнішню політику України, а також про окремих визначних особистостей планети (державних діячів, політиків, вчених, діячів культури), діяльність яких причетна до України
УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1956 РОКУ: ПРИЧИНИ, РЕЗУЛЬТАТИ ТА УРОКИ (ЧАСТИНА 2)
Get PDFObjective and subjective, interior and international causes of the Hungarian Revolution of 1956, its drivers and consequences are highlighted in the article. The author pays attention to the fact that the major goal of the uprising was not to overthrow, but to improve the socialist order, turn down Matyas Rakosi’s personality cult, correct hard mistakes and bring perpetrators to justice. The article shows that democratic forces of Hungary gave rise to peaceful removal of Stalin’s state structure and to formation of the democratic socialism with national features. The author states that provocations and military interference of the USSR into home affairs of Hungary were the principal cause of mass uprising of civil population. He also underlines that the Revolution leaders took into account interests of the USSR, they were constantly holding talks with Soviet management, and avoided involving power structures (army, police, security forces), except some certain commanders and units into combat actions against occupation of Hungary. The author points out that not a single country in the world stood up to defend and support Hungary, and stresses that the Revolution ideas were put into practice in evolution way during 70-80s of the XX century.Висвітлюються об’єктивні й суб’єктивні, внутрішні та міжнародні причини Угорської революції 1956 р., її основні рушійні сили та наслідки. Звертається увага на те, що її головною метою було не повалення, а удосконалення соціалістичного устрою, подолання культу особи М. Ракоші, виправлення помилок, притягнення до відповідальності злочинців. Показано, що демократичні сили Угорщини у мирний спосіб започаткували демонтаж сталінської моделі державного устрою, формування демократичного соціалізму з національними особливостями. Зазначається, що провокації та військове втручання СРСР у внутрішні справи Угорщини були основними причинами масового збройного повстання з боку цивільного населення. Наголошується на тому, що лідери Революції рахувалися з інтересами СРСР, постійно перебували з радянським керівництвом у переговорному процесі, запобігли втягненню силових структур країни (армії, поліції, органів державної безпеки), за виключенням окремих керівників та підрозділів, до бойових дій проти окупації Угорщини. Зауважується, що жодна країна світу не виступила на захист та підтримку Угорщини. Підкреслюється, що ідеї Революції 1956 р. були втілені в життя еволюційним шляхом упродовж 70-80-х рр. ХХ ст
СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ НА ШПАЛЬТАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ США (ПІСЛЯ 1991 р.) – НАПРЯМИ РОБОТИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFThe main aspects of the World Congress of Ukrainians’ activities aimed at the preservation the Ukrainian Diaspora’s national identity are revealed in the article. Due to the analysis of Ukrainian periodicals in the United States (“Svoboda”, “Mist”, “Chas i Podii”) the vigorous activity of the Ukrainian association in the presentation of Ukrainians among the international community has been identified. The World Congress of Ukrainians has been working efficiently to preserve the religious and cultural heritage, national identity, and it has been also making significant efforts for Ukraine’s entering the Western educational and political space as well. The materials of periodicals suggest a lot of information on the association’s activities in the protection of future generations from the assimilation; on a sustainable cooperation with the USA government officials in order to support Ukraine, defending the right of Ukrainians to establish the historical justice about Holodomor-Genocide, its statehood and unity. Attention is paid to the Congresses of organization, as Chief Executive and heads of committees’ reports show the diversity and importance of the activity of the World Congress of Ukrainians.У статті розглядаються основні напрями діяльності Світового конгресу українців для збереження національної ідентичності українською діаспорою. У результаті аналізу україномовної періодики США («Свобода», «Міст», «Час і Події») виокремлено активну діяльність об’єднання у презентації українства серед світової спільноти. Світовий конгрес українців продуктивно працює для збереження релігійно-культурної спадщини, національної ідентичності, докладає значних зусиль для входження України у західний освітній та політичний простір. Матеріали періодичних видань дають чимало інформації щодо діяльності об’єднання у боротьбі з асиміляцією прийдешнього покоління, велику роботу з урядовцями США щодо підтримки України, відстоюючи право українського народу на встановлення історичної справедливості щодо Голодомору-Геноциду, державність та соборність. Приділено увагу Конгресам організації, на яких звіти Головної управи та голів комітетів свідчать про різнобічність та важливість роботи Світового конгресу українців
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМАТИКИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
Get PDFThe article examines the questions of world history research actualization in the years of Ukrainian independence, and for the medium term. The author analyzes the scientific and institutional components to improve domestic investigations into the modern historical epoch, finds out the specialization in certain historical periods and regions created in the 1990’s by a number of academic institutions, as well as reserves, which should be used to increase research base in this area. The authour proposes definition of the theme and substantive content of the relevant sections of temporal and geographical studies of world history. Separately, the article analyzes the relevant research areas that are newly created by the State Institution “Institute of World History of NAS of Ukraine”, identifies priorities in-depth study by Russian historians of the past and present of the world, reveals the role and place of Ukraine and the Ukrainian people in the development of the European continent and world-historical past of the process and modernity. The author formulates ambitious goal of integration of Ukrainian history, its appropriate place in the world, not only in the works of local researchers, but also in foreign works of historians, highlights the constituent national historiography development imperatives of the context of the modern world historical thought and the formation of the domestic research paradigm in accordance with the World history. The article updates study of the features of civilizational structure of the modern world, the state of international best practices, promotion of the international information space research about the historical continuity of the status of Ukraine as an international actor.У статті розглядаються питання щодо актуалізації проблематики досліджень із всесвітньої історії в роки незалежності України та на середньострокову перспективу. Автор аналізує науково-організаційні складові поліпшення вітчизняних досліджень у сучасну історичну добу, з’ясовує спеціалізацію на окремих історичних періодах та регіонах створеної у 1990-х рр. низки академічних інститутів, а також резерви, які слід задіяти для нарощування досліджень у даній царині. Пропонує визначення тематики і змістовного наповнення відповідних часових та географічних зрізів студій із всесвітньої історії. Окремо в статті аналізуються відповідні напрями досліджень новоствореної Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», визначаються пріоритети поглибленого вивчення вітчизняними істориками минулого і сьогодення оточуючого світу, з’ясування ролі та місця України і українського народу у розвитку європейського континенту і всесвітньо-історичного процесу минувшини і сучасності. Автор формулює амбітне завдання інтегрування української історії, її відповідного місця у світову не лише в роботах вітчизняних дослідників, а й у працях зарубіжних істориків, висвітлює складові розвитку національної історіографії в контексті імперативів сучасної світової історичної думки та формування вітчизняної науково-дослідницької парадигми у відповідності зі світовою історією. У статті актуалізується вивчення особливостей цивілізаційної структури сучасного світу, передового світового досвіду державотворення, сприяння поширенню в міжнародному інформаційному просторі досліджень про історичну тяглість статусу України як міжнародного актора
ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ СОЮЗИ ТА КОАЛІЦІЙНІ ВІДНОСИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПРИРОДА, МОДАЛЬНІСТЬ, СПЕЦИФІКА
Get PDFThe problem of allied cooperation and formation of multilateral coalitions takes an important place in the diplomatic history of 1920-1940s’. This article presents an attempt to analyze the structural and motivational factors that influenced the establishment and functioning of the alliance and coalition relations between the leading powers of the time. In the context of multipolar international system peace and stability could be preserved by arrangements of collective security against aggression and hegemonism, or by the balance of power and effective alliances. None of these structural mechanisms could prevent the aggression of the Berlin-Rome “axis” created in the mid-1930s. The political and ideological contradictions and attempts to appease the Nazi regime at the expense of the countries of Central and Eastern Europe led to the defeat of the Anglo-French coalition in the first phase of the Second World War. The creation of the “second” anti-Hitler coalition was based on the common threat to humanity from the aggressive bloc. However, both the creation of the League of Nations and the United Nations Organization later failed to create effective mechanisms able to ensure collective defense against aggression and violation of international peace.В історії дипломатії періоду 20-40 рр. ХХ ст. пріоритетне значення посідає проблема формування союзницьких відносин та багатосторонніх коаліцій. В представленій статті автор намагався проаналізувати структурні та мотиваційні чинники, які впливали на встановлення й функціонування союзницьких та коаліційних відносин між тодішніми провідними державами. В умовах багатополярної системи міжнародних відносин мир і стабільність могли забезпечуватися або внаслідок використання механізмів колективної безпеки проти гегемонізму та агресії, або шляхом дотримання балансу сил та дієвих союзницьких зобов’язань. Жоден з цих структурних механізмів не виявився спроможним зупинити агресію держав «осі» Берлін-Рим, створеної в середині 1930-х рр. Політико-ідеологічні протиріччя та спроби замирення нацистського режиму за рахунок країн Центральної та Східної Європи призвели до поразки англо-французької коаліції на початковому етапі Другої світової війни. Основу «другої» антигітлерівської коаліції становило усвідомлення загрози людству, яка походила від держав-агресорів. Утім, ані при створенні Ліги націй, ані в рамках ООН міжнародній спільноті не вдалося започаткувати ефективні механізми, здатні гарантувати колективний захист від агресії та порушень міжнародного миру
ЗУНР У БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НА ПАРИЗЬКІЙ МИРНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1919 Р.
Get PDFThe article investigates the events that took place after World War I, and directly affect the fate of the West Ukrainian People's Republic. Particular attention is paid to foreign factors profound rethinking of the liberation struggle in 1918-1921. ZUNR diplomatic action in defense of statehood at the Paris Peace Conference is analyzed. The activities of Ukrainian diplomats at the conference, their attempts to protect the right to self-determination of the Galician Ukrainian are considered in details. It was the first outing ZUNR diplomacy on the international scene and the active participation of the Ukrainian delegation at the conference, along with the leading states of the world. It is noticed that in Paris the victorious powers regarded Ukrainian problem in the anti-Bolshevik aspect, relying mainly on Poland, Romania and Russia white than ZUNR.У статті досліджуються події, що відбувались після Першої світової війни та безпосередньо впливали на долю Західноукраїнської Народної Республіки. Особлива увага приділяється глибокому переосмисленню зовнішньополітичних чинників визвольних змагань у 1918-1921 рр. Аналізуються дипломатичні заходи ЗУНР в обороні державності на Паризькій мирній конференції. Детально розглянуто діяльність українських дипломатів на конференції, їх намагання захистити право галицьких українців на самовизначення. Це був перший вихід дипломатії ЗУНР на міжнародну арену й активна участь української делегації в роботі конференції поряд із провідними державами світу. Підкреслено, що в Парижі держави-переможниці розглядали українську проблему в антибільшовицькому аспекті, покладаючись здебільшого на Польщу, Румунію та білу Росію, ніж на ЗУНР
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ У ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ (1991–2016 РР.)
Get PDFThe article analyses cooperation between Polish and Ukrainian academic institutions in the field of humanities in the recent two decades. It focuses on archaeological research conducted by scholars of both countries in the field of study of early settlements on the territories that are now Ukraine and mutual cultural influences of Prykarpattia and Volhynia population, as well as archaeological reconstruction of Neolithic and Bronze Age migration routes. The article also examines the main directions and issues of historical research of the Polish Academy of Sciences, the National Academy of Sciences of Ukraine and universities of both countries with an emphasis on problematic issues that attract attention in both societies. It summarises the results of research conducted by ethnologists, philologists and specialists in the field of culture that are related to transformation of traditional culture on the borderland and specific features of ethnic and cultural integration of Ukrainian and Polish population. The article suggests that the Ukrainian academy and authorities should adopt the best practices of the Polish Institute of National Memory regarding de-communisation of historical memory, commemorating victims of totalitarian regimes, conducting documentary research and legal expert evaluations.Узагальнено українсько-польські наукові зв’язки у гуманітарній сфері за останнє двадцятиліття. Особливу увагу приділено дослідженням археологів обох країн про заселення території сучасної України у найдавніший період, реконструкції шляхів міграцій та переселень у неолітичну та ранню бронзову добу, культурним зв’язкам стародавнього населення Прикарпаття і Волині. Показано основні напрями та тематику історичних досліджень в установах Польської академії наук, Національної академії наук України та університетах обох країн, зокрема й тих, які викликають найбільше дискусій у суспільстві. Узагальнено досвід етнологів, філологів і культурологів щодо дослідження трансформацій традиційної культури в умовах пограниччя, особливостей етнокультурної інтеграції населення України та Польщі. Відзначено необхідність перейняття українськими науковцями та представниками влади досвіду Інституту національної пам’яті Польщі щодо декомунізації історичної пам’яті, вшанування жертв тоталітарних режимів, проведення документальних пошуків та правових експертиз