Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Professional responsibility and conscientiousness of civil servants at different stages of professional growth
Get PDFУ статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.The article presents findings of a study of civil servants’ professional responsibility and conscientiousness in the context of their professional activities. The purpose of the paper is to analyze the specifics of professional activity and conscientiousness of civil servants at different stages of their professional growth. Methods: the questionnaire “Structure and Level of Professional Responsibility” by N. Makeieva (2014) and “The Consciousness Scale” by Melnykov & L. Yampolskyi in the adaptation of I. Furmanov & L. Perhamenshchyk (1998). The empirical study base consisted of civil servants at different stages of professional growth: first-year students (majoring in public management and administration) of higher education institutions; novice civil servants; civil servants with ten or more years of experience. The results of the theoretical study demonstrated how integral characteristics of a qualitative character of conscientiousness and responsibility manifest themselves during professional self-actualization and self-fulfillment. It was empirically established that students majoring in public management and administration are less aware of the importance of their activity and the need for its high-quality and thorough performance and have lower responsibility and concern about performance results. Novice civil servants are less capable of making action plans independently and are less prone to display an active attitude in choosing more optimal ways of solving professional tasks. Civil servants with ten or more years of experience are more inclined to be guided in their professional activities by the law, social and professional requirements, and rules. Conclusions. Although it was empirically established that civil servants with ten or more years of experience have a high level of conscientiousness, while students and novice civil servants have a medium level (concurrently with a significantly higher frequency of a low level). The study highlighted the need to examine the specified characteristics and adopt special programs for their development
Результати адаптації методики вивчення акультурації мігрантів Дж. Беррі на українській вибірці
Get PDFThe article highlights the modern approach to the studyof acculturation processes on the example of Ukrainianforced migrants. The purpose of the study is to adaptthe English version of the Acculturation Questionnaireby J. Berry to Ukrainian. Methods. The translationof acculturation methods from English into Ukrainianwas carried out with the participation of two independentexperts who helped to translate and evaluatethe quality of the final version of the methodology.The study involved 502 respondents, migrants fromUkraine, who currently reside in the United Statesdue to war. The survey was conducted on the basisof RedCap. Results. Correlation analysis revealedleading indicators, with the highest correlation coefficientsbeing observed for the “integral safety indicator”and various safety subcategories (r=.807, p < .01; r=.767, p < .01; r=.787, p < .01). The internal consistencyof the questionnaire ranged from α=.793 for“sociocultural maladaptation” to α=0.934 for the “integralsafety indicator”, with a test-retest reliability coefficientof (r = .815, p < .01). Factor analysis of the dataidentified four factors, with the strongest factor containingindicators of acculturation strategies (marginalization,separation). The second factor combineddepression level, sociocultural maladaptation, life satisfaction,and anxiety level. The third factor includedcomponents related to cultural, economic, and physicalsecurity. Finally, the fourth factor consisted of a singlecomponent-self-satisfaction. Construct validity wasassessed by correlating acculturation indicators withscales from other psychodiagnostic methods, showingcausal relationships with indicators of acculturation.Discussion and conclusions. Summarizing the resultsof adapting J. Berry’s acculturation methodology, it isimportant to note that the Ukrainian-adapted versionof this methodology exhibits high psychometric characteristics,such as validity and reliability. This makesits use possible in future studies of acculturation processesamong Ukrainian migrants.У статті висвітлюється сучасний підхід до дослідження акультураційних процесів на прикладі українських вимушених мігрантів. Мета дослідженняполягає в адаптації англомовної версії опитувальника акультурації Дж. Беррі українською мовою.Методи. Переклад методики акультурації з англійської на українську здійснювався за участі двохнезалежних експертів, що допомагали перекладати та оцінювати якість остаточної версії методики. У дослідженні взяло участь 502 респонденти,мігранти з України, які зараз проживають у СШАу зв’язку з війною. Опитування проводилося набазі RedCap. Результати. Кореляційний аналіз дозволив виявити провідні показники, зокрема, найвищими показниками кореляції є “інтегральнийпоказник безпеки” та різновиди безпеки (r=.807;r=.767; r=.787). Установлено показник внутрішньоїузгодженості опитувальника: коефіцієнт Альфа коливається від α=.793 – “соціокультурна дезадаптація” до α=.934 – “інтегральний показник безпеки”і показник ретестової надійності (r=.815; p<.01).Факторним аналізом було виокремлено чотирифактори, зокрема, найсильнішим чинником виявився той, що містить показники стратегій акультурації (маргіналізація, сепарація). У другому факторіоб’єднані рівень депресії, соціокультурна дезадаптація, задоволеність життям та рівень тривоги. Третійфактор містить такі компоненти: культурна безпека,економічна безпека та фізична безпека. Четвертийфактор складається лише з однієї компоненти –задоволеність собою. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції показників акультурації зі шкалами інших психодіагностичних методик:показники резильєнтності та стресостійкості утворюють причинно-наслідкові зв’язки з показниками акультурації. Дискусія і висновки. Підсумовуючи результати адаптації методики акультураціїДж. Беррі, важливо відзначити, що україномовнаадаптована версія цієї методики демонструє високіпсихометричні характеристики, такі як валідністьта надійність. Це робить її використання можливиму майбутніх дослідженнях акультураційних процесів серед українських мігрантів
Interrelation of Communicative Speech Competence and Prosocial Behavior of Students
Get PDFУ статті представлено результати теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати. З’ясовано особливості розвитку комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах навчання: першого року (етап входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується емпатія та поступлива просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого і благодійного надання допомоги. Констатовано статистично достовірні відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.The article presents the results of theoretical and empirical analysis of the influence of communicative speech competence on the development of prosocial behavior of future specialists in the field of sociology. The purpose of the research is to study the interrelation between the level of development of communicative speech competence and prosocial behavior of students. Methods used in the study: analysis of scientific sources, observations, surveys to determine the level of development of communicative competence and prosocial behavior, methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities of the development of communicative control in communication, the level of communicative competence, speech competence, the level of empathic abilities, prosocial tendencies of professional competencies of students at different stages of study: the first year (the stage of entering the profession) and the sixth year of study (obtaining a complete higher education) are revealed in the course of the research. The findings demonstrate a positive correlation between the level of communicative speech training among the first-year students and their indicators of empathic abilities and altruistic tendencies in prosocial behavior. Moreover, an inverse relationship was observed between the level of communicative speech training and the inclination towards conformity and compliance. Among the master’s students, a positive association is evident between enhanced communicative speech training and heightened levels of empathy and compliant prosocial tendencies. Conversely, an inverse relationship is observed between communicative speech training and emotionality and altruism, as well as a reduced inclination towards providing assistance to individuals in need of emotional support and selfless charitable help. Statistically significant differences in the level of communicative speech competence and the development of empathic tendencies are identified between the firstyear and sixth-year student groups, with the latter exhibiting higher levels. Discussion and conclusions. It is argued that raising the level of communicative characteristics of socionomic students significantly influences the manifestation of prosocial tendencies. It is suggested that the educational training of socionomic professionals does not entirely bridge the existing gap between personal and professional development of students. The identified influence of the development of communicative speech competence on the formation of socionomic students’ prosocial behavior points to the necessity of further research on the development of the communicative speech component in the training of psychologists and social workers
Research on Students’ Representations about Professional Success: Emotions and Values
Get PDFМетою дослідження є виявлення домінантних цінностей в уявленнях студентів про професійний успіх; встановлення зв’язків між емоціями радості, гніву і страхуз цінностями професійного успіху студентів з України.Методи: опитування за допомогою методики “Визначення життєвих цінностей особистості” або “Must-тест” (Иванов, Колобова, 1992); методика дослідженняемоційно-особистісних особливостей (Ольшанникова,Рабинович, 1974) – з’ясовано рівень схильностей допереживання людиною трьох базових емоцій: страху,гніву й радості. Отримані дані проаналізовано, використовуючи описову статистику і кореляцію Пірсона.Результати виявили, що домінуючими цінностямив уявленнях студентів є гідність (19.84%), особистісний розвиток (14.51%) та турбота про інших (8.21%). Підтверджено наявність достовірного позитивногозв’язку між емоціями гніву та страху з виокремленимиціннісними категоріями: гідність, турбота про інших,безпека і матеріальне забезпечення. З’ясовано, що всікатегорії цінностей студентів мають також статистично достовірний зв’язок, за виключенням категоріївизнання, де не спостерігається жодного достовірногозв’язку з іншими цінностями респондентів. Констатовано, що категорія гідності позитивно пов’язаназ турботою про інших, яка є єдиною категорією, щомає суттєвий зв’язок з категорію тема війни. Встановлено негативний достовірний зв’язок між емоцієюрадості та ціннісною категорією визнання. Дискусіяі висновки. Доведено, що домінантними цінностямив уявленнях студентів про професійний успіх є: гідність, особистісний розвиток та турбота про інших.Зʼясовано, що категорія визнання становить найнижчий показник 1.16% в уявленнях студентів про професійний успіх. Обґрунтовано статистично достовірнізв’язки між емоціями гніву, страху та радості з ціннісними категоріями уявлень.The purpose of the research is to identify dominant valuesin students’ representations about professional success;determine correlations of the emotions of joy, angerand fear with the values of professional success of studentsfrom Ukraine. Methods: a survey conducted by meansof the method “Identification of an individual’s life values”or “Must-test” (Ivanov, Kolobova, 1992); the method forexamining personal emotional features (Olshannikova,Rabinovich, 1974) was used to establish the levelof an individual’s inclination toward experiencing the threebasic emotions: fear, anger and joy. The obtained datawere analyzed using descriptive statistics and the Pearsoncorrelation coefficient. Results. It was found that dignity(19.84%), personal development (14.51%) and taking careof others (8.21%) are dominant values in the students’ representations. The findings confirmed a significantpositive correlation between the emotions of angerand fear and the identified value categories: dignity, takingcare of others, safety and financial security. It was foundthat all the value categories of students have a statisticallysignificant correlation except the category of recognitionwhich has no significant correlation with other valuesof the respondents. It was established that the categoryof dignity has a positive correlation with taking careof others that is the only category which has a significantcorrelation with the category war theme. A negativesignificant correlation between the emotion of joyand the value category of recognition was determined.Discussion and сonclusions. It was proved that dignity,personal development and taking care of others aredominant values in the students’ representations aboutprofessional success. It was found that the categoryof recognition has the lowest index 1.16% in the students’representations about professional success. Statisticallysignificant correlations between the emotions of anger,fear and joy and the value categories of the students’representations were substantiated
Theoretical and Methodological Model of Downshifting as an Alternative Resource of Self-Realization of a Successful Person in Dimensions of Social Transformations
Get PDFМетою дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі, аналізування, систематизація та узагальнення феномену дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації людини в умовах сучасного суспільства. Методи. Методологію дослідження склало тлумачення дауншифтингу як повторного досягнення успіху у змінених умовах з урахуванням більшої кількості важливих умов і чинників. Результати. Обґрунтовано, що ставлення до дауншифтерів є неоднозначним і викликає багато дискусій, але, важливо те, що людина, яка наважилася змінити спосіб життя, відчуває себе щасливою й самореалізованою, що і є проявом успіху. З’ясовано, що важкі часи, які переживає сучасне покоління, перманентні реформи, пандемія COVID-19, потім активні бойові дії на території України, нестабільна економічна та політична обстановка є випробуванням для суспільних та моральних цінностей і унікальною можливістю на переосмислення буття заради позитивних змін у майбутньому. Побудовано теоретико-методологічну модель дауншифтингу, яка складається з таких компонентів, як дефініції; мотиви; підходи; форми; типи людей, які обирають дауншифтинг і об’єднуючий компонент моделі – операціоналізація. Усі компоненти мають структурні елементи, які розкривають їхні основні змістові параметри. Проаналізовано сучасні дослідження окресленої проблеми. Сфокусовано увагу на такій формі дауншифтингу як автентичний український варіант. Серед типів дауншифтерів визначено представників нового руху – фріганів. Констатовано і доказано, що дауншифтинг є ресурсом самореалізації успішної людини, одним із варіантів виходу зі складної життєвої ситуації. Дискусія і висновки. Узагальнено, що результати дослідження мають значущі наукові факти у вимірах самореалізації особистості, розкриття її потенціалу, успішності людини у вимірах суспільних трансформацій.The purpose of the research is to build a theoretical and methodological model, analyse, systematize and generalize the phenomenon of downshifting as an alternative resource of a person’s self-realization in the conditions of modern society. Methods. The methodology of the research consists of the interpretation of downshifting as a re-achievement of success in changed situations, taking into account a greater number of important conditions and factors. Results. It is stated that the attitude towards downshifters is ambiguous and causes many discussions, but it is important to understand that a person who dared to change their lifestyle may feel happy and self-fulfilled. It means success for this person. It was found that the difficult periods experienced by the modern generation, permanent reforms, the COVID-19 pandemic, then the war on the territory of Ukraine, and the unstable economic and political situation are the testing for social and moral values and a unique opportunity to rethink existence for the sake of positive changes in the future. A theoretical and methodological model of downshifting, which consists of such components as definitions; drives; approaches; forms; the types of people who choose to downshift and the unifying component of the model is operationalization has been built. All components have structural elements that reveal their main content parameters. Modern studies of the outlined problem are analyzed. Attention is focused on such a form of downshifting as an authentic Ukrainian variant. Representatives of the new movement – freegans – have been identified among the types of downshifters. It has been stated and proven that downshifting is a resource for the self-realization of a successful person, one of the options for getting out of a difficult life situation. Discussion and conclusions. It is summarized that the results of the research have significant scientific facts in the dimensions of a person’s self-realization, revealing their potential, and the success of a person in the dimensions of social transformations
Relationship between corporate culture and psychological safety of training and educational space for young female athletes
Get PDFМетою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.The purpose is to establish correlations between the ideas of young female athletes about corporate culture and psychological safety of training and educational space. The empirical research involved young female athletes (aged 15-17 years; M=16.12; SD=3.11), who trained and studied at a higher school of physical culture (Group I) (n=28; 60.87%) and representatives of this school who continued their sporting and educational-professional career at a higher educational institution (aged 18-21 years; M=19.56; SD=4.05), at the faculties of physical culture and sport and the faculty of psychology, history and sociology (Group II) (n=18; 39.13%). The sample consisted of young athletes who went in for such sports as: handball, volleyball and field and track. Methods: we applied valid methods tested in the sporting area of methodology which allowed determining three types of corporate culture and psychological content parameters of safety of training and educational space. The empirical data are presented through descriptive frequency characteristics. Statistical reliability coefficients – α-Cronbach, Spearman’s correlation (rs), Students’s t-test were used. Results. Different structures of the types of corporate culture of sports educational institutions were created and significant differences of a closed type (CT) (t=-2.42; р<.05) and an open type (OT) (t=2.48; р<.05) were found. It was established that an open type of corporate culture dominates in the respondents’ ideas: Group I (t=2.48; р<.05), Group II (t=2.17; р<.05). Correlations of ОТ with the content parameters of psychological safety were established. It was found out that such correlations are significant for young female athletes: a possibility to demonstrate initiative and activeness (rs=.283; p<.01), maintaining personal dignity (rs=.273; p<.01), a possibility to express their opinions (rs=.173; p<.05), respectful attitude (rs=.163; p<.05), emotional comfort (rs=.143; p<.05), relationships with trainers and teachers (rs=.133; p<.05), assistance in making their decisions (rs=-.113; p<.05), taking into consideration their personal problems and difficulties (rs=-.093; p<.05). The study substantiates that ОТ of corporate culture is desirable for young athletes since they can demonstrate initiative and activeness, maintain personal dignity, satisfy their demand for safe training and educational space, develop thoroughly and fulfill themselves as individuals in its dimensions. Conclusions. The obtained scientific facts should be operationalized into training and educational space of sports educational institutions
Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time
Get PDFСучасний студент усупереч суттєвому підвищенню навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів. Методи.Досліджуваними були 139 студентів університету.В емпіричному дослідженні використовувалися такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості;“Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність у часі в групі пов’язана з переживаннями плину часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого(rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного(rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064).З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75).Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою 2 за показниками компетентності у часі (U=172.00;p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001).У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013)та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 – на емоційне реагування в стресі (U=1120.00;p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого(U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований на вирішення завдання, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032), різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого(rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256;p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне позитивне переживання досліджуваними моменту теперішнього (як цільного, безмежного, повільноплинного) пов’язане з наданням переваги свідомо керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з переживаннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду, що формується, пов’язане з переживаннями плину часу як наповненого, приємного, різноманітного, організованого, але й швидкоплинного.Despite the significant increase in academic load and the general complication of daily life, a modern student should be able to overcome stressful situations and complete tasks on time. The study’s purpose was to empirically determine the basis and features for the distinctive correlations between the students’perceptions of time passing and the selection of coping behavior options. Methods. The study included 139 university students as participants. The empirical study applied the following standardized test methods: “Coping behavior in stressful situations”, the scale “Competence in time” from the Personality Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”, and the Freiburg Personality Inventory (form B). For statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test were used. Results. Competence in time in the group was related to group perceptions of time flow as quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002), and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093)and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were distinguished. The advantages of Subgroup 1 over Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00;p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were established. Subgroup 1 subjects were more focused on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction(U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects were more focused on the emotional response to stress(U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented(U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001), pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040), and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002), fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182;p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive positive perception of the present moment (as filled, limitless, and slow-flowing) was associated with preferring consciously managed, acceptable in a stressful situation coping behavior options. Students’ emotionally oriented coping behavior was directly related to problematic personality traits and perceptions of fragmentation and disintegration of the passage of time. The insufficient integrity of the personal experience that was being formed, related to the perceptions of the passage of time as filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting, limited students’ use of coping focused on solving tasks in stressful situations
Research of psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students
Get PDFМетою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.The purpose of this article is to highlight psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students. Methods. To achieve the purpose, a set of research methods was used, involving theoretical ones: analysis, comparison, systematization, generalization of literary scientific sources, and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods “Individual socio-professional demand” (B. Yasko, Ye. Kharytonova), “Technique for studying personal identity” (L. Schneider), “Reflexivity development test” (A. Karpov), “Multidimensional and functional responsibility test (OTV-70)” (V. Priadein), “Professional readiness” (A. Cherniavska), “Methodology for diagnosing behavioral activity type” (L. Vasserman, N. Humeliuk); mathematical and statistical methods. Results. An empirical research of psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students is presented. The analysis of attitudes toward belonging to a professional community showed that the respondents lack formed attitude toward themselves and the values of the chosen field of expertise. The study of self-perception as a subject of professional activity proved that the respondents are characterized by fairly high professional self-esteem and are satisfied with the attitude of others to them as professionals. The responsibility test results indicated neutrality, a situational manifestation of responsibility and independence, and the need for additional control to finish the job. The examination of reflexivity demonstrated a difference in indexes depending on professional specialization, namely: the indexes of future specialists in service industry are much higher; the respondents are more focused on communicating with others; interpsychic reflexivity correlates with the ability to understand other people; they conceptualize their personality from the perspective of professional activity. Diagnostics of motivational activity for professional self-actualization established its insufficient development. A correlation analysis was carried out to establish available connections between separated conditions and the structural components of personal and professional identity. Conclusions. It is confirmed that the formation of vocational students’ personal and professional identity can be determined by the following psychological and pedagogical conditions: emotional and positive perception of belonging to a professional community, positive self-perception as a subject of professional activity, a high level of responsibility, the availability of a reflective space, and the development of motivation for professional fulfilment
Traumatic experience of residents of the de-occupied territories of Ukraine
Get PDFСтаттю присвячено визначенню особливостей травмівного досвіду, зумовленого війною, серед осіб різного віку, які проживають на території деокупованих Київської та Харківської областей України. Мета дослідження – проаналізувати особливості зумовленого російсько-українською війною травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України. Методи. У цьому дослідженні ми порівняли тяжкість посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і травмівного горя осіб віком від 14 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій і в тимчасовій окупації в Київській та Харківській областях України. Загалом у дослідженні взяли участь 394 учасники. Учасникам було запропоновано описати їхні травматичні події за допомогою опитувальників: Міжнародного опитувальника травм (ITQ), Самооцінки травматичного горя (TGI-SR+), Анкети симптомів ПТСР PCL-5. Результати. Отримані нами результати свідчать про те, що для мешканців деокупованих територій характерні такі яскраво виражені симптоми ПТСР, як ажитація та уникання, травмівне горе виражене у надмірному збудженні, а травмівна втрата має помірний вплив на загальну адаптацію особистості досліджуваних. Зокрема, ажитація в контексті посттравматичного стресового розладу та травмівного горя найбільш властиві підліткам і молоді, для молодих людей характерні симптоми уникнення та інтрузій, для осіб віком 31-50 років – інтрузії, а для найстарших суб’єктів – збудження. Висновки. Дане дослідження свідчить про те, що симптоми ПТСР більш характерні для досліджуваних старших п’ятидесяти років, які мають дефіцит внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Доведено, що вираженість симптомів ПТСР у мешканців деокупованої Харківської області статистично значуще нижча, ніж у жителів деокупованої Київської області, це пов’язано з тривалішою окупацією, а отже, можлива поява симптомів ПТСР у більш відстрочений період.The article is devoted to clarifying the war-related traumatic experience of the residents in the de-occupied Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. The purpose of the research is to determine the traumatic experience of the residents in the de-occupied territories of Ukraine caused by the Russian-Ukrainian war. Methods. In this study, we compared the severity of post-traumatic stress disorder (PTSD) and traumatic grief among the respondents aged 14 to 70 years who were in the active combat zone and under temporary occupation in the Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. 394 respondents participated in the research. Participants were asked to describe their traumatic events using the questionnaires: International Trauma Questionnaire (ITQ), Traumatic Grief Inventory-Self Report Plus (TGI-SR+), Post-traumatic Stress Disorder Checklist for DSM-5 (PCL-5). Results. It was found that residents in the de-occupied territories of Ukraine are characterized by significant symptoms of PTSD, such as agitation and avoidance, traumatic grief expressed in excessive excitement, and traumatic loss has a moderate effect on the general adaptation of the respondent’ personality. In particular, agitation in the context of post-traumatic stress disorder and traumatic grief is more characteristic of teenagers and young people; young people are characterized by symptoms of avoidance and intrusions, people aged 31-50 years – by intrusions, and the oldest respondents – by excitation. Conclusions. This study shows that PTSD symptoms are more common for respondents over fifty years of age, who have deficit of internal and external resources. It has been proven that residents’ PTSD symptoms severity in the de-occupied Kharkiv region is statistically significantly lower than that of the residents’ of the de-occupied Kyiv region, this is due to longer occupation, and therefore, the emergence of PTSD symptoms is possible in a more delayed period
Особистісні диспозиції як чинник вибору копінг-стратегії в складних ситуаціях
Get PDFThe purpose of the publication was to determine personal dispositions, which are basic traits and types of character accentuations that encourage a person to use specific coping strategies. Methods include theoretical analysis of scientific literature, mathematical and statistical data processing, and interpretive methods for explaining the investigated phenomena based on qualitative and quantitative research material analysis. Results. It was discovered that individuals with a high level of conscientiousness prefer planning strategies and assertive actions. People who lack goodwill and friendliness in their interpersonal relationships are prone to confrontational and avoidance coping. Individuals with a hyperthymic type of character accentuation, who show a tendency to confrontation, search for social support, problem-solving planning, positive reappraisal, assertive actions, antisocial actions, and do not show a tendency to avoidance, were found to have the most diverse repertoire of coping strategies. It was determined that the narrowest one was with rigid (tendency to confrontation) and pedantic accentuations (tendency to careful activities). It was proven that the selection of a constructive problemfocused coping strategy of planning when dealing with problems and an aggressive coping strategy depends on the hyperthymic type of accentuation. Discussion and conclusions. It was highlighted that the excitable type of accentuation is stimulated the selection of a nonconstructive problem-focused confrontation strategy and a non-constructive emotionally focused avoidance strategy. The emotional type of accentuation activates the selection of constructive emotionally focused strategies for finding social support, establishing social interactions, and positive reappraisal. It was summarized that basic personality traits and the type of character accentuation determine the predisposition to constructive/non-constructive problematic and emotionally oriented coping strategies. It was discovered that the choice of coping strategies depends on personal dispositions. The findings obtained allow for the prediction of a person's behavior in challenging situations, taking into consideration their personality traits and type of character accentuation. This may assist in the development of effective techniques of psychological assistance and behavioral correction.Метою публікації є визначення особистісних диспозицій, а саме базових особистісних рис та типів акцентуацій характеру, що спонукають людину застосовувати ті чи інші копінг-стратегії. Методи: теоретичне аналізування наукової літератури, математико-статистичне опрацювання даних та інтерпретаційні методи пояснення досліджуваних феноменів на основі результатів якісного і кількісного аналізування дослідницького матеріалу. Результати. З’ясовано, що до вибору стратегій планування і асертивних дій схиляються особи з вираженою сумлінністю. До конфронтаційного копінгу та копінгу уникання схильні люди, яким бракує доброзичливості і привітності у стосунках з людьми. Встановлено, що найширший репертуар копінг-стратегій характеризує осіб з гіпертимним типом акцентуації характеру, які демонструють схильність до конфронтації, пошуку соціальної підтримки, планування розв’язання проблеми, позитивної переоцінки, асертивних дій, асоціальних дій і не виявляють схильності до уникання. Констатовано, що найвужчий – з застрягаючою (схильність до конфронтації) і педантичною акцентуаціями (схильність до обережних дій). Доведено, що вибір конструктивної проблемно сфокусованої копінг-стратегії планування при розв’язанні проблем і копінг-стратегії асертивних дій залежить від гіпертимного типу акцентуації. Дискусія та висновки. Зазначено, що вибір неконструктивної проблемно сфокусованої стратегії конфронтації та неконструктивної емоційно сфокусованої стратегії уникання стимулюється збудливим типом акцентуації. Вибір конструктивних емоційно сфокусованих стратегій пошуку соціальної підтримки, вступу в соціальні контакти та позитивної переоцінки активізується емотивним типом акцентуації. Узагальнено, що схильність до конструктивних/ неконструктивних проблемно та емоційно сфокусованих копінг-стратегій визначається базовими особистісними рисами і типом акцентуації характеру. Виявлено, що вибір копінг-стратегій залежить від особистісних диспозицій. Отримані результати дозволяють прогнозувати поведінку людини в складних ситуаціях з огляду на її особистісні риси і тип акцентуації характеру. Це може сприяти побудові ефективних методик психологічної допомоги та корекції поведінкових реакцій