Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Психометричні властивості шкали “5C Психологічні передумови вакцинації”: українська вибірка
Get PDFDespite the critical situation in Ukraine caused by the russian military invasion, the issue of vaccination remains a priority both during and after the war. Accordingly, attitudes toward COVID-19 vaccination are a key aspect for understanding the vaccination issue in general. The purpose of this study is to adapt and validate the Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale, an instrument designed to measure psychological prerequisites for vaccination, and to investigate its psychometric properties in a Ukrainian sample. Methods. Validation was performed on a sample of 392 respondents. The psychometric properties of the scale were assessed using Cronbach's alpha (to determine the measure of internal consistency), exploratory factor analysis (EFA), confirmatory factor analysis (CFA), and correlation analysis with the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales. Results. Cronbach’s alpha values for the five subscales ranged from .65 to .84, indicating satisfactory to good internal consistency. Exploratory factor analysis (EFA) resulted in a four-factor solution. Using confirmatory factor analysis (CFA), the five-factor model was confirmed (according to the comparative fit index (CFI>.95), Tucker-Lewis index (TLI>.95), root mean square error of approximation (RMSEA>.05/RMSEA<. 08), standardized root mean square residual (SRMR<.08)), which corresponds to the original scale “5C Psychological Antecedents of Vaccination” and includes the subscales “Confidence”, “Complacency”, “Constraint”, “Calculation”, “Collective Responsibility”. The correlation analysis revealed significant correlations between the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale and the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales, which confirms their convergent and discriminant validity. Discussion and conclusions. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale demonstrated satisfactory psychometric properties, namely internal consistency, factor structure, convergent and discriminant validity. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale can be used to conduct research on a Ukrainian sample.Незважаючи на критичну ситуацію в Україні, яка спричинена російським воєнним вторгненням, питання вакцинації залишається пріоритетним як під час, так і після завершення війни. Відповідно, ставлення до вакцинації від COVID-19 є ключовим аспектом для розуміння проблеми вакцинації загалом. Метою є здійснення адаптації та валідизації україномовної версії шкали “5С Психологічні передумови вакцинації”, інструменту, призначеного для вимірювання психологічних передумов вакцинації, та дослідження її психометричних властивостей на українській вибірці. Методи. Валідизацію здійснено на вибірці з 392 респондентів. Психометричні властивості шкали оцінено за допомогою альфа-критерію Кронбаха (для визначення міри внутрішньої узгодженості), експлораторного факторного аналізу (EFA), конфірматорного факторного аналізу (CFA), кореляційного аналізу зі “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC). Результати. Значення альфа-критерію Кронбаха для п’яти субшкал коливалися від .65 до .84, що свідчить про задовільну та добру внутрішню узгодженість. У результаті проведення експлораторного факторного аналізу (EFA) отримано чотирифакторне рішення. За допомогою конфірматорного факторного аналізу (CFA) підтверджено п’ятифакторну модель (згідно з показниками індексу порівняльної придатності (CFI>.95), індексом Такера-Льюїса (TLI>.95), середньоквадратичною похибкою апроксимації (RMSEA>.05/RMSEA<.08), стандартизованим середньоквадратичним залишком (SRMR<.08)), яка відповідає оригінальній шкалі “5С Психологічні передумови вакцинації” і охоплює субшкали “Впевненість”, “Самозаспокоєння”, “Обмеження”, “Розрахунок”, “Колективна відповідальність”. Кореляційний аналіз виявив значні кореляційні зв’язки між шкалою “5С Психологічні передумови вакцинації” та “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC), що підтверджує їхню конвергентну та дискримінантну валідність. Дискусія і висновки. Українська версія шкали “5С Психологічні передумови вакцинації” продемонструвала задовільні психометричні властивості, а саме: внутрішню узгодженість, факторну структуру, конвергентну та дискримінантну валідність. Україномовна версія шкали “5С Психологічні передумови вакцинації” може бути використана для проведення досліджень на україномовній вибірці
Особистісні предиктори толерантності до невизначеності майбутніх педагогів
Get PDFThe purpose of the research is to analyze the predictorsthat forecast the emergence of tolerance of uncertaintyas future teachers’ integral personal trait. Methods: MultipleStimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1)McLain (adapted by E. Osin), which diagnoses toleranceof uncertainty; linear multiple regression to determinethe effect of various predictors on the dependent variable.The total research sample consisted of 72 futureteachers of the “Primary Education” specialty. The sampleis homogeneous, formed randomly. Results. Therole of various predictors in the formation of futureteachers’ tolerance of uncertainty is shown. Semi-partialcorrelation (correlation of components) as an elementof multiple regression analysis proved that “attitude touncertain situations” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0%of the explained variance)) and “preference for uncertainty”r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) are dominant in explaining the variability of the dependent variable“tolerance of uncertainty”. Predictors of “attitude to novelty”(r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) and “attitudeto complex tasks” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%))although they have a statistically significant correlation,the strength of its connection and the percentageof explained dispersion are smaller than in thosedescribed above. Discussion and conclusions. Toleranceis an integral characteristic of a person, whichinvolves acceptance of the individuality of another personand one’s own personality. An average with a tendencyto low level of manifestation of tolerance of uncertaintywas diagnosed in higher education graduates inthe pedagogical field. This is the result of lack of futureteachers’ experience of interaction with uncertaintyand overcoming difficulties caused by it. The resultsof the multiple regression analysis proved that such predictorsas “attitude to uncertain situations” and “preferencefor uncertainty” had the greatest influence onthe expression of tolerance of uncertainty.Метою дослідження є аналізування предикторів, що прогнозують появу толерантності доневизначеності як інтегральної особистісної рисимайбутніх педагогів. Методи: тестування за допомогою опитувальника Multiple Stimulus TypesAmbiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (адаптаціяЄ. Осіна), що діагностує толерантність до невизначеності; лінійна множинна регресія для визначеннявпливу різних предикторів на залежну змінну.Загальну вибірку дослідження склали 72 майбутніпедагоги спеціальності “Початкова освіта”. Вибіркагомогенна, сформована рандомно. Результати.Показано роль різних предикторів у формуваннітолерантності до невизначеності майбутніх педагогів. Напівчастковою кореляцією (кореляція компонент) як елементом множинного регресійногоаналізу засвідчено, що “ставлення до невизначенихситуацій” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% поясненоїдисперсії)) та “надання переваги невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності” r = -.447; p≤.01;R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності”. Предиктори “ставлення до новизни”(r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) та “ставлення доскладних задач” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%))хоч і мають статистично значущу кореляцію і відсоток поясненої дисперсії є меншими, ніж в описаних вище. Дискусія і висновки. Толерантністьє інтегральною характеристикою особистості, щопередбачає прийняття індивідуальності іншоїлюдини та власної особистості. У здобувачів вищоїосвіти педагогічного спрямування діагностованосередній з тенденцією до низького рівень проявутолерантності до невизначеності. Це є наслідкомвідсутності досвіду взаємодії майбутніх педагогівз невизначеністю та долання спричинених неютруднощів. Результати множинного регресійногоаналізу засвідчили найбільший вплив на вияв толерантності до невизначеності таких предикторів як“ставлення до невизначених ситуацій” та “наданняпереваги невизначеності”
Subclinical personal correlates of psychological safety
Get PDFВ умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можуть бути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останніми роками все більш актуальним стає вивчення темних сторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метою статті є дослідження психологічних особливостей суб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовах пандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілей дослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистісних корелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одного з особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людини та дослідження рівнів безпеки особистості в різних сферах життєдіяльності застосовано колективну авторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022).Методика складається з трьох частин: а) загальна інформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпеки у фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя.Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпеки людини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні (p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливу на інших людей та потреба в контролі), нарцисизм(егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не мають достовірних взаємозв’язків з відчуттями особистої безпеки. Загалом, середнє значення інтегрального рівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низьким рівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпірична структурно-феноменологічна психолінгвістична модель небезпеки людини має трьохкомпонентну структуру. Існують відмінності між поверхневими (усвідомленими) та глибинними (підсвідомими)феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки особистості. Перші характеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадян України в умовах пандемії Covid-19 є досить високим.Не існує достовірних взаємозв’язків між показниками субклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері.The critical transformations of modern society, when personal and public safety can be sharply and suddenly lost, and “negative” (destructive, subclinical, antisocial) personality traits have sources of development, makes it necessary to determine the peculiarities of the relationships between these phenomena. In recent years, the study of the dark sides of the personality, known as the “dark core”, has become increasingly relevant. The purpose of the article is to study the psychological features of the subjective feeling of personal safety in the conditions of the Covid-19 pandemic. Methods. The “Dark Triad” questionnaire (D. L Paulhus & K. M. Williams) and the author’s methodology were used to achieve the research goals. To investigate subclinical personal correlates, the short scale of Paulhus D. L. & Williams K. M. (2010) questionnaire, which allows determining a person’s tendency to manifest one of the personal constructs of the dark triad(machiavellianism, narcissism, and psychopathy) was used. In order to build a psycholinguistic model of human danger and research the levels of personal safety in various spheres of life, a collective author’s methodology was applied (Zhuravlova et al., 2020, 2022). The methodology consists of three parts: a) general information; b) associative scale;c) tasks aimed at determining feelings of personal security in physical, sexual, gender, family, territorial, financial, religious, national, political, social, food availability, and business spheres of life. Results. An empirical structural phenomenological psycholinguistic model of human danger has been built. The emotional, cognitive and behavioral components of the model are singled out. Significant (p≤.05)difference between the phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger of “machiavellians”, “narcissists” and “psychopaths” were established. Machiavellianism (cynicism, the desire for manipulative influence on other people and the need for control), narcissism (egocentrism, pathological self-love)and psychopathy (antisociality, emotional coldness) do not have significant correlation with feelings of personal security. In general, the average value of the integral level of security of the respondents in the conditions of the Covid-19 pandemic is quite high. Significant difference was found between indicators of the subjective sense of security of the respondents with a high, medium and low level of manifestation of dark personality traits only in the political sphere of life (p = .032). Conclusions. The empirical structural-phenomenological psycholinguistic model of human danger has a three-component structure. There is a difference between the surface (conscious) and deep (subconscious) phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger for an individual. The former are characterized by the dominance of cognitive and emotional personal correlates, and the latter – by behavioral ones. The integral level of personal safety of Ukrainian citizens in the conditions of the Covid-19 pandemic is quite high. There is no reliable correlation between indicators of subclinical personality traits and its integral psychological safety, except for safety in the political sphere
Spiritual and personal orientation of nurses’ practice in dealing with palliative patients
Get PDFСередній медичний персонал у сучасному вимірі світових вимог до цієї професії посідає чільне місце у медичних спільнотах. Окрім базових професійних якостей, компетентнісних характеристик, сестра медична повинна володіти важливими духовними цінностями, адже від цього залежить не тільки життя та здоров’я пацієнта, але й лікування його душі як важливої компоненти особистості та щонайважливіше не тільки на завершальній стадій життя у зв’язку з прогресуванням хвороби, але й при певній ремісії. Мета дослідження – висвітлення результатів дослідження щодо визначення мотивації духовного розвитку особистості та духовних цінностей сестри медичної в сфері паліативної допомоги. Методи. Для реалізації зазначеної мети були використані теоретичні методи дослідження: аналізування, синтезування та узагальнення. Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання методики діагностики спрямованості мислення та провідних особистісних мотивів “Книжкова полиця” (Помиткін, 2013). Методика містить у собі основні якості духовного розвитку особистості сестри медичної, до яких належать: фізіологічні потреби, безпека та впевненість, почуття любові до ближнього, оцінка та повага, самоактуалізація, духовне самовдосконалення, служіння, мудрість, праведність та святість. У дослідженні брали участь сестри медичні різноманітних галузей надання медичної допомоги, у тому числі паліативної та хоспісної. Результати. Встановлено, що переважаюча більшість респондентів вважають, що для них основними спрямуваннями свого мислення та уявлення про розвиток їх особистості, визначаються рівнем фізіологічних потреб, відчуттям безпеки та впевненості, почуттям любові, оцінки та поваги. При цьому, святість, праведність та мудрість для більшості опитаних посідають менш чільні місця. Згідно з проведеним опитуванням ми зробили висновок, що сестри медичні потребують поглибленої роботи щодо актуалізації духовного розвитку їх особистості з метою повноцінної співпраці з важкохворими паліативними пацієнтами, створення найбільш сприятливого середовища їх перебування у закладі охорони здоров’я, хоспісах чи у домашніх умовах.The nursing staff holds pride of place in medical communities amidst the modern dimension of the world’s requirements for this profession. In addition to basic professional qualities and competencies, a nurse must have significant spiritual values because it influences the patient’s life and health and the treatment of his soul as an essential component of personality, most importantly not only at the final stages of life caused by disease progression but also in remission. The purpose of the study is to elucidate research findings to determine the motivation for the spiritual development of personality and spiritual values of a palliative care nurse. Methods. To achieve the purpose, theoretical research methods were used: analysis, synthesis, and generalization. Solving research problems involved the methodology for diagnosing thinking direction and predominant personal motives “Bookshelf” (Pomytkin, 2013). The methodology covers the basic qualities of a nurse’s spiritual development, as follows: physiological needs, security and confidence, love for neighbor, appreciation and respect, self-actualization, spiritual self-improvement, service, wisdom, righteousness, and holiness. Nurses working in different fields of medical care, including palliative and hospice, participated in the study. Results. It was found that the vast majority of respondents believe that the main directions of their thinking and ideas about personal development are determined by the level of physiological needs, a sense of security and confidence, love, appreciation, and respect. At the same time, holiness, righteousness and wisdom are insignificant to most respondents. According to the questionnaire, we concluded that nurses need in-depth work to actualize their spiritual development to fully cooperate with palliative patients and create the most favorable environment for their stay in a health care facility, hospice, or home
Theory and practice of dialectical behavioral therapy
Get PDFДіалектико-поведінкова терапія (ДПТ) є емпіричнопідтвердженим методом допомоги пацієнтамз межовими розладами і суїцидальними нахилами.Діалектико-поведінкова терапія спрямована наорієнтацію людини в особистісних змінах, збільшення поведінкових стандартів, робота з прийняттям. Терапевт при цьому виконує роль провідника,який допомагає заспокоїтися, підбадьоритисяі допомогти пацієнтові пережити цей досвід. Метадослідження полягає в теоретико-практичномуаналізуванні діалектико-поведінкової терапіїта класичних технік цього психотерапевтичногонапрямку. Методи дослідження: теоретичні,зокрема аналізування та синтезування, узагальнення, систематизація та пояснення. Результати.Обґрунтовано, що клінічна корисність, пов’язаназ використанням ДПТ в стаціонарі за кордоном.Специфіка лікування, є ефективною і сприяє зменшенню симптомів межового розладу особистостіі поліпшенню глобального функціонування, колистандартна практика і принципи включені з достовірністю у визначені моделі лікування. Зазначено, що необхідними є дослідження для стандартизаціїДПТ в стаціонарі і результатів вимірювань в українських реаліях, що допоможе визначити критичнімеханізми симптомів і поведінки, змінити і оцінитиефективність подальшого амбулаторного лікування. ДПТ – це модель лікування з найбільшоюкількістю опублікованих наукових статей, що показують ефективність. Проаналізовано деякі технікидіалектико-поведінкового напрямку. Висновки.Узагальнено, що кожна стратегія, яка використовується в ДПТ вимагає діалектичного підходу, якийпоєднує в собі зміну і прийняття. Виокремленітехніки діалектико-поведінкового напряму дозволяють особистості стати більш наполегливоюі ефективною в міжособистісній комунікації, сприяють формуванню вміння висловити свої потребиі одночасно вміння сказати “ні”, при цьому індивідакцентований на позитиві та конструктиві. Немаловажливим є вироблення навичок толерантності приподоланні стресу в діалектико-поведінковій терапії.Dialectical behavioral therapy (DBT) is an empiricallyproven method of helping patients with borderlinedisorders and suicidal tendencies. Dialectical-behavioraltherapy is aimed at orienting a person in personalchanges, increasing behavioral standards, workingwith acceptance. At the same time, the therapist playsthe role of a guide who helps to calm down, encourageand help the patient to survive this experience.The purpose of the study is the theoretical-practicalanalysis of dialectical-behavioral therapy and classicaltechniques of this psychotherapeutic direction.Research methods: theoretical, in particular analysisand synthesis, generalization, systematizationand explanation. The results. The clinical utility associatedwith the use of DBT in an inpatient setting abroadhas been substantiated. The specificity of treatmentis effective and contributes to the reduction of symptomsof borderline personality disorder and improvementof global functioning when standard practicesand principles are incorporated with reliability intodefined treatment models. It is noted that research isnecessary for the standardization of DBT in the hospital and the results of measurements in Ukrainian realities,which will help to determine the critical mechanismsof symptoms and behavior, change and evaluatethe effectiveness of further outpatient treatment. DBTis the treatment model with the most published scientificarticles showing effectiveness. Some techniquesof the dialectical-behavioral direction are analyzed.Conclusions. In general, each strategy used in DBTrequires a dialectical approach that combines changeand acceptance. Separated techniques of the dialectic-behavioral direction allow the individual to becomemore persistent and effective in interpersonal communication,contribute to the formation of the ability toexpress one’s needs and at the same time the ability tosay “no”, while the individual is focused on the positiveand constructive. The development of tolerance skillswhen overcoming stress in dialectic-behavioral therapyis not a little important
Sex differentiation in the organization of emergency sensorimotor action
Get PDFМетою дослідження є визначення особливостей впливу фактору статі на структуру та швидкість реалізації екстреної сенсомоторної дії. Метод емпіричного дослідження – комп’ютерний лабораторний експеримент з внутрішньосуб’єктним планом реалізації̈. Досліджуваними були студенти, поділені на дві групи: 78 чоловіків та 74 жінки. У серіях спроб досліджувані вирішували завдання простого сенсомоторного реагування, сенсомоторної реакції̈ вибору, реакції подвійного вибору. У задачі подвійного вибору досліджуваному спочатку надавався орієнтир щодо варіанту майбутньої стимуляції, на який необхідно було екстрено налаштуватись, а після появи стимулу – відповідно діяти. Для обробки експериментальних даних застосовано критерій U Манна-Уітні та рангову кореляцію за Спірменом. Результати. Встановлено переважання чоловіків над жінкам в швидкості простого сенсомоторного реагування (U=2147.00; p=.006) та сенсомоторної реакції вибору (U=1733.00; p<.001), а також у швидкості реагування у варіанті з одним можливим стимулом (U=2078.00; p=.003) і варіанті з трьома можливими стимулами (U=2006.00; p=.001) в задачі подвійного вибору. З’ясовано, що чоловіки, порівняно з жінками, менше витрачають часу на організацію екстреної сенсомоторної дії при швидкій зміні поточної ситуації (U=2090.00; p=.003). Встановлено, що в чоловічій групі, на відміну від жіночої, час орієнтування в задачі подвійного вибору корелює з часом рухової відповіді у варіанті з одним можливим стимулом (r=-.257; p=.023) та з імовірністю антиципації (r=.365; p=.001). Висновки. Загальна структура організації екстреної сенсомоторної дії у чоловіків та жінок суттєво не відрізняється. Час простого сенсомоторного реагування та реакції вибору в окремих завданнях і при необхідності їх екстреної вибіркової реалізації в задачі подвійного вибору в чоловічій групі менше, порівняно з жіночою. У чоловіків більш швидка, порівняно з жінками, організація екстреної сенсомоторної дії у відповідь на швидкі зміни поточної ситуації. Відносна, порівняно з чоловіками, операційна складність для жінок щодо диференціації часових орієнтирів у процесі антиципації моменту появи стимулу пов’язується з порушенням стабільності в швидкості виконання сенсомоторної дії.The purpose of the study is to determine characteristics of the gender factor’s influence on the structure and speed of implementation of emergency sensorimotor action. The empirical research method is a computer-assisted laboratory experiment with an intrasubject implementation plan. The participants were students divided into two groups: 78 men and 74 women. In the series of attempts, the participants completed tasks of simple sensorimotor response, sensorimotor response, and two-choice response. In the two-choice response task, the subject is first given a reference point for the option of future stimulation, to which one should adjust urgently. After, the subject should act when the stimulus appears. The U Mann-Whitney test and Spearman’s Rank correlation coefficient were applied to process experimental data. Results. It is established that men surpassed women in the speed of simple sensorimotor response (U= 2147.00; p=.006) and sensorimotor choice response (U=1733.00; p<.001), and the reaction speed in a twochoice task with one possible stimulus (U=2078.00; p=.003) and three possible stimuli (U=2006.00; p=.001). Сompared to women, men spend less time on organizing emergency sensorimotor action under a rapid change in the current situation (U=2090.00; p=.003). It is found that in the male group, in contrast to the female one, the orientation time in a twochoice task correlates with the time of motor response in the variant with one possible stimulus (r=-.257; p=.023) and anticipation probability (r=.365; p=.001). Conclusions. The general structure of the organization of emergency sensorimotor action does not differ significantly in men and women. The time of simple sensorimotor response and choice reaction in individual tasks and, if required, their emergency selective implementation in a two-choice task is less in the male group than in the female one. Men have a faster organization of emergency sensorimotor action in response to rapid changes in the current situation than women. Compared to men, relative operational complexity for women regarding the differentiation of time references in the anticipation process since stimulus appearance is associated with a destabilization of the speed of sensorimotor action
Giftedness as asynchronous development of children with special educational needs
Get PDFМетою дослідження є з’ясування особливостейасинхронного розвитку обдарованих дітей, якімають певні психофізичні порушення, що складеважливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феноменуобдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умовдля їх задоволення. Застосовано ретроспективнеаналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включенеспостереження за респондентами з застосуваннямпротоколу спостереження, авторське анкетування.Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливимиосвітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), якізабезпечують організацію інклюзивного просторута проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливостімотиваційної, когнітивної та соціальної складових,зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розробленоекспериментальну модель дослідження проблемиобдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіологічному, психологічному, соціально-психологічномута педагогічному. Висновки. Узагальнено основніпитання, які потребують нагального вирішення,зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребамита застосування комплексного підходу з метоюзабезпечення їхнього права на доступ до якіснихосвітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу нарозробці навчально-методичного забезпеченняальтернативних форм навчання і виховання такихдітей.The research purpose is to clarify the featuresof asynchronous development of gifted children withpsychophysical disorders that will be a substantialargument for shaping a differentiated approach toteaching such children amidst inclusion. Methodologyand methods. It is substantiated that the methodologicalprovision is the interpretation of the phenomenonof giftedness as asynchronous development, whichstipulates special needs and provides for the creationof conditions for their satisfaction. It was applied a retrospectiveanalysis, generalization and systematizationof the scientific literature on the relevant problem;participation observation using the observation protocoland the author’s survey. The study participantsare inclusive classes with talented and gifted childrenwith special educational needs (n=100) and teachers(n=25) who maintain the organization of an inclusivespace and conduct classes with such students. Results.It was defined the features of asynchronous developmentof gifted children with special needs, as follows: specifics of motivational, cognitive and social components,involving the deficiency of cognitive and adaptiveskills, breach of socially acceptable norms, limitedcommunication, etc. An experimental model of giftednessresearch, which contains the features of a giftedperson at four levels: psychophysiological, psychological,socio-psychological and pedagogical, was elaborated.Conclusions. The main issues which need urgentaddressing were summarized, including adherence tothe principle of the best interests of gifted children withspecial needs and the application of a comprehensiveapproach to ensure their right to access to high-qualityeducational and social services. Emphasis was placedon the development of teaching & learning materialsfor alternative forms of education and the upbringingof gifted children
The use of virtual reality technologies for the relaxation of pregnant and parturient women: the results of a pilot study
Get PDFСучасна методологія психологічного супроводувагітних представлена багатьма ефективнимизасобами і напрямками роботи, але вони переважно сфокусовані на допологовому періоді. Допомога психолога безпосередньо в процесі пологівускладнена об’єктивними чинниками, в першучергу – браком підготовлених спеціалістів, якіможуть бути постійно присутні у пологовій заліта працювати у взаємодії з лікарями і породіллями.Тому викликають інтерес засоби, що можуть бутинадані пацієнтам в аудіо- чи відеоформаті післяпопереднього інструктажу. Зокрема, великі перспективи має застосування технологій віртуальноїреальності, що занурюють людину в імерсивнийтерапевтичний простір. Вони активно використовуються для полегшення процедурного та гострогоболю в педіатричних, онкологічних, опікових відділеннях, але досі мало представлені в акушерськійпрактиці та перинатальній психології. Мета цієїроботи – представити попередні результати впровадження ВР-релаксації на етапі перейм у жінок, що народжують вперше. Методи. Методика керованоїрелаксації була розроблена спеціально для потребвагітних і містила вербальні інструкції для глибокого м’язового розслаблення, керовану візуалізацію для посилення слиновиділення та позитивнінавіювання щодо результату пологів, а також 3Dвідео та музичний супровід. До експериментальноїгрупи увійшли 49 учасниць, які використовувалиВР-окуляри з програмою релаксації під час перейм;контрольну групу склали 43 жінки, що народжували традиційним способом, залучаючи всі іншіпослуги пологового відділення. Результати включають дані медичних карток (тривалість пологів,використання анестезії, стан дитини за шкалоюАпгар) та опитування жінок щодо пережитого досвіду через 24-48 годин після пологів. Порівняльнеаналізування підтвердило достовірне зменшеннявикористання знеболювальних препаратів, тривалості пологів, інтенсивності та неприємностіпологового болю; збільшення здатності розслабитися між переймами, а також кращі оцінки стануновонароджених. Важливим є суттєве зростаннязагальної задоволеності пологами та бажаннянароджувати знову в експериментальній групі.Ефективність технології підтверджує теорію психогенного походження пологового болю, а отже –корисність психологічного підходу до керуванняним. Зроблено висновки щодо ефективності втручань, заснованих на м’язовій релаксації породільв поєднанні з технологіями віртуальної реальності. Представлена технологія повністю готова дозастосування в практиці пологових відділень.Modern methodology of psychological support of pregnantwomen is represented by many effective meansand focus areas, but they mainly concern the prenatalperiod. The aid of a psychologist during childbirthis complicated by objective factors: first of all, there isa lack of trained specialists who can be constantly presentin a delivery room and work in cooperation withdoctors and parturient women. Therefore, the meanswhich can be provided to patients in audio or video formatafter a preliminary briefing arouse interest. In particular,the application of virtual reality technologies,which dive a person into an immersive therapeuticspace, has great prospects. They are actively employedto relieve procedural and acute pain in pediatric, oncological,and burn departments. However, they are stillpoorly introduced into obstetric practice and perinatalpsychology. The purpose of this work is to presentpreliminary results of the implementation of VRrelaxation during contractions in women giving birthfor the first time. Methods. The guided relaxation techniqueis intended for pregnant women; it comprises verbal instructions for deep muscle relaxation, guidedvisualization to enhance salivation and positive suggestionsabout delivery outcome, and 3D backgroundvideo and music. The experimental group included49 participants who used VR glasses with a relaxationprogram during contractions; the control group consistedof 43 women who gave birth traditionally, involvingall other services of the maternity department.Results contain medical records (duration of delivery,anesthesia use, a newborn’s Apgar score) and a surveyof women on their experience 24-48 hours after childbirth.The comparative analysis confirmed a significantdecrease in the use of anesthetic, duration of delivery,intensity and discomfort of labor pain; an increase inthe ability to relax between contractions and betterestimates of the newborn condition. The substantialgrowth of overall satisfaction with labor and the desireto give birth again in the experimental group is crucial.The technology’s effectiveness proves the theoryof the psychogenic origin of labor pain and hencethe relevance of a psychological approach to managingit. The author concluded on the effectiveness of interventionsbased on muscle relaxation of parturientwomen in combination with virtual reality technologies.The presented technology is fully ready-to-use inthe practice of maternity departments
Adoption of coping strategies by Ukrainian civilians in the first fifteen days after the outbreak of military conflict in 2022
Get PDFВійськовий конфлікт в Україні, що розпочався 24 лютого 2022 року, гостро поставив питання щодо необхідності розробки послідовних та ефективних стратегій вирішення проблем у галузі психологічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення. Для сприяння у вирішенні цієї проблеми було проведено дослідження, мета якого – визначити актуальні копінг-стратегії, які були використані впродовж перших п’ятнадцяти днів цивільним населенням північної частини України, яке перебувало у зоні військового конфлікту. Методи та матеріали дослідження. Робота виконана у парадигмі міждисциплінарних досліджень з використанням дискурс-аналізу та методів статистичної обробки отриманих результатів. Матеріалом дослідження послужили пости та коментарі до них, у яких присутні лінгвістичні маркери властивої поведінки (копінгу), та які були викладені в період з 24.02.2022 по 10.03.2022 року в українському секторі соціальної мережі Facebook на сторінках груп, учасниками яких є мешканці місця Боярка Київської області. Усього було проаналізовано 582 постів та коментарів до них. Результати. З метою вивчення динаміки та еволюції пріоритетності у використанні тих чи інших копінг-стратегій, період, у який проводилося дослідження, було розбито на часові відрізки в 5 днів. Було зроблено висновки, що преференція копінг-стратегій у перші 15 днів є дуже динамічною, незважаючи на стабільність ситуації у місті. Протягом перших п’яти днів впливу стресорів військового конфлікту найбільш затребуваними виявилися неадаптивні емоційно-сфокусовані стратегії копінгу, метою яких було психологічне відновлення логічного мислення шляхом виплеску негативних емоцій. Починаючи з шостого дня військового конфлікту, актуальними стають колективні за своєю природою, проблемно-сфокусовані копінг-стратегії, що використовують механізми підтримки спільноти. Причиною звернення до цього типу копінг-стратегій є спроба населення підтримати контроль над своїм життям і стримати негативні емоції. На 11-15 день від початку військових дій цивільні особи прагнуть відновити своє емоційне благополуччя, тому домінуючими стають копінг-стратегії, спрямовані на створення позитивного емоційного настрою. Дієвими інструментами при цьому є гедоністичні бажання і співчуття до себе. Висновки. В умовах військового конфлікту в Україні в перші п’ятнадцяти днів емоційно-орієнтовані копінг-стратегії були більш затребуваними, ніж проблемно-орієнтовані.The military conflict in Ukraine that began on February 24, 2022, has given rise to problem of developing coherent and effective strategies to address the psychological health and psychosocial support of the civilian population. The purpose of this study is to identify topical coping strategies that were used by civilians of northern Ukraine during the first 15 days in the zone of military conflict. Methods and materials. This study focuses on the interdisciplinary and integrative approaches. The materials that have been used to conduct this study are posts and comments to them, which contain linguistic markers of coping behavior (coping) and which have been posted during the period from 24.02.2022 to 10.03.2022 in the Ukrainian sector of the social network Facebook on the pages of the groups “Boyarka and community news”. Results. In order to study the dynamics and evolution of the priority use of certain coping strategies by civilians affected by the military conflict, the period during which the study was conducted was divided into time intervals of 5 days. The results of the study indicate the flexibility of the approach to the choice of coping strategies by the Ukrainian civilians during the first 15 days after the beginning of military conflict. During the first five days non-adaptive emotionally focused coping strategies become in high demand. These strategies are focused on psychological recovery and the resumption of logical thinking through venting negative emotions. On days 6-10 of military conflict the civilians turn to problem-oriented, collective in nature coping strategies, which are aimed to eliminate or minimize the effects of a stressful situation through consolidation. On days 11-15 after the beginning of military conflict coping strategies aimed at creating a positive emotional state become predominant. These coping strategies mitigate negative emotional responses and induce positive feelings of benevolence and solidarity. Conclusion. Under the conditions of the military conflict in Ukraine, emotionally-oriented coping strategies become more in demand than problemoriented ones