Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Psychological health of teachers of the New Ukrainian School as the basis of their psychological readiness for creative professional activity
Get PDFУ статті емпірично визначено взаємозв’язок таких психологічних феноменів, як психологічне здоров’я та психологічна готовність до педагогічної творчості. Метою статті є встановлення закономірностей впливу психологічного здоров’я вчителів Нової української школи (НУШ) на їхню психологічну готовність до творчої професійної діяльності.Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано авторські психодіагностичні методики “Психологічна готовність педагога”, “Психологічне здоров’я особистості”, аналізування відсоткового розподілу та середньо-статистичних значень показників, кореляційний, факторний аналіз. У статті презентовано емпіричну модель (структуру, критерії, показники, методичний інструментарій) дослідження особливостей психологічного здоров’я та психологічної готовності вчителя до професійної творчості. Основою психологічної готовності до педагогічної творчості в умовах НУШ виступає єдність педагогічної мотивації, професійних знань, умінь, навичок, творчих здібностей у поєднанні з опануванням вчителем функцій вихователя, тьютора, фасилітатора й модератора. Критеріями психологічного здоров’я є здоровий спосіб життя, стресостійкість, самоконтроль, емоційна стійкість, гнучкість мислення, соціальна адаптованість, активність, гарний настрій, творча реалізованість. Результати. Автором представлено результати емпіричного дослідження особливостей стану психологічного здоров’я педагогів і рівня розвитку їхньої психологічної готовності до творчої професійної діяльності; наведено інтерпретацію статистичної обробки даних. Висновки: психологічне здоров’я педагога визначає розвиток його психологічної готовності до творчої педагогічної діяльності: чим вище рівень психологічного здоров’я вчителя, тим вищою є його здатність до професійної творчості. Провідну функцію в розвитку психологічної готовності до педагогічної творчості відіграють гнучкість мислення, творча самореалізація, емоційно-вольові якості (самоконтроль, стресостійкість) та позитивний емоційний стан(гарний настрій, оптимізм) учителя.The article empirically determines the interrelation of such psychological phenomena as psychological health and psychological readiness for pedagogical creativity. The purpose of the article is to establish the patterns of influence of the psychological health of teachers of the New Ukrainian School (NUS) on their psychological readiness for creative professional activity. Methods. To conduct an empirical research, the author’s psychodiagnostic methods “Teacher psychological readiness”, “Psychological health of an individual”, analysis of the percentage distribution and average values of indicators, correlation and factor analysis were used. The article presents an empirical model (structure, criteria, indicators, and methodological tools) for studying teachers’ psychological health features and psychological readiness for professional creativity. The basis of psychological readiness for pedagogical creativity amidst the NUS is the unity of pedagogical motivation, professional knowledge, skills, and creative abilities in combination with the mastery by the teacher of the functions of an educator, tutor, facilitator, and moderator. The criteria of psychological health are a healthy lifestyle, stress resistance, self-control, emotional stability, flexible thinking, social adaptation, activity, good mood, and creative realization. Results. The author presents findings of the empirical study of teachers’ features of psychological health state and the development level of their psychological readiness for creative professional activity; the interpretation of statistical data processing is given. Conclusions. A teacher’s psychological health determines the development of their psychological readiness for creative pedagogical activity: the higher the psychological health of teachers is, the higher their propensity to conduct professional creativity is. The major role in the development of psychological readiness for pedagogical creativity is played by flexible thinking, creative self-realization, emotional and volitional qualities (self-control, stress resistance) and a positive emotional state (good mood, optimism) of a teacher
Українська адаптація опитувальника Brief-COPE
Get PDFThe purpose of the research was to adapt the Brief-COPE (Carver et al., 1997) into Ukrainian. In the currentconditions of military aggression, it is increasinglyimportant to study its consequences for the mentalhealth of millions of Ukrainians, in particular, to investigate strategies for overcoming stress, which willallow developing effective methods of psychologicalassistance. The Ukrainian version of the Brief-COPE(Carver et al., 1997), which is widely used worldwide,will give the opportunity to use it practically in psychodiagnostics,as well as the possibility of conductingcomparative studies. Methods. The Brief-COPEquestionnaire was translated from English into Ukrainianby two bilingual psychologists using the reversetranslation method. The study sample consistedof 192 respondents aged 17 to 44 years (M=23.12,SD=6.32), mostly students and young working adults.The survey was conducted through the online serviceGoogle Forms. The respondents were offered a situationalversion of the methodology; the retest took place10-45 days after the test. Also, the respondents wereoffered the Stress Coping Inventory (SVF120, Jankeet al, 1985) in the adaptation of N. Vodopianova. Thedata were analyzed using statistical data processingpackages SPSS, JAMOVI; the following methods wereused: descriptive statistics, scale reliability analysis,confirmatory factor analysis (CFA), exploratory factoranalysis (EFA) and correlation analysis (Spearman'scoefficient). Reliability was investigated onthe basis of Cronbach’s model with the calculationof the alpha coefficient of consistency. Results. Theresults of the study indicate a fairly good consistencyof the data obtained with the basic theoretical modelof the methodology, with the exception of some scales,which correspond to the data of foreign studies oncertain controversy of the factor structure of the Brief-COPE. The content validity test revealed a significantnumber of strong correlations. A high level of test-retestreliability of the adapted tool has been revealed.The results of the obtained data are compared withthe data of foreign studies using Brief-COPE. Discussionand conclusions. The test of the psychometriccharacteristics of the Ukrainian version of the BriefCOPE inventory (Carver, 1997) showed a fairly highinternal validity and reliability of the adapted methodology.Thus, it can be argued that the Ukrainian versionof the Brief COPE inventory (Carver, 1997) can be usedin studies to measure an individual’s coping behavior.Мета роботи полягала в адаптації психодіагностичної методики Brief-COPE (Carver et al., 1997) українською мовою. В сучасних умовах військової агресії зростає актуальність вивчення її наслідків дляпсихічного здоров’я мільйонів українців, зокрема,досліджень стратегій подолання стресу, що дасть можливість розроблення ефективних засобів психологічної допомоги. Українська версія методикиBrief-COPE (Carver et al., 1997), широко застосовуваної у всьому світі, дасть можливість практичноговикористання з метою психодіагностики, а такожможливість здійснення порівняльних досліджень.Методи. Переклад опитувальника Brief-COPE з англійської мови на українську виконано двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу.Вибірку дослідження склали 192 респондентивіком від 17 до 44 років (М=23.12, SD=6.32), переважно студенти та молоді працюючі дорослі. Опитування здійснено через онлайн-сервіс GoogleForms. Досліджуваним було запропоновано ситуаційний варіант методики; ретест відбувався через10–45 днів після тесту. Також опитуваним булозапропоновано Stress Coping Inventory (SVF120,Janke et al, 1985) в адаптації Н. Водопьянової. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогоюпакетів статистичної обробки даних SPSS, JAMOVI;використано методи: описові статистики, аналіз надійності шкал, конфірматорний факторнийаналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз(EFA); кореляційний аналіз (коефіцієнт Спірмена).Надійність досліджено на основі моделі Кронбахаз обчисленням коефіцієнту узгодженості альфа.Результати. Результати дослідження свідчать продосить хорошу узгодженість отриманих данихіз базовою теоретичною моделлю методики, завинятком окремих шкал, що кореспондується ізданими зарубіжних досліджень щодо певної дискусійності факторної структури Brief-COPE. Перевірка змістової валідності показала значну кількість сильних кореляцій. Виявлено високий рівеньтест-ретестової надійності методики, яка адаптувалася. Здійснено порівняння результатів отриманих даних із даними зарубіжних досліджень ізвикористанням Brief-COPE. Дискусія і висновки.Перевірка психометричних характеристик української версії методики Brief COPE inventory (Carver,1997) показала достатньо високу внутрішню валідність і надійність адаптованої методики. Такимчином, можна стверджувати, що українська версіяметодики Brief COPE inventory (Carver, 1997) можевикористовуватися у дослідженнях для вимірювання копінг-поведінки особистості
Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Get PDFThe purpose of the research is aimedat revealing the leading psycholinguistic mechanismscharacterising the relationship between thinkingand speaking actions and motivational and emotionalmanifestations in the process of emotion regulationof an individual’s educational activity. The researchobjects are psycholinguistic features of thinkingand speaking actions and motivational manifestationsin the cognitive activity of an individual. Theresearch subjects are psycholinguistic mechanismsof the interaction between thinking and speakingactions and motivational and emotional manifestationsin the conception of emotion regulation of educationalactivity. Results. It was revealed that motivationaland goal-oriented components as well as emotional experiences that accompany and regulate thisprocess play an important role in the manifestationof psycholinguistic mechanisms of thinking and speakingactions of an individual in various types of cognitiveactivity. Certain features of their interaction werefound, taking into account different phases of cognitiveactivity. The characteristics of psycholinguisticmechanisms in cognitive activity, which served asthe basis for the analysis of emotion regulationof educational activity at the levels of searching forgeneralized thinking and speaking actions alongsidesolving educational tasks aimed at the developmentof students’ theoretical thinking, were described.A complex of emotional and communicative methodsand tasks that ensure emotion regulation were given.Discussion and conclusions. A list of simple emotionsand complex cognitive emotional-sensory experienceswhich accompany speaking and thinking actionsand perform various functions taking into accountthe development of the process targeted to solvingan educational task (surprise, curiosity, inquisitiveness,joy, satisfaction, guesswork, interest, disappointment,indifference, etc.) was compiled. It was shown thatsurprise and curiosity are important at the first stage;curiosity and inquisitiveness – at the second stage;interest and joy – at the third stage. The leading emotionprovokingsituations (emotional triggers) and effectswhich can be most favourable at each of the stageswere given (“brightness” and “unexpectedness”to create the effect of “novelty” – at the first stage;“dramatization” to create the “empathy” effect –at the second stage; “complications”, “encouragement”and other ones to create the “inspiration”effect – at the third stage). A conceptual modelof psycholinguistic mechanisms of the interactionof motives, experiences and intellectual-speech actionsof emotion regulation of educational activity was built,taking into account the stages of its deployment whensolving an educational task.Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесіемоційної регуляції навчальної діяльності особистості. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості мисленнєво-мовленнєвих дійта мотиваційних проявів у пізнавальній діяльностіособистості. Предмет дослідження – психолінгвістичні механізми взаємодії мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційно-почуттєвих проявів у концепції емоційної регуляції навчальної діяльності.Результати. Розкрито, що в прояві психолінгвістичних механізмів мисленнєво-мовленнєвих дій особистості в різних видах пізнавальної діяльності важливу роль відіграє мотиваційно-цільовий компонент, а також емоційні переживання,що супроводжують та регулюють цей процес.Виокремлено особливості взаємодії з урахуванням різних фаз пізнавальної діяльності. Описанахарактеристика психолінгвістичних механізміву пізнавальній діяльності, що виступила основоюдля аналізування емоційної регуляції навчальноїдіяльності на рівні пошуку узагальнених мисленнєвомовленнєвих дій, вирішення учбової задачідля формування теоретичного мислення в учнів.Представлено комплекс емоційно-комунікативних методів та вправ, що забезпечують емоційнурегуляцію. Дискусія і висновки. Виділено перелік простих емоцій і складних пізнавальних емоційно-почуттєвих переживань, що супроводжують мовленнєво-мисленнєві дії та виконуютьрізні функції з урахуванням розгортання процесурішення учбової задачі (здивування, цікавість,допитливість, радість, задоволення, здогадка, інтерес, розчарування, байдужість та ін.). Показано,що на першому етапі важливими є – здивування,цікавість; на другому – цікавість, допитливість; натретьому – інтерес, радість. Представлені провідніемоціогенні ситуації та ефекти, що можуть бутинайбільш сприятливі на кожному з них (“яскравість” та “несподіваність” для створення ефекту“новизни” – на першому етапі; “драматизації” длястворення ефекту “співпереживання” – на другомуетапі; “ускладнень”, “заохочень” та інших для створення ефекту “наснаги” – на третьому етапі). Побудовано концептуальну модель психолінгвістичнихмеханізмів взаємодії мотивів, переживань та інтелектуально-мовленнєвих дій емоційної регуляціїнавчальної діяльності з урахуванням етапів її розгортання при вирішенні учбової задачі
Future Socionomic Specialists’ Dispositional Self-development
Get PDFМетою є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування зв’язку параметрів диспозиційного саморозвитку майбутніх фахівців соціономічного профілю з чинниками професійного зростання. Обґрунтовано й узагальнено, що диспозиційний саморозвиток є готовністю і схильністю до самоосвіти, самотворення і самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічного профілю, який здатен забезпечити перманентне професійне зростання і становлення фахівця. Учасниками емпіричного дослідження є здобувачі трьох рівнів освіти (бакалавр, магістр і доктор філософії), які навчаються у трьох закладах вищої освіти України і є майбутніми фахівцями соціономічного профілю. Вік досліджуваних – від 17 до 32 років (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), загальною кількістю n=132. Методи: методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) E. Shostrom (1964); методика діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); методи математичної статистики. Результати. Зафіксовано відсутність статистично достовірних відмінностей у порівнянні низького рівня з середніми та високими рівнями параметрів диспозиційного саморозвитку (р>.05). З’ясовано, що параметри диспозиційного саморозвитку: “потреба саморозвитку”, “умови саморозвитку”, “механізми саморозвитку” мають статистично достовірні кореляційні зв’язки з параметрами самоактуалізації і мотивації до досягнення успіху (р<.050; р<.010). Доказано, що “потреба саморозвитку” (ПС) є відображенням когнітивних інтенцій феномену і є найважливішим параметром диспозиційного саморозвитку респондентів (дев’ять достовірних зв’язків – найбільше), порівняно з іншими параметрами. Дискусія і висновки. Обґрунтовано і доказано, що диспозиційний саморозвиток є важливою складовою у самоактуалізації, самоосвіті і якісній професійній підготовці майбутніх фахівців. Отримані наукові факти доцільно впровадити у навчально-професійну діяльність.The purpose was to conduct empirical research and theoretically substantiate the correlation between the parameters of dispositional self-development of future specialists of the socioeconomic profile and the factors of professional growth. It is substantiated and generalized that dispositional self-development is the readiness and inclination of future specialists of the socionomic profile to self-education, self-creation, and self-improvement, which is capable of ensuring permanent professional growth and professional development. Participants of the empirical study are seekers of three academic degrees (Bachelor’s, Master’s, and Doctor of Philosophy) studying at three Ukrainian higher education institutions, and are future socioeconomic specialists. The age of the research participants ranged from 17 to 32 years (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), with a total of n=132. Methods: “Dispositional Characteristics of Personality Self-Development” (DCPSD) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) (Shostrom, 1964); “The Method of Diagnosing the Individual’s Motivation to Achieve Success and Avoid Failure” (MDIMASAF) (Elers, 2002); methods of mathematical statistics. Results. In the comparison of low, medium, and high levels of dispositional self-development parameters, no statistically significant differences were found (р>.05). It was discovered that the dispositional self-development parameters “Need for Self-Development”, “Conditions of Self-Development”, and “Mechanisms of Self-Development” had statistically significant correlations with the parameters of self-actualization and motivation to achieve success (р<.050; р<.010). When compared to other parameters, it is proved that the “Need of Self-Development” (NSD) was a reflection of the phenomenon’s cognitive intentions and was the most important parameter of the respondents’ dispositional self-development (nine significant correlations – the greatest number). Discussion and сonclusions. It was substantiated and proven that dispositional self-development is an important component of future specialists’ self-actualization, self-education, and quality professional training. The scientific findings should be applied in educational and professional activities
Comparison of Life and Meaningful Parameters of Adolescent and Young Adult Drug Addicts
Get PDFМета роботи полягає в емпіричному дослідженні й порівнянні життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку. Реалізовано спробу визначення та порівняння показників суб’єктивного контролю, функціонального стану та сенсожиттєвих орієнтацій двох категорій наркозалежних – юнацького і молодіжного віку. Емпіричну базу дослідження склали дві групи респондентів, які зверталися за допомогою до міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія” (Київ, Україна): наркозалежні юнацького віку 18–23 років (n=52) та пацієнти молодіжного віку 24–29 років (n=46). Методи: бібліосемантичний, порівняльний, психолого-діагностичний (валідні опитувальники), метод системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. Результати. З’ясовано, що наркотизм молоді є динамічним явищем, що виявляє супутні ознаки поведінки наркозалежних у різних вікових групах. Юнаки з ознаками адикції демонструють низький рівень суб’єктивного контролю, вони не вбачають зв’язку між своїми діями та значимими для себе подіями; у них проявляється монотонія, яка визначає поведінку щодо пошуку джерел нових відчуттів. Натомість, у наркозалежних молодіжного віку діагностується більш високий рівень суб’єктивного контролю, насамперед, у міжособистісних стосунках та у сфері досягнень; у них спостерігається значно більша вираженість втоми. Доведено, що наркотична залежність вносить певні корективи в сенсожиттєві орієнтації молоді. Зокрема, у наркозалежних молодіжного віку (порівняно з юнаками) встановлена неадекватність при визначенні цілей в житті; прагнення жити сьогоднішнім чи навіть учорашнім днем. Дискусія і висновки. Узагальнено й обґрунтовано змістові параметри наркотичної залежності представників юнацького та молодіжного віку. Пояснено з’ясовані відмінності в показниках суб’єктивного контролю респондентів за перебігом та сферами власної життєдіяльності, що ймовірно є спокусою щодо вживання наркотиків. Окреслено особливості функціонального стану організму респондентів, а також сенсожиттєві орієнтації наркозалежної молоді.The purpose of the article is to empirically investigate and compare the life and meaningful parameters of drug addicts of adolescent and young adult age. An attempt has been made to determine and compare the indicators of subjective control, functional state, and meaningful life orientations of two categories of drug addicts i. e. adolescents and young adults. The empirical basis of the research was made up of two groups of respondents who sought help at the City Addiction Clinical Hospital “Sociotherapy” (Kyiv, Ukraine): adolescent drug addicts aged 18–23 years (n = 52) and young adult patients aged 24–29 years (n = 46). Methods: bibliosemantic, comparative, psychological and diagnostic (valid questionnaires), method of systematic analysis and generalization, mathematical and statistical. Results. It has been found that youth drug addiction is a dynamic phenomenon that reveals concomitant signs of drug addicts’ behavior in different age groups. Adolescents with signs of addiction demonstrate a low level of subjective control, they do not see a connection between their actions and significant events for themselves; they show monotony, which determines the behavior of searching for sources of new sensations. Instead, drug addicts of young adult age are diagnosed with a higher level of subjective control, primarily in interpersonal relationships and in the field of achievement; they have a much higher severity of fatigue. It has been proven that drug addiction makes certain adjustments to the meaningful life orientations of young people. In particular, drug addicts of young adult age (compared to adolescents) have inadequate goals in life; they strive to live for today or even yesterday. Discussion and conclusions. The meaningful parameters of drug addiction among adolescents and young adults have been generalized and substantiated. The differences found in the indicators of respondents’ subjective control over the course and areas of their lives, which is likely to be a temptation to use drugs, have been explained. The peculiarities of the functional state of the respondents’ bodies, as well as the meaningful life orientations of drug-addicted youth have been outlined
Determinants of Decision-making by Law Enforcement Officers
Get PDFСтаття присвячена теоретико-емпіричномувивченню проблеми прийняття рішень у правоохоронній діяльності в сучасних умовах. Метою статтіє представлення та пояснення взаємодії зовнішніхта внутрішніх чинників прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методи. Теоретичні: аналізування та узагальнення результатівприкладних досліджень у галузі прийняття рішень;емпіричні: комплексна авторська методика; методиобробки даних: методи первинної та статистичної обробки даних, кореляційний аналіз. Результати. На основі аналізу теоретичних і прикладнихдосліджень у галузі психології прийняття рішеньвизначено напрями проведення комплексногодослідження в сукупності вивчення різних компонентів структури прийняття рішень, впливу стресу на процес прийняття рішень та типових сценаріївприйняття рішень. Проведення емпіричного дослідження дало змогу виокремити значущі чинникиприйняття рішень; здійснено кореляційний аналіздля встановлення взаємозв’язку між ними. Інтерпретацію взаємозв’язку між змінними представлено на основі порівняльного аналізу з результатами прикладних зарубіжних досліджень. Дискусіяі висновки. Виявлено різноспрямовані тенденціїу прийнятті рішень в діяльності правоохоронців:готовність до дій поєднується зі схильністю довідкладання рішень в умовах стресу, що потребуєрозроблення спеціально розроблених алгоритмівприйняття рішень. Індивідуальна здатність до переформатування сценаріїв прийняття рішень безпосередньо пов’язана зі схильністю до збереження аборуйнації усталених установок. Прийняття рішеньодним процесом за рахунок ігнорування інших абоненалежне застосування інших сценаріїв прийняттярішень за певних обставин може призвести до зниження продуктивності діяльності. Гальмівний впливпри цьому має страх наслідків, який посилюєтьсяв умовах невизначеності та інституційні обмеженняв системі правоохоронних органів, що обумовлюєнеобхідність вивчення психологічних аспектів дискреційної поведінки поліцейських, а також застосування спеціальних програм для правоохоронцівна етапі професійної підготовки.The article is devoted to the theoretical and empiricalstudy of the problem of decision-making by lawenforcement officers in modern conditions. The purposeof the article is to present and explain the interactionof external and internal decision-making factorsin the professional activity of law enforcement officers.Methods. Theoretical: analysis and generalizationof the results of applied research in the field of decision-making; empirical: complex author’s methodology;data processing methods: methods of primaryand statistical data processing, correlation analysis.The results. On the basis of the analysisof theoretical and applied research in the field of psychologyof decision-making, the directions for conductinga comprehensive study of various components of the decision-making structure, the impact of stress onthe decision-making process, and typical decision-makingscenarios have been determined. Conductingan empirical research made it possible to single out significantdecision-making factors; correlation analysiswas carried out to establish the relationship betweenthem. The interpretation of the relationship betweenthe variables is presented on the basis of a comparativeanalysis with the results of applied foreign studies.Discussion and conclusions. Multidirectional trendsin decision-making in the activities of law enforcementofficers were revealed: readiness for action is combinedwith a tendency to delay the decision under stress,that requires the development of specially developeddecision-making algorithms. An individual’s ability toreformat decision-making scenarios is directly relatedto the tendency to preserve or destroy established attitudes.Making decisions by one process at the expenseof others, or applying other decision-making scenariosinappropriately under certain circumstances,can lead to reduced performance. At the same time,fear of consequences has an inhibitory effect, whichincreases in conditions of uncertainty and institutionallimitations in the system of law enforcement agencies,that necessitates the study of psychological aspectsof the discretionary behavior of police officers, as wellas the use of special programs for law enforcementofficers at the stage of professional training
Psychological Training of Nurses for Providing Palliative and Hospice Care as a Factor of their Professionalization
Get PDFМета роботи: узагальнити рівень психологічної підготовки сестер медичних до надання паліативної та хоспісної допомоги як визначального фактору набуття професійної готовності, починаючи від додипломного періоду навчання у закладах вищої освіти, сестер медичних загальної практики до аналізу цієї компоненти серед сестер медичних із досвідом роботи у відповідній галузі. Методи. Анкетування, суб’єктивно оцінний метод, методика “Книжкова полиця”. За допомогою описової статистики, методу Краскала-Уоллеса для трьох і більше незалежних вибірок, кореляційного аналізу за Спірменом, а також множинного регресійного аналізу методом поетапного включення показників були опрацьовані результати дослідження. Показники рівня готовності сестер медичних паліативної служби та сестер медичних загального профілю є вищими, аніж у здобувачів вищої медичної освіти – р≤.000001 (критерій Краскала-Уоллеса). Підсумки проведеного анкетування: 66.0% сестер медичних загального профілю і 54.0% сестер медичних паліативної служби виявляють високий, а 70.0% здобувачів вищої освіти – середній з тенденцією до високого загальний рівень професійної готовності до роботи з інкурабельними пацієнтами. Встановлено, що, за критерієм рангової кореляції Спірмена, з віком підвищується рівень професійної готовності сестер медичних до надання паліативної допомоги – rs= .42 при р≤ .004. Для 61.0% здобувачів освіти, 50.0% сестер медичних паліативної служби та 76% сестер загального профілю переважають дефіцитарні мотиви. При цьому метамотиви праведності та святості, духовного самовдосконалення, служіння, мудрості, вагомими є лише для 7.0% здобувачів вищої освіти, 16% сестер медичних загального профілю та 25.0% сестер медичних паліативної служби. У сестер медичних паліативної служби мотив служіння проявлений сильніше (р≤.020). Множинний регресійний аналіз вказав на вагомість стажу роботи (р≤ .003), рівня освіти (р≤.001), зменшення зосередженості на власній безпеці й упевненості як смислоутворюючих мотивах (р≤.030). Дискусія і висновки. Переважна більшість респондентів на всіх етапах професійної підготовки виявляють бажання допомагати інкурабельним пацієнтам. З віком важливість цього догляду ще більше усвідомлюється. Для сестер медичних паліативних відділень більш вагомим, ніж для інших, є мотив служіння. Стаж трудової діяльності та рівень освіти є визначальним фактором серед інших досліджуваних змінних визначення професійної готовності до роботи у паліативі. На рівні додипломної освіти вкрай необхідним є включення у навчальні програми блоків тем, які б посилили прояв особистісних метамотивів.The purpose of the work is to generalize the level of psychological preparation of nurses for providing palliative and hospice care as a determining factor in the acquisition of professional readiness, starting from the undergraduate period of study in institutions of higher education; and also to generalize the level of psychological preparation of nurses of general practice students of medical education, nurses of medical departments of general and palliative profiles for the analysis of this component among nurses with work experience in the relevant field. Methods. Questionnaire, subjective assessment method, “Bookshelf” method. The research results were analyzed using descriptive statistics, the Kruskal–Wallis test for three or more independent samples, Spearman’s correlation, as well as Multiple Linear Regression analysis using the method of stepwise selection technique. Results. Indicators of the level of readiness of nurses of the medical palliative care service and general medical nurses are higher than those of students of higher medical education – p≤.000001 (Kruskal–Wallis test). The results of the survey: 66.0% of general medical nurses and 54.0% of palliative care nurses show a high level of professional readiness to work with incurable patients, and 70.0% of students of higher medical education have an average with a tendency to a high general level of professional readiness to work with incurable patients. It was established that, according to Spearman’s rank correlation criterion, the level of professional readiness of nurses to provide palliative care increases with age – rs= .42 at р≤ .004. Deficient motivations prevail in 61.0% of students of higher medical education, 50.0% of palliative care nurses and 76.0% of general medical nurses. At the same time, the metamotives of righteousness and holiness, spiritual self-improvement, service and wisdom are significant only for 7.0% of higher education graduates, 16% of general medical nurses and 25.0% of palliative care nurses. The motive of serving in palliative care nurses is more pronounced (р≤.020). Multiple regression analysis indicated the importance of work experience (р≤ .003), the level of education (р≤.001), decreased focus on one’s own safety and confidence as meaningful motives (р≤.030). Discussion and conclusions. An overwhelming majority of respondents at all stages of professional training express a desire to help incurable patients. With age, the importance of this care is becoming more and more realized. For the nurses of medical palliative departments, the motive of service is more important than for others. Work experience and level of education are determining factors among other researched variables for determining professional readiness to work in the field of palliative care. At the level of undergraduate education, it is extremely necessary to include topics that help to reveal special metamotives in the initial program blocks
Empirical study of burnout in socionomy specialists through positive psychotherapy
Get PDFУ статті представлено емпіричне дослідження синдрому вигорання з використанням засобів позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, де метою було дослідити та проаналізувати синдром вигорання серед фахівців комунікативних професій через призму позитивної психотерапії. Методи. Дослідження проводилося з використанням двох опитувальників: Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF) та опитувальника “Психічне вигорання” (К. Маслач та С. Джексон в адаптації Н. Водоп’янової). В емпіричному дослідженні взяли участь 134 спеціалісти соціономічного профілю. Результати. Позитивна психотерапія – це інтегративний метод, який має велику базу інструментів для дослідження та покращення якості життя, зокрема: модель балансу, актуальні здібності, модель для наслідування тощо. Кореляційним аналізом Спірмена (r) з’ясовано, що у фахівців, у яких високий рівень емоційного виснаження, найбільше розвиненні актуальні здібності: акуратність, охайність, ввічливість, старанність, досягнення, справедливість, терпіння, віра. Також, чим вище емоційне виснаження, тим нижчий рівень сформованості актуальної здібності – надія. Тобто фахівець втрачає надію на краще через перевтому та виснаження. Високий рівень розвитку редукції особистих досягнень супроводжується низьким рівнем розвитку актуальної здібності “старанність-досягнення”, де особистість втрачає бажання працювати та розвиватися у професійній діяльності. Висновки. Дисбаланс у розподілі життєвої енергії може бути причиною розвитку синдрому вигорання. Узагальнено, що надмірна увага до сфери діяльності може спричинити розвиток емоційного виснаження та деперсоналізацію особистості. Високий рівень емоційного виснаження супроводжується низьким рівнем розвитку сфери “контакти”. Фахівець, приділяючи увагу та всю свою енергію лише роботі, забуваючи про інші сфери, зокрема контакти, більш схильний до вигорання. Таким чином, засоби позитивної психотерапії є ефективними для вивчення причин та динаміки розвитку вигорання фахівців соціономічного профілю. Також ці засоби можуть бути ефективними для попередження та корекції даного явища.The article presents an empirical study of burnout using positive psychotherapy by N. Peseschkian, which aims to cover and analyze burnout in the specialists of socionomic professions through the prism of positive psychotherapy. Methods. The study was conducted using two inventories: the Wiesbaden Inventory for Positive Psychotherapy and Family Psychotherapy (WIPPF) and Burnout Inventory (K. Maslach and S. Jackson adapted by N. Vodopianova). 134 socionomy specialists took part in the empirical study. Results. Positive psychotherapy is an integrative method with a large toolkit for analyzing and improving the quality of life, including the balance model, actual abilities, the model dimension, etc. Spearman’s correlation analysis (r) assisted in establishing that specialists with a high level of emotional exhaustion have the most developed actual abilities: accuracy, tidiness, politeness, diligence, achievement, justice, patience, and faith. Moreover, the higher the emotional exhaustion is, the lower the actual ability – hope – is. In other words, a specialist loses hope for the best due to overwork and exhaustion. The high level of reduced personal achievements comes amid the mean actual ability of “diligence-achievement”, upon which an individual loses the desire to work and grow professionally. Conclusions. An imbalance in the distribution of vital energy can cause burnout progress. It is generalized that excessive attention to a career can lead to emotional exhaustion and individual depersonalization. A high level of emotional exhaustion is followed by a low level of the “contacts” area. A specialist paying attention and all their energy only to work and forgetting about other areas, including contacts, is more prone to burnout. Thus, positive psychotherapy means are effective for analyzing the causes and growth dynamics of burnout in socionomy specialists. In addition, these tools can be advantageous for preventing and correcting the relevant phenomenon
Checking the effectiveness of modern technologies in the work of a psychologist with firefighters-rescuers
Get PDFУ статті проаналізовано окремі аспекти проблеми психологічного супроводу професійної діяльності пожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що ця діяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційної напруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтовано необхідність застосування у процесі психологічного супроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бути використані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставлення ефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевірка ефективності застосування сучасних технологій роботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи.У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження:методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу;методика дослідження зміни загальної активізації півкуль головного мозку; колірний тест Люшера;методика діагностики самопочуття, активності, настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати.Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученням двох груп пожежних-рятувальників. Встановлено, що у пожежних-рятувальників контрольної групи, до яких не були застосовані методи відновлення, функціональний стан після виконання завдань діяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких були застосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціонального стану відбулася при застосуванні нервово-м’язової релаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активних точок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин, не показало статистично достовірного результату.У ході роботи також підтверджено ефективність використання VR-методів у процесі психологічної підготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можуть використовуватися в практичній роботі психологів у кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійної діяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного й воєнного характеру.Some aspects of the problem of the psychological support of the professional activity of firefighters rescuers of the State Emergency Service of Ukraine are analyzed in the article. It is found out that such activity is classified as complex and dangerous, connected with a high level of psychoemotional pressure that leads to a deterioration of functional states and a decrease in work capacity. The necessity of using the modern technologies containing appropriate forms and methods of mental recovery of workers of the mentioned above sphere of work in the process of psychological support is substantiated, and can be used by a psychologist in the work of the psychological relief room, but in order to determine effectiveness, they require the experimental evaluation. The purpose of the research is to experimentally check the effectiveness of the use of modern technologies of work of a psychologist in the psychological relief room for firefighters-rescuers. Methods. To achieve this purpose, a complex of psychodiagnostic and psychophysiological research methods was used in our research, including the method of assessing the level of mental work capacity based on the quasi-stationary potential magnitude, the method of studying changes in the overall activation of the cerebral hemispheres, Luscher color test, the method of diagnosing mood, activity, and feelings, dynamometry, methods of interviewing, and analysis of the results of official activities. Results. The empirical assessment of the effectiveness of the corresponding forms and methods was carried out with the involvement of two groups of firefighters-rescuers of the State Emergency Service of Ukraine. It was found out that in the control group of the firefighters-rescuers who were not subjected to recovery methods, the functional state worsened after completing the tasks of the activity, while in the experimental group of the firefighters rescuers who were subjected to recovery effects, the functional state significantly improved. In particular, the optimization of the functional state occurred while using the neuromuscular relaxation and breathing exercises in combination with aromatherapy. Functional music and self-massage of biologically active points were also found to be effective. In turn, the use of phyto-therapeutic methods, in particular, drinks made of the medicinal plants, did not show a statistically significant result. During the study the effectiveness of VR-methods usage in the process of psychological training of the firefighters rescuers of the State Emergency Service of Ukraine to form individual components of resistance to the effects of the professional activity was also confirmed. Conclusions. Thus, the researched techniques can be used in the practical work of the psychologist in the psychological relief room for firefighters rescuers for the purpose of recovering and optimizing functional states, and forming psychological readiness for the tasks of professional activities of extinguishing fires and liquidating the consequences of emergencies of man-made, natural and military nature