Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Student Leadership in Times of Social Transformation
Get PDFМетою є теоретико-емпіричне дослідження феномену студентського лідерства в контексті навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Респондентами були студентські лідери першого – четвертого років навчання закладів вищої освіти України, загальною кількістю n = 43 особи. Віковий діапазон вибіркової сукупності знаходився в межах від 18 до 25 років. Характеристики вибірки: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Методи. Підібрано релевантний психодіагностичний інструментарій, згідно з розробленою методологією і стратегією дослідження. Використано: “Соціометрію” (Moreno, 1951); “Тест життєвих орієнтацій” (ТЖО) (Carver, Gaines, 1987), “Шкалу самоефективності” (ШСЕ) (Sherer et al., 1982), “Шкалу толерантності до невизначеності” (ШТН) (Mclain, 1993). Результати і дискусія. З’ясовано зв’язок параметрів самоефективності респондентів від життєвих орієнтацій і толерантності до невизначеності (р < .050; р < .010). Зазначено, що студентські лідери, які володіють високою самоефективністю у предметній діяльності, користуються високим авторитетом, але є мовчазними і стримано комунікують з однолітками. Студентські лідери, які володіють високою самоефективністю міжособистісного спілкування, у навчально-професійній діяльності мають середні здобутки, користуються повагою і мають не менший вплив на однолітків. Зіставлення досліджуваних груп за низьким і високим рівнями вираженості самоефективності продемонструвало перевагу групи 2 (високий рівень самоефективності предметної діяльності) за ставленням до складних завдань (ССЗ) і толерантністю до невизначеності (ТН). Пояснено, що готовність демонструвати чітку позицію в мінливих реаліях сьогодення – прерогатива сильних особистостей. Перевага групи з високим рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 4) зафіксована за позитивними очікуваннями, а в групі з низьким рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 3) зафіксовано єдину достовірну перевагу за негативними очікуваннями. Висновки. Узагальнено, що розроблена емпірична стратегія дослідження феномену студентського лідерства дозволили з’ясувати релевантні виміри лідерських інтенцій найбільш активної частини суспільства, які є конгруентними в сучасних реаліях у контексті самоефективності навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Отримані результати мають наукову новизну і можуть бути імплементовані в організацію освітнього процесу університетів із метою підготовки лідерів майбутнього.The aim was a theoretical-empirical study of the phenomenon of student leadership in the context of educational and professional activities during times of social transformation. The respondents were student leaders from the first to the fourth years of study at higher education institutions in Ukraine, with a total of n = 43 individuals. The age range of the sample population was between 18 and 25 years. The sample characteristics: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Methods. A relevant psychodiagnostic toolkit was selected in accordance with the developed methodology and research strategy. The following instruments were used: “Sociometry” (Moreno, 1951); “Life Orientation Test” (LOT) (Carver & Gaines, 1987); “Self-Efficacy Scale” (SES) (Sherer et al., 1982); and “Tolerance for Uncertainty Scale” (TUS) (Mclain, 1993). Results and discussion. The relationship between the self-efficacy parameters of the respondents and their life orientations and tolerance for uncertainty was identified (p < .050; p < .010). It is noted that student leaders who had high self-efficacy in subject activities enjoyed high credibility, but were silent and restrained in communicating with peers. Student leaders who had high self-efficacy in interpersonal communication had average achievements in their educational and professional activities, were respected and had no less influence on their peers. A comparison of the studied groups with low and high levels of self-efficacy showed that Group 2 (a high level of self-efficacy in subject activities) had superiority in attitude to complex tasks (ACT) and tolerance for uncertainty (TU). It is explained that the willingness to demonstrate a clear position in the changing realities of today was a prerogative of strong personalities. The superiority of the group with high self-efficacy in interpersonal communication (Group 4) was noted in terms of positive expectations, while the group with low self-efficacy in interpersonal communication (Group 3) showed the only significant superiority in negative expectations. Conclusions. It is summarized that the developed empirical research strategy for the phenomenon of student leadership allowed for the identification of relevant dimensions of leadership intentions among the most active segment of society, which are congruent in contemporary realities within the context of self-efficacy in educational and professional activities during times of social transformation. The obtained results have scientific novelty and can be implemented in the organization of the educational process of universities with the aim of preparing future leaders
Особистісні предиктори адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності
Get PDFThe purpose is to study the predictors that forecast the structure of the adaptation process of future medical workers to the conditions of professional activity. It is assumed that adaptation to the conditions of professional activity of future medical workers among others is provided by latent factors that are the result of the interaction of personality traits and qualities. Methods: testing by “Social-Psychological Adjustment Questionnaire” (Rogers & Dymond, 1954). Subjective resources for overcoming difficulties in various areas of mental activity were studied using “Ways of Coping Questionnaire” (Folkman, Lazarus, 1980). Internal psychological regulatory resources involved in the adaptation process were assessed using the Action Control Scale (Kuhl, 2001). The versions of the questionnaires validated on the Ukrainian sample were used. The total research sample was 84 future medical workers (college students) of the specializations “General Medicine”, “Nursing”. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. Latent factors (predictors) that ensure the adaptation process of future medical workers were identified: “Support seeking” (F1), “Friendliness” (F2), “Conformity” (F3), “Anti-stress” (F4), “Rationalism” (F5), “Self-analysis of situations” (F6). The share of predictors involved in the formation of adaptation processes of future medical workers was determined. Four of the six factors were included in the multiple analysis regression model. Two predictors (“rationalism” t = 1.299; p = .201 and “self-analysis of the situation” t = .356; p = .356) were not included in the regression models due to the lack of statistical significance of their t-test. Discussion and conclusions. Future medical workers have been diagnosed with a medium level of adaptive capacity, which helps them adapt to the conditions of professional activity at the stage of primary professionalization. The factors that form the structure of the adaptive capacity of future medical workers were identified. Using the method of linear multiple regression, the share of each factor in ensuring the effectiveness of the adaptation process was determined. The share of “friendliness” (32.00%) in the explanation of “adaptation” is the highest. The share of “conformity” is slightly lower (20.00%). “Support seeking” accounts for only 11.56% of the variance explained. The smallest share in the regression model belongs to the predictor “antistress” – 3.72% of the explained variance. The prospect of further research on the problem highlighted in the article is the validation of the factor model, which requires a confirmatory analysis. Метою є дослідження предикторів, що прогнозують структуру процесу адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов професійної діяльності майбутніх медичних працівників з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та якостей. Методи: тестування “Опитувальником соціально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адаптаційний процес, оцінювали за допомогою опитувальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Застосовано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (студенти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адаптаційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаційних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раціоналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моделей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У майбутніх медичних працівників діагностовано середній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокремлено фактори, що формують структуру адаптаційної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпеченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “антистрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті проблеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізу
Ukrainian-language Adaptation of the Basic Psychological Need Satisfaction Scale
Get PDFThe study’s main aim was to adapt and validate the psychometric properties of the Ukrainian version of the Basic Psychological Need Satisfaction Scale, which is based on E. Deci and R. Ryan’s meta-theory of self-determination. During the work, special emphasis was placed on proving the questionnaire’s structural validity. Based on theoretical considerations and a review of contemporary approaches to studying multidimensional constructs, we assumed that the basic psychological needs assessment scale has a complex bifactor structure. Methods. Two bilingual psychologists used the reverse translation method to translate the scale from English to Ukrainian. 548 people (62.0% women, 38.0% men) took part in the study using the Google Forms online service. The obtained data was analyzed using the statistical software environment Mplus and JASP. The results of our study revealed that the theoretical a priori three-factor model, in which each psychological need is a distinct independent factor, does not match empirical data. A bifactor exploratory model of a shortened version of the questionnaire with up to sixteen items showed a good fit and the best representation of the subjects’ evaluations of their needs being met. The psychometric reliability analysis revealed that the questions were highly consistent for both the general factor (need satisfaction) and its specific subscales (autonomy, competence, and relatedness). The obtained statistically significant theoretically expected correlations between questionnaire scales and variables indicating subjective well-being attest to the diagnostic instrument’s nomological validity in relation to external constructs. The scale’s measurement invariance by gender has been proven separately; it works equally well in groups of females and males. Conclusions. The adapted version of the Basic Psychological Need Satisfaction Scale for the Ukrainian-speaking environment meets widely accepted psychometric standards and is recommended for use in psychodiagnostic practice with a high level of accountability for decisions made.Основною метою дослідження була адаптація й перевірка психометричних характеристик українськомовної версії шкали задоволеності базових психологічних потреб, яка ґрунтується на теоретичній базі метатеорії самодетермінації Е. Десі та Р. Райана. Під час роботи особливу увагу було приділено обґрунтуванню структурної валідності опитувальника. Ґрунтуючись на теоретичних міркуваннях та огляді сучасних підходів до вивчення багатовимірних конструктів, ми припустили, що шкала оцінювання базових психологічних потреб має складну біфакторну структуру. Методи. Переклад англійської версії шкали на українську мову здійснено двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу. У дослідженні взяли участь 548 осіб (62.0% жінок, 38.0% чоловіків) через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою статистичного програмного середовища Mplus та JASP. Результати нашого дослідження показали, що теоретична апріорна трьохфакторна модель, у якій кожна психологічна потреба являє собою унікальний самостійний фактор, не відповідає емпіричним даним. Добру відповідність та найкращу репрезентацію оцінок задоволеності потреб у досліджуваних продемонструвала біфакторна експлораторна модель укороченої версії опитувальника до шістнадцяти пунктів. Аналіз психометричної надійності показав високий рівень узгодженості запитань як для загального фактору (задоволеність потреб), так і для конкретних його субшкал (автономія, компетентність та зв’язність з іншими). Отримані статистично значущі теоретично очікувані кореляційні зв’язки шкал опитувальника зі змінними-показниками суб’єктивного благополуччя свідчать про номологічну обґрунтованість діагностичного інструменту по відношенню до зовнішніх конструктів. Окремо доведено вимірювальну інваріантність шкали за ознакою статі, вона однаково працює як у групах чоловіків, так і жінок. Висновки. Адаптована версія шкали задоволеності базових психологічних потреб до українськомовного середовища відповідає загальновизнаним психометричним стандартам та рекомендована до застосування в психодіагностичній практиці з високим рівнем відповідальності за прийняті рішення
Adaptation of the Psychological Capital Questionnaire (PCQ-12S)
Get PDFМета роботи полягала в розробці українськомовної короткої версії шкали психологічного капіталу на основі 24-пунктного оригінального тесту для використання її у сфері вищої освіти. Незважаючи на безумовну практичну цінність цього конструкту в контексті різноманітних сфер життєдіяльності, включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєння та вимагає від вітчизняних науковців заповнити цю прогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу.За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні навантаження, збільшували внутрішню надійність шкали, відображали найбільш важливі аспекти конструкту та забезпечували оптимальний баланс кількості пунктів на кожний компонент опитувальника.У дослідженні взяли участь 500 студентів через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфірматорний факторний аналіз дозволив установити, що із трьох альтернативних моделей структури шкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капітал концептуалізується як латентний фактор вищого рівня з чотирьома факторами першого порядку:самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати бали як для окремих факторів, так і для інтегрального показника – психологічного капіталу. В подальшому ця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведено різними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічному контексті має високу надійність, підтверджену конергентну та дискримінантну валідність, а також інваріантність вимірювання за гендером. Висновки. Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складових у здобувачів вищої освіти. Запропонована шкала володіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована для використання у сфері вищої освіти для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань.The purpose of the article is to develop a short Ukrainian-language version of the psychological capital questionnaire based on a 24-pointoriginal test for use in higher education. Despite the construct’s absolute practical value in the context of various life spheres, including academic one, there is currently no instrument for its measurement, which is of concern and requires domestic scientists to fill a gap. Methods. Two bilingual psychologists conveyed PCQ-24 from English into Ukrainian via reverse translation. Based on a preliminary analysis,24 questions were reduced to 12, which had the highest factor loadings, increased scale internal reliability, rendered crucial aspects of the construct, and kept an optimal balance of the number of items for each questionnaire component. 500 students participated in the study via the online service Google Forms. Data analysis was conducted using the statistical software environment R and Rstudio. Results. Confirmatory factor analysis (CFA) made it possible to establish that of the three alternative models of the PCQ-12S structure, a hierarchic alone best corresponds to empirical data as it conceptualizes psychological capital as a latent factor of the highest level with four first-order factors: self-efficacy, hope, resilience, and optimism. It allows calculating points for individual factors and an integral indicator – psychological capital. The model was also analyzed for compliance with psychometric characteristics. As a result, various statistical methods proved that the diagnostic scale of psychological capital has high reliability in the academic context, confirmed convergent and discriminant validity, as well as measurement invariance by gender. Conclusions. PCQ-12S is an economical means of measuring psychological capital and its components in university students. The relevant scale has acceptable and well-recognized psychometric characteristics and is recommended for use in higher education to solve both theoretical and practical problems
Future psychologists’ dispositional predictors of psychological well-being under martial law
Get PDFСтаттю присвячено емпіричному дослідженню й теоретичному обґрунтуванню диспозиційної детермінації психологічного благополуччя особистості в контексті надзвичайних ситуацій. Мета дослідження полягала в експлікації зв’язку між рисами Великої п’ятірки та складниками психологічного благополуччя особистості в умовах воєнного стану. Методи: тестування за допомогою української адаптації короткого п’ятифакторного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманської та І. Галецької (2019), опитувальника “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи;структурна інтерпретація даних. Результати. Загальну вибірку емпіричного дослідження склали 48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, друга група) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтверджено значущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всіма складниками психологічного благополуччя, тоді як у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо менше добросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвідчив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрі впливають на психологічне благополуччя, з яких стабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з ціннісно-цільовим трансцендуванням особистості, а пластичність (поєднання екстраверсії з відкритістю досвіду) – з її інструментально-операційним оснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану є екстраверсія та відкритість досвіду (генеральний фактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу.The dispositional determination of the person’s psychological well-being in the context of emergencies was the focus of the article’s empirical investigation and theoretical justification. The purpose of the study was to clarify how, under martial law, the Big Five traits and the elements of a person’s psychological well-being correlate to one another. Methods:testing using M. Klimanska & I. Haletska’s (2019)Ukrainian adaptation of the short, five-factor TIPI-UKR questionnaire, S. Karskanova’s (2011) adaptation of “Scale of psychological well-being” by К. Ryff; survey;as well as descriptive statistics, factor analyses, correlation analyses, and structural interpretation of the data. Results. The empirical study’s entire sample comprised 48 female first-year Psychology students (the first group), 40 of them (83.3%, the second group)were extremely severely affected by the full-scale Russian invasion. In contrast to the second group, where the correlation was weaker and insufficient, extroversion was generally found to have a strong positive relationship with all aspects of psychological well-being. Yet, among the members of the second group, the value of openness to new experiences and a slightly lower level of conscientiousness was increasing. The Big Five traits’ factor analysis demonstrated the existence of integral personal dispositions that accounted for64.55% of the variance in the factors affecting psychological well-being. Stability, which was a combination of conscientiousness, agreeableness, and emotional stability, was connected to an individual’s ability to transcend their own values, while plasticity, which was a combination of extroversion and openness to new experiences, was connected to the operational and instrumental equipment of the disposition. Conclusions. Extroversion and openness to new experiences(the general factor “plasticity”), which under the influence of chronic stress led to the structural restructuring of the individual’s adaptive resources, have been shown to be the most significant predictors of the psychological well-being of future psychologists in the conditions of martial law
Research of Types of Learned Helplessness of Future Specialists in Foreign Philology
Get PDFМетою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю.The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated
Low-intensity cognitive behavioral therapy for social anxiety disorder in individuals experiencing grief
Get PDFМетою дослідження є отримання підтверджуючих даних зниження тяжкості симптомів та рівня психо-соціального дисфункціонування під впливом технік когнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низької інтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метою оцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використано Міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI).Вимірювання основних показників здійснювалося за допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівень психосоціального дистресу, внаслідок пережиття втрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення(AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалою W&SAS. Результати. Результати змін психічного стану до і після проходження програми засвідчили значущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду, зниження емоційного уникнення та супутніх психо-соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонстрували статистично значущої відмінності. Через 1 місяць після завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалися стратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацювання думок у ситуаціях уникнення соціальних стосунків чи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасників згадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки.Індивідуальна онлайн-програма психосоціальної допомоги низької інтенсивності на основі КПТ для осіб, які страждають від соціального тривожного розладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвала зменшення психосоціального дистресу та тяжкості психічних симптомів. З’ясовано, що задоволення соціальних потреб і коригуючий досвід безпечного соціального простору для горювання сприятимуть психологічному благополуччю та виступатимуть як протективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.The purpose of the research is to obtain confirming data on the reduction of symptom severity and levels of psychosocial dysfunction under the influence of low-intensity cognitive-behavioral therapy (CBT)techniques among individuals with social anxiety disorder during the grieving period. Methods: The Mini-International Neuropsychiatric Interview was used to assess mental health problems during the initial diagnostic interview. Measurements of key indicators were carried out using methods such as Social Phobia Inventory (SPIN); the level of psychosocial distress due to loss, and the risk of complicated grief, comorbid conditions such as the level of generalized anxiety (GAD-7); the severity of emotional avoidance(AAQ-II); and the general level of distress in daily and work activities were measured using the W&SAS scale. Results: The results of changes in mental state before and after the program demonstrated significant improvements in the indicators of generalized anxiety, the severity of comorbid depressive symptoms, the impact of traumatic experiences, the reduction of emotional avoidance, and associated psychosocial disorders. However, there was no statistically significant difference in the reduction of social phobia symptoms and distress associated with the experience of loss. One month after completing the program, the participants used breathing control strategies (including mindfulness practices) and cognitive restructuring more frequently in situations involving social avoidance or joint activities to manage their distress. After six months of completing the program, the most frequently mentioned responses from the participants were related to coping and working with dysfunctional beliefs about the consequences of events and social situations that prevented the activation of defensive behavior through avoidance. Conclusions. An individual low-intensity online psychosocial support program based on CBT for individuals suffering from social anxiety disorder and experiencing complex life circumstances (such as the loss of a loved one) has demonstrated a reduction in psychosocial distress and severity of mental symptoms. It has been found that satisfying social needs and providing corrective experiences in a safe social space for grieving can promote psychological well-being and serve as protective factors against exacerbations of mental health problems
Operationalization of Temporality of Future Professionals in the Field of Socionomics in the Dimensions of Psychological Well-being
Get PDFМетою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах.The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities
Research on the Efficacy of Reciprocal Imitation Training for Children with Autism Spectrum Disorders
Get PDFМетою дослідження є впровадження на українськійвибірці тренінгу реципрокної імітації, який є перспективним напрямком навчання дітей із розладами спектруаутизму (РСА) навичок імітації в соціально-інтерактивному контексті. Зроблено припущення, що змішанаформа тренінгу реципрокної імітації (RIT) для сімей,що виховують дітей із розладами спектру аутизму,матиме доказову ефективність щодо зниження батьківського стресу та зростання батьківської компетентності. Методи. Подано програму раннього втручання та дослідження щодо застосування групового тренінгу рецепрокної імітації для батьків, що виховують дітей ізрозладами спектру аутизму, а саме для зростаннябатьківської компетентності, зменшення батьківськогостресу. У зв’язку з пандемічними обмеженнями тренінг проводився у змішаній (онлайн та офлайн) формахкоучингу. Дослідження проводилося восени 2021 року.Участь у дослідженні взяли дванадцять сімей, що виховують дітей із клінічним діагнозом “Аутизм F84.0”за ICD-10-CM, що підтверджено результатами STATі ADOS-2. Результати. З’ясовано, що у порівняннідвох зрізів доекспериментального (M1=111.59) та післяекспериментального (M2=70.16) статистично достовірну відмінність у показниках батьківського стресуt =-2.24 (p≤.05). Зафіксовано статистично достовірнепідвищення показників батьківської компетентності доі після експерименту (α=.05 t=-2.87). Констатовано статистично достовірні відмінності зростання показниківзагальної соціальної комунікації (α=.05 t=-2.83) та соціального залучення (α=.05 t=-2.04) навичок соціальноїкомунікації дітей. Зазначено, що у параметрах експресивної комунікації, рецептивної комунікації та імітації/гри статистично достовірних відмінностей не з’ясовано.Дискусія і висновки. Експериментально доказаноі теоретично обґрунтовано позитивні зміни поведінкидітей із розладами спектру аутизму, зниження показників батьківського стресу та підвищення батьківськоїкомпетентності. Для визначення ефективності застосування тренінгу реципрокної імітації на українськійвибірці доцільним є її активне впровадження й операціоналізація, верифікація онлайн- і офлайн-форматів.The aim of the research is to implement reciprocal imitationtraining on a Ukrainian sample, that is a promisingdirection for teaching imitation skills to childrenwith autism spectrum disorders (ASD) in a social-interactivecontext. A hybrid form of Reciprocal ImitationTraining (RIT) for families raising children with autismspectrum disorders is hypothesized to have demonstrableefficacy in reducing parenting stress and increasingparenting competence. Methods. An early intervention program and research on the use of reciprocal imitationgroup training for parents raising children with autismspectrum disorders are presented, aimed at increasingparental competence and reducing parental stress. Dueto pandemic restrictions, the training was deliveredin a hybrid (online and offline) format. The researchwas carried out in the fall of 2021. The study involvedtwelve families who had children with a clinical diagnosisof “Autism F84.0” according to ICD-10-CM, whichwas confirmed by STAT and ADOS-2 results. Results.There was a statistically significant difference inparental stress indicators =-2.24 (p≤.05) when the twopre-experimental (M1=111.59) and post-experimental(M2=70.16) sections were compared. A statisticallysignificant increase in the indicators of parental competencewas observed before and after the experiment(α=.05 t=-2.87). There were statistically significant differencesin the growth of general social communication(α=.05 t=-2.83) and social engagement (α=.05 t=-2.04)indicators of children’s social communication skills. Itshould be noted that no statistically significant differencesin the parameters of expressive communication,receptive communication, and imitation/game werediscovered. Discussion and conclusions. Positivebehavioral changes in children with autism spectrumdisorders, as well as a decrease in parental stress indicatorsand an increase in parental competence, havebeen experimentally proven and theoretically supported.To determine the effectiveness of the applicationof reciprocal imitation training on the Ukrainiansample, it is recommended that it be actively implementedand operationalized, with online and offlineformats verified
