Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Теоретико-емпіричне дослідження життєстійкості учасників воєнних дій
Get PDFThe aim of the article is to conduct a theoretical and empirical analysis of the distinctive characteristics of hardiness exhibited by individuals who have participated in military operations, elucidating its correlation with coping strategies. Methods. Psychodiagnostic techniques were used to achieve the aim: the Hardiness Scale by S. Maddi; the Stress and Coping Inventory (SCI) by R. Lazarus and S. Folkman. Statistical methods of data analysis (comparative and correlational analyses) were applied. The empirical study sample consisted of 35 men aged 22–55 who were in Ukraine and were involved in various ways in armed conflict (special operations forces, territorial defence, volunteers, etc.). Results. The indicators of the components of hardiness in the sample were distributed as follows: “engagement” characterized by a high level in 63.50% of respondents, a medium level in 28.30%, and a low level in 8.20%; “control” – a high level in 69.20%, a medium level in 15.30%, a low level in 15.50%; “risk acceptance” – a high level displayed only by 14.10%, a medium level by 35.30%, a low level by 50.60%. Dominant coping strategies among the subjects were found to be “acceptance of responsibility” (M = 15.10), “self-control” (M = 14.50), and “confrontational coping” (M = 10.30). The lowest level of coping was observed in “positive reappraisal” (M = 5.60). According to the results of the conducted correlational analysis, the following correlations were established: a correlation between “engagement” and “problem- solving planning” (R = .432; p ≤ .01) and “acceptance of responsibility” (R = .451; p ≤ .01), “risk acceptance” and “confrontational coping” (R = .611; p ≤ .01) and “escape-avoidance” coping (R = .550; p ≤ .01). As a result of the theoretical and empirical study, the characterization of personality hardiness in the context of stress resistance and vitality is presented. It was established that the key to the formation of hardiness is the development of personality vitality, which helps to overcome crisis situations. Hardiness is considered as a set of competencies enabling individuals not only to endure adversities but also to become stronger or acquire new skills. Discussion and conclusions. Empirical findings highlight the prevalence of hardiness components such as control and engagement among participants, contrasted with a notably lower inclination towards risk acceptance. Predominant coping strategies include “acceptance of responsibility”, “self-control”, and “confrontational coping”, while “positive reappraisal” coping exhibits the lowest manifestation. Correlations between coping strategies and hardiness components are delineated, namely: “engagement” correlating with “acceptance of responsibility” and “problem-solving planning”, and “risk acceptance” correlating with confrontational coping and “escape-avoidance” coping. These findings expand the directions of psychological support and aid available to individuals for cultivating hardiness and facilitating effective adaptation during crises situations.Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учасниками воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегіями. Задля досягнення мети використано психодіагностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистичної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волонтери тощо). Результати. Показники складових життєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низький рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – високий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджуваних виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфронтаційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляційного аналізу з’ясовано наявність таких кореляційних зв’язків: кореляційний зв’язок між “залученням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфронтаційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У результаті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в контексті стресостійкості та життєздатності. Установлено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допомагає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження виявлено домінування в респондентів таких складників життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виокремлено “прийняття відповідальності”, “самоконтроль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстійкості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування життєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціях
Емоційний супровід організації часової перспективи українських вимушених мігрантів за кордоном
Get PDFThe аim. Determination of the specificity of a correlation between the organization of time perspective and emotional experiences of forced Ukrainian migrants staying abroad in terms of their orientation toward adaptation in a critical situation of life activity. Methods. 77 forced Ukrainian migrants in the countries of Europe and North America (aged from 19 to 48 years) were research participants. The following instruments were used in the research: “Time Perspective Inventory” P. Zimbardo; “Differential Emotions Scale” C. Izard; The Freiburg Personality Inventory (FPI, Form В); the method of C. Spielberger for determining the level of personal and reactive anxiety; the scale “time competence” of the self-actualization test by Е. Shostrom. Results. It was found that the indicators of acute negative emotions (Me = 27.00) and personal anxiety (Me = 45.00) are high in the researched participants. The Friedman test allowed identifying statistical differences in the intensity of manifestations of different emotions in the total sample (χ2 = 33,693; df = 9; p < .001) through the most expressive emotion of interest (Me = 8.00). It was established that manifestations of emotions have statistical correlations with time perspectives in the following way: interest with the negative past (rs = -.294; p = .009), the hedonistic present (rs = -.264; p = .020) and the future (rs = .376; p = .001); anger with the negative past (rs = .499; p < .001), the hedonistic present (rs = .266; p = .019) and the fatalistic present (rs = .228; p = .046); contempt with the negative past (rs = .427; p < .001) and the future (rs = -.321; p = .004). It was also found that anxiety correlates with time perspective in the following way: reactive anxiety with the negative past (rs = .319; p = .005) and the future (rs = -.234; p = .041); personal anxiety with the negative past (rs = .452; p < .001) and the future (rs = -.251; p = .027). Discussion and conclusions. The degree of expressiveness of negative emotions and personal anxiety in forced Ukrainian migrants staying abroad prevents efficient determination of the future perspective and results in proneness to a fatalistic attitude towards the current circumstances. The researched migrants’ increased orientation towards the current hedonistic satisfaction of their needs does not contribute to adaptation and correlates with expressive negative experiences of the past and present circumstances and restricts determination of the future perspective. High expressiveness of the emotion of interest contributes to evident adaptation-based orientation of forced migrants towards eliminating uncertainty of the future perspective.Мета. Визначення особливостей зв’язку організації часової перспективи й емоційних переживань вимушених українських мігрантів за кордоном в аспекті їх зорієнтованості на адаптацію в критичній ситуації життєдіяльності. Методи. Досліджуваними були 77 українських вимушених мігрантів у країнах Європи та Північної Америки (вік – від 19 до 48 років). У дослідженні використано: “Опитувальник часової перспективи” Ф. Зімбардо; “Шкалу диференціальних емоцій” К. Ізард; Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу “компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості Е. Шострома. Результати. Встановлено, що у групі досліджуваних є високими індекс гострих негативних емоцій (Me = 27.00) і особистісна тривожність (Me = 45.00). Критерієм Фрідмана з’ясовано статистичні розбіжності в інтенсивності проявів різних емоцій у загальній групі досліджуваних (χ2 = 33,693; df = 9; p < .001) через найбільшу виразність емоції інтересу (Me = 8.00). Для групи встановлено, що прояви емоцій статистично пов’язані з часовими орієнтаціями таким чином: інтерес із негативним минулим (rs = -.294; p = .009), гедоністичним теперішнім (rs = -.264; p = .020), майбутнім (rs = .376; p = .001); гнів із негативним минулим (rs = .499; p < .001), гедоністичним теперішнім (rs = .266; p = .019), фаталістичним теперішнім (rs = .228; p = .046); презирство з негативним минулим (rs = .427; p < .001) і майбутнім (rs = -.321; p = .004). Також визначено, що тривожність пов’язана з часовими орієнтаціями в такий спосіб: реактивна тривожність із негативним минулим (rs = .319; p = .005) і майбутнім (rs = -.234; p = .041); особистісна тривожність із негативним минулим (rs = .452; p < .001) і майбутнім (rs = -.251; p = .027). Дискусія і висновки. У вимушених українських мігрантів за кордоном високий рівень виразності негативних емоцій і особистісної тривожності перешкоджає раціональному визначенню перспективи майбутнього і сприяє схильності до фаталістичного налаштування на поточні обставини. Підвищена орієнтація досліджуваних мігрантів на поточне гедоністичне задоволення потреб не сприяє адаптації і пов’язується з виразними негативними переживаннями обставин минулого та теперішнього, є стримуючою щодо визначення перспективи майбутнього. Суттєва виразність емоції інтересу сприяє явній, вмотивованій адаптацією орієнтації вимушених мігрантів на усунення невизначеності перспективи майбутнього
Стратегії самопрезентацій студентської молоді у виборі тенденцій поведінки
Get PDFThe aim is theoretical-empirical research of the dominant strategies of student youth’s self-presentations in the context of social desirability and actual behavioral tendencies. Methods. The sample involved students from three levels of higher education institutions of Ukraine representing socionomic and technonomic profiles and numbered n = 142 participants. The respondents’ age ranged from 18 to 28 years (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Theoretical and empirical research methods were used. Theoretical methods included analysis, synthesis and generalization. Empirical methods comprised a complex of valid and reliable methods which ensured determination of the parameters of self-representation, social desirability and behavioral tendencies. Standard methods of mathematical statistics were applied to establish statistically significant correlations and differences. Results and discussion. We registered eleven statistically significant correlations of self-representation strategies with the researched parameters, all of them being direct at the level р≤.050; р≤.010 and р≤.001. It was found that the assertive self-presentation strategy “Wanting to be liked” (AWL) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) is dominant in student youth. We revealed the dual nature of student youth’s self-representation strategies and found that the dominant approval motivation manifests itself in constructive and destructive forms. It was established and explained that high social desirability with the behavioral tendency for dependence has a negative impact on intellectual and physical activities of adolescents. We warn that such a combination can be transformed into respondents’ psychological dependence on permanent self-approval, updating profiles in social networks and the desire to meet social expectations. Conclusions. We highlighted the danger which can be posed by high levels of the formedness of social desirability by the scales “self-deceit” and “managing impressions” for the formation of a young individual, if no prevention measures are taken to develop assertive self-presentation strategies. The findings of the applied research should be implemented in educational process, used in psychological theory and practice. The obtained scientific facts possess novelty and value for everyone working with student youth.Метою є теоретико-емпіричне дослідження домінуючих стратегій самопрезентацій студентської молоді в контексті соціальної бажаності й актуальних тенденцій поведінки. Методи. Вибіркову сукупність склали студенти трьох рівнів закладів вищої освіти України, які представили соціономічний і технономічний профілі, загальною кількістю n = 142 особи. Вік респондентів знаходився в межах від 18 до 28 років (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Використано теоретичні й емпіричні методи дослідження. Теоретичні методи склали аналізування, синтезування й узагальнення. Емпіричні методи – комплекс валідних і надійних методик, який забезпечив з’ясування параметрів самопрезентації, соціальної бажаності й тенденцій поведінки. Для з’ясування статистично достовірних зв’язків і відмінностей застосовано стандартні методи математичної статистики. Результати і дискусія. Зафіксовано одинадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків стратегій самопрезентації з досліджуваними параметрами, з яких усі прямі на рівні р≤.050; р≤.010 і р≤.001. Констатовано, що асертивна стратегія самопрезентації – “Бажання сподобатися” (АБС) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) є домінуючою у студентської молоді. Констатовано дуальну природу стратегій самопрезентації студентської молоді і визначено, що домінуючим є мотив схвалення, який реалізується у конструктивній і деструктивній формах. З’ясовано й пояснено, що висока соціальна бажаність із тенденцією поведінки до залежності негативно позначається на розумовій і фізичній активності осіб юнацького віку. Зроблено застереження, що таке поєднання може трансформуватися у психологічну залежність респондентів від перманентного самосхвалення, постійного оновлення профілів у соціальних мережах, прагнення відповідати очікуванням соціуму. Висновки. Акцентовано увагу на небезпеці, яку можуть мати високі рівні сформованості соціальної бажаності за шкалами “самообман” і “управління враженнями” на формування юної особистості, якщо не здійснювати профілактичних заходів, спрямованих на формування асертивних стратегій самопрезентації. Дослідження має прикладний характер, його результати доцільно впровадити в освітній процес, застосувати у психологічній теорії і практиці. Отримані наукові факти містять новизну і представляють цінність для всіх, хто працює зі студентською молоддю
Самоорганізованість студентської молоді в умовах соціальної невизначеності
Get PDFThe aim is a theoretical and empirical research of the psychological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universities in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and studying underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organization, and self-regulation were determined by: “Readiness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrating regular dependencies among the researched parameters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adventurous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussion and conclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, definitely borders on adventurousness, with youthful maximalism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organization. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with student youth.Метою є теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей і типів самоорганізованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим критерієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-опитувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль саморегуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які продемонстрували закономірні залежності досліджуваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самоорганізованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорганізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “цілеспрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаманний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розчарування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструктивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю
Features of Life Planning Among Student Youth During Wartime and the Post-Pandemic Period
Get PDFУ статті висвітлені результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді в умовах війни та в постпандемічний період. Автори розглядають життєве планування особистості розглядається авторами як здатність молодої людини до інтеграції власного досвіду, усвідомлення теперішнього та реалістичного бачення майбутнього, толерантність до невизначеності, автентичне переживання часу та його ціннісно-смислового насичення в процесі реалізації авторського проєктування у часі життя. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді під час дії воєнного стану в постпандемічний період. Методи дослідження: “Шкала збалансованої часової перспективи” (Zimbardo, Boyd, 1999), “Діагностика особистісних дезорганізаторів часу” (методика досліджень Katowice School of Technology, 2020), “Опитувальник суб’єктивного відчуження” (Maddi, 2004), “Опитувальник толерантності до невизначеності” (Budner, 1962), методи математичної статистики: критерії Манна-Уїтні та Ст’юдента (t-критерій). Результати. З’ясовано, що здатність до життєвого планування студентської молоді забезпечується належним орієнтуванням у часі, низьким рівнем (відсутністю) особистісних дезорганізаторів у часі, автентичним ставленням до себе та інших (низьким рівнем відчуженості), толерантністю до невизначеності. Більшість студентів мають характеристики розбалансованої часової перспективи; орієнтовані на теперішнє, оскільки переживають екстремальні умови життя; більше планують майбутнє лише на близьку перспективу. Дискусія і висновки. До особливостей життєвого планування студентської молоді віднесено: компетентність у часі життя (оптимальне ставлення до минулого, теперішнього й майбутнього, гнучка й свідома організація часу, відповідальність за рішення та плани), автентичне життєсприйняття – у студентів зі збалансованою часовою перспективою; більш виражена дезорганізація часу та інтолерантність до невизначеності у студентів із розбалансованою часовою перспективою, що свідчить про наявність проблем з усвідомленням власних цілей і намірів та слабку перспективу майбутнього, які пов’язані з актуальними теперішніми переживаннями молоді щодо війни в постпандемічний період.The article presents the findings of a theoretical and empirical study on the peculiarities of life planning among student youth during wartime and the post-pandemic period. The authors conceptualize life planning as the capacity of individuals to integrate personal experiences, maintain an awareness of the present, develop a realistic vision of the future, exhibit tolerance for uncertainty, and authentically experience the passage of time and its associated values and meanings in the context of executing personal life projects. The purpose of the publication is to highlight the results of a study of the features of life planning of student youth during martial law in the post-pandemic period. Methods. The study utilized the following instruments: the “Balanced Time Perspective Scale” (Zimbardo & Boyd, 1999), the “Diagnosis of Personal Time Disorganizers” (Nestorenko & Mikos, 2020), the “Subjective Alienation Questionnaire” (Maddi, 2004), and the “Uncertainty Tolerance Questionnaire” (Budner, 1962), along with statistical methods including the Mann-Whitney U-test and Student’s t-test. Results indicate that students’ ability to plan their lives effectively is associated with accurate time orientation, a low level (or absence) of personal time disorganizers, an authentic attitude towards themselves and others (as evidenced by a low level of alienation), and tolerance for uncertainty. Most students exhibit characteristics of an unbalanced time perspective, with a predominant focus on the present due to their experiences of extreme living conditions, and they tend to plan for the future only in the short term. Discussion and conclusions. The characteristics of life planning among students include competence in time management, which encompasses an optimal attitude towards the past, present, and future, flexible and deliberate organization of time, and accountability for decisions and plans; and authentic life perception, particularly among students with a balanced time perspective. Conversely, students with an unbalanced time perspective exhibit greater time disorganization and intolerance of uncertainty, which indicates difficulties in comprehending their own goals and intentions and a limited outlook on the future. These issues are linked to the current experiences of young people related to the ongoing war and the post-pandemic context
Ставлення допоміжного персоналу до людей з інтелектуальними порушеннями, які перебувають під його опікою: системний огляд літератури
Get PDFPurpose. Current literature on attitudes of support staff towards people with intellectual disabilities produces heterogenous findings. The present systematic review aims to provide a synthesis and thorough appraisal of qualitative and quantitative evidence on attitudes of support staff towards people with intellectual disabilities under their care. Methods. A systematic literature search was performed across four electronic databases to identify original articles published in English between 2014 and 2024. PICO framework and PRISMA statement were used to organize the search strategy and study selection. The references were screened on predefined inclusion and exclusion criteria which resulted in 38 studies being included in the review. Results. Four themes emerged: 1) attitudes towards integration and participation, 2) attitudes towards autonomous decision-making, 3) attitudes towards sexual needs and sexual expression, and 4) attitudes towards restrictive measures and restraint interventions. Findings suggest that support staff held skeptical attitudes concerning integration and meaningful participation of people with intellectual disabilities. Moreover, support staff operated under the premise that people with intellectual disabilities were not capable of making independent decisions because they did not understand the consequences of their choices. Support staff considered sexual expression of people with intellectual disabilities a human right, but they expressed insecurity concerning the matter and approached certain facets of sexual expression with caution. Lastly, support staff were clear and unequivocal when it came to the use of restraint and restrictive measures insisting that they used them to regulate the behaviors of people with intellectual disabilities which might harm them or others. Discussion and Conclusions. Variations in attitudes are evident as some support staff exhibit a sincere regard for the welfare and potential of people with intellectual disabilities while others harbor biases towards them. The findings stress the need to address these varied attitudes to enable support staff in delivering high-quality care and support to people with intellectual disabilities.Мета. Сучасна література про ставлення допоміжного персоналу до людей із розумовими вадами демонструє неоднозначні результати. Представлений системний огляд має на меті забезпечити синтезування й ретельну оцінку якісних і кількісних даних про ставлення допоміжного персоналу до людей із вадами інтелекту, які перебувають під його опікою. Методи. Системний пошук літератури проведено в чотирьох електронних базах даних для ідентифікації оригінальних статей, опублікованих англійською мовою в період з 2014 по 2024 рік. Для організації пошукової стратегії та відбору досліджень були використані структури PICO (ПВПР –популяція, втручання, порівняння, результат) та положення PRISMA (ПЕЗСОМА – переважні елементи звітності для системних оглядів та мета-аналізу). Посилання були перевірені за попередньо визначеними критеріями включення та виключення, в результаті чого до огляду було включено 38 досліджень. Результати. Виокремлено чотири теми: 1) ставлення до інтеграції та причетності, 2) ставлення до самостійного прийняття рішень, 3) ставлення до сексуальних потреб та сексуального самовираження, 4) ставлення до обмежувальних заходів та втручань, пов’язаних зі стримуванням. Результати продемонстрували, що допоміжний персонал скептично ставився до інтеграції та значущої причетності людей з інтелектуальними вадами. Крім того, допоміжний персонал керувався припущенням, що люди з вадами розумового розвитку не здатні приймати самостійні рішення, оскільки вони не розуміють наслідків свого вибору. Допоміжний персонал вважав сексуальне самовираження людей із розумовою неповносправністю правом людини, але висловлював невпевненість у цьому питанні й підходив до певних аспектів сексуального самовираження з обережністю. Нарешті, допоміжний персонал був чітким і недвозначним, коли йшлося про застосування запобіжних та обмежувальних заходів, наполягаючи на тому, що застосовує їх для регулювання поведінки людей з інтелектуальною недостатністю, яка може завдати шкоди їм або іншим особам. Дискусія і висновки. Відмінності у ставленні очевидні, оскільки деякі допоміжні працівники демонструють щиру повагу до добробуту та потенціалу людей із розумовими вадами, тоді як інші мають упереджене ставлення до них. Отримані дані підкреслюють необхідність подолання цих відмінностей у ставленні, щоб допоміжний персонал міг надавати високоякісний догляд та підтримку людям з інтелектуальними порушеннями
Life Significance in Maintaining Military Personnel’s Resilience: Making a Mediation Model
Get PDFКризові ситуації, пов’язані з підготовкою та участю в бойових діях, негативно позначаються на переживанні військовими цінності власного життя, що своєю чергою стає загрозливим чинником розвитку негативних станів (тривоги, депресії, стресових розладів, ПТСР), зниження адаптивного потенціалу особистості. Мета – перевірити в емпіричному дослідженні модель зв’язків, що прогнозує особливості копінг-поведінки військових у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) виступає цінність власного життя, медіатором – ясність самоусвідомлення. Методи. Використано методологію медіації для неекспериментального дослідження. Дослідження проведено на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону ЗСУ (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 р. Використано українськомовні версії методик: “Сприйняття значущості життя (PLSS–13)” Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Колесніченко та ін., 2024), “Ясність Я-концепції (SCC–7)” Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al, 1996; Колесніченко та ін., 2024), “Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР–14)” Фан-Вень Ху та ін. (Hu, et al., 2022; Колесніченко, Береженна, 2023), “Опитувальник стилів гумору (HSQ)” Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Скворцов, Зайва, 2005). Моделювання системи “предиктор – медіатор – залежні змінні” здійснено засобом SEM (моделювання структурними рівняннями) в пакеті Amos SPSS Statistics 26. 0, MedMod Jamovi. Результати. Знайшла підтвердження модель зв’язків “цінність власного життя – ясність самоусвідомлення (медіатор) – стилі гумору, прояви резильєнтності” (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). Прогнозовано, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військові, які переживають високу цінність власного життя на тлі низького самоусвідомлення. Медіатор “ясність самоусвідомлення” зумовлює зв’язок рівня цінності власного життя з резильєнтністю. Високу резильєнтність (позитивне мислення й актуалізацію віри та надії) демонструють ті військові, які цінують власне життя, мають ясне самоусвідомлення, несуперечливі переконання стосовно своїх можливостей. Дискусія і висновки. Прогнозована модель зв’язків “цінність життя (предиктор) – ясність самоусвідомлення (медіатор) – резильєнтність, стилі гумору (залежні змінні)” отримала емпіричні підтвердження в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора “ясність та несуперечливість самоусвідомлення” спостерігається у зв’язку “цінність власного життя – резильєнтність”, оскільки саме рівень самоусвідомлення пов’язаний із когнітивними копінг-стратегіями (позитивне мислення, актуалізація віри та надії). Отримані зв’язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.Crises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self-awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non-experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self-awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies
Adaptability to Stress in Student Youth at Different Stages of the Russian-Ukrainian Military Conflict
Get PDFМета дослідження полягає у виявленні особливостей адаптивності до стресу в студентів-магістрантів в умовах воєнного конфлікту і з’ясуванні впливу адаптаційної здатності на психологічне благополуччя. Методи. У дослідженні використано методики адаптивної здатності до стресу В. Розова (2005) та психологічного благополуччя (Ryff, Keyes, 1995). Методи математико-статистичного опрацювання даних: Кронбаха (α), тест Шеффе, коефіцієнт Пірсона (R), обертання факторів за нормалізованим Варімакс, стандартизовані коефіцієнти регресії. Результати. З’ясовано, що індивідуальні властивості, які забезпечують адаптацію студентів до стресу, на різних етапах війни об’єднуються в різні структури. Змінюється роль окремих компонентів у структурі адаптаційної здатності до стресу. Найвагомішим інтегратором адаптаційних ресурсів на всіх етапах війни є здатність до соматичної регуляції. На етапі гібридної війни – це також адаптивність мислення, на початку повномасштабної війни – оптимістичність, один рік після початку повномасштабних воєнних дій – управління психофізіологічним станом. На всіх етапах війни важливим чинником психологічного благополуччя студентів-магістрантів була соціальна підтримка, яку вони отримували від оточення. На початку повномасштабної війни значну роль відігравала також здатність до соматичної регуляції, через рік – вміння визначати свої життєві пріоритети. Не виявлено впливу оптимістичності та здатності управляти сном на психологічне благополуччя студентів-магістрантів, проте встановлено, що між оптимістичністю та психологічним благополуччям існує тісний взаємозв’язок. Дискусія і висновки. Емпірично обґрунтовано, що на різних етапах війни змістове наповнення структури адаптаційної здатності до стресу в студентів-магістрантів різне. Адаптаційним стрижнем на всіх етапах була соматична регуляція, яка під час гібридної війни поєднувалася з адаптивністю мислення, на початку повномасштабної – з оптимістичністю, через рік – з управлінням психофізіологічними станами. Доведено, що на різних етапах війни психологічне благополуччя студентів-магістрантів залежало від отриманої соціальної підтримки, яка під час гібридної війни поєднувалася з позитивним впливом адаптивності мислення, впевненості у собі, самоорганізацією часу життя та негативним – соматичної регуляції, управління своїми психофізіологічними станами; у перші місяці повномасштабної війни – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, соматичної регуляції та негативним – адаптивності мислення; через рік – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, впевненості в собі, негативним – управління психофізіологічними станами та суперечливим впливом соматичної регуляції.The aim of the study is to identify the peculiarities of resilience in master’s students in the conditions of military conflict and to determine the influence of adaptive capacity on psychological well-being. Methods. The research uses the methodology of adaptability to stress by V. Rozov (2005) and psychological well-being by C. Riff. The mathematical and statistical data processing methods are the following: Cronbach’s (α), Scheffe Test, Pearson’s coefficient (R), rotation of factors by the Varimax normalized, standardized regression coefficient. Results. It was identified that individual qualities responsible for students’ adaptation to stress are grouped in different structures at different stages of the war. The role of individual components in the structure of adaptive capacity to stress is changing. The most important integrator of adaptive resources at all stages of war is the somatic regulation ability. At the stage of hybrid warfare, it is the adaptability of thinking, at the beginning of the full-scale invasion, it is optimism, one year after the beginning of full-scale hostilities – management of one’s psychophysiological state. At all stages of the war, an important factor in the psychological well-being of master’s students was the social support they received from their community. At the beginning of the full-scale war, somatic regulation also plays a significant role, and a year later – the ability to determine one’s life priorities. There was no influence of optimism and the ability to manage sleep on the psychological well-being of master’s students, but it was found that there is a close relationship between optimism and psychological well-being. Discussion and conclusions. It was empirically substantiated that the content of the structure of adaptive capacity to stress in master’s students is different at different stages of the war. At all stages, the adaptive core was somatic regulation, which was combined with adaptive thinking during a hybrid war, with optimism at the beginning of the full-scale war, and with the management of psychophysiological states a year later. It was proved that at different stages of the war, the psychological well-being of master’s students depended on the social support, which was combined with the positive influence of adaptive thinking, self-confidence, time management and a negative impact of somatic regulation and management of one’s own psychophysiological states during the hybrid war; in the first months of the full-scale war, it was combined with a positive influence of time management, somatic regulation and a negative impact of adaptive thinking; a year later it was combined with a positive influence of time management, self-confidence, a negative impact of management of psychophysiological states and a contradictory effect of somatic regulation
Formation of Professional Identity of Future Teachers under Conditions of a Digital Educational Environment
Get PDFМетою теоретико-емпіричного дослідження є з’ясування становлення і типів професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища. Методи. Учасниками дослідження є здобувачі другого (магістерського) рівня освіти, підготовка яких здійснена виключно в дистанційному форматі (n = 80). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, яким визначено основні параметри професійної ідентичності респондентів. Застосовано факторний аналіз з процедурою виокремлення головних компонент. Результати. Встановлено, що описові частотні характеристики залежних і незалежних змінних не мають відмінностей зі схожими вибірками здобувачів педагогічного фаху, отриманих у дотичних дослідженнях. З’ясовані зв’язки за статистичним параметром Spearman (rs) продемонстрували внутрішні закономірності. Констатовано, що найбільш залежним параметром професійної ідентичності є “емоційно-вольовий компонент” (два зв’язки) і термінальної цінності є “кохання” (п’ять зв’язків). Факторним аналізом здійснено зменшення співрозмірності й установлено п’ять типів професійної ідентичності: “процесуально-змістова професійна ідентичність” (ПЗПІ), “ціннісно-орієнтована професійна ідентичність” (ЦОПІ), “пізнавально-прагматична професійна ідентичність” (ПППІ), “альтернативно-орієнтована професійна ідентичність” (АОПІ) і “особистісно-орієнтована професійна ідентичність” (ООПІ). Пояснено, що орієнтація на цінності й пошук сенсу в професійному становленні та розвитку залишаються пріоритетом для превалюючої частини респондентів, підготовлених у цифровому освітньому середовищі. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища, є домінуючі психокомплекси, які є індикаторами первинної професіоналізації, що відображає самоактуалізаційні інтенції і складає ключову лінію життєвого й особистісного самовизначення. Рекомендовано з’ясовані типи професійної ідентичності операціоналізувати в освітню теорію і практику, а методику визначення типів взяти до уваги організаторам освітнього процесу дистанційного формату.The aim of the theoretical-empirical research is to identify the formation and types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment. Methods. The research participants were postgraduate students seeking a Master’s degree who were trained exclusively in a distance format (n = 80). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were used to determine the main parameters of the respondents’ professional identity. The factor analysis with the procedure of extracting principal components was applied. Results. It was found that the descriptive frequency characteristics of dependent and independent variables do not differ from similar samples of students seeking a degree in pedagogy examined in related studies. The correlations established using the statistical parameter of Spearman (rs) demonstrated internal regularities. It was found that the “emotional-volitional component” with two correlations is the most dependent parameter of professional identity, and “love” with five correlations is the most dependent parameter of terminal value. The factor analysis was used to reduce dimensionality and identify five types of professional identity: “procedural-content professional identity” (PCPI), “value-oriented professional identity” (VOPI), “cognitive-pragmatic professional identity” (CPPI), “alternative-oriented professional identity” (AOPI) and “personality-oriented professional identity” (POPI). It was explained that orientation towards values and search of meaning in professional development and growth remain priorities for the majority of respondents trained in a digital educational environment. Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment are dominant psycho-complexes which are indicators of initial professionalization that reflect self-actualization intentions and constitute a key line of life and personal self-identification. It was recommended that the identified types of professional identification should be operationalized in educational theory and practice, and the methods for identifying the types of professional identity should be considered by organizers of educational process in a distance format
Research on the Influence of Social Networks on the Manifestation of Aggression in Adolescents
Get PDFПідлітки – найбільш активна, а отже, і найбільш вразлива категорія інтернет-користувачів. Метою цього дослідження є вивчити взаємозв’язок між показниками залежності від соціальних мереж та агресії в підлітків 11–14 років. Методи. Застосовано такі методи дослідження: серед учасників було проведено опитування для збору інформації; тестування проводили з використанням стандартизованих методик, як-от опитувальник агресії Басса-Перрі, тест на інтернет-залежність Кімберлі Янг та шкала проблемного використання інтернету; дані були проаналізовані за допомогою ретельного статистичного аналізу. Зокрема, застосовано t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз із розрахунком коефіцієнта Пірсона, а також використано аналітичну платформу Statista 8.0. Результати. У дослідженій вибірці виявлено високий рівень загальної агресії (22.0% продемонстрували високий рівень). Статистично значущої відмінності в рівні агресії між хлопцями й дівчатами виявлено не було. Встановлено значну пряму кореляцію між показниками агресії та рівнем інтернет-залежності. Аналізування кореляції між рівнем агресії з використанням соціальних мереж не показав суттєвого зв’язку між цими ознаками в загальній популяції. Виявлено прямий зв’язок між агресією та використанням соціальних мереж у респондентів із високим рівнем залежності. Зв’язок між інтернет-залежністю та залежністю від соціальних мереж проявився по-різному між статями: хлопці демонстрували більш виражену прив’язаність до інтернету в цілому, тоді як дівчата були більш залежними від спілкування в соціальних мережах. Дискусія і висновки. Результати показали, що існує кореляція між залежністю від соціальних мереж та агресією, але вона не є лінійною. Необхідно дослідити додаткові фактори, які сприяють більш високому рівню агресії у дітей та молоді. Отримані результати сприяють розумінню взаємозв’язку між використанням соціальних мереж і рівнями агресії, що є частиною ширшої проблеми трансформації соціальних відносин під впливом інформаційних технологій. У практичному плані дані можуть бути використані при плануванні роботи соціальними педагогами й батькам, для корекції поведінки та соціальної адаптації підлітків.Teenagers are the most active, and, therewith, the most vulnerable segment of Internet users. The purpose of this study was to examine the relationship between indicators of social network addiction and aggression in adolescents aged 11–14. Methods. The study’s methods were as follows: a survey was distributed to participants to collect information; testing was done using standardized instruments such as “The Buss-Perry Aggression Questionnaire”, the Kimberly Young Internet Addiction Test, and the Problematic Internet Use Scale; and the data was analyzed using rigorous statistical analysis. This included the Student’s t-test, correlation analysis with Pearson coefficient calculations, and the use of the Statista 8.0 analysis platform. Results. A high level of general aggression was identified in the sample examined (22.0% demonstrated a high level). No statistically significant difference was identified in the level of aggression between boys and girls. A significant positive correlation was identified between aggression indicators and the level of Internet addiction. An analysis of the correlation between the level of aggression using social media demonstrated no significant association between these traits in the general population. A positive relationship was identified between aggression and social media use in respondents with high levels of addiction. The connection between Internet addiction and social media addiction manifested itself differently between the sexes: boys demonstrated a more pronounced attachment to the Internet in general, while girls were more dependent on social media communication. Discussion and conclusions. The results demonstrate that there is a correlation between social network addiction and aggression, but it is not linear. Additional factors that contribute to higher levels of aggression in children and young people should be explored. The findings contribute to an understanding of the relationship between social network use and levels of aggression, which is part of the broader problem of the transformation of social relations under the influence of information technology. In practical terms, the data can be used in planning the work of social educators and parents to correct the behaviour and social adaptation of adolescents