Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Румінаційне мислення військовослужбовців Збройних Сил України
Get PDFThe present study aims to examine the characteristics of ruminative thinking among military personnel of the Armed Forces of Ukraine. Methods. A total of 297 military personnel voluntarily and anonymously participated in this study. The respondents, aged between 20 and 58 years (Mage = 40.10, SD = 6.38), constituted a single study group with intra-group variables. Participants completed "The Ruminative Responses Scale" (Nolen-Hoeksema & Morrow, 1991; Marchetti et al., 2018), which consists of 22 items and assesses overall rumination as well as its subcomponents: brooding, reflection, and depression. Additionally, participants evaluated their confidence in the effectiveness of their responses and the perceived ease or difficulty of responding to specific questionnaire items, emphasizing the certainty of their assessments. The study also considered participants’ age characteristics and medical diagnoses when analysing rumination. To assess metacognitive beliefs related to rumination, thought control, and cognitive self-consciousness, the Metacognitions Questionnaire-30 (MCQ-30) (Wells & Cartwright- Hatton, 2004) was employed. Results. The findings revealed significant variability in levels of rumination, brooding, reflection, and depression among the participants. The majority of respondents exhibited moderate levels of rumination, with brooding being more prevalent than reflection. Confidence in responses was found to be higher among individuals with lower levels of rumination and depression, whereas those with elevated brooding and reflection scores demonstrated greater confidence in their responses. Military personnel with documented medical diagnoses exhibited significantly higher levels of rumination and depression compared to their counterparts without such diagnoses, with particularly pronounced rates observed among individuals diagnosed with post-traumatic stress disorder (PTSD). Furthermore, worry was identified as a significant factor influencing all measured variables: participants with high levels of worry demonstrated increased levels of rumination, brooding, reflection, and depression, while those with lower worry levels displayed more balanced psychological indicators. Discussion and Conclusions. This study provides an in-depth analysis of rumination and its subcomponents – brooding, reflection, and depression – among Ukrainian military personnel. The findings contribute to a deeper understanding of the psychological mechanisms underlying mental health disorders in military populations, underscoring the importance of targeted psychotherapeutic interventions. Specifically, elevated levels of rumination may be associated with an increased risk of developing mental health conditions such as PTSD and anxiety disorders. These results highlight the necessity of incorporating ruminative thinking patterns into psychological rehabilitation programs for military personnel. Future research should focus on the development of interventions aimed at modifying maladaptive ruminative thinking and evaluating their effectiveness within psychotherapeutic frameworks. Additionally, investigating individual and situational factors that may contribute to the reduction of ruminative thinking in military personnel represents a critical avenue for further exploration.Метою дослідження є вивчення особливо- стей румінаційного мислення військовослужбовців Збройних Сил України. Методи. Загалом 297 військовослужбовців добровільно й анонімно взяли участь у цьому безкоштовному дослідженні. Респонденти, віковий діапазон яких був від 20 до 58 років (Mвік = 40.1, SD = 6.38), утворили одну досліджувану групу з внутрішньогруповими змінними. Вони відповідали на запитання опитувальника “The Ruminative Responses Scale” (Nolen-Hoeksema, Morrow, 1991; Marchetti et al., 2018), що включає 22 твердження і є сумою балів румінації загалом, а також її субшкал: скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії. Учасники дослідження оцінювали свою впевненість в ефективності відповідей, а також легкість/важкість вибору відповідей відповідно до тверджень опитувальника, підкреслюючи впевненість у правильності такого оцінювання. Для оцінювання румінації також враховували вікові особливості військовослужбовців, діагнози лікарів-спеціалістів. Для оцінювання метакогнітивних переконань (занепокоєння) щодо румінації, контролю над думками та когнітивної самосвідомості використали опитувальник “Metacognitions Questionnaire-30” (“MCQ-30”) (Wells, Cartwright-Hatton‚ 2004). Результати. Результати дослідження засвідчили значні варіації рівнів румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії серед військовослужбовців. Переважна більшість респондентів продемонструвала середній рівень румінації, тоді як скрупульозне розмірковування є більш поширеним, ніж рефлексія. Упевненість у відповідях виявилася вищою при нижчих рівнях румінації та депресії, а також при вищих рівнях скрупульозного розмірковування й рефлексії. Військовослужбовці зі встановленими медичними діагнозами мали значно вищі рівні румінації та депресії порівняно з тими, у кого такі діагнози відсутні; особливо високими ці показники є при ПТСР. Також встановлено, що рівень занепокоєння суттєво впливає на всі досліджувані показники: респонденти з високим рівнем занепокоєння демонструють підвищені рівні румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії, тоді як респонденти з низьким рівнем занепокоєння мають більш збалансовані показники. Дискусія і висновки. Дослідження зосереджене на вивченні особливостей румінації та її субшкал – скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії – у військовослужбовців України. Отримані результати сприяють глибшому розумінню механізмів розвитку психічних розладів у військових, що має важливе значення для розробки ефективних психотерапевтичних інтервенцій. Зокрема, підвищений рівень румінації може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів, таких як посттравматичний стресовий розлад, тривожні розлади тощо. Це підкреслює необхідність врахування особливостей румінаційного мислення у програмах психологічної реабілітації військовослужбовців. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на розробці методів корекції румінаційного мислення й оцінювання їх ефективності в контексті психотерапевтичної роботи. Особливо актуальним є вивчення індивідуальних та ситуаційних чинників, що сприяють зменшенню рівня румінаційного мислення у військовослужбовців
Стратегії подолання переміщених українських матерів
Get PDFModern research shows the extreme trauma of forced displacement as a result of war; the severity of PTSD, anxiety, and depression in Ukrainian displaced women. Overcoming the stress of war and displacement is considered through the prism of the concept of coherence; additional factors are depression and decision-making styles. It is substantiated that in the context of the psychological consequences of war, their comorbidity with PTSD, depression, and other disorders, and their potential impact on children, the study of mothers’ coping strategies is of particular importance. The purpose of the study is to investigate the coping strategies of Ukrainian mothers in the context of war. The sample consisted of 215 women aged 23–56 who had children. The sample was divided into three groups: 1) mothers who went abroad (n = 74); 2) internally displaced mothers (n = 77); 3) mothers who did not leave their place of residence (n = 64). Methods: a survey based on a socio-demographic questionnaire, SOC-29 scale by A. Antonovsky (1993) adapted by I. Haletska, Brief-COPE questionnaire by C. Carver (1997) adapted by T. Yablonska et al. (2023), Melbourne Decision Making Questionnaire by L. Mann et al. (1997) and Beck Depression Scale. Statistical analysis was performed using SPSS version 23 and Jamovi version 2.2.5. Descriptive statistics and frequency and correlation analyses were used. Results. It was found that most mothers, regardless of the situation of displacement, showed a sufficient level of coherence, which was manifested in more constructive coping strategies. The specifics of the measured indicators in the selected groups of mothers are characterized, and common and distinctive features are identified. In all groups, strong inverse relationships of coherence with depression and avoidance strategies were recorded, so individuals with a high level of coherence are characterized by the refusal to use unconstructive strategies and solutions, as well as lower levels of depression. In the group of mothers who went abroad, a strong inverse relationship between coherence and depression was found; these respondents are less likely to use avoidance coping, as well as procrastination and overvigilance in decision-making; they are more likely to use problem-oriented coping strategies. In the group of internally displaced mothers, there are pronounced inverse correlations of coherence with indicators of avoidance coping and non-constructive decision-making styles – avoidance, procrastination, and vigilance. In the group of mothers who did not leave their place of residence, the sense of coherence has pronounced inverse correlations with depression, avoidance coping, procrastination, and vigilance in decision-making; these mothers used emotion-focused coping to a lesser extent. Discussion and Conclusions. The specificity of the displacement situation and the sample led to differences in the identified relationships compared to other studies. The inverse correlations of a sense of coherence with the maladaptive avoidance strategy in all groups of mothers were found, which allows us to consider coherence as a trait that keeps a person from unconstructive strategies and decisions. In addition, in all groups of mothers, coherence is inversely correlated with depression, which allows it to be considered as a factor that prevents depression; accordingly, the development of a sense of coherence should be the basis of psychological assistance programs.Сучасні дослідження свідчать про надзвичайну травматичність вимушеного переміщення внаслідок війни; вираженість в українських переміщених жінок проявів ПТСР, тривоги, депресії. Подолання стресу війни й переміщення розглянуто через призму концепції когерентності; додатковими чинниками виступають депресивність та стиліприйняття рішень. Обґрунтовано, що в контексті психологічних наслідків війни, їх коморбідності з ПТСР, депресивним й іншими розладами та їх потенційного впливу на дітей, ивчення копінг-стратегій матерів набуває особливого значення. Метою є вивчення копінг-стратегій українських матерів в умовах війни. Вибірку склали 215 жінок віком 23–56 років, які мали дітей. Вибірка була поділена на три групи: 1) матері, які виїхали закордон (n = 74); 2) внутрішньо переміщені матері (n = 77); 3) матері, які не залишали свого місця проживання (n = 64). Методи: опитування за соціально-демографічною анкетою, шкалою SOC-29 А. Antonovskу (1993) в адаптації І. Галецької, опитувальником Brief-COPE С. Carver (1997) в адаптації Т. Яблонської та ін. (2023), Мельбурнським опитувальником прийняття рішень L. Mann et al. (1997), шкалою депресії Бека. Статистичний аналіз здійснено за допомогою SPSS версія 23 та Jamovi версія 2.2.5. Використано описові статистики, частотний і кореляційний аналізи. Результати. Установлено, що більшість матерів, незалежно від ситуації переміщення, виявляли достатній рівень когерентності, що знайшло прояв у більш конструктивних стратегіях подолання. Схарактеризовано специфіку вимірюваних показників у виокремлених групах матерів, виявлено спільні й відмінні риси. В усіх групах зафіксовано сильні обернені зв’язки когерентності з депресивністю та стратегією уникнення, тож особи з високим рівнем когерентності характеризуються відмовою від використання неконструктивних стратегій і рішень, а також нижчим рівнем депресії. У групі матерів, які виїхали закордон, виявлено сильний обернений зв’язок когерентності з депресивністю; для цих опитаних менш характерні копінги уникнення, а також прокрастинація і надпильність при прийнятті рішень; вони частіше звертаються до стратегій проблемно-орієнтованого копінгу. У групі внутрішньо переміщених матерів спостерігаються виражені обернені кореляції когерентності з показниками копінгу уникнення та неконструктивними стилями прийняття рішень – униканням, прокрастинацією, надпильністю. У групі матерів, які не залишали свого місця проживання, почуття когерентності має виражені обернені кореляції з депресивністю, копінгом уникнення, прокрастинацією і надпильністю в процесі прийняття рішень; ці матері меншою мірою користувалися копінгами, фокусованими на емоціях. Дискусія і висновки. Специфічність ситуації переміщення й вибірки зумовили відмінності виокремлених зв’язків порівняно з іншими дослідженнями. З’ясовано обернені кореляції почуття когерентності з неадаптивною стратегією уникнення в усіх групах матерів, що дозволяє розглядати когерентність як рису, що утримує особу від неконструктивних стратегій і рішень. Крім того, в усіх групах матерів когерентність обернено корелює з депресивністю, що дозволяє розглядати її як чинник, який запобігає депресії; відповідно, розвиток почуття когерентності доцільно покласти в основу програм психологічної допомоги
Психоемоційна стабільність особистості в період суспільних трансформацій
Get PDFThe aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho-complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.Анотація Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену психоемоційної стабільності особистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як домінуючий психокомплекс властивостей, здатностей, компетенцій людини зберігати ефективне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено пандемію, воєнні конфлікти, кліматичні катаклізми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів освіти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, науково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персоналом (Україна) та Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структурних підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових параметрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’язки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пряму залежність емоційної стабільності з автономністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановлено дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоретико-емпіричне дослідження є спробою з’ясування домінуючих психокомплексів властивостей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функціонування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності індивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності приймати чи не приймати себе і своє життя. Отримані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності
Резильєнтність у змінених умовах навчально-професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю
Get PDFThe aim is to research the relationship between respondents' resilience and key indicators of educational and professional training in the changed conditions of the educational environment. The sample was made up of first- and second-level higher education students studying at Ukrainian universities, who belong to future specialists in a socionomic profile, and at the time of the study, the educational process of these universities underwent significant transformational changes. General sample parameters: number of respondents (n=243); age range – from 18 to 36 years; descriptive frequency characteristics of age (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tests were applied: “Resilience Scale” (CD-RISC-10) (Connor & Davidson, 2003); the “Dispositional characteristics of personality self-development” (DCPS) (Kuzikova, 2017); questionnaire “Hardiness Survey” (Maddi & Khoshaba, 1994) and the grade point average according to the results of the 2022-2023 academic year. Results. It was established that there are no significant differences between the psychological content parameters of resilience, hardiness and key indicators of educational and professional training of bachelors and master’s students according to the Mann-Whitney (U) criterion. It was found that resilience has five statistically significant correlations with the researched parameters (p<.050; p<.010): need for self-development; conditions of self-development; engagement; control; challenge; general level of hardiness. Comparison of low (group I) and high (group II) levels of resilience demonstrated the superiority of group II in five parameters (р<.050; р<.010): need for self-development (U=149.500; p=.000); conditions of self-development (U=134.000; p=.000); mechanisms of self-development (U=198.500; p=.038); general level of self-development (U=178.500; p=.000) and engagement (U=145.500; p=.000). Discussion and сonclusions. It was proven that students with a high level of resilience are able to develop under any circumstances, and negative events, critical situations and changed conditions are perceived by them as another stage of challenge. It was recommended to implement the received scientific facts into teaching, organizational and pedagogical work.Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу. 
Дослідження асертивності в організації часової перспективи здобувачів вищої освіти
Get PDFThe aim is to conduct empirical research and theoretical substantiation of assertiveness of degree-seeking students in higher education within the structure of time perspective. It was substantiated that assertiveness in the organization structure of time perspective is a flexible and constructive strategy and tactic of behavior, reflecting the life position and accompanied by temporal decentrations in the form of dominant representations about the psychological future and psychological past, which is reflected in the current moment of time. Methods. The participants of the research were full-time students of the 2nd and 3rd years of study at higher education institutions in Ukraine, aged from 18 to 20 years (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), with a total number of n = 120 people. A valid and reliable psychodiagnostic toolkit adapted and tested on a Ukrainian sample was applied: “Personality Assertiveness Test” (PAT) (Sheinov, 2014); “Time Perspective Inventory” (TPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by O. Senyk (2012); “Locus of Control” (LC) (Rotter, 1992) and statistical methods for processing empirical data. Theoretical methods were used to perform retrospective analysis, synthesis, and generalization of the main theoretical positions; a discussion was conducted; explanations and justifications of the obtained empirical results and conclusions were presented. Results. Three direct statistically significant correlations were identified between assertiveness and the parameters of “hedonistic present”, “future”, and locus of control. It was found that the correlation between assertiveness and the hedonistic present (rs = .283; p < .001) was the most significant and dependent, and accordingly, the most dangerous. This danger was explained by the fact that material values, which are partly the desire for immediate pleasure, can be understood as the meaning of flexible and constructive behavior of the subjects. A comparison of the studied parameters of the optimal profile (Group 1) with the parameters of the general profile (Group 2) was performed. A statistically significant advantage of the optimal profile in terms of assertiveness and internal locus of control was recorded. Discussion and сonclusions. It was summarized and explained that assertiveness occupies an important place in the structure of time perspective and performs a regulatory role. Educational process organizers were recommended to focus on developing this competence in the students.Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспективи. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертивності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та використано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретроспективне аналізування, синтезування й узагальнення основних теоретичних положень, реалізовано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “майбутнє” і локус контролю. Встановлено, що найбільш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктивної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зіставлення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального профілю (група 2). Зафіксовано статистично достовірну перевагу оптимального профілю за асертивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посідає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів
Соціальні та індивідуально-психологічні чинники схильності особистості до корупційної поведінки
Get PDFThe article presents the results of a study of social and psychological elements associated with corrupt behavior. The aim of the study is to analyze the social and individual-psychological factors associated with corrupt actions and to investigate the relationship between the Dark Triad traits and an individual’s propensity for corrupt behavior. Methods: The Short Dark Triad questionnaire by D. Paulhus and K. Williams (2002), A. Furnham “Money Attitude and Behaviour Scale” (modified version by M. Simkiv (2012) “Money Perceptions and Behavior Scale”). Results. Power, the characteristics of a corrupt person (egocentrism, lack of guilt), moral traits (manipulativeness, tendency to use others to further one's own goals), self-esteem traits (negative self-esteem or guilt), and a variety of individual personality traits (such as Machiavellianism, narcissism, and psychopathy) are all proven to be causes of corrupt behavior. Empirical research has demonstrated a relationship between the Dark Triad qualities and various money attitudes, which in turn enables the prediction of corrupt conduct proclivity. The Dark Triad characteristics have been shown to be predictive of financial manipulation and anxiety. Discussion and conclusions: It is clarified that maladaptive moral dysfunction, a lack of empathy, the pursuit of profit, an urge for control and power, a low degree of fear of punishment, and the impacts of group influence are the social, psychological, and individual components of corrupt behavior. These variables, together with cultural, social, and economic variables, influence how likely it is for someone to engage in corrupt activity. A tendency toward corrupt behavior is also linked to aspects of money behavior and the Dark Triad qualities. Research indicates that persons with a strong Machiavellian streak are more likely to employ financial tactics and behaviors that include manipulating or taking advantage of others. Narcissists frequently use enrichment to increase their sense of self-worth. Psychopaths' lack of empathy and capacity for taking advantage of others makes them more likely to make hazardous financial judgments and to manipulate money.У статті наведено результати дослідження соціальних та психологічних чинників, які пов’язані з корупційною поведінкою. Метою дослідження є аналізування соціальних та індивідуально-психологічних чинників, пов’язаних із корупційними діяннями, й дослідження зв’язку між рисами темної тріади та схильністю індивіда до корупційної поведінки. Методи. Короткий опитувальник темної тріади D. Paulhus, K. Williams (2002) та методика А. Фернема “Шкала грошових переконань та поведінки” (модифікований варіант М. Сімків (2012) “Шкала грошових уявлень та поведінки”). Результат. Обґрунтовано, що корупційну поведінку зумовлює фактор влади (сили), особистісні риси корумпованої особистості (егоцентризм, відсутність почуття провини), моральні риси (маніпулятивність, схильність використовувати інших для досягнення власних цілей) та характеристики самооцінки (негативної самооцінки чи відчуття провини), а також низка індивідуальних рис особистості, таких як макіавелізм, нарцисизм, психопатія. Емпірично встановлено кореляційний зв’язок між рисами “темної тріади” та типами грошових настановлень, що в свою чергу дозволяє прогнозувати схильність до корупційної поведінки. Встановлено, що риси темної тріади є предикторами фінансової тривоги та фінансових маніпуляцій. Дискусія і висновки. Пояснено, що соціальні та психологічні чинники корупційної поведінки, це – дезадаптований моральний розлад, низький рівень емпатії, пошук вигоди, потреба в контролі та владі, низький рівень страху перед покаранням, ефекти групового впливу. Ці чинники взаємодіють із культурними, соціальними та економічними чинниками, визначаючи, наскільки індивід може бути схильним до корупційної поведінки. Аспекти грошової поведінки та риси темної тріади також пов’язані зі схильністю до корупційної поведінки. З’ясовано, що особи з вираженим макіавеллізмом більш схильні до фінансових стратегій та дій через маніпуляції або використання інших. Нарциси схильні підвищувати власну самооцінку через збагачення. Психопати більш схильні до ризикованих фінансових рішень і фінансової маніпуляції через брак емпатії та здатність використовувати інших
Дослідження адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами до навчання в університеті
Get PDFThe aim of the research is empirical clarification and theoretical substantiation of psychological adaptive potential and types of adaptation of first-year students with special educational needs in terms of university education. First-year students of M. Auezov South Kazakhstan University (SKU named after M. Auezov) and Abai Kazakh National Pedagogical University (KNPU named after Abai) took part in the research, a total of 469 people in the age range from 17 to 19 years. First-year students with special educational needs numbered 154 people. Descriptive frequency characteristics of the sample: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Methods. Valid and reliable questionnaires were used: the test of personality adjustment (TPA) (Rogers & Dymond, 1955); the multilevel personal questionnaire “Adaptability” (MPQ-AM) (Maklakov & Chermyanin, 1993). Inductive and deductive methods, analysis, generalization, substantiation and synthesis of scientific theoretical and empirical data were used. Results. It was found that according to the “adaptability” scales (U=245.00; p=.000); “self-acceptance” (U=312.00; p=.003); “acceptance of others” (U=318.00; p=.004); “behavioral regulation” (U=241.00; p=.000); “communicative potential” (U=203.00; p=.000) and “personal adaptation potential” (U=312.00; p=.003) first-year students with special educational needs are inferior to students without special educational needs. Such expected results were explained by certain difficulties in the process of communication, including representatives of the opposite sex. The absence of statistical significance between the respondents with special educational needs (Group 1) and those without special educational needs (Group 2) according to the parameter “moral normativity” (U=621.00; p=.059) was established. It was explained that the key value of this contingent of first-year students is the constancy of formed moral canons. Using k-means clustering, four types of adaptation of firstyear students with special educational needs to study at university were determined: “Constructive adaptation” (cluster 1, n=20; 12.99%), “Destructive adaptation” (cluster 2, n=57; 37.01%), “Maladjustment” (cluster 3, n=49; 31.82%), “Moral-normative adaptation” (cluster 4, n=28; 18.18%). The obtained types organize a significant array of empirical information about the special educational needs of students for the purpose of further operationalization and effective implementation in educational practice. Discussion and conclusions. We proved the possibility of introducing the research results in terms of improvement of the inclusive educational environment for optimal adaptation of first-year students to the realities of university life for the purpose of fulfillment of expectations of all subjects of educational process.Метою дослідження є емпіричне з’ясування й теоретичне обґрунтування психологічного адаптаційного потенціалу і типів адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами щодо навчання в університеті. У дослідженні взяли участь студенти-першокурсники Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) і Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), загальною кількістю 469 осіб у віковому діапазоні від 17 до 19 років. Студенти-першокурсники з особливими освітніми потребами склали 154 особи. Описова частотна характеристика вибіркової сукупності: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Методи. Валідні й надійні опитувальники: “Діагностика соціально-психологічної адаптації” (ДСПА) (Rogers, Dymond, 1955); Багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність” (МЛО–АМ) (Маклаков, Чермянін, 1993). Використано індуктивний, дедуктивний методи, аналізування, узагальнення, обґрунтування і синтезування наукових теоретичних та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що за шкалами “адаптивність” (U=245.00; p=.000); “прийняття себе” (U=312.00; p=.003); “прийняття інших” (U=318.00; p=.004); “поведінкова регуляція” (U=241.00; p=.000); “комунікативний потенціал” (U=203.00; p=.000) і “особистісний адаптаційний потенціал” (U=312.00; p=.003) студенти-першокурсники з особливими освітніми потребами поступаються студентам без особливих освітніх потреб. Пояснено такі очікувані результати певними труднощами в процесі комунікації, у тому числі з представниками протилежної статі. Констатовано відсутність статистичної достовірності між досліджуваними з особливими освітніми потребами (група 1) і без особливих освітніх потреб (група 2) за параметром “моральна нормативність” (U=621.00; p=.059). Пояснено, що сталість сформованих моральних канонів складає ключову цінність цього контингенту студентів-першокурсників. Визначено кластеризацією методом k-середніх чотири типи адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами до навчання в університеті: “Конструктивна адаптація” (кластер 1, n=20; 12.99%), “Деструктивна адаптація” (кластер 2, n=57; 37.01%), “Дезадаптація” (кластер 3, n=49; 31.82%), “Морально-нормативна адаптація” (кластер 4, n=28; 18.18%). Зазначено, що з’ясовані типи упорядковують значний масив емпіричної інформації про особливі освітні потреби здобувачів, яка вимагає подальшої операціоналізації та дієвого впровадження в освітню практику. Дискусія і висновки. Доведено можливість впровадження результатів дослідження в аспекті вдосконалення інклюзивного освітнього середовища для оптимальної адаптації студентів-першокурсників до реалій університетського життя з метою реалізації очікувань усіх суб’єктів освітнього процесу
Brief COPE-26 Coping Scale: Ukrainian-Language Adaptation and Modification for Online Diagnostics
Get PDFВивчення психологічних ресурсів подолання стресу є одним із найактуальніших завдань психологічної науки та практики в період війни, що потребує розробки відповідних психометричних інструментів. Метою статті є аналіз психометричних властивостей опитувальника Brief-COPE та розгортання наукової дискусії щодо його факторної структури. Методи. До прямого та зворотного перекладу методики залучені двоє психологів-білінгвів, експертну оцінку українськомовної версії здійснено трьома фахівцями з психології, англійської та української філології. Для перевірки психометричних властивостей методики сформовано вибірку цивільних українців від 17 до 75 років, загальною кількістю 1101 особа. Результати. Ухвалено рішення про виключення двох пунктів шкали самовідволікання, які погіршували психометричну якість опитувальника. Скорочена версія Brief-COPE-26 має високі показники внутрішньої узгодженості та ретестової надійності. Конвергентна валідність підтверджена кореляціями з показниками інших шкал, що оцінюють поведінку людини у стресовій ситуації: рівнем емоційного прийняття, соціального дистанціювання, оцінками ментального здоров’я, вираженістю генералізованої тривоги. Тісні зв’язки між результатами Brief-COPE-26 і диспозиційного опитувальника COPE засвідчують повноту відображення вимірюваного явища. Факторна структура шкал не є досконалою, але вона подібна до оригінальної авторської моделі й результатів факторизації, отриманих в інших культурних адаптаціях. Пошук оптимальної структури, яка найповніше відповідає емпіричній реальності, призвів до виділення п’яти-факторної моделі, що включила 11 шкал: проблемно-сфокусовані дії та міркування (активний копінг); примирення з існуванням проблеми (пасивний копінг); комплексна соціальна підтримка включно з вентиляцією негативних почуттів (колективний копінг); безпорадність і гумор. Ця структура може відображати особливості подолання української популяції в умовах хронічного стресу, обумовленого повномасштабною війною. Дискусія і висновки. Опитувальник є Brief-COPE інформативним, валідним та надійним інструментом для вимірювання широкого спектру індивідуальних реакцій на стрес. Його методологічною перевагою є гнучкість застосування відповідно до цілей та умов проведення дослідження, що досягається модифікацією інструкцій, формулювань і комплекту вимірювальних шкал.The study of psychological resources for overcoming stress is one of the most urgent tasks of psychological science and practice during the war, which requires the development of appropriate psychometric tools. The purpose of the article is to analyze the psychometric properties of the Brief-COPE questionnaire and develop a scientific discussion of its factor structure. Methods. Two bilingual psychologists were involved in the direct and back translation of the methodology and three experts in psychology, English and Ukrainian philology evaluated the Ukrainian version. To test the psychometric properties of the methodology, a sample of civilian Ukrainians aged 17 to 75, totaling 1101 people, was formed. Based on the results of the testing, it was decided to exclude two items of the distraction scale that impaired the psychometric quality of the questionnaire. The shortened version of the Brief-COPE-26 has high internal consistency and retest reliability. The convergent validity is confirmed by correlations with other scales that assess human behavior in a stressful situation: the level of emotional acceptance, social distancing, mental health assessments, and the severity of generalized anxiety. The close relationship between the results of the Brief-COPE-26 and the COPE dispositional questionnaire indicates the completeness of the reflection of the measured phenomenon. The factor structure of the scales is not perfect, but it is similar to the original author’s model and the results of factorization obtained in other cultural adaptations. The search for the optimal structure that best matches empirical reality led to the identification of a five-factor model that included 11 scales: problem-focused actions and reasoning (active coping); reconciliation with the existence of the problem (passive coping); comprehensive social support, including venting negative feelings (collective coping); helplessness and humor. This structure may reflect the peculiarities of the Ukrainian population’s coping with chronic stress caused by a full-scale war. Discussion and conclusions. The Brief-COPE is an informative, valid, and reliable tool for measuring a wide range of individual reactions to stress. Its methodological advantage is the flexibility of application in accordance with the goals and conditions of the study, which is achieved by modifying the instructions, formulations, and a set of measuring scales
Дослідження взаємозв’язку самооцінки й соціальної активності молоді: статеве диференціювання на прикладі казахстансько-узбекистанської вибірки
Get PDFThe aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self-esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self-acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються їхньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумовило достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності
Дослідження академічної обдарованості майбутніх учителів
Get PDFThe aim of the research is to establish psychological content parameters, correlations and factors of future teachers’ academic giftedness. It was assumed that personal factors of future teachers’ academic giftedness would have statistically significant correlations with academic performance and parameters of intelligence; the researched groups distributed by academic performance evaluation would have significant differences by personal factors of academic giftedness, verbal, mathematical and spatial intelligence. Methods. The research participants were the 2nd–4th year full-time students pursuing a degree in pedagogy at three higher education institutions: two institutions from Kazakhstan – Abai Kazakh National Pedagogical University (Abai KNPU), Auezov South Kazakhstan University (Auezov SKU) and one institution from Bulgaria – “Angel Kanchev” University of Ruse (RU “Angel Kanchev”), numbering 258 people aged from 18 to 22 years. The method for diagnosing personal factors of giftedness (PFG) (Belskaya, 2019); “Intelligence structure test” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001) were applied. An additional variable – academic performance evaluation (APE) – was used. Results. Pearson’s correlation analysis (R) allowed establishing fifteen correlations (р ≤ .050; р ≤ .010; p < .001) between the factors of academic giftedness, the types of intelligence and academic performance evaluation. It was found that the factor of giftedness “over-situational activeness” has the largest number of significant correlations – four (p < .001; р ≤ .050). It was substantiated that this factor is the most important and the most dependent one in future teachers’ academic giftedness. The Mann-Whitney U-test allowed establishing a statistically significant advantage of Group 2 (a high level of academic performance evaluation) by the parameter “over-situational activeness” (U = 6340.000; p < .040). It was explained that the respondents’ over-situational activeness is a backbone factor of future teachers’ academic giftedness. Discussion and conclusions. The obtained empirical results and the established statistically significant correlations and differences possess scientific novelty and applied value. A number of recommendations concerning reorganization and implementation of innovative processes of training future teachers aimed at developing academic giftedness and providing quality psychological-pedagogical support for gifted students were made.Метою дослідження є з’ясування психологічних змістових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і факторів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори академічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з академічною успішністю та параметрами інтелекту; досліджувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особистісними факторами академічної обдарованості, вербальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 курсів, які навчаються на очній формі педагогічних спеціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано методику діагностики особистісних факторів обдарованості (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інтелекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обдарованості з типами інтелекту й академічною оцінкою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважливішим і найбільш залежним у академічній обдарованості майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність респондентів є системоутворювальним фактором академічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки. Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоновано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу